Лютий І. О. Податкова система України

Подождите немного. Документ загружается.

151

Відповідно до принципу країни походження оподатковуються това-

ри, які виробляються в даній країні. Згідно цього принципу оподатко-

вується експорт і не оподатковується імпорт. По суті ПДВ згідно цього

принципу виступає податком на виробництво продукції. Базою оподат-

кування ПДВ виступає ВВП — ВỈ (валові інвестиції). Цей принцип ПДВ

почав застосовуватися в країнах Європейського союзу з 1993 р.

Податок на додану вартість був введений в Україні в 1992 році Декре-

том Кабінету Міністрів України. Діюча система розрахунку ПДВ була

введена у 1997 р. із прийняттям Закону України «Про податок на додану

вартість» (введений у дію з 1 жовтня 1997 р.) із змінами і доповненями.

Об’єктом оподаткування є операції платників податку з поставки

товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території

України, а також імпорт та експорт товарів та послуг.

Платниками цього податку є будь-яка особа, яка:

а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реє-

струється за своїм добровільним рішенням як платник цього подат-

ку. Така реєстрація провадиться за її заявою.

б) підлягає обов’язковій реєстрації як платник цього податку. Зокре-

ма, обов’язковій реєстрації як платник податку особа підлягає у разі,

коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (по-

слуг), що підлягають оподаткуванню, нарахована (сплачена, надана)

такій особі протягом останніх дванадцяти календарних місяців су-

купно перевищує встановлену Законом України «Про податок на до-

дану вартість» межу у розмірі 300 тисяч гривень.

в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподат-

куванню цим податком згідно з нормами зазначеного Закону.

У разі імпорту товарів (предметів) фізичними особами, не зареєстро-

ваними як платники ПДВ, в обсягах, що перевищують неторговий обо-

рот, який підлягає оподаткуванню, такі особи сплачують ПДВ під час пе-

ретину такими товарами (предметами) митного кордону України без ре-

єстрації, виходячи з митної вартості товарів (предметів), що перевищу-

ють розмір неторгового обороту.

База оподаткування операції з поставки товарів (послуг) для нараху-

вання ПДВ визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартос-

ті, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з ура-

хуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних по-

датків та зборів (обов’язкових платежів), згідно із законами України з

питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також

збору на обов’язкове державне пенсійне страхування на послуги стільни-

кового рухомого зв’язку, що включається до ціни товарів (послуг)).

Звітним податковим документом, що одночасно є і розрахунковим

документом є податкова накладна, яку платник податків зобов’язаний

152

видавати покупцю на його вимогу. Крім того, у товарних чеках чи інших

розрахункових документах, що зобов’язаний видавати продавець, пови-

нна вказуватися сума ПДВ.

ПДВ становить 20 відсотків бази оподаткування та додається до ціни

товарів (робіт, послуг). При експорті товарів та супутніх такому експор-

ту послуг ставка податку становить «0» відсотків до бази оподаткування.

Нульова ставка податку не застосовується, якщо товари (супутні послу-

ги), що експортуються, звільняються від оподаткування (наприклад, по-

ставки вітчизняних продуктів дитячого харчування молочними кухнями

та спеціалізованими магазинами і куточками, які виконують функції

роздаточних пунктів, у порядку і за переліком продуктів, встановлени-

ми Кабінетом Міністрів України; поставки (передплати) періодичних

видань друкованих засобів масової інформації та книжок, учнівських

зошитів, підручників та навчальних посібників українського виробни-

цтва, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови; до-

ставки таких періодичних видань друкованих засобів масової інформа-

ції на митній території України; поставки послуг з виховання та освіти

дітей дитячими музичними та художніми школами, школами мистецтв,

будинками культури; послуг з дошкільного виховання, початкової, се-

редньої, професійно-технічної та вищої освіти закладами, які мають спе-

ціальний дозвіл (ліцензію) на поставку таких послуг, незалежно від їх

організаційно-правового статусу та форми власності, згідно з переліком

таких послуг, визначеним Кабінетом Міністрів України; поставки това-

рів спеціального призначення для інвалідів за переліком, встановленим

Кабінетом Міністрів України тощо.

Сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету або бюджетному відшко-

дуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання

звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звіт-

ного податкового періоду. При позитивному значенні розрахована сума

підлягає перерахуванню до бюджету у строки, встановлені законом для

відповідного податкового періоду. При від’ємному значенні розрахова-

ної суми така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з

цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його від-

сутності — зараховується до складу податкового кредиту наступного по-

даткового періоду.

Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, на-

рахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного пе-

ріоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг, а та-

кож основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатко-

вуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Якщо ж платник податку купує (виготовляє) товари (послуги) та

основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які,

153

згідно із законом, не є об’єктом оподаткування або звільняються від опо-

даткування, то суми податку, сплачені у зв’язку з таким придбанням (ви-

готовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого

платника. Порядок нарахування податку на додану вартість:

Для товарів, що обкладаються митом і акцизним збором:

∑ПДВ = (Митн. варт. + ∑мита + ∑акцизу) • 20%/100%.

Для товарів, що обкладаються тільки митом:

∑ПДВ = (Митн. варт. + ∑мита) • 20%/100%.

Для товарів, що оподатковуються тільки акцизом:

∑ПДВ = (Варт. товару + ∑акцизу) • 20%/100%.

Для товарів, що не обкладаються ні митом, ні акцизом:

∑ПДВ = Варт. товару • 20%/100%.

Питання для самоконтролю

1. Розкрийте економічна суть податку на додану вартість.

2. Назвіть методи розрахунку доданої вартості та принципи застосу-

вання ПДВ.

3. Дайте визначення платника, бази оподаткування, об’єкта, термі-

нів сплати, пільг згідно Закону України «Про ПДВ» № 168/97-ВР від

03.04.1997.

3.2.2. Акцизний збір

Акцизний збір був введений на Україні в 1992 році. Його введення

переслідувало мету збільшити доходи бюджету за рахунок оподаткуван-

ня високорентабельних товарів непершої необхідності, які споживають-

ся здебільшого населенням з рівнем доходів вище середнього. На від-

міну від податку на додану вартість, акцизним збором оподатковують-

ся виключно товари і не оподатковуються роботи і послуги. Об’єктом

оподаткування акцизним збором є повна вартість товарів, в той час як

ПДВ нараховується тільки на її частину — додану вартість. Кожна група

підакцизних товарів має визначену ставку, в той час як ПДВ стягується

за універсальною ставкою.

Акцизний збір менше впливає на загальний рівень цін в країні, ос-

кільки перелік підакцизних товарів є досить незначним. З цієї ж при-

чини і його фіскальне значення набагато нижче, ніж у ПДВ. Однак, він

має значний вплив на структуру споживання. Адже нерівномірне і до-

сить значне підвищення цін при стягненні акцизного збору зменшує об-

сяг споживання в кількісному виразі. Цю властивість держава викорис-

товує, зокрема, для обмеження споживання алкогольних і тютюнових

154

виробів. Акцизний збір сплачується лише один раз, в той час як ПДВ —

на всіх етапах руху товарів. З точки зору соціальної справедливості ак-

цизний збір має переваги над ПДВ, оскільки підакцизні товари спожива-

ються, як правило, заможними верствами населення, що пом’якшує ре-

гресивність ПДВ, основний тягар якого розподіляється між широкими

верствами населення.

Акцизи — це податки, які встановлюються у вигляді надбавки до рин-

кової ціни, вони характерні для системи ринкового ціноутворення, при

якому держава майже не втручається в цей процес. Вона встановлює тіль-

ки надбавку до ціни, що характеризує її дохід, який вона відсікає від обся-

гу реалізації товару. Розрізняють фіксовані і пропорційні ставки акцизів.

Фіксований акциз встановлюється на 1 пачку сигарет незалежно від їх

сорту і ціни реалізації. Такі акцизи створюють стабільну доходну базу бюд-

жету, бо не залежать від коливання цін, попиту і пропозиції. Держава не

втрачає при падінні цін, однак і не має додаткових надходжень при їх зрос-

танні. Пропорційні ставки акцизів встановлюються у % до обсягу реаліза-

ції і на відміну від фіксованих, вони реагують на всі коливання цін на рин-

ку. Державі вигідно використовувати саме пропорційні ставки при тенден-

ції до зростання цін в умовах інфляції, бо тоді їх дохід не знецінюється.

Залежно від охоплення переліку товарів оподаткуванням акцизи по-

діляються на специфічні та універсальні.

Специфічні встановлюються на окремі види товарів (лікеро-горілчані,

автомобілі).

Універсальні встановлені для всього переліку реалізації товарів і по-

слуг.

Історично спочатку виникли специфічні акцизи. Перехід до універ-

сальних акцизів пов’язаний з тим, що перелік товарів, які оподаткову-

ються акцизами, постійно розширювався, і тому економічно вигідніше

було переходити до загального оподаткування товарів і послуг, ніж вста-

новлювати ставки і обраховувати податок по окремим товарам.

Перша форма універсального акцизу — податок на купівлю/продаж.

Суть цього податку полягає в тому, що оподатковується сукупний обсяг

відповідно продажу чи купівлі товарів.

Друга форма — податок з обороту, який охопив оподаткуванням як

товарний оборот так і послуги.

При цих двох формах оподаткування відбувається на всіх стадіях ви-

робництва і реалізації, т.ч. воно є багаторазовим. Така система оподатку-

вання має кумулятивний характер (податок накручується на податок на

кожній стадії — це основний недолік податку з обороту).

З розвитком спеціалізації і кооперації ступінь кумулятивності зростав,

і цей податок став гальмом НТП. Тому було розроблено податок на дода-

ну вартість (ПДВ), яким оподатковується лише знову створена вартість.

155

Платниками акцизного збору є:

а) суб’єкти підприємницької діяльності, а також їх філії, відділення

(інші відокремлені підрозділи) — виробники підакцизних товарів на

митній території України (діють відповідно до загального податково-

го законодавства України);

б) нерезиденти, які здійснюють виготовлення підакцизних товарів (по-

слуг) на митній території України безпосередньо або через їх постійні

представництва чи осіб, прирівняних до них згідно із законодавством

(діють відповідно до загального податкового законодавства України і

відповідно до міжнародних договорів щодо оподаткування);

в) будь-які суб’єкти підприємницької діяльності, інші юридичні осо-

би, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які імпортують

на митну територію України підакцизні товари. Умовою сплати АЗ

є надання митниці копії платіжного доручення на загальну вартість

обов’язкових платежів, які повинні бути сплаченими до державного

бюджету. Товар ввозиться за акцизною вантажною митною деклара-

цією, до якої додаються:

— зовнішньоекономічний договір;

— дві копії платіжного доручення;

— примірник заявки розрахунку з оцінкою податкової інспекції про су-

му фактично сплаченого акцизного збору під час купівлі марок АЗ.

г) фізичні особи — резиденти або нерезиденти, які ввозять (пересила-

ють) підакцизні речі або предмети на митну територію України у ви-

гляді супроводжувального або несупроводжувального багажу, а та-

кож фізичні особи, які одержують такі підакцизні речі (предмети), пе-

реслані (надіслані) з-за митного кордону України у вигляді поштових

чи інших відправлень або несупроводжувального багажу, в обсягах

або вартістю, що перевищують норми безмитного провезення (пере-

силання) для таких фізичних осіб, визначені митним законодавством;

д) юридичні або фізичні особи, які купують (одержують в інші форми

володіння, користування або розпорядження) підакцизні товари у

податкових агентів.

Об’єктом оподаткування є:

1) обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (про-

дукції) шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи,

послуги), безплатної передачі товарів — (продукції) або з частковою

їх оплатою;

2) обороти з реалізації (передачі) товарів (продукції) для власного спо-

живання, промислової переробки, а також для своїх працівників;

3) вартість товарів (продукції), які імпортуються (ввозяться, пересила-

ються) на митну територію України; залежить від митної вартості то-

варів.

156

Акцизний збір обчислюється:

а) за ставками у процентах до обороту з продажу:

- товарів, що вироблені на митній території України, — виходячи

з їх вартості, за встановленими виробником максимальними роз-

дрібними цінами на товари, які він виробляє, без податку на дода-

ну вартість та акцизного збору;

- товарів, що імпортуються на митну територію України, — вихо-

дячи з їх вартості, за встановленими імпортером максимальними

роздрібними цінами на товари, які він імпортує, без податку на

додану вартість та акцизного збору (але не менше митної вартості

таких товарів з урахуванням сум ввізного мита без податку на до-

дану вартість та акцизного збору);

б) у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції);

в) одночасно за ставками у процентах до обороту з продажу та у твердих

сумах з одиниці реалізованого товару (продукції).

Ставки акцизного збору є єдиними на всій території України. Да-

тою виникнення податкових зобов’язань з продажу підакцизних товарів

(продукції) вважається дата, яка припадає на податковий період, протя-

гом якого відбувається будь-яка з подій, що настала раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський

рахунок платника акцизного збору як оплата товарів (продукції),

що продаються, а у разі продажу товарів (продукції) за готівкові ко-

шти — дата їх оприбуткування в касі платника акцизного збору;

- або дата відвантаження (передачі) товарів (продукції).

Акцизний збір не справляється:

- з товарів, що були вивезені (експортовані) платником акцизного збо-

ру за межі митної території України. Товари вважаються вивезени-

ми (експортованими) платником податку за межі митної території

України в разі, коли їх вивезення (експортування) засвідчене належ-

но оформленою митною вантажною декларацією;

- з підакцизних товарів, що імпортуються на митну територію Украї-

ни, якщо з таких товарів згідно із законодавством України не справ-

ляється податок на додану вартість у зв’язку із звільненням, передба-

ченим для окремих видів товарів;

- не підлягає оподаткуванню оборот з реалізації легкових автомобілів

спеціального призначення для інвалідів, оплата вартості яких прова-

диться органами соціального забезпечення, а також легкових автомо-

білів спеціального призначення (швидка медична допомога, міліція

тощо) за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України;

- при вивезенні з митної території України підакцизної продукції, набу-

тої інвестором у власність на умовах угоди про розподіл продукції;

- підакцизні товари, які переміщуються через митну територію транзи-

том;

157

- з інших товарів.

Суми акцизного збору, що підлягають сплаті, визначаються платни-

ками самостійно виходячи з обсягів реалізованих підакцизних товарів

(продукції) за встановленими ставками.

Суб’єкти підприємницької діяльності, які імпортують підакцизні то-

вари (продукцію), в обов’язковому порядку при перетинанні кордону їх

декларують і подають органам митного контролю декларацію у двох при-

мірниках, один з яких цими органами надсилається до податкових ін-

спекцій за місцезнаходженням суб’єктів підприємницької діяльності, для

справляння акцизного збору.

Суб’єкти підприємницької діяльності, які ввезли (імпортували) на

митну територію України підакцизні товари (продукцію) без сплати ак-

цизного збору, подають до органів податкової служби до 15 числа міся-

ця, що настає за звітним, щомісячний звіт про обсяги продажу ввезених

(імпортованих) підакцизних товарів (продукції) та розміри одержаних з

покупців і перерахованих до бюджету сум акцизного збору, а також про

обсяги переданих товарів, ввезених (імпортованих) в інтересах інших

суб’єктів підприємницької діяльності, і утриману суму акцизного збору.

Платники акцизного збору, а також податкові агенти несуть відпові-

дальність за правильність обчислення і своєчасність стягнення та сплати

акцизного збору до бюджету відповідно до чинного законодавства Укра-

їни. Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати акциз-

ного збору здійснюється податковими інспекціями відповідно до Зако-

нів України.

У світі є три основні системи стягнення акцизного податку: адвалор-

на, специфічна і змішана.

Адвалорна (або процентна) система базується на існуванні відсотко-

вої ставки акцизу до вартості продукції, а відрахування до бюджету зале-

жать від цінової характеристики.

Специфічна система передбачає існування єдиної або багаторівне-

вої фіксованої (певна сума грошей на одиницю продукції) ставки акци-

зу. Розмір ставки не залежить від ціни продукту, а лише від обсягу реалі-

зованої продукції.

Змішана (комбінована) система, як свідчить назва, об’єднує дві попе-

редні: фіксована ставка доповнюється адвалорною (відсотковою). Розмір

складової може варіюватися залежно від конкретної ринкової ситуації.

Суму акцизного збору визначають за формулами:

∑Акц.зб. = [ (С/в + Приб.) • Ставка акц.зб.% ] : 100%

∑Акц.зб.імпорт. = [ (Митна варт.тов. + Мито) • Ставка акц.зб.% ] : 100%

Декретом КМУ від 26.12.92 р. зі змінами і доповненнями закріплені

такі види звільнень від акцизного збору:

158

1. Акцизний збір не справляється з товарів, що були вивезені (експор-

товані) платником акцизного збору за межі митної території України.

Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником подат-

ку за межі митної території України в разі, коли їх вивезення (експорту-

вання) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією.

2. Акцизний збір не справляється з підакцизних товарів, що імпорту-

ються на митну територію України, якщо з таких товарів згідно із за-

конодавством України не справляється податок на додану вартість у

зв’язку із звільненням, передбаченим для транзитних товарів, това-

рів на митних складах, реекспортованих товарів, товарів, що спрямо-

вуються до магазинів безмитної торгівлі, товарів, що призначаються

для переробки під митним контролем. У разі коли в зазначених ви-

падках митним законодавством України передбачається вимога на-

дання банківської гарантії чи інша вимога, така вимога застосовуєть-

ся і для цілей акцизного збору. Акцизний збір справляється органами

митної служби України з таких товарів, якщо пізніше щодо них вини-

кає зобов’язання із сплати податку на додану вартість.

3. Не підлягає оподаткуванню оборот з реалізації легкових автомобілів

спеціального призначення для інвалідів, оплата вартості яких прова-

диться органами соціального забезпечення, а також легкових автомо-

білів спеціального призначення (швидка медична допомога, міліція

тощо) за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України.

4. Ацизний збір не справляється при вивезенні з митної території Укра-

їни підакцизної продукції, набутої інвестором у власність на умовах

угоди про розподіл продукції.

5. Звільняється від сплати акцизного збору імпорт призначених для

власного використання розвідувальними органами України техні-

ки, устаткування, майна і матеріалів (у тому числі засобів озброєн-

ня, спеціальних технічних та інших засобів, вогнепальної зброї та бо-

єприпасів до неї), оплата вартості яких здійснюється зазначеними ор-

ганами.

6. На період функціонування спеціальних економічних зон на території

України, справляння акцизного збору здійснюється з урахуванням

особливостей, встановлених законодавством України про спеціальні

економічні зони.

При наданні пільг акцизного збору виділяються ті групи товарів

(продукції), по яким направляються кошти з бюджету і стягнення збору

означало б просто додавання зайвих етапів руху коштів (допомог, дота-

цій) — спочатку в бюджет, а потім — з нього назад платникам.

На Україні діють особливі умови стягнення акцизного збору по деяких

товарах. По більшості товарів сплата акцизного збору відбувається після

реалізації цих виробів, і тільки, якщо їх реалізація стабільна, то по окремих

159

періодах року, тобто, як і в інших країнах світу, застосовується спосіб стяг-

нення податку по факту реалізації товару. Але по двох групах товарів — ал-

когольні напої та тютюнові вироби — застосовується авансовий спосіб.

Так, в 1996 році в Україні з’являються акцизні марки. Згідно ст. 1 За-

кону України від 15.09.95 р. № 329/95-ВР «Про акцизний збір на спирт-

ні напої та тютюнові вироби», марка акцизного збору — це спеціальний

знак, яким маркуються спиртні напої і тютюнові вироби, і її наявність

на цих товарах підтверджує сплату акцизного збору. Однак наявність ак-

цизної марки повинна підтверджуватись документальним забезпечен-

ням в бухгалтерському обліку.

У відповідності з Указом Президента України від 18.09.95 р.

№ 849/95 «Про введення марок акцизного збору на спиртні напої та

тютюнові вироби», реалізація на території України імпортних спирт-

них напоїв і тютюнових виробів без наявності марок акцизного збору

забороняється. В протилежному випадку товари підлягають конфіска-

ції або знищенню.

Платники акцизного збору і їх посадові особи самостійно несуть від-

повідальність за правильність і своєчасність сплати даного збору в бю-

джети відповідного рівня. Контроль за правильним виконанням нараху-

вань і своєчасністю сплати покладений на податкові інспекції у відповід-

ності з діючим законодавством.

Система оподаткування акцизним збором має бути диференційована

в декількох напрямках:

– сприяння зменшенню споживання продуктів, які шкодять здоров’ю;

– вилучення надприбутку на окремі високорентабельні товари (про-

дукцію), в залежності від споживчих якостей та попиту на них; стиму-

лювання зменшення енергоспоживання та енергетичної залежності.

Вирішення зазначених задач вимагає постійного коригування ставок

акцизного збору. Алкогольні напої та тютюнові вироби є продукцією, яка

завдає шкоду здоров’ю.

На даний час ставки акцизного збору в країнах ЄС значно переви-

щують їх рівень в Україні. Так, мінімальне податкове зобов’язання з

акцизного збору на тютюнові вироби в Європі регламентовано у розмірі

не менше ніж 57% від ціни найбільш уживаної цінової категорії сигарет

та 60 євро за 1000 штук.

При цьому в таких країнах як Франція, Великобританія, Португалія,

Германія та Мальта акцизний збір займає понад 60% в ціні тютюнових

виробів.

Водночас в Україні цей показник становить 22% від максимальної

роздрібної ціни.

Надзвичайно гострою соціально-економічною проблемою у сфері ви-

роб ництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів залишається

160

наявність тіньового сектору. У зв’язку з цим необхідно вдосконалювати

систему контролю з боку державних органів за виробництвом та обігом

підакцизних товарів.

Сфера застосування акцизних складів в Україні звужена до місць: ви-

робництва і зберігання етилового спирту, горілки і лікеро-горілчаних ви-

робів. Використовуючи акцизні склади, держави — члени ЄС забезпе-

чують ефективний контроль за обігом усіх підакцизних товарів, а також

своєчасне й повне стягнення акцизного податку.

В Україні встановлені правові засади для застосування сукупного

мінімального акцизного податку на сигарети (Директива Ради 92/79/

ЄЕС), однак поки що не створено правових засад для поступового підви-

щення частки адвалорної ставки в акцизному зборі на сигарети (Дирек-

тива Ради 95/59/ЄС).

Отже, можна узагальнити позитивні риси непрямих податків:

а) забезпечують швидке надходження грошей до бюджету;

б) вирішується проблема міжбюджетних відносин за рахунок того, що

споживання більш-менш рівномірне в територіальному розрізі, та-

ким чином забезпечуються стабільні податкові надходження від по-

датків на споживання до місцевих бюджетів;

в) справляють значний вплив на саму державу. Держава повинна за-

безпечити умови для розвитку виробництва і сфери послуг, оскільки

чим більша реалізація, тим більші надходження до бюджету;

г) здійснюють вплив на споживачів регулюючи рівень цін в державі.

Негативні сторони непрямих податків:

- зворотна пропорційність платоспроможності покупців. Непрямі по-

датки носять регресивний характер відносно доходів.

- справляння ПДВ призводить до втручання податкових органів у ді-

яльність підприємств.

Історичний розвиток системи оподаткування призвів до поступово-

го розмивання чітких відмінностей між прямими та непрямими податка-

ми. Універсальні форми непрямого оподаткування при перенесенні їх з

сфери реалізації у сферу виробництва мають багато ознак прямого опо-

даткування.

Питання для самоконтролю

1. Акцизний збір і особливості його обчислення в Україні. Декрет КМУ

«Про акцизний збір» №18-92 від 26.12.1992 (із змінами і доповненнями).

2. Платники акцизного збору.

3. Дайте визначення об’єктів оподаткування.

4. Особливості оподаткування акцизним збором алкогольно-тютюно-

вих виробів. Закон України «Про акцизний збір на алкогольні напої та

тютюнові вироби» №329/95-ВР від 13.02.98 (із змінами і доповненнями).