Лекции - Операционный менеджмент (на укр. языке)

Подождите немного. Документ загружается.

банки й т.д.). У сервісних системах виробнича

потужність може визначатися кількістю клієнтів, що

обслуговують, ліжко-місць, читачів і т.д.

При визначенні виробничої потужності

промислових підприємств виходять із кількості

наявних ресурсів. Так, потужність промислового

підприємства з машинним способом виробництва

знаходиться за формулою:

N= n*П*Ф,

де п - кількість устаткування, од.;

П - продуктивність однієї машини, од./год.;

Ф - число годин роботи за певний період.

У сфері послуг планування виробничих

потужностей здійснюється виходячи із пікового попиту

на послуги з боку споживачів.

Основна мета планування виробничої потужності -

визначити необхідний рівень ресурсів: устаткування,

приміщень, робочої сили, щоб досягти конкурентної

стратегії підприємства. Правильно обрана виробнича

потужність дає можливість фірмі:

1) реагувати на дії конкурентів;

2) формувати оптимальну структуру витрат.

Якщо потужність запланована з надлишком, то в

результаті надвиробництва продукції виникають:

1) проблеми зі збутом продукції;

2) зростають запаси товарно-матеріальних

цінностей на складах.

Якщо заплановано потужність у недостатніх

кількостях, то через недовироблення продукції можуть

виникнути проблеми через:

1) втрати ринку збуту;

2) упущені вигоди підприємства через втрату

клієнтів.

Для оцінки використання виробничих потужностей

розраховується показник - коефіцієнт використання

виробничої потужності (Квп):

Квп = Вф/N,

де Вф - фактичний випуск продукції, од.

Існують різні рекомендації щодо рівня

використання виробничих потужностей. Більшість

промислових підприємств не повністю

використовують свої потужності, створюючи резерв на

випадок зміни попиту на продукцію.

Найкращого рівня обслуговування досягають

сервісні підприємства, у яких пропускна здатність

використовується на 70%. У цьому випадку є досить

часу, щоб індивідуально обслужити кожного клієнта

та існує певний резерв потужностей. При

завантаженості на 100% якість обслуговування падає, а

при зростанні черги, багато клієнтів можуть піти.

Оптимальний рівень завантаженості потужностей

залежить від сфери обслуговування. Так, пункти

швидкої допомоги або пожежний частини повинні

використовуватися з найменшим ступенем

використання, через високу невизначеність їхньої

діяльності й велику суспільну значимість.

Такі сервісні підприємства як пошта, суспільний

транспорт, повинні бути завантажені майже на 100%.

Третя група підприємств, бари, ресторани,

спортивні й концертні заходи, повинні бути

переповнені, тому що це створює сприятливу

суспільну думку про підприємство.

Одним з найважливіших стратегічних рішень при

проектуванні операційної системи є вибір місця її

розташування.

Можна виділити два рівня рішень про місце

розташування підприємства: макрорівень - рішення

про континент, країну, регіон, місто і мікрорівень -

вибір конкретної площадки або будинку для

підприємства.

Фактори розташування підприємства

Мікрорівень:

 обмежувальні норми на

розвиток промислової зони

 сумісність з сусідніми

об'єктами

 розмір, конфігурація

площадки

 наявність кращих видів

транспорту

 обсяг транспортних

перевезень у клієнтів,

під'їзди

 наявність і вартість

енергопостачання й інших

послуг

 зовнішній вигляд площадки

 близькість до

житла

службовців

 розташування

конкурентів

Макрорівень:

 демографічні й економічні



джерела і транспортні

витрати з доставки

матеріалів

 кількість і якість трудових

ресурсів

 наявність енергії і води

 політична

стабільність

 податкова політика

 захист

навколишнього

середовища

 вартість земельної ділянки

 умови проживання

Вибір місця розташування підприємства може бути

обмежений або вільний (рис.2.7).

Рис.2.7. Методи вибору місця розташування підприємства

У деяких галузях вибір місцерозташування

підприємства обмежений, тому що пов'язаний з

певними матеріальними ресурсами (наприклад,

вугільні шахти, ГЕС).

Всі підприємства, які вільні у виборі свого

розміщення, можуть знайти собі місце, яке їм здається

найбільш сприятливим. Існує багато випадків, коли

місце розташування підприємства обирається з

політичних або ірраціональних причин, без перевірки

економічної доцільності. Наприклад, підприємства в

"тилу" (військово-політичні причини) або

підприємства в "структурно слабких" регіонах

(соціально-політичні причини). Ірраціональними

Вибір місця розташування підприємства

Обмежений Вільний

Економічний

метод пошуку

Позаекономічні

Політичні

причини

Ірраціональні

причини

«імовірні результати –

імовірні витрати»

фактор-рейтингові

системи

метод «центру ваги»

гравітаційні моделі

причинами можуть бути: прихильність до рідних місць

або здійснення бажань.

При методі пошуку «імовірні результати - імовірні

витрати» місце для підприємства знаходять у такий

спосіб:

а) визначається, яким мінімальним вимогам

розташування в кожному випадку повинне відповідати

(наприклад, щодо кліматичних умов, транспортних

шляхів, робочої сили);

б) досліджуються місця, які задовольняють цим

мінімальним вимогам ("можливі місця розміщення");

в) визначаються для кожного з можливих місць

розміщення ймовірні витрати й результати

виробництва;

г) вибирається те місце, що приблизно виявляє

найбільший прибуток, що залежить від фактора

розташування підприємства (імовірні результати,

імовірні витрати, що залежать від місця розташування).

Підприємство повинне вибрати те місце

розташування, де його результати найбільшою мірою

перевищують відповідні витрати.

Основна проблема при цьому полягає в тому, що ані

витрати, ані результати не можна точно оцінити; тому

обране місце в майбутньому може виявитися

неоптимальним.

Приклад. Продавець продуктів харчування має

вибір, зайняти як місце свого розташування або

ділянка А (у місті), або ділянка Б (у сільській

місцевості). Яке місце розміщення оптимальне?

Рішення.

А Б А Б

Заробітна плата

Оренда

Доставка товарів

Відсотки

1000

300

700

100

200

Виручка від

реалізації

3000 2600

Усього витрати 1400 1005 Усього виторг 3000 2600

Прибуток 1600 1595

Ділянки А і Б однаково гарні, тому продавець продуктів

харчування повинен шукати додаткові критерії оцінки або

кинути жереб.

Для того щоб при виборі місця розташування

врахувати всі критерії в сукупності, застосовуються

фактор - рейтингові системи. Для цього

розробляється список усіх найбільш істотних факторів;

визначається вага кожного з них; розробляється шкала

для оцінювання кожного фактора; здійснюється оцінка

фактора з урахуванням вагомості, знаходиться сума

балів і робиться висновок про доцільність розміщення

підприємства.

Приклад. Ресторан хоче відкрити другий будинок.

Є 2 варіанти вибору ділянки:

Фактори Вага

Ділянка

1 2

Кредитоспроможність

населення

Витрати на будівництво

Потік пішоходів

Можливості паркування

Можливості розширення

Розрахунок зважених факторів

Фактори 1 2

Кредитоспроможність населення

14 17

Витрати на будівництво 17 16

Потік пішоходів 17,5 21

Можливості паркування 16 18

Можливості розширення 13,5 13

Усього 78 85

Отже, найбільше підходить друга ділянка.

У випадку якщо попит на товари або послуги

мінливий і його важко визначити, застосовують

імовірнісні моделі прийняття рішень, наприклад,

дерево рішень.

Дерево рішень - це інструмент, за допомогою якого

аналізуються альтернативні рішення однієї й тієї ж

проблеми. Побудова дерева включає п'ять кроків:

1. визначення проблеми,

2. побудова дерева рішення, у яке включають всі

варіанти рішень,

3. визначення ймовірність стану зовнішнього

середовища (наявність попиту, сприятливість ринку й

т.д.),

4. оцінка віддачі для кожної альтернативи з

урахуванням імовірності,

5. вибір рішення з найбільшою віддачею.

Розглянемо приклад ухвалення рішення на основі

дерева рішень.

Допустимо, компанія по виготовленню медичного

одягу із проблему розширення виробничої потужності.

Запропоновано наступні альтернативи дій: нічого не

робити, будувати малий завод, будувати завод

середніх розмірів, будувати великий завод.

Альтернатива

Результат події (прибуток, тис. грн.) при

сприятливій ситуації

(імовірність 0,4)

несприятливій

ситуації

(імовірність 0,6)

Нічого не робити 0 0

1. Маленький завод 40000 -5000

2. Середній завод 60000 -10000

3. Великий завод 100000 -90000

Розрахуємо очікуваний

доход від кожного

рішення:

О1=40000*0,4-5000*0,6=

13000 тис. грн

О2=60000*0,4-10000*0,6=

18000 тис. грн

О3=100000*0,4-

90000*0,6= -14000 тис.

грн

Висновок: найбільший очікуваний доход при

будівництві заводу середніх розмірів.

Для таких сервісних систем як роздрібні магазини

товарів повсякденного попиту, для яких особливе

значення має рівень конкуренції, застосовуються

гравітаційні моделі. Вони допомагають вибрати місце

для підприємства з урахуванням можливості

максимізації прибутку. У результаті розрахунку

визначають зону торговельного обслуговування

підприємства (ЗТО).

40000

-5000

600000

-10000

100000

-90000

ЗТО - це територія, де перебувають потенційні

покупці певного товару даної роздрібної мережі. На

розмір ЗТО впливають: розмір магазина, відстань до

конкурента, розмір конкурента, спеціалізація магазина

тощо.

Ступінь гравітації (ступінь притягання покупця)

залежить від привабливості сервісного підприємства.

Приклад: Два

населених пункти (А и Б)

з кількістю населення 3 й

1 тис. чол. розташовані

на відстані 5 км друг від

друга. У кожному з них -

по одному торговому

центру. Необхідно

визначити рівноймовірну (50:50) границю між ЗТО.

Розрахунок виконується за формулою:

км

ЧбЧа

d 8,1

1/31











де D- відстань між роздрібними системами, км

Ча, Чб - кількість населення в більшому й меншому

населеному пункті, тис. чол.

Висновок: рівно імовірна границя між магазинами

становить 1,8 км від торгового центра Б (тобто, ЗТО

більше у тому населеного пункту, де більше

чисельність населення).

50:50

Коли місце розташування й ділянка для

підприємства обрані, необхідно розробити схему

розташування устаткування.

Існує три основних принципи розміщення

устаткування:

1) технологічний (пропорційно-функціональне

планування);

2) предметний (лінійно-поточне планування);

3) обслуговування нерухомого об'єкта (фіксоване

позиційне планування).

Розміщення за технологічним принципом

передбачає групування однотипного устаткування в

одному цеху. Оброблювана деталь переміщається з

одного цеху в інший. Такий спосіб розміщення

характерний і для сервісу, наприклад, у лікарнях, де

окремі ділянки призначені для надання певних видів

медичної допомоги (стоматологічні послуги,

рентгенівський кабінет).

Розміщення устаткування за предметним

принципом - устаткування або виробничі процеси

розміщують за ходом технологічного процесу, через

яке виріб поступово проходить при виготовленні.

Таким чином, предмет праці рухається по прямій лінії

(мийка автомобілів, конвеєрне виробництво, хімічні

заводи).

Розміщення за принципом обслуговування

нерухомого об'єкта - застосовується, якщо виріб через

великі розміри протягом усього технологічного

процесу залишається на одному місці. За таким

принципом працюють будівельні компанії, судноверфі.