Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур

Подождите немного. Документ загружается.

Таблиця 1.28 - Вплив норми висіву озимої пшениці

сорту Миронівська 61 на врожайність

(середнє за 1990-1992 рр.)

Норма висіву,

Польова

Виживання за

Урожайність,

млн./га

схожість, % вегетаційний період, % ц/га

3,0

95,7

74,6

59,0

3,5

94,2

73,4

59,6

4,0

93,4

70,5

58,3

4,5

93,0

67,1

57,1

5,0

91,2

63,0

56,3

5,5

89,7

59,8

55,0

Отже, найвищий урожай озимої пшениці при вирощуван-

ні за ресурсоощадною технологією одержано на варіантах з

нормою висіву 3,0-4,0 млн/га або 140-200 кг/га. Як показують

дослідження, при відповідній агротехніці навіть посіви з нормою

сівби 80-100 кг/га (2 млн/га) формували вищий урожай порівняно

з варіантами, де висівали 5,0-6,0 млн/га схожих насінин.

Зростання врожаю при менших нормах сівби пояснюється змен-

шенням вилягання і внутрішньовидової боротьби між рослинами,

збільшенням розмірів кореневої системи, польової схожості, зимо-

стійкості і виживання, покращенням індивідуального розвитку ко-

жної рослини і фітосанітарного стану посівів.

Необхідно зазначити, що неможливо перейти на низькі

норми висіву без дотримання наших рекомендацій щодо яко-

сті підготовки ґрунту, передпосівного обробітку та компле-

ксу вимог до якості сівби. За низької культури землеробства

зменшення норми висіву до 3,0 млн/га може призвести до

зрідження посівів.

Зазвичай норму висіву зернових культур визначають за такою

формулою: КхВхЮО

Н — —,

р=

АхБ

100

де Н - норма висіву, кг/га; К - млн насінин на 1 га; В - маса

1000 зерен, г; Г - посівна або господарська придатність, %;

А - чистота насіння, %; Б - схожість насіння, %.

106

Значною мірою норма висіву залежить від технології вирощу-

вання і пов'язана з показниками структури врожаю.

Для умов західного Лісостепу при вирощуванні зернових за

ресурсоощадними (адаптивними) технологіями нами розроблено

формулу, що дає можливість з високою точністю встановити реа-

льну норму висіву:

Н-

ХхМ

-хВхІОО

Гх(П-З-г)

де Н, В, Г - те ж, що й у попередній формулі, С - оптимальна

кількість продуктивних стебел на 1 м

перед збиранням, шт.;

X - коефіцієнт продуктивного кущіння; М - маса зерна з одного

колоса, г; П - польова схожість, %; 3 - загибель озимих за зимів-

лю, або зрідження ярих культур від боронування, %; г - загибель

за весняно-літній період вегетації, %.

Розрахунки норм висіву за цими формулами дають різні резуль-

тати.

тт

КхВхІОО 5x45x100 „„„ ,

Н= - = - =249 кг/га,

Г 94

-хВхІОО — х45х100

н=

ХхМ

Л*І

137кг/га.

Гх(П-З-г) 94х(85-5-10)

Така ж норма висіву (137 кг/га) виявилась найоптимальніїною

у польових дослідах з вивчення норм висіву озимої пшениці.

• Строки сівби. Численні дослідження показують, що тільки при

сівбі в оптимальні строки рослини можуть повністю використати всі

необхідні чинники для свого росту і розвитку та забезпечити найви-

щий урожай озимої пшениці. За оптимальних строків сівби рослини

"запрограмовуються" на високу врожайність. Продуктивність рос-

лин зменшується як при ранніх, так і при пізніх строках сівби.

У першому випадку озима пшениця розвиває велику вегета-

тивну масу, сильно кущиться. Внаслідок переростання, рослини

починають інтенсивно використовувати запасні речовини і стають

менш стійкими до несприятливих умов, знижують зимостійкість.

107

Крім того, рослини ранніх строків сівби більше пошкоджують-

ся шкідниками і хворобами, посіви сильніше забур'янені, можуть

випрівати. Навесні, коли пшениця кущиться, бур'яни випереджають

її в рості і затінюють, забираючи значну частину елементів жив-

лення і вологи. Все це призводить до сповільнення росту, зріджен-

ня посівів та зменшення врожаю.

Рослини пізніх строків сівби довше сходять, не встиіають восе-

ни розкущитись, розвинути достатню кореневу систему і надземну

масу. Щодо стійкості рослин пізніх строків сівби проти несприятливих

умов зимівлі немає єдиної думки. Деякі автори вказують, що найви-

ща зимостійкість формується у рослин, які утворюють до кінця осін-

ньої вегетації два-чотири пагони, тобто за ранніх строків сівби.

Дослідження останніх років у нас і за рубежем показали, що при

вирощуванні озимої пшениці за інтенсивною технологією, з висо-

кими нормами внесення мінеральних добрив, найвища зимостійкість

формується за оптимальних і допустимо пізніх строках сівби.

Сприятливі умови для проведення сівби настають, коли

встановлюється середньодобова температура повітря 14—

15°С, а осіння вегетація триває 40-50 днів. Якщо раніше вва-

жалось, що в осінній період вегетації повинно розвинутись не мен-

ше чотирьох пагонів, то з впровадженням інтенсивних технологій

ця цифра зменшилась до двох. Згідно з вимогами деяких техноло-

гій, рослини зимують нерозкущеними, а продуктивний стеблостій

формується синхронним весняним кущінням, інтенсивність якого

регулюється певними агрозаходами.

У всіх зонах Західної України запаси вологи достатні для інте-

нсивного весняного кущіння й ніколи не були обмежуючим факто-

ром. Помірна температура в квітні забезпечує тривалий період

весняного кущіння. Від часу відновлення весняної вегетації до

початку виходу в трубку минає 35-50 днів.

Для західного Лісостепу України більшість дослідників опти-

мальними календарними строками сівби вважають 10-25 верес-

ня. У зоні Полісся оптимальні строки сівби припадають на 5-20

вересня.

Строки сівби залежать від родючості ґрунту. На бідних ґрун-

тах необхідно сіяти раніше, на родючих - пізніше, щоб до зими

рослини не переростали. Оптимальні строки сівби на удобрених

108

полях зміщуються на 10-15 днів пізніше, порівняно з сівбою на

менш удобреному фоні.

Строки сівби змінюються залежно від біологічних особливостей

сорту. Для пластичних сортів інтервал оптимальних строків сівби

довший. Календарні строки сівби сортів інтенсивного типу помітно

змістились, порівняно з раніше вирощуваними сортами, на другу по-

ловину оптимальних строків. Ці сорти необхідно висівати за 7-10 днів.

При інтенсивних технологіях створюються кращі умови для

проростання насіння, одержання сходів і осінньої вегетації. Маючи

достатнє живлення, посіяні на малу глибину рослини сходять значно

швидше. Восени вони встигають добре розвинутися за пізніших

строків сівби. Кращий розвиток рослин зберігається до збирання.

За даними Львівського державного аграрного університету,

найвища урожайність сортів озимої пшениці була при сівбі 30 ве-

ресня (табл. 11.29). Зміщення строків сівби в сторону більш ран-

ніх чи пізніх призводило до зменшення врожаю. Необхідно зазна-

чити, що в деяких випадках сівба озимої пшениці 10 жовтня давала

кращі результати, ніж 10 вересня. Зокрема, це стосується сортів

Миронівська 61 і Мирлебен, при вирощуванні яких осінній період

відзначався відносно високою температурою повітря.

Таблиця 11.29 - Урожайність сортів озимої пшениці

залежно від строків сівби, ц/га

Сорт

Строки сівби

Сорт

10.09

20.09

30.09

10.10

Миронівська 808

51,2 53,2

55,7 49,1

Киянка

52,4 54,2 57,4 48,2

Поліська 70 53,6 56,0 59,5 53,8

Миронівська 61 53,3 55,8 59,3

54,9

Мирлебен

55,7 59,6

64,1

57,9

Всього 53,2

55,8

59,2

52,8

Примітка'

у сортів Миронівська 808, Киянка, Поліська 70 дані за 1985-1987 рр.;

у сорту Миронівська 61 - за 1990-1994 рр.;

у сорту Мирлебен - за 1992-1997 рр.

Отже, виходячи з вищевказаного, оптимальними стро-

ками сівби високоінтенсивних сортів при вирощуванні за

ресурсоощадною технологією є 20-30 вересня.

109

ДОГЛЯД ЗА ПОСІВАМИ

Своєчасне проведення тих чи інших заходів під час вегетації

дає змогу збільшити продуктивність окремих елементів рослин і

посівів в цілому.

За нестачі вологи у верхньому шарі і недостатнього осідання

ґрунту, зразу ж після сівби проводять коткування кільчасто-шпо-

ровими котками. Це забезпечує дружні сходи, кращий розвиток

кореневої системи восени, підвищує зимостійкість.

В умовах затяжної і сухої осені (наприклад 2004 рік) може ви-

никнути проблема захисту посівів від мишовидних гризунів.

Боротьбу з мишами проводять за наявності на 1 га 8-10 і більше

їх колоній. Вносять у нори 150-200 г аміачної води, після чого їх

притоптують. Високоефективним є застосування сухого аміно-

кісткового (0,1-0,4 кг/га) або зернового бактероденциду (1-2 кг/

га), які не шкідливі для теплокровних тварин. Можна застосувати

родентицид шторм (0,7-1,5 кг/га), розкладаючи брикети на відстані

10-15 м один від одного та по одному в кожну нору. Брикети понов-

люються через 7-10 днів до досягнення бажаного результату. Ро-

денфос (зернова принада) вносять по 3 г в нору в осінній період.

Препарат Смерть щурам № 1 - 1 пакет в нору.

Весняне боронування, у разі проведення його в оптимальні стро-

ки, оцінюється приростом зерна озимої пшениці не більше 0,5-1 ц/га.

Враховуючи непропорційно високі ціни на паливно-мастильні матеріа-

ли і малу ефективність весняного боронування, його можна виключи-

ти з технології догляду. Застосовувати цей агрозахід доцільно лише у

Рис.

1.13.

Коткування

після сівби.

випадку проведення першого підживлення азотом прикореневим спо-

собом. Борони агрегатуються з сівалкою, сприяючи кращому загор-

танню гранул добрив ґрунтом. За один прохід агрегату виконується

два види робіт - підживлення і боронування, що є елементом ресур-

созбереження.

Система боротьби з бур'янами

Важливим резервом підвищення врожайності озимої пшениці є

боротьба з бур'янами. За сильної забур'яненості посівів озимої

пшениці урожайність зерна зменшується на 25-30% і більше. Зни-

ження врожаю зерна та його якості відбувається внаслідок конку-

ренції між бур'янами і культурними рослинами за воду, світло, по-

живні речовини.

За високої агротехніки вирощування озима пшениця ще восени

добре кущиться, перешкоджаючи розвитку бур'янів. Після сприят-

ливої перезимівлі вона рано навесні починає інтенсивний розвиток

і закриває своїм стеблостоєм всю поверхню ґрунту, пригнічуючи

сходи бур'янів. Це дозволяє віднести озиму пшеницю до групи

культур, які меншою мірою забур'янюють поле і не призводять до

нагромадження насіння бур'янів у ґрунті.

З іншого боку, тривале перебування цієї культури у фазі осін-

нього і весняного кущіння (до двох місяців), коли ріст рослини у

висоту є мінімальним, створює добрі умови для випереджаючого

розвитку бур'янів. Це спостерігається за несприятливих умов ро-

сту, на дуже забур'янених полях та на зріджених посівах.

До найбільш злісних бур'янів озимої пшениці належать ті, біо-

логічний цикл розвитку яких збігається з розвитком рослин озимої

пшениці. Це перш за все озимі та зимуючі бур'яни.

До озимих належать бур'яни, сходи яких з'являються восени,

зимують у фазі куща і закінчують свій цикл розвитку наступного

року. Це вика озима (Уісіа УШоза /_,), стоколос житній (Вготиз

зесаііпш Ь), метлюг звичайний (Арега зріса-уепіі Ь) та ін. З

агротехнічних заходів боротьби із зимуючими бур'янами

найефективнішим є правильне розміщення культур у сівозміні.

Обов'язковою вимогою є оранка не менше як за місяць до сівби.

