Крикун М. Між війною і радою. Козацтво Правобережної України в другій половині XVII

Подождите немного. Документ загружается.

Микола Крикун

на козацьких послів відомо, що 11 квітня 1666 р. до Варшави прибули як посли

паволоцький полковник Ярош Грицютенко на чолі «20 полкових послів» та Іван

Василевський, а 28 квітня - Прокіп Семенович

. З якою метою вони приїхали

і чому не всі разом - не сказано. У польській столиці вони з’явилися під час

роботи сейму (сейм працював до 4 травня

), тому припускаємо, що вони були

делегатами на сейм. А чисельність посольства на чолі з Ярошем Грицютенком

підказує, що їхнім завданням було ознайомити сейм і короля з інструкцією Ли

сянської ради

У згаданих відомостях про витрати на козацьких послів сказано, що

посольство Яроша Грицютенка пробуло у Варшаві до 25 травня, а Прокіп Се

менович - до 26 травня

. Із відповіді короля на інструкцію знаємо, що посли

двічі були в нього на авдієнції. Згідно з тогочасним повідомленням із Варшави,

опублікованим у «Theatrum Europaeum», перша авдієнція, під час якої посли

вручили королю інструкцію

, відбулася 9 травня. Як випливає з тієї самої відпо

віді короля, документ йому вручили в присутності двох сеймових палат - сенату

та посольської ізби («przy zgromadzonych stanach Rzeczypospolitey»). У самій

інструкції сказано, що її слід передати «в сенаті», можливо, це означало і в

присутності посольської ізби. Друга авдієнція відбулася десь перед 24 травня:

цим днем датована відповідь короля, з якої видно, що цього разу він прийняв по

слів у зв’язку з їхнім від’їздом («przy odprawie»).

Інструкція відома в одному примірнику, який міститься в книзі 402рукописного

відділу Бібліотеки Чарторийських у Кракові поряд з іншими козацькими мате-

Беляшевский Н. Расходы Речи Посполитой на козацких послов // Киевская старина. 1897.

Т. LVII. Отдел II. С. 87, 88. В інструкції Ярош Грицютенко фігурує як Ярош Гриценко.

Дмитро Дорошенко резонно ототожнює Прокопа Семеновича з чигиринським полковником

Прокопом Бережецьким (Дорошенко Д. Гетьман Петро Дорошенко... С. 76), котрий, до речі,

так само фігурує в інструкції. Про посаду Івана Василевського невідомо.

Chronologia sejmów polskich... S. 154. Про те, що посли прибули до Варшави під час роботи

сейму, сказано, зокрема, в «Theatrum Europaeum» (В. X. S. 225).

Дмитро Дорошенко описує приїзд козацьких послів до Варшави на основі розвідки Миколи

Біляшівського. Водночас, посилаючись на с. 615 з рукопису 402 Бібліотеки Чарторийських

у Кракові, він стверджує, що інструкцію Лисянської ради до Варшави повезли Михайло

Зеленський, Гнат Уляновський, Прокіп Бережецький та Іван Чекаловський (Дорошен

ко Д. Гетьман Петро Дорошенко... С. 75-76). Однак на вказаній сторінці нічого про це

немає. Якраз тут, до речі, починається виклад «лисянської» інструкції, з якої випливає, що

Михайло Зеленський і Гнат Уляновський (так само як Прокіп Бережецький) були відповідно

брацлавським і корсунським полковниками в Дорошенковому Війську, а Іван Чекалов

ський - генеральним писарем. їхню участь у козацькому посольстві, за винятком Бережецького,

не підтверджує жодне відоме джерело.

Беляшевский Н. Расходы Речи Посполитой... С. 87, 88.

Theatrum Europaeum. В. X. S. 225.

210

5. Інструкція послам Війська Запорозького на Варшавський сейм 1666 року

ріялами. Це оригінал документа, скріплений власноручним підписом Петра До

рошенка і печаткою. Документ недатований, має 19 сторінок, писаний однією

рукою польською мовою (не завжди грамотно), густо пересипаною латинськими

словами і зворотами. Складається з заголовка, двох вступних абзаців, 36 абза

ців змісту, підпису гетьмана, «підписів» старшини, печатки. Досі інструкція заці

кавила тільки Дмитра Дорошенка, який переказав її зміст

Відповідь короля виявлено в копії, зробленій приблизно в останній третині

XVIII ст. з рукопису (оригіналу або копії), який у той час зберігався в архіві

короля Станіслава Августа. Ця копія відклалася в книзі 160 рукописного відділу

Бібліотеки Чарторийських у Кракові - одній із багатьох книг, які становлять

документальний рукописний комплекс, що його називають теками Адама На-

рушевича на честь відомого в Речі Посполитій останньої третини XVIII ст.

історика і поета, який упорядкував це величезне зібрання копій документів з

історії Польщі, України, Білорусії, Литви з часів середньовіччя до XVIII ст. Ко

пія відповіді короля має 18 сторінок, писана польською мовою, складається з

заголовка, вступного абзацу, ЗО абзаців змісту, завершального абзацу. Про неї

ще ніхто навіть не згадував.

