Лишиленко О.В. Бухгалтерський облік

Подождите немного. Документ загружается.

О.В. ЛИШИЛЕНКО

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ

ОБЛІК

ПІДРУЧНИК

Третє видання, перероблене і доповнене

Затверджено Міністерством освіти і науки України

як підручник

для студентів вищих навчальних закладів

КИЇВ

ЦЕНТР УЧБОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

2009

УДК 657

ББК 65.052.011.1

Л 67

Затверджено Міністерством освіти і науки України

(Лист № 1.4/18–1329 від 11.06.2008 р.)

Рецензенти:

Доктор економічних наук, професор, академік УААН,

Заслужений діяч науки і техніки України

Саблук Петро Трохимович

Доктор економічних наук, професор

Герасимович Анатолій Михайлович

Доктор економічних наук, професор

Шевчук Володимир Олександрович

Лишиленко О.В.

Л 67 Бухгалтерський облік: Підручник. – 3-тє вид., перероб. і доп. –

Київ: Вид-во “Центр учбової літератури”, 2009. – 670 с.

ISBN 978-966-364-844-6

Підручник створено у відповідності із програмою курсу

“Бухгалтерський облік”. У ньому розкриті питання теоретичних ос-

нов бухгалтерського обліку, а також організації і практики ведення

обліку на підприємствах України. Враховано вимоги чинного законо

давства, застосування нового Плану рахунків, а також Положень

(стандартів) бухгалтерського обліку.

Призначений для студентів вищих навчальних закладів еко-

номічних спеціальностей усіх рівнів акредитації, слухачів системи

підвищення кваліфікації, бухгалтерів-практиків, фінансистів, еко-

номістів, менеджерів, аудиторів, а також тих, хто самостійно вивчає

бухгалтерський облік.

УДК 657

ББК 65.052.011.1

ISBN 978-966-364-844-6 © О.В. Лишиленко, 2009

, 2009

ПЕРЕДМОВА

Входження України в світову економічну систему включає, по-

ряд з іншим, необхідність побудови бухгалтерського обліку із ураху-

ванням вимог міжнародних стандартів обліку.

Виходячи із об'єктивної потреби трансформації обліку, за останні

роки в Україні були зроблені суттєві кроки у даному плані: прийнято

Закон “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, за

тверджено Міністерством фінансів України відповідні Положення

(стандарти) бухгалтерського обліку і новий План рахунків бухгалтерсь-

кого обліку активів капіталу, зобов'язань і господарських операцій

підприємств та організацій і інструкцію про його застосування. Вказані

зміни зробили суттєвий поступ у переосмисленні місця і ролі бухгал-

терського обліку в системі управління як підприємством, так і

еко-

номікою країни в цілому.

Підручник написано у відповідності з програмою вивчення кур-

су “Бухгалтерський облік” і з урахуванням змін у законодавчих і нор-

мативних актах, які врегульовують питання ведення обліку на

підприємствах всіх форм власності та видів діяльності. В ньому у

розрізі тем висвітлено облік необоротних активів, запасів, оплати

праці, витрат

виробництва, грошових коштів, фінансових інвестицій,

власного капіталу, розрахунків, а також доходів і результатів діяль-

ності підприємства.

Висвітлення передбачених змістом тем здійснюється у найбільш

доступній для сприйняття читачем формі, оскільки поряд із теоре-

тичними викладками у підручнику в значній кількості наводяться

приклади, які сприяють засвоєнню матеріалу, а також широко пред-

ставлені первинні облікові

документи і облікові регістри, знання ти-

пових форм і вимог, щодо оформлення яких, є теж дуже важливим

для майбутнього спеціаліста з обліку. З метою полегшення користу-

вання підручником основні поняття, терміни і ключові моменти в

тексті виділено напівжирним шрифтом.

ЧАСТИНА 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ

БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

Розділ 1.

Загальна характеристика і суть

бухгалтерського обліку

В розділі розглядаються наступні питання:

1.1. Види господарського обліку, їх диференціа-

ція та інтеграція

1.2. Функції бухгалтерського обліку та вимоги

до нього

1.3. Вимірники, які застосовуються в обліку

1.1. Види господарського обліку,

їх диференціація та інтеграція

Для забезпечення отримання різнобічної інформації, не-

обхідної для здійснення управління як окремим підприємством, ок-

ремою галуззю або економікою країни в цілому використовують три

взаємопов’язані види обліку:

– оперативно-технічний;

– бухгалтерський;

– статистичний.

Оперативно-технічний облік являє собою збір поточної

інформації про хід господарської діяльності підприємства, а також

контроль за здійсненням окремих операцій

безпосередньо в період їх

виконання. Дані про хід виконання тих чи інших робіт в оперативно-

технічному обліку фіксуються як можна простіше з тим, щоб була

можливість швидко передати зібрану інформацію керівництву. Пере-

дача такого роду даних може здійснюватися за допомогою телефону,

телеграфу, у письмовій або усній формі. Треба зазначити, що абсолют-

ну

точність даний вид обліку не забезпечує.

Бухгалтерський облік являється основним видом обліку.

Особливістю такого обліку є узагальнене відображення всіх наявних

на підприємстві господарських засобів і джерел їх утворення, а також

здійснюваних господарських операцій. Відмінною рисою бухгал-

терського обліку є строго документальне відображення (за допомо-

гою бухгалтерських документів) господарських засобів і господарсь-

ких процесів, що в свою чергу надає

обліковим даним юридичної си-

ли. Треба зауважити, що для аналізу витрат підприємства, а також

планування його розвитку у майбутньому необхідно безпосередньо

використовувати інформацію бухгалтерського обліку.

Статистичний облік здійснюється з метою вивчення масових

суспільних явищ і процесів. За допомогою статистичного обліку вив-

чається динаміка заробітної плати, продуктивності праці, рентабель-

ності виробництва і т.ін

. як в окремих галузях економіки, так і країни

в цілому. Дані статистичного обліку широко використовуються дер-

жавними органами як законодавчої, так і виконавчої влади з метою

здійснення перспективного планування і прогнозування соціально-

економічного розвитку країни. Виходячи із цього, треба зауважити,

що оперативний і бухгалтерський облік підпорядковані завданням

державної статистики.

Таким чином, оперативний

, бухгалтерський і статистичний

види обліку тісно взаємопов’язані між собою та доповнюють один

одного, а в комплексі складають єдину систему народногосподарсь-

кого обліку.

1.2. Функції бухгалтерського обліку

та вимоги до нього

Діяльність кожного суб’єкта господарювання базується на

постійному підвищенні рівня використання матеріальних і грошових

ресурсів, а також трудового потенціалу підприємства.

Виходячи із вимог керівництва щодо реалізації поставлених за-

вдань, виділяються наступні функції бухгалтерського обліку:

1) контрольна;

2) інформаційна.

Kонтрольна функція бухгалтерського обліку пов’язана із

забезпеченням виконання планових завдань і досягнення заплано-

вих показників діяльності підприємства шляхом здійснення їх

порівняння.

Інформаційна функція бухгалтерського обліку полягає у за-

безпеченні керівництва як структурних підрозділів, так і підпри-

ємства вцілому інформацією, яка необхідна для здійснення контро-

лю, планування і прийняття оперативних управлінських рішень.

Для успішної реалізації функцій бухгалтерського обліку до

нього висуваються наступні вимоги:

– порівняльність показників обліку

з показниками плану;

– своєчасність обліку;

– точність і об’єктивність;

– повнота і аналітичність облікових даних;

– ясність і доступність;

– економічність обліку.

Вимога до бухгалтерського обліку щодо порівняльності по-

казників обліку з показниками плану полягає у тому, що зібрана і

узагальнена інформація повинна забезпечувати можливість контро-

лю виконання планових завдань як у

цілому по підприємству, так і у

розрізі його структурних підрозділів. Поряд з тим система показ-

ників обліку будується відповідно до показників, передбачених у

плані.

Забезпечення прийняття оперативних управлінських рішень

неможливе без чітко організованої системи збору і обробки обліко-

вих даних, що в свою чергу висуває таку вимогу до бухгалтерського

обліку, як своєчасність

обліку.

Вимога до бухгалтерського обліку про точність і об’єктив-

ність визначається необхідністю представлення правдивої і неупере-

дженої інформації як для внутрішніх (менеджери, акціонери та ін.),

так і для зовнішніх її споживачів (податкові органи, органи держав-

ної статистики і т.ін.). Треба зазначити, що за приховування доходів,

а також подання недостовірної

звітності, законодавством України пе-

редбачено застосування до порушників відповідних стягнень.

Інформація, яка надходить із первинних підрозділів до бух-

галтерії підприємства, а також від бухгалтера до менеджера, повинна

відповідати принципу повноти і аналітичності, тобто бути де-

талізованою в такій мірі, щоб на її основі можна було провести на-

лежний аналіз і прийняти

необхідні рішення. Надмірна деталізація

облікової інформації може призводити до ускладнення проведення

аналізу і, як наслідок, до втрати оперативності при прийнятті тих чи

інших рішень.

Вимога до бухгалтерського обліку про ясність і доступ-

ність облікової інформації для широких мас забезпечується публі-

кацією у пресі таких звітних даних і показників діяльності

господарюючого суб’єкта, які в свою чергу дають змогу проаналізу-

вати результати його діяльності навіть особам, які не мають спеціаль-

ної економічної освіти.

Організація збору і обробки

облікової інформації на під-

приємстві має відповідати принципу економічності. Дана вимога за-

безпечується шляхом раціональної організації обліку, використанням

прогресивних форм ведення обліку, застосуванням електронно-об-

числювальної техніки.

1.3. Вимірники, які застосовуються в обліку

Для відображення кількісних і якісних змін, які відбуваються

із господарськими засобами підприємства та джерелами їх утворен-

ня у бухгалтерському обліку використовують наступні види

вимірників:

– натуральні;

– трудові;

– грошові.

Натуральні вимірники — це вимірники, за допомогою яких

обліковується кількість наявних на підприємстві матеріальних цінно-

стей і виконаних робіт в їх натуральному вираженні.

В обліку

використовуються наступні натуральні вимірники:

ваги

(грами, кілограми, центнери, тонни), міри довжини (сантимет-

ри, метри, кілометри), об’єму

(літри, кубічні метри), площі (квад-

ратні метри, гектари), кількості

(штук). Застосування тих чи інших

вимірників залежить від фізичних властивостей засобів і предметів

праці, а також виробленої продукції на підприємстві.

Використання натуральних вимірників дає змогу відобразити

не лише кількість обліковуваних об’єктів, але і їх якісних характери-

стик (марка, сорт і т.ін.).

Натуральні вимірники мають широке застосування в

аналітичному обліку матеріальних

цінностей, проте вони не можуть

виконувати функцію узагальнення, оскільки неможливо підрахувати

загальну кількість виробничих запасів або готової продукції, окремі

види яких поряд із наочною відмінністю мають також різні одиниці

виміру.

Враховуючи посилення ролі міждержавних зв’язків і

зовнішньої торгівлі, в даний час багато країн спрямовують свої зу-

силля на переведення (запровадження) у себе облікових вимірників

тих країн, які є економічними лідерами. Результатом цього, на нашу

думку, найближчим часом стане уніфікація облікових вимірників

усіх країнах світу.

Трудові вимірники використовуються для визначення

кількості затрат робочого часу на виконання тих чи інших робіт або

виробництва продукції (хвилини, години, дні). Дані вимірники вико-

ристовуються при нарахуванні оплати праці працівникам

підприємства, для визначення продуктивності праці та тру-

домісткості продукції, для розрахунку середньоявочної чисельності

працівників.

Треба зауважити, що так як

і натуральні, трудові вимірники

також не можуть виконувати функцію узагальнення.

Для узагальненого відображення наявності та руху госпо-

дарських засобів і джерел їх утворення, та змін, які відбуваються при

здійсненні господарських процесів, використовується грошовий

вимірник, який представлений національною валютою України. Да-

ний вимірник є узагальнюючим по відношенню як до натурального

вимірника, так і до

трудового вимірника.

Грошовий вимірник використовується при визначенні

собівартості продукції, продуктивності праці, фінансових резуль-

татів і рентабельності діяльності підприємства. Даний вимірник по-

ряд із обліком широко використовується у плануванні і аналізі діяль-

ності підприємства.

Таким чином, використання в обліку всіх трьох вимірників

забезпечує повне і всебічне відображення предмету бухгалтерського

обліку.

Розділ 2.

Предмет і метод

бухгалтерського обліку

В розділі розглядаються наступні питання:

2.1. Предмет бухгалтерського обліку

2.2. Метод бухгалтерського обліку

2.1. Предмет бухгалтерського обліку

Kожне підприємство, організація, установа як виробничої,

так і невиробничої сфери створені з метою реалізації завдань, які

визначені у їх установчих документах.

Для реалізації поставлених завдань суб’єкт господарювання

має у своєму розпорядженні наявні як засоби праці (будівлі, споруди,

устаткування і т.п.), так і предмети праці (сировину, матеріали, пали-

во і

т.п.). Засоби праці і предмети праці з метою контролю за їх на-

явністю і рухом знаходять своє відображення в бухгалтерському

обліку. Отже, господарські засоби, якими володіє підприємство, і

є об’єктом бухгалтерського обліку та складають зміст його пред-

мету.

За допомогою обліку одержують кількісні показники про на-

явність і рух матеріальних

цінностей, грошей, трудових ресурсів та

ін., а також одержують і якісні показники результативності здійснен-

ня господарських процесів.

В свою чергу всі господарські засоби підприємства мають

різні джерела їх утворення. Одні господарські засоби були внесені

свого часу засновниками при створенні підприємства, інші — прид-

бані за рахунок власних коштів або позик банків та інших

фінансово-

кредитних установ. Облік внесків засновників, боргових зобов’язань

перед кредиторами та ін. теж знаходять своє відображення в бухгал-

терському обліку. Виходячи із цього, джерела утворення госпо-

дарських засобів теж є одним із елементів предмету бухгалтерсь-

кого обліку.

Діяльність підприємства пов’язана із виконанням низки гос-

подарських операцій. Перші спрямовані на

забезпечення підпри-

ємства сировиною, матеріалами і т.п. Другі пов’язані із вироб-

ництвом продукції, виконанням робіт та наданням послуг. Треті за-

безпечують реалізацію на ринку готової продукції, робіт і послуг

підприємства.

Зазначені господарські операції відображають процес круго-

обігу господарських засобів підприємства. Отже, спираючись на за-

значене, можна ствердити, що кругообіг господарських засобів є

теж одним із елементів предмету бухгалтерського обліку.

Підсумовуючи вказане, відмітимо, що

зміст предмету бухгал-

терського обліку розкривають його численні об’єкти. Всі об’єкти бух-

галтерського обліку можна об’єднати у три великі групи:

І. Господарські засоби, які забезпечують корисну співпрацю

людей в процесі господарської діяльності підприємства.

ІІ. Джерела утворення господарських засобів, які дають відпо-

відь на питання, за рахунок чого сформовано

господарські засоби.

ІІІ. Господарські процеси та їх результати, що виражають в

сукупності доцільність і напрямок діяльності підприємства.

До першої групи об’єктів бухгалтерського обліку відносять-

ся господарські засоби. В залежності від видів та розміщення вони

поділяються на:

1) засоби сфери виробництва;

2) засоби сфери обігу;

3) засоби невиробничої сфери;

4) вилучені засоби;

5) нематеріальні засоби

Засоби сфери виробництва характеризуються тим, що вони

приймають безпосередню участь у виробництві продукції, виконанні

робіт або наданні послуг.

Засоби сфери виробництва

в залежності від їх призначення

і виконуваних ними функцій в процесі виробництва поділяють на за-

соби праці та предмети праці.

Засоби праці — це речі, за допомогою яких робоча сила

впливає на предмети праці з метою одержання продукту праці. До за-

собів праці належать земельні ділянки, будівлі і споруди, машини і

обладнання, транспортні

засоби та ін., які створюють необхідні умо-

ви для здійснення всіх господарських процесів.

Характерною особливістю засобів праці є те, що вони прий-

мають участь у процесі виробництва тривалий термін і тому не відра-

зу, а поступово (у вигляді амортизаційних відрахувань) переносять

свою вартість на собівартість створюваної на підприємстві продукції.