Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур

Подождите немного. Документ загружается.

свої вузлові (вторинні).корені. Загальна довжина коріння разом з ко-

реневими волосками досягає у пшениці великих розмірів.

Розвиток кореневої системи залежить від низки чинників. За

меншої вологості ґрунту корені проникають на більшу глибину. На

перезволожених ґрунтах, внаслідок погіршення газообміну, корені

розвиваються слабо й лише в поверхневих шарах. Найкраще рос-

туть корені при вологості ґрунту 60-70% від повної вологоємкості.

Розвиток кореневої системи залежить від біологічних особ-

ливостей сорту. При зниженні температури відносно краще ростуть

корені, при підвищенні - надземні органи. На родючих ґрунтах і піс-

ля кращих попередників коренева система менш розвинута порів-

няно з надземними органами, ніж на бідних грунтах. Азотні добрива

сприяють кращому росту надземної маси, а фосфорні - коренів ро-

слин. Дещо поліпшують розвиток коренів і калійні добрива.

Коренева система має надзвичайно важливе значення в житті

рослини - через неї надходять поживні речовини і вода.

Стебло. Ріст зачаткового стебла починається з часу пророс-

тання зерна. У пшениці воно має назву соломина; яка складається

з 4-7 міжвузлів, розділених стебловими вузлами. Росте стебло у

висоту за рахунок поділу клітин біля вузлів. Його міжвузля видов-

жуються і потовщуються. Одночасно стебло росте і верхівкою

всередині листкової трубки. Кожне наступне міжвузля довше за

попереднє. Найвищий приріст стебла за добу може становити 5-

7 см, і припадає він на період перед виколошуванням. Після закін-

чення цвітіння ріст стебла зовсім припиняється.

Висота стебла залежить від біологічних особливостей сорту,

родючості ґрунту, удобрення, вологості, густоти стояння та ін. Вва-

жається, що найбільшу потенціальну продуктивність мають корот-

костеблові сорти із співвідношенням маси зерна до соломи, як 1:1.

Листок пшениці складається з листкової пластинки та листко-

вої піхви, яка щільно охоплює стебло. В місці переходу піхви у

листкову пластинку є язичок, що запобігає затіканню у піхву води,

потраплянню пилу тощо. По боках язичка є вушка. За вушками і

язичком пшеницю відрізняють від інших злаків до викидання рос-

линами суцвіть. Найперше утворюються прикореневі листки, які

формуються з підземних вузлів. Пізніше з надземних вузлів рос-

туть стеблові листки.

• •>•••••

Листки виконують важливу фізіологічну функцію в житті рослини,

забезпечуючи проходження процесу фотосинтезу, транспірації і га-

зообміну. Чим більша асиміляційна поверхня, тим вища продуктив-

ність рослин. Площа поверхні листків на 1 га в озимої пшениці може

становити 30-60 тис.м

. Крім того, листки пшениці є тимчасовим

сховищем запасних поживних речовин, а також частково викону-

ють і механічні функції, укріплюючи міцність стебла.

Розміщення листків з меншим кутом відхилення відносно стебла

сприяє кращому проникненню сонячного світла і зростанню інтенси-

вності фотосинтезу. Продуктивність роботи одиниці листкової поверхні

на III, IV, VIII етапах органогенезу значно вища у високопродуктив-

них сортів. Найбільше значення має добрий функціональний стан вер-

хнього (останнього) листка, який дає до 70% асимілянтів.

Суцвіття. В пшениці суцвіття - колос, який складається з чле-

нистого стрижня і колосків. На кожному виступі колосового стриж-

ня міститься по одному багатоквітковому колоску. Загальна їх кіль-

кість коливається від 16 до 22 шт. Довжина колоса, кількість

колосків у ньому залежить від сортових особливостей і технології

вирощування.

Колосок складається з двох колоскових лусок, які захищають

від пошкоджень квітки, а потім зерна, які з них розвиваються. Луски

відрізняються кольором, опушенням і формою, що є основою ви-

значення різновидностей і сортів пшениці. Між колосовими луска-

ми розміщується одна або декілька квіток. Кожна квітка у пшени-

ці з обох боків прикривається двома квітковими лусками -

зовнішньою і внутрішньою. Зовнішня у остистих сортів закінчу-

ється остюком, у безостих - остюковим відростком. Між квітко-

вими лусками містяться найважливіші частини квітки - зав'язь з

дволопатевою приймочкою і три тичинки з пиляками. Першими

починають цвісти квітки середньої частини колоса, а потім зона

цвітіння поширюється по всьому колосу. В колоску першими зацві-

тають дві нижні квітки, а через 1-2 дні - решта (третя, четверта і

т.д.). Квітки, що цвітуть першими, формують найкрупніше зерно.

