Мацнєв А.І., Проценко С.Б., Саблій Л.А. Моніторинг та інженерні методи охорони двкілля

Подождите немного. Документ загружается.

431

- шестивалентний 0202050100 >100

Кобальт, мкг/л <1020 50100 500 >500

Нікель, мкг/л <20 50 100 200 500 >500

Цинк, мг/л <0.2 1.0 2.0 5.0 10.0 >10.0

Ціаніди, що легко вивільнюються, мг/л 0.0 0.0 <0.05 0.1 0.2 >0.2

Ціаніди загальні, мг/л 0.0 0.0 <0.5 1.0 2.0 >2.0

Фториди, мг/л <0.2 0.5 1.0 1.5 3.0 >3.0

Вільний хлор, мг/л 0.0 0.0 0.0 <0.05 0.1 >0.1

Сульфіти, мг/л 0.0 0.0 0.0 <0.01 0.02 >0.02

Г. Показники органічних забруднювачів промислового походження

Аніоноактивні детергенти, мг/л 0.0 <0.5 1.0 2.0 3.0 >3.0

Феноли леткі, мг/л <0.002 0.01 0.05 0.11.0 >1.0

Похідні нафти, мг/л 0.00 <0.05 0.10 0.30 1.0 >1.0

Д. Біологічні показники

Сапробність (індекс Пантле-Букка)<1.0 1.5 2.5 3.5 4.0 >4.0

Модифікація Сладечека ксено оліго

β-мезо α-мезо

полі гіпер

Колі-титр (фекального типу) 1.0 0.1 0.01 0.001 <0.001 <0.001

Загальна кількість мікроорганізмів <5·10

<10

<3·10

<5·10

<10

>10

Зниження інтенсивності біохімічної трансформації 00<10 % <30 % <70 % >70 %

Табл.8.14. Бажані та допустимі величини показників якості вод для різних цілей

водокористування

Показники якості води

Для питного

водопостачан-

ня

Для

зрошення

Для

збереження

іхтіофауни

Для водопою в

тваринництві

бажа-

на

допус-

тима

бажа-

на

допус-

тима

бажа-

на

допус-

тима

бажа-

на

допус-

тима

Група А

Температура, °С

1520

- максимальна влітку -28

рН 6.5-8.0 6.5-8.5 6.0-8.5 5.0-9.0 6.5-8.0 6.5-8.5 6.5-8.5 6.5-9.0

Розчинений кисень, мг/л >6.0 4.0

Загальна кількість розчинених

речовин, мг/л

400 800 500 1200 400 800 600 2000

Жорсткість загальна, н°

1520

Хлориди, мг/л100 300 300 400

Сульфати, мг/л100 400

Залізо загальне, мг/л 0.3 0.5 1.5 10.0 - -

Марганець загальний, мг/л 0.05 0.1 0.2 0.8

Азот, мг/л:

- амонійний 0.05 1.0 0.1 0.5 0.2 0.5

- нітритний 0.000 0.002 0.01 0.02

- нітратний 5 10510

Фосфати, мг/л 0.05 0.2

Фосфор загальний, мг/л 0.1 0.5

Група Б

Окисність перманганатна, мг/л 5 10

ХПК, мг/л1525 <1525

БПК

, мг/л 3-4 5 <2 3

Органічний вуглець, мг/л <2 6

Органічний азот, мг/л - 2.0

Речовини, що екстрагуються чоти-

рихлористим вуглецем, мг/л

0.2 0.5

Група В

Ртуть, мкг/л - 1 - 5 - 0.2-1.0 - 1

Кадмій, мкг/л - 10 - 30 - 5 - 30

Свинець, мкг/л - 50 - 200 - 100 - 100

Миш’як, мкг/л - 50 - 200 - 50 - 50

Мідь, мкг/л - 1000 - 500 - - - 1000

432

Хром загальний, мкг/л ---500---100

Кобальт, мкг/л - 500 - 1000

Нікель, мкг/л - 100 - 500 - - - 1000

Цинк, мг/л - 5.0 - 10- - -25

Ціаніди, що легко вивільню-

ються, мг/л

- 0.05 - 0.002 - 0.02

Ціаніди загальні, мг/л - - - 0.02-0.05 - 0.5

Фториди, мг/л1.0 1.5 1.5 3

Група Г

Аніоноактивні детергенти, мг/л -- -0.1-0.5 - 0.5

Феноли леткі, мг/л - - - 0.01 - 0.01

Похідні нафти, мг/л - - - 0.05 - 0.05

Специфічні показники

Процентний еквівалент натрію

35 45

Алюміній, мг/л -20 -10.0

Берилій, мкг/л - 200

Колірність, мг Pt/л10 20-30

Запах --

Барій, мг/л 0.11.0-4.0

Бор, мг/л 0.5 1.0 0.5 1.0 - 5.0

Літій, мг/л - 2.0

Молібден, мкг/л -50

Селен, мкг/л - 10 - 20 - 50

Срібло, мкг/л -50

Ванадій, мкг/л ---1000 - 200

При класифікації першого виду введені такі класи води:

