Лишиленко О.В. Бухгалтерський облік

Подождите немного. Документ загружается.

Пояснення.

Проводка K 63 – Д 20 і Д 64 здійснюється у випадку, коли і по-

стачальник і покупець є платниками податку на додану вартість.

За умови, коли хоча б одна із сторін не є платником такого податку,

то проведення буде K 63 – Д 20.

Операція 2.

Видано гроші із каси під звіт працівнику

підприємства для купівлі малоцінних та швидкозношуваних пред-

метів у сумі 400 грн.(Дебет 372 “Розрахунки з підзвітними особами”

— Kредит 30 “Kаса”).

Операція 3.

Проведена із розрахункового рахунку

підприємства оплата постачальнику за поставлені раніше виробничі

запаси у сумі 2000 грн. (Дебет 63 “Розрахунки з постачальниками та

підрядниками” — Kредит 31 “Рахунки в банках”).

Операція 4.

Враховуючи відсутність обігових коштів на

підприємстві і як наслідок відсутності можливості сплатити всю су-

му (3000 грн.) за поставлені раніше виробничі запаси, було видано

постачальнику короткостроковий вексель на суму 1000 грн. (Дебет

63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” — Kредит 62

“Kороткострокові векселі видані”).

Операція 5.

Надійшли на склад малоцінні та швидкозношу-

вані предмети на суму 200 грн., які були придбані працівником

підприємства за рахунок виданої йому на руки готівки (Дебет 22

“Малоцінні та швидкозношувані предмети” — Kредит 372 “Розра-

хунки з під звітними особами”).

Операція 6.

Надійшли на склад підприємства товари від по-

стачальника у сумі 7000 грн. (Дебет 28 “Товари” — Kредит 63 “Роз-

рахунки з постачальниками та підрядниками”).

Операція 7.

Враховуючи відсутність на підприємстві обіго-

вих коштів, оплату за поставлені товари від постачальника було про-

ведено за рахунок короткострокового кредиту банку у сумі 7000 грн.

(Дебет 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” — Kре-

дит 60 “Kороткострокові позики”).

Операція 8.

Перераховано із розрахункового рахунку поста-

чальнику в рахунок погашення раніше виданого короткострокового

векселя — 1000 грн. (Дебет 62 “Kороткострокові векселі видані” —

Kредит 31 “Рахунки в банках”).

Спираючись на наведені господарські операції, покажемо в

системі бухгалтерських рахунків процес постачання підприємства ви-

робничими запасами і відобразимо за допомогою рис. 5.3.

101

В методичних цілях у даному пункті було розглянуто процес

постачання підприємства матеріальними цінностями із використан-

ням лише грошового вимірника. Натомість, на практиці, надходжен-

ня виробничих запасів на склад зазначається із використанням як

грошового, так і натуральних вимірників.

В структурі собівартості матеріали займають значну питому

вагу, тому правильна організація обліку, контролю і аналізу

витрат,

пов’язаних із забезпеченням підприємства предметами праці, дозво-

102

20 31

Д Виробничі запаси КД Рахунки в банках К

1) 2500 3) 2000

8) 1000

63 30

Розрахунки з постачаль-

Д никами та підрядниками К

Д Каса К

3)2000 1) 3000 2) 400

4) 1000 6) 7000

7) 7000

372 62

Розрахунки з підзвіт-

Д ними особами К

Короткострокові

векселі ви

ані К

2) 400 5) 200 8) 1000 4) 1000

22 28

Малоцінні та швидко-

Д зношувані предмети К

Д Товари К

5) 200 6) 7000

60 64

Короткострокові

Д позики К

Розрахунки за подат-

Д ками й платежами К

7) 7000 1) 500

Рис. 5.3. Схема обліку процесу постачання

ляє прийняти правильні управлінські рішення і винайти резерви

підвищення ефективності діяльності підприємства.

5.3. Облік процесу виробництва

Процес виробництва займає центральне місце в схемі круго-

обігу господарських засобів. Під цим процесом розуміють виготов-

лення продукції на підприємстві, виконання робіт та надання послуг.

Здійснення процесу виробництва можливе лише за умов поєднання

засобів праці з предметами праці та при активній ролі у цьому про-

цесі робочої сили.

Завданням обліку процесу

виробництва безпосередньо є:

−

облік матеріальних і трудових витрат, пов’язаних із процесом ви-

робництва;

−

розмежування здійснених витрат між кількістю готової продукції та

виробами, що перебувають у незавершеному виробництві;

−

визначення собівартості одиниці готової продукції, а також аналіз

динаміки зміни структури собівартості продукції у розрізі еле-

ментів витрат.

Облік затрат на виробництво продукції, виконання робіт і на-

дання послуг здійснюється на спеціально відведеному у плані ра-

хунків рахунку 23 “Виробництво”, на якому по дебету показуються

затрати, пов’язані із виробництвом, а по кредиту

— оприбуткування

готової продукції на склад підприємства.

Рахунок 23 “Виробництво” по дебету

кореспондує із креди-

тами рахунків: 20 “Виробничі запаси” (на суму спожитих у вироб-

ництві сировини, матеріалів і т.ін.), 66 “Розрахунки за виплатами

працівникам” (на суму нарахованої оплати праці працівникам, зайня-

тим безпосередньо на виробництві), 13 “Знос (амортизаця) необорот-

них активів” (на суму нарахованої амортизації по основних засобах і

нематеріальних активах, які задіяні безпосередньо в

процесі вироб-

ництва), 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” (на су-

му пов’язаних із виробництвом виконаних для підприємства робіт

сторонніми організаціями) та ін. Всі ці витрати, а також інші, в су-

купності складають

виробничу собівартість

виготовленої про-

дукції, виконаних робіт та наданих послуг.

По кредиту рахунок 23 “Виробництво”

кореспондує із дебе-

тами рахунків: 26 “Готова продукція” (на суму оприбуткованої із ви-

робництва на склад готової продукції), 25 “Напівфабрикати” (на суму

отриманих відходів, які придатні для подальшого використання у ви-

103

робничих цілях), 90 “Собівартість реалізації” (на суму виконаних

робіт і наданих послуг стороннім споживачам) та ін.

Поряд з цим треба зауважити, що не всі витрати, які пов’язані

із виробництвом продукції можна відразу віднести на собівартість

конкретного виду продукції.

Виходячи із цього,

за цільовим призначенням

виробничі вит-

рати поділяються

на основні і накладні. Основні витрати —

це вит-

рати, які безпосередньо пов’язані із виробництвом продукції, виконан-

ням робіт, наданням послуг певного виду (сировина, заробітна плата

виробничих працівників та ін.).

Накладні витрати —

це витрати, які

не можуть бути безпосередньо прямо віднесені на собівартість кон-

кретного виду продукції. Прикладом таких витрат є витрати, пов’язані

із обслуговуванням виробництва, які обліковуються по рахунку 91 “За-

гальновиробничі витрати”. Розподіл накладних витрат та включення їх

до собівартості конкретних виробів по дебету аналітичних рахунків ра-

хунку 23 “Виробництво” та кредиту рахунку 91 “

Загальновиробничі ви-

трати” здійснюється пропорційно заробітної плати або заробітної пла-

ти і вартості матеріалів, витрачених на виробництво певного виду про-

дукції.

Розглянемо бухгалтерський облік витрат виробництва за

спрощеною схемою. З цією метою на рахунках бухгалтерського

обліку (як синтетичних, так і аналітичних) відобразимо наступні гос-

подарські операції (див. рис. 5.4).

Приклад.

Операція 1.

Витрачені виробничі запаси у сумі 1000 грн., зо-

крема: на виробництво продукції А у сумі 400 грн.; на виробництво

продукції В — 600 грн. (Kредит рах. 20 “Виробничі запаси” — Дебет

рах. 2301 “Виробництво продукції А”, Дебет рах. 2302 “Виробництво

продукції В”).

Операція 2.

Нараховано заробітну плату працівникам під-

приємства — 1200 грн., зокрема: зайнятим на виробництві продукції А

— 300 грн.; виробництво продукції В — 700 грн.; працівникам загаль-

новиробничого призначення — 200 грн. (Kредит рахунку 66

“Розрахунки за виплатами працівникам” — Дебет рахунку 2301 “Ви-

робництво продукції А”, Дебет рахунку 2302 “Виробництво продукції

В”, Дебет рахунку 91 “Загальновиробничі витрати”).

Операція 3.

Проведено нарахування на заробітну плату до

фондів соціального спрямування у розмірі 480 грн. і віднесено зокрема:

на виробництво продукції А — 120 грн.; на виробництво продукції В —

280 грн.; на загальновиробничі витрати — 80 грн. (Kредит рахунку 65

“Розрахунки за страхуванням” — Дебет рахунку 2301 “Виробництво

104

105

Д Розрахунки за виплатами К

працівникам

Д Розрахунки за страхуванням К

2) 1200 3) 480

2301 2302

Д Виробництво продукції А К Д Виробництво продукції В К

1) 400 1) 600

2) 300 2) 700

3) 120 3) 280

5) 90 5) 210

6) 100 6) 160 8)1950

7) 140 8) 1150

Оборот = 1150

Оборот = 1150 Оборот = 1950

Оборот = 1950

Загальновиробничі

Д витрати К

Виробничі

Д запаси К

2) 200 1) 1000

3) 80

4) 20 5) 300

Оборот = 300

Малоцінні та швидко-

Д зношувані предмети К

Знос (амортизація)

Д необоротних активів К

4) 20 6) 260

Розрахунки з постачаль-

Д никами та підрядниками К

Готова

Д продукція К

7) 140 8) 3100

Рис. 5.4. Схема обліку процесу виробництва

продукції А”, Дебет рахунку 2302 “Виробництво продукції В”, Дебет

рахунку 91 “Загальновиробничі витрати”).

Операція 4.

Списано малоцінні та швидкозношувані предме-

ти на загальновиробничі витрати у сумі 20 грн.(Дебет рахунку 91

“Загальновиробничі витрати” — Kредит рахунку 22 “Малоцінні та

швидкозношувані предмети”).

Операція 5.

Проведено розподіл і включення загальновироб-

ничих витрат до вартості виробництва, пропорційно обсягів нарахо-

ваної заробітної плати на виробництві продукції А і В у сумі 300 грн.,

зокрема: на виробництво продукції А — 90 грн. та на виробництво

продукції В — 210 грн. (Kредит рахунку 91 “Загальновиробничі ви-

трати” — Дебет рахунку 2301 “Виробництво продукції А”, Дебет ра-

хунку 2302 “Виробництво

продукції В”).

Операція 6.

Нараховано амортизацію по основних засобах у

сумі 260 грн. і віднесено: на виробництво продукції А — 100 грн.; на

виробництво продукції В — 160 грн. (Kредит рахунку 13 “Знос

(амортизація) необоротних активів” — Дебет рахунку 2301 “Вироб-

ництво продукції А”, Дебет рахунку 2302 “Виробництво продукції В”).

Операція 7.

Виконано підрядною організацією роботи на ви-

робництві продукції А на суму 140 грн. (Kредит рахунку 63 “Розра-

хунки з постачальниками та підрядниками” — Дебет рахунку 2301

“Виробництво продукції А”.

Операція 8.

Оприбутковано із виробництва готову про-

дукцію по собівартості на склад у сумі 3100 грн., зокрема: продукцію

А у сумі 1150 грн.; продукцію В — 1950 грн. (Дебет рахунку 26 “Го-

това продукція” — Kредит рахунку 2301 “Виробництво продукції

А”, Kредит рахунку 2302 “Виробництво продукції В”.

Використовуючи дані наведеного прикладу по обліку витрат

виробництва, відобразимо зазначені операції як на синтетичних, так

на аналітичних рахунках бухгалтерського обліку. Результати пока-

жемо за допомогою рис. 5.4.

Відмітимо, що з метою визначення фактичної собівартості

виробленої продукції необхідно до вартості незавершеного вироб-

ництва на початок місяця (дебетове початкове сальдо по рахунку

“Виробництво”) додати витрати, які відбулися протягом місяця на да-

ному виробництві (оборот по дебету рахунку “Виробництво”) і

відняти залишок незавершеного виробництва на кінець місяця (дебе-

тове кінцеве сальдо по рахунку “Виробництво”).

106

5.4. Облік процесу реалізації і визначення

фінансових результатів

Процес реалізації являє собою завершальну стадію круго-

обігу господарських засобів, яка безпосередньо пов’язана із ре-

алізацією готової продукції, виконаних робіт та наданих послуг

підприємством і, як наслідок, із визначенням фінансового результату

його діяльності.

В ринковій економіці процесу реалізації відводять виключно

важливе значення, оскільки вся увага сконцентрована безпосередньо на

потребах споживачів. Питання постачання

і організації виробництва

сьогодні знаходяться на другому місті, головними ж виступають питан-

ня, що виробляти і кому реалізувати, а також, яким чином побудувати

підприємству свою цінову політику на ринку з метою досягнення мак-

симальної економічної ефективності.

Наукою, яка вивчає ринок, є маркетинг. Його роль на

підприємстві пов’язана із визначенням тих видів

продукції, на які

існує попит, а також впливу зміни форми, якості і ціни товару на

збільшення обсягів його реалізації.

Оскільки в бухгалтерському обліку знаходять відображення всі

сторони господарської діяльності підприємства, то отримання зворот-

ної інформації керівництвом підприємства про ефективність прийнятих

рішень, знову ж таки здійснюється в рамках системи бухгалтерського

обліку і зокрема обліку

процесу реалізації.

Виходячи із цього, завданнями обліку процесу реалізації є:

−

визначення кількості та вартості відвантаженої продукції (за

обліковими цінами);

−

визначення заборгованості покупців перед підприємством за

відвантажену їм продукцію, виконані роботи та надані послу-

ги згідно договорів (за цінами реалізації);

−

дотримання строків поставок готової продукції, виконання

робіт та надання послуг, а також термінів оплати зі сторони

споживачів;

−

облік витрат пов’язаних із збутом (реалізацією, продажем)

продукції, товарів, робіт і послуг, а також просування їх на

споживчому ринку (витрати на маркетинг та рекламу);

−

визначення фінансового результату (отримання прибутку або

збитку) від реалізації продукції, виконаних робіт та наданих

послуг підприємством як в цілому, так і у розрізі конкретних

номенклатурних груп товарів та ін.

107

Треба відмітити, що визначення отриманого прибутку або

збитку здійснюється поетапно. Враховуючи рівень підготовки чита-

ча, на даному етапі обмежимося дещо загальною схемою визначення

фінансового результату діяльності підприємства.

По-перше

, шляхом віднімання від доходу (виручки) від ре-

алізації продукції (товарів, робіт, послуг) суми податку на додану

вартість, визначається

чистий дохід (виручка) від реалізації про-

дукції (товарів, робіт, послуг).

По-друге

, шляхом віднімання від чистого доходу (виручки)

собівартості реалізованої продукції, а також витрат на збут — визна-

чаємо

оподатковуваний прибуток.

По-третє

, визначається розмір податку на прибуток, який

підлягає перерахуванню до бюджету.

Податок на прибуток

дорівнює

добутку оподаткованого прибутку на ставку податку на прибуток.

По-четверте

, шляхом віднімання від оподатковуваного при-

бутку податку, який підлягає перерахуванню до бюджету, — визна-

чаємо

чистий прибуток.

Для обліку процесу реалізації планом рахунків бухгалтерсь-

кого обліку передбачено використання наступних рахунків: 26 “Гото-

ва продукція”, 28 “Товари”, 30 “Kаса”, 31 “Рахунки в банках”, 34

“Kороткострокові векселі одержані”, 36 “Розрахунки з покупцями та

замовниками”, 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”, 64

“Розрахунки за податками й платежами”, 70 “Доходи від реалізації”,

79 “Фінансові результати”, 90 “Собівартість реалізації”, 93 “Витрати

на збут”.

Відобразимо облік

процесу реалізації та визначення фінан-

сового результату діяльності підприємства на конкретному при-

кладі шляхом використання відповідних бухгалтерських рахунків

(рис. 5.5.).

Приклад.

Операція 1.

Відвантажено готову продукцію покупцю за

собівартістю 2000 грн. Дана операція буде відображена у двох провод-

ках: 1) Списано на реалізацію готову продукцію за собівартістю (Kре-

дит рахунку 26 “Готова продукція” — Дебет рахунку 90 “Собівартість

реалізації”); 1а) Списано на фінансові результати собівартість реалізо-

ваної продукції (Kредит рахунку 90 “Собівартість реалізації” — Дебет

рахунку 79 “Фінансові результати”).

Операція 2.

Нараховано покупцю заборгованість за відванта-

жену йому продукцію за цінами реалізації у сумі 6000 грн. (Дебет ра-

хунку 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками” — Kредит ра-

хунку 70 “Доходи від реалізації”).

108

109

Д Готова продукція К

Д Собівартість реалізації К

1) 2000 1) 2000 1а) 2000

Д Фінансові результати К

Д Витрати на збут К

1а)2000 4) 5000 7) 900

7) 900

8) 630

9) 1470

Об = 5000

Д Доходи від реалізації К

Розрахунки з покупцями

Д та замовниками К

3) 1000 2) 6000 2) 6000 5) 3500

4) 5000 6) 2500

Об = 6000

Розрахунки за податками

Д й платежами К

Д Рахунки в банках К

3) 1000 5) 3500

8) 630

Нерозподілені прибутки

Д (непокриті збитки) К

Короткострокові векселі

Д одержані К

9) 1470 6) 2500

Рис. 5.5. Схема обліку процесу реалізації

Операція 3.

Вираховано суму податку на додану вартість із

суми доходу від реалізації готової продукції 1000 грн. (Дебет рахун-

ку 70 “Доходи від реалізації” — Kредит рахунку 64 “Розрахунки за

податками й платежами”).

Операція 4.

Списано на фінансові результати чистий дохід

(виручку) без урахування податку на додану вартість — 5000 грн.

(Дебет рахунку 70 “Доходи від реалізації” — Kредит рахунку 79

“Фінансові результати”).

Операція 5.

Надійшла на розрахунковий рахунок підпри-

ємства оплата від покупця (виручка) за поставлену йому продукцію

у сумі 3500 грн. (Дебет рахунку 31 “Рахунки в банках” — Kредит ра-

хунку 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”).

Операція 6.

Отримано від покупця короткостроковий век-

сель як гарантійне зобов’язання щодо оплати за придбаний товар у

майбутньому на суму 2500 грн. (Дебет рахунку 34 “Kороткострокові

векселі одержані” — Kредит рахунку 36 “Розрахунки з покупцями та

замовниками”).

Операція 7.

Списано на фінансові результати витрати

підприємства, пов’язані із збутом продукції у сумі 900 грн. (Дебет рахун-

ку 79 “Фінансові результати” — Kредит рахунку 93 “Витрати на збут”).

Операція 8.

Нараховано до бюджету податок на прибуток у

розмірі 30 % від оподатковуваного прибутку — 630 грн. (Дебет ра-

хунку 79 “Фінансові результати” — Kредит рахунку 64 “Розрахунки

за податками й платежами”).

Пояснення.

Оподатковуваний прибуток 2100 грн. = Чистий дохід (вируч-

ка) 5000 грн. (Kредит рах. 79) — собівартість реалізованої продукції

2000 грн. (Дебет рах. 79) — витрати на збут 900 грн. (Дебет рах. 79).

Податок на прибуток 630 грн.

= Оподатковуваний прибу-

ток 2100 грн.

30 % (ставка податку на прибуток).

Операція 9.

Визначено нерозподілений прибуток підпри-

ємства у розмірі 1470 грн. (Дебет рахунку 79 “Фінансові результати”

— Kредит рахунку 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”).

Пояснення.

Враховуючи те, що по рахунках 7 класу кінцеве сальдо завж-

ди дорівнює нулю, урівноважимо дебетовий і кредитовий оборот по

рах. 79. Сума, яка врівноважує обороти, є або прибутком — якщо во-

на записана по дебету рах. 79 і кредиту рах. 44, або збитком — як-

що записана по кредиту рах. 79 і дебету рах. 44.

110