Литвинов Б.М., Євтушенко М.Д. Сільськогосподарська ентомологія

Подождите немного. Документ загружается.

Шкідники овочевих культур у закритому ґрунті

Огіркового комарика заносять у теплиці з садивним матеріалом

цибулі, а також з гноєм та іншими органічними добривами.

Шкоди завдають личинки, проточуючи ходи в коренях, основі

стебел, пагонах біля ґрунту, сім’ядольному коліні сходів. Листки

пошкоджених рослин пров’ялюються, особливо інтенсивно в сонячну

погоду; при значному заселенні (більш як 50 личинок у коренях од-

нієї рослини) рослини в’януть і гинуть.

Комарики є переносниками хвороб та рослиноїдних кліщів.

Заходи захисту. Дотримання агротехнічних вимог щодо ви-

рощування здорової розсади та розвитку рослин — основна умова об-

меження шкодочинності комарика. Знезараження ґрунтів у теплицях

термічним або хімічним способами. Для знищення імаго в період їх

льоту — обприскування скла теплиць, а також ґрунту навколо рос-

лин і нижньої частини стебел відповідними інсектицидами.

Родина мінуючі мухи — Agromyzydae

Пасльонова мінуюча муха — Liriomyza solani Mcq. — полі-

фаг, пошкоджує значну кількість видів культурних і дикорослих

рослин. У закритому ґрунті пасльонова мінуюча муха може пошко-

джувати практично всі овочеві культури, однак найбільшої шкоди

завдає томатам.

Імаго розміром 1,5 – 2 мм, спинка чорна, голова, щиток і боки

грудей жовті. Черевце зверху чорне, з вузькими жовтими смугами

по краю кожного сегмента, знизу жовте. Яйце — 0,3 мм, біле, прозо-

ре, бобоподібної форми. Личинка 2 – 3,5 мм завдовжки, кремового

кольору, з чорними ротовими гачками, перед заляльковуванням —

солом’яного кольору. Лялечка завдовжки 2 мм, у несправжньому

коконі.

Зимує шкідник у стадії несправжнього кокона в поверхневому

шарі ґрунту. Виліт мух у теплицях розпочинається в лютому — бе-

резні. Комахи живляться соком рослин, що витікає з ранок, які про-

робляє самка за допомогою яйцекладу. Масові уколи призводять до

відмирання листя в місцях пошкоджень.

Самки відкладають яйця на поверхню листків. Личинки, які

відроджуються з яєць, утворюють у листковій пластинці звивисті

стрічкоподібні ходи — смужки білого кольору. Сильно пошкоджені

листки жовтіють і обпадають.

Заляльковуються личинки неглибоко в ґрунті. Через 9 – 10 діб за

температури 20 – 25 °С вилітають мухи нового покоління. Повний

цикл розвитку одного покоління мухи триває 18 – 24 доби. У тепли-

цях шкідник дає 5 – 6 поколінь.

Заходи захисту. Термічне або хімічне знезараження теп-

личних субстратів, на поверхні яких зимує шкідник. Видалення пер-

ших пошкоджених личинками листків. Для запобігання проник-

261

Шкідники овочевих культур у закритому ґрунті

ненню шкідника в теплиці потрібно постійно знищувати бур’яни на

прилеглій до теплиць території.

Клас Прихованощелепні — Entognata

Ряд подури, або ногохвістки — Podura, або Collembola

Біла подура — Onychiurus ambulans L. (рис. 19.7), грибна

(пасльонова) подура — Ceratophysella armata Nic. — це мале-

нькі (довжина тіла 1 – 2 мм), безкрилі тварини, які живуть у ґрунті,

гною, органічних рештках, на шампіньйонах. Біла подура має білий

колір тіла, короткі ноги та 4-членикові

вусики. Грибна подура — тварина сіро-

го або темно-фіолетового кольору. На

кінці черевця має два шипики, коротку

двогілкову скакальну вилку.

Біла подура пошкоджує насіння під

час проростання та сходи овочевих

культур, передусім огірка. На пошко-

джених сім’ядолях і листках утворю-

ються виразки, подібні до пошкоджень

блішками. Подури завдають шкоди огір-

ку найчастіше в лютому — березні, ко-

ли в теплицях умови для розвитку рос-

лин недостатньо сприятливі (низька

температура, висока вологість ґрунту). В теплиці подури потрапля-

ють з ґрунтом, компостом, гноєм.

Інколи сходи огірка в теплицях пошкоджують «кулеподібні» по-

дури (Sminthurus sp.) — дрібні (близько 2 мм) тварини жовтуватого

або сірого кольору.

Заходи захисту. Для запобігання пошкодженню проростків

овочевих культур подурами в теплицях слід створювати сприятливі

умови для швидкого розвитку сходів, а також не допускати надмір-

ної вологості ґрунту.

Клас Павукоподібні — Arachnida

Підклас кліщі — Acari

Ряд акариформні кліщі — Acariformes

Родина павутинні кліщі — Tetranychidae

Звичайний павутинний кліщ — Tetranychus urticae Koch.

(рис. 19.8) — небезпечний шкідник овочевих культур у теплицях та

парниках. Найчастіше він пошкоджує огірки, диню, кавуни, бакла-

жани, перець, квасолю, значно рідше — томати.

Рис. 19.7. Біла подура

Шкідники овочевих культур у закритому ґрунті

Доросла самка кліща має широкоовальну форму тіла, завдовжки

близько 0,4 мм. Колір залежить від стану кормової рослини і пері-

оду року. Самки літніх поколінь сірувато- або жовтувато-зеленого

кольору з темними плямами по боках. Самці значно менші від са-

мок за розмірами, з видовженим і звуженим до заднього кінця ті-

лом.

Яйце кулясте, прозоре, із зеленуватим відтінком.

Личинка має форму півкулі, з трьома парами ніг. Німфи подібні

до дорослих кліщів, але дещо менші за розмірами.

За оптимальних умов (вологість повітря 35 – 55 %, температу-

ра — 29 – 30 °С) самка відкладає близько 150 яєць. Період ембріо-

нального розвитку шкідника становить 3 – 5 діб. Личинки після

трьох линянь, проходячи через фази пронімфи та дейтонімфи, пе-

ретворюються на дорослих кліщів. На розвиток однієї генерації

шкідника залежно від гідротермічних умов потрібно від 7 до 25 діб.

За рік павутинний кліщ може дати до 20 поколінь.

Кліщі живляться соком рослин, знаходячись під павутиною на

нижньому боці листків. Першим симптомом пошкодження рослин

кліщем є поява окремих світлих плям на листках. У разі інтенсив-

ного пошкодження листки набувають світло-мармурового кольору.

Пошкоджені листки жовтіють, засихають і обпадають; рослини при-

гнічуються, відстають у рості, що призводить до зниження врожаю.

Втрати врожаю огірка від пошкоджень павутинним кліщем можуть

сягати 40 – 60 %.

Діапаузуючі самки шкідника тривалий час зберігаються під рос-

линними рештками, у щілинах теплиць, бджолиних вуликах тощо.

На відміну від активних форм вони характеризуються яскраво-

Рис. 19.8. Звичайний павутинний кліщ:

1 — самка; 2 — самець; 3 — личинка; 4 — яйця

263

Шкідники овочевих культур у закритому ґрунті

оранжевим кольором, не потребують живлення і не розмножуються,

стійкі до несприятливих умов довкілля. Значна частина таких са-

мок упродовж тривалого часу може витримувати температуру до

–27 °С, тоді як активні кліщі гинуть при –1…3 °С. Основним факто-

ром, що викликає появу діапаузуючих самок, є довжина світлового

дня, певний вплив мають також температура та стан кормової рос-

лини. За високих температур повітря (понад 25 °С) шкідник про-

довжує розвиватись незалежно від тривалості світлового дня.

Після перебування в умовах додатних знижених температур

(3 – 6 °С) та при подальшому її підвищенні до 16 – 20 °С діапаузую-

чі самки стають активними, живляться і відкладають яйця.

У закритому ґрунті шкідник поширюється переважно з одягом

обслуговуючого персоналу, а також з інвентарем і тарою.

