Мацнєв А.І., Проценко С.Б., Саблій Л.А. Моніторинг та інженерні методи охорони двкілля

Подождите немного. Документ загружается.

421

• визначення класу, групи і типу вод за

іонним складом

(співвідношен-

ням основних іонів);

• оцінку якості

прісних (гіпо- і олігогалинних) та солонуватих (β-мезо-

галинних) вод за вмістом компонентів сольового складу, що відобра-

жає ступінь їх антропогенного забруднення хлоридами, сульфатами та

іншими іонами.

Класифікація якості поверхневих вод за критерієм мінералізації (табл.

8.4) має три класи і підпорядковані їм сім категорій якості води:

• клас прісних вод (I) з двома категоріями - гіпогалинних (1) і олігога-

линних (2) вод;

• клас солонуватих вод (II) з трьома категоріями - β-мезогалинних (3),

α-мезогалинних (4) і полігалинних (5) вод;

• клас

солоних

вод (III) з двома категоріями - еугалинних (6) і ультрага-

линних (7) вод.

Табл.8.4. Класифікація якості поверхневих вод за критерієм мінералізації

Клас якості Прісні води (I) Солонуваті води (II) Солоні води (III)

Категорія

якості вод

Гіпога-

линні (1)

Оліго-

галинні (2)

β-мезо-

галинні (3)

α-мезо-

галинні (4)

Полі-

галинні (5)

Еугалинні

(6)

Ультрага-

линні (7)

Мінераліза-

ція, г/л (‰)

<0.50 0.51-1.00 1.01-5.00 5.01-18.0 18.01-30.0 30.01-40.0 >40.00

Класифікація якості поверхневих вод за критеріями іонного складу поді-

ляє їх на три класи за аніонним складом - гідрокарбонатні, сульфатні та хло-

ридні

, кожен з яких, в свою чергу, диференціюється на три групи за катіон-

ним складом -

кальцієві

магнієві

та

натрієві

, тобто існує дев’ять категорій

вод за іонним складом (табл.8.5). Крім того, певні категорії вод за іонним

складом поділяються також на чотири типи за кількісним співвідношенням

іонів.

Табл.8.5. Класифікація якості поверхневих вод за критеріями іонного складу

(за О.А.Альокіним, 1948)

Клас Гідрокарбонатні (С) Сульфатні (S) Хлоридні (Cl)

Група Ca Mg Na Ca Mg Na Ca Mg Na

Тип I II III I II III I II III II III IV II III IV I II III II III IV II III IV I II III

Сольовий склад поверхневих вод оцінюють за сумою іонів та окремими

інгредієнтами. Клас води визначають за переважаючими аніонами, групи - за

переважаючими катіонами, типи вод - за співвідношенням між іонами (в екві-

валентах):

• I - HCO

> Ca

+ Mg

;

• II - HCO

< Ca

+ Mg

< HCO

+ SO

;

• III - HCO

+ SO

< Ca

+ Mg

або Cl

> Na

;

• IV - HCO

= 0.

422

Приклади позначення видів природних вод: C

- гідрокарбонатний клас,

кальцієва група, тип другий; SCl

- сульфатно-хлоридно-кальцієві води дру-

гого типу.

Прісні гіпо- і олігогалинні та солонуваті β-мезогалинні води оцінюють та-

кож за критеріями їх забруднення компонентами сольового складу, а саме за

значеннями суми іонів, хлоридів і сульфатів (табл.8.6 та 8.7).

Табл.8.6. Класифікація якості прісних гіпо- та олігогалинних вод за критеріями

забруднення компонентами сольового складу

Клас якості I II III IV V

Категорія 1 2 3 4 5 6 7

Показники, мг/л:

Сума іонів

≤500

501-750 751-1000 1001-1250 1251-1500 1501-2000 >2000

Хлориди

≤20

21-30 31-75 76-150 151-200 201-300 >300

Сульфати

≤50

51-75 76-100 101-150 151-200 201-300 >300

Табл.8.7. Класифікація якості солонуватих β

ββ

β-мезогалинних вод за критеріями

забруднення компонентами сольового складу

Клас якості I II III IV V

Категорія 1 2 3 4 5 6 7

Показники, мг/л:

Сума іонів 1000-1500 1501-2000 2001-2500 2501-3000 3001-3500 3501-4000 >4000

Хлориди

≤200

201-400 401-600 601-800 801-1000 1001-1200 >1200

Сульфати

≤400

401-800 801-900 901-1000 1001-1100 1101-1200 >1200

Екологічна класифікація якості поверхневих вод за трофо-сапробіоло-

гічними (еколого-санітарними) критеріями (табл.8.8) включає такі групи по-

казників:

• гідрофізичні

показники - завислі речовини, прозорість;

• гідрохімічні

показники - рН, концентрації азоту амонійного, нітритно-

го, нітратного, фосфору фосфатів, розчиненого кисню, перманганатна

та біхроматна окисності (ХПК), БПК;

• гідробіологічні

показники - біомаса фітопланктону, індекс самоочи-

щення-самозабруднення

;

• бактеріологічні

показники - чисельність бактеріопланктону та сапро-

фітних бактерій;

• біоіндикація сапробності

- індекси сапробності за системами Пантле-

Букка і Гуднайта-Уітлея.

Для забезпечення обґрунтованих висновків загальна кількість показників

цього блоку повинна бути не менша 10.

Самозабруднення вод - погіршення їх якості внаслідок функціонування водних екосистем, зо-

крема, надмірного продукування органічної речовини водними рослинами (насамперед, фіто-

планктоном). Індекс самозабруднення-самоочищення води (A/R) - відношення величини валової

первинної продукції фітопланктону до величини деструкції органічної речовини у планктоні.

423

Табл.8.8. Екологічна класифікація якості поверхневих вод за

трофо-сапробіологічними (еколого-санітарними) критеріями

Клас якості вод I II III IV V

Категорія якості 1 2 3 4 5 6 7

Гідрофізичні показники

Завислі речовини, мг/л <5 5-10 11-20 21-30 31-50 51-100 >100

Прозорість (по диску

Секкі), м

>1.50 1.00-1.50 0.65-0.95 0.50-0.60 0.35-0.45 0.20-0.30 <0.20

Гідрохімічні показники

рН 6.9-7.0 6.7-6.8 6.5-6.6 6.3-6.4 6.1-6.2 5.9-6.0 <5.9

7.1-7.5 7.6-7.9 8.0-8.1 8.2-8.3 8.4-8.5 8.6-8.7 >8.7

Азот, мг/л:

- амонійний <0.100.10-0.20 0.21-0.30 0.31-0.50 0.51-1.00 1.01-2.50 >2.50

- нітритний <0.002 0.002-

0.005

0.006-

0.010

0.011-

0.020

0.021-

0.050

0.051-

0.100

>0.10

- нітратний <0.20 0.20-0.30 0.31-0.50 0.51-0.70 0.71-1.00 1.01-2.50 >2.50

Фосфор фосфатів, мг/л <0.015 0.015-

0.030

0.031-

0.050

0.051-

0.100

0.101-

0.200

0.201-

0.300

>0.300

Розчинений кисень:

- мг/л >8.0 7.6-8.0 7.1-7.5 6.1-7.0 5.1-6.0 4.0-5.0 <4.0

- % насичення 96-100 91-96 81-90 71-80 61-70 40-60 <40

101-105 106-110 111-120 121-130 131-140 141-150 >150

Перманганатна окисність,

мг/л

<3.0 3.0-5.0 5.1-8.0 8.1-10.0 10.1-15.0 15.1-20.0 >20.0

ХПК, мг/л <9 9-15 16-25 26-30 31-40 41-60 >60

БПК

, мг/л <1.0 1.0-1.6 1.7-2.1 2.2-4.0 4.1-7.0 7.1-12.0 >12.0

Гідробіологічні показники

Біомаса фітопланктону,

мг/л

<0.5 0.5-1.0 1.1-2.0 2.1-5.0 5.1-10.0 10.1-50.0 >50.0

Індекс самоочищення-

самозабруднення (A/R)

1.0 0.9

1.1

0.8

1.2

0.7

1.3-1.5

0.6

1.6-2.0

0.5

2.1-2.5

<0.5

>2.5

Бактеріологічні показники

Чисельність бактеріо-

планктону, млн.кл./см

<0.5 0.5-1.5 1.6-2.5 2.6-5.0 5.1-7.0 7.1-10.0 >10.0

Чисельність сапрофітних

бактерій, тис.кл./см

<1.0 1.0-3.0 3.1-5.0 5.1-10.0 10.1-25.0 25.1-

100.0

>100.0

Біоіндикація сапробності (індекси сапробності):

- за Пантле-Букком <1.0 1.0-1.5 1.6-2.0 2.1-2.5 2.6-3.0 3.1-3.5 >3.5

- за Гуднайтом-Уітлеєм 1-20 21-45 46-60 61-70 71-80 81-90 91-100

Сапробність:

- зона Олігосапробні

β-мезосапробні α-мезосапробні

Поліса-

пробні

- підзона

β-оліго-

сапробні

α-оліго-

сапробні

β’-мезо-

сапробні

β”-мезо-

сапробні

α’-мезо-

сапробні

α”-мезо-

сапробні

Поліса-

пробні

Трофність (переважаючий тип):

- категорія Оліго-

трофні

Мезотрофні Евтрофні Полі-

трофні

Гіпер-

трофні

- підкатегорія Оліго-

трофні

оліго-ме-

зотрофні

Мезо-

трофні

Мезо-

евтрофні

Евтрофні Ев-полі-

трофні

Полі-

трофні

Гіпер-

трофні

Блок показників якості поверхневих вод за критеріями вмісту і біологіч-

ної дії специфічних речовин включає такі три спеціалізовані класифікації:

• екологічну класифікацію якості поверхневих вод за критеріями вмісту

специфічних речовин токсичної дії;

424

• екологічну класифікацію якості прісних гіпо- і олігогалинних та соло-

нуватих β-мезогалинних вод за рівнем токсичності;

• екологічну класифікацію якості поверхневих вод за критеріями специ-

фічних показників

радіаційної дії

Екологічна оцінка якості поверхневих вод за специфічними показниками

токсичної дії (табл.8.9) дається на підставі наявності та вмісту у воді таких

інгредієнтів, як ртуть, кадмій, мідь, цинк, свинець, хром, нікель, миш’як, залі-

зо, марганець, фториди, ціаніди, нафтопродукти, феноли (леткі), синтетичні

поверхнево-активні речовини

. Оцінка по важких металах дається за їх загаль-

ним вмістом у воді.

Табл.8.9. Екологічна класифікація якості поверхневих вод за критеріями вмісту

специфічних речовин токсичної дії

Клас якості води I II III IV V

Категорія якості 1 2 3 4 5 6 7

Показники, мкг/л:

Ртуть <0.02 0.02-0.05 0.06-0.20 0.21-0.50 0.51-1.00 1.01-2.50 >2.50

Кадмій <0.1 0.1 0.2 0.3-0.5 0.6-1.5 1.6-5.0 >5.0

Мідь <11 23-10 11-25 26-50 >50

Цинк <10 10-15 16-20 21-50 51-100 101-200 >200

Свинець <2 2-5 6-10 11-20 21-50 51-100 >100

Хром (заг.) <2 2-3 4-5 6-10 11-25 26-50 >50

Нікель <11-5 6-10 11-20 21-50 51-100 >100

Миш’як <11-3 4-5 6-15 16-25 26-35 >35

Залізо (заг.) <50 50-70 76-100 101-500 501-1000 1001-2500 >2500

Марганець <10 10-25 26-50 51-100 101-500 501-1250 >1250

Фториди <100 100-125 126-150 151-200 201-500 501-1000 >1000

Ціаніди 0 1-5 6-10 10-25 26-50 51-100 >100

Нафтопродукти <10 10-25 26-50 51-100 101-200 201-300 >300

Феноли (леткі)0 <11 2 3-5 6-20 >20

СПАР 0<10 10-20 21-50 51-100 101-250 >250

Токсичність поверхневих вод (табл.8.10), спричинена індивідуальною чи

сукупною дією вищевказаних речовин, а також інших інгредієнтів, що по-

трапляють у водні об’єкти у складі промислових, сільськогосподарських, ко-

мунальних стічних вод, а також з поверхневим стоком та атмосферними опа-

дами, визначають шляхом біотестування

за методикою, викладеною в РД-

113-02-90.

Для екологічної оцінки якості поверхневих вод за специфічними показни-

ками радіаційної дії використовують: сумарну β-активність, концентрацію

стронцію-90 та цезію-137 (табл.8.11).

Конкретні гідрофізичні, гідрохімічні, гідробіологічні та специфічні кіль-

кісні показники є елементарними ознаками якості води. Комплексні кількіс-

ні ознаки, що побудовані на інтегруванні елементарних ознак, є узагальню-

У попередній редакції цієї методики [24] до переліку токсичних речовин додатково входили

хлорорганічні та фосфорорганічні пестициди.

Біотестування - визначення якості води за реакціями водних організмів (тест-об’єктів) на

вміст у воді отруйних для них речовин.

425

ючими ознаками якості вод. На основі елементарних і узагальнюючих ознак

визначають класи, категорії та індекси якості вод, зони сапробності, ступені

трофності (табл.8.12).

Табл.8.10. Екологічна класифікація якості прісних гіпо- і олігогалинних та

солонуватих β

ββ

β-мезогалинних вод за рівнем токсичності

Клас якості вод I II III IV V

Категорія якості вод 1 2 3 4 5 6 7

Токсичний ефект:

Оцінюється смертність Daphnia

magna Str., Ceroidaphnia affinis Lill.

та інших тест-об’єктів протягом

48 та 24 годин біотестування і ви-

ражається у % (Брагинський,

1985)

Смерт-

ність

від-

сутня

Смертність відсутня або менша

10 % протягом 48-годинного

випробування

Смертність

≥ 50 %

протягом

48-годин-

ного випро-

бування

Смертність

≥ 50 %

протягом

24-годин-

ного випро-

бування

Оцінюється смертність Ceroidaph-

nia affinis Lill. протягом 48 годин

біотестування і виражається в

одиницях гострої летальної ток-

сичності

Смертність відсутня 1 >1

Оцінюється зменшення величини

біохімічного споживання кисню

бактеріями протягом 1 доби

(БПК

) за методом Кньоппа і ви-

ражається у % (Метод определе-

ния..., 1983)

0<10.0 10.0-

30.0

31.0-

50.0

51.0-70.0 >70.0

Оцінюється виживання або пло-

дючість Ceroidaphnia протягом 7-

10 діб біотестування і виражаєть-

ся в одиницях хронічної токсич-

ності

<11 24 8 >8

Табл.8.11. Екологічна класифікація якості поверхневих вод за критеріями

специфічних показників радіаційної дії

Клас якості вод I II IIІ IV V

Категорія якості 1 2 3 4 5 6 7

Показники, ·10

-11

Кі/л:

Сумарна β-активність

<0.44 0.44-0.55 0.56-0.75 0.76-1.0 1.1-15.0 15.1-27.0 >27.0

Sr-90 <0.062 0.062-0.075 0.076-0.099 0.1-0.3 0.31-4.0 4.1-9.0 >9.0

Cs-137 <0.012 0.012-0.025 0.026-0.05 0.051-0.50 0.51-15.0 16-150 >150

Екологічна оцінка якості води в певному водному об’єкті може бути орі-

єнтовною і ґрунтовною. Ґрунтовна узагальнююча оцінка необхідна для пе-

реконливих, відповідальних висновків і рішень.

Орієнтовна екологічна оцінка є необхідною з розвідувальною (рекогнос-

цирувальною) метою для вироблення попередніх висновків та рішень і вико-

нується на основі разових вимірів окремих показників якості води.

Одиниця гострої летальної токсичності

- кратність розбавлення води, при якій гине 50 % і

більше особин тест-об’єкта (КНД 211.1.4.055-97).

Одиниця хронічної токсичності - найбільше значення мінімальної кратності розбавлення води,

в якій хронічна токсичність не виявляється (КНД 211.1.4.056-97).

426

Табл.8.12. Класи і категорії якості поверхневих вод за екологічною

класифікацією

Клас якості води I II III IV V

Категорія якості вод 1 2 3 4 5 6 7

Назва класів і категорій

якості вод за їх природ-

Відмінні Добрі Задовільні Погані Дуже

погані

ним станом Відмінні Дуже

добрі

Добрі Задовіль-

ні

Посеред-

ні

Погані Дуже

погані

Назва класів і категорій

якості вод за ступенем їх

Дуже чисті Чисті Забруднені Брудні Дуже

брудні

чистоти (антропогенної

забрудненості)

Дуже чисті Чисті Досить

чисті

Слабко

забруд-

нені

Помірно

забруд-

нені

Брудні Дуже

брудні

Трофність (переважаю-

чий тип)

Оліго-

трофні

Мезотрофні Евтрофні Полі-

трофні

Гіпер-

трофні

Оліго-

трофні -

оліго-мезо-

трофні

Мезо-

трофні

Мезо-

евтрофні

Евтрофні Ев-полі-

трофні

Полі-

трофні

Гіпер-

трофні

Сапробність Олігосапробні

β-мезосапробні α-мезосапробні

Полі-

сапробні

β-оліго-

сапробні

α-оліго-

сапробні

β’-мезо-

сапробні

β”-мезо-

сапробні

α’-мезо-

сапробні

α”-мезо-

сапробні

Полі-

сапробні

Ґрунтовна узагальнююча оцінка необхідна для переконливих, відпові-

дальних висновків і рішень. Процедура виконання ґрунтовної екологічної

оцінки складається з таких чотирьох послідовних етапів:

• групування і обробки вихідних даних (результатів систематичного

контролю якості води);

• визначення класів і категорій якості води за окремими показниками;

• узагальнення оцінок якості води за окремими показниками (виражени-

ми в класах і категоріях) по окремих блоках з визначенням інтеграль-

них значень класів і категорій якості води;

• визначення об’єднаної оцінки якості води для певного водного об’єкта

в цілому чи його окремих ділянок за певний період спостережень.

Вихідні дані з якості води за окремими її показниками групуються у про-

сторі і часі, а також в межах трьох блоків. Згруповані по блоках щодо кожно-

го наявного показника якості води, вихідні дані (вибірки)

піддаються певній

На жаль, методика не містить чітких рекомендацій щодо мінімально допустимої кількості спо-

стережень у вибірці для здійснення ґрунтовної оцінки якості води. Для порівняння, згідно мето-

дики класифікації поверхневих вод країн-членів Ради економічної взаємодопомоги [23] (див.

розділ 8.2.6.3) оцінка і відповідно класифікація якості поверхневих проточних вод у контроль-

них створах здійснюється на основі достовірних величин окремих показників забруднення, які

отримують на кривій забезпеченості концентрацій при певному ступені ймовірності на підставі

не менше 24 результатів аналізів, відібраних протягом одного-двох років. Показник достовірнос-

ті приймається в залежності від виду водокористування:

− для водних об’єктів із спеціально встановленими нормами якості води, питного та рибогос-

подарського водокористування першої і вищої категорій, а також таких, що використову-

ються для водопою худоби - 95 %;

427

обробці: обчислюються середньоарифметичні та визначаються найгірші (мі-

німальні чи максимальні) значення. Екстремальні значення окремих показни-

ків аналізуються з метою з’ясування природних чи антропогенних причин, які

могли викликати їх появу, і прийняття рішень про використання чи вилучення

цих значень.

Визначення класів і категорій якості води для окремих показників здій-

снюють шляхом зіставлення середніх і найгірших (максимальних чи міні-

мальних) значень показників з критеріями спеціалізованих класифікацій.

Узагальнення оцінок за окремими показниками з визначенням інтеграль-

них значень класів і категорій якості води виконують на основі аналізу показ-

ників в межах відповідних блоків. Це узагальнення полягає у визначенні се-

редніх і найгірших значень для трьох блокових індексів якості води:

• середні значення визначають шляхом обчислення середнього номера

категорії за всіма показниками даного блоку;

• найгірші значення визначають за відносно найгіршим показником (з

найбільшим номером категорії) серед всіх показників даного блоку.

Визначення об’єднаної оцінки якості води для певного водного об’єкта в

цілому чи для окремих його ділянок полягає в обчисленні інтегрального, або

екологічного індексу I

, величина якого дорівнює середньому арифметично-

му значень блокових індексів

III

1 23

, (8.1)

де

- індекс забруднення компонентами сольового складу;

- індекс трофо-

сапробіологічних (еколого-санітарних) показників; I

- індекс специфічних

показників токсичної і радіаційної дії.

Екологічний індекс якості води, як і блокові індекси, обчислюють для се-

редніх і найгірших значень категорій окремо, він також може бути дробовим

числом.

За допомогою екологічного індексу можлива оцінка і співставлення рівня

екологічного благополуччя води по окремих ділянках водних об’єктів, по ба-

сейнах, регіонах і в цілому по Україні, проте слід мати на увазі, що при цьому

необхідно користуватися однаковим переліком показників.

− для водних об’єктів господарсько-побутового та рибогосподарського водокористування дру-

гої категорії, а також таких, що використовуються для сільськогосподарського зрошення,

промислового водопостачання, судноплавства, гідроенергетики та лісосплаву - 90 %.

У попередній редакції даної методики [24] для одержання об’єктивної оцінки екологічного ста-

ну вод було рекомендовано використовувати (як первинні дані) статистично достовірні показни-

ки (середні значення за визначений період, значення різних відсотків забезпеченості, медіанні

значення тощо). Величини складових індексів для кожного блоку пропонувалося визначати за

показниками, що мають найгірші значення, а величину узагальненого екологічного індексу - за

найгіршим значенням блокових індексів

IIII

=++max

1 23

. Такий підхід, на нашу думку, є

більш обґрунтованим, оскільки невідповідність хоча б одного показника нормативним величи-

нам дискваліфікує воду і є причиною віднесення її до більш низького класу (категорії) якості.

428

Результати екологічної оцінки якості поверхневих вод подають у вигляді

таблиць, графіків і карт.

Для водотоків результати доцільно подавати шляхом побудови профілю

якості води, на якому показують:

• довжину річки та її приток в км від гирла;

• місцезнаходження джерел антропогенної дії;

• контрольні та водомірні пости;

• криву достовірних витрат води вздовж течії ріки;

• значення показників якості води.

З’єднуючи значення

показників якості води у

контрольних створах, отри-

мують профіль якості води

вздовж течії річки. На

профілі також позначають

критерії якості води, які

порівнюють з відповідними

кривими змін якості води.

Точки перетину кривих

змін якості води з прямими

нормативних величин є по-

чатком та кінцем даного

класу (категорії) якості вод.

Таким чином вся річка роз-

бивається на ділянки, дов-

жина яких відповідає окре-

мим класам (категоріям) якості вод (рис.8.2).

Найбільш зручним способом подання результатів екологічної оцінки

якості води є картографічний - карта досить наочно демонструє розподіл за-

бруднення в річці в залежності від скидання стоків, впадіння приток та проце-

сів самоочищення.

В залежності від потреб розробляють карти, що відображають:

• узагальнену екологічну оцінку якості води;

• якість води за окремими блоками показників;

• якість води за окремими показниками (рис.8.3).

Екологічна оцінка якості води може бути зображена на карті для всього

водного об’єкта (вздовж всього водотоку чи на всій площі водойми) або ж

стосовно конкретних пунктів контролю за допомогою відповідних позначок.

Останній спосіб при обмеженому обсязі інформації є більш коректним. Ос-

новні положення методики створення карт екологічної оцінки якості поверх-

невих вод викладені в літературі [52].

1 2 3 4 5 6 7 8 9

БА

100 80 60 40 20 0

III

II I IV III II V IV

Відстань від

гирла річки, км

Клас якості вод

Достовірні витрати, м /с

БПК , мг/л

БПК

Контрольні створи

Притока

Джерела забруднення

достовірні

витрати

Рис.8.2. Приклад класифікації вод вздовж течії

річки на основі профілю якості води

429

5.0

3.0

6.0

ЕКОЛОГIЧНА ОЦIНКА ЯКОСТI

ПОВЕРХНЕВИХ ВОД

ЗА БЛОКОВИМ IНДЕКСОМ

А - сольовий склад

Б - трофо-сапробіологічні показники

В - специфічні показники

, I

- блокові індекси

- інтегральний індекс

ЗА СОЛЬОВИМ СКЛАДОМ, ТРОФО-САПРОБIОЛОГIЧНИМИ

ПОКАЗНИКАМИ, СПЕЦИФIЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ

ТОКСИЧНОЇ РАДIАЦIЙНОЇ ДIЇ

ЗА IНТЕГРАЛЬНИМ ЕКОЛОГIЧНИМ

IНДЕКСОМ

(згідно з класами якості води)

Умовне

позначення

Клас

якості вод

Категорія

якості вод

Характеристика

вод за якістю

Умовне

позначення

Характеристика

вод за якістю

I 1 відмінні відмінна

II 2 дуже добрі добра

3 добрі

III 4 задовільні задовільна

5 посередні

IV 6 погані погана

V7дуже погані дуже погана

дані відсутні дані відсутні

ПОКАЗНИКИ ЯКОСТI ПОВЕРХНЕВИХ ВОД

А - сольовий Б - трофо-сапробіологічні показники В - специфічні показники

склад

4 - завислі речовини 13 - ХПК

токсичної і радіаційної дії

1 - сума іонів 5 - рН 14 - БПК

19 - мідь 27 - нафтопродукти

2 - хлориди 6 - азот амонійний 15 - біомаса 20 - цинк 28 - феноли

3 - сульфати 7 - азот нітритний фітопланктону 21 - залізо 29 - СПАР

8 - азот нітратний 16 - індекс сапробності 22 - марганець 30 - сумарна

9 - фосфор фосфатів 17 - чисельність 23 - хром

β-активність

10 - розчинений кисень бактеріопланктону 24 - нікель 31 - стронцій-90

11 - ступінь насичення 18 - чисельність 25 - ртуть 32 - цезій-137

киснем сапрофітних 26 - свинець

12 - перманганатна бактерій

окисність

Рис.8.3. Приклад зображення на карті результатів екологічної оцінки якості вод в

пунктах контролю [52]

430

Мир столько всякого познал

С тех пор, как плотью стала глина,

Что чем крикливей новизна,

Тем гуще запах нафталина.

Ігор Губерман

8.2.6.3. Єдині критерії якості вод, що застосовувалися в країнах РЕВ

В рамках колишньої Ради економічної взаємодопомоги по лінії Наради

керівників водогосподарських органів країн-членів РЕВ була прийнята мето-

дика класифікації якості поверхневих вод [23], дещо подібна до чинної нині в

Україні.

Iснували два види класифікації вод: з позицій екологічного благополуччя

(табл.8.13) та з позицій придатності вод для використання (табл.8.14).

Табл.8.13. Нормативи якості поверхневих вод з екологічних позицій

Показники Класи якості вод

1 2 3 4 5 6

А. Загальнофізичні показники та показники неорганічних речовин

Температура, °С

<20 25 25 30 30 >30

рН 6.5-8.0 6.5-8.5 6.5-8.5 6.0-8.5 6.0-9.0 6.0-9.0

Розчинений кисень, мг/л >86542<2

Насиченість киснем, % >90 75 60 40 20 <20

Питома електропровідність, мкСм/см <400 700 1100 1300 1600 >1600

Загальна кількість розчиненої речовини, мг/л <300 500 800 1000 1200 >1200

Загальна кількість завислих речовин

, мг/л <20 30 50 100 200 >200

Загальна жорсткість, н°

<15 115 10>10

Хлориди, мг/л <50 150 200 300 500 >500

Сульфати, мг/л <50 150 200 300 400 >400

Залізо загальне, мг/л <0.5 115 10>10

Марганець загальний, мг/л <0.05 0.1 0.3 0.8 1.5 >1.5

Азот, мг/л:

- амонійний <0.1 0.2 0.5 2.0 5.0 >5.0

- нітритний <0.002 0.005 0.02 0.05 0.1 >0.1

- нітратний <1 3510 20 >20

Фосфати, мг/л <0.025 0.2 0.5 1.0 2.0 >2.0

Фосфор загальний, мг/л 0.05 0.4 1.0 2.0 3.0 >3.0

Б. Загальні показники органічних речовин

Перманганатна окисність, мг/л <5 10203040>40

ХПК, мг/л <1525 50 70100 >100

БПК

, мг/л <2 4 8 15 25 >25

Органічний вуглець, мг/л <3 5 8 12 20 >20

Речовини, що екстрагуються чотирихлористим

вуглецем, мг/л

<0.2 0.5 1.0 3.0 5.0 >5.0

Органічний азот, мг/л <0.5 1.0 2.0 5.0 10.0 >10.0

В. Показники неорганічних забруднювачів промислового походження

Ртуть, мкг/л <0.1 0.2 0.5 1 5>5

Кадмій, мкг/л <3 5 10 20 30 >30

Свинець, мкг/л <1020 50100 200 >200

Миш’як, мкг/л <1020 50100 200 >200

Мідь, мкг/л <20 50 100 200 500 >500

Хром, мкг/л:

- загальний <20 50 100 200 500 >500

- тривалентний <20 100 200 500 1000 >1000

У випадку завислих речовин природного походження необхідний індивідуальний підхід.