Крикун М. Між війною і радою. Козацтво Правобережної України в другій половині XVII

Подождите немного. Документ загружается.

Микола Крикун

№2

Фрагмент діярія Варшавського елекційного сейму 1669 р.,

у якому йдеться про повідомлення на засіданні 22 травня

про козацьку Корсунську раду, яка відбулася

в березні того самого року

[...] Relatia odprawioney rady kozackiey czytana, w którey Doroszenko, Hetman Woyska

Zaporozkiego, pułkownikom у setnikom oddawał buławę w połu у położył ią na kobiercu

przed sobą, gdzie wszyscy zawołali, że inszego hetmana mieć nie chcą, tylko Piotra Doro

szenka. Wziął tedy znowu buławę, potym pytał ich, pod kimby zostawać chcieli - czyli pod

dziedzicznymi pany, czyli pod Moskalem, czyli pod Turczynem. Krzyknęli wszyscy, że pod

Turczynem. Powiedział im zatym, że tu iest niedaleko poseł turecki у pytał, ieżeli miał po niego

posłać. Zgodzili się posłać po niego konia. Poseł turecki, przyiachawszy w pole do rady Ko

zaków, pytał się, po coby po niego posyłano. Odpowiedzieli, że się Turczynowi pod protectią

poddaią. Podziękował im za to poseł, pytał potym, kogoby za hetmana mieli. Odpowiedziano,

że nikogo inszego, tylko Piotra Doroszenka. Temu tedy zaraz od cara tureckiego oddał ferezyą

złotogłową. Przy tym obiecał wolności wielkie od cara tureckiego у woyska cokolwiek będzie

potrzeba, byle oni czterdzieści znacznych ludzi wysłali do cara na oddanie tey submissiey. Do

Tatarów posłać obiecał, aby jasyr zabrany był powrócony. Był na ten czas u Kozaków у poseł

wołoski, który im radził, aby się poddali Porcie, у wolności niezwyczayne także obiecował.

Potym przyiechał poseł J[ego] m[ości] p[ana] Hetmana koronnego towarzysz, opowiedział

Doroszenkowi, iż od J[ego] mfości] p[ana] Hetmana przywiezione bydź miały insignia woys-

kowe. Odpowiedział Doroszenko: nie trudno w Woysku o buławę у o buńczuk.

Biblioteka Czartoryskich w Krakowie, oddz. rękopisów, rkps 408, s. 557. Тогочасна копія.

№3

1669 р., березня 12 (ст. ст.). Корсунь.

Лист гетьмана Війська Запорозького Петра Дорошенка до великого візира

Кьопрюлю-заде Фазіля Агмеда-паші з подякою за сприяння

в тому, що турецький султан прийняв Україну під свою протекцію

(«в опіку»), з проханням вплинути на кримського хана

і білогородську орду, аби вони припинили чинити набіги

на українські землі, та з повідомленням про щойно проведену козацьку

раду в Корсуні і відрядження до султана послів

від Війська Запорозького

ІАснє вєлможном8 Агмєть naurfc, везир8, а земъ панствъ прєсвітно« Порты СОтоман-

скон доброго здорови, щасливого повожєнга и радости всгакоє мы, гєтмань Петро

Дорошенко з старшиною и всілі Воискол* Запорозкил* и зо всіми людми 8краинскими,

зычьш.

280

б. Корсунська козацька рада 1669 року

Інструкції послам Війська Запорозького

на елекційний та коронаційний сейми

1669 року

Після того як 1665 року Петро Дорошенко став козацьким гетьманом,

відносини очолюваного ним Війська Запорозького з владними колами Речі

Посполитої дедалі погіршувалися. Гетьман не хотів миритися з васальною,

по суті, залежністю від неї Війська, яка почалася ще за гетьманування Юрія

Хмельницького (унаслідок укладення 1660 р. Слободищенського (Чуднівського)

договору) і тривала за гетьманування Павла Тетері. Не зважуючись на повний

розрив із метрополією (формально контрольована Військом територія належала

Польській Короні), Петро Дорошенко прагнувздобутидляВійськаякомогаширшу

автономію в межах Речі Посполитої, а в разі можливости - досягнути повної

незалежносте від неї. Тому гетьман підтримував контакти з польським урядом:

передавав вимоги й прохання Війська Запорозького, стежив за їх виконанням і в

такий спосіб змушував уряд до поступок. Контакти підтримувалися переважно

листовно. Не останню роль у них відігравало надсилання польським властям за

посередництвом козацьких посланців, іменованих послами, інструкцій, складених

старшиною і писаних в канцелярії Війська. В інструкціях були викладені скарги і

прохання, що їх посли мали довести до відома польських владників.

Перша за часом появи відома нам «дорошенківська» інструкція датована

початком січня 1666 р. й адресована королю

. Далі йде інструкція послам на

Варшавський звичайний сейм, схвалена на козацькій раді 20 лютого (за ст. ст.)

1666 року

. Дві хронологічно наступні козацькі інструкції з періоду Дорошенково

го гетьманування припадають на 1669 р. Про них і йтиметься далі, але спочат

ку - передісторія їхньої появи.

Дорошенко Д. Гетьман Петро Дорошенко. Огляд його життя і політичної діяльности / Ре

дактор Василь Омельченко. Нью-Йорк, 1985. С. 61,62.

Biblioteka Czartoryskich w Krakowie, oddz. rękopisów, rkps 402, s. 615-633. Інструкція не

датована. Її публікацію див.: Крикун М. Інструкція послам Війська Запорозького на Вар

шавський сейм 1666 року і відповідь короля Яна Казимира на неї // Україна модерна. Львів,

1999. Ч. 2/3. С. 311-327, 333-347.

283

Микола Крикун

Польський уряд непокоїло те, що Петро Дорошенко віддалявся від Речі По

сполитої і зав’язував тісні політичні стосунки з Туреччиною, які не в останню

чергу були викликані укладенням у січні 1667 р. Андрусівського перемир’я між

Річчю Посполитою та Московською державою. 13 вересня того самого року уряд

видав у Варшаві ігуменові Загаєцького монастиря Васіянові Савчаку інструкцію,

зобов’язавши його запевнити Дорошенка особисто в готовності уряду піти

йому назустріч у багатьох питаннях, зокрема з’ясувати всі «потреби» Війська

Запорозького перед «генеральною» комісією, аби тільки гетьман залишався вірним

королю

. Під «комісією» тут мався на увазі орган, який було обіцяно створити

спеціяльно для переговорів із Військом Запорозьким із високопоставлених осіб

Польського королівства. До речі, в тогочасній документації поняття «комісія»

означало також козацько-польські переговори

. У королівському листі від ЗО ве

ресня 1667 р. маршалкові великому коронному і гетьманові польному коронному

Янові Собєському було наказано обіцяти в листах до Дорошенка комісію, щоб

тільки відвернути його від дружніх, союзницьких зносин із Туреччиною

16 жовтня того самого року під містечком Підгайці була укладена угода з

кримськими татарами, за якою Ян Собєський, котрий представляв на переговорах

польську сторону, від імені Речі Посполитої зобов’язався задовольнити потреби

Дорошенкового Війська Запорозького за посередництвом призначеної королем

комісії

. 19 жовтня там само було виголошене «освідчення» козацької старшини

у вірності королю й Речі Посполитій, у якому зазначено, що Військо Запорозьке

через своїх послів, делегованих на сейм, буде просити про комісію, яка має

вислухати його претензії

Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные

Археографическою коммиссиею (далі - Акты ЮЗР). СПб., 1872. Т. VII: 1657-1659. 1668—

1669. С. 100.

Під «комісією» в Польщі мали на увазі і договір, наприклад, Гадяцьку угоду 1658 p. (Volu

mina legum. Petersburg, 1859. Т. 4. S. 297-301).

Pisma do wieku i spraw Jana Sobieskiego / Zebrał i wydał Franciszek Kluczycki. Kraków, 1880.

Т. I. Cz. 1: Obejmująca pisma od roku 1629 do roku 1671. S. 252. 21 березня 1669 p. рада Війська

Запорозького, очолюваного Дорошенком, схвалила укладання військово-політичного союзу

з Османською імперією та перехід Війська і контрольованої ним території під її захист

(протекторат) (Крикун М. Корсунська козацька рада 1669 року // ЗНТШ. Львів, 1999.

Т. CCXXXVIII. С. 117-148).

Pisma do wieku і spraw... Т. I. Cz. 1. S. 287. Те саме: Biblioteka Czartoryskich w Krakowie,

oddz. rękopisów, rkps 162, s. 555; Archiwum Główne Akt Dawnych w Warszawie (далі - AGAD

w Warszawie), zesp. Metryka Koronna, MK, ks. 206, k. 717v.-718.

Pisma do wieku i spraw... Т. I. Cz. 1. S. 291. Те саме: Biblioteka Czartoryskich w Krakowie,

oddz. rękopisów, rkps 162, s. 559,560; AGAD w Warszawie, zesp. Metryka Koronna, MK, ks. 206,

k. 715v.-716.

284

7. Інструкції послам Війська Запорозького на елекційний та коронаційний сейми

16 листопада 1667 р. Ян Собєський видав інструкцію своїм посланцям до

Петра Дорошенка - сєрадзькому підчашому Анджею Моджейовському та то

варишу гусарської роти коронного хорунжого Казимєжеві Півніцькому (а ко

ронним хорунжим тоді був галицький староста Анджей Потоцький). В інструкції

Собєський нагадав гетьманові і Війську Запорозькому про подання списку

їхніх прохань («supplikę») на найближчий сейм, аби король і Річ Посполита,

тобто сейм, могли їх розглянути

. Зберігся також «меморіял або приватна ін

струкція» Собєського - недатований документ, напевно, доданий до загальної

інструкції, з яким посланці мали ознайомити Петра Дорошенка. У ньому ви

словлено побажання, щоб «перед комісією» козацький гетьман переконав Чи

гиринський, Білоцерківський, Корсунський і Канівський полки підтримувати

проведення переговорів з поляками, бо інші полки Війська Запорозького,

«які, - читаємо в «Меморіялі», - ніколи не були запорозькими», могли виступити

проти цього. Ян Собєський закликав також козацьких послів разом із гетьманом

їхати на сейм

. В універсалі Собєського від 25 листопада 1667 р. сказано, що

козацькі посли на найближчому сеймі проситимуть короля «про комісію»

Анджей Моджейовський і Казимєж Півніцький побували в ставці Дорошенка в

Чигирині і письмово доповіли Собєському: гетьман запевнив їх, що всі бажання

(«desideria») Війська Запорозького увійдуть до супліки, яку відправлять на сейм

із послами, але щойно після обговорення і схвалення її на раді всіх полковників

й решти старшини". Невідомо, чи відбулася ця козацька рада, але відомо, що

Петро Дорошенко не відрядив послів на Варшавський надзвичайний сейм, який

відбувався з 24 січня по 7 березня 1668 р. і був, до речі, зірваний

На засіданні сенату 13 березня того ж таки року Ян Собєський, від 5 люто

го - великий коронний гетьман, доповів про Підгаєцький трактат, який він уклав

із кримськими татарами, зокрема про те, що стосувалося козацького питання

Очевидно, Собєський указав при цьому на необхідність домовлятися з Доро

шенком. ЗО березня було видано королівський привілей, яким Петра Дорошенка

Pisma do wieku і spraw... Т. I. Cz. 1. S. 301-302. Те саме: Biblioteka Czartoryskich w Kra

kowie, oddz. rękopisów, rkps 1376, s. 48, 49; Archiwum Państwowe w Gdańsku (далі - APG),

zesp. 300.29 (Recesy stanów Prus Królewskich), Nr. 256, s. 585.

APG, zesp. 300.29, № 256, s. 586. Те саме: Ibid., s. 620-621; Biblioteka Czartoryskich w Kra

kowie, oddz. rękopisów, rkps 1376, s. 50-51.

Pisma do wieku i spraw... Т. I. Cz. 1. S. 303.

Ibid. S. 309 (видавець датує «доповідну записку» посланців Янові Собєському приблизно

8 грудня 1667 р.). Те саме: Biblioteka Czartoryskich w Krakowie, oddz. rękopisów, rkps 1376,

s. 106-107. Див. також: Акты ЮЗР. 1869. Т. VI: 1665-1668. S. 233.

APG, zesp. 300.29, № 256, s. 478,479; Pisma do wieku i spraw... Т. I. Cz. 1. S. 254.

Pisma do wieku i spraw... Т. I. Cz. 1. S. 292.

285

Микола Крикун

як обраного козаками гетьмана затверджено на цьому уряді і даровано йому

від Польської Корони гетьманську булаву та приналежне до неї Чигиринське

староство

. Найпевніше, Ян Собєський був причетний до видання привілею: у

такий спосіб він та інші польські владники засвідчили своє прагнення привернути

Дорошенка і його Військо Запорозьке на бік Речі Посполитої. На думку Дмитра

Дорошенка, привілей гетьманові міг вручити польський посланець 9 травня

1669 р. в Чигирині

. Нам удалося довести, що Петро Дорошенко ні цей привілей,

ні обіцяну в ньому булаву так ніколи й не отримав

Гадаємо, стараннями саме Яна Собєського згаданий зірваний сейм постановив

створити комісію для переговорів із козаками. Довідавшись про це, Петро До

рошенко в листі до Собєського від 28 квітня (ст. ст.) 1668 р. з Чигирина поцікавив

ся, коли й де діятиме комісія та хто ввійде до її складу

. Водночас гетьман, чиї

стосунки з січовиками складалися непросто, подивувався тим, що польський

уряд таємно від нього має зносини з Запоріжжям

. Цим він натякнув польським

урядовцям, що вони ведуть політику подвійної гри стосовно Війська Запорозького.

А 10 (20) червня в листі до Яна Собєського, написаному з-над річки Говтва

(ліва притока Псла), Петро Дорошенко заявив: «Я волів би зовсім відмовитися

(«zaniechać») від комісії». Він указав на різку зміну політичної ситуації: 8 (18)

червня загинув лівобережний козацький гетьман Іван Брюховецький і його полки

перейшли на бік Дорошенка. За цих нових обставин, стверджував гетьман, немає

сенсу делегувати козацьких послів на найближчий сейм, щоб представити вимоги

й прохання Війська Запорозького, адже задніпровські (лівобережні) полки теж

хочуть взяти участь у складанні інструкції, а це вимагає часу і встигнути до сейму

просто неможливо

. Ішлося про Варшавський надзвичайний сейм, який діяв з 27

серпня по 16 вересня 1668 р. Це був абдикаційний сейм, скликаний у зв’язку зі

зреченням короля Яна Казимира.

AGAD w Warszawie, zesp. Metryka Koronna, MK, ks. 206, k. 451-452v. Цей документ

широко цитує мовою оригіналу (польською) Дмитро Дорошенко (Дорошенко Д. Гетьман

Петро Дорошенко... С. 181-185).

ДорошенкоД. Гетьман Петро Дорошенко... С. 184.

Крикун М. Доля гетьманських інсигній (клейнодів), вивезених Павлом Тетерею до Польщі

в 1665 році II Записки НТШ. 2000. Т. CCXL. С. 133-157.

Pisma do wieku і spraw... Т. I. Cz. 1. S. 361. Див. також відповідь Петра Дорошенка від

6 (16) жовтня 1668 р. з Чигирина на інструкцію польного коронного гетьмана і белзького

воєводи князя Димітра Єжи Корибута Вишневецького, з якою гетьмана ознайомив посланець

Вишневецького лукувський мечник Міколай Рачковський (APG, zesp. 300.29, № 160, s. 292;

№ 257, s. 155).

Pisma do wieku i spraw... Т. I. Cz. 1. S. 363.

Ibid. S. 382, 383. Те саме: Biblioteka Czartoryskich w Krakowie, oddz. rękopisów, rkps 1376,

s. 97,98.

286

7. Інструкції послам Війська Запорозького на елекційний та коронаційний сейми

Наприкінці липня (ст. ст.) 1668 р. Петро Дорошенко надіслав листа до

коменданта польської залоги в Білій Церкві Яна Зиґмунта Льобеля, котрий посів

цей пост того ж таки липня, заступивши генерал-майора Яна Стахорського,

якого на вимогу Дорошенка звільнив Ян Собєський

. Гетьман писав, що завдяки

Льобелю він довідався про скликання наступного сейму і готовий відрядити

на нього послів, але спочатку мусить порадитися з полковниками й отримати

їхню згоду

. Жодних відомостей про делегування козацьких послів на цей сейм

немає, швидше за все, їх так і не відправили. Невідомо також, чи ставилося на

сеймі козацьке питання. Натяк на те, що його принаймні зачепили під час сейму,

знаходимо у відповіді Петра Дорошенка від 6(16) жовтня 1668 р. на інструкцію

князя Димітра Єжи Корибута Вишневецького (див. посилання 16), де висловлено

здивування тим, що Військо Запорозьке досі не дочекалося обіцяної комісії

На елекційному сеймі 22 травня 1669 р. прозвучала інформація, що на лист

Петра Дорошенка до великого коронного канцлера (це був Ян Лєщинський),

написаний у кінці жовтня (ст. ст.) 1668 р. з Чигирина, сенат відповів, щоб Військо

Запорозьке відрядило на цей сейм своїх послів із викладом вимог («cum postula

tis»)

. Ще до елекційного сейму у Варшаві 5 листопада - 6 грудня 1668 р. відбувся

конвокаційний сейм*, куди Дорошенко так само не відряджав послів

. З діярія

цього сейму

випливає, що козацьке питання тут не розглядали, натомість сейм

звернувся з універсалом «на Україну» - до Війська Запорозького, запевняючи

його у своїй зичливості та дотриманні Річчю Посполитою в козацьких справах

пунктів Підгаєцького трактату

. У відповіді (лист недатований, зберігся в копії)

на лист Дорошенка від 12 (22) січня 1669 р. Ян Собєський висловив сподівання,

що елекційний сейм затвердить комісію

. Того самого місяця якийсь анонім

письмово повідомив Дорошенкові, що цей сейм відкриється у Варшаві 2 травня

і бажано, аби Військо Запорозьке відрядило послів, які ознайомили б сейм із

вимогами й проханнями козаків

ДорошенкоД. Гетьман Петро Дорошенко... С. 209.

Pisma do wieku і spraw... Т. I. Cz. 1. S. 404. Те саме: Biblioteka Czartoryskich w Krakowie,

oddz. rękopisów, rkps 1376, s. 105, 106.

APG, zesp. 300.29, № 160, s. 292; № 257, s. 155.

Biblioteka Czartoryskich w Krakowie, oddz. rękopisów, rkps 408, s. 556.

* Конвокаційні сейми відбувалися в періоди міжкоролів’я.

APG, zesp. 300.29, № 256, s. 505, 509 (копія недатованого листа-відповіді Яна Собєського

на лист до нього Петра Дорошенка від 12 (22) січня 1669 р.).

Biblioteka Czartoryskich w Krakowie, oddz. rękopisów, rkps 426, s. 673-724.

Ibid. Rkps 408, s. 233.

APG, zesp. 300. 29, № 256, s. 505, 509.

* Ibid. № 160, s. 380; № 257, s. 105, 106.

287

Микола Крикун

16 (26) березня 1669 р. київські козаки Степан Єремієнко і Василь Глущенко

свідчили в Києві перед московським воєводою Петром Шерємєтєвим, за

дорученням якого вони їздили розвідати на контрольовану Дорошенком частину

Правобережжя. За їхніми словами, на Корсунській раді Війська Запорозького,

яка відбулася 11-12 (21-22) березня і на якій вирішено було прийняти протекцію

Османської імперії

, посланець від Яна Собєського передав Дорошенкові його

запевнення, що «все государство полское против тех подгаяцких статей (тобто

згідно з Підгаєцьким трактатом. - М. К.) все будут держать крепко и ничего

нарушать не будут». «И Дорошенко де с старшиной (на тій раді. - М. К.) договор

учинили, что, выбрав изо всех полков казаков старых самых добрых и верных

людей, с полку по два человека, и послать их на сейм (елекційний. - М. К.) к

гетману Яну Сабескому и к сенатурам в нынешних скорых днях для договоров».

Посланець Собєського, - читаемо далі в цьому документі, - «поехал в Полшу

после рады на другой день, а к Дорошенку де будут ис Полши комисары после

светлого воскресения Христова* вскоре для постановленья и укрепленья до

говорных статей, а съезд де будет у них в Корсуне»

. А 6 (16) травня 1669 р. в

Малоросійському приказі в Москві свідчив донський козак Обросім Телешов,

який повернувся з Чигирина, куди їздив із Глухова передати Петрові Дорошенкові

та його політичному союзникові митрополитові Йосифу Тукальському грамоти

царя й олександрійського патріярха. За словами Телешова, в Чигирині побував

польський посланець - білоцерківський підстароста По(д)горецький, щоб гетьма

нові «говорить о миру от всей Коруны Полской и Речи Посполитой да и для

того, чтоб он, Дорошенко, и Войско Запорожское послали в Полшу на сейм для

обранья короля»

. Зі свідчення в Переяславі 13 (23) травня 1669 р. колишнього

київського полковника Василя Дворецького, котрий щойно повернувся з «чи

гиринського» полону, випливає, що польський посланець (тут його названо

Нагорецьким) до Чигирина прибув 9 (19) квітня. За словами Дворецького, він

мав домогтися, щоб «послов на обрание короля Дорошенко послал»

Зрештою, Петро Дорошенко відрядив послів на елекційний сейм, який

відбувався 2 травня - 19 червня 1669 р. і на якому в останній день, 19 червня,

королем було обрано князя Міхала Вишневецького. Одинокий слід їхнього

приїзду до столиці - передана властям Речі Посполитої супліка - писемний перелік

вимог і прохань Війська Запорозького. Цей документ можна кваліфікувати як

Крикун М. Корсунська козацька рада 1669 року.

1669 року православну Пасху святкували 15 квітня (ст. ст.).

Акты ЮЗР. 1875. Т. VIII: 1668-1669. 1648-1657. С. 145.

Там само. С. 186.

Там само. 1877. Т. IX: 1668-1672. С. 163, 164.

288

7. Інструкції послам Війська Запорозького на елекційний та коронаційний сейми

своєрідну інструкцію, бо в розмовах із представниками польської влади посли,

без сумніву, мали керуватися нею як інструкцією. Супліка складена в Чигирині,

датована 1 (11) червня 1669 р. і власноручно підписана Петром Дорошенком.

Було це незадовго до закінчення роботи сейму, тому, зрозуміло, козацькі посли

до Варшави могли прибути десь після 19 червня

. Супліка відома в латиномовній

копії, яка збереглася у ватиканському Архіві Конгрегації Пропаганди Віри. Копії

передує заголовок італійською мовою, даний уже в цьому архіві, в якому документ

названо меморіялом («memoriale»)

. Виявлено також два стислі перекази

супліки польською мовою, текстуально майже ідентичні, в обох не зазначені

дата і місце її появи. Один із документів - тогочасна копія під назвою «Desideria

posłów kozackich»

, а другий - набагато пізніша копія (можливо, XVIII ст.) під

назвою «Excerpt krótki wszytkich punctów supplikiey na electię nayiaśnieyszego

króla Michała»

. Імовірно, в оригіналі супліка була написана тогочасною канце

лярською українською мовою, а згадана латиномовна копія - переклад з неї.

Що ж до двох переказів супліки, то вони могли спиратися на оригінал, але, оче

видно, були доповнені іншими відомостями, бо зміст латиномовної копії і поль-

ськомовних переказів документа не завжди збігається.

Петро Дорошенко також делегував послів на коронаційний сейм, який

проходив 1 жовтня - 12 листопада 1669 р. у Кракові. їм доручено було по

дати козацьку інструкцію королю й «усім станам Речі Посполитої», тобто се

натові й посольській ізбі. Інструкція, датована З (13) жовтня, відома у двох

примірниках: один - це оригінал українською мовою з власноручним підписом

Дорошенка

, другий - набагато пізніша (може, з XVIII ст.) польськомовна копія

(з оригіналу?)

. В одному з діяріїв цього сейму сказано, що 7 жовтня на ньому

Про те, що козацькі посли з суплікою прибули після сейму («Cosaci post electionem plane...

cum supplici libello... supervenere»), читаємо в листі київського уніятського митрополита

Ґабрієля Коленди до Конґреґації Пропаганди Віри, написаному ЗО липня 1669 р. в Супраслі

(місто в Троцькому воєводстві Великого князівства Литовського) (Monumenta Ucrainae His

torica/ Зібрав митрополит Андрей Шептицький. Рим, 1975. Т. XII (1660-1701). Supplementum.

С. 224). До речі, в цьому листі Колецда частково переказує фрагменти супліки, де викладено

скарги на дії уніятського духовенства (Ibid. С. 224,225).

Monumenta... 1966. Т. III (1650-1670). С. 305-311. Упорядники цього тому супроводили

публікацію документа видавничим заголовком «Memoriale Petri Dorosenko, ducis Cosacorum».

Очевидно, тут «Memoriale» запозичене з італомовного заголовка.

APG, zesp. 300. 53 (Korespondencja m. Gdańska), Ns 105, s. 259-261.

AGAD w Warszawie, zesp. Archiwum Branickich z Suchej, № 33/46, s. 2—4.

Biblioteka Czartoryskich w Krakowie, oddz. rękopisów, rkps 402, s. 677-684.

* AGAD w Warszawie, zesp. Archiwum Branickich z Suchej, Nr. 33/46, s. 6-13. Козацький

літописець Самійло Величко наводить інструкцію Війська Запорозького без початку й кінця

і датує її «октоврія числ последних» 1669 р. (Величко С. Летопись событий в Югозападной

19-6-1279

289

Крикун М. Між війною і радою. Козацтво Правобережної України в другій половині XVII - на початку XVIII століття

Подождите немного. Документ загружается.