• I клас - вода дуже чиста;

• II клас - вода чиста;

• III клас - вода дуже незначно забруднена;

• IV клас - вода незначно забруднена;

• V клас - вода сильно забруднена;

• VI клас - вода дуже забруднена.

Другий вид класифікації передбачає три ступеня якості вод:

• I ступінь - вода придатна;

• II ступінь - вода допустима при відповідних методах обробки;

• III ступінь - вода непридатна.

Показники і нормативи розроблені для чотирьох видів використання вод:

питного водопостачання, зрошення, потреб рибного господарства та тва-

ринництва (водопій).

Невідповідність хоча б одного показника певної групи нормативним ве-

личинам дискваліфікує цю воду і є причиною віднесення її до більш низького

класу якості.

8.2.6.4. Оцінка екологічного стану басейнів малих річок

Дещо інший підхід до оцінки стану поверхневих вод - шляхом визначення

екологічного стану водозбірного басейну в цілому застосований Українським

Процентний еквівалент натрію - еквівалент натрію, виражений у процентах від загального ек-

вівалента катіонів.

433

науково-дослідним інститутом водогосподарсько-екологічних проблем

(УНДIВЕП), яким в 1992 р. розроблене “Методичне керівництво по розрахун-

ку антропогенного навантаження і класифікації екологічного стану басейнів

малих річок України” (НТД 33-4759129-03-92) [55]. Цей документ дозволяє

якісно і кількісно оцінити в цілому стан екосистеми водозбірного басейну,

оперативно порівняти антропогенні навантаження, що їх зазнають об’єкти, з

нормативними, а також спрогнозувати тенденції їх зміни у часі, дати оцінку

соціально-екологічної та економічної ефективності водоохоронних заходів.

“Методичне керівництво...” може застосовуватися при розробці комплексних

схем охорони та раціонального використання водно-земельних ресурсів в ба-

сейнах малих річок, плануванні будівництва і розширення підприємств, їх

експертизі, визначенні черговості інвестицій на природоохоронні заходи.

Загальну оцінку екологічного стану басейну річки здійснюють на підставі

діючих на нього антропогенних навантажень. В системній моделі “Басейн ма-

лої річки” розглядають моделі чотирьох окремих підсистем:

• підсистеми “Радіоактивне забруднення”, яка враховує щільність ра-

діоактивного забруднення території в басейні річки цезієм-137, строн-

цієм-90 і плутонієм-239, 240;

• підсистеми “Використання земельних ресурсів”, що враховує показ-

ники антропогенного впливу на земельні ресурси в басейні річки:

лі-

систість

ступінь природного вигляду

сільгоспосвоєність

розора-

ність, урбанізацію, еродованість;

• підсистеми “Використання річкового стоку”, що враховує показни-

ки антропогенного впливу на водні ресурси:

фактичного

(

повного

)

ви-

користання річкового стоку, безповоротного водоспоживання, над-

ходження

(

скиду

)

січних вод

та

забруднених вод у річкову мережу

;

• підсистеми “Якість води”, що, в свою чергу, складається з двох бло-

ків - “Хімічне забруднення” (ХПК, БПК

, концентрації завислих речо-

вин, розчиненого кисню, азоту амонійного, нітритного, нітратного,

фосфатів, заліза, фторидів, сульфатів, хлоридів) та “Бактеріальне за-

бруднення” (колі-індекс

Показники, що характеризують величини антропогенного впливу на зе-

мельні ресурси у басейні річки, окрім еродованості (змив ґрунту в т/(га·рік)),

визначають за формулою

100

, % (8.2)

де F

- загальна площа басейну річки, км

; F

- відповідно для показників, км

− лісистість - площа лісів, лісосмуг та деревно-чагарникової рослин-

ності;

Колі-індекс - кількість бактерій кишкової палички в 1 л води.