У вступній частині інструкції сказано, що посли при зустрічі з королем

повинні передусім засвідчити йому «до ніг» «вірне підданство, найнижчі послуги»

гетьмана й усього Війська Запорозького, а потім поцілувати йому руку і висловити

сподівання, що король усе це належно оцінить. Далі посли мали вручити королю

інструкцію з козацькими проханнями. Король і «вся Річ Посполита», читаємо в

ній, «без сумніву», прислухаються до цих прохань і виконають їх.

У вступній частині відповіді король висловлює задоволення тим, що за по

середництвом своїх послів Військо Запорозьке освідчилося йому у «вірному під

данстві»; свою прихильність він виявив на двох авдієнціях, які дав козацьким

посланцям. У завершальному абзаці він запевняє, що постійно матиме на оці по

треби Війська Запорозького, а якщо нині він не в змозі їх усі задовольнити, то

це треба трактувати не як вияв королівської неласки, а як наслідок нелегких вну

трішніх і зовнішніх обставин.

Зміст обох документів структурно тісно взаємопов’язаний: кожен абзац

королівського документа - це відповідь на абзац інструкції. Виняток становлять

три випадки, коли на два абзаци інструкції припадає один абзац відповіді, та один

випадок, коли порушено послідовність відповідей на пункти інструкції. Лише на

два пункти (абзаци 33, 35) немає відповідей. Зміст обох документів охоплює два

блоки питань. Спершу йдеться про потреби православної церкви (тут абзацам 1,

2, 3, 4, 5, 6 інструкції відповідають абзаци 1, 2, 3, 4, 5, 6 відповіді, а абзацам 7

і 8 - абзац 7), другий же блок - справи власне Війська Запорозького (абзацам 9,

ДорошенкоД. Гетьман Петро Дорошенко... С. 71-75.

14*

211

Микола Крикун

10,11,12,13,14,15 і 16, 17,18,19,20, 21,22,23,24 і 25, 26 27,28,29, 30,31,32,

34, 36 інструкції відповідають абзаци 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14,15, 16, 17, 18, 19,20,

21, 22,23, 24, 25, 26, 27, 28, 30, 29 відповіді)

Питання, зачеплені в інструкції, стосуються широкого кола козацьких

інтересів - і важливіших, і часткових. За змістом вона дуже близька до інструкції,

яку схвалили 30 листопада (ст. ст.) 1664 р. на раді козацької старшини в таборі під

містом Лисянкою

, це ніби її скорочений варіянт

. У відповіді короля в багатьох

«інструкційних» питаннях визнано рацію козаків, але водночас видно, що король

намагається згладити надто гострі питання, а то й ухиляється від прямої відповіді.

Пізнавальне значення цього документа неабияке: він дає уявлення про ставлення

владників Речі Посполитої до політично-релігійної ситуації на українських

землях, до Війська Запорозького, містить також конкретний матеріял (наприклад,

стосовно Павла Тетері), який доповнює зміст інструкції.

Сейм, якому була адресована інструкція Лисянської ради, навряд чи спромігся

розглянути висловлені в ній козацькі прохання - він закінчився безуспішно

поповнивши список зірваних у третій чверті XVII ст. сеймів. Невідомо, чи

розглядав їх наступний сейм - Варшавський звичайний сейм 1666 р., який тривав

від 9 листопада до 23 грудня і який теж, до речі, зірвали

. Про це треба пам’ятати,

знайомлячись із текстами обох документів і примітками до них. Прохання,

висловлені в «лисянській» інструкції 1666 р., стали своєрідною програмою дій

для Дорошенкового Війська Запорозького в його стосунках із владними колами

Речі Посполитої. Недаремно частина цих прохань так чи так повторювалася в

наступних інструкціях Війська, адресованих сеймам і королю

Дмитро Дорошенко виділяє в інструкції, крім двох зазначених блоків питань, ще й питання

освіти (абзаци 7 і 8) (ДорошенкоД. Гетьман Петро Дорошенко... С. 72), проте він не зауважує,

що вони подані тут у контексті потреб православної церкви. До речі, саме Дмитро Дорошенко

звернув увагу на те, що в повідомленні з Варшави про козацьку інструкцію Лисянської ради,

опублікованому в «Theatrum Europaeum» (В. X. S. 220), сказано, ніби в ній були такі вимоги:

1) скасування церковної унії; 2) виведення польських залог із козацької України; 3) при

пинення на п’ять років діяльности польської адміністрації та постоїв польського війська в

козацькій У країні; 4) 40 тисяч козацького реєстрового війська - згідно зі Зборівською угодою

1649 р. Зазначимо, що перший і третій із цих пунктів тільки частково відповідають інструкції,

а решта і зовсім далекі від неї.

Див.: Крикун М. Інструкція послам Війська Запорозького на Варшавський сейм 1664 року

// Україна модерна. Львів, 2000. С. 381-408.

Там само. С. 381-400.

Chronologia sejmów polskich... S. 154.

Ibid.

Див.: Крикун М. Інструкції послам Війська Запорозького на елекційний та коронаційний

сейми 1669 року // Центральна і Східна Європа в XV-XVIII століттях. Питання соціально-

212

5. Інструкція послам Війська Запорозького на Варшавський сейм 1666 року

Далі републікуємо повністю «лисянську» інструкцію та відповідь на неї

короля. При цьому довелося осучаснити пунктуацію, яка в них дуже довільна,

і в більшості випадків проставити діякритичні знаки. Нумерація абзаців обох

документів наша, тому вона наведена в круглих дужках. Щоб полегшити читачеві

сприйняття змісту, републікацію супроводжують якомога докладніші примітки.

Непрокоментованими залишилися кілька пунктів інструкції, які не потребують

приміток, і набагато більше пунктів відповіді, пояснення до яких можна знайти у

примітках до «відповідних» їм пунктів інструкції.

ДОДАТКИ

№1

1666р., [лютого 20 (ст. ст.)]. Під Лисянкою. -

Інструкція послам Війська Запорозького, відправленим на

Варшавський звичайний сейм, скликаний на 17 березня

того самого року

Instructia wyraźna od nas, wszytkiey starszyny, oboźnego, sędziów generalnych, pisarza

у asawułów, półkowników, setników, atamaniy, towarzystwa у czerni Woyska JE° Kr. Mści

wiernie przychilne

Zaporoskiego, teraz z iednostayney Rady naszey Łysiańskiey na seym

ninieyszy do Naiaśnieysze

Maiestatu JE° Kr. Mści, Pana Naszego Wielce Młłciwe

, у wszyt

kiey Rptey posłom naszym powierzona.

Naprzód. Przed pocałowaniem ręki Pańskiey maią у powinni będą posłowie nasi wierne

poddaństwo, nayniższe vsługi Pana Doroszenka, Hetmana, у wszytkie

Woyska JE°KM. wi

erne

do nóg Maiestatowi JE° Kr. Mści cum summa veneratione solleniterque oddać, którzy,

ieśliby ex innata simplicitate sua mieli Maiestat Naiaśnieyszy JE° KM. przywitać, vfamy,

że to JE

KM., Pan nasz wielce młściwy, swoią oycowską łaskawością у młłściwą pokryie

clementią.

Po łaskawym zaś pocałowaniu ręki Pańskiey у po oddaniu wiemey poddańskiey Maies

tatowi JE

KM. veneratiey maią tę naszę, wszytkie

Woyska JE° KM. Zapór., powierzoną у

de toto wyraźną instructię pod nogi Maiestatu JE° KMści, Pana Nasze

wielce młśwe

, pub

lice w Senacie oddać, w którey instructiey pokorne petita latius śmiemy do niezwyciężonego

KMści Maiestatu у wszytkiey Rptey przez posłów naszych donosić, nic nie wątpiąc po

młłśwey JE° Kr. Mści clementiey, że łaskawe oycowskie odniosą, co sama expostulat aequitas,

za krwawe zasługi nasze vkontentowanie.//

економічної та політичної історії. До 100-річчя від дня народження професора Дмитра

Похилевича. Львів, 1998. С. 190-215; інструкція від 2 (12) жовтня 1670 р. (Акты ЮЗР. 1877.

Т. IX: 1668-1672. С. 300-311 (копія українською мовою); Biblioteka Czartoryskich w Krak-

wie, oddz. rękopisów, rkps 402, s. 729-740 (оригінал українською мовою)).

213

Микола Крикун

(1.) Nie tylko starożytnych przodków naszych czułość у staranie w tem się nay więcey

fundowało zawżdy, ale у nas samych chrześciańska powinność у wiary naszey graecoruskiey

nievniadskiey pobudza zelus, abyśmy primario cerkwie naszey wschodniey obronę jey

nabożeństwa у wszytkie

duchowieństwa nasze

prawosławnego całość, wolność у zaszczy

cenie super omnia fundowali у tutissime mogli retinere. A że główna przeszkoda у zaraza

wschodnim cerkwiam naszym nievniackim, wierze у duchowieństwu naszemu iest vnia,

która nie ustaie duchownych naszych, w posłuszeństwie Patriarchi Koństantinopolskiego

zostających, prześladować у pospolitych vciemiężać ludzi, tedy gorące у pokorne proźby

posłowie nasi maią quam humillime wnieść do Naiaśnieysze

Maiestatu JE° Kr. Mści у

wszytkich Jch Mściów PP. Senatorów,

aby według dawney niepoiednokrotney łaskawey

oycowskiey obietnicy, przywilejem у konstitutią confirmowaney, JE° Kr. Mści у wszytkie

Senatu była deleta у cerkwiey, у monasterów nam, у dóbr duchownych, które teraz possident

vniaci, ystąpić*

. A ieśliby pokorna proźba nasza nie mogła w tem z Pańskiey dobrotliwości

pożądane

sobie otrzymać effectu, tedy przynamniey żeby nie tylko w Vkrainie, ale w Koronie

у w Wielkim Xztwie Litewskim у gdziekolwiek graecoruski prawosławny nievniacki znay-

duie się nasz naród, do dóbr cerkiewnych wszelakich у duchownych, do cerkwiey naszych

nievniackich interessować, popów у pospulstwa ciemiężyć, także przewielebnych oyców epis

kopów prawosławnych naszych vniaci prześladować więcey nie ważyli się у odtąd żadne

do prawosławiey naszey z łaski JE° Kr. Mści, Pana naszego młcwe

, nie mieli pretextu у

consensu.//

(2.) Jako zawsze od wieków ex clementia naiaśnieyszych królów Jch Mciów, świętey

pamięci antecessorów JE° Kr. Mści, tak у teraz sczęśliwie nam panuiącego JE

Kr. Mści, Pana

nasze

wielce młścwe

*Woysko JE

Kr. Mści wierne Zaporozkie nie wątpi cieszyć się w tym

у ab omni adverritate zaszczyca sie wolnością, prawem rełigiey graecoruskiey, świętobliwie

nadanym у constitutiami approbowanym'

, supplicować tedy maią posłowie nasi do JE° Kr.

Mści, Pana nasze

wielce młścwe

, у wszytkich stanów, aby (arbitry nostri libertatem roboratam

zachowywaiąc) żadnemu dominare violenter JE° Kr. М., Pan nasz wielce młścwy, in eadem

libertate rełigiey et ecclesiey naszey nie dopuścił iako supremus wolności у swobód у praw

naszych conditor et conseruator у aby tak teraz, iako et in posterum, żaden z duchowieństwa

violentus praeter liberam electionem na metropolią prawosławia nasze

wocowany nie był,

oprócz ten, kogo iuxta liberae electionis jura legitime et vnanimiter obbierzemy, albowiem

expressam у teraz violentiam praw у wolnościy cerkiewnych od przewielebne

oyca Win

nickiego mamy, bo lubo JE° Mść ociec Tokalski, metropolita, legitime electus od nas, dla

iakieyś ku Maiestatowi JE

Kr. Mści у Rzeczyptey vrazy у vdania subsistere do tych cza

sów nie może, którego oycowskiey milościwey JE° KM. recommendamus dementiey*

; lecz

przez to nie mogłaby się у nie miała gwałcić arbitry nostri libertas et libera electi

. Vpraszac

tedy powinni posłowie nasi vsilnie a pokornie maiestatu JE

Kr. Mści, Pna naszeo wielce

młścweo, aby teraz у w przyszłe czasy miała у zachowała wolność swoię religia у cerkiew

nasza graecoruska nievnicka wszelką, w czym, iako у dygnitarzowie duchownych у świeckich

stanów ziemskich у grodzkich, także bractwa, archimandrie, monastery teyże rełigiey graeco-

ruskicy nievniackiey w Wielkim Xztwie Litewskim у w woiewództwach koronnych Kiiows-

214

5. Інструкція послам Війська Запорозького на Варшавський сейм 1666 року

kim, Bracławskim у Czemihowskim maią przynależyty zelus wiary y libertatis huius prawo

ad eligendum sibi nouum pastorem. Także y absque libera voce votisque et consensu y na(s),

Woyska JE° Kr. M. Zaporoz.,//którzy immediatus* do electiey metropoliti kiiowskie

naszeo

prawosławne

należymy, na metropolią electia valoru nie może mieć. Jeśli tedy electus JE°

Mść ociec Tukalski od tey praeeminentiey metropolitańskiey, quo iure et ratione nescitur, miał

by być abalienatus, recommendamus pilne staranie у pokorne proźby nasze posłom naszym,

aby iuxta liberae electionis iura znowuśmy sobie electię złożyli у obbierali, у na kogo sam

scrutator cordis sprawi na tey electiey, ex omnium nostrum disponet consensum, na tego am-

plectemur у władzę metropolitańską у nasze iako pastorowi posłuszeństwo oddamy. A tak aby

w przyszłe czasy żaden violenter nie vsurpowal sobie absque libera electione nie tylko władzy

metropolitańskiey, ale y post decessum metropolity у episcopów dóbr duchownych disposity

у administraty, pokornie na to v Maiestalu JE° Kr. Mści o przywiley у confirmatię instabunt

posłowie nasi.

(3.) Consequenter zelus у powinność wiary naszey chrześciańskiey graecoruskiey wz

budza nas supplicować у za inszych generaliter stanów duchowieństwa nasze® prawosławne

archimandriy, monasterów, bractw у inszey duchowney praeeminetiey, znayduiacych się w

różnych powiatach у mieyscach, które iakiekolwiek dobra cerkiewne у swoie maią grunta,

mienia, pasieki, futory, jeziora, stawy, młyny, bory у inne przynależności, prawem у przy-

wileiami zdawna roborowane, tak od naiaśnieyszych Królów Ich Mciów antecessorów, iako

у od sczęśliwie nam teraz panuiaceo JE° Kr. M. Aby tedy z miłościwey clementiey J° K.M.

mogli tutissime zażywać cum omni libertate spirituali у żeby od prouiantów na praesidia,

także у od stanowisk żołnierskich dobra duchowne у same duchowieństwo wolne ex clementia

JE° KM., Pana nasze

wielce młścwe®, у Rzeczyptey zostawało, - na to posłowie nasi nizko

vpraszac maią Maiestatu JE° Kr. Mści, Pana nasze

wielce młścwe

, o wyraźny JE° Kr. Mści

przywiley у confirmatię.

(4.) Cerkiew lubelska ponieważ z woli у clementiey JE° Kr. Mści iawnie od vnitow odcięta

у według dawnieyszych praw у przywilejów, iey należących,//przez wysadzonych Ich Mściów

pp. comissarzów nam, prawosławnym nievnitom, przywrócona у oddana, tedy za to iako po

kornie Majestatowi JE° Kr. Mści, Panu naszemu wielce młścwemu dziękuiemy. Tak uniżenie

posłowie nasi powinni prosić JE° KM. o potwierdzenie teyże cerkwie lubelskiey praw, aby

byli constitutią teraźnieyszą seymową obwarowane

(5.) Boli у to cerkwie naszey graecoruskiey, że у monastyr Milecki, id est archimandria,

praw swoich ma naruszenie, iż od żołnierskich distributów, stanowisk у statiey w dobrach

swoich duchownych swoiey nie ma wolności; gdyż ten monastyr fundowany jest od szlachty

na dobrach ziemskich, tedy miałby podlegać zawsze iako z dóbr szlacheckich służbie woien-

ney pod czas pospolitego ruszenia według porządku woiewództwa swego wiecznemi czasy.

Zlecami o tym posłom naszym do JE° Kr. Mści supplikować, aby ex clementia JE° Kr. Mści

tego monastera albo archimandriey Mileckiey prawa dawne у wolności ninieyszą constitutią

seymową byli confirmowane у żeby od tego czasu z inszemi duchownemi dobrami żadnym

ciężarom żołnierskim Milce nie podlegali

* immediate

215

Микола Крикун

(6.) ponieważ pacta Zborowskie maią w sobie expresse у iako przywiley у confirma-

tia łaski JE° Kr. Mści opiewa, iż od Maiestatu JE° KM. у wszytkich Ich Mściów PP. Sena

torów petita Woyska JE

Kr. Mci Zaporozkieo odnieśli byli у otrzymali to, że JE° Mść ociec

metropolita nasz kiiowski z oycami episkopami prawosławnemi sedes swoie w senacie miał

mieć*

tedy pokornie у o tym maia supplicować do Maiestatu JE° Kr. Mści posłowie nasi, aby

z miłościwey przyobiecaney у constitutią obwarowaney łaski mieli zawsze w senatorskich

stółkach sedem, liberam vocem et dignitatem suam spiritualem, tak sam JE° Mść ociec metro-

polita//kiiowski, iako у oycowie episkopowie prawosławni, nievniaci, żadnych dishonorów.

(7.)

*Kiiów albo szkoły kiiowskie, luboć to pod iarzmem moskiewskim zostaią*

, lecz

życzliwość у wierność nasza Woyska JE° Kr. Mści wiernego Zaporozkiego sprzyia to, aby za

directią Naywyższe

Boga zastępów nie tylko Kiiów у Zadnieprze oddało swoie vpokorzone

poddaństwo, ale у postronni nieprzle* pod nogi Majestatowi JE° Kr. Mści, Pana naszego wielce

młśwe®, byli subiugati. Tey nadzieie będąc, wnosimy pokorne petita przez posłów naszych,

*aby kiiowskie szkoły, id est collegium, bractwa, łacińskie nauki (gdy się czas otworzy) mogli

rozmnażać, żeby przywileiem et constitutione tirmius stwierdzona у roborowana była w tym

oycom kiiowskim libertas*

(8.) Jeśli kiedy może pobożna stanąć burs et seminarium na studentów fundatia, vpraszac

będą posłowie nasi, aby kożdemu chcącemu erigować у fundować wolność pospolitym

prawem, w konstitutiey wyrażonym, caueatur.

(9.)

*Wolności Woyska JE

Kr. Mści Zaporozkiego, iako od naiaśnieyszych praedeces-

sorów у antecessorów śwtey pamięci у same° Króla JE° Mści, teraz sczęśliwie nad nami

panuiące

, przez pacta Zborowskie są nadane у seymowemi constitutiami vtwierdzone*

, tak

aby wszystkich praw, przywileiów wolnoścy, nam służących, stanęła na ninieyszym seymie

innouatia у approbatia, vnizenie prosić będą posłowie nasi nie tylko dla nas, którzy//persisti-

mus infidae, ale у tych alliciendo, którzy rospaczaią o clementiey JE° Kr. Mści у Rzeczyptey.

(10.) Po danych przywileiach Zborowskich pact declaratia łaski pańskiey JE° Kr. М. у

confirmatia teyże declaratiey iako opiewa, tak śmiemy do nóg Maiestatu JE

Kr. Mści, Pana

nasze

wielce młścweo, podać у punctatiue wyrazić wszelakie dawne у teraz służące wolności

kozackie, aby całe у nienaruszone byli у zachowane, sczodrobliwey clementiey JE° Kr. Mści,

Pana nasze® wielce młścwe

, vpraszac pokornie.

(11.) O komput Woyska JE° Kr. M. Zaporozkie®, iak wielce ma być, Maiestat JE® Kr.

Mść turbować nieśmiemy, ponieważ rozerwane Woysko у większa część pod protectią cara

moskiewskiego vporczywie sie opponuią

(12.) Jednakże ile gdziekolwiek wiememi, życzliwemi у statecznemi maią, mogą у pow

inni znaydować sie Maiestatowi JE® Kr. Mści у wszytkiey Rzeczyptey nie tylko w dobrach

JE® Kr. Mści, ale у dobrach szlacheckich у duchownych Kozacy, aby od ich mściów panów

dziedzicznych, starostów, dzierżawców, ich namiestników, podstarosciów, vrzędników nigdy

na swoich wolnościach wszelakich, gruntach, mieniach, pasiekach, polach, domach, futorach,

młynach, stawach у na wszelakiey kozackiey własności nie ponosili, nie uznawali nulla praei-

* nieprzyiaciele

216

5. Інструкція послам Війська Запорозького на Варшавський сейм 1666 року

udicia, oppressionem et calamitates y aby od tychże vrzędow ich mściów panów dziedzic

znych Kozak żaden wiemy w naymnieyszych sprawach sądzony nie był, ale żeby swoiemu

prawu kozackiemu podlegał: w kożdym półku półkownika samego albo у od inszey starszyny

swoiey zawsze aby byt sądzony, a osobliwie

w dobrach xiąząt Ich Mściów Wiszniewieckie®,

Zbaraskich, Ich mściów panów Zamoyskich, Koniecpolskich'

у innych ich mściów aby Ko

zacy,//wierni, życzliwi JE° Kr. Mści у Rzeczyptey, cale takowey wolności kozackiey participes

byli у żadnych praeiudicy nie doznawali, vniżenie JE° KM., Pana naszego wielce młścwego,

у Rzeczyptey vpraszac.

(13.) A lubo to

przeszłego roku niektóre miasta у miasteczka po tey naszey stronie

Dnieprza deyneckicmi gromadnemi incursiami moskiewską chitrością у Brzuchowieckieo

zdradliwą obłudą skłonne byli у powabione, przez których musieliśmy chudoby nasze, zd

rowie, mienia różne, żony, dzieci stracać у innumerabilibes stracili'

, iednak służebnicze ser

ca, sumnieniem poddańskim dobrym obowiązane, w prętkim odwrocie beneuole retrahendo

wierność naszę у poddaństwo Majestatowi Naiaśnieyszemu JE

KM., PN. młśwego, które

dożywotnie dotrzymywać obiecuiemy. Vpraszac tedy pokornie, wielce у vniżenie posłowie

nasi maią niezwyciężone

JE° Kr. Mść Maiestatu, aby JE° Kr. М., Pan nasz wielce młśwy,

naszey to własney nie raczył przyczytać rebellioni.

(14.) Ponieważ za głową, dobrym rządem, vsiłownym staraniem у codzienną pracą pana

Piotra Doroszenka, Hetmana, vnanimiter teraz et libere obranego, iakośmy wszyscy obywa

tele vkraińskie* tegoboczni Dniepru przyszli po rozróżnionych czasiech do complanatiey

swoiey y ad vnitatem, tak za iegoż promotią у pieczołowitym vsiłowaniem wierność naszę

у poddaństwo Majestatowi JE

Kr. М. у Rzeczyptey beneuole wznowić у sczyrze na świat

wyiawić vsiłowaliśmy у statecznie zachować obligati iesteśmy. Że tedy, patrząc na takowe

doznane Pana Piotra Doroszenka, Hetmana W.K.M. Zaporozkiego, argumenta у życzliwe ef

fecta, chętnie wolą naszę у ziednoczone serca, tak Woysko JE° Kr. Mści Zaporozkie, iako

y//pospulstwa vkraińskie wierne, nawracamy do JE

Kr. Mści, Pana Nasze

wielce młściwe

, у

odmienić nigdy nie życzymy przy zachowaniu statecznego JE° Kr. Mści, Pana naszeo wielce

młśwego, у Rzeczyptey poddaństwa, zaczym posłowie nasi vsilnie w tym у pokornie vpraszac

maią Maiestatu JE° Kr. Mści у wszystkich stanów, aby ta wolność nasza Woyska JE° Kr. Mści

Zaporozkie

, a temporibus vetustatis vrodzona, nie miała offensionem у nie odnosiła cassatiey,

ale

*iakośmy wszysci beneuole vnanimiterque duabus vicibus za Hetmana całego nasze

Pana

Piotra Doroszenka obebralr

, tak żeby przeciwko prawom у dawnym wolnościam naszym

nie był deiectus, ale z oycowskiey clementiey v Maiestatu JE° Kr. Mści, Pana naszeo wielce

młścwego,

aby był acceptowany у z teyże miłościwey pańskiey łaskawości aby był privile-

giatus

, alias inszego żadnego iako nie żądamy, tak у nie życzymy. Przez co, vchoway Boże,

aby nie urósł iaki motus, humillime JE° Kr. Mść, Pana nasze® wielce młwe®, vpraszamy.

(15.) Życzyliwość у wierność nasza, vpokorzone

Woyska JE° Kr. Mści Zaporozkiego,

pragnie tego, aby na Zaporoże, kędy iest rebellionis caput у bez którego niełatwo у Zadnieprze

vpokorzy swóy kark у zapamiętałość, raczył JE° Kr. М., Pan nasz wielce młśwy, swoię zasłać

miłościwą oycowską clementię przez wyrażony przywiley wolnościy kozackich у listem

* ukraińscy

217

Микола Крикун

Pańskim łaskawym obesłać onych, azaliby do vpamiętania у nawrócenia się do dziedziczne

Pana własne

, pod którym starożytni antecessores zostawali у wierne oddawali poddaństwo,

przyszli, albowiem mamy częste z Zaporoża wiadomości, że, gdyby vznali JE° Kr. Mści łaski

у ogłoszone wolności kozackie starodawne lub przez listy, przyiść pragną do nawrócenia się

w poddaństwo Króla JE° М. у Moskwę wykłóć tam leżącę zamyszlawaią

.//

(16.) Wszak у car moskiewski albo у Brzechowiecky

nie czym inszym Zaporoże у

Zadnieprze, woiennych у pospolitych ludziy, jako naybardziey swoiemi częstemi obłudnemi

omamia у zwodzi hramotami

. Prosić tedy pokornie, aby JE° Kr. Mść roskazał wydać z kan-

cellariey swoiey przychilne

'vniwersały dwoiakie lub у troiakie*

na Zaporoże у na Zad

nieprze do różnych miast у półków, przez co azaliby conscientias swoie ad bonum wzbudzali

у kierowali

(17.) Nie dla iakich inszych przyczyn у piechotne kozackie półki serdeniackie

у zaporoz

kie, którzy

* za dostoieństwo Maiestatu JE° Kr. Mści у Rzeczyptey znacznie у odważnie krew

swoię rozlewali, postrzały у rany dotychczas cierpią, pod Brasławiem, pod Raszkowem у

wszędzie na Zabużu, na Podniestrzu, powskramiaiac niesczęsne motus, musieli się collocować,

tylko naybardziey dla tego, aby od Zaporoża z Bohu rzeki у z inszych polowych mieysc, o

których się у teraz było zaięło omne malum, iako naypilniey у iako naostrożniey przestrzegali

у hamulcem zostawali, zwłascza na takowych pogranicznych niebespiecznych pasach locow-

ane, у dlatego, doświatczaiąc nowovskromionych miast у miasteczek na Zabużu у Podnies

trzu, ludziy, kmobmych stateczney poprzysiężoney cnoty, wiary, życzliwości у poddaństwa,

ku Majestatowi JE° Kr. Mści doskonałego, a częścią у dla wythnenia po pracach, trudach,

fatigach, które przez całe lato ronili za dostoieństwo Maiestatu JE° Kr. Mści, musiało się

locować. Prosić o to vniżenie imponimus posłom naszym, aby JE° Kr. Mść, Pan nasz wielce

młścwy, priuatam у żadney vsurpatiey nie raczył przyczytać, że tam niektóre żołnierskie

chorągwie nie zmieścili się

.//

(18.) A iako

za antecessorów hetmanów naszych starostwo Czehryńskie z clementiey

Pańskiey JE° Kr. Mść na buławę hetmana Zaporozkie

cedebat'

, które teraz barzo zniszczone,

zruginowane у w wielu miasteczek odciętych vbogie zostaią

*, gdy za przywilejami JE° Kr.

Mść różni różnie sobie povpraszali, iako to

Kapitanowke, Woronuwkę, Bużyn. Kryłow у

inne, a pustek nie rachujemy

, oprócz same

0 22

Czehryna, Medwedowki у Żabotyna*

, tak

tedy wielce у vnizenie prosić posłowie maią,

-aby od Maiestatu JE° Kr. Mści Czehryńskie

starostwo ze wszystkiemi miasteczkami у przynależnościami było conferowane przywileiem

nowym у constitutią stwierdzone na buławę, hetmaństwo, zkąd żeby Pan Hetman nasz mógł

mieć na różne posły у wielkie expedita woyskowe pomoc у poratowanie

(19.) Według dawney łaski у clementiey JE

Kr. Mści, Pana nasze

wielce młściweo,

ponieważ Łysianka iest ferowana na armatę Woyska JE° Kr. Mści Zaporozkie

za przywileiem

Kr. Mść cum omnibus attinentys, ale etiam lege publica ta JE° Kr. Mść Woysku Zaporoz-

kiemu militet donatia, pokorną do JE

Kr. Mści у Rptey wniosą supplikę, żeby z nieodmienney

* które

* zostaie

218

5. Інструкція послам Війська Запорозького на Варшавський сейм 1666 року

clementiey oycowskiey tenże przywiley, teraz v JE

Mść Pana Tetery, przeszłego hetmana,

zatrzymany, był Woysku oddany у constitutią seymową confirmowany

(20.) Praesidia JE° Kr. Mści, na Vkrainie leżące

, ile ubóztwo nasze zmagało, proui-

dowaliśmy у prouiduiemy

, lecz widzi Bóg у wszytkiemu światu teraźnieysze w Vkrainie

naszey desolatie, ruiny, znisczenia ludzkie, wielkie vbóztwo, czego у sami Ich Mść Pan

owie kommendanci

doświatczyli у doświatczaią, zaczym przez//posłów naszych nie tylko

my, wszystkie Woysko JE

Kr. Mści Zaporozkie wierne, ale у wszystkie pospólstwa nędzne

płaczliwie a pokornie Nay wyższy Maiestat JE° Kr. Mści błagamy у nizko prosimy, aby przy

namniey iaką

* mogliśmy otrzymać z clementiey oycowskiey vlżenie na ieden rok, pókibyśmy

znowu za sczęśliwym JE° Kr. Mści nad nami panowaniem do poprawy nędzy naszey przyszli,

a żeby te praesidia z skarbu JE° Kr. Mści, Pana nasze

wielce młścwego, у Rzeczyptey byli

prouidowani, albowiem przy vbóstwie niesczęsnym naszym wydawane tak od Kozaków, iako

у od pospolitych ludziy prouianty nie tylko się ludziom bidnym poprawić nie daią, ale, gdzie

się rzadko ich zostało, у ci różnie się roschodzą, owo zgoła bliższa Vkraina do całych ostat-

nych pustek, aniżeli od

* obfitości. Wielce tedy у pokorne w tym iterato do nóg Maiestatowi

Kr. Mści, Panu naszemu wielce młśwemu, wnosimy proźby, aby odnieść mogli oycowską

łaskawość у miłościwą z politowaniem wiernych у vbogich poddanych clementię.

(21.) Należy у na tym niemało do całości у wolnościy Woyska JE

Kr. Mści, Pana naszeo

wielce młściwego, у porządku dawne

woysko we

, iż

*armata woysko wa nasza, beneuole

na zamku Bialocerkiewskim będąca*

, bez woli у consensu JE

Kr. Mści, Pana naszeo

wielce młwego, nie może Woysku JE° Kr. Mści Zaporozkiemu być przywrócona. Prosić tedy

będą posłowie nasi pokornie, aby z osobliwey woli у roskazania JE° Kr. Mści, Pana nasze

młścweo, mogliśmy z tego zamku własne swoie działa odszukać у kleynotami

woyskowemi

się cieszyć.

(22.) I monaster Trechtemirowsky, z dawnych czasów od Królów Ich Mciów Panów

naszych у dziś sczęśliwie Panuiącego vprzywileiowany,//Woyska naszego postrzelonych у

laty zeszłych Kozaków na vsłudze JE

Kr. Mści у Rzeczyptey będąc szpytalem, aby swoie

miał warowane seymową constitutią w potomne czasy immunitates, prosić będą

(23.) Lubo to

Hetman nasz teraźnieyszy część Woyska posyłał na affectatię у przysługę

chanowi JE

Mści Krimskiemu'

, iednak non absque consilio et consideratione JE° Mści Pana

chorążego koronnego

у inszych Ich Mciów, na ten czas pod Brasławiem będących, także,

*poważaiąc braterstwo у nierozerwaną przyiaźń JE

Kr. Mści z chanem krimskim, posyłane

byli półków dwa у odprawili vchwalone officium*

. Tedy vniżenie posłowie maia vpraszac,

aby JE

Kr. Mść, Pan nasz wielce młściwy, nie miał tego v maiestatu swego naiaśnieyszego za

vrazę у przeciwną suspitię. Pan zastępów świadkiem jest, ze Pan Hetman nasz у my wszysci,

Woysko JE

Kr. Mści Zaporozkie wierne, żadney namnjeyszey nie mamy z chanem JE

Krimskim conspiratiey у mieć nie myślimy, nie tylko z chanem, ale у z żadnym postron

nym Panem, oprócz JE° Kr. Mści, Pana naszeo wielce młwego dziedziczneo, у Rzeczyptey.

'* iakie

* do

279

Крикун М. Між війною і радою. Козацтво Правобережної України в другій половині XVII - на початку XVIII століття

Подождите немного. Документ загружается.