Крім звичайного павутинного кліща значної шкоди овочевим

культурам у теплицях завдає червоний тепличний кліщ — Tetrany-

chus telarius L. (cinnabarinus Boisd.).

Заходи захисту. Підтримування оптимального для рослин

огірка гідротермічного режиму. Застосування хижого кліща фіто-

сейулюса або біологічних препаратів — фітоверму, біколу, бітокси-

бациліну.

Родина галові кліщі — Eriophyidae

Бурий помідорний кліщ — Aculus lycopersici Nassee. (рис.

19.9). Доросла самка кліща має тіло завдовжки 0,22 – 0,24 мм, жов-

того або іржаво-жовтого кольору, дві пари ніг.

Кліщ утворює колонії на

листках, стеблах і плодах помі-

дора. Живляться кліщі соком

рослин. На розвиток шкідника

в теплицях впливає темпера-

тура повітря. За температури

20 – 22 °С повний цикл розвит-

ку одного покоління завершу-

ється за 15 – 20 діб.

Пошкоджені частини рос-

лин помідора набувають іржа-

во-бурого забарвлення, листки

в’януть і згодом обпадають. На

плодах утворюється коркова

тканина, шкірка тріскається і

вони стають непридатними до

вживання, рослини припиняють розвиток або гинуть.

Заходи захисту. Підтримування оптимального для рослин

огірка гідротермічного режиму. Застосування біологічних препара-

тів — фітоверму, біколу, бітоксибациліну.

Рис. 19.9. Бурий помідорний кліщ:

1 — самець; 2 — самка

Шкідники овочевих культур у закритому ґрунті

ТИП MОЛЮСКИ, АБО M’ЯКОТІЛІ — MOLLUSKA

Клас Черевоногі молюски — Gastropoda

Ряд слимаки — Limacidae (рис. 19.10)

У закритому ґрунті найпоширенішими видами є: облямований

(Deroceras sturangi L.), польовий (Deroceras agreste L.) та сіт-

частий (Deroceras reticulatum Mull.) слимаки. Це багатоїдні

шкідники, які пошкоджують понад 140 видів різних рослин, у тім

числі практично всі овочеві

культури. Ці види слимаків

подібні між собою як за зов-

нішнім виглядом, так і за біо-

логією розвитку та способом

життя. Вдень вони ховаються

в щілинах ґрунту, а вночі ви-

повзають зі сховищ і жив-

ляться рослинами. Вони ви-

гризають отвори в листках,

пошкоджують також плоди

огірків і томатів. У місцях

мешкання слимаки залиша-

ють сріблястий слиз, який

згодом засихає і утворює блис-

кучу доріжку. Підвищена вологість повітря й ґрунту сприяє їх роз-

витку і масовому розмноженню. В теплиці слимаки потрапляють з

ґрунтом, а також з бур’янів, що ростуть біля теплиць.

Заходи захисту. Регулярне скошування рослинності в

сирих місцях поблизу теплиць з обов’язковим видаленням скоше-

них рослин, щоб вони не були сховищем для слимаків. Обприску-

вання ґрунту після скошування трави 10%-м розчином залізного

купоросу.

ТИП КРУГЛІ ЧЕРВИ — NEMATHELMINTHES

Клас Нематоди — Nematoda

Ряд тиленхіди — Туlеnchida

Родина гетеродериди — Heteroderidae

Південна галова нематода — Meloidogyne incognita Kot. et

White (рис. 19.11). Нематода пошкоджує багато видів культур, од-

нак найбільшої шкоди завдає рослинам огірків і томатів. Галові не-

матоди уражують корені рослин, паразитуючи в них. У результаті

діяльності шкідника на коренях утворюються здуття і розростання

Рис. 19.10 Слимаки:

1 — облямований; 2 — сітчастий

265

Шкідники овочевих культур у закритому ґрунті

тканин у вигляді наростів

(галів). Провідні судини ко-

реня закупорюються, що пе-

решкоджає надходженню в

рослини води і поживних ре-

човин. У зв’язку з цим пошко-

джені рослини відстають у

рості, в’януть, а згодом перед-

часно відмирають.

Зберігаються нематоди в

субстраті у вигляді яєць та

інвазійних личинок. Яйця

дуже малі, до 0,01 мм завдов-

жки, ниркоподібні, зимуючі

знаходяться в оболонці тіла

самки або самка відкладає їх

усередині гала (до 2000 шт.).

Оптимальними умовами для

розвитку галових нематод є

температура 22 – 28 °С і воло-

гість субстрату 60 – 80 %. За

таких умов цикл розвитку од-

ного покоління триває 20 – 30

діб.

Заходи захисту. Тер-

мічне знезараження ґрунту в

теплицях у міжвегетаційний

період. Застосування агробіо-

логічного способу (викорис-

тання ловильних культур) та грибного препарату нематофагіну.

Клас Багатоніжки — Myriopoda

Ряд двопарноногі — Diplopoda

Ківсяк крапчастий — Blanjulus guttulatus Gero (рис. 19.12).

У ківсяків тіло тонке, циліндричної форми, з рідкими щетинками та

бородавками по боках. Колір тіла —залежно від віку білий або жов-

туватий, з чорно-бурими крапками. Довжина тіла — 7 – 15 мм. Роз-

множуються ківсяки відкладанням яєць у ґрунт. Личинки відрізня-

ються від дорослих ківсяків дещо меншою кількістю ніг. Ківсяки

мешкають у ґрунті і є багатоїдними шкідниками. Шкодочинність

ківсяків полягає в тому, що вони пошкоджують кореневу систему та

підземну частину стебла овочевих культур, вигризаючи в них неве-

ликі виразки. Пошкоджені рослини в’януть і згодом відмирають.

Рис. 19.11. Південна галова нематода:

1 — самка, що відкладає яйця; 2 — яйця;

3 – 7 — личинки на різних стадіях розвитку;

8 — самець; 9 — молода самка

Шкідники овочевих культур у закритому ґрунті

У теплиці ківсяки потрап-

ляють в основному з гноєм.

Заходи захисту. Про-

ведення аналізу гною перед

завезенням у теплиці на наяв-

ність ківсяків. У теплиці, засе-

лені ківсяками, не слід вносити

свіжий солом’яний гній, який

сприяє розмноженню шкідни-

ка. Досить ефективним захо-

дом боротьби з ківсяками є використання отруєних принад, виго-

товлених з подрібненої картоплі або коренеплодів та інсектициду

контактно-кишкової дії. Після закінчення вегетації рослин прово-

дять знезараження тепличних субстратів термічним або хімічним

способом.

Клас Ракоподібні — Crustacea

Ряд рівноногі ракоподібні — Isopoda

Родина мокриці — Oniscidae

Найбільше поширення як шкідники овочевих культур мають три

види мокриць: звичайна (Oniscus asellus L.) (рис. 19.3), степова

і звертаюча. Вони живуть тільки в умовах підвищеної вологості,

яка забезпечує їх нормальну життєдіяльність.

Дорослі мокриці мають приплюснуте дов-

гасте тіло з різко вираженим поділом на сег-

менти. Довжина тіла — 10 – 12 мм. Розмно-

жуються мокриці яйцями. Активна життє-

діяльність спостерігається лише в нічний пе-

ріод. За наявності світла мокриці ховаються в

щілини ґрунту. Особливо сприятливим чин-

ником для їх життєдіяльності є використання

соломи для мульчування. За відносної воло-

гості повітря менш як 85 % мокриці гинуть,

тому цей захід може використовуватись для

регулювання чисельності мокриць у тепли-

цях.

Шкодочинність мокриць виявляється в

тому, що вони вигризають у листках грубі

отвори різної форми й розмірів або обгриза-

ють їх по краях. На плодах огірків і томатів виїдають частини тка-

нини і тим самим погіршують якість товарної продукції.

У теплиці мокриці потрапляють з ґрунтом, гноєм та іншими ор-

ганічними субстратами.

Рис. 19.13. Звичайна

мокриця

Рис. 19.12. Ківсяк крапчастий

267

Шкідники овочевих культур у закритому ґрунті

Заходи захисту. Ретельна дезінфекція теплиць у міжвеге-

таційний період. Регулярне провітрювання культиваційних споруд.

У разі крайньої потреби — обприскування ґрунту та нижніх частин

рослин пестицидами.

Система захисту овочевих культур від шкідників

у закритому ґрунті

Система захисту ґрунтується на раціональному поєднанні ком-

плексу профілактичних, агротехнічних, біологічних та хімічних за-

ходів.

Згідно із Законом України «Про пестициди та агрохімікати» ви-

користання хімічних засобів у закритому ґрунті заборонено. Однак

практика показує, що їх використання можливе в міжвегетаційний

період під час проведення профілактичних заходів. Закон дозволяє

у виняткових випадках при масових спалахах розмноження шкід-

ників застосовувати препарати, які занесені до «Переліку пестици-

дів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Захисні заходи в закритому ґрунті здійснюють переважно за до-

помогою біологічних засобів.

Важливу роль у запобіганні масовому поширенню шкідників та

хвороб відіграють санітарно-гігієнічні й карантинні заходи.

Головне в боротьбі з шкідливими організмами в закритому ґрун-

ті — це дотримання відповідних режимів вирощування овочевих

культур. Не слід допускати різких коливань температури та волого-

сті повітря і субстрату, дотримуватись рекомендованої густоти наса-

джень, поливати рослини водою з температурою 20 – 22 °С.

Карантинно-профілактичні заходи

Для запобігання занесенню шкідників з однієї теплиці в іншу

слід дотримуватися системи карантинно-профілактичних заходів.

Карантинні заходи. Перед вхідними дверима теплиць для зне-

зараження взуття й транспортних засобів обладнують дезінфекційні

бар’єри, наповнювачі яких (як правило, тирса) періодично обробля-

ють кухонною сіллю або аміачною селітрою. Категорично забороня-

ється вхід стороннім особам у теплиці та переходи працівників з од-

нієї теплиці в іншу, особливо в разі наявності в одній із них шкід-

ливих організмів.

Не допускається вирощування в теплицях, в яких вирощують ос-

новні овочеві культури (томати, огірки), інших овочевих і декоратив-

них рослин, які можуть бути резерватами шкідників. Не бажано виро-

щувати овочеві культури в міжтепличних та навколотепличних тери-

торіях у радіусі до 1 км. Тут можна вирощувати злакові культури.

Рослинні рештки, що утворилися після пасинкування, й вилуче-

ні уражені органи рослин збирають у спеціальну тару, вивозять за

Шкідники овочевих культур у закритому ґрунті

межі території теплиць і знищують, оскільки в них зберігаються

збудники хвороб та шкідники.

Для своєчасного виявлення осередків шкідників систематично

проводять обстеження теплиць не рідше одного разу на тиждень.

У теплицях, де планується вирощування розсади, не рекоменду-

ється вирощування овочевих культур в осінній період.

Профілактичні заходи. Профілактичні заходи спрямовані на

знищення шкідників овочевих культур, які накопичуються впро-

довж вегетації на рослинах, субстраті, елементах конструкцій куль-

тиваційних споруд, вуликах, тарі, а також охоплюють передпосівну

підготовку насіння та виконання відповідних агротехнічних заходів

під час вегетації рослин.

Знезараження приміщень теплиць і субстратів. Після

останнього збирання врожаю рослини обприскують сумішшю фіто-

фармакологічних засобів, склад якої визначається видовим складом

шкідливих організмів культури на кінець її вегетації. Після прове-

дення обприскування теплиці закривають на дві доби. Через чоти-

ри — п’ять діб після ретельного провітрювання в теплицях збира-

ють рослинні рештки, вивозять і спалюють їх. Після ретельного

очищення від рослинних решток внутрішню поверхню тепличних

споруд і металеві елементи конструкцій обпалюють газовими паль-

никами.

Перед знезараженням субстратів культиваційні споруди та інвен-

тар знезаражують способом обприскування або газації відповідними

препаратами контактної чи фумігаційної дії. Газацію проводять

шляхом спалювання колоїдної чи грудкової сірки або використову-

ють сірчані шашки. Норма витрати сірки — 60 – 80 г/м

Знезараження субстратів здійснюють термічним або хімічним

способом. При термічному знезараженні ґрунт помірно зволожують і

переорюють на глибину 30 – 35 см. При цьому утворюється брилу-

вата структура, що забезпечує добру проникність пари в ґрунт. Тер-

мічне знезараження проводять так званим «шатровим способом».

Ділянку ґрунту накривають спеціальною термостійкою плівкою, по

краях плівку притискають вузькими мішками з піском. Під плівку

подають гарячу пару (130 – 160 °С) впродовж 12 – 18 год. Ґрунт на

глибині 30 – 35 см прогрівається до 70 °С. Через 8 – 12 год плівку

знімають. Торфосуміші пропарюють упродовж 6 – 8 год.

Після термічного знезараження ґрунту центральну доріжку теп-

лиці та місця, де ґрунт не знезаражували, обробляють 5%-м розчи-

ном формаліну з розрахунку 0,5 л/м

Знезараження розсадних відділень (теплиць) проводять так са-

мо, як і виробничих теплиць, але крім культиваційних споруд і суб-

страту знезаражують також розсадні горщики та торфомінеральні

брикети й суміші, які використовують для вирощування розсади.

Брикети та суміші обробляють гарячою парою впродовж 6 – 8 год.

269

Шкідники овочевих культур у закритому ґрунті

Пластмасові горщики спочатку миють водою, а потім знезаражують

у 2%-му розчині формаліну впродовж 2 – 3 хв. Потім горщики на-

повнюють знезараженою сумішшю і встановлюють на пропарений

ґрунт. У гідропонних розсадниках горщики встановлюють у щебінь і

субстрат дезінфікують 5%-м розчином формаліну.

Агротехнічні заходи. Ретельна підготовка субстрату, своєчасне

проведення агротехнічних прийомів з догляду за рослинами, під-

тримання оптимального мікроклімату в теплицях, забезпечення

належного живлення рослин сприяють підвищенню стійкості рос-

лин проти пошкодження шкідниками.

На фітосанітарний стан у теплицях впливають температура та

вологість повітря й субстрату, світловий режим. У разі відхилення

показників від оптимальних овочеві культури більшою мірою по-

шкоджуються шкідниками.

Для зменшення негативного впливу високих температур повітря

у весняно-літній період практикують побілення скляних теплиць

суспензією крейди. Використовують також різне обладнання для

припливно-витяжної вентиляції.

У плівкових теплицях для підтримання оптимальної температу-

ри використовують різні прилади. Проте слід пам’ятати, що за від-

носної вологості повітря нижче 70 % підвищується шкодочинність

павутинного кліща, знижується ефективність фітосейулюса, енкар-

зії, ашерсонії, вертициліну та інших грибних препаратів. Тому під-

тримання гідротермічних режимів вирощування овочевих культур

має відповідати фітосанітарному стану, який складається в тепли-

цях у той чи інший період вегетації та використання в них засобів

захисту рослин.

Світловий баланс у теплицях регулюється добором сортів, схем

посадок, формуванням рослин. Велике значення має висота шпале-

ри, яка не повинна перевищувати 2,2 м.

Біологічні засоби захисту рослин від шкідників

Розроблено та рекомендовано для застосування в закритому ґрунті

біологічні засоби боротьби з павутинним кліщем, оранжерейною

білокрилкою, попелицями, трипсами, галовими нематодами.

Проти павутинного кліща на огірку широко використовується

хижий кліщ фітосейулюс. Для досягнення максимального ефекту

за найменшої витрати біоагента потрібно випускати його в осередки

шкідника на самому початку заселення рослин павутинним клі-

щем. Норма витрати хижого кліща залежить від ступеня заселення

рослин павутинним кліщем. В осередках розмноження шкідника

фітосейулюса випускають із розрахунку 10 – 60 особин на кожну

заселену рослину (розкладають від 1 до 6 листків сої з хижаками).

На рослини, значно заселені шкідником, фітосейулюса випускають