Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур

Подождите немного. Документ загружается.

фотосинтезу, на молодих рослинах видно міжжилковий хлороз. Має

велике значення для проходження процесів дихання. Характери-

зується фунгіцидними властивостями. Перешкоджає засвоєн-

ню заліза висока вологість ґрунту.

Кобальт (Со)

Цей елемент активізує роботу багатьох ферментів, сприяє но-

рмальному обміну речовин у рослинах, збільшує вміст хлорофілу і

білка, підвищує інтенсивність дихання. Бере активну участь у ре-

акціях окислення та відновлення, стимулює біосинтез нуклеїнових

кислот. Позитивно впливає на озиму пшеницю на ґрунтах, близь-

ких до нейтральних.

В інтенсивних технологіях високу ефективність забезпечують

кристалони (табл. 1.24, 1.25), які містять макро- та мікроелеме-

нти на хелатній основі. Добрива застосовуються для позакорене-

вого (листкового) підживлення як доповнення до існуючої систе-

ми удобрення.

Таблиця 1.24 - Фізико-хімічна характеристика кристалонів

Марка

N заг, %

СЧ

ЕС м Сі см

0,1%

водного

розчину

рН, 1% р-ну

Особливий

4,9

3,3 9,8

18 18

18 3 2

0,9

4,5

Жовтий

4,4 8,6

40 13

1,0

4,3

Коричневий

- -

11 38 4 11

1,3

3,1

Що дає використання позакореневого листкового піджив-

лення кристалонами:

- швидко та ефективно задовольняються фізіологічні потре-

би рослин у макро- та мікроелементах;

- оптимізується мінеральне живлення рослин та коригується

незбалансований склад ґрунту біогенними елементами;

- стимулюються біохімічні процеси в рослинах, що сприяє

повній реалізації їх потенційної врожайності.

Агрохімічні переваги кристалонів над традиційними міне-

ральними добривами:

- хімічно чисті та екологічно безпечні добрива, що забезпе-

чують отримання екологічної продукції;

- коефіцієнт використання рослинами біогенних елементів із

добрива становить 80-95%;

- підвищують толерантність рослин до стрес-чинників, що

виникають внаслідок дії пестицидів, несприятливих погод-

них умов, хвороб тощо;

- підвищують урожайність культур та поліпшують якість то-

варної продукції;

- використовуються разом із пестицидами, не змінюючи їх

діючу речовину;

- застосовуються в розчинах з широким інтервалом рН;

- радіопротектор.

Усі марки кристалонів містять однаковий мікроелементний

склад (табл. 1.25).

Таблиця 1.25 - Вміст мікроелементів в кристалонах

Си,

[ ЕВТА*

Мп,

ЕША

Ре,

ЕША, БТРА*

Мо 2п,

ЕБТА

0,025

0,01 0,04 0,07

0,004

0,025

* ЕБТА - етилендіамінтетраоцтова кислота, БТРА - диетилентриамшпен-

таоцтова кислота - хелатуючі агенти (комплексони).

Хелати - це комплексні металоорганічні сполуки, які легко роз-

чиняються в воді та доступні рослинам.

, Листкове шлжинления

ЇСристалоном особливим,

Таблиця 1.26 - Використання спеціальних марок

кристалонів для позакореневого листкового підживлення

Марка

К+Р

+К

0+М80

Особливості застосування

Особливий

18+18+18+3

Застосовується на азотофільних культурах (озима

пшениця, озимий та ярий ячмінь на фураж, кукурудза

на зерно, огірки) протягом всього періоду вегетації,

на озимому та ярому ріпаках, цукрових буряках на

ранніх фазах розвитку, підвищує врожайність культур

на і 0-15%. Амідна форма азоту, яка міститься в

добриві, сприяє збільшенню вмісту білка в товарній

продукції зернових культур. Використовується в

нормі 3-5 кг/га для позакореневого листкового

підживлення на всіх типах культур.

Жовтий

13+40+13

Застосовується на ранніх фазах розвитку культур,

оскільки в добриві є доступні сполуки фосфору, які

поліпшують розвиток кореневої системи та генера-

тивних органів рослин. Висока ефективність спосте-

рігається при використанні в дозі 2-4 кг/га в поєднан-

ні з іншими марками кристалонів. Використовується

на всіх типах грунтів.

Коричневий

3+11+38+4

У добриві міститься порівняно мало азоту, проте

високий вміст калію і магнію. Тому доцільно застосо-

вувати в другій половині вегетації на калієфільних

культурах (цукрові буряки, картопля, кавуни, дині),

на цибулі, часнику протягом всього періоду вегетації.

Застосовується в дозі 3-5 кг/га на всіх типах грунтів,

особливо виявляє високу ефективність на дерново-

підзолистих, піщаних ґрунтах, які мають низький

вміст калію.

• Регулятори росту

Рекомендується застосовувати як при допосівній обробці на-

сіння, так і при обприскуванні посівів у період вегетації сумісно з

внесенням гербіцидів чи фунгіцидів. Особливості застосування

регуляторів росту подано в табл. 1.27.

Таблиця 1.27 - Використання регуляторів росту

рослин та біопрепаратів на пшениці

Назва препарату,

діюча речовина

Норма внесення

препарату

Спосіб, час обробок

Реп

(лятори росту

Агростимулін, в.с.р.

(М-оксид-2,6-диметилпіридину і

комплекс ростових речовин)

5-10 мл/т

Інкрустація насіння

Агростимулін, в.с.р.

(М-оксид-2,6-диметилпіридину і

комплекс ростових речовин)

5-10 мл/га

Обробка посівів у фазі

виходу в трубку

Вермісол, р. (комплекс гумінових

кислот, вітамінів і гормонів)

6 л/га

Обприскування посівів

Вермісол, р. (комплекс гумінових

кислот, вітамінів і гормонів)

12-15 л/т Замочування насіння

Вермістим, р. (природні

фізіологічно активні речовини,

мікро- та макроелементи)

3-10 л/т Обробка насіння Вермістим, р. (природні

фізіологічно активні речовини,

мікро- та макроелементи)

5-15 л/га

Обробка рослин під час

вегетації

Вимпел, р. (ПЕГ 400 - 230 г/л +

ПЕГ 1500 - 540 г/л + гумат

натрію - 30 г/л

260 мл/т

Обробка насіння

Вимпел, р. (ПЕГ 400 - 230 г/л +

ПЕГ 1500 - 540 г/л + гумат

натрію - 30 г/л

300 мл/га

Обприскування під час

вегетації

Гумісол, рід (комплекс гумінових

кислот, вітамінів макро- і

мікроелементів)

12-15 л/га

Обприскування посівів

для пригнічення

інфекційних хвороб

Гумісол, рід (комплекс гумінових

кислот, вітамінів макро- і

мікроелементів)

15 л/т Обробка насіння

Емістим С (екстракт ростових

речовин в 60% етанолі)

10 мл в 10 л

води на 1 т

насіння

Передпосівна обробка

насіння одночасно з

протруюванням

Емістим С (екстракт ростових

речовин в 60% етанолі)

5 мл в 300 л

води на 1 га

Обприскування посівів на

початку виходу в трубку

Ендофіт ІЛ, р. (екстракт рос-

линних фізіологічно-активних

речовин , 0,26-0,52%)

3-5 мл/т

Обробка насіння одно-

часно з протруюванням

Ендофіт ІЛ, р. (екстракт рос-

линних фізіологічно-активних

речовин , 0,26-0,52%)

3-10 мл/га Обприскування посівів

Марс У, 77% р. (поліетилен-

гліколь 400 - 230 г/л + поліети-

ленгліколь 1500 - 540 г/л + гумат

натрію - 30 г/л)

260 г/т

Обробка насіння

одночасно з

протруюванням

Тримай 1, кр.п. (акво ІЧ-окис-2

метил-піридин-марганець (2)-

хлорид)

5,0-20 г/га

Обприскування під час

вегетації

Тримай 1, кр.п. (акво ІЧ-окис-2

метил-піридин-марганець (2)-

хлорид)

10-20 г/т

Обробка насіння

Фумар, 1%, 10% р. (диметиловий

ефір амінофумарової кислоти)

1-2 мл/т

Інкрустація насіння

Біопрепарати

Агат 25 К, т.п. (інактивовані

бактерії Рзешіотопаз аигео&сіепз

штаму НІ6)

8-10 мл/т

Обробка насіння Агат 25 К, т.п. (інактивовані

бактерії Рзешіотопаз аигео&сіепз

штаму НІ6)

8-10 мл/га Обприскування посівів

Мікосан Н та В, 3% в.р.к. (луж-

ний екстракт афілофорального

гриба Ротаз готепіапш, хітозан)

5-7 л/т

Обробка насіння Мікосан Н та В, 3% в.р.к. (луж-

ний екстракт афілофорального

гриба Ротаз готепіапш, хітозан)

10 л/га Обприскування посівів

Сімтее, в.р. (лужний екстракт

плодових тіл афілофоральних

грибів і соку борщівника

Сосновського та ВАС)

7 л/т Обробка насіння Сімтее, в.р. (лужний екстракт

плодових тіл афілофоральних

грибів і соку борщівника

Сосновського та ВАС)

12 л/га

Обприскування рослин у

період вегетації

СІВБА

• Способи сівби. Змінюючи структуру агробіоценозу з допо-

могою способів сівби, можна регулювати водний, повітряний, сві-

тловий і поживний режими посівів. Від структури посіву залежить

площа живлення рослин. Вона буде оптимальною у випадку по-

вної реалізації біологічного потенціалу продуктивності озимої пше-

ниці. Необхідно враховувати сортові особливості, зокрема висоту

рослин, здатність до кущіння, величину листової поверхні та ін.

Рослини при рядкових способах сівби мають дуже непридатну

для ефективної роботи кореневої системи площу живлення у формі

витягнутого прямокутника. За рядкового способу сівби (ширина між-

рядь 15 см) з нормою висіву 5-6 млн/га відстань між насінинами в

ряду становить 1,2-1,4 см. Площа живлення - вузький прямокутник

зі сторонами 15 см і 1,2-1,3 см (рис. 1.10). Вузькорядний спосіб сівби

(ширина міжрядь 7,5 см) забезпечує площу живлення теж у вигляді

витягнутого прямокутника, але він удвічі коротший і ширший (7,5 см

х 2,4—2,6 см). Проте для забезпечення процесу первинного кущін-

ня оптимальна відстань між рослинами має бути 3-4 елі.

Практично вся площа зернових засівається цими двома спосо-

бами. Близьке розміщення насіння одне біля одного створює про-

блему алелопатії, фітонебезпеки і надзвичайно високої конкурентної

боротьби на всіх етапах росту і розвитку. Звідси і різке зниження

польової схожості і виживання рослин.

Г 15 см

7.5

см

ромб,

трикутник

квадрат

Рядковий

Вузькорядний

Розкидний

Точний висів

Рис. 1 10. Схематична площа живлення однієї рослини,

що формується різними способами сівби

100

До цього часу найбільш розповсюдженим способом сівби є

рядковий з міжряддям 15 см (сівалки С3-3,6А; С3-3,6А-03; СЗ-5,4;

СЗ-5,4-03; СЗ-5,4-06). Проте, на нашу думку, в умовах достатньо-

го зволоження на добре розроблених ґрунтах перевагу мають ву-

зькорядний (СЗ-3.6А-04; СЗ-5,4-04) і перехресний способи сів-

би. Крім рівномірнішого розміщення насіння на площі, ці способи

знижують забур'яненість, зменшують випаровування вологи з по-

верхні ґрунту. Перспективним є розкидний спосіб, поки що мало-

поширений через відсутність сільськогосподарських машин для

якісного проведення такої сівби. Тривають розробки сівалки такої

конструкції, яка б забезпечувала точний (однозерновий) висів.

• Глибина сівби. Глибина загортання насіння - один з основних

показників якості сівби озимої пшениці. Вона значною мірою визна-

чає будову майбутнього проростка і тип рослини. Глибина сівби об-

ґрунтовується біологією рослин і залежить від багатьох чинників.

Найважливіші з них - вологість ґрунту, його механічний склад, клі-

матичні умови, біологічні особливості сорту, якість насіння.

Від глибини загортання насіння залежить польова схожість,

своєчасність і дружність сходів, місце залягання вузла кущіння,

зимостійкість рослин, стійкість їх до вилягання, ріст, розвиток і

продуктивність озимої пшениці.

Згідно з численними дослідженнями, проведеними у 60-70-ті роки,

глибина сівби озимої пшениці у зоні Лісостепу України становить 3-

5 см. Пізні строки сівби вимагають мілкішого загортання, ніж ранні.

Впровадження на початку 80-х років у виробництво інтенсивної тех-

нології вирощування озимої пшениці змінило погляди на оптимальну

величину глибини сівби. Замість концепції глибокої сівби на 4— 10 см

і її обґрунтування, розроблено теоретичні і практичні основи мілкі-

шого загортання насіння - не більше як на 2-3 см.

На початку окультурення зернових первісною людиною вони

поширювались самосівом на полях без найменшого загортання в

ґрунт. Тисячоліттями пшеницю сіяли вручну і загортали примітив-

ними знаряддями на незначну глибину. Рослина, внаслідок трива-

лого еволюційного процесу, пристосувала свій розвиток до мілкої

сівби, не глибше 2-3 см. Збільшення її стало можливим тільки

після появи сівалок, тобто відносно недавно. Причому перші сівалки

101

були з анкерними сошниками і формували ущільнену борозенку

для насіння. Тому можна припустити, що приріст урожаю значною

мірою відбувався внаслідок якіснішої сівби, а не в результаті збі-

льшення глибини загортання. Розміщення всього насіння з допо-

могою сівалки на однаковій глибині забезпечувало дружний і рів-

новеликий розвиток рослин, зменшувало внутрішньовидову

конкуренцію і значно підвищувало врожай (рис. 1.11).

Сівалки з дисковими сошниками дали можливість вийти з склад-

ної ситуації у випадку нестачі вологи, оскільки дозволяли розміс-

тити насіння значно глибше (4-10 см) у вологоємкому шарі грун-

ту. Але знову ж таки, приріст урожаю обумовлювався в даному

випадку не безпосередньо глибиною сівби, а рівнем забезпече-

ності вологою. Адже за наявності вологи у верхньому шарі ґрунту

урожайнішими могли бути посіви з меншою глибиною сівби.

На яку б глибину не загорталось насіння, вузол кущіння буде

формуватись на глибині 2-3 см. З такої глибини рослина швидко

сходить. Маючи ще достатньо поживних речовин у ендоспермі,

починає нагромаджувати пластичні речовини уже в процесі фото-

синтезу. При глибокому загортанні на ріст підземної частини сте-

Різноглибинне розміщення насіння у

насіннєвому ложі, що сформоване дис-

ковим сошником сівалки СЗУ-3,6

Рівноглибоке розміщення насіння у на-

сіннєвому ложі, що сформоване анкер-

ним сошником сівалки СПУ-6Д

Нерівномірна поява сходів при сівбі

дисковим сошником

2-3 см

оптимум Я

Рівномірна поява сходів при сівбі

анкерним сошником Ущільнене

^ насіннєве ложе забезпечує надходження

вологи, а розпушений верхній шар

- тепла і повітря

Рис. 1.11 Вплив типу сошника на проростання насіння

102

бла від насінини до вузла кущіння (епікотиль) витрачається основ-

на частина ендосперму, проросток виходить на поверхню ослаб-

лений (рис. 1.12). Така рослина слабше кущиться, внаслідок роз-

тягування вузла кущіння формується слабша коренева система,

рослина менш продуктивна, схильна до вилягання.

с - епікотиль; л - листок, ВК - вузол кущіння, ПКС - пер-

винні (зародкові) корені, ВКС - вторинні (вузлові) корені

Рис. 1.12. Вплив глибини загортання насіння на формування

кореневої системи і ріст рослини на початкових етапах

Особливо важливо не перевищувати оптимум глибини сівби для

умов, де достатньо вологи і немає суворих зим, які б призвели до

пошкодження вузла кущіння (гине при мінус 17-19° С у зоні вуз-

ла). Тому сіяти за ресурсоощадної технології необхідно на 2-

3 см. Глибина загортання змінюється також у випадку обробки

насіння хімічними препаратами. Деякі з них мають інгібіруючу дію

і затримують проростання насіння, тому глибина сівби не повинна

перевищувати 2-3 см.

• Норма висіву. Для нормального росту і розвитку рослин потрі-

бна відповідна площа живлення, при якій вони будуть мати доста-

тньо поживних речовин і води для створення необхідної вегетати-

вної маси і формування зерна.

103

Урожай зменшується як при зрідженому, так і при загущеному

стеблостої. У загущених посівах в результаті недостатньої освіт-

леності на IV-V етапах органогенезу значна частина пагонів і цілих

рослин відмирає, а в тих, що збереглися, сповільнюється розвиток,

формується щупле зерно і в кінцевому результаті - зменшується

врожайність. У загущених посівах рослини озимої пшениці витя-

гуються, погано загартовуються, сильніше пошкоджуються хворо-

бами і шкідниками, схильні до вилягання. Формуються нерівномірні

за густотою стояння посіви: рослини або загущені, або зріджені в

місцях випадання рослин. Причому, чим вища норма висіву, тим гі-

рша рівномірність стояння рослин. Зменшується продуктивність

окремих рослин і їх виживання до моменту збирання врожаю. Не-

обгрунтоване збільшення норми висіву зменшує реалізацію потенці-

альної продуктивності злаків.

На зріджених посівах урожайність знижується внаслідок не-

повного використання площі живлення і більшої забур'яненості

посівів. При малих нормах висіву, в результаті сильного кущіння і

нестачі елементів живлення і води, можливе утворення великої кі-

лькості підгону і підсіду, які не дають зерна або утворюють не-

дорозвинуте зерно.

Продуктивність озимої пшениці найвища за оптимальної нор-

ми висіву, величина якої залежить від кліматичних умов, родючо-

сті грунтів, попередника, удобрення, біологічних особливостей со-

рту, строків і способів сівби, якості насіння і т.д.

На родючих ґрунтах, після кращих попередників і на вищих

фонах удобрення норму висіву необхідно зменшувати. Сорти, які

відзначаються більшою кущистістю, сіють з меншими нормами,

порівняно з слабокущистими. Вважається, що норму висіву мож-

на збільшити в зоні достатнього зволоження. На важких ґрунтах,

де спостерігається низька польова схожість насіння, сіють біль-

ше, а на структурних чорноземах, які забезпечують вищу польову

схожість, норму висіву доцільно дещо зменшити.

Норма висіву безпосередньо пов'язана із строками сівби. При

сівбі в ранні строки рослини добре кущаться і формують нормаль-

ний стеблостій при менших нормах висіву. На пізніх посівах для

створення оптимального числа продуктивних стебел на одиниці

площі норму висіву необхідно збільшувати на 10-15%.

104

Згідно з численними рекомендаціями, оптимальна норма висі-

ву для більшості сортів становить 4,0-5,0 млн схожих насінин на

1 га, або 160-250 кг/га. У перші роки освоєння інтенсивних техно-

логій, однією з вимог якої є наявність 500-700 продуктивних сте-

бел на 1 м

, широко поширилась думка, що вказану густоту мож-

на формувати збільшенням норми висіву. Це призвело до того, що

стали висівати 5,0-6,0 млн/га, або 300 кг/га зерна і навіть більше.

Такі норми висіву часто не призводять до росту врожаю, значно

погіршують його якість, збільшують кількість використовуваних

пестицидів і собівартість зерна.

За даними наукових досліджень, необхідну густоту продук-

тивного стеблостою можна одержати при широкому діапазо-

ні норм сівби від 2,0 до 6,0 млн/га. Урожай меншою мірою зале-

жить від кількості рослин, а більше- від кількості продуктивних пагонів.

Є два способи одержання 500-700 продуктивних стебел на 1 м

- збільшення норми висіву;

- ріст інтенсивності кущіння.

У разі збільшення норми висіву зменшуються показники всіх

елементів структури врожаю - продуктивна кущистість, кількість

зерен та маса зерна в колосі, маса 1000 зерен.

За даними багаторічних досліджень, проведених на дослідному

полі кафедри рослинництва і луківництва Львівського державного

аграрного університету, показники структури врожаю були кращи-

ми при менших нормах висіву (табл. 1.28). Найвищий урожай сорту

Миронівська 61 був на варіантах з нормою висіву 3,0 і 3,5 млн/га, де

він становив відповідно 59,0 ц/га і 59,6 ц/га. Аналогічну закономір-

ність було встановлено у дослідженнях з іншими сортами.

Необхідно зазначити, що ці дані одержано при вирощуванні за

традиційною інтенсивною технологією, розрахованою на великі

норми висіву. Основну частину азоту (ЇМ ) вносили на IV етапі

органогенезу, коли азот не міг вплинути на інтенсивність кущіння.

Зрозуміло, що при застосуванні технології, розрахованої на малі

норми висіву (3^1 млн/га), урожайність на цих варіантах повинна

зрости ще більше порівняно з нормами висіву 4,5-5,5 млн/га. Але

навіть за рівної урожайності на варіантах з висівом 3—4 млн/га

одержують зерно значно нижчої собівартості внаслідок економії

посівного матеріалу (до 1 ц/га), а кращий фітосанітарний стан по-

сівів сприяє економії дорогих пестицидів і пального.

105

Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових куль­тур

Подождите немного. Документ загружается.

Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур