Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур

Подождите немного. Документ загружается.

тації, відносно загальних запасів рухомої форми елементу в орно-

му (розрахунковому, 0,25 м) шарі грунту. Коефіцієнт використання

рухомих форм поживних речовин з ґрунту змінюється під впливом

таких чинників, як родючість ґрунту, його кислотність, погодні

умови, модель технології тощо. Це ускладнює їх застосування для

визначення програмованих норм добрив. Орієнтовні коефіцієнти

використання поживних речовин з ґрунту для озимої пшениці є та-

кими: азот 0,20-0,35; фосфор 0,05-0,15; калій 0,08-0,20.

Коефіцієнт використання поживних речовин з мінеральних доб-

рив для озимої пшениці коливається в таких межах: азоту 0,50-

0,80; фосфору 0,20-0,45; калію 0,55-0,85.

Отже за схемою розрахунку, викладеною в табл. 1.19, для одер-

жання 70 ц/га зерна необхідно внести добрива в нормі

^2і<Р

пс Ц

орієнтовна

норма,

яка

може

змінюватися

під

впливом коливання коефіцієнтів використання поживних ре-

човин з ґрунту і мінеральних добрив, родючості ґрунту і вмі-

сту в ньому елементів живлення тощо.

Ця схема розрахунку може бути викладена у вигляді такої формули:

У-в-0,0Ш-г-Кг 7О-3,5-О,01-30ОО-8-О,3

Д = --=

;

--— = 216 кг

азоту ісм

Аналогічно розраховуються норми внесення калію і фосфору.

• Удобрення азотом. У системі удобрення озимої пшениці най-

складніше забезпечити оптимальне азотне живлення. Ефектив-

ність осіннього внесення азоту знижується, особливо при збіль-

шенні його дози. Для створення оптимальних умов живлення

рослин азотом впродовж усієї вегетації необхідно спочатку уник-

нути його надлишку, а пізніше забезпечити інтенсивне азотне жи-

влення рослин. При внесенні невеликих норм азоту (ТЧ

) восени,

до початку наливу зерна, кількість доступного в ґрунті азоту різко

зменшується внаслідок його використання на формування вегета-

тивної маси і вимивання з ґрунту восени і навесні. Внесення ви-

щих норм азоту восени є проблемним внаслідок різкого зниження

зимостійкості, переростання рослин і погіршення фітосанітарного

стану. Значна частина азоту вимивається в глибші шари осінньо-

весняними опадами, зменшуючи його ефективність. Застосуван-

ня великої дози азоту ) рано навесні зумовлює сильний розви-

ток вегетативної маси, в густих посівах утворюється надлишок

стебел і все це призводить до вилягання посівів.

В період від цвітіння до воскової стиглості за нестачі азоту від-

бувається інтенсивне його переміщення з вегетативних органів у

зерно. Внесення азоту в цей момент створює умови для кращого

його використання на ростові процеси і формування репродуктив-

них органів, підвищує якість зерна.

Тому для повного забезпечення рослин азотом впродовж всієї

вегетації потрібно використовувати повільно розчинні добрива або

вносити їх роздрібно в декілька прийомів. Оскільки практично

всі азотні добрива є легкорозчинними, то у разі необхідності

невелику частину їх вносять восени, а решту використову-

ють під час весняно-літніх підживлень у фазах найбільшої

потреби їх для росту і розвитку рослин.

Дещо інші рекомендації наукових установ щодо внесення азо-

тних добрив у посушливих умовах Півдня України. На важких

глинистих і суглинистих ґрунтах, до того ж за недостатньої кілько-

сті опадів, вимивання азоту за межі кореневмісного шару ґрунту

не виявлено. Він може переміщуватися в глибші шари, але не без-

поворотно. Із висхідними водами нітратний азот піднімається у

верхній шар ґрунту і використовується рослинами. Тому в умовах

Степу важливе значення має осіннє внесення азоту, яке за даними

багатьох дослідників є більш ефективним ніж весняне, особливо

пізньовесняне. Проте якщо восени добрива не використовували,

внесення азоту рано навесні на вологий ґрунт сприяє збільшенню

густоти стебел, особливо на зріджених чи недостатньо розвину-

тих посівах.

При пересиханні верхнього шару ґрунту підживлення рекомен-

дується проводити прикореневим способом.

Аналізуючи всю різноманітність можливих варіантів застосу-

вання азоту, що визначаються факторами агротехніки і клімату, та

пов'язаних з ними особливостей росту та розвитку рослин і про-

тікання процесу закладання елементів продуктивності, розроблено

різні системи азотного удобрення. Вони можуть складатися з дво-,

три- і чотириразових підживлень. Особливості їх подано нижче.

1. Восени на бідних ґрунтах і після гірших попередників вно-

сять не більше N . Внесення азоту в таких умовах сприяє кращо-

му росту рослин восени, внаслідок формування більшої кількості

пластичних речовин підвищується зимостійкість. Підставою для

прийняття рішення про внесення азоту є дані ґрунтової діагности-

ки. Якщо загальна доза азоту не перевищує ЇЧ

, допускається її

одноразове внесення восени.

2. Ранньовесняне (регенеративне) підживлення на II чи

III етапі органогенезу інтенсифікує процес кущіння, підвищує

густоту стеблостою (тому і називається регенеративним), збі-

льшує кількість члеників колосового стрижня. Доза азоту для

першого підживлення найбільше залежить від двох чинників -

стану посівів і часу відновлення весняної вегетації. На добре

розвинених посівах рекомендується вносити 30% (ІЧ

30 60

) від по-

вної норми азоту.

Посіви, що відновлюють весняну вегетацію раніше середньої

багаторічної дати, добре ростуть у висоту і завдяки посиленому

кущінню утворюють продуктивний стеблостій, що досягає 600-

700 шт./м

. У лісостеповій зоні Західної України відновлення вес-

няної вегетації, як правило, настає у березні-квітні. Виходячи з даних

табл. 1.20, можна прогнозувати можливі відхилення густоти про-

дуктивного стеблостою і вносити відповідні корективи до техно-

логії догляду за посівами.

Таблиця 1.20 - Зміна густоти продуктивного

стеблостою залежно від часу відновлення весняної вегетації

Календарні

дати

Відновлення

весняної

вегетації

Відхилення (±) густоти продуктивного

стеблостою, порівняно 3 1-6.04, %

Календарні

дати

Відновлення

весняної

вегетації

рослини

нерозкущені

рослини мають два і

більше пагонів

до 15.03

надраннє +35-60

+30-40

15-31.03

раннє

+20-35

+20-30

1-6.04

середнє

6-15.04

пізнє

-20-30

-15-25

після 15.04

надпізнє

-30-50

-25-35

Якщо посіви зріджені (200-230 рослин на 1 м

), під час пер-

шого підживлення вносять !Ч

За наявності 180-200 рослин на

1 м

дозу азоту для першого підживлення збільшують до N .

Норму азоту збільшують в роки з пізньою весною, що характе-

ризуються пізнішим відновленням весняної вегетації (близько 6

квітня), внаслідок чого наростання вегетативної маси зменшуєть-

ся. В роки з ранньою весною (відновлення вегетації настає в сере-

дині березня) на добре розвинених густих посівах перше піджив-

лення проводити недоцільно (табл. 1.21).

Найбільша віддача добрив від першого підживлення забезпе-

чується у випадку прикореневого внесення з використанням зер-

нових сівалок (С3-3,6А-01, СЗ-5,4-01) з боронами, коли гранули

добрив загортаються в ґрунт. Використовують також навісні роз-

кидачі НРУ-0,5, НРУ-0,6, МВД-900, які рівномірно розкидають

добрива на полі. Особливо ефективне внесення азотних добрив по

тало-мерзлому ґрунті.

3. Друге підживлення - продуктивне - найбільш впливає

на врожай зерна, проводять на початку виходу рослин у трубку

(IV етап органогенезу). До підживлення необхідно внести гербі-

циди, щоб не допустити засвоєння азоту бур'янами. Сприяє кра-

щому росту бокових стебел, які за продуктивністю наближають-

ся до головного стебла. Якщо рано навесні внесли 30% загальної

норми азоту, то під час другого підживлення вносять 50%, або

. Норма добрив визначається першим підживленням (табл.

1.21). Збільшення дози азоту на II етапі вимагає зменшувати її на

IV етапі і навпаки. Оптимальну норму добрив другого підживлен-

ня встановлюють за листковою діагностикою. Для запобігання

втратам амонійної форми азоту з аміачної селітри, за наявності

вітру і сухої погоди та недостатньо розвинутого травостою доці-

льно проводити підживлення вранці і ввечері.

Друге підживлення - вирішальний чинник роздрібненого вне-

сення добрив, бо найбільш впливає на продуктивність колоса, його

озерненість, а значить - і на підвищення врожайності озимої

пшениці.

4. Третє підживлення (якісне) - вносять решту азоту

(И

30 60

) в період від початку фази колосіння до наливу зерна (УПІ-Х

етап). Збільшує тривалість активної діяльності верхніх листків, під-

Таблиця 1.21 - Орієнтовні норми внесення азоту для першого і другого підживлення

залежно від густоти рослин, фази розвитку та часу відновлення весняної вегетації (ЧВВВ)

для одержання 60-70 ц/га зерна*

Густота рослин на ЧВВВ,

шт/м

Час відновлен-

Фаза

розвитку на

ЧВВВ

150-200

200-250

250-300

300-350

ня весняної

вегетації

(ЧВВВ)

Фаза

розвитку на

ЧВВВ

І д Ж И В Л Е Н Н Я

ня весняної

вегетації

(ЧВВВ)

Фаза

розвитку на

ЧВВВ

перше

друге

перше

Друге

перше

друге

перше

друге

15.03

2-3 листки

60 70 40 60

ЗО

70 70

1 пагін

50 80

60-80

60-70

2-4 пагони

ЗО

60-80

60-70

> 4 пагонів

ЗО

60-80

60-70

25.03

2-3 листки

50 70

ЗО

1 пагін

60 70 40 70 40

80-100

60-80

2-4 пагони

ЗО

80-100

60-80

> 4 пагонів

ЗО

80-100

60-80

5 04

2-3 листки

80-90

40-50

60 70

ЗО

1 пагін

60-80

ЗО

80-100

70-90

2-4 пагони

40-60

90-100

70-90

> 4 пагонів

40 70

ЗО

100

70-90

15.04

2-3 листки

80-100

40-60

70 70

1 пагін

70-80

40-60

70 70

100

ЗО

2-4 пагони

60-70

110

> 4 пагонів

60-70

40 100

120

100

* перше підживлення проводиться рано навесні, друге - в кінці фази кущіння

вищує інтенсивність фотосинтезу, зростає маса 1000 зерен. Впли-

ває на врожайність і якість. Чим пізніше проведено підживлення,

тим менше азот впливає на врожайність і більше на якість. Для

встановлення доцільності проведення цього підживлення викорис-

товують дані діагностики.

З метою одержання високої врожайності (50-70 ц/га) і

якості зерна (вміст білка 13-14%, клейковини 27-30%) на

кожну тонну зерна необхідно вносити орієнтовно ЗО кг/га

діючої речовини азоту.

Види добрив

Слід зазначити, що на ринку України є досить вузький вибір

мінеральних добрив. Найпоширенішими з них є: азотні - аміачна

селітра і сечовина; калійні - хлористий калій, калімагнезія, калійна

сіль; фосфорні - суперфосфат; складні - нітроамофоска, амофос.

• Азотні добрива. Азот у складі добрив може бути в різних

формах:

Аміачна (МН

) добре зв'язується з ґрунтом, вільно засвою-

ється рослиною, в т.ч. за низьких температур. Аміачна форма

сприяє росту кореневої системи, кущінню, кращому засвоєнню

фосфору, сірки, бору та ін. Рекомендується вносити під озиму пше-

ницю рано навесні. Добре засвоюється на лужних ґрунтах. Бажа-

но заробляти в ґрунт.

Нітратна (N0^ не затримується ґрунтом і легко вимивається

у глибші шари, краще працює при вищих температурах. Рекоменду-

ється вносити у фазах інтенсивного росту рослин. Добре засвою-

ється на кислих ґрунтах. Ця форма азоту позитивно впливає на за-

своєння калію, магнію і кальцію. Немає потреби загортати в ґрунт.

Нітратно-аміачна - найбільш універсальна форма азот-

них добрив для підживлення озимої пшениці.

Амідна (ИНД у ґрунті повинна розкластися спочатку до аміа-

чної форми, а пізніше до нітратної. Засвоюється рослинами пові-

льніше, ніж нітратна і аміачна. Чим вища температура, тим швид-

ше працює амідна форма азоту. Не рекомендується вносити рано

навесні.

Найкращим добривом для підживлення озимої пшениці є аміа-

чна селітра. Амонійна і нітратна форми азоту легко поглинаються

рослинами. Однак за осіннього внесення частина азоту в нітрат-

ній формі за осінньо-зимовий період вимивається з верхнього шару

ґрунту, стає недосяжною для кореневої системи і, до того ж, за-

бруднює ґрунтові води. Кращим азотним добривом для основного

внесення є сечовина, в якій азот перебуває в амідній формі і не

вимивається в глиб ґрунту. Проте за низьких температур азот із

сечовини є важче доступним для рослин.

Селітра аміачна ІЧН

Ж)

, (]Ч )

Амонійно-нітратне добриво у співвідношенні ИН

: Ж)

= 1:1. За-

стосовується в системах удобрення у всіх грунтово-кліматичних зо-

нах України при передпосівному внесенні та для підживлення. Водо-

розчинне, фізіологічно кисле, швидкодіюче азотне добриво. Після

внесення в ґрунт амоній поглинається ґрунтовим вбирним комплек-

сом, нітратна форма утворює легкорозчинні солі і залишається у ґрун-

товому розчині. Найкраще добриво для підживлення озимої пшениці.

Амонійна й нітратна форми азоту легко поглинаються рослиною. Ре-

комендовані середні норми внесення аміачної селітри 2>-А ц/га.

Карбамід (сечовина) (ІЧН

)

СО, (ГУ

)

Амідне добриво - найбільш концентроване серед твердих азо-

тних добрив. Синтезується з двох газів С0

і >Ш

. Водорозчинне,

безнітратне добриво з майже нейтральною реакцією.

Застосовується в системах удобрення в усіх ґрунтово-кліма-

тичних зонах України в основне внесення та для позакореневого

листкового підживлення. Амідна форма азоту здатна швидко

засвоюватися через листкову поверхню. У ґрунті амідна фор-

ма трансформується в аміачну, а пізніше - нітратну. Процес цей

відбувається повільно, тому азот з сечовини рівномірно засвою-

ється рослинами впродовж вегетації, надмірно не нагромаджується

в рослині і в ґрунтових водах. Мало вимивається з ґрунту, втрати

азоту в ґрунті мінімальні. Добриво не повинно містити більше як

0,8% біурету і 0,3% води.

Чим вища температура ґрунту, тим краще і швидше засвою-

ється азот з карбаміду. На ґрунтах дуже кислих або свіжо звапно-

ваних дає менший ефект. Менша ефективність також на перезво-

ложених, холодних грунтах та за ранньовесняного внесення.

Одноразове внесення сечовини не повинно перевищувати

2,5 ц/га. При поверхневому внесенні карбаміду на сухий

ґрунт без негайної зародки газоподібні втрати азоту у ви-

гляді аміаку можуть досягати 30—50%.

Допустима концентрація розчину карбаміду для позакоренево-

го підживлення зернових 5-30% (І.М. Карасюк та ін., 1995 р.).

Вміст біурету при цьому не повинен перевищувати 0,3%.

Аміачна вода (ГШ

ОН)

Розчин аміаку в воді. Масова частка азоту 20,5%. Добриво

фізіологічно кисле. Азот міститься у формах вільного аміаку (гШ

)

і амонію (1ЧН

ОН). Вміст аміаку більший, ніж амонію. Щоб уник-

нути втрат азоту, найкраще вносити під оранку, або після оранки,

або перед сівбою озимих на глибину 10-18 см. Поверхневе внесен-

ня не допустиме, оскільки аміак швидко випаровується.

Карбамідно-аміачна суміш, карбамідно-аміачна селітра (КАС)

Це водний розчин аміачної селітри та карбаміду, в якому не

міститься вільного аміаку, і тому має певні технологічні переваги

перед твердими азотними добривами при застосуванні. Виробля-

ються марки КАС-28, КАС-30, КАС-32, в яких масова частка азо-

ту становить відповідно 28, 30, 32%. В КАС містяться амонійна,

амідна та нітратна форми азоту, завдяки чому добриво діє

пролонговано, а рослини забезпечуються трьома формами азоту

впродовж вегетації. Використання КАС можна поєднувати із

мікроелементами, пестицидами, регуляторами росту рослин, що

мінімізує витрати на їх застосування. КАС має широкий спектр

використання: для позакореневого листкового, прикореневого під-

живлення рослин та для основного внесення під оранку і передпо-

сівну культивацію.

Рекомендується застосовувати КАС в інтенсивній технології

вирощування озимої пшениці для позакореневого листкового під-

живлення за такою схемою: перше підживлення проводиться у

період весняного відновлення вегетації в дозі М

30 б0

, друге - у

фазі виходу в трубку - 1Ч

, третє - на початку колосіння І\Г

Об'єм робочого розчину повинен бути не менше 200-300 л/га

(Каталог мінеральних добрив від ДП "Райз-Агросервіс " на

2004-2005 рр).

• Фосфорні добрива

Суперфосфат гранульований, >

Са(Н

Р0

)

0+Н

Р0

+2Са80

, (Р

)

Фізіологічно кисле, водорозчинне фосфорне добриво. Містить

понад 30% сульфату кальцію, який має практичне значення як дже-

рело сірки (11%). Використовується для основного і припосівного

внесення в системах удобрення в усіх ґрунтово-кліматичних зо-

нах України.

Суперфосфат амонізований гранульований, марка ^Р

- ГЧН

Р0

+Са(Н

Р0

)

х Н

0+Са80

+Н

Р0

Застосовується в системах удобрення в усіх ґрунтово-кліматичних

зонах України. Крім 3% азоту та 17% фосфору, містить 12% сірки,

що особливо цінно на ґрунтах, де необхідно в систему удобрення до-

датково включати сірковмісні добрива. Норми внесення добрива роз-

раховуються за результатами агрохімічних аналізів ґрунту, кліматич-

них умов, біологічних потреб і програмованої врожайності. Оптимальна

норма суперфосфату амонізованого для озимої пшениці становить 3-

6 ц/га. Кращий спосіб внесення - по стерні перед оранкою.

Добриво хімічно кисле, водорозчинне. Внаслідок нейтралізації

кислотної дії аміаком, він не підкислює ґрунт на відміну від супер-

фосфату.

• Калійні добрива

Калій хлористий гранульований,

калій хлористий дрібнозернистий, КС1, (К

)

Застосовується в системах удобрення в усіх ґрунтово-кліма-

тичних зонах України (крім солонцюватих ґрунтів) під основний

обробіток ґрунту для культур, які не чутливі до шкідливої дії хло-

ру. При внесенні під оранку хлор промивається у глибші шари фу-

нту, що знижує можливість його потрапляння в рослину. Висококо-

нцентроване добриво, водорозчинне, фізіологічно кисле.

Рекомендована середня норма внесення добрива під озиму

пшеницю 1,5-2,0 ц/га.

Калійна сіль (КСМЧаСІ), (К

)

Добриво водорозчинне, фізіологічно кисле. Містить 20% ИаС1 і

2-3% М§С1. Застосовується у всіх ґрунтово-кліматичних зонах во-

сени під основний обробіток ґрунту для культур (буряк, зернові, зла-

кові трави), які не чутливі до шкідливої дії хлору. Завдяки вмісту

натрію, доцільно вносити насамперед під цукровий буряк.

Калімагнезія (К

х М§80

х 6Н

Виробляється дві марки: у марці "А" вміст калію становить 28%,

в марці "В" - 25%. Вміст магнію в обох марках - 8%. Застосо-

вується у всіх ґрунтово-кліматичних зонах. Висока ефективність

добрива спостерігається на ґрунтах, які мають низьку забезпече-

ність магнієм та на культурах, що чутливі до шкідливої дії хлору.

Завдяки наявності магнію, який позитивно впливає на ростові про-

цеси, синтез вуглеводів, добриво особливо ефективне на легких ґру-

нтах. Цінним є також вміст сірки, який може досягати 15%.

• Комплексні добрива

Нітроамофоска (азофоска)

Одне з найкращих добрив. Добриво - концентроване, азотно-

фосфорно-калійне, гранульоване, випускається різноманітних ма-

рок із різним вмістом та співвідношенням елементів мінерального

живлення: №Р:К = 16:16:16, 15:15:15таінші. Головні елементи мі-

нерального живлення містяться у формі водорозчинних та лег-

кодоступних для рослин сполук: гШ

Р0

, (гШ

)

НР0

ЩТлГОз, Щ,С1, КС1, КЛЧОз, СаНР0

Фізіологічно нейтральне добриво. Ефективність удобрення нітро-

амофоскою підвищується при додатковому внесенні азотних добрив.

Оптимальна норма внесення нітроамофоски під озиму пшеницю 5-8

ц/га. Восени вноситься ?>-<\ ц/га після зернових попередників, де со-

лома використовується ж добриво. Після інших (кращих) попередників

норма осіннього внесення - не більше 1-2 ц/га. Краще використову-

вати нітроамофоску для ранньовесняного підживлення (3-5 ц/га) по

тало-мерзлому ґрунті. Дуже важливо для першого підживлення за-

мість селітри використати нітроамофоску на площах, де під основний

обробіток не внесено фосфору і калію, або норма внесення цих доб-

рив недостатня для формування програмованого врожаю.

Необхідно враховувати, що застосування нітроамофоски у сис-

темі удобрення озимої пшениці за існуючих цін на добрива, підви-

щує вартість 1 кг діючої речовини, порівняно з вартістю 1 кгд.р. у

простих добривах. Тому економічно вигіднішим є перший варіант

удобрення (табл. 1.22).

Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових куль­тур

Подождите немного. Документ загружается.

Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур