Лекции по охране труда Курепин В.Н

Подождите немного. Документ загружается.

Вступний інструктаж проводиться в кабінеті охорони праці або в примі-щенні,

що спеціально для цього обладнано, з використанням сучасних тех-нічних засобів

навчання, навчальних та наочних посібників за програмою, розробленою службою

охорони праці з урахуванням особливостей вироб-ництва.

Програма, тривалість інструктажу затверджуються керівником підприєм-ствва.

Первинний інструктаж. Проводиться до початку роботи безпосередньо на

робочому місці з працівником:

- новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство або до фізик-ної

особи, яка використовує найману працю;

- який переводиться з одного структурного підрозділу підприємства до ін-шого;

- який виконуватиме нову для нього роботу;

- відрядженим працівником іншого підприємства, який бере без посеред-ню

участь у виробничому процесі на підприємстві.

- з учнями, курсантами, слухачами та студентами навчальних закладів до

початку трудового або професійного навчання;

Первинний інструктаж на робочому місці проводиться індивідуально або з

групою осіб одного фаху за діючими на підприємстві інструкціями з охо-рони праці

відповідно до виконуваних робіт.

Повторний інструктаж. Проводиться на робочому місці індивідуально з

окремим працівником або групою працівників, які виконують однотипні роботи, за

обсягом і змістом переліку питань первинного інструктажу, в терміни, визначені

нормативно правовими актами з охорони праці, які діють у галузі, або роботодавцем з

урахуванням конкретних умов праці, але не рідше:

- на роботах з підвищеною небезпекою - 1 раз на 3 місяці;

- для решти робіт - 1 раз на 6 місяців.

Позаплановий інструктаж. Проводиться з працівниками на робочому місці або

в кабінеті охорони праці:

- при введенні в дію нових або переглянутих нормативно-правових актів з

охорони праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;

- при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування,

приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що

впливають на стан охорони праці;

- при порушеннях працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони

праці, що призвели до травм, аварій, пожеж тощо;

- при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів - для

робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт - понад 60 днів.

- з студентами під час проведення трудового і професійного навчання при

порушеннях ними вимог нормативно - правових актів з охорони праці, що можуть

призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо.

Позаплановий інструктаж може проводитись індивідуально з окремим

працівником або з групою працівників одного фаху. Обсяг і зміст позапла-нового

інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин,

що спричинили потребу його проведення.

Цільовий інструктаж. Проводиться з працівниками:

- при ліквідації аварії або стихійного лиха;

- при проведенні робіт, на які відповідно до законодавства, оформлю-ються

наряд-допуск, наказ або розпорядження.

Цільовий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з

групою працівників. Обсяг і зміст інструктажу визначаються залежно від виду робіт, що

виконуватимуться.

Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить

безпосередній керівник робіт (начальник структурного підрозділу, майстер) або фізична

особа, яка використовує найману працю.

Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі завершують-ся

перевіркою знань у вигляді усного опитування або за допомогою технік-них засобів, а

також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці, особою, яка проводила

інструктаж.

При незадовільних результатах перевірки знань, умінь і навичок щодо

безпечного виконання робіт після первинного, повторного чи позапланового

інструктажів, протягом 10 днів додатково проводяться інструктаж і повтор-на перевірка

знань.

При незадовільних результатах перевірки знань після цільового інструк-тажу

допуск до виконання робіт не надається. Повторна перевірка знань при цьому не

дозволяється.

Про проведення первинного, повторного, позапланового та цільового

інструктажів та їх допуск до роботи, особа, яка проводила інструктаж, уносить запис до

журналу реєстрації іструктажів з питань охорони праці на робочому місці.

Сторінки журналу реєстрації інструктажів повинні бути пронумеровані, про-

шнуровані і скріплені печаткою.

У разі виконання робіт, що потребують оформлення наряду-допуску, цільовий

інструктаж реєструється в цьому наряді - допуску, а в журналі реєстрації інструктажів -

не обов'язково.

Відповідальність за організацію і здійснення інструктажів, навчання та

перевірки знань працівників з питань охорони праці покладається на робо-тодавця.

2. Навчання з питань пожежної безпеки.

