Мальська М.П., Пандяк І.Г. Готельний бізнес: теорія та практика

Подождите немного. Документ загружается.

а визначається терміном перебування: якщо термін перебу-

вання значний, клієнт отримує знижку. Клієнтами апарт-го-

телів найчастіше є бізнесмени, сімейні туристи, туристи-інди-

відуали, які подорожують і зупиняються на тривалий термін

та очікують умов проживання близьких до домашніх.

Готелі-апартаменти розраховані на часткове самообслуго-

вування, зокрема самостійне приготування їжі, тому в номе-

рах обов’язково передбачена кухня з необхідним обладнан-

ням та інвентарем.

Готелі-апартаменти за місткістю належать до малих та се-

редніх підприємств, з номерним фондом 100–400 номерів. Ці

готелі характерні для великих міст, розташовуються у житло-

вих кварталах. Апарт-готелі типові для держав Європи,

США, в Україні, державах колишнього Радянського Союзу

цей тип готелів не набув розвитку.

У Європі поширений різнотип апарт-готелів — анонімний

пансіон, форма, згідно якої власник квартири укладає договір

з агентством нерухомості про здачу своєї квартири, всього

житлового будинку, його частини не певний термін.

Готелі біля аеропортів, залізничних вокзалів, автовокзалів

та інших важливих транспортних комунікацій (transit-hotel).

Розташування готелів біля важливих елементів транспортної

інфраструктури, місць перетину транспортних шляхів — зви-

чайне явище у світовому досвіді територіальної організації

закладів гостинності. Це спеціалізовані підприємства, що орі-

єнтуються на короткотермінове проживання бізнесменів,

спортсменів, науковців та інших категорій туристів, які пере-

бувають в очікуванні транспортного засобу, а також обслуго-

вують персонал авіакомпаній, залізниць, морських портів,

працівників інших видів транспорту. Готелі для транзитних

туристів у великих містах можуть виконувати функції органі-

зації зустрічей ділових туристів.

За місткістю ця категорія готелів має значне коливання

у розмірах, від малих у віддалених невеликих транспортних

пунктах — до великих — у транспортних вузлах міжнарод-

ного значення. Від розмірів закладу залежить перелік послуг

і рівень обслуговування. Готелі для транзитних туристів

у зв’язку з коротким терміном перебування гостей мають пев-

ні особливості відображені у плануванні, пропозиції послуг.

У невеликих готелях номери мають меншу площу ніж в ін-

ших категоріях готелів, організовані спеціально обладнані

кімнати для відпочинку клієнта упродовж декількох годин,

збільшена зона відпочинку у вестибюльній групі приміщень,

у структурі закладів громадського харчування функціонують

бари та кафе. У великих готелях, що виконують одночасно

функції конференц-готелів мають близьку до зазначеного ти-

пу форму організації обслуговування.

Курортні готелі (spa-hotel) — спеціалізуються на при-

йомі і обслуговуванні туристів, які прибули з метою відпо-

чинку, оздоровлення на тривалий період. Ці готелі типові

для курортних центрів різного профілю функціонування.

Профіль курорту (морський, гірськолижний, кліматичний

та ін.) в значній мірі визначає обсяг, типи послуг, режим

функціонування.

Курортні готелі у відповідності з функцією відпочинку

і оздоровлення, що надаються упродовж тривалого часу, роз-

ташовуються у невеликих поселеннях із недостатньо роз-

виненою соціальною туристичною інфраструктурою, окрім

послуг проживання надають значно більший перелік послуг

у порівнянні з іншими типами готелів: послуги елементарно-

го медичного обслуговування, спортивно-оздоровчі, харчу-

вання, розваг, пізнавального туризму та ін. Особливе значен-

ня в експлуатації курортного готелю надається організації

дитячого відпочинку. Для надання послуг у готелях функціо-

нують кабінети медичного нагляду, інгаляції, масажу, спор-

тивно-тренажерні зали, зали для занять лікувальною фізкуль-

турою, різні типи підприємств громадського харчування,

кінозал, солярій, басейни оздоровчого та лікувального пла-

вання, прокату спортивного одягу й інвентарю та ін. В архі-

тектурі курортних готелів використовуються оригінальні фор-

ми, що ярусами лоджій, галерей, відкритих майданчиків

зливаються з навколишнім природним ландшафтом.

У режимі функціонування курортні готелі виділяються

з поміж інших типів чітко вираженою сезонністю: готелі мор-

ських курортів мають високу заповнюваність упродовж літ-

ніх місяців, гірські — центри зимових видів спорту — зимою,

лише готелі у бальнеологічних курортах з ефектом лікування,

функціонують цілорічно.

З метою цілорічного завантаження номерного фонду окре-

мі готелі високої категорії — 5

, 4

, організовують конферен-

ції, з’їзди, виставки та інші багатолюдні заходи.

Розміри курортних готелів залежать від туристичної пре-

зентативності курорту, мають номерний фонд у розрахунку

на 300 — 1000 місць. Номерний фонд головним чином пред-

ставлений одно- і двомісними номерами. Ціна залежить від

сезону, у сезон ціни високі.

У великих курортних центрах (Ялта, Сочі, Карлові Вари)

збільшення місткості та обсягу послуг зумовило формування

готельних комплексів.

Готельні комплекси — складне поєднання в межах неве-

ликої території підприємств гостинності значної місткості

(понад 1000 місць) об’єднаних спільною виробничою інфра-

структурою з метою виконання спільного функціонального

завдання — надання послуг з розміщення та супутніх послуг.

У курортних готельних комплексах поєднані готельні під-

приємства різної місткості, функціонального призначення,

комфорту та значна кількість суміжних підприємств з надан-

ня послуг харчування, розваг, медичного, побутового, спор-

тивного та іншого обслуговування. Створення великих готе-

льних комплексів — один з сучасних напрямків розвитку

готельної сфери у курортному господарстві.

Туристські готелі (tourist hotel) — розраховані для турис-

тів, які зайняті активним відпочинком, приймають участь

в екскурсійному, спортивно-оздоровчому туризмі. Туристські

готелі розташовуються головним чином у містах, а також

можуть бути прибережними, гірськими, розташовуватись на

головному туристському маршруті. Особливість цього типу

підприємств гостинності — наявність приміщень туристсько-

го обслуговування — для прокату туристського спорядження,

транспортних засобів, майданчиків, фунікулерів; у структурі

приміщень виділяються туристсько-методичні кабінети, при-

міщення для інструктажу та ін. Тип приміщень зумовлений

спеціалізацією туристського готелю. Наприклад, у центрах

гірськолижного спорту у структурі приміщень передбачені

пункти прокату туристського і спортивного спорядження, ін-

вентаря — лиж, ковзанів, саней; прибережних — рибальсько-

го і мисливського спорядження, човнів та ін.

У великих туристських готелях обсяг послуг, що надаєть-

ся значний — функціонують різні типи гастрономічних, тор-

гових, розважальних та інших підприємств. Готелі високої

категорії забезпечують високий рівень комфорту — передба-

чені номери «люкс», «апартамент», ресторан, сауна, кегель-

бан, басейн, конференц-зали та інші послуги.

Готелі-казино (сasino-hotel). Готелі цього типу поширені

у країнах з розвиненою азартно-розважальною індустрією —

США, Великобританії, Ліхтенштейні, Монако та ін., для

України зазначена категорія готелів не типова. Казино у го-

тельному комплексі — це основна структурна ланка закладу

розміщення, головною функцією таких готелів є створення

сприятливих умов для проведення азартних ігор.

Готелі-казино розташовуються у діловій частині великих

міст у будівлях з виразною архітектурою — часто у відомих

пам’ятках історії та культури. Наприклад, у Лас-Вегасі готелі-

казино відтворюють архітектурні шедеври Парижу, Риму, Ве-

неції, Нью-Йорка та інші визначних історичних міст світу. По-

слуги проживання та харчування у готелях-казино забезпечують

на особливо високому рівні: у готелях фешенебельні номери,

ресторани в меню яких екзотична кухня, дорогі напої, організо-

вуються чартерні рейси на замовлення клієнтів, часто безплат-

ний трансфер. З метою залучення у готель клієнтів та збіль-

шення доходів готелі цієї категорії проводять кінофестивалі,

конференції, музичні фестивалі та інші масові публічні заходи.

Значне використання у туризмі транспортних засобів зу-

мовило розвиток системи закладів розміщення мобільного

туризму. До цієї категорії належать стаціонарні заклади роз-

міщення — мотелі і кемпінги, що розташовуються біля авто-

мобільних шляхів — у приміській, міській чи міжселитебній

зоні, та мобільні транспортні засоби: ротель (пересувний го-

тель), кемпер (житловий автомобіль), караван (прицеп-дача),

що організовують трейлерні парки і караванінги.

Молодіжний готель, хостел (youth hostel) — заклади роз-

міщення готельного типу, розраховані на осіб студентського

та учнівського віку, які подорожують, перебувають на на-

вчанні, роботі. Головна відмінність хостелів від звичайних

готелів полягає у поєднанні економічності та регламентова-

них згідно вартості умов проживання.

Молодіжні готелі розташовані у будівлях з коридорною

системою планування, складаються з номерів першої катего-

рії і нижчого класу, часто обладнаних двоповерховими ліж-

ками. У хостелах надаються мінімальні послуги — кухня,

санвузол, розташовані на поверсі, передбачені спеціальні кім-

нати для спілкування (common rooms). В більшості хостелів

сніданок включений у вартість проживання і забезпечується

у кафе, їдальнях, буфетах, що функціонують у структурі за-

кладу розміщення, також передбачені послуги з розваг (спор-

тивні майданчики, дискотеки, тренажерні зали), побутові по-

слуги(зв’язок, камера схову, телебачення).

Основна частка хостелів у світі сьогодні знаходиться

у приватній власності, близько третини належить університе-

там і різним організаціям. З метою координування світовою

мережею хостелів створена Міжнародна федерація молодіж-

них хостелів (International Youth Hostels Federation, IYHF), що

об’єднує більше 6 тис. молодіжних хостелів у різних країнах.

Агроготель (agrohotel) — засоби розміщення готельного

типу розташовані у сільській місцевості і призначені для на-

дання туристам послуг для відпочинку, оздоровлення, забез-

печують умови для сільськогосподарської діяльності під час

відпочинку. Ці готелі розраховані на гостей, які подорожують

сім’ями і очікують умов проживання близьких до сільської

місцевості. Агроготелі за місткістю — малі підприємства, що

надають до послуг кімнати або окремі будинки, а також орга-

нізовують харчування і дозвілля агротуристів.

Готельно-офісний центр (hotel-office center) — готелі, що

складаються з житлових приміщень — номерів і нежитлових

спеціально обладнаних для використання під офіси, розташо-

вуються в центрі ділової частини великих міст, біля важливих

комерційних об’єктів. В окремих випадках утворюють значні

за розмірами готельні комерційно-розважальні комплекси

значної місткості з розвиненою інфраструктурою різних фун-

кціональних структурних ланок (ресторан, кафе. Фітнес-клуб,

заклади торгівлі та ін.).

Мотель (motel) — заклад розміщення готельного типу ці-

лорічного функціонування для автотуристів, що розрахова-

ний на тривале проживання з повним комплексом послуг

культурно-побутового і технічного обслуговування.

За розмірами мотелі — невеликі або середні, 20–30 номе-

рів, до 400 місць, одно-, декілька поверхові підприємства,

розраховані на різні категорії туристів, які пересуваються на

автомобілях, насамперед з пізнавальною метою. У порівнянні

з готелями мотелі надають менший обсяг послуг за нижчими

цінами.

Найчастіше мотелі пропонують послуги харчування у рес-

торані, барі, послуги конференц-залу, перегляд кіно- і відео-

фільмів, тренажерні й ігрові приміщення, басейн, відкриті

спортивні майданчики, обов’язково майданчики (гараж) для

паркування автотранспорту з охороною, у більшості мотелів

повне або часткове його технічне обслуговування, бензоза-

правні колонки.

Архітектурно-планувальна організація мотелю аналогічна

готельній будівлі, проте якщо для готелю основним елемен-

том є номер, у мотелях номер з майданчиком для стоянки

автомобіля. В залежності від архітектурно-планувальних особ-

ливостей мотелю і кількості поверхів розрізняють два підхо-

ди у розташуванні номера і стоянка автомобіля: відособле-

не, стоянка розташована окремо і суміщене, стоянка і номер

розташовані поруч. В одноповерхових мотелях доцільно ви-

користовувати суміщення номера і автомобільної стоянки.

Багатоповерхові мотелі (до 16 поверхів, згідно сучасних бу-

дівельних норм) з суміщеними номерами і стоянкою автомо-

біля називаються мотор-готелі. Наприклад, у 18-ти поверхо-

вому мотор-готелі «Хілтон-готель» у Сан-Франциско (США)

автомобілі розташовуються біля номерів на поверхах, водно-

час у структурі будинку виділяється загальна стоянка.

Окрім поодиноких мотелів централізованої забудови для

декількаповерхових установ у планувальній забудові автоту-

ристського комплексу використовується блочне і павільйонне

планування. У блочній забудові згруповані в одному будинку

житлові і громадські приміщення мотелю. Зблоковані у до-

вільній формі (попарно, по-два, по-чотири) житлові номери

утворюють павільйони.

Кемпінг — автотуристський засіб сезонного використання

з обмеженим набором послуг культурно-побутового і техніч-

ного характеру, призначений для короткотермінового прожи-

вання у стаціонарних невеликих будинках або наметах та пар-

кування автотранспортних засобів. Перші кемпінги, що ви-

користовуються як засоби розміщення виникли у 30-х роках

ХХ ст. у США.

Кемпінги розташовуються вздовж шосе у вузлових пунк-

тах — при в’їзді-виїзді з населеного пункту, перехрещуванні

шляхів або привабливих природних, історико-культурних,

рекреаційно-туристських пунктах — біля гідрооб’єктів, на

гірському перевалі та ін. За місткістю кемпінги розраховані

на проживання 20 — 200 осіб різних категорій туристів. Кем-

пінги значних розмірів найчастіше входять у структуру авто-

туристських комплексів, що охоплюють інші категорії зак-

ладів розміщення та розвинену природно-рекреаційну базу.

Наприклад мотель-кемпінг «Ольгино», розташований між

Приморським шосе і Фінською затокою має цілорічну міст-

кість на 444 особи і сезонну — 1100 осіб (кемпінг 200, наме-

тове містечко — 250, котеджі — 200 осіб тощо).

Кемпінги пропонують обмежений обсяг послуг, головним

чином з самообслуговуванням. Проживання надається у літ-

ніх без опалення будинках з легких матеріалів (найчастіше

дерев’яних), санвузол загального типу, майданчик для парку-

вання автомобілів, можуть надаватись послуги перегляду те-

ле-, відеофільмів, міні-бару, в окремих випадках біля кемпінгу

розташовується автозаправна станція, майстерня нескладного

ремонту автомобілів.

Ротель — пересувний засіб розміщення представлений

вагоном-трейлером (англ. тrailer від тrail — тягнути) з одно-,

двомісними номерами — спальними відсіками, який як при-

чіп рухається з автомобілем. Трейлери широко використову-

ються з кінця 50-х років ХХ ст. у США, Великобританії,

Франції з метою проведення літнього відпочинку. Особливо

популярне проведення відпочинку на трейлерах у США, де

розроблені різні види трейлерів — від простих вагонів-

прицепів до пересувних обладнаних квартир. Наприклад, по-

пулярний тип трейлерів «Пентхауз» складається з двох відсі-

ків з п’ятьма спальними місцями, обладнаними санвузлом,

газовою плитою, меблями.

Кемпер — спеціально спроектований мобільний готель на

автомобільному шасі для проведення літнього відпочинку.

Мобільні споруди збірного типу з легких матеріалів (пласт-

маса, фанера), традиційних матеріалів, що транспортуються

на спеціальних засобах на підготовлений майданчик найбільш

активно проектують з 70-х років ХХ ст. в США, Німеччині,

Швеції, Франції. Наприклад, запропонований у Німеччині

мобільний готель представлений п’ятивісним автокраном, що

становить основу споруди з десяти ярусів. На кожному пове-

рсі розташовується чотири спальних приміщення, на вершині

готелю передбачена тераса з баром. Загальна місткість цього

кемпера 80 осіб.

З метою обслуговування автотуристів, які подорожують

на мобільних автотранспортних засобах — ротелях, кемпе-

рах, караванах використовуються спеціальні трейлерні парки

з відповідною інфраструктурою для паркування і ремонту

транспортних туристських засобів, санітарно-технічне облад-

нання стоянок, електромережа, пункти прокату, заклади хар-

чування. Особливо актуальна проблема функціонування трей-

лерних парків пов’язується із збереженням навколишнього

природного ландшафту.

Вдосконалення водних транспортних засобів, поява на по-

чатку 60-х років ХХ ст. легких недорогих суден з пластичних

матеріалів індивідуального використання зумовлює широке

залучення туристів до водного туризму, появу прибережної

туристської інфраструктури — спеціалізованих портів і пар-

кінгів для човнів. У США, Канаді, Франції з цією метою про-

кладались канали-лагуни — марини, для яких передбачалась

мінімальна площа акваторії до 100 га. На узбережжі створю-

валась інфраструктура, що поєднувала сезонне житло, прича-

ли для паркування та ремонту прогулочних суден. Напри-

клад, у порту Сент-Максіме біля курорту Сен-Тропе і Довіль-

сюр-Мер (Ла-Манш, Франція) в центрі водної поверхні на

півострові розташовуються будинки для проживання навколо

яких розташовані причали для організації активного водного

відпочинку.

У 70-х роках виникли плавучі туристські засоби розміщення,

що розташовуються на баржах, дебаркадерах (дебаркадери —

плавучі судна, корпус якого виготовлений з тонкого залізобето-

ну), а також флотелі, флотокемпінги, ботелі, ботокемпінги.

Флотель — значних розмірів плаваючий готель розміще-

ний на спеціально обладнаному судні для обслуговування ту-

ристів, які подорожують по воді. Флотелі складаються з пла-

вучих корпусів різного функціонального призначення, що за

обсягом послуг інколи називають «курортом на воді».

Місткість флотелів може коливатись в межах 100–3000

осіб, конструкція зручна у використанні, може розташовува-

тись на дебаркадері. Флотелі функціонують у цілорічному

режимі, наприклад чотириповерховий флотель «Русалка»

в Амстердамі, що обладнаний котельнею, або сезонно, зок-

рема, екскурсійна баржа у таборі «Стіпока» на Дунаї.

Флотелі розташовуються у вузлових пунктах туристського

водного маршруту з сприятливим природним ландшафтом

для організації занять водним спортом, мисливством, рибал-

кою та ін. Флотелі цілорічного функціонування можуть змі-

нювати розташування в залежності від сезону: літом перебу-

вають у місцях масового відпочинку, зимою — в межах міста

і використовуються як стаціонарний готель.

У флотелях туристам пропонуються комфортабельні но-

мери, значний обсяг додаткових послуг активного відпочин-

ку: басейн, тренажерні зали, водні лижі, засоби рибної ловлі,

оснащення для підводного плавання і полювання, зали для

проведення конгресів і концертів, ресторан, бібліотека, при-

міщення для тимчасових офісів, засоби оперативного зв’язку

та ін. Сьогодні готелі на воді часто використовуються для ор-

ганізації спеціалізованих подорожей і круїзів, зокрема бізнес-

турів, конгрес-турів, тури з навчанням та ін. Норма житлової

площі у флотелях у порівнянні з готелями нижча і становить

для одномісного номера 7 м

, двомісного — 9 м

, тримісно-

го — 14 м

Флотокемпінги — засоби розміщення туристів у наплав-

них засобах, що розташовані у проміжних пунктах через

20–25 км туристського водного маршруту. Особливість фло-

токемпінгів стосується забезпечення туристів, які рухаються

індивідуальним водним транспортом (яхта, катер, човен) або

круїзним судном житлом, водними видами спорту, стоянкою

та технічного обслуговування прогулочних суден.

У структурі функціональної зони флотокемпінга виділя-

ється надводна частина — корпус для обслуговування турис-

тів, їдальня, пункт технічного обслуговування суден, причал

для плавальних засобів та суходільну — пляж, будинки, на-

мети для проживання, окремі споруди для побутового обслу-

говування та розваг.

Ботель — стаціонарний заклад розміщення туристів ціло-

річного використання, розташований на березі у початковому

або кінцевому пункті водного туристського маршруту, у при-

міській відпочинковій зоні на відстані 150–200 км один від

одного.

Засоби розміщення типу ботель — це значні за обсягом

прибережні території з системою житлових корпусів готель-

ного типу, будівель культурно-побутового обслуговування,

стаціонарних споруд і засобів технічного обслуговування

плавзасобів. Місткість ботелів залежить від їхнього розташу-

вання, особливостей водного простору, зв’язку житлових

приміщень на узбережжі з водним простором і може станови-

ти 500–5000 осіб.

У ботелях надається значний обсяг послуг. Окрім розмі-

щення, харчування, технічного обслуговування плавзасобів

надаються послуги із заняття спортом, відкриті басейни,

конференц-зали та ін.

Ботокемпінг — сезонного функціонування (літом) стаціо-

нарні підприємства для обслуговування туристів, які перемі-

щаються водним туристським маршрутом. Ботокемпінги роз-

ташовуються у транзитній зоні маршруту на відстані 20–25 км.

За розміром — це невеликі туристські установи, розрахо-

вані на 50–100 осіб та 10–25 суден. Ботокемпінги пропонують

розміщення у невеликих будинках та технічне обслуговуван-

ня плавзасобів.

Флайтелі — засоби розміщення готельного типу, розрахо-

вані на короткий термін перебування власників літаків. Ці за-

клади використовуються у місцях з недостатнім розвитком

інших типів інфраструктури гостинності. Флайтелі разом

з аеродромами, ангарами, ремонтними майстернями, рестора-

нами, концертними залами та іншими закладами утворюють

туристські комплекси для ночівлі, заняття спортом із стриб-

ків на парашуті, прогулянки на повітряній кулі, проведення

концертів, конференцій та інших заходів. Перший флайтель

виник у США в штаті Оклахома поблизу міста Таласа.

Туристські табори — засоби сезонного функціонування,

призначені для масового відпочинку молоді. Сучасні норми