Залежно від місця розміщення колоска в колосі та умов вирощу-

вання, в ньому може утворитися від 1 до 6 зернівок.

Плід. У пшениці плід є одночасно насіниною і має назву зернів-

ка. Зовні зернівка вкрита плодовою і насінною оболонками. Вони

захищають зерно від впливу чинників зовнішнього середовища і

пошкодження хворобами та шкідниками. Маса оболонок стано-

вить 7-8% маси сухої речовини зерна, а з цієї кількості на частку

плодової оболонки припадає 70—85%.

Під оболонками в нижній частині зерна розміщується зародок.

Його маса становить 1,5-3,0% від маси зернівки. При помелі зер-

на зародки разом з оболонками відходять у висівки. Зародок має

щиток, що є сім'ядолею зернівки, і призначений для вбирання по-

живних речовин з ендосперму.

Найбільшу частину зернівки пшениці займає ендосперм. Зов-

нішній (алейроновий) шар клітин ендосперму багатий на азотні спо-

луки. Проте білок цього шару не еластичний і не пружний, тому

домішування його до борошна знижує якість останнього. За товщи-

ною алейроновий шар майже дорівнює оболонкам зернівки.

Під алейроновим шаром міститься основна (борошниста) час-

тина ендосперму. Вона складається з клітин, наповнених крох-

мальними зернами, в проміжках між якими містяться білкові ре-

човини переважно у вигляді клейковини. На ендосперм разом з

алейроновим шаром припадає близько 90% ваги зернівки пшениці.

Найбільше в зерні вуглеводів, основною складовою частиною

яких є крохмаль. Вміст білка коливається від 10 до 16%, жиру -

близько 2%.

ФАЗИ РОСТУ І ЕТАПИ ОРГАНОГЕНЕЗУ

• Ріст і розвиток рослин. Озима пшениця протягом вегетацій-

ного періоду проходить відповідні фази розвитку, пов'язані з утво-

ренням нових органів або їх формуванням. Проходження фаз роз-

витку, інтенсивність росту та продуктивність рослин перебуває в

певній залежності від умов існування. Найкраще розвиваються

рослини при оптимальному забезпеченні необхідними факторами

життя і високоякісному виконанні всіх агротехнічних заходів.

Особливістю озимої пшениці є те, що при сівбі її навесні, одер-

жують добрі сходи, рослини кущаться, але не утворюють стебла

і колоса. Для нормального росту і розвитку озима пшениця повин-

на пройти стадію яровизації за певної температури (0-3°С) впро-

довж 35-60 днів.

У процесі розвитку озима пшениця проходить такі основні фази:

сходи, кущіння, вихід у трубку, колосіння, цвітіння, достигання (мо-

лочна, воскова і повна стиглість).

• Сходи. Найінтенсивніше насіння озимої пшениці проростає за

температури 20-25°С. Сходи з'являються в даному випадку че-

рез 7-8 днів. Проте оптимальна температура для одержання

максимальної кількості сходів значно менша, ніж для ростових

процесів і повинна бути в межах 12—17°С.

Вихід першого листка на поверхню ґрунту характеризує не тіль-

ки фазу сходів, а й перехід рослини в якісно новий стан. Якщо до

цього ріст коренів і зародкового стебла забезпечувався запасни-

ми речовинами ендосперму, то з появою зеленого листка в рості

беруть участь пластичні речовини, що утворюються в результаті

фотосинтезу. Тривалість фази сходів у нормальних умовах коли-

вається від 15 до 25 днів.

При пізніх строках сівби рослини входять у зиму, маючи на

рослині один-три листки. В такому випадку фаза сходів продовжу-

ється навесні при відновленні вегетації, а її загальна тривалість

разом з періодом зимового спокою може становити 100-150 днів.

Одержання високої польової схожості - одне з найважливіших

завдань агротехніки, оскільки від неї залежить подальший догляд

за посівами і рівень майбутнього врожаю. При вирощуванні ози-

мої пшениці за інтенсивною технологією польова схожість повин-

на становити 80-90%, тоді як у господарствах, згідно з статистич-

ними даними, вона не перевищує 50-70%, тобто до половини

насіння не дає сходів.

• Кущіння. Характерною біологічною особливістю хлібних злаків

є властивість кущитись. Кущіння - це поява бокових пагонів та вуз-

лових коренів у рослин. Воно наступає після утворення 3-4 листків.

Найсприятливіша температура для кущіння озимої пшениці 13-18°С,

а за 2-Л°С кущіння майже призупиняється. Вузол кущіння є основ-

ним органом, при його відмиранні рослина гине. У ґрунті він роз-

міщується на глибині 1,5-3,0 см і витримує морози до мінус 17-20°С.