На зораному полі насіння у верхньому шарі ґрунту проростає і сходи

111

бур'янів знищуються поверхневим обробітком ґрунту, через два

тижні після оранки. До сівби є час прорости новій хвилі бур'янів,

сходи яких знищуються передпосівною підготовкою ґрунту. Забу-

р'яненість посівів зменшується у декілька разів.

Зимуючі бур'яни при весняних сходах закінчують вегетацію в

той же рік, а якщо проростають восени, то зимують у фазі розетки

і продовжують вегетацію в наступному році. Найпоширенішими з

цієї групи в умовах Західної України є грицики звичайні (Сарзеїіа

Ьигза разіогіз Ь), волошка синя (Сепіаигеа суапиз Ь), ромашка

непахуча (Маїгісагіа рег/огаіа М), талабан польовий (Ткіазрі

агуепзе Ь), підмаренник чіпкий (Саііит арагіпе V), мак польовий

(Рарауег аг§етопе Ь).

В ресурсоощадній технології вирощування озимої пшениці всі

види робіт направлені на знищення бур'янів агротехнічними захо-

дами. Сюди належать підбір чистих полів і незабур'янених попе-

редників, лущіння, оранка не пізніше як за місяць до сівби,

знищення вегетуючих бур'янів різними видами поверхневого об-

робітку ґрунту до сівби, доброякісне очищення насіннєвого ма-

теріалу та ін.

Із ярих бур'янів, вегетація яких розпочинається навесні, най-

більш поширеними є гірчиця польова (Зіпаріз агуепзіз Ь), лобода

біла (Скепоройіит аІЬит Ь), редька дика (Керкапиз гаркапізігит

Ь), вівсюг звичайний (Ауепа/аіиа Ь) та ін.

Проте найбільш злісними засмічувачами пшениці є багаторіч-

ні бур'яни, які живуть більше двох років і багато раз плодоно-

сять. До них належать перш за все кореневищні, які характери-

зуються здатністю до вегетативного розмноження кореневищами.

Це пирій повзучий (А§горугит герепз Ь), свинорий (Супойоп

йасіуіоп Ь), хвощ польовий {Ециізеїит агуепзе). Боротьба з бу-

р'янами цієї групи здійснюється переважно в системі основного

обробітку ґрунту. Для пирію застосовують метод удушення, який

полягає в лущенні поля дисковими знаряддями на глибину заля-

гання основної маси кореневищ. Після появи проростків проводять

оранку плугами з передплужниками.

Свинорий знищують оранкою, кореневища його гинуть на по-

верхні ґрунту під дією високих та низьких температур. Пізніше їх

вичісують культиваторами з боронами.

112

Інша група багаторічних бур'янів, що мас назву коренепарост-

кових, розмножується насінням і вегетативно (кореневими парост-

ками). Сюди відносять осот рожевий (Сігзіит агуепзе), осот польо-

вий (Зопскиз агуепзіз Ь), берізку польову (Сопуоітіиз агуепзіз Ь).

Для знищення цих бур'янів застосовують агротехнічні заходи, спря-

мовані насамперед на виснаження кореневої системи шляхом декі-

лькох поверхневих обробітків і оранки. Після збирання попередника

поле лущать дисковими знаряддями на глибину 6-8 см, а після появи

розеток бур 'янів - лемішними лущильниками на глибину 10-12 см.

В Україні завжди є загроза сильного забур'янення посівів озимої

пшениці. Переважна більшість орних земель в Україні забур'янена

багаторічними видами бур'янів, які характеризуються особливо

високим рівнем шкідливості. Це пирій повзучий (Еіуігщіа герепз

Ь, синонім А§горугит герепз Ь), осот рожевий {Сігзіит агуепзе

Ь), осот жовтий, польовий (ЗопсНиз агуепзіз Ь), берізка польова

(Сопуоіуиіиз агуепзіз); у Степу поширюються гірчак степовий

(АсгорШоп герепз Ь), гумай (8ог§Нит Наїерепзе Ь). Ще складніша

ситуація з малорічними видами бур'янів. Запаси їх насіння в орному

шарі ґрунту (0-30 см), за даними О.О.Іващенка, зросли до 1,14 млрд

шт./га у Степу і до 1,47 млрд шт./га у Лісостепу.

Орієнтовні втрати врожаю за наявності лише одного бу-

р'яну на 1 м

у посівах озимої пшениці становлять: берізка

польова - 0,25 ц/га, лобода біла - 0,27 ц/га, метлюг польовий -

0,19 ц/га, осот рожевий - 0,68 ц/га, пирій повзучий - 0,55 ц/га,

підмаренник чіпкий - 0,20 ц/га.

Часто ефективність агротехнічних заходів боротьби з бур'яна-

ми низька внаслідок несвоєчасного і неякісного їх проведення.

Якщо під час весняного обстеження на 1 м

поля виявлено більше

10-15 однорічних або 2-3 багаторічних бур'янів, виникає потреба

у застосуванні гербіцидів.

Оскільки бур'яни найбільш чутливі до гербіцидів у ранньому

віці, боротьбу з ними хімічним методом розпочинають якомога

швидше: від середини II до середини III етапу органогенезу, або у

фазі повного кущіння зернових. На полях, де озимі не розкущи-

лись, деякі гербіциди застосовувати рано, бо вони можуть нега-

тивно вплинути на ріст пшениці. При обробітку рослин у фазі вихо-

ду в трубку, може спостерігатись сповільнення їх розвитку.

113

Необхідно зазначити, що використання дешевих гербіцидів (на

основі 2,4Д амінна сіль) може мати низьку ефективність, особливо

якщо не враховано видовий склад бур'янів або внесено гербіцид із

запізненням. Стійкість рослин озимої пшениці до дії гербіци-

дів на основі ростово-активних речовин типу 2,4Д зберігаєть-

ся лише до середини 4-го етапу органогенезу. Більш пізнє вне-

сення гербіциду, під час формування органів колоса, часто призводить

до пригнічення росту, деформації, виродження колосся внаслідок

зниження стійкості озимої пшениці до біохімічного впливу гербіци-

дів. Зміщення терміну внесення на кінець четвертого - п'ятий етап

негативно впливає на диференціацію конуса наростання, формуван-

ня покривних органів, квіток, тичинок, а також призводить до част-

кової стерильності пилку, формування дрібного зерна, часткової че-

реззерниці, ускладнює вихід колоса з піхви прапорцевого листка,

знижує врожайність на 3-5 ц/га і більше.

Негативний вплив гербіциду на рослини озимої пшениці

може проявитися також за умов холодної весни. Заборонено

застосовувати гербіциди під час заморозків, оскільки культурні

рослини перебувають у стані холодового стресу. Поєднання гербі-

цидної дії та стресу може спричинити сильне пригнічення або на-

віть повну загибель ослаблених рослин.

В умовах холодної весни бажано, щоб гербіциди не лише збері-

гали необхідний рівень біологічної активності проти бур'янів, але й

одночасно мали "м 'яку" дію на відносно ослаблені та відповідно

більш чутливі культурні рослини. До таких препаратів можна від-

нести гранстар, гроділ ультра, калібр, пріма та ін.

Більшість гербіцидів дають добрий ефект тільки в боротьбі з

дводольними, переважно однорічними ярими бур'янами. Пере-

лік найбільш поширених гербіцидів і бур'янів, проти яких вони

застосовуються, подано в таблиці 1.30. Препарати розміщені за

алфавітом, вказано назву і концентрацію діючої речовини, препа-

ративна форма, фірма-виробник та країна. Норма витрати пре-

парату подана в кг/га та л/га. Перелік препаратів постійно змі-

нюється, тому необхідно стежити за списком дозволених до

застосування препаратів.

Найбільш поширеними гербіцидами тривалий період були пре-

парати групи 2,4Д та 2М-4Х. Потрапляючи на листки бур'янів, гер-

114

біциди проникають у їх тканини, викликають зміни у процесі обміну

речовин, внаслідок чого бур'яни поступово відмирають. До гербі-

цидів цієї групи, крім 2,4Д та 2М-4Х, належать агрітокс, дікопур

МЦПА та ін. Вони знищують лободу, гірчицю, талабан, грицики,

щирицю, суріпицю, мак, жовтець, редьку дику, амброзію та ін.

Таблиця 1.30 - Препарати для знищення бур'янів

у посівах озимої пшениці

Бур'яни

Назва препарату, діюча речовина,

фірма, країна

Норма внесення

л/га

2 3

1. Однорічні

дводольні

2,4Д, 507с в.р. (2,4 дихлорфеноксиоцтова кислота у

формі диметиламінної солі, 500 г/л), ф. БАСФ,

Німеччина

0,9-1,7

1. Однорічні

дводольні

Агромаркс 75, в.р. (МЦПА кислота у формі

диметиламінної солі, 750 г/л), ф. Маркс, Англія

0,8-1,0

1. Однорічні

дводольні

Луварам. 60% в.р.к. (2,4Д дихлорфеноксиоцтова кисло-

та у формі диметиламінної солі), ф. Уфахімпром, Росія

1,0-1,6

1. Однорічні

дводольні

Луварам, 50% в.р.к. (2,4Д дихлорфеноксиоцтова кисло-

та у формі диметиламінної солі), ф. Уфахімпром, Росія

1,2-2,0

2. Однорічні

дводольні, в

Т.Ч. 3 підсівом

конюшини

польової і

повзучої

Агрітокс, 50% в.р. (МСРА у формі солей диметиламіну

натрію, калію), ф. Нуфарм, Австрія

1,0-1,5

2. Однорічні

дводольні, в

Т.Ч. 3 підсівом

конюшини

польової і

повзучої

Гербі гокс, 50% в.р. (МЦПА, 500 г/л), ф. Август, Росія

0,8-1,2

2. Однорічні

дводольні, в

Т.Ч. 3 підсівом

конюшини

польової і

повзучої

2М-4Х, 75% в.к. (МСРА у формі диметиламінної солі),

ф. БАСФ, Німеччина

0,9-1,5

2. Однорічні

дводольні, в

Т.Ч. 3 підсівом

конюшини

польової і

повзучої

Дікопур МЦПА, 75% в.р. (МСРА у формі

диметиламінної солі), ф. Нуфарм, Австрія

0,7-1,0

3. Однорічні

дводольні, в

Т.Ч. стійкі до

2,4Д та 2М-4Х

Аврора. 40%) в.г. (карфентразон-етил, 400 г/кг),

ф. ФМСІ, США

37,5-50,0 г/га

3. Однорічні

дводольні, в

Т.Ч. стійкі до

2,4Д та 2М-4Х

Аркан 750 в.г. (амідосульфурон 750 г/л), ф. Байєр Кроп

Саєнс, Німеччина

0,020

3. Однорічні

дводольні, в

Т.Ч. стійкі до

2,4Д та 2М-4Х

Діален. 40% в.р. (дихлорфеноксиоцтова кислота, 342 г/л

+ дикамба, 34,2 г/л), ф. Уфахімпром, Росія

1,9-2,5

3. Однорічні

дводольні, в

Т.Ч. стійкі до

2,4Д та 2М-4Х

Лотус, 20% к.е. (цинідон-етил, 200 г/л), ф. БАСФ,

Німеччина

0.15-0,25

3. Однорічні

дводольні, в

Т.Ч. стійкі до

2,4Д та 2М-4Х

Лотус Д, 47% к.е. (цинідон-етил 50г/л + 2,4Д, 420 г/л),

ф. БАСФ, Німеччина

0,6-1.0

3. Однорічні

дводольні, в

Т.Ч. стійкі до

2,4Д та 2М-4Х

С таране, к.е. (флуроксипір, 250 г/л), ф. Доу Агро

Сайенсіс, США

0,5-0,7

3. Однорічні

дводольні, в

Т.Ч. стійкі до

2,4Д та 2М-4Х

Хармоні, 75% с.т.с. (тифенсульфуронмстил), ф. Дюпон

де Немур С.А., Швейцарія

0,015-0,020

+200

мг/га

ПАР

трснд 90

4. Однорічні

дводольні, в

Т.Ч. стійкі до

2,4Д та 2М-4Х;

також з підсі-

вом конюшини,

люцерни

Базагран, 487с в.р. (бентазон), ф. БАСФ, Німеччина

2,0^1,0

4. Однорічні

дводольні, в

Т.Ч. стійкі до

2,4Д та 2М-4Х;

також з підсі-

вом конюшини,

люцерни

Базагран М, в.р. (бентазон 250 г/л - МСРА 125 г/л),

ф. БАСФ, Німеччина

2,0-3,0

115

Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових куль­тур

Подождите немного. Документ загружается.

Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур