Лишиленко О.В. Бухгалтерський облік

Подождите немного. Документ загружается.

Чистий прибуток 1470 грн. = Оподаткований прибуток

2100 грн. — Податок на прибуток 630 грн.

Наприкінці зазначимо, що мінімальна ціна за продукцію, робо-

ти і послуги повинна покривати витрати, які пов’язані із їх створенням.

Чим більша різниця між реалізаційною ціною і собівартістю продукції,

робіт і послуг — тим більшим є позитивний результат діяльності

підприємства (прибуток), і як наслідок, більше можливостей у суб’єкта

господарювання розширити свою діяльність

5.5. Облік оплати праці

Зв’язуючим елементом між засобами праці і предметами

праці в процесі виробництва виступає робоча сила. В свою чергу

оплата праці виступає як винагорода працівникам у відповідності

із кількістю і якістю вкладеної ними праці.

Оплата праці з однієї сторони виступає як дохід працівни-

ка, а з іншої як витрати, пов’язані із виробництвом

тієї чи іншої

продукції.

В свою чергу, виходячи із суми нарахованої оплати праці,

здійснюється як утримання із заробітної плати, які зменшують су-

му до видачі на руки працівнику, так і нарахування на заробітну

плату до позабюджетних соціальних фондів, які натомість

збільшують витрати підприємства.

Завданням обліку оплати праці є:

−

правильне нарахування оплати праці і відображення її на

відповідних бухгалтерських рахунках;

−

здійснення нарахувань і утримань із заробітної плати у

відповідності і з законодавством;

−

вчасний і повний розрахунок із працівниками по оплаті

праці;

−

контроль динаміки зростання або зменшення фонду оплати

праці на підприємстві.

Для обліку оплати праці у плані рахунків бухгалтерського

обліку передбачене використання наступних рахунків: 15 “Kапі-

тальні інвестиції”, 23 “Виробництво”, 30 “Kаса”, 31 “Рахунки в бан-

ках”, 37 “Розрахунки з різними дебіторами”, 39 “Витрати майбутніх

періодів”, 64 “Розрахунки за податками й платежами”, 65 “Розрахун-

ки за страхуванням”, 66 “Розрахунки за виплатами працівникам”, 81

111

“Витрати на оплату праці”, 91 “Загальновиробничі витрати”, 92

“Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збут” та ін.

Використовуючи вказані рахунки, розглянемо облік оплати

праці на конкретному прикладі. Схематично облік оплати праці по-

казано на рис. 5.6.

Приклад.

Операція 1.

За даними первинних документів нараховано

заробітну плату працівникам підприємства у розмірі 12000 грн.,

зокрема: працівникам основного виробництва 7000 грн.;

адміністративному персоналу 5000 грн. (Kредит рахунку 66 “Роз-

рахунки за виплатами працівникам” — Дебет рахунку 23 “Вироб-

ництво”, Дебет рахунку 92 “Адміністративні витрати”).

Операція 2.

Проведено нарахування на заробітну плату до

фондів соціального спрямування у розмірі 4800 грн. і віднесено на:

витрати основного виробництва 2800 грн.; адміністративні витра-

ти — 2000 грн. (Kредит рахунку 65 “Розрахунки за страхуванням

— Дебет рахунку 23 “Основне виробництво”, Дебет рахунку 92

“Адміністративні витрати”).

Операція 3.

Проведено утримання із заробітної плати при-

буткового податку — 2500 грн. (Дебет рахунку 66 “Розрахунки за

виплатами працівникам” — Kредит рахунку 64 “Розрахунки з по-

датками й платежами”).

Операція 4.

Проведено утримання із заробітної плати до

фондів соціального спрямування у сумі 700 грн. (Дебет рахунку 66

“Розрахунки за виплатами працівникам” — Kредит рахунку 65

“Розрахунки за страхуванням”).

Операція 5.

Перераховано у бюджет суму утриманого при-

буткового податку — 2500 грн. (Дебет рахунку 64 “Розрахунки за

податками й платежами” — Kредит рахунку 31 “Рахунки в бан-

ках”).

Операція 6.

Проведено утримання із заробітної плати в ра-

хунок відшкодування виданої позики підприємством працівнику

на індивідуальне житлове будівництво у сумі 400 грн. (Дебет ра-

хунку 66 “Розрахунки за виплатами працівникам” — Kредит ра-

хунку 37 “Розрахунки з різними дебіторами”).

Операція 7.

Перераховано до фондів соціального спряму-

вання суму нарахувань і утримань із заробітної плати — 5500 грн.

(Дебет рахунку 65 “Розрахунки за страхуванням” — Kредит рахун-

ку 31 “Рахунки в банках”).

112

Рис. 5.6. Схема обліку розрахунків з оплати праці.

Операція 8.

Видано із каси заробітну плату працівникам після

здійснення всіх відрахувань і утримань — 8400 грн. (Дебет рахунку 66

“Розрахунки за виплатами працівникам” — Kредит рахунку 30 “Kаса”).

Розглянутий приклад дає чітке розмежування щодо нараху-

вань на заробітну плату і утримань із заробітної плати. Нарахування

на заробітну плату являють третій тип господарських операцій

(збільшуються господарські засоби і

джерела їх утворення на одну і

ту ж суму). Утримання із заробітної плати представляють другий тип

господарських операцій (одні джерела господарських засобів зроста-

ють, інші — зменшуються на одну і ту ж суму). Виходячи з того, що

вони представляють собою дві різні економічні категорії, кореспон-

денція рахунків при здійсненні нарахувань або утримань буде

відповідно

різною.

113

66 65

Д Розрахунки за виплатами К

працівникам

Розрахунки за

Д страхуванням К

3) 2500 1) 12000 7) 5500 2) 4800

4) 700 4) 700

6) 400

8) 8400

Д Виробництво К

Розрахунки з

Д різними дебіторами К

1) 7000 6) 400

2) 2800

Д Адміністративні витрати К

Д Каса К

1) 5000 8) 8400

2) 2000

Д Рахунки в банках К

Розрахунки за податками

Д й платежами К

5) 2500 5) 2500 3) 2500

7) 5500

Розділ 6.

Документація та інвентаризація

В розділі розглядаються наступні питання:

6.1. Бухгалтерські документи і вимоги щодо їх

оформлення

6.2. Kласифікація документів

6.3. Облікові регістри і форми бухгалтерського

обліку

6.4. Помилки в обліку та способи їх виправлення

6.5. Організація документообігу і зберігання до-

кументів

6.6. Інвентаризація, її значення і види

6.1. Бухгалтерські документи і вимоги щодо

їх оформлення

Предметом бухгалтерського обліку є сукупність об’єктів, які

можна об’єднати у три групи: 1) господарські засоби; 2) джерела ут-

ворення господарських засобів; 3) господарські процеси.

Відправним моментом при відображенні об’єктів в обліку є їх

документування. Це означає, що всі об’єкти мають бути зафіксовані,

тобто має бути свідчення про їх наявність та рух

. Роль такого свідчен-

ня виконує

документ

(від латинської “documentum” — свідчення, до-

ведення). Отже,

документ

— це письмове свідоцтво, що фіксує та

підтверджує здійснення господарських операцій, включаючи розпоря-

дження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Виходячи із цього

документація

являє собою спосіб суціль-

ного і безперервного відображення об’єктів бухгалтерського обліку

(господарських засобів, джерел утворення господарських засобів та

господарських процесів) шляхом використання бухгалтерських до-

кументів.

На протязі всього періоду існування обліку був і залишається

традиційним носієм бухгалтерської інформації аркуш паперу вста-

114

новленого зразка. Натомість за останні десятиріччя поняття носія

облікової інформації значно трансформувалося у зв’язку із розвит-

ком обчислювальної техніки. Так, на сьогодні різного роду облікові

дані можуть зберігатися як на магнітних, так і на лазерних дисках.

Але як би не змінювалися носії облікової інформації, сам доку-

мент, як свідчення факту здійснення

господарської операції, зали-

шається незмінним. Виходячи із цього, можна ствердити, що зали-

шається і документація як елемент методу бухгалтерського обліку.

Порядок документального відображення господарських опе-

рацій, а також вимоги щодо оформлення документів регламентується

“Положенням про документальне забезпечення записів у бухгал-

терському обліку”, затвердженим наказом Міністерства фінансів Ук-

раїни №88 від 24.05.1995

р.

У вказаному нормативному документі зазначено, що пер-

винні документи повинні бути складенi у момент проведення кожної

господарської операцiї або, якщо це неможливо, безпосередньо пiсля

її завершення.

Документи, створенi засобами обчислювальної технiки на ма-

шинозчитуваних носiях, застосовуються у бухгалтерському облiку за

умови надання їм юридичної сили i доказовостi.

Документ, виготовлений машинним способом, повинен бути

записаний на матерiальному носiї (магнiтному, паперовому), виготов-

лений i розмiчений за вимогами вiдповiдного стандарту i закодований

згiдно з затвердженою системою кодифiкацiї.

На вимогу контролюючих або судових органiв та своїх кон-

трагентiв пiдприємство, установа зобов’язанi за

свiй рахунок зроби-

ти копiї таких документiв на паперовому носiї.

Первиннi документи (на паперових i машинозчитуваних

носiях iнформацiї) для надання їм юридичної сили i доказовостi по-

виннi мати такi обов’язковi

реквiзити

−

назва пiдприємства, установи, вiд iменi яких складений документ;

−

назва документа (форми);

−

код форми;

−

дата i мiсце складання;

−

змiст господарської операцiї та її вимiрники (у натуральному i

вартiсному виразi);

−

посади, прiзвища i пiдписи осiб, вiдповiдальних за дозвiл та

здiйснення господарської операцiї i складання первинного доку-

мента.

115

При застосуваннi засобiв обчислювальної та iншої оргтех-

нiки реквiзити можуть бути зафiксованi у виглядi коду.

Документ може бути пiдписаний особисто, iз застосуванням

факсимiле, штампу, символу або iншим механiчним чи електронним

способом посвiдчення. Пiдписи осiб, вiдповiдальних за складання

первинних документiв

на обчислювальних машинах та iнших засо-

бах органiзацiйної технiки, виконуються у виглядi паролю або iншим

способом авторизацiї, що дає змогу однозначно iдентифiкувати осо-

бу, яка здiйснила господарську операцiю.

Документ на машинозчитуваному носiї повинен мати код

особи, вiдповiдальної за правильнiсть складання документа

. На-

лежнiсть коду конкретнiй особi реєструється органiзацiєю-створюва-

чем документа на машинозчитуваному носiї, а також створюються

технiчнi, програмнi засоби та органiзацiйнi умови, що виключають

можливiсть користування чужими кодами.

Фiзичнi та юридичнi особи, якi беруть участь у здiйсненнi опе-

рацiй,

пов’язаних з прийомом i видачею грошових коштiв, цiнних па-

перiв, товарно-матерiальних цiнностей та iнших об’єктiв майна, забез-

печуються пiдприємством, установою, що виконує цi операцiї, копiями

первинних документiв про таку операцiю.

Первиннi документи складаються на бланках типових форм,

затверджених

Мiнiстерством статистики України, а також на бланках

спецiалiзованих форм, затверджених мiнiстерствами i вiдомствами

України.

Документування господарських операцiй може здiйсню-

ватись з використанням виготовлених самостiйно бланкiв, якi

повиннi обов’язково мiстити реквiзити типових або спецiалiзова-

них форм.

У випадках, установлених законодавством, а також мiнiстерст-

вами i вiдомствами України, бланки первинних документiв можуть бу-

ти вiднесенi до бланкiв суворої звiтностi. Бланки суворої звiтностi дру-

куються за зразками типових форм, затверджених вiдповiдно Держав-

ним комітетом статистики за погодженням з Мiн

iстерством фiнансiв

України або мiнiстерствами i вiдомствами за погодженням з Держав-

ним комітетом статистики i Мiнiстерством фiнансiв України, iз

обов’язковим друкуванням на бланках квітанцiй, бiлетiв, талонiв, або-

нементiв тощо їх номiнальної вартостi. Всi бланки суворої звiтностi

пiдлягають нумерацiї, порядок нанесення якої (нумератором, типо-

графським способом) встановлюють мiнiстерства i вiдомства.

Порядок використання та облiку бланкiв первинних доку-

ментiв суворої звiтностi, а також коло господарських операцiй,

116

оформлення яких провадиться на таких бланках, установлюються ок-

ремими нормативними актами.

Записи у первинних документах, облiкових регiстрах повиннi

здiйснюватися тiльки у темному кольорi чорнилом, пастою кулько-

вих ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерiв, засобiв

механiзацiї та iншими засобами, якi б забезпечили збереження цих

запис

iв протягом установленого термiну зберiгання документiв та за-

побiгли внесенню несанкцiонованих i непомiтних виправлень.

Вiльнi рядки

в первинних документах пiдлягають обов’язко-

вому прокреслюванню.

Kерiвник пiдприємства, установи забезпечує фiксування

фактiв здiйснення всiх господарських операцiй, що були проведенi, у

первинних документах та виконання всiма пiдроздiлами, службами i

працiвниками правомiрних вимог головного бухгалтера щодо поряд-

ку оформлення

та подання для облiку вiдомостей i документiв.

Kерiвником пiдприємства, установи затверджується перелiк

осiб, якi мають право давати дозвiл (пiдписувати первиннi докумен-

ти) на здiйснення господарської операцiї, пов’язаної з вiдпуском (ви-

трачанням) грошових коштiв i документiв, товарно-матерiальних

цiнностей, нематерiальних активiв та iншого майна. Kiлькiсть осiб,

якi мають право пiдписувати документи на здiйснення операцiй з ви-

дачi особливо дефiцитних товарiв i цiнностей, бланкiв суворої

звiтностi, повинно бути обмежено.

Вiдповiдальнiсть

за своєчасне i якiсне складання докумен-

тiв, передачу їх у встановленi графiком документообороту термiни

для вiдображення у бухгалтерському облiку, за достовiрнiсть даних,

наведених у документах, несуть особи, якi склали i пiдписали цi до-

кументи.

Первиннi документи пiдлягають обов’язковiй перевiрцi пра-

цiвниками, якi ведуть бухгалтерський облiк, за формою i змiстом,

тобто перевiряється наявнiсть у документi обов’язкових реквiзитiв та

вiдповiднiсть господарської операцiї дiючому законодавству, логiчна

ув’язка окремих показникiв.

Забороняється

приймати до виконання первиннi документи

на операцiї, що суперечать законодавчим i нормативним актам, вста-

новленому порядку приймання, зберiгання i витрачання грошових

коштiв, товарно-матерiальних цiнностей та iншого майна, порушу-

ють договiрну i фiнансову дисциплiну, завдають шкоди державi,

власникам, iншим юридичним i фiзичним особам. Такi документи

117

повиннi бути переданi головному бухгалтеру пiдприємства, установи

для прийняття рiшення.

Первиннi документи, що пройшли обробку, повиннi мати

вiдмiтку, яка виключає можливiсть їх повторного використання: при

ручнiй обробцi — дату запису в облiковий регiстр, а при обробцi на

обчислювальнiй установцi — вiдтиск штампу оператора,

вiдпов

iдального за їх обробку.

Усi документи, що додаються до прибуткових та видаткових ка-

сових ордерiв, а також документи, що стали пiдставою для нарахування

заробiтної плати та iнших подiбних виплат, пiдлягають обов’язковому

погашенню штампом або ручним надписом “Одержано” або “Сплаче-

но” iз зазначенням дати (числа, мi

сяця, року).

6.2. Kласифікація документів

Для оформлення різного роду господарських операцій, які

здійснюються на підприємстві, використовують різні за своєю фор-

мою і змістом бухгалтерські документи. Поділ документів на групи

за певними ознаками забезпечує правильне складання і опрацювання

документа, а також розуміння його ролі в системі документообігу на

підприємстві.

Бухгалтерські документи незалежно від їх носія класифіку-

ються за наступними

ознаками:

за призначенням, за характером

задокументованих операцій, за порядком складання, за

кількістю охоплених операцій, за місцем складання, за способом

складання і опрацювання.

За призначенням

документи поділяються на:

розпорядчі,

виконавчі (виправдні), бухгалтерського оформлення, комбіновані.

Розпорядчими

називаються документи, в яких міститься роз-

порядження (наказ, завдання) щодо здійснення певної господарської

операції. Вони представлені такими бухгалтерськими документами,

як: платіжне доручення для перерахування грошових коштів з розра-

хункового рахунку підприємства іншому підприємству, довіреність

на отримання матеріальних цінностей, чек грошової чекової книжки

для отримання грошей із банку у касу та ін. Поряд

з цим треба заува-

жити, що розпорядчі документи не засвідчують факту здійснення са-

мої господарської операції, а отже, виступають лише підставою для

їх здійснення.

118

Виконавчими (виправдними)

називають ті документи, які

засвідчують факт здійснення господарської операції, а отже, є

підставою для відображення їх у обліку. Вони представлені такими

бухгалтерськими документами, як: виписка із розрахункового ра-

хунку підприємства, авансовий звіт щодо використання коштів

підзвітною особою та ін. Для виконавців такі документи є ви-

правдними щодо здійснення певних операцій, або витрачання гро

шових коштів.

Документи

бухгалтерського оформлення

складаються в

бухгалтерії на підставі розпорядчих або виконавчих документів, а

також даних поточного обліку в процесі підготовки для здійснення

відповідних облікових записів. До таких документів належать

різного роду бухгалтерські довідки, групувальні відомості, розра-

хунки (розподілу амортизації за підрозділами підприємства, роз-

поділу загальновиробничих витрат, калькуляційні картки) та ін.

Треба зауважити, що документи бухгалтерського оформлення

не

відображають безпосередньо факт здійснення господарської опе-

рації, а є лише підставою для здійснення облікових записів.

В практиці бухгалтерського обліку широке застосування

знайшли документи, які поєднують в собі ознаки розпорядчих до-

кументів, виконавчих, а також документів бухгалтерського оформ-

лення. Документи, які поєднують функції перелічених вище доку-

ментів, називаються

комбінованими.

Прикладом таких документів

можуть бути: видатковий касовий ордер, в якому міститься як роз-

порядження керівника щодо видачі грошей із каси, так і підтверд-

ження виконання операції (підписи касира і одержувача); видатко-

ва накладна, яка містить як розпорядження щодо видачі із складу

певних виробничих запасів, так і підтвердження виконання опе-

рації (підписи комірника

і одержувача) та ін.

За характером задокументованих операцій

бухгалтерські

документи поділяються на:

грошові, матеріальні, розрахункові.

За допомогою

грошових документів

оформляються опе-

рації, які пов’язані із рухом грошових коштів на підприємстві. Та-

кими документами є, зокрема: прибутковий та видатковий касові

ордери, чек грошової чекової книжки для отримання коштів із бан-

ку у касу, об’ява на внесення готівки для здачі грошей із

підприємства у банк.

Матеріальними документами

оформляються операції, які

пов’язані із рухом товарно-матеріальних цінностей на підприємст-

119

ві. Вони представлені такими документами, як: прибуткова на-

кладна, видаткова накладна, лімітно-забірна картка та ін.

Документи, за допомогою яких здійснюються розрахунки

між підприємствами, організаціями та установами — називаються

розрахунковими.

Такі документи представлені зокрема платіжним

дорученням, платіжною вимогою-дорученням, за допомогою яких

здійснюються операції на розрахунковому рахунку.

За порядком складання

бухгалтерські документи поділя-

ються на:

первинні та зведені.

Первинні документи

складаються безпосередньо під час

здійснення господарської операції. Вони представлені такими до-

кументами як: прибуткові та видаткові касові ордери, прибуткові

та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, наряди на

відрядну роботу працівників та ін.

В свою чергу

зведені бухгалтерські документи

складають-

ся на підставі даних кожного первинного документа шляхом групу-

вання і підрахунку (зведення) їх показників. Такі документи пред-

ставлені, зокрема, такими як: касовий звіт, авансовий звіт, книга

складського обліку, звіт про рух товарно-матеріальних цінностей,

які складаються на підставі даних первинних облікових доку-

ментів.

За кількістю охоплених операцій

бухгалтерські докумен-

ти поділяються на:

разові та накопичувальні.

Для оформлення однієї або декількох операцій, виконання

яких передбачено відразу, використовують

разові документи.

Після складання разові документи є підставою для здійснення на їх

основі відповідних бухгалтерських проводок. Разові документи

представлені зокрема такими як: первинні документи

(прибутко-

вий і видатковий касові ордери, накладні на оприбуткування і

відпуск виробничих запасів зі складу (як одного так і декількох

найменувань виробничих запасів одночасно), платіжне доручення,

довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей та ін.),

а також зведені документи

(звіт про рух товарно-матеріальних

цінностей, касовий звіт, виписка банку із розрахункового рахунку

підприємства, авансовий звіт та ін.).

Накопичувальні документи

використовуються з метою

оформлення декількох однорідних господарських операцій, вико-

нання яких передбачене на протязі певного періоду (тижня, дека-

ди, місяця). Треба зауважити, що дані документи є підставою для

здійснення на їх основі подальших облікових записів лише за умо-

120