Залежно від строку сівби буває осіннє і весняне кущіння. Число

стебел на одній рослині прийнято називати коефіцієнтом кущіння.

За кількістю стебел на одній рослині визначають загальну кущис-

тість, а за кількістю стебел, які дають урожай - продуктивну.

Дослідження А.І. Носатовського показали, що за два місяці веге-

тації при теплій погоді і достатніх запасах в грунті поживних речо-

вин і води одна рослина може дати до сотні пагонів.

У звичайних умовах високі врожаї формуються за продуктивної

кущистості 2-3 стебла. Коефіцієнт кущіння і необхідну густоту

продуктивного стеблестою (500-700 шт./м

) можна регулювати з

допомогою агротехніки. Загортання насіння на глибину понад 4 см

зменшує процес пагоноутворення. Інтенсивність кущіння падає за

високих норм висіву, недостатнього забезпечення рослин пожив-

ними речовинами і вологою. Кущистість озимої пшениці - це та-

кож сортова особливість.

Здатність зернових кущитись потрібно розглядати як позитив-

ну властивість. Більша частина сортів 30-50% урожаю форму-

ють на бокових стеблах. На зріджених посівах частка бічних

продуктивних пагонів становить до 60-70% урожаю зерна.

• Вихід в трубку. Початком фази вважають момент, коли на

головному пагоні з'являється перший стебловий вузол на відстані

2-5 см від поверхні ґрунту. Наступає ця фаза через 25-35 днів

після відновлення весняної вегетації. Триває 25-30 днів. Холодна й

хмарна погода сповільнює ріст стебла.

Під час виходу в трубку інтенсивно наростає вегетативна маса.

Формуються генеративні органи. Тому в цей період росту пшениці

необхідно максимум води і поживних речовин. Нестача їх у ґрунті

призводить до значного зниження врожаю.

Встановлено, що для одержання високопродуктивних посівів

площа листкової поверхні на 1 га повинна становити 50-60 тис.м

і більше. Величина листкової поверхні і тривалість її фотосинте-

тичної діяльності залежить від удобрення, норми висіву, сорту та

інших агротехнічних заходів. Особливо важливо забезпечити ви-

соку фотосинтетичну активність верхнього листка, який дає до

70% асимілянтів.

• Колосіння. Одночасно з інтенсивним ростом стебла, внаслі-

док різкого видовження передостаннього міжвузля, відбувається

вихід колоса з піхви верхнього листка, що означає настання фази

колосіння. Продовжується формування репродуктивних органів,

наростання вегетативної маси і сухої речовини. Інтенсивність рос-

тових процесів залежить від забезпеченості вологою і елементами

живлення. Це найбільш ефективний період для обробітку посівів

фунгіцидами (тілт, рекс, фалькон, альто-супер та ін.) з метою за-

хисту озимої пшениці від хвороб.

• Цвітіння. За нормальних умов вегетації через 4—5 днів після

виколошування настає цвітіння, яке триває 3-6 днів. Починається

цвітіння з середини колоса й поступово переходить до низу і верхівки

колоса. У колоску спочатку цвітуть бокові (нижні) квітки, а потім

середні. За перших строків цвітіння утворюється найвиповненіше

зерно. Пшениця в основному самозапильна культура.

На якість зерна дуже впливають метеорологічні умови в пері-

од від запилення до фази повної стиглості зерна. Висока темпера-

тура повітря посилює дихання рослин, спричинюючи надмірні ви-

трати вуглеводів, внаслідок чого збільшується нагромадження

білка в зерні. За нижчої температури дихання рослин послаблю-

ється, збільшується нагромадження вуглеводів.

• Фази стиглості. Після цвітіння і запліднення із стінок зав'язі

утворюється оболонка зернівки. Ріст стебла, листків і коренів май-

же припиняється і пластичні речовини надходять тільки до зерна.

Період формування зерна триває 12-16 днів і під кінець цього пе-

ріоду відмічають настання молочної стиглості. Зерно в цій фазі

уже нормальної величини, але ще зелене, молокоподібної консис-

тенції. Вологість зерна в молочній фазі стиглості - 60^10%.

У восковій фазі стиглості консистенція зерна нагадує віск, воло-

гість зерна становить 40-20%. В кінці цієї фази зерно набуває нор-

мального забарвлення, надходження поживних речовин у зерно і його

ріст припиняється. У цей період починають роздільне збирання.

За повної стиглості вологість зерна знижується до 20-14%, воно

стає твердим і втрачає зв'язок з материнською рослиною. Збира-

ти озиму пшеницю можна прямим комбайнуванням. У разі запіз-

нення з обмолотом найбільш цінне зерно, яке достигає раніше, легко

осипається, що призводить до втрат урожаю.

і. і \11 и иіч АНОГЕНЕЗУ

Фенологічні спостереження фіксують основні фази розвитку

пшениці, проте вони не відображають складних процесів форму-

вання нових органів. Кожний орган, як і рослина в цілому, прохо-

дить декілька етапів під час свого індивідуального розвитку (ор-

ганогенезу).

Органогенез - формування органів рослини в їх ембріонально-

му зародковому стані. Куперман Ф.М. виділила 12 етапів органоге-

незу озимої пшениці. Знаючи відповідність фаз розвитку ета-

пам органогенезу, можна цілеспрямованіше застосовувати

агротехнічні заходи і впливати на необхідний елемент продук-

тивності — збільшувати кількість рослин чи стебел на 1 м

кількість зерен в колосі і колоску, масу 1000 зерен, якість зерна

та ін. (табл. 1.6, 1.7).

У рослин озимої пшениці перший етап органогенезу почина-

ється з проростання насіння і закінчується утворенням другого лис-

тка. Конус наростання ще недиференційований на окремі органи.

Тривалість цього етапу 20-30 днів. Поки рослини не завершать ста-

дію яровизації, конус наростання, як правило, залишається в стані

першого етапу органогенезу. В цей період встановлюється почат-

кова густота рослин.

На другому етапі росте конус наростання за рахунок витягу-

вання його верхньої частини. Відсутність нормального співвідно-

шення найважливіших елементів живлення призводить до затрим-

ки диференціації конуса на вузли, міжвузля і листки. Ріст стебла,

його стійкість до вилягання, таким чином, визначаються дуже рано

- умовами росту на другому етапі органогенезу.

На другому етапі з бруньок розвиваються пагони кущіння. Від-

бувається розвиток вузлових (вторинних) коренів. Залежно від стро-

ків сівби і метеорологічних умов, цей етап проходить восени і част-

ково навесні. Тривалість етапу 35^40 днів.

Третій етап органогенезу настає, як правило, на самому почат-

ку весняної вегетації. Цей етап характеризується витягуванням

верхньої частини конуса, наростанням і диференціацією нижньої

його ділянки на окремі сегменти, зачатки майбутніх члеників

стрижня колоса. Чим більше сегментів формується на III етапі,

Таблиця 1.6 - Схема можливого впливу на певні елементи продуктивності озимої пшениці

залежно від фази розвитку та етапу органогенезу

Можливі

втрати

врожаю

20-30%

10-30% 20-30%

20-30%

15-25%

20-30%

20-50%

10-15%

10-15% 20-30%

Елемент

структури

врожаю

Польова

схожість,

Коефіцієнт

кущіння

Кількість

члеників

колосового

стрижня, шт,

Кілі, кісті,

колосків у

колосі, шт.

КІЛНКІСТІ)

кьіток у

колоску, шт.

Фертильність квіток Озернеиість

колоса, шт.

Розмір

зерншки,

донжипа

Маса

зерміїжи,

товщина і

ширина

Маса зерна

а колоса, г

чементів продуктивності

івнІй технології

пп

Л /1 /1 л

80-90

2,0-3,0

23-25

22-24

4-5 і більше

Добрий розвиток усіх

органів квітки

50-60

довша

ЇЇ

М -40-50Г

1,0-1,6

Можливе збільшення е.

завдяки інтенсі

, зростання і

6 1 ь

Ь і

50-60

1,0-1,5

17-18

14-16

1-3

Частина квіток

недорозвинута

20-25

менша

М,™,-

5-40,-

0.7-0,9

Етап

органогенезу

III

VI VII

VIII IX

X XI XII

Фаза росту

11 роростанпя

насіння,

сходи

Третій листок,

початок кущіння

Кущіння

Початок

ВИХОД>

її трубку

Вихід в

трубку

Стеблуван-

ня

Колосіння

Цііітінпя Формування

зерна

Молочна

стиглість

Воскона і пов-

на стиглісгь

Код ЄС

00-12

13-21

25-29

30-31

32-49

51-59

61-69

71-77

«3-91

Тривалість

періоду, днів

7-14

44-52

12-14

30-36

5-7

3-6

11-14

22-25

7-10

Таблиця 1.7 - Класифікація фаз розвитку, закладання та формування органів рослин,

елементів структури врожаю і можливості інтенсивної технології озимої пшениці

Фенологічна

фаза росту

За

Келлс-

ром,

Багліон

За

Фіку-

сом

Міжна-

родна

шкала

ЄС

Етапи о

номер

сталу

рганогенезу за Купсрман

формування органів в

ембріональному стані

Які елементи

продуктивності

можна змінити?

Якими агротехнічни-

ми заходами підви-

щується продук-

тивність рослин?