434

− ступінь природного вигляду

- площа угідь, що знаходяться у природ-

ному стані (боліт, водних територій, лісів природного і штучного по-

ходження, захисних водоохоронних насаджень, заповідних територій)

або близькому до нього (пасовищ, сіножатей);

− сільгоспосвоєність - площа всіх сільгоспугідь (ниви, багаторічних на-

саджень, сіножатей, пасовищ, присадибних земель);

− розораність - площа ораних земель, включаючи ниву з категорії при-

садибних земель, сади і городи;

− урбанізація - площа земель населених пунктів, промисловості, тран-

спорту тощо.

Показники, що характеризують величину антропогенного впливу на вод-

ні ресурси у басейні річки (окрім показника фактичного використання річко-

вого стоку), визначають за формулою

100

, % (8.3)

де

- фактичний об’єм стоку в річковій мережі (норма річного стоку), млн.

; W

- відповідно для показників, млн.м

− показник безповоротного водокористування - сума об’єму забору во-

ди з річкової мережі, об’єму збитку річковому стоку внаслідок відбору

підземних вод та об’єму скиду води в річкову мережу;

− показник надходження

(

скиду

)

стічних вод у річкову мережу

- об’єм

скиду води в річкову мережу;

− показник надходження (скиду) забруднених вод у річкову мережу -

об’єм скиду забруднених вод.

Показник фактичного

(

повного

)

використання річкового стоку

визнача-

ють за формулою

ЗУ

ФС

100

, % (8.4)

де W

- об’єм забору води з річкової мережі, млн.м

; W

- об’єм збитку річко-

вому стоку внаслідок відбору підземних вод, млн.м

;

- об’єм скиду води в

річкову мережу, млн.м

Для кожного показника (для показників антропогенного впливу на при-

родні ресурси - залежно від природної сільськогосподарської зони басейну

річки згідно схеми природно-сільськогосподарського районування [55]) ви-

значають якісний стан, відповідну оцінку впливу

та ваговий коефіцієнт по-

казника α

. Міру спільного впливу показників у підсистемі розраховують за

формулою

∑

. (8.5)

435

По отриманому значенню H

визначають якісний стан підсистеми в ціло-

му та міру підсистеми ϕ

По значеннях показників блоку “Хімічне забруднення” визначають клас

якості води по кожному показнику, міру блоку в цілому та з урахуванням мі-

ри блоку “Бактеріальне забруднення” - міру підсистеми “Якість води”.

По отриманих значеннях мір окремих підсистем розраховують індукцій-

ний коефіцієнт антропогенного навантаження

IКАН

для системи в цілому як

суму добутків мір окремих підсистем на їх вагові коефіцієнти β

IКАН

∑

βϕ

. (8.6)

По отриманому значенню IКАН визначають якісний стан системи в ціло-

му, аналізують вплив на категорію басейну окремих підсистем, приймають рі-

шення щодо здійснення заходів по поліпшенню екологічного стану басейну

річки.

Головною метою теоретизування є така організація інформації,

при якій виявляється можливим робити неочевидні висновки.

Д.Хейсе

8.2.6.5. Система індексів якості навколишнього середовища у США

В багатьох країнах світу, в т.ч. у США [49], створена обширна система

так званих індексів якості навколишнього середовища. Можна сказати, що

такий підхід займає проміжне положення між підходом за принципом “доза-

ефект” та аналізом благополуччя екосистем. Суть цього підходу (а нині він

поширюється й на соціальні та естетичні сфери) полягає в тому, що в кожно-

му з компонентів природного середовища виділяють параметри, які можна

вважати визначальними. Певна їх якість приймається за ідеальну, а існуюча

ситуація оцінюється як відхилення від ідеального стану. Потім індивідуальні

індекси якості по окремих параметрах узагальнюють у комплексний індекс

якості даного компонента природного середовища.

Безумовною перевагою такого підходу є наочність інтерпретації резуль-

татів у формі, зрозумілій для управлінського персоналу та широких кіл насе-

лення. Недоліком підходу є відсутність очевидного переходу від розгляду

окремих компонентів навколишнього середовища до узагальненої оцінки еко-

логічного стану довкілля в цілому, хоча в рамках даного індексного підходу

можливе замикання індексів якості окремих компонентів середовища у єдину

систему. Слід сподіватися, що у недалекому майбутньому деяка розумна ком-

бінація методик, які використовуються при визначенні індексів якості середо-

вища, та методів біогеохімічного аналізу екосистем дозволить розробити кри-

терії екологічної оцінки стану довкілля, які характеризуватимуться, з одного

боку, системністю, а з іншого - наочністю.

Методика визначення індексу якості води WQI була розроблена Націо-

нальною санітарною службою США у 1970 р. В цьому індексі відображено

436

комплексний вплив найбільш значимих фізичних і хімічних параметрів, і він

є певною зрозумілою одиницею виміру, що відображає зміни якості води.

При розробці індексу якості води

WQI

був застосований метод Делфі:

групу із 74 експертів піддали чотирьом серіям опитувань. Таким чином були

визначені набір параметрів, якісний характер залежностей індексу якості води

від обраних параметрів та вагомість кожного з них у комплексному індексі.

Результуючим виразом для індексу якості води є адитивна модель, що має ви-

гляд

WQI W q

∑

, (8.7)

де WQI - значення індексу якості води від 0 до 1 (де 1 означає ідеальний

стан); q

- значення i-го параметра, величина від 0 до 1; W

- вагомість (ваго-

вий коефіцієнт)

-го параметра, величина від 0 до 1;

- кількість параметрів.

В результаті опитування експертів для загальної оцінки якості води було

запропоновано 11 параметрів: показник фекального забруднення, рН, БПК

температуру, мутність, концентрації розчиненого кисню, нітратів, фосфатів,

завислих речовин, токсикантів і пестицидів. Проте при визначенні

WQI

кіль-

кість параметрів n дорівнює 9 - концентрації токсичних речовин і пестицидів

не є одиничними параметрами і тому не можуть бути включені в індекс якості

води адитивно. В цьому випадку встановлюються певні граничні значення

концентрацій токсичних речовин і пестицидів, при досягненні яких індекс

якості води автоматично прирівнюється до нуля.

В процесі опитування експертів були також визначені залежності між ве-

личиною індексу якості (від 0 до 1) та конкретним значенням кожного з пара-

метрів. Ці залежності представлені у графічній формі на рис.8.3, де на осі ор-

динат показані значення індексу якості води, а на осі абсцис - конкретні зна-

чення кожного параметра.

Відхилення активної реакції води рН (рис.8.4а) від нормального значен-

ня як в сторону зменшення, так і в сторону збільшення є небажаним для біо-

логічних процесів у водному середовищі. Для більшості поверхневих вод ве-

личина рН змінюється в діапазоні від 6.5 до 9.0. Санітарна комісія р.Огайо

(ORSANCO) за нормальне значення рН приймає величину 7.0, а Національна

санітарна служба США (NSF) - 7.3.

Мутність (рис.8.4

) характеризує ступінь розсіювання сонячного світла,

що проходить через воду. Вона обумовлена наявністю у воді завислих та ко-

лоїдних частинок. Мутність води вимірюється в одиницях JTU (Jackson Turbi-

dity Unit), де 1 JTU дорівнює мутності, обумовленій наявністю у воді 1 мг/л

SiO

. У малорухомих водах мутність визначається вмістом колоїдних та дріб-

нодисперсних частинок, в річках - переважно крупнодисперсних частинок.

Концентрація завислих речовин (рис. 8.4г) характеризує вміст у воді не-

розчинених органічних та неорганічних речовин і безпосередньо впливає на

ступінь мутності води.

437

024 6-2-4-6

відхилення від нормального рН

1.0

індекс якості

0.8

0.6

0.4

0.2

60 80 100 12040200

мутність, JTU

1.0

індекс якості

0.8

0.6

0.4

0.2

152025 301050 35

концентрація завислих речовин, мг/л

1.0

індекс якості

0.8

0.6

0.4

0.2

0510 15-5-10-15

відхилення від нормальної температури, С

1.0

індекс якості

0.8

0.6

0.4

0.2

6810420

розчинений кисень, мг/л

1.0

індекс якості

0.8

0.6

0.4

0.2

30 40 50 6020100

БПК

, мг/л

швидкі

потоки

повільні потоки

та резервуари

NSF

1.0

індекс якості

0.8

0.6

0.4

0.2

1.0

0.06 0.08 0.100.040.020

неорганічний фосфор, мг/л

індекс якості

0.8

0.6

0.4

0.2

1.0

6810420

неорганічний азот, мг/л

індекс якості

0.8

0.6

0.4

0.2

а) б)

в)

д)

ж)

г)

е)

з)

Рис.8.4. Залежність індивідуальних індексів якості води від окремих параметрів:

а - величини рН; б - мутності; в - температури; г - концентрації завислих речовин;

д - вмісту розчиненого кисню; е - БПК

; ж - концентрації неорганічного фосфору;

з - концентрації неорганічного азоту

438

Температура (рис.8.4в) є провідним регулюючим фактором біологічних

процесів у водному середовищі. Раптові або суттєві зміни температури мо-

жуть спричинювати необоротні зміни у водних екосистемах. Як і у випадку з

рН, поняття “нормальної” температури потребує уточнення в кожному кон-

кретному випадку.

Вміст розчиненого кисню (рис.8.4

) є параметром, який найбільш часто

використовують для оцінки якості води. Розчинність атмосферного кисню у

прісній воді при нормальному тиску змінюється від 14.6 мг/л при 0°С до 7.1

мг/л при 35°С. Низький вміст розчиненого кисню безпосередньо впливає на

життя риб та інших водних організмів, а також сприяє розвитку анаеробних

мікроорганізмів. Потреба риб в кисні залежить від їх виду та віку. Рівень

вмісту розчиненого кисню у воді від 3 до 6 мг/л є критичним практично для

всіх видів риб. За рекомендаціями NSF за ідеальний стан прийнята концен-

трація розчиненого у воді кисню 9 мг/л.

Біохімічна потреба кисню характеризує вміст у воді органічних речо-

вин, що піддаються біохімічному окисленню, і відповідає тій кількості розчи-

неного кисню, яка буде вилучена з води внаслідок біологічної асиміляції ор-

ганічних забруднень. Для повільних річок та водойм несприятливі умови мо-

жуть утворюватися вже при 5 мг/л БПК

, а у швидких гірських річках навіть

30 мг/л БПК

може не впливати негативно на кисневий режим, оскільки

швидкі потоки здатні ефективно насичуватися киснем та перешкоджати аку-

муляції органічних забруднень у донних відкладеннях. Тому результуюча

крива (за рекомендаціями NSF) займає проміжне положення між двома край-

німи варіантами (рис.8.4е).

Азот (рис.8.4ж) разом з вуглецем та фосфором є одним із трьох найваж-

ливіших елементів живлення, які підтримують життя у воді. Очевидно, існує

деяке оптимальне значення вмісту у воді неорганічного азоту, і якість середо-

вища погіршується при відхиленнях від цього оптимуму. Так, при вмісті не-

органічного фосфору менше 0.3 мг/л у воді починає відчуватися його дефі-

цит, при збільшенні концентрації понад 1 мг/л умови функціонування екосис-

теми також погіршуються, а збільшення його вмісту понад 10 мг/л призво-

дить до уповільнення біологічних процесів.

Фосфор (рис.8.4

) також є найважливішим елементом живлення у водних

екосистемах. Різноманітні форми неорганічного фосфору часто є причиною

евтрофікації водних об’єктів. Основними джерелами надходження фосфору у

поверхневі води є побутові та промислові стічні води, а також змив добрив із

сільськогосподарських полів. Нормальний вміст фосфору залежить від виду

екосистем та вмісту у воді інших поживних речовин. Вважається, що в аква-

торіях з непорушеним екорежимом міститься від 0.001 до 0.003 мг/л неорга-

нічного фосфору, при менших значеннях відчувається його дефіцит, вміст по-

над 0.02 мг/л може призвести до цвітіння водних об’єктів, при концентрації

понад 0.08 мг/л води насичені фосфором надміру.

439

У поверхневих водах може міститися значна кількість потенційно ток-

сичних компонентів (важких металів, ціанідів, хлор- і фосфорорганічних

сполук), кожний з яких сам по собі чи у сукупності здатний негативно вплива-

ти на водні організми і завдавати суттєвої шкоди екосистемі в цілому. Наяв-

ність і вміст токсичних речовин визначають за допомогою спеціальних біоло-

гічних тестів. Будь-яке перевищення концентрації токсичних речовин понад

гранично допустимі рівні вимагає термінового вживання заходів для змен-

шення їх вмісту.

Під терміном “пестициди” розуміють всі речовин, що застосовують для

боротьби з небажаною флорою й фауною. Дія пестицидів на водні рослини і

тварини значно залежить від виду організмів, а також типу самих пестицидів.

Незалежно від типу конкретної речовини, величина індексу якості води визна-

чається відношенням реальної концентрації пестициду до його гранично до-

пустимої. Якщо розглядати одну речовину, то значення індексу якості води

змінюється лінійно від 1 (немає пестицидів) до 0, коли реальна або прогнозна

концентрація досягає граничного рівня. У випадку декількох речовин можна

використовувати співвідношення

∑

09. , (8.8)

де

- загальний індекс якості води за пестицидами;

- індекс якості за

i-ою речовиною, отриманий з функціональної залежності; N - кількість речо-

вин.

У США застосовують також такі індекси якості води, безпосередньо зв’я-

зані з видами водокористування водних об’єктів:

• FAWL - індекс якості води водних об’єктів, що використовуються для

рибогосподарських цілей (враховує 9 параметрів);

• PWS - індекс якості води водних об’єктів, що використовуються для

водопостачання населення (13 параметрів).

Чотири параметри є загальними для всіх трьох індексів якості води:

мутність, рН, вміст розчиненого кисню та нітратів. БПК

і показник фекаль-

ного забруднення, які враховуються при визначенні WQI, не включені у

FAWL

, відповідно феноли та амоній, враховані у

FAWL

, не входять до складу

WQI. При визначенні індексу якості PWS враховується вміст розчинених до-

мішок, фторидів, фенолів, хлоридів, сульфатів, колірність, жорсткість та луж-

ність води, а також економічні та естетичні вимоги, які відсутні у

WQI

та

FAWL

Забруднення повітря, особливо в екологічному середовищі населених

пунктів, часто являє собою складну суміш окремих компонентів, що надхо-

дять у повітря від різноманітних промислових джерел, транспортних засобів

та комунальних об’єктів. Вторинні забруднювачі утворюються безпосередньо

в атмосфері в результаті хімічних реакцій. Між багатьма забруднювачами

440

спостерігається синергічна взаємодія. Все це суттєво ускладнює проблему

оцінки якості повітря та розробку певного універсального індексу його якості.

У США введені первинні та вторинні національні стандарти для шести

найбільш поширених забруднювачів повітря (табл.8.15). Первинні стандарти

розраховані, виходячи з вимог охорони здоров’я населення, а більш суворі

вторинні стандарти мають на меті забезпечити збереження не тільки здоров’я,

але й естетичних та матеріальних цінностей.

Табл.8.15. Вибіркові відомості про національний стандарт якості повітря у США

(NAAQS)

, який діяв у 1990 р. [115]

Концентрації забруднювачів Первинні стандарти Вторинні стандарти

мкг/м

млн

-1

мкг/м

млн

-1

1 Завислі частинки (РМ-10):

- середньоарифметична за рік 50 - 50 -

- максимальна середньодобова 150 - 150 -

2 Двоокис сірки:

- середньоарифметична за рік 80 (0.03)

- максимальна середньодобова 365 (0.14) - -

- максимальна 3-годинна

--1300 (0.50)

3 Окис вуглецю:

- максимальна 8-годинна (10000.0) 9.0 - -

- максимальна годинна (40000.0) 35.0 - -

4 Двоокис азоту:

- середньоарифметична за рік (100) 0.053 (100) 0.053

5 Озон:

- максимальна годинна протягом доби

(235) 0.12 (235) 0.12

6 Свинець:

- максимальна середня за квартал 1.5 - 1.5 -

Примітки:

1. Окремі штати можуть вводити більш жорсткі стандарти якості повітря, ніж федераль-

ний мінімум. Наприклад, в штаті Каліфорнія стандарт вмісту двоокису сірки майже втричі

менший, ніж загальнонаціональний стандарт, і наближається до стандарту, рекомендова-

ного Всесвітньою організацією охорони здоров’я.

2. В дужках наведені значення, що відповідають приблизно еквівалентним концентраціям.

3. Стандарт не може бути перевищений більше, ніж 1 раз на рік.

4. Вважається, що вимоги стандарту дотримуються, коли очікувана кількість днів у кален-

дарному році з максимальною годинною концентрацією озону понад 0.12 млн

-1

менша або до-

рівнює 1.

Табл.8.16. Градації можливих рівнів забруднення атмосферного повітря (згідно

системи оповіщення населення у США) [49]

Показники забруднення

Значення показників (мкг/м

) при

можливому рівні забруднення

1 2 3 4 5

Завислі речовини (добова концентрація) 1000 815 625 375 260

Двоокис сірки (добова концентрація) 2620 2100 1600 800 365

Окис вуглецю (8-годинна концентрація) 57.5 46.0 34.0 17.0 10.0

Озон та інші фотохімічні окисники (годинна концен-

трація)

1200 1000 800 400 160

Двоокис азоту (годинна концентрація) 3750 3000 2200 1130 1130