Кравців Р.Й., Салата В.З., Семанюк В. І., Фреюк Д.В., Ярошович І. Г. Ветеринарна радіологія

Подождите немного. Документ загружается.

Ветеринарна радіологія

450

Таблиця 15.2

Приблизний раціон для корови з надоєм 10 кг і гранично

допустимий вміст радіонуклідів у стійловий період

Найменування Маса, Вміст Всього Вміст Всього

кормів цезію-137, цезію, стронцію-90, стронцію,

кг Бк/кг Бк/добу Бк/кг Бк/добу

Сіно 3 1000 3000 2600 7800

Солома 2 370 740 1850 3700

Сінаж сіяних трав 6 300 1800 500 3000

Буряк кормовий 10 200 2000 100 1000

Силос

кукурудзяний 10 150 1500 50 500

Концентрати 3 200 600 100 300

Всього 9640 16300

Границя допустимого вмісту радіонукліду в раціоні визнача-

ється за співвідношенням:

ГДВ = ДР х 100/КК,

де: ГДВ – гранично допустимий вміст радіонукліда в раціоні

великої рогатої худоби, Бк;

ДР – допустимий рівень вмісту радіонукліда в харчовому

продукті (молоко, м’ясо), Бк/л (кг);

Які особливості виробництва молока на забруднених радіацією

територіях?

Радіонукліди, що надходять в організм з кормами, всмокту-

ються в кров у відповідних відділах шлунково-кишкового тракту.

За час, що вимірюється хвилинами, вони розподіляються у судин-

ній системі і виводяться з крові зі сечею, потом, калом, молоком та

внаслідок фізичного розпаду. Частина радіонуклідів відкладаєть-

ся в тканинах, звідки надходить у кров і знову втягується в процес

виведення. Процес виведення з тканин та органів звичайно по-

вільніший, ніж процес накопичення. Швидкість транспортування

вмісту шлунково-кишкового тракту впливає на параметри мета-

болізму радіонуклідів.

Згідно з вимогами ДР-2006 вміст цезію-137 у молоці і мо-

лочній продукції для харчових потреб не повинен перевищувати

451

100 Бк/л, стронцію-90 – 20 Бк/л. Для одержання такого молока

при низькій якості кормів (коли перехід радіоцезію може досяг-

ти 1% добового вживання з кормами) і відповідній продуктивно-

сті стада з надоєм 7-8 кг молока за добу в раціоні дійної корови

повинно бути не більше 10 кБк цезію-137. Гранично допустимий

вміст стронцію-90 в добовому раціоні дійних корів становить

20 кБк. Для зручності, при практичному використанні рекоменда-

цій, розраховано нормативи гранично допустимих рівнів вмісту

радіонуклідів у конкретних кормах на основі типових раціонів.

Якщо забрудненість кормів радіонуклідами не перевищує гранич-

но допустимого рівня, добовий раціон для дійних корів складають

за існуючими нормами згодовування окремих видів кормів і по-

живних речовин. Приблизний склад раціону для корови з надо-

єм 10 кг та гранично допустимі рівні вмісту радіонуклідів у кор-

мах наведені в таблиці 16. При забрудненні окремих видів кормів,

що перевищує гранично допустимий рівень, зменшують вміст ра-

діонуклідів у раціоні за рахунок збільшення частки чистіших, на-

самперед концентрованих кормів. З таблиці 16 видно, що біля по-

ловини цезію-137 надходить в організм великої рогатої худоби з

травами (сіно та сінаж), тому для одержання молока і м’яса, що

відповідатимуть нормативним вимогам, зелену масу для сіна та

сінажу для молочної худоби і молодняку на заключній відгодівлі

слід вирощувати на поліпшених угіддях.

При прогнозуванні вмісту радіоцезію в молоці на основі ра-

діометрії проб трави в пасовищний період необхідно враховувати

можливе надходження в організм корів радіоцезію з частинками

ґрунту при випасанні. Важливо запобігти випасанню корів на зрід-

жених посівах озимого жита або пасовищах зі слабкою дерниною і

низьким (менше 10 см) травостоєм, де концентрація радіоцезію за

потрапляння ґрунту з кормом в організм тварин може зростати до

4 разів. Мінімальна активність радіонуклідів надходить в організм

при випасанні на культурних пасовищах з добрим травостоєм або

при стійловій годівлі корів скошеною травою. Для видалення ча-

стинок ґрунту необхідно мити коренеплоди і картоплю.

Основними умовами гарантованого одержання молока в ме-

жах вимог ДР-2006 є використання кормів з поліпшених сінокосів

та орних земель, а також випасання дійного стада на культурних

Організація і ведення тваринництва

Ветеринарна радіологія

452

пасовищах. Важливе значення має якісний склад раціону, вміст у

ньому необхідних мінеральних речовин і вітамінів з урахуванням

рівня продуктивності молочного стада.

Ефективним способом зниження забруднення радіоцезі-

єм продуктів тваринництва є використання в раціонах кормових

добавок, що вибірково зв’язують радіонукліди в шлунково-киш-

ковому тракті тварин, зокрема, фероціанідних препаратів. Вико-

ристання їх в складі болюсів, солі-лизунця і комбікормів для лак-

туючих корів та молодняку великої рогатої худоби на заключній

стадії відгодівлі дає змогу знизити концентрацію цезію-137 у мо-

лоці від 3 до 10 разів, у м’ясі – від 2 до 5 разів залежно від рівня ра-

діоактивного забруднення раціонів в умовах пасовищного і стій-

лового утримання.

Які особливості виробництва м’яса на забруднених радіацією

територіях?

При розробці стратегії використання забруднених земель на-

самперед цю територію слід розглядати як кормову базу для пасо-

вищного утримання м’ясної худоби.

Розвиток товарного м’ясного скотарства в зоні радіоактивно-

го забруднення пов’язаний насамперед з використанням кормової

бази Полісся.

На забрудненій території України – більше 1,5 млн. га сіноко-

сів і пасовищ. Основна її площа в регіонах з критичними в радіо-

екологічному сенсі властивостями ґрунтів з різною щільністю за-

бруднення радіоцезієм.

Науково обґрунтовані технології утримання м’ясної худоби з

урахуванням закономірностей метаболізму радіоцезію в організмі

тварин дають змогу використовувати забруднені землі практично

без обмежень. У перші роки після аварії запропоновано триетап-

ну технологію відгодівлі ВРХ на м’ясо, що дає змогу на першому

етапі відгодівлі (від 6 до 12-16 місяців) використовувати корми з

будь-яким рівнем радіоактивного забруднення, на другому, про-

міжному етапі відгодівлі, можна використовувати корми з рівнем

радіоактивного забруднення близько 40 кБк (з раціоном надхо-

дить близько 1000 Бк/кг трави). Другий етап відгодівлі може три-

453

вати 1-2 місяці залежно від строків реалізації тварин. Третій етап

відгодівлі, залежно від рівня радіоактивного забруднення тварин,

може тривати 30-60 діб з використанням кормів, на порядок “чи-

стіших”, ніж на першому етапі, і дає змогу за цей строк практич-

но у 5-8 разів знизити рівень радіоцезію в організмі тварин. Такий

маневр з кормовою базою неможливо реалізувати при веденні мо-

лочного скотарства. В той же час, за рахунок м’ясного скотарства,

можна економити чисті площі сінокосів і пасовищ для одержан-

ня молока. Нерівномірність радіоактивного забруднення терито-

рії дає змогу практично в кожному господарстві знайти можли-

вість організувати кормову базу для м’ясної худоби з одержанням

кінцевої продукції згідно з вимогами ДР-2006.

В організмі тварин радіоактивний цезій концентрується го-

ловним чином у м’язовій тканині, а стронцій-90 – у кістковій. По-

рівняно з молоком концентрація цезію-137 у м’язовій тканині

приблизно в 4 рази вища, а стронцію – в 3,5 раза нижча.

Для характеристики швидкості виведення радіоцезію з м’я-

зової тканини використовують показник “час напіввиведення”.

Період напіввиведення

137

Cs для жуйних тварин залежно від віку

і продуктивності складає 20-40 днів. Це дає змогу рекомендувати

достатньо ефективний метод зниження вмісту радіоцезію в м’ясі:

на заключному етапі відгодівлі необхідно використовувати мак-

симально чисті корми.

Прижиттєвий вміст цезію-137 у м’язовій тканині визначають

за “Методикою прижиттєвого визначення концентрації радіону-

клідів у м’ясі” (1998 р.).

Згідно із вимогами ДР-2006 вміст цезію-137 в яловичині не

повинен перевищувати 200 Бк/кг. Для цього загальний вміст це-

зію-137 у добовому раціоні не повинен перевищувати 5 кБк. Ви-

рощування і початкову відгодівлю молодняку ВРХ проводять на

кормах без обмеження рівня забруднення. Бажано орієнтуватися

на наведені приблизні раціони (табл. 15.3).