ї 2 3 4

Проростання

00-10

Польова схожість має бути в

межах 70-90%

Попередник, підготовка грунту,

тип сошника, спосіб сівби, гли-

бина сівби, норма висіву, удоб-

рення та ш.

Суха насінина

Польова схожість має бути в

межах 70-90%

Попередник, підготовка грунту,

тип сошника, спосіб сівби, гли-

бина сівби, норма висіву, удоб-

рення та ш.

Поява зародково-

го корінця

Польова схожість має бути в

межах 70-90%

Попередник, підготовка грунту,

тип сошника, спосіб сівби, гли-

бина сівби, норма висіву, удоб-

рення та ш.

Поява колеоптиле

Польова схожість має бути в

межах 70-90%

Попередник, підготовка грунту,

тип сошника, спосіб сівби, гли-

бина сівби, норма висіву, удоб-

рення та ш.

Сходи

10-19

Формування конуса иаросіапни,

але він ще исдиферсшцйований

Польова схожість, розвиток

корененої системи, одночасність

сходів та створення вихідних

умов для дружного, рівновеликого

росту рослин

Високоякісний передпосівний

обробіток грунту, загортання

насіння на одну глибину (2-3

см), анкерний сошник, внесення

добрив під оранку

Вихід

колеоптиле на

поверхню грунту

Формування конуса иаросіапни,

але він ще исдиферсшцйований

Польова схожість, розвиток

корененої системи, одночасність

сходів та створення вихідних

умов для дружного, рівновеликого

росту рослин

Високоякісний передпосівний

обробіток грунту, загортання

насіння на одну глибину (2-3

см), анкерний сошник, внесення

добрив під оранку

Фаза першого

листка

і.і

Формування конуса иаросіапни,

але він ще исдиферсшцйований

Польова схожість, розвиток

корененої системи, одночасність

сходів та створення вихідних

умов для дружного, рівновеликого

росту рослин

Високоякісний передпосівний

обробіток грунту, загортання

насіння на одну глибину (2-3

см), анкерний сошник, внесення

добрив під оранку

Фаїа другої о

лисі ка

1.2

Формування конуса иаросіапни,

але він ще исдиферсшцйований

Польова схожість, розвиток

корененої системи, одночасність

сходів та створення вихідних

умов для дружного, рівновеликого

росту рослин

Високоякісний передпосівний

обробіток грунту, загортання

насіння на одну глибину (2-3

см), анкерний сошник, внесення

добрив під оранку

Фаза третього

листка

1 3

Початок інтенсивної диферен-

ціації конуса наростання. Закла-

даються зачаткові стеблові вузли

і міжвузля, листки у вигляді

валиків

Висота рослин, кількість листків,

коефіцієнт кущіння, зимостійкість

Попередник, строки сівби, нор-

ма висіву, достати; запаси Р,0-

і К

О у грунті. Коефіцієнт ку-

щіння можна значно збільшити

внесенням хлормекнатхлориду

(1,5-2,0 л/ га) на стадії 21-25

Фаза четвертого І

наступних листків

1.4-1.9

14-19

Початок інтенсивної диферен-

ціації конуса наростання. Закла-

даються зачаткові стеблові вузли

і міжвузля, листки у вигляді

валиків

Висота рослин, кількість листків,

коефіцієнт кущіння, зимостійкість

Попередник, строки сівби, нор-

ма висіву, достати; запаси Р,0-

і К

О у грунті. Коефіцієнт ку-

щіння можна значно збільшити

внесенням хлормекнатхлориду

(1,5-2,0 л/ га) на стадії 21-25

Кущіння

20-29

Початок інтенсивної диферен-

ціації конуса наростання. Закла-

даються зачаткові стеблові вузли

і міжвузля, листки у вигляді

валиків

Висота рослин, кількість листків,

коефіцієнт кущіння, зимостійкість

Попередник, строки сівби, нор-

ма висіву, достати; запаси Р,0-

і К

О у грунті. Коефіцієнт ку-

щіння можна значно збільшити

внесенням хлормекнатхлориду

(1,5-2,0 л/ га) на стадії 21-25

Боковий папи у

піхві лисіка

Початок інтенсивної диферен-

ціації конуса наростання. Закла-

даються зачаткові стеблові вузли

і міжвузля, листки у вигляді

валиків

Висота рослин, кількість листків,

коефіцієнт кущіння, зимостійкість

Попередник, строки сівби, нор-

ма висіву, достати; запаси Р,0-

і К

О у грунті. Коефіцієнт ку-

щіння можна значно збільшити

внесенням хлормекнатхлориду

(1,5-2,0 л/ га) на стадії 21-25

Початок кушшпя,

рослини одно-

стеблою

ІІ

Початок інтенсивної диферен-

ціації конуса наростання. Закла-

даються зачаткові стеблові вузли

і міжвузля, листки у вигляді

валиків

Висота рослин, кількість листків,

коефіцієнт кущіння, зимостійкість

Попередник, строки сівби, нор-

ма висіву, достати; запаси Р,0-

і К

О у грунті. Коефіцієнт ку-

щіння можна значно збільшити

внесенням хлормекнатхлориду

(1,5-2,0 л/ га) на стадії 21-25

Продовження табл. 1.7.

2 3

Повне кущіння,

розвинуто до шес-

ти стебел

іп

Диференціація головної осі за-

родкового суцвіття на зачатки

майбутніх члеників колосовою

стрижня

Кількість члеників колосового

стрижня, довжина колоса

Підживлення азо-шими добри-

вами

(М^у,)

збільшує

КІЛЬКІСТЬ

сегментів колосового стрижня

Кінець кущіння,

розвинута макси-

мальна кількість

стебел, листкові

піхви видовжу-

ються

0 4

ні

Диференціація головної осі за-

родкового суцвіття на зачатки

майбутніх члеників колосовою

стрижня

Кількість члеників колосового

стрижня, довжина колоса

Підживлення азо-шими добри-

вами

(М^у,)

збільшує

КІЛЬКІСТЬ

сегментів колосового стрижня

Вихід у трубку

30-49

Утворення конусів наростання

другого порядку - формуиаиия

колоскових горбочків. Зміна ко-

лоскових горбочків у колос дру-

гого порядку (гілкування коло-

са) відбувається на IV етапі

при посиленому азотному

живленні та зниженні темпе-

ратури до 10-12°С

Кількість колосків у колосі, фор-

мування більшої кількості син-

хронно розвинутих стебел - про-

дуктивне кущіння. Після проход-

ження IV етапу збільшиїи дов-

жину колоса і кількість колосків

у ньому майже неможливо

Внесення азоту (Г^

№9Й

) може

подвоїти кількість зерен у ко-

лосі. Внесення хлормекватхло-

риду, терпалу проти виляїан-

ня. Внесення гербіцидів. Вне-

сення фунгіцидів (байлетоп,

фундазол, дерозал)

Початок виходу н

т рубку

Утворення конусів наростання

другого порядку - формуиаиия

колоскових горбочків. Зміна ко-

лоскових горбочків у колос дру-

гого порядку (гілкування коло-

са) відбувається на IV етапі

при посиленому азотному

живленні та зниженні темпе-

ратури до 10-12°С

Кількість колосків у колосі, фор-

мування більшої кількості син-

хронно розвинутих стебел - про-

дуктивне кущіння. Після проход-

ження IV етапу збільшиїи дов-

жину колоса і кількість колосків

у ньому майже неможливо

Внесення азоту (Г^

№9Й

) може

подвоїти кількість зерен у ко-

лосі. Внесення хлормекватхло-

риду, терпалу проти виляїан-

ня. Внесення гербіцидів. Вне-

сення фунгіцидів (байлетоп,

фундазол, дерозал)

Поява першого вуз-

ла

ЗІ

Утворення конусів наростання

другого порядку - формуиаиия

колоскових горбочків. Зміна ко-

лоскових горбочків у колос дру-

гого порядку (гілкування коло-

са) відбувається на IV етапі

при посиленому азотному

живленні та зниженні темпе-

ратури до 10-12°С

Кількість колосків у колосі, фор-

мування більшої кількості син-

хронно розвинутих стебел - про-

дуктивне кущіння. Після проход-

ження IV етапу збільшиїи дов-

жину колоса і кількість колосків

у ньому майже неможливо

Внесення азоту (Г^

№9Й

) може

подвоїти кількість зерен у ко-

лосі. Внесення хлормекватхло-

риду, терпалу проти виляїан-

ня. Внесення гербіцидів. Вне-

сення фунгіцидів (байлетоп,

фундазол, дерозал)

Поява другою вуз-

ла, початок стеблу-

вання

}

7 32

Закладання покривних органів

квітки, тичинок, маточки і прий-

мочок

Кількість квіток у колосках

може зрости з 2-3-х до 4-5 пп.

Високий рівень забезпечення

азотом

Поява

3-б-го

вузла,

стеблування

зз-зб

Закінчення диференціації всіх

частин колоса. Формування пи-

ляків (мікроспорогсиез) та

приймочок (мегаспорогенез)

Фертильність квіток (здатність

їх до запилення)

Високий рівень забезпечення

елементами живлення, особли-

во фосфором

Останній листок

виходить із піхви

УІЛТІ

Інтенсивний ріст у довжину

члеників колосового стрижня,

покривних органів колосків і

квіток. Гаметофітогенез, форму-

вання яйцеклітин і пилкових

зерен

Фертильність квіток. Щільність

колоса (при сонячній погоді ко-

лос щільний, а при хмарній -

нещільний)

Дотримання всього комплексу

технологічних вимог. Обробі-

ток фунгіцидами (тілі, альт О-

супер, рекс, фалькои, імнактта

іп.) підвищує урожай на 20-

30%

Поява язичка в ос-

таннього листка

39 VII

Інтенсивний ріст у довжину

члеників колосового стрижня,

покривних органів колосків і

квіток. Гаметофітогенез, форму-

вання яйцеклітин і пилкових

зерен

Фертильність квіток. Щільність

колоса (при сонячній погоді ко-

лос щільний, а при хмарній -

нещільний)

Дотримання всього комплексу

технологічних вимог. Обробі-

ток фунгіцидами (тілі, альт О-

супер, рекс, фалькои, імнактта

іп.) підвищує урожай на 20-

30%

Набухання піхви

верхнього листка

10.1

VII

Інтенсивний ріст у довжину

члеників колосового стрижня,

покривних органів колосків і

квіток. Гаметофітогенез, форму-

вання яйцеклітин і пилкових

зерен

Фертильність квіток. Щільність

колоса (при сонячній погоді ко-

лос щільний, а при хмарній -

нещільний)

Дотримання всього комплексу

технологічних вимог. Обробі-

ток фунгіцидами (тілі, альт О-

супер, рекс, фалькои, імнактта

іп.) підвищує урожай на 20-

30%

Піхва лопається і

з'являється колос

10.1

47-49

VII

Інтенсивний ріст у довжину

члеників колосового стрижня,

покривних органів колосків і

квіток. Гаметофітогенез, форму-

вання яйцеклітин і пилкових

зерен

Фертильність квіток. Щільність

колоса (при сонячній погоді ко-

лос щільний, а при хмарній -

нещільний)

Дотримання всього комплексу

технологічних вимог. Обробі-

ток фунгіцидами (тілі, альт О-

супер, рекс, фалькои, імнактта

іп.) підвищує урожай на 20-

30%

Продовження табл 1 7

2 3

4 5

Колосіння

VIII

Гаметої снез завершення про

цесів формування всіх органів

суцвіття і квпки Продовжує

рости іиибньше верхнє між

вуз 1Я

Ф( ргильшсі

КВІТОК

Своєчасне аштие підживлення

(М

ЙМ(

) табезпєчус формування

виповненою іерпа з високим

вмістом білка і клейковини

Обробіток фунгіцидами

(фолікур БТ фаіькон та іп )

Початок коїоспі

ня нидію перший

колосок

102 51 VIII

Гаметої снез завершення про

цесів формування всіх органів

суцвіття і квпки Продовжує

рости іиибньше верхнє між

вуз 1Я

Ф( ргильшсі

КВІТОК

Своєчасне аштие підживлення

(М

ЙМ(

) табезпєчус формування

виповненою іерпа з високим

вмістом білка і клейковини

Обробіток фунгіцидами

(фолікур БТ фаіькон та іп )

Виколосилось по

іовина колоса

55 VIII

Гаметої снез завершення про

цесів формування всіх органів

суцвіття і квпки Продовжує

рости іиибньше верхнє між

вуз 1Я

Ф( ргильшсі

КВІТОК

Своєчасне аштие підживлення

(М

ЙМ(

) табезпєчус формування

виповненою іерпа з високим

вмістом білка і клейковини

Обробіток фунгіцидами

(фолікур БТ фаіькон та іп )

Видно цілий колос О 10

VIII

Гаметої снез завершення про

цесів формування всіх органів

суцвіття і квпки Продовжує

рости іиибньше верхнє між

вуз 1Я

Ф( ргильшсі

КВІТОК

Своєчасне аштие підживлення

(М

ЙМ(

) табезпєчус формування

виповненою іерпа з високим

вмістом білка і клейковини

Обробіток фунгіцидами

(фолікур БТ фаіькон та іп )

Цвітіння

І>1

(>9

Цвітіння зап пднеппя уївореп

ня зиготи {чигоіоіснез)

О зерне її їсть колоса Припи

пжться наростання всіетатив

ноі маси рослина переходить

від вегетативного до рспродук

тивного розвитку

Дотримання всіх вимог техио

лої п Добрий фпосаниариии

пап

ПОСІВІВ

П юша іипкової по

верхні в межах 50 70 іис м

іа

Початок щит шия

у середині коло

С 1 3 ЯВЛЯЮТІ ся

перші

ПИЛЯКИ

10 5 1

ЬІ

Цвітіння зап пднеппя уївореп

ня зиготи {чигоіоіснез)

О зерне її їсть колоса Припи

пжться наростання всіетатив

ноі маси рослина переходить

від вегетативного до рспродук

тивного розвитку

Дотримання всіх вимог техио

лої п Добрий фпосаниариии

пап

ПОСІВІВ

П юша іипкової по

верхні в межах 50 70 іис м

іа

Повне

ЦВІТІННЯ

більшість

КОЛОСІВ

маюгь достиглі

ПИЛЯКИ

10 5 1

Ь5

Цвітіння зап пднеппя уївореп

ня зиготи {чигоіоіснез)

О зерне її їсть колоса Припи

пжться наростання всіетатив

ноі маси рослина переходить

від вегетативного до рспродук

тивного розвитку

Дотримання всіх вимог техио

лої п Добрий фпосаниариии

пап

ПОСІВІВ

П юша іипкової по

верхні в межах 50 70 іис м

іа

Кінець

ЦВІТІННЯ

більм

ПСІ

КОЛОСКІВ

В1ДІЦЛЛО

1ІИ

ТЯКН

засохли

10 5 3

(>9

Цвітіння зап пднеппя уївореп

ня зиготи {чигоіоіснез)

О зерне її їсть колоса Припи

пжться наростання всіетатив

ноі маси рослина переходить

від вегетативного до рспродук

тивного розвитку

Дотримання всіх вимог техио

лої п Добрий фпосаниариии

пап

ПОСІВІВ

П юша іипкової по

верхні в межах 50 70 іис м

іа

Формування

зерна

Вм іс г зерн і вки

ВОДЯПИСІ ии

70 X

Ріст і формування зернівки за

родок і ендосперм збі іьшують

ся у розмірах

Розмір зернівки ( ювжина ти

нова дія сорту на наступних

етапах уже не збілі шусться)

Поіужнии індиш іуа іьпии рої

виюк кожної рослини озимої

пшениці у сукупності агробю

ценозу

Молочна

СТИГЛІСТЬ

5 4

71 77

Нігромадженпя поживних ре

ювин V зернівці Зернівки ро

стуть у товщину і ширину Вміст

зернівки молокопотібиии

Маса 1000 зіреп Ниура зерна

Продовження перш іу активної

діяльності фотосинтетичного

апарату за допомоіою

інтенсивної

ТСХПОЛОІІІ

Рання мо точна

СТИ1 л їсть

73 XI

Нігромадженпя поживних ре

ювин V зернівці Зернівки ро

стуть у товщину і ширину Вміст

зернівки молокопотібиии

Маса 1000 зіреп Ниура зерна

Продовження перш іу активної

діяльності фотосинтетичного

апарату за допомоіою

інтенсивної

ТСХПОЛОІІІ

Середня молочна

СТИГЛІСТЬ

11 1

75 XI

Нігромадженпя поживних ре

ювин V зернівці Зернівки ро

стуть у товщину і ширину Вміст

зернівки молокопотібиии

Маса 1000 зіреп Ниура зерна

Продовження перш іу активної

діяльності фотосинтетичного

апарату за допомоіою

інтенсивної

ТСХПОЛОІІІ

Пізня

МО

ІОЧНД

СТИПІСТЬ

77 XI

Нігромадженпя поживних ре

ювин V зернівці Зернівки ро

стуть у товщину і ширину Вміст

зернівки молокопотібиии

Маса 1000 зіреп Ниура зерна

Продовження перш іу активної

діяльності фотосинтетичного

апарату за допомоіою

інтенсивної

ТСХПОЛОІІІ

* ч Закінчення табл. 1 7

Воскова стиглість

XII

На початку XII етапу продав

жуєтіся нагромадження клас

іичних речовин > зерні

Маса зернівки

Інтенсивна техпоіопя забезие

чує високу урожайність і якість

зерна

Рання воскова

стищеть

XII

На початку XII етапу продав

жуєтіся нагромадження клас

іичних речовин > зерні

Інтенсивна техпоіопя забезие

чує високу урожайність і якість

зерна

Воскова

стЦІЛІСТЬ

XII

Жовта стиглість

V V

XII

Повна стиглість

XII

Псреіворенпя гпастичиих ре

човин у запасні

Маса зернівки Схожість насіння Для одержання ісрна т висо

кою схожістю необхідно часто

Зсрнівкт тверд 1

рослина ві імирас

повністю висохла

XII

Псреіворенпя гпастичиих ре

човин у запасні

совувдти спеціальну технологію

дія насінницьких посівів

Мертва

СТИГЛІСІЬ

XII

Період спокою зер

цівок

хн

Життєздатні зер

нівки здатні про

ростати на 50%

XII

Вихід зернівок із

періоду спокою

XII

Виникнення гру

гого періоду спо

кою

XII

* І

Втрата другого не

ріоду спокою

ЧЧ

XII

Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових куль­тур

Подождите немного. Документ загружается.

Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур