6. Корсунська козацька рада 1669 року
гетманом совершенным Петра Дорошенка, чтоб быть ему по обоих сторонах
Днепра одному гетману»
94
. У грамоті султана Війську Запорозькому від травня
1669 р. зазначено, що козаки «по совету войсковому (тобто на Корсунській ра
ді. - М. К.) обрали гетманом Петра Дорошенка»
95
. 22 травня 1669 р. на засіданні
елекційного сейму, який відбувався з 2 травня по 19 червня і на якому було обрано
королем князя Міхала Вишневецького, оголосили інформацію про Корсунську
раду, засновану переважно на «Меморіялі». У діяріях цього сейму дуже стисло
переказано історію, як Петро Дорошенко поклав на килим булаву й бунчук і як
йому їх повернули
96
.
Очевидно, ця історія передує в «Меморіялі» решті подій, бо першим на раді
постало питання, кому ж володіти гетьманською булавою. Завважмо, що раніше,
наприклад, коли розсилалися гетьманські універсали, про це не йшлося. Схоже,
на розгляд ради це питання поставив сам Петро Дорошенко, зваживши, як він
сказав, на сум’яття серед її учасників. Можна лише здогадуватися, у чому воно
полягало. Імовірно, у Війську Запорозькому існувала опозиція Дорошенкові -
невдоволені його авторитарністю, особливо ж його курсом у відносинах Війська
з Річчю Посполитою, Москвою і Туреччиною.
Треба нагадати, що перед радою опозиціонери, хоч, може, й не всі, почали
заявляти, що Дорошенка на гетьманському уряді має заступити Юрій Хме
льницький. На самій же раді, за словами Тімофєя Кроміна, мабуть, ще до того,
як Дорошенко поклав булаву й бунчук, «старшина де казацкая и казаки и чернь
... говорили ж, что Дорошенку отнюдь гетманом не быть, а быть бы Юраску
Хмелницкому»
97
. «Правдоподібно, - пише Микола Андрусяк, - що кандидатуру
ченця Гедеона Хмельницького на гетьмана висунули (на раді. - М. К.) козаки,
які хотіли держатися Московщини і тому були невдоволені з Дорошенка, що
накладає з Турками»
98
. Це зауваження може стосуватись частини супротивників
Дорошенка. Якщо вірити тим-таки Тімофєю Кроміну та Осіпу Соболеву, то
й турецький посол перед радою був налаштований (причини вони не вказали)
проти Дорошенка і готовий був підтримати кандидатуру Юрія Хмельницького
на гетьманський уряд, нібито маючи на це повноваження від владників Порти.
За словами Кроміна, Юрій Хмельницький на пропозицію посла (нагадаємо, що
Кромін, як і Соболев, говорив про «турецьких послів») та «старшини козацької
93
APG, zesp. 300.29, № 258, s. 377.
94
Акты ЮЗР. Т. VIII. С. 145.
95
Там само. Т. IX. С. 173. В іншому варіянті цього листа сказано, що козаки «постановили ...
пана Дорошенка гетманом» (Biblioteka Czartoryskich w Krakowie, oddz. rękopisów, rkps 2110,
s. 463).
96
Biblioteka Czartoryskich w Krakowie, oddz. rękopisów, rkps 404, s. 214; rkps 408, s. 557.
97
Акты ЮЗР. Т. VIII. С. 137.
98
Андрусяк М. До боротьби між П. Дорошенком і П. Суховієм... С. 215.
263