Кравців Р.Й., Салата В.З., Семанюк В. І., Фреюк Д.В., Ярошович І. Г. Ветеринарна радіологія

Подождите немного. Документ загружается.

Ветеринарна радіологія

470

можливе введення у раціон спеціальних рибних кормів (РГМ-6М,

РГМ-8), а також додавання до звичайних кормів багатофункці-

ональних сорбентів (полі-1 ендосілард, сілард-2), розроблених

МНТК “Хімія поверхні”. Використання цих сорбентів у дозах до

300 мг/кг маси риби забезпечує ентеродетоксикацію організму

риб від радіонуклідів.

Як здійснюється ветеринарне забезпечення в зоні радіоактивного

забруднення?

Структура незаразних захворювань та падіж тварин в регіонах,

що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, не відрізняється від до-

аварійного періоду. Протиепізоотичні заходи в господарствах цих

регіонів настільки ж ефективні, як і в інших областях країни.

У роботі слід керуватися відповідними інструкціями, пра-

вилами і настановами “Ветеринарного законодавства”. Необхід-

но слідкувати за виконанням зоотехнічних норм годівлі і догляду

за тваринами. При коригуванні раціонів тварин слід забезпечити

збалансованість їх за поживними речовинами та мікроелемента-

ми, організувати планове і вчасне вибракування хворих та відста-

лих у розвитку тварин.

При перевезенні худоби з господарств, розміщених на за-

брудненій території, в чисту зону необхідно:

- провести зажиттєве визначення вмісту радіоцезію в м’язах

за “Методикою зажиттєвого визначення питомої активності раді-

оцезію у м’язовій тканині великої рогатої худоби”, 1998 р.;

- сформувати групи худоби за рівнями забруднення м’язової

тканини;

- щодо тварин, призначених для відправки на м’ясокомбінат,

діють у відповідності з положеннями “Методики виробництва мо-

лока і м’яса згідно з ДР на радіоактивно забруднених територіях

України”. Якщо вміст радіоцезію в м’язовій тканині перевищує рі-

вень ДР-2006, тварин ставлять на заключну відгодівлю. Відгодівлю

бажано проводити в спеціалізованих господарствах, розміщених на

забруднених територіях, або безпосередньо в господарствах, з яких

вивозять тварин. Перед відправкою на забій проводять повторне

зажиттєве визначення вмісту радіоцезію в м’язовій тканині.

471

Планові і вимушені ветеринарно-санітарні й організаційно-

господарські заходи здійснюють згідно з чинними інструкціями,

правилами і настановами та “Ветеринарним законодавством”.

Ведення тваринництва в умовах радіоактивного забруднення

Які особливості ведення тваринництва в умовах радіоактивного

забруднення?

Продукція тваринництва, перш за все молоко і м’ясо, може

істотно впливати на дозу внутрішнього опромінення людини. То-

му отримання чистої продукції тваринництва в господарствах за-

бруднених районів можливе тільки за умови забезпечення годів-

лі тварин кормами з окультурених пасовищ і заготівлі кормів на

угіддях, що знаходяться на високо родючих мінеральних ґрунтах.

При цьому слід знати, що перехід радіонуклідів з кормів у моло-

ко та м’ясо залежить від раціону, віку й фізіологічного стану тва-

рин, продуктивності та інших факторів. У високопродуктивних

тварин перехід цезію-137 із кормів в організм, як правило, ниж-

чий, ніж у низькопродуктивних. Цьому також сприяє збалансова-

ність раціонів годівлі тварин за основними і, особливо, мінераль-

ними елементами.

Спеціалісти вважають, що найбільш критичним періодом

для виробництва чистих молока і м’яса є час випасу худоби на лу-

гах, особливо весною – після затоплень та восени. При стійлово-

му утриманні худоби із збільшенням у кормах вмісту клітковини

(наприклад з 1,5 до 3 кг/добу) спостерігається зменшення концен-

трації цезію-137 в молоці на 30%.

Відгодівля бугайців з раннього віку можлива на будь-яких

пасовищах (де, звичайно, не заборонене господарювання). Десь за

2 місяці до забою їх слід перевести на відгодівлю в стійло. Про-

філактичним заходом для будь-якої худоби також є переведення

на стійлове утримання з використанням чистих кормів. Це дозво-

лить отримати м’ясо, придатне для вживання.

При розведенні сільськогосподарських тварин на забрудне-

них територіях слід враховувати, що найчистіше м’ясо виробля-

ється у свинарстві, далі у виробництві яловичини, а максимальна

Організація і ведення тваринництва

Ветеринарна радіологія

472

кількість радіонуклідів міститься в баранині. У свинарстві тва-

рини перебувають на стаціонарному утриманні з використанням

чистіших кормів (коренеплоди, зерно, концентрати).

Яких обмежень і правил слід дотримуватися умовах радіоактивного

забруднення при веденні тваринництва?

В умовах радіоактивного забруднення важливо знати й до-

тримуватися деяких обмежень та правил ведення тваринництва:

• Регулярний контроль рівня забруднення молочної продук-

ції потрібен у тому випадку, якщо для випасу й відгодівлі

молочної худоби використовуються лісові та польові угіддя

на торф’яно-болотяних (й аналогічних їм) ґрунтах, де щіль-

ність забруднення цезієм-137 значно вища.

• Для випасу худоби приватних господарств слід використо-

вувати лужні луги і пасовища, для яких характерна міні-

мальна щільність забруднення цезієм-137. Починати випас

на пасовищах потрібно при висоті трави не нижче 10 см.

• Надійним методом зниження вмісту стронцію-90 в молоці

є додавання до щоденного раціону корови мінеральної до-

бавки, багатої солями кальцію. Це може бути крейда, меле-

ний вапняк, трикальційфосфат, кісткове борошно або кіст-

кова зола. Додавання цих продуктів у корм корів у кількості

50-80 г на день знизять у ньому вміст стронцію-90.

• Якщо для відгодівлі молодняк худоби вимушені випасати на

природних пасовищах із підвищеним вмістом радіонуклідів

у ґрунті, то в останні 3 тижні перед забоєм обов’язково пе-

ревести тварин на чисте сіно з додаванням картоплі та ко-

ренеплодів зі своєї ділянки. За цей час м’ясо очиститься на

80-90%.

• Останніми роками зростає поголів’я кіз, особливо в госпо-

дарствах літніх людей. Ці тварини люблять споживати корм,

багатий клітковиною. Господарі часто використовують для

випасу кіз невеликі пасовища вздовж доріг, ровів, лісозахис-

них смуг, де забрудненість радіонуклідами вища. Тому необ-

хідно враховувати, що коефіцієнт переходу цезію-137 і строн-

цію-90 в козяче молоко суттєво вищий, ніж в коров’яче.

473

• Утримання всіх видів птиці нічим не обмежується. Якщо ж

передбачений забій птиці, то десь за 1-1,5 місяця до цього її

переводять на відгодівлю незабрудненими кормами або ж

кормами, заготовленими на ділянках з низьким рівнем за-

бруднення, і підсиленою підгодівлею курей меленим вап-

няком, крейдою, черепашками. Після цього м’ясо можна

використовувати без обмежень. Що ж до пір’я і пуху, то їх

потрібно промити із застосуванням миючого засобу. Щоб

отримати екологічно чисті яйця, птицю найкраще утриму-

вати на вигульних угіддях.

• Утримання свиней. При умовах неможливості годівлі сви-

ней чистими продуктами необхідно відгодовувати їх для от-

римання сала, а не м’яса. Перехід радіонуклідів у сало знач-

но нижчий, ніж у м’ясо. При цьому треба враховувати, що

на забрудненість свинини значно впливає годівля зеленими

“брудними” кормами і немитими коренеплодами, а також

сироваткою і молоком, що містять радіонукліди.

• Після забою свиней, овець, кіз, великої рогатої худоби, пти-

ці, вирощених на неконтрольованих пасовищах, одержане

м’ясо і м’ясопродукти можна використовувати в їжу після

обов’язкового радіологічного контролю.

• Зниженню нагромадження тваринами цезію-137 і його виве-

денню з організму допомагають спеціальні кормові добавки.

Найефективнішим серед препаратів-сорбентів є фероцин,

3-5 г якого необхідно додавати щодня в раціон. Він не про-

никає через стінки шлунку та повністю виводиться з орга-

нізму з продуктами обміну, внаслідок чого отримують чисте

молоко та м’ясо. Добре зарекомендувало себе при отриман-

ні чистого молока і м’яса великої рогатої худоби застосуван-

ня спеціальних болюсів. Завдяки застосуванню кормосумі-

шей і соляних брикетів, які містять фероцин, забрудненість

молока знижується в 2-5 разів. Цьому ж сприяє введення в

раціон цеолітів, особливо цеоліту модифікованого, що ви-

користовується з концентрованими кормами. До найбільш

поширених добавок, внесення яких призводить до знижен-

ня радіонуклідів в організмі, належать життєво важливі для

тварин макро- й мікроелементи, що є хімічними антагоні-

Організація і ведення тваринництва

Ветеринарна радіологія

474

стами стронцію і цезію, зокрема кальцій та калій. Вони об-

межують надходження радіонуклідів у молоко і м’ясо.

Яких обмежень і правил слід дотримуватися при полюванні на диких

копитних тварин в умовах радіоактивного забруднення?

При полюванні на диких копитних тварин, що пасуться на од-

наковій за щільністю забруднення території, необхідно враховува-

ти, що найменше радіонуклідів нагромаджується у м’ясі лосів, у ко-

сулі ж вміст радіонуклідів у двічі вищий, ніж у лося, але в 6 разів

нижчий, ніж у кабана. Таким чином, у кабана вміст цезію-137 в м’я-

зах у 12 разів вищий, ніж у лося. Це пояснюється тим, що лось

харчується чагарниками і гілками дерев, в яких незначний вміст

цезію-137, косуля в літній час частково харчується грибами, що

містять радіонукліди. Дикий кабан активно харчується в лісовій

підстилці ґрунтовими тваринами, грибницею і грибами, що ма-

ють високі концентрації цезію-137.

475

Додатки до розділу 15

Додаток 15.1

Зміна вмісту радіонуклідів у м’ясі тварин при обробці

Обробка Коефіцієнт зміни вмісту радіонуклідів

Свіже м’ясо 1,0

М’ясо, вимочене в оцті, розчині солі 0,2-0,4

М’ясо смажене 1,2-1,4 (1,7)

М’ясо, варене протягом 1-2 годин 0,2-0,3

М’ясо копчене 1,1-1,2 (1,5)

Додаток 15.2

Коефіцієнт затримання радіонуклідів при обробці м’яса

Спосіб обробки Стронцій-90 Цезій-137

Відварювання м’яса 0,4-0,9 0,2-0,7

Відварювання кісток 0,99 0,2-0,3

Смаження 0,8 0,5-0,8

Соління в розсолі - 01,-0,7

Маринування - 0,1-0,6

Виробництво ковбас - 0,4-1,0

Організація і ведення тваринництва

16. Офіційні документи з питань ядерної безпеки

Перелік діючих документів з ядерної безпеки в Україні

Верховна Рада

Закон “Про охорону навколишнього природного середови-

ща”, № 1264-XII, 25/06/1991

Закон “Про поводження з радіоактивними відходами”,

№ 255/95-ВР, 30/06/1995

Закон “Про захист людини від впливу іонізуючого випромі-

нювання”, № 15/98-ВР, 14/01/1998

Закон “Про забезпечення санітарного та епідемічного благо-

получчя населення”, № 4004-XII, 24/02/1994

Закон “Про якість та безпеку харчових продуктів та продо-

вольчої сировини”, № 771/97-ВР, 23/12/1997

Закон “Про використання ядерної енергії та радіаційну без-

пеку”, № 39/95-ВР, 8/02/1995

Закон “Про екологічну експертизу”, № 45/95-ВР, 9/02/1995

Закон “Про поводження з радіоактивними відходами”,

№ 256/95-ВР, 30/06/1995

Закон “Про відходи”, № 187/98-ВР, 5/03/1998

Закон “Про металобрухт”, № 619-XIV, 5/05/1999

Закон “Про дозвільну діяльність у сфері використання ядер-

ної енергії”, № 1370-XIV, 11/01/2000

Закон “Про захист населення і територій від надзвичай-

них ситуацій техногенного та природного характеру”, № 1809-III,

8/06/2000

Закон “Про Загальнодержавну програму формування на-

ціональної екологічної мережі України на 2000-2015 роки”,

№ 1989-III, 21/09/2000

Закон “Про фізичний захист ядерних установок, ядерних ма-

теріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого ви-

промінювання “, № 2064-III, 19/11/2000

477

Кабінет Міністрів

Постанова “Про затвердження Положення про гігієнічну ре-

гламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів і По-

рядку оплати робіт із проведення гігієнічної регламентації та дер-

жавної реєстрації небезпечних факторів”, № 420, 03/06/1995

Постанова “Про затвердження Порядку розроблення та за-

твердження норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної

безпеки”, № 163, 8/02/1997

Постанова “Про затвердження Порядку здійснення еколо-

гічного контролю експортних партій брухту чорних і кольорових

металів територіальними органами Міністерства екології та при-

родних ресурсів”, № 999, 2/07/1998

Постанова “Про заходи щодо поліпшення стану гігієни до-

вкілля на 2000-2005 роки”, № 1556, 13/10/2000

Постанова “Про затвердження Положення про порядок вста-

новлення розмірів та накладення штрафів на підприємства, уста-

нови і організації, які здійснюють діяльність у сфері використання

ядерної енергії, у разі порушення ними норм, правил і стандартів

безпеки або умов дозволів на ведення робіт”, № 708, 29/06/1996

Постанова “Про затвердження Положення про основні заса-

ди організації перевезення радіоактивних матеріалів територією

України”, № 1332, 29/11/1997

Постанова “Про затвердження Положення про порядок кон-

тролю за експортом, імпортом і транзитом товарів, що стосуються

ядерної діяльності та можуть бути використані у створенні ядер-

ної зброї”, № 302, 12/03/1996

Постанова “Деякі питання державного регулювання ді-

яльності з використання джерел іонізуючого випромінювання”,

№ 1718, 16/11/2000

Постанова “Про затвердження Порядку ліцензування окре-

мих видів діяльності у сфері використання ядерної енергії”,

№ 1782, 6/12/2000

Постанова “Про затвердження Порядку справляння та роз-

мірів плати за здійснення дозвільних процедур у сфері викори-

стання ядерної енергії”, № 440, 6/05/2001

Офіційні документи

Ветеринарна радіологія

478

Постанова “Про створення Державного реєстру джерел іоні-

зуючого випромінювання”, № 847, 4/08/1997

Постанова “Про затвердження Порядку реєстрації зовніш-

ньоекономічних контрактів (договорів) на здійснення експортних

операцій з металобрухтом”, № 155, 15/02/2002

Постанова “Про затвердження переліку джерел іонізуючо-

го випромінювання, діяльність з використання яких звільняється

від ліцензування”, № 912, 1/06/2002

Державний комітет ядерного регулювання України

“Про затвердження Вимог до щорічного звіту про аналіз ра-

діаційної безпеки при виробництві джерел іонізуючого випромі-

нювання”, № 122, 29/12/2001

Наказ “Про затвердження Правил ядерної та радіаційної

безпеки при перевезенні радіоактивних матеріалів та Положення

щодо аварійних заходів при перевезенні радіоактивних матеріа-

лів”, № 591, 23.05.2001

Положення щодо аварійних заходів при перевезенні радіоак-

тивних матеріалів , № 592, 23/05/2001

Наказ “Про затвердження Вимог до звіту про аналіз безпеки

провадження діяльності з виробництва джерел іонізуючого ви-

промінювання”, № 62, 17/08/2001

Наказ “Про затвердження Порядку розроблення та видання

норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки Державним комі-

тетом ядерного регулювання України”, № 83, 10/07/2002

Міністерство охорони навколишнього природного

середовища та ядерної безпеки України

Наказ “Про затвердження Порядку видачі сертифікатів без-

пеки при перевезенні радіоактивних матеріалів”, № 46, 07/04/1998

Наказ “Про затвердження Порядку реєстрації джерел іо-

нізуючого випромінювання та форми реєстраційної картки”,

№ 15/7, 18/01/2000

479

Наказ “Про затвердження Інструкції з проведення дер-

жавної інвентаризації джерел іонізуючого випромінювання”,

№ 16/22, 18/01/2000

Наказ “Про затвердження Порядку користування Держав-

ним реєстром джерел іонізуючого випромінювання”, № 17/21,

18/01/2000

Наказ “Про затвердження Порядку видачі сертифікатів без-

пеки при перевезенні радіоактивних матеріалів”, № 269/2709,

8/05/1998

Лист “Щодо застосування Порядку здійснення екологічно-

го контролю експортних партій брухту чорних і кольорових ме-

талів підрозділами Державної екологічної інспекції”, № 20-8-604,

24/07/1998

Міністерство екології та природних ресурсів України

Наказ “Про затвердження Інструкції щодо проведення радіа-

ційного контролю транспортних засобів і вантажів у пунктах про-

пуску через державний кордон та на митній території України”, №

27, 15/05/2000

Наказ “Про затвердження Інструкції про порядок видачі до-

зволів на перевезення радіоактивних матеріалів”, № 57, 20/06/2000

Наказ “Про затвердження Умов та правил провадження ді-

яльності з виробництва джерел іонізуючого випромінювання”,

№ 111, 20/03/2001

Наказ “Про визначення пунктів пропуску (пунктів контро-

лю) через державний кордон, у яких, крім прикордонного і митно-

го контролю, здійснюються інші види контролю”, № 49, 3/04/2002

Офіційні документи