Встановлено, що гранично допустимий вміст (ГДВ) цезію-

137 у раціоні худоби, яка відгодовується на м’ясо, з віком тварин

збільшується. Мінімальне його значення для телят раннього пе-

ріоду розвитку відрізняється від максимального для дорослих

(36 місяців) у 10 разів. Таким чином, гранично допустимий вміст

Організація і ведення тваринництва

Ветеринарна радіологія

454

цезію-137 в раціонах повинен бути диференційованим залежно

від віку вирощуваних на м’ясо тварин. Наприклад, гранично до-

пустимий вміст радіоцезію в раціоні 36-місячної тварини стано-

вить 5 кБк/добу, у віці 18 місяців – 4,1, а при забої в 6-місячному

віці – лише 1,2 кБк/добу.

Порядок складання раціону за вмісту в ньому цезію-137:

За раціоном, складеним за поживністю, розраховується вміст

у ньому радіонуклідів за формулою:

А × С(А) + Б × С(Б) + ... = С раціону,

де: А – кількість корму А (наприклад, сіна) в раціоні, кг;

С(А) – вміст радіонуклідів у кормі А, Бк/кг;

Б – кількість корму Б (наприклад, силосу) в раціоні, кг;

С(Б) – вміст радіонуклідів у кормі Б, Бк/кг і т.д.

Таблиця 15.3

Приблизні раціони для відгодівлі молодняку великої рогатої

худоби живою масою 350 кг при середньодобових приростах 0,9-1,0 кг

Корм Період відгодівлі Всього

Початковий Середина Заключний за період

відгодівлі

Силос кукурудзяний, кг 30 25 20 2725

Солома, кг 3 2 1 215

Сіно, кг 1 1 2 115

Зернові концентрати, кг 1,0 1,3 1,6 138

Висівки, кг 0,3 0,3 0,3 33

Кормові фосфати, г 50 60 70 6000

Сіль кухонна, г 30 30 35 4000

Приклад складання раціону:

Скласти раціон для заключної відгодівлі молодняку.

Раціон молодняку на відгодівлі:

Сіно – 3 кг;

Кукурудзяний силос – 18 кг;

Кормові буряки – 6 кг;

Концентровані корми – 3 кг.

У господарстві є корми з вмістом цезію-137:

455

сіно 1 – 740 Бк/кг, заготовлене на полі №1;

сіно 2 – 185 Бк/кг, заготовлене на полі №2;

силос кукурудзяний – 148 Бк/кг;

буряки кормові – 74 Бк/кг;

концентровані корми – 37 Бк/кг.

Розрахунок здійснюють за зазначеною формулою:

3 кг (сіно 1) х 740 + 18 кг (силос) х 148 + 6 кг (буряки кормові)

х 74 + 3 кг (конц. корми) х 37 = 5439 Бк/раціон.

При порівнянні з даними таблиці 16 видно, що забрудненість

раціону перевищує допустимий рівень на 439 Бк. Отже, сіно, заго-

товлене на полі №1, необхідно замінити на чистіше сіно поля №2.

Тоді, за рахунок чистішого сіна, забруднення раціону буде змен-

шено на:

(740 – 185 ) х 3 кг = 1665 Бк.

У раціоні залишається 3774 Бк цезію-137, що відповідає нор-

мі заключної відгодівлі.

Для складання раціону годівлі великої рогатої худоби в умо-

вах радіаційного забруднення з метою одержання молока і м’яса

згідно з ДР рекомендується користуватися посібником “Деталізо-

вана поживність кормів та раціони годівлі корів у зоні радіоак-

тивного забруднення Полісся України”.

Якщо радіоактивне забруднення кормів перевищує допусти-

мі рівні та не дає змоги нормувати вміст цезію-137 у добовому ра-

ціоні на рівні до 5 кБк, то вирощують і відгодовують тварин у 2

етапи. На першому етапі утримують тварин за прийнятою в го-

сподарстві технологією без обмежень, що дає змогу повністю ви-

користати весь ресурс кормів у господарстві чи сільраді, включа-

ючи найзабрудненіші. На останні 2 місяці відгодівлі складають

раціони, де вміст цезію-137 не перевищує 5 кБк/добу. Від тварин

у заключний період відгодівлі бажано одержувати максимально

можливі прирости живої маси. При відгодівлі рекомендується ви-

користовувати кукурудзяний силос, сінаж з однорічних трав, ко-

ренеплоди, барду, концентрати. За нестачі в господарствах кормів

з низьким вмістом цезію-137 на заключній відгодівлі рекоменду-

ється застосовувати фероціанідні препарати.

Контролювати раціони за вмістом стронцію-90 при вирощу-

ванні великої рогатої худоби на м’ясо не обов’язково, оскільки пе-

Організація і ведення тваринництва

Ветеринарна радіологія

456

рехід його в м’язову тканину не перевищує 0,04%.

Під час вирощування і відгодівлі свиней широко застосову-

ють раціони з переважанням концентратів, картоплі й коренепло-

дів. Картопля та коренеплоди за весь період відгодівлі можуть за-

безпечити 50% поживності раціону. В зв’язку з тим, що ці види

кормів характеризуються значно нижчим вмістом радіонуклідів

цезію та стронцію, ніж грубі, можна одержувати свинину в 5-10

разів менше забруднену, ніж м’ясо великої рогатої худоби і овець.

У господарствах, де існує ймовірність забруднення кормів

до високих рівнів, протягом пасовищного періоду і відразу піс-

ля його закінчення забій овець рекомендується після зажиттєво-

го контролю забруднення м’язів. Перед здачею на м’ясо необхідно

зробити контрольний забій двох овець з наступним спектроме-

тричним аналізом для визначення вмісту цезію-137 у м’ясі. Якщо

вміст цезію-137 у баранині перевищує ДР, овець ставлять на за-

ключну відгодівлю протягом 60-75 днів (табл. 15.4).

Таблиця 15.4

Допустимі рівні вмісту цезію-137 і стронцію-90 в раціонах тварин,

що забезпечують одержання продуктів в межах ДР-2006

Продукти Допустимий вміст радіонуклідів

Стронцію-90 Цезію-137 Стронцію-90 Цезію-137

у продукті (Бк/кг) в продукті (Бк/кг) в раціонів в раціоні

тварин (Бк) тварин (Бк)

Молоко коров’яче 20 100 20000 10000

Яловичина 20 200 33340 5000

Свинина 20 100 20000 667

Баранина 20 100 20000 667

М’ясо куряче 20 100 10000 22

Яйце (меланж) 20 100 625 2900

Які особливості ведення тваринництва в зоні забруднення

радіоцезієм 37-185 кБк/м

та радіостронцієм менше 11 кБк /м

Всі галузі тваринництва ведуться за загальноприйнятими

технологіями. Однак, при цьому для виробництва молока необ-

457

хідно контро лювати вміст радіонуклідів у добовому раціоні, який

не повинен пере вищувати за радіоцезієм 11,1 кБк, та за радіо-

стронцієм – 2,6 кБк. Особливу увагу слід звернути на корми, що

виробляються у сільсько господарських угіддях, що розташовані

на торфових ґрунтах. Ці корми повинні піддаватись обов’язково-

му радіологічному контролю.

Які особливості ведення тваринництва на території радіоактивного

забруднення радіоцезієм 185-555 кБк /м

та радіостронцієм до 370 кБк /м

Ведення тваринництва на території радіоактивного забруд-

нення радіоцезієм 185-555 кБк/м

та радіостронцієм до 370 кБк/м

здійснюється із дотриманням загальноприйня тих технологій ор-

ганізації і ведення тваринництва на забрудненій в цих межах те-

риторії.

Які особливості ведення тваринництва на території радіоактивного

забруднення радіоцезієм 555-1480 кБк /м

та радіостронцієм від 37 до 111 кБк/м

Якщо стан сільськогосподарських угідь дозволяє виробляти

корми, які забезпеча ть одержання продукції тваринництва у від-

повідності з нормативними вимогами, то використання цих те-

риторій здійснюється за Законом України “Про правовий режим

території, що піддалась радіоактивному забрудненню внаслідок

аварії на Чорнобильській АЕС”. Ведення молочно го тваринництва

для одержання цільного молока на територіях з такий рівнем ра-

діоактивності забороняється!

Які особливості ведення тваринництва в особистих підсобних

господарствах на забруднених радіонуклідами територіях?

Догляд за тваринами, ветеринарне обслуговування, годів-

ля та утримання всіх статевозрілих груп худоби і птиці, техніка

відтворен ня здійснюється за загальноприйнятими традиційними

методами. Для сінокосу і випасу худоби, що знаходяться в особи-

стих підсобних господарствах, необхідно виділити пасовища, на

Організація і ведення тваринництва

Ветеринарна радіологія

458

яких силами господарст, проведено корінне їх покращення. Ви-

пас тварин на пасовищах слід починати при відростанні трави не

менше 10 см та проводити переважно на покращених кормових

угіддях, засіяних багаторічними та однорічними травами, а також

озиминою. Поїння тварин водою допускається із будь-яких дже-

рел: річки, природні та штучні водоймища, колодязі тощо, однак

рівень радіоактивності не повинен перевищувати нормативи.

У стійловий період кормити молочно-продуктивних корів

та кіз бажа но лише з орних угідь з найменшою щільністю радіо-

активного забруднення: сіно із сіяних трав, буряки, бульбу, зер-

нофураж, харчові відходи з періодичним радіологічним контро-

лем. Включення в раціон тварин сіна, зібраного із природних угідь

необхідно скорочувати до мінімуму. Вирощування та відгодівлю

ВРХ, овець, свиней на м’ясо здійснюється без обмеження. Однак

за 1,5-2 місяці до забою тварин, їх слід перевес ти на безвигульне

утримання і годівлю чистими кормами.

В окремих випадках, коли виконати вищеприведені вимоги

складно, а також у випадку відсутності достатньої кількості окуль-

турених пасовищ для ВРХ особистих підсобних господарств, вміст

радіоцезію в орга нізмі тварин та молоці можна знизити шляхом

застосування зв’язуючих цезій препаратів, наприклад, фероцину.

Останній використовується у формі болюсів, солі-лизунця, дода-

ванням в комбікорм, можна 2-3 болюси вводити в рубець тварини

одноразово. Введення 3-х болюсів на голову, забезпечує зниження

радіоцезію в молоці в 2,5-3,0 рази на 10-й день після обробки тва-

рини. Термін дії препарату 2-3 місяці.

Утримання будь-яких видів птиці на м’ясо не обмежуєть-

ся. М’ясо (тушки) птиці використовуються з харчовою метою

без обмеження. Пух і перо промивають в розчині дезактивуючо-

го порошку спецпризначення “Защита”, а при його відсутності –

розчинах звичайних пральних порошків і після радіологічного

контролю використовують також без обмеження.

При забої свиней, овець, кіз, ВРХ, птиці, кроликів на особи-

стих підсобних господарствах м’ясо і субпродукти використову-

ють з харчовою метою після обов’язкового радіологічного кон-

тролю та одержання сертифі кату на право реалізації.

459

Як здійснюється промислова переробка сировини тваринництва,

одержаної від тварин, що утримувались на забрудненій території?

При аварійних ситуаціях та забрудненні навколишнього се-

редовища радіонуклідами харчові продукти, в тому числі продук-

ти тваринництва, можуть забруднюватися біологічним шляхом

(структурне забруднення), аерозольним і контактним (в обох ви-

падках поверхневе забруднення).

При біологічному шляху забруднення радіонукліди потра-

пляють в організм тварин з кормом, водою і повітрям, що вдиху-

ється. Радіоактив ні речовини тривало затримуються в м’язах, ко-

стях та у внутріш ніх органах тварин. Продукти тваринництва в

цьому випадку, зокрема м’ясо, молоко, яйця тощо, будуть містити

радіоактивні речовини.

Аерозольний шлях зараження радіонуклідами тварин, що

призначені для забою, може відбутись у місцях заготівлі, при

транспортуванні або перегоні, в цехах передзабійного утримання.

Готові харчові продукти можуть забруднюватися аерозольно при

порушенні правил їх одержання, транспортуванні та зберіганні.

Контактний шлях забруднення продуктів тваринного і рос-

линного походження можливий у випадках перенесення їх у за-

бруднену радіонуклі дами тару, перевезення на забрудненому

транспорті, обробка їх на заб рудненому радіонуклідами облад-

нанні тощо.

Якісну характеристику радіонуклідів, що випали, можа склас-

ти одразу після їх випадання, оскільки швидке зниження рівня

радіоактив ності за часом свідчить про те, що випали короткожи-

вучі радіонукліди, а повільне зниження радіоактивності харак-

теризує те, що випали, в основному, довгоживучі радіонукліди.

До важливих в практичному значенні при радіаційно-гігієнічній

оцінці харчових продуктів радіонуклідами відносяться з коротко-

живучих йод-131, що має період піврозпаду 8 діб, а з довгоживу-

чих – стронцій-90 та цезій-137 з періодом піврозпаду відповідно

28,6 та 30 років.

Забруднюючи ґрунт, рослинність, водоймища та повітря,

радіонуклі ди поступають в організм тварин і тим самим забрудню-

ють одержувану від них продукцію тваринництва – молоко, м’ясо,

Організація і ведення тваринництва