Кравців Р.Й., Салата В.З., Семанюк В. І., Фреюк Д.В., Ярошович І. Г. Ветеринарна радіологія

Подождите немного. Документ загружается.

Ветеринарна радіологія

460

яйця тощо. Тому важливим завданням ветеринарної радіологіч-

ної служби є організація та здіснення жорсткого радіологічного

контролю на об’єктах сільськогосподарського виробництва за ра-

діоактивністю продукції і сировини тваринного й рос линного по-

ходження на даній території.

Молоко і тварин за вмістом радіонуклідів цезію-137 та строн-

цію-90 приймають на молочні заводи і м’ясокомбінати у відповід-

ності з допусти мим рівнем радіоактивного забруднення. Пере-

робку такої м’ясної і молоч ної сировини здійснюють за діючими

технологічними інструкціями.

Молоко, забруднене радіоцезієм в межах 111-370 Бк/л та раді-

остронцієм в межах 3,7-18,6 Бк/л, переробляється на масло. Одер-

жані при цьому знежирене молоко і маслянку згодовують в нату-

ральному вигляді худобі, або з них виробляють сухе знежирене

молоко, використо вуючи його як кормовий додаток при вироб-

ництві комбікормів.

М’ясо тварин вимушеного забою, а також випадково не вияв-

лене при проведенні вхідного зажиттєвого дозиметричного кон-

тролю, що не відпо відають допустимому рівню радіоактивного

забруднення, допускається використовувати на корм у звірого-

сподарствах при нормуванні раціонів за вмістом радіонуклідів

згідно з вимогами, що були представлені раніше.

Радіометричний і дозиметричний контроль об’єктів ветери-

нарного нагляду здійснюється з метою виявлення ступеня та дже-

рел їх радіоактив ного забруднення і недопущення до споживання

продуктів харчування, заб руднених, радіоактивними речовинами

вище допустимого рівня.

Які особливості розведення м’ясної худоби в зоні радіоактивного

забруднення?

У господарствах, розташованих на малородючих заболочених

ґрунтах зі щільністю забруднення понад 555 кБк/м

, де одержан-

ня молока згідно з діючими вимогами майже неможливе без до-

даткових захисних агромеліоративних і зоотехнічних заходів, не-

обхідне перепрофілювання молочного скотарства на м’ясне. Тут

слід створити галузь товарного м’ясного скотарства за системою

461

“корова-теля” порід, найбільш пристосованих до місцевих умов.

Основною перевагою даної галузі є порівняно невелика потреба в

енерго- і працезатратах.

В Україні розроблена та здійснюється “Програма перепрофі-

лювання господарств на розвиток м’ясного скотарства в забруд-

нених радіонуклідами районах України на 1996-2000 роки”.

Технологія м’ясного скотарства включає три взаємозв’язані

виробничі цикли: перший – підсисне вирощування телят до 6-8-

місячного віку за системою “корова-теля”, що забезпечує добрий

розвиток молодняку; другий – вирощування молодняку для ре-

монту і відтворення власного стада; третій – дорощування й ін-

тенсивна відгодівля молодняку та вибракуваної дорослої худоби

на м’ясо на раціонах, що включають чисті корми чи із застосуван-

ням сорбентів.

Питома вага корів у товарному стаді повинна становити

30-35%, нетелей – 10-15%. Для відтворення стада 25-30% корів

протягом року слід замінювати нетелями, що можливо за одер-

жання не менше 90 телят на 100 корів і нетелей. Оптимальним

строком сезонного розтелення слід вважати зимовий – з грудня

по березень.

При організації відтворення особливу увагу слід приділяти

утриманню й годівлі корів протягом періоду тільності, проведен-

ню отелень і догляду за новонародженими телятами.

Яку роль у надходженні радіоактивних речовин в організм тварин

відіграє кальцій?

Кальцій необхідний для забезпечення нормального перебігу

багатьох життєвих процесів. В організмі тварин, особливо ссав-

ців, він посідає виняткове місце, будучи основою скелета, голов-

ним мінеральним компонентом молока. При дефіциті кальцію в

організмі його місце можуть посідати хімічні аналоги – елементи

II групи, і насамперед стронцій. Саме тому порушення кальцієво-

го живлення може призвести до збільшення нагромадження в ор-

ганізмі сільськогосподарських тварин

Sr.

Збагачення раціону кормами, які містять кальцій, наприклад

люцерною та іншими бобовими травами, додавання мінеральних

Організація і ведення тваринництва

Ветеринарна радіологія

462

підгодівель у вигляді карбонатів та фосфатів кальцію є дешевим і

доступним способом захисту від надходження

Sr із травного ка-

налу тварин у продукцію тваринництва.

Включення кальцію до раціону корів зменшує вміст

Sr у мо-

лоці у 8-12 разів (рис. 15.2).

Рис. 15.2. Залежність вмісту

Sr у молоці

(% від добового введення) від вмісту кальцію в раціоні корів.

Введення карбонату кальцію до раціону 2,5-3-місячних поросят,

які отримували разом з кормами протягом одного місяця

Sr, зни-

жувало відкладання в організмі цього нукліда приблизно вдвічі.

Аналогічні дані були отримані при проведенні дослідів з те-

лятами.

Збільшення вмісту кальцію у кормах понад 80 г на добу, що є

верхньою межею нормальної фізіологічної потреби тварин у цьо-

му елементі (40-80 г на добу), практично не впливає на подальше

зменшення нагромадження

Sr.

Яку роль у надходженні радіоактивних речовин в організм тварин

відіграє калій?

Вище було розглянуто роль калію як хімічного аналога цезію

щодо обмеження надходження

137

Cs в рослини. В науковій літера-

турі є дуже мало даних про вплив калійного живлення на нагро-

мадження цього радіонукліда в організмі тварин. Однак, вра-

Вміст

Sr в 1 літрі молока, %

Вміст кальцію у раціоні , г

463

ховуючи винятково важливе значення калію у функціональній

діяльності багатьох фізіолого-біохімічних систем тварин, зокре-

ма вуглеводного обміну, багатьох ферментів, гормонів, клітинних

мембран, можна сподіватися, що збагачення раціону кормами, що

містять підвищену кількість калію, сприятиме зменшенню нагро-

мадження

137

Cs. Це, насамперед, кукурудзяний силос, картопля,

всі види буряків, у тому числі кормовий буряк, деякі види бобо-

вих рослин і кормових злакових трав.

Яку роль у надходженні радіоактивних речовин в організм тварин

відіграє натрій?

Мало вивчений і вплив натрію на нагромадження

137

Cs, який

також є хімічним аналогом цього елемента, хоча й з’ясована його

роль у багатьох фізіологічних процесах. Враховуючи антагонізм

калію та натрію в організмі, можна припустити, що на надходжен-

ня

137

Cs впливають не тільки абсолютні кількості цих елементів в

організмі, але й співвідношення між ними.

Відомі також препарати, здатні знижувати перехід радіоак-

тивних речовин з кормів у тканини тварин. Таку дію, зокрема, ма-

ють альгінати натрію, калію, кальцію, магнію – солі альгінових

кислот, які виділяються з деяких видів бурих водоростей. Вони за-

стосовуються у харчовій промисловості як стабілізатори й емуль-

гатори деяких продуктів. Додавання до раціону тварин альгінатів

натрію, калію, кальцію, магнію може знизити відкладання

Sr у

тканинах в 1,5-5 разів.

Як впливають на всмоктування радіоактивних речовин в організм

тварин ферроціаніди заліза, кобальту та нікелю?

Надзвичайно високоефективні відносно обмеження всмок-

тування

137

Cs у травному каналі ссавців ферроціаніди заліза, ко-

бальту та нікелю – похідні ферроціну, сполуки, широко відомі під

назвою берлінська лазур. При їх добавлянні до кормів засвоюва-

ність радіонукліда в організмі тварин зменшується в десятки раз-

ів. Однак ці сполуки токсичні і тварини поїдають корми з такими

добавками неохоче через їх специфічний смак.

Організація і ведення тваринництва

Ветеринарна радіологія

464

Яке значення при плануванні заходів щодо зменшення надходження

радіоактивних елементів у продукцію тваринництва належить

проблемі виведення їх з організму?

При плануванні заходів щодо зменшення надходження ра-

діоактивних елементів у продукцію тваринництва важливе місце

належить проблемі виведення їх з організму. Період напіввиведен-

ня з організму людини

l37

Cs, що більш-менш рівномірно нагромад-

жується в усіх тканинах, порівняно невеликий – 70 діб. Щодо

Sr,

який концентрується переважно у кістках, цей період становить 50

років. Хоча для окремих видів ссавців ці показники дещо відріз-

няються, в цілому вони відображають загальний характер при-

родного виведення зазначених радіонуклідів.

У деяких випадках рекомендоване переведення сільського-

сподарських тварин у передзабійний період на “чисті” корми мо-

же стосуватися лише часткового зменшення вмісту

137

Cs у продук-

ції тваринництва.

Які препарати здатні прискорювати виведення радіоактивних

елементів з організму?

До препаратів, здатних прискорювати процес виведення з ор-

ганізму ссавців як

137

Cs, так і

Sr належать комплексони, що здат-

ні утворювати з більшістю катіонів, у тому числі з цезієм і строн-

цієм, міцні, добре розчинні у воді комплексні сполуки, що, беручи

участь у метаболізмі, прискорюють їх виведення з організму. Ком-

плексони широко застосовуються з такою метою в практиці ме-

дичної радіології.

Застосування комплексонів у тваринництві на даний час вва-

жається недоцільним, хоча не виключено, що зі збільшенням до-

статніх кількостей дешевих препаратів різних комплексонів ця

точка зору може змінитись.

Які сорбенти використовують для зниження надходження

радіонуклідів у продукцію тваринництва?

Для зниження надходження радіонуклідів у продукцію тва-

ринництва найчастіше використовують такі сорбенти:

465

• Фероцин.

• Органо-мінеральні болюси.

• Кормосуміші та соляні брикети.

• Цеоліти.

Що представляє собою сорбент фероцин?

Фероцин на сьогоднішній день є найефективнішим з усіх

препаратів, здатних вибірково утворювати в шлунково-кишково-

му тракті тварин нерозчинні сполуки з радіоактивним цезієм. Фе-

роцин та його похідні не проникають через стінки шлунка і виво-

дяться з організму з продуктами обміну.

Токсиколого-гігієнічні дослідження переконливо підтверди-

ли нешкідливість препарату як для тварин, яким вводять препа-

рат, так і для людей, які споживають продукцію від цих тварин.

Від корів, що протягом 18 місяців споживали фероцин у до-

зі 6 г/добу на голову, за два отелення не відмічено будь-яких від-

хилень клініко-фізіологічних показників у корів-матерів та їх на-

щадків.

Препарат дають тваринам один раз на добу, ретельно перемі-

шуючи його з концентрованими кормами. При згодовуванні фе-

роцину лактуючим коровам істотне зниження надходження

137

Сs

в молоко відмічається вже на третю добу, а максимальний ефект

досягається через 15 діб (табл. 15.5).

Таблиця 15.5

Ефективність використання фероцину для зниження

концентрації цезію-137 у продуктах тваринництва

Показники Вид тварин і продукції

велика рогата свині вівці гуси

худоба

молоко м’ясо м’ясо м’ясо м’ясо

Доза, г/добу/голову 6 6 1 1 0,15

Час досягнення

максимального ефекту, діб 15 30 30 30 30

Кратність зниження концентрації

радіонуклідів у продукті 8-10 3-4 3 7-8 4-5

Організація і ведення тваринництва

Ветеринарна радіологія

466

Що представляють собою органо-мінеральні болюси?

Високий ефект у зниженні надходження радіоактивного це-

зію в молоко та м’ясо великої рогатої худоби досягається введен-

ням тваринам спеціальних пілюль (болюсів), що містять фероцин

та інші сорбуючі компоненти.

Болюси вводять коровам на початку пасовищного сезону че-

рез рот у кількості 2-3 шт. на голову болюсоін’єкторами. Помітне

зниження концентрації

137

Сs у молоці відмічається вже на третю

добу. Максимальне зниження (до 5-7 разів) досягається на 10-15

добу. Ефект зберігається протягом 2-2,5 місяця, після чого слід по-

вторити введення болюсів.

Які кормосуміші та соляні брикети використовують для зниження

забруднення продукції тваринництва?

Досить ефективним та перспективним засобом зниження за-

бруднення продукції тваринництва, особливо в приватних госпо-

дарствах виявились кормосуміші та соляні брикети, що містять фе-

роцин. Під їх впливом забруднення молока знижується у 2-5 разів.

Що представляють собою сорбенти цеоліти?

Україна має значні запаси цеолітів. До них належать кліноп-

тилоліти Сокирнянського родовища (Закарпаття), палигорскити,

сапоніти та ін. Введення цеолітів у раціон в дозі 300-500 г на до-

бу знижує концентрацію цезію-137 (табл. 15.6). Ефективнішими

є модифіковані цеоліти