С 115/140 UA Офіційний вісник Європейського Союзу 9.5.2008
Стаття 207
1. Спільна торгівельна політика ґрунтується на уніфікованих принципах, зокрема
стосовно змін тарифних ставок, укладання тарифних та торгівельних угод, пов’язаних із
торгівлею товарами та послугами, а також торгівельних аспектів інтелектуальної
власності, прямих іноземних інвестицій, досягнення уніфікованості заходів лібералізації,
експортної політики та заходів для захисту торгівлі, таких як ті, яких вживають у випадку
демпінгу або субсидування. Спільна торгівельна політика здійснюється у контексті
принципів та цілей зовнішньої діяльності Союзу.
2. Європейський Парламент та Рада, діючи за допомогою регламентів згідно зі
звичайною законодавчою процедурою, ухвалює заходи, що визначають рамки реалізації
спільної торгівельної політики.
3. У разі потреби провести переговори та укласти угоду з однією або кількома третіми
країнами або міжнародними організаціями застосовується стаття 218 з урахуванням
спеціальних положень цієї статті.
Комісія подає рекомендації Раді, яка уповноважує Комісію почати необхідні переговори.
Обов’язком Ради та Комісії є забезпечення узгодженості з внутрішніми політиками та
правилами Союзу угод, щодо яких ведуться переговори.
Комісія веде ці переговори, проводячи консультації зі спеціальним комітетом,
призначеним Радою для того, щоб допомагати Комісії у виконанні цього завдання, та в
рамках таких директив, які Рада надає їй. Комісія регулярно звітує спеціальному
комітетові та Європейському Парламенту щодо перебігу переговорів.
4. З метою проведення переговорів та укладання угод, зазначених у частині 3, Рада діє
кваліфікованою більшістю.
З метою проведення переговорів та у
кладання угод у сферах торгівлі послугами та
торгівельних аспектів інтелектуальної власності, а також прямих іноземних інвестицій
Рада діє одностайно, якщо такі угоди включають положення, для яких необхідна
одностайність з метою ухвалення внутрішніх правил.
Рада також діє одностайно для проведення переговорів та укладання угод:
(a) у сфері торгівлі культурними та ау
діовізуальними послугами, якщо ці угоди можуть
зашкодити культурному та лінгвістичному розмаїттю Союзу;
(b) у сфері торгівлі соціальними, освітніми послугами та послугами у сфері охорони
здоров’я, якщо ці угоди можуть істотно зашкодити організації надання таких послуг
на національному рівні, а також зашкодити відповідальності держави-члена щодо їх
надання.
5. Переговори та укладання міжнародних угод у сфері транспорту підпадають під дію
Розділу VI Частини Три та статті 218.