Закон України «Про пожежну безпеку», стаття 8 «Вивчення правил пожежної

безпеки» зобов'язує всіх працівників період оформлення на ро-боту й щороку за місцем

роботи проходити інструктажі з питань пожеж-ної безпеки.

Організація своєчасного і якісного проведення протипожежних інст-руктажів на

підприємстві покладає на його керівника, а в структурних підрозділах - на керівників

відповідних підрозділів (Типове положення про інструктажі, спеціальне навчання й

перевірку знань із питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах й організаціях

України. Затверджено наказом № 368 МНС України від 29.09.2003).

Порядок проходження працівниками інструктажів визначається керів-ником

підприємства (наказ). Допуск до роботи осіб, не минулі інструкта-жі, забороняється.

По призначенню й часу проведення протипожежні інструктажі діля-ться на:

1. Вступний протипожежний інструктаж. Проводиться з усіма пра-цівниками,

прийнятих на постійну або тимчасову роботу, особами, що при-були на підприємство у

відрядження, на виробничу практику й приймаючу особисту участь у виробничому

процесі.

Проводиться на підставі діючих на підприємстві правил, інструкцій, нормативних

актів з питань пожежної безпеки в спеціально обладнаному приміщенні фахівцем, на

який наказом по підприємстві возложенны ці обов'язки.

Програма для проведення вступного протипожежного інструктажу зат-верджується

керівником.

2. Первинний протипожежний інструктаж. Проводиться безпосеред-ньо на

робочому місці до початку виробничої діяльності працівника. Його проходять:

а) всі новоприйняті на постійну або тимчасову роботу;

б) працівники, інших структурних підрозділів, виробничих ділянок під-приємства;

в) особи, що прибули на підприємство у відрядження й приймаючу особисту

участь у виробничому процесі;

г) будівельники сторонніх організацій, що виконують на підприємстві будівельно-

монтажні, ремонтні або інші роботи;

д) студенти під час виробничої практики.

Програма проведення первинного інструктажу затверджується керівни-ком

структурного підрозділу або керівником підприємства.

Програми для проведення вступного й первинного інструктажів узгод-жується з

органами ДПН.

3. Повторний протипожежний інструктаж. Проводиться на робочо-му місці з

усіма працівниками не рідше разу на рік.

4. Позаплановий протипожежний інструктаж. Проводиться із пра-цівниками на

робочому місці або в спеціально відведеному приміщенні, ін-дивідуально або із групою

працівників родинних спеціальностей у випадку:

а) введення в дію нових нормативних актів з питань пожежної безпеки чи змін і

доповнень до них;

б) зміни технологічного процесу, використання нового або заміни, мо-дернізації

існуючого пожароопасного встаткування;

в) вимоги ДПН при виявлених незадовільних знаннях.

Обсяг і зміст інструктажу визначаються в кожному випадку окремо за-лежно від

причин, що послужили причиною необхідності його проведення.

5. Цільовий протипожежний інструктаж. Проводиться із працівника-ми перед

виконанням ними разових, тимчасових пожароопасных робіт, під час ліквідації аварії,

стихійного лиха.

Посадові особи, що проводять первинні, повторний, позаплановий і ці-льовий

інструктажі проходять навчання й перевірку знань із питань поже-жної безпеки.

Первинний, повторний і позаплановий інструктажі завершують пере-віркою

знань. Перевірку здійснює особу, що проводила інструктаж.

Проведення протипожежних інструктажів може здійснюватися разом з

інструктажами з охорони праці.

Реєстрація всіх видів протипожежних інструктажів, крім цільового, проводиться в

спеціальних журналах з підписами инструктируемых осіб, відповідального за проведення

інструктажу. Журнали всіх видів протипо-жежних інструктажів ведуться окремо від

журналів інструктажів охорони праці.

Запис про проведення цільового інструктажу виконують у документі, що дозволяє

виконання робіт (наряд-допуск).

Тема № 4. «Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та

аварій на виробництві».

1. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві.

Згідно статті 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець пови-нен

організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професій-них захворювань

і аварій відповідно до положення, що затверджується Ка-бінетом Міністрів України за

погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок. За підсумками розслідування

роботодавець зобов'язаний скласти відповідний акт, один примірник якого необхідно видати

потерпілому або ін-шій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення

роз-слідування.

В Україні діє Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків,

професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений Постано-вою

Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1112.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 1112 від 25 серпня 2004 р.

«Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань

і аварій на виробництві» розслідування проводиться у разі рап-тового погіршення стану

здоров'я працівника або особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, одержання ними

поранення, травми, у тому числі внас-лідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою

особою, гострого професій-ного захворювання і гострого професійного та інших

отруєнь, одержання теплового удару, опіку, обмороження, у разі утоплення, ураження

електрик-ним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших

ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани

тощо), контакту з представниками тваринного і рос-линного світу, що призвели до

втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності

переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, у разі

зникнення праців-ника під час виконання ним трудових обов'язків, а також у разі смерті

пра-цівника на підприємстві.

Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його вия-вив, чи

інша особа - свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити безпосереднього

керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до подання

необхідної допомоги потерпілому.

У разі настання нещасного випадку безпосередній керівник робіт (упов-

новажена особа підприємства) зобов'язаний:

1. Терміново організувати подання першої медичної допомоги потерпі-лому,

забезпечити у разі необхідності його доставку до лікувально-профі-лактичного закладу.

2. Повідомити про те, що сталося, роботодавця, керівника первинної ор-ганізації

профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважену наймани-ми працівниками

особу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є чле-ном профспілки.

3. Зберегти до прибуття комісії з розслідування (комісії із спеціального

розслідування) нещасного випадку обстановку на робочому місці та устат-ковання у

такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку (якщо це не загрожує

життю чи здоров'ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також

вжити заходів до недопущення подібних випадків.

Лікувально-профілактичний заклад повинен про кожне звернення потер-пілого з

посиланням на нещасний випадок на виробництві без направлення підприємства

передати протягом доби з використанням засобів зв'язку екст-рене повідомлення за

формою підприємству, де працює потерпілий.

Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок зобов'я-заний

негайно:

1. Повідомити з використанням засобів зв'язку про нещасний випадок:

- робочий орган виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням під-

приємства за встановленою Фондом формою;

- підприємство, де працює потерпілий, - якщо потерпілий є працівником ін-шого

підприємства;

- органи державної пожежної охорони за місцезнаходженням підприєм-ства - у

разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі;

- установу державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує

підприємство, - у разі виявлення гострого професійного захворювання (отру-єння);

2. Утворити наказом комісію з розслідування нещасного випадку у складі не

менше ніж три особи та організувати розслідування.

До складу комісії не може включатися керівник робіт, який безпосеред-ньо

відповідає за стан охорони праці на робочому місці, де стався нещасний випадок.

Потерпілий або особа, яка представляє його інтереси, не включається до

складу комісії, але має право:

1. Брати участь у її засіданнях, висловлювати свої пропозиції.

2. Додавати до матеріалів розслідування документи, що стосуються не-

щасного випадку, давати відповідні пояснення, в тому числі викладати в усній і

письмовій формі особисту думку щодо обставин і причин нещасного випадку.

3. Одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розс-

лідування.

Члени комісії мають право одержувати письмові та усні пояснення від

роботодавця, посадових осіб та інших працівників підприємства, а також проводити

опитування потерпілих та свідків нещасного випадку.

Комісія зобов'язана протягом трьох діб:

1. Обстежити місце нещасного випадку, одержати пояснення потерпілого, якщо

це можливо, опитати свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб.

2. Визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавс-тва про

охорону праці.

3. З'ясувати обставини і причини нещасного випадку.

4. Визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом.

5. Установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону

праці, розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам.

6. Скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у трьох

примірниках, акт за формою Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з вироб-ництвом у

шести примірниках, акт за формою НПВ якщо цей нещасний ви-падок не пов'язаний з

виробництвом у шести примірниках і передати їх на затвердження роботодавцю.

У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов'я-заного з

виробництвом, крім акта форми Н-1 скласти також у чотирьох при-мірниках карту обліку

професійного захворювання (отруєння) за формою

П-5.

Акти форми Н-5, Н-1, НПВ підписуються головою і всіма членами комісії. У разі

незгоди із змістом зазначених актів член комісії письмово викладає свою окрему думку,

яка додається до акта форми Н-5 і є його невід'ємною частиною, про що робиться запис в

акті форми Н-5.

Визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з

працівни-ками під час виконання трудових обов'язків, у тому числі у відрядженні, а

також ті, що сталися у період:

1. Перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці,

пов'язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуття працівника на

підприємство до його відбуття.

2. Підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи

знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також виконання заходів особистої

гігієни, пере-сування по території підприємства перед початком роботи і після її

закінчення.

3. Проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить

підприємс-тву, або на іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем.

4. Використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з

дозволу або за дорученням роботодавця в установленому роботодавцем порядку.

5. Виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто

дій, які не належать до трудових обов'язків працівника (подання необхідної допомоги ін-

шому працівникові, дій щодо запобігання аваріям або рятування людей та майна під-

приємства, інших дій за розпорядженням або дорученням роботодавця).

6. Ліквідації аварії, наслідків надзвичайної ситуації техногенного і природного

харак-теру на виробничих об'єктах і транспортних засобах, що використовуються

підприємст-вом.

7. Подання необхідної допомоги або рятування людей, виконання дій,

пов'язаних із запобіганням нещасним випадкам з іншими особами у процесі виконання

трудових обов'язків.

8. Надання підприємством шефської допомоги.

9. Перебування у транспортному засобі або на його стоянці під час змінного

відпо-чинку, якщо настання нещасного випадку пов'язане з виконанням потерпілим

трудових обов'язків або з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих

факторів або середовища.

10. Прямування працівника до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за

затвердже-ними маршрутами або до будьякого об'єкта за дорученням роботодавця.

11. Прямування до/чи з місця відрядження згідно з установленим завданням.

Не визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з

праців-никами:

1. За місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ.

2. Під час використання ними в особистих цілях транспортних засобів, машин,

меха-нізмів, устатковання, інструментів, що належать або використовуються

підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності).

3. Унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи

отруйни-ми речовинами, а також унаслідок їх дії (інсульт, зупинка серця тощо), за

наявності відповідного медичного висновку, якщо це не пов'язане із застосуванням таких

речовин у виробничих процесах чи порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і

транспор-тування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, токсичного

чи нар-котичного сп'яніння, до нещасного випадку був відсторонений від роботи

відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства або

колективного до-говору.

4. У разі підтвердженого відповідним медичним висновком алкогольного,

токсич-ного чи наркотичного сп'яніння, не зумовленого виробничим процесом, яке стало

ос-новною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних при-

чин його настання.

5. Під час скоєння ними злочину, що встановлено обвинувальним вироком суду.

6. У разі смерті або самогубства (крім випадків, зазначених у пункті 15

«Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань

і аварій на виробництві»).

Нещасні випадки реєструються у журналі роботодавцем.

Примірник акта форми Н-5, Н-1, карти форми П-5, матеріалами розсліду-вання

підлягає зберіганню на підприємстві протягом 45 років.

У разі реорганізації підприємства - передаються правонаступникові, який бере

на облік цей нещасний випадок, а у разі ліквідації підприємства - до державного архіву.

Нещасний випадок, про який своєчасно не було повідомлено безпосеред-нього

керівника чи роботодавця потерпілого або внаслідок якого втрата пра-цездатності

настала не одразу, розслідується і береться на облік згідно з цим Порядком протягом

місяця після надходження заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси

(незалежно від строку, коли він стався).

Нещасний випадок, що стався на певному підприємстві з працівником іншого

підприємства під час виконання ним завдання в інтересах свого під-приємства,

розслідується комісією підприємства, на якому стався нещасний випадок, за участю

представників підприємства, працівником якого є потер-пілий. Такий випадок береться

на облік підприємством, працівником якого є потерпілий.

2. Спеціальне розслідування нещасних випадків на виробництві.

Спеціальному розслідуванню підлягають:

1. Нещасні випадки із смертельними наслідками.

2. Групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше пра-

цівниками, незалежно від ступеня тяжкості ушкодження їх здоров'я.

3. Випадки смерті працівників на підприємстві.

4. Випадки зникнення працівників під час виконання трудо вих (посадо-вих)

обов'язків.

5. Нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інва-

лідністю потерпілого (за рішенням органів Держпромгірнагляд).

Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться комісією із

спеціального розслідування нещасного випадку що призначається наказом керівни-ка

територіального органу Держпромгірнагляду за місцезнаходжен-ням підприємства.

До складу спеціальної комісії включаються:

1. Посадова особа територіального органу Держпромгірнагляду - голова комісії.

2. Представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезна-

ходженням підприємства.

3. Представник органу, до сфери управління якого належить підприємст-во.

4. Керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства або інший

представник роботодавця.

5. Представник первинної організації профспілки підприємства, членом якої є

потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з пи-тань охорони праці,

якщо потерпілий не є членом профспілки.

6. Представник профспілкового органу вищого рівня.

7. Представник установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка

обслуговує підприємство - у разі розслідування випадку гострого профе-сійного

захворювання (отруєння).

Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться протягом 10 робочих

днів. У разі необхідності строк спеціального розслідування може бути продовжений

органом, який призначив спеціальну комісію.

За результатами спеціального розслідування складаються акт форми Н-5, Н-1,

НПВ, П-5 стосовно кожного потерпілого, а також оформляються інші мате-ріали

спеціального розслідування.

Роботодавець у п'ятиденний строк після затвердження акта форми Н-5

зобов'язаний:

1. Видати наказ про виконання запропонованих спеціальною комісією заходів та

запобігання виникненню подібних випадів.

2. Притягнути згідно із законодавством до відповідальності працівників, які

допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, посадо-вих (робочих)

інструкцій.

У разі надходження скарги або незгоди з висновками спеціальної комісії щодо

обставин та причин нещасного випадку керівник Держпромгірнагляду або його

територіального органу з метою забезпечення об'єктивності спеці-ального розслідування

має право призначити повторне (додаткове) спеціа-льне розслідування.

У разі незгоди роботодавця, потерпілого або члена його сім'ї із змістом

затвердженого акта форми Н-5, форми Н-1 (або форми НПВ) рішення спе-ціальної

комісії може бути оскаржено у судовому порядку.

3. Розслідування та облік випадків хронічних

професійних захворювань і отруєнь на віробництві.

Усі виявлені випадки хронічних професійних захворювань і отруєнь під-лягають

розслідуванню.

До гострих професійних захворювань і гострих професійних отруєнь на-лежать

захворювання та отруєння, спричинені впливом небезпечних фак-торів, шкідливих

речовин не більше ніж протягом однієї робочої зміни.

Гострі професійні захворювання спричиняються впливом хімічних речо-вин,

іонізуючого та неіонізуючого випромінювання, значним фізичним наван-таженням та

перенапруженням окремих органів і систем людини. До них належать також

інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання.

Професійний характер захворювання визначається експертною комісією у складі

спеціалістів спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу.

У разі підозри на професійне захворювання лікувально-профілактичний заклад

направляє працівника з відповідними документами на консультацію до головного

спеціаліста з професійної патології міста, області. Для встанов-лення діагнозу і зв'язку

захворювання з впливом шкідливих виробничих факторів і трудового процесу головний

спеціаліст направляє хворого до спе-ціалізованого лікувально-профілактичного закладу,

де він проходить амбу-латорне та стаціонарне обстеження

Спеціалізованими лікувально-профілактичними закладами стосовно кож-ного

хворого складається повідомлення за формою П-3 та протягом трьох діб після

встановлення діагнозу надсилається:

1. Роботодавцю та керівнику підприємства.

2. Установі державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуго-вує

це підприємство.

3. Робочому органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням

підприємства.

Роботодавець організовує розслідування причин виникнення професійного

захворювання та наказом призначає комісію з розслідування причин виник-нення

професійного захворювання до складу якої входять:

1. Представник установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка

обслуговує підприємство (голова комісії).

2. Представники лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує

підприємство.

3. Первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або

уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий

не є членом профспілки.

4. Робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням

підприємства.

До розслідування в разі потреби можуть залучатися представники інших органів.

Розслідування випадку професійного захворювання проводиться протя-гом

десяти робочих днів після надходження повідомлення за формою П-3. У разі потреби

роботодавець продовжує за поданням голови комісії з розслі-дування строк

розслідування, але не більше ніж на один місяць.

Комісія з розслідування зобов'язана:

1. Розробити програму розслідування причин виникнення професійного

захворювання.

2. Розподілити функції між членами комісії.

3. Розглянути питання про необхідність залучення до її роботи експертів.

4. Провести розслідування обставин та причин виникнення професійного

захворювання.

5. Скласти акт розслідування хронічного професійного захворювання за

формою П-4.

Акт форми П-4 складається комісією з розслідування у шести примірниках

протягом трьох діб після закінчення розслідування та надсилається робото-давцем

потерпілому та органам, представники яких брали участь у розсліду-ванні.

Примірник акта форми П-4 залишається на підприємстві та зберігається про-

тягом 45 років.

Роботодавець зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення розсліду-вання

причин професійного захворювання розглянути його матеріали та видати наказ про

заходи щодо запобігання професійним захворюванням, а також про притягнення до

відповідальності осіб, з вини яких допущено по-рушення санітарних норм і правил.

4. Розслідування та облік аварій на виробництві.

Розслідування проводиться у тому разі, коли сталася:

1. Аварія першої категорії, внаслідок якої:

- загинуло 5 чи травмовано 10 і більше осіб;

- спричинено викид отруйних, радіоактивних та небезпечних речовин за межі

санітарно-захисної зони підприємства;

- збільшилася концентрація забруднюючих речовин у навколишньому

природному середовищі більш як у 10 разів;

- зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта, що створи-ло

загрозу для життя і здоров'я працівників підприємства чи населення;

2. Аварії другої категорії, внаслідок якої:

- загинуло до 5 чи травмовано від 4 до 10 осіб;

- зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта, що створи-ло

загрозу для життя і здоров'я працівників цеху, дільниці підприємства з чисельністю

працюючих 100 чоловік і більше.

Роботодавець або особа, яка керує виробництвом під час зміни, зобов'я-зані діяти

згідно з планом ліквідації аварії, вжити першочергових заходів для рятування потерпілих

і подання їм медичної допомоги, запобігання по-дальшому розвитку аварії, встановлення

меж небезпечної зони та обмеження доступу до неї людей.

Роботодавець зобов'язаний негайно повідомити про аварію територіаль-ний

орган Держпромгірнагляд, орган, до сфери управління якого належить підприємство,

відповідну місцеву держадміністрацію, штаб цивільної оборо-ни та з надзвичайних

ситуацій, прокуратуру за місцем виникнення аварії і відповідний профспілковий орган, а

в разі травмування або загибелі праців-ників також відповідний робочий орган

виконавчої дирекції Фонду.

Розслідування аварії, що спричинила нещасні випадки, проводиться згідно з

пунктами 3-62 цього Порядку.

Якщо з приводу розслідування аварії, що не спричинила нещасні випадки, не

прийнято спеціальне рішення Кабінету Міністрів України, розслідування проводиться

комісіями, що утворюються:

1. У разі аварії першої категорії - наказом центрального органу виконавчої влади

чи розпорядженням місцевої держадміністрації за погодженням з відповідними органами

державного нагляду за охороною праці і МНС;

2. У разі аварії другої категорії - наказом керівника органу, до сфери управління

якого належить підприємство, чи розпорядженням місцевої дер-жадміністрації за

погодженням з відповідними органами державного нагля-ду за охороною праці і МНС.

Головою комісії призначається представник органу, до сфери управління якого

належить підприємство, або представник органу державного нагляду за охороною праці

чи МНС.

У ході розслідування комісія визначає характер аварії, з'ясовує обставини і

причини, встановлює факти порушення вимог законодавства про охорону праці, правил

експлуатації устатковання та технологічних регламентів, виз-начає якість виконання

будівельно-монтажних робіт або окремих вузлів і конструкцій, їх відповідність вимогам

технічних і нормативних документів та проекту, встановлює осіб, що несуть

відповідальність за виникнення ава-рії, визначає заходи щодо ліквідації її наслідків та

запобігання таким ви-падкам.

Комісія зобов'язана протягом десяти робочих днів розслідувати обставини і

причини аварії та скласти акт за формою Н-5.

Залежно від характеру аварії у разі потреби зазначений строк може бути

продовжений органом, який утворив комісію, з метою проведення додатко-вих

досліджень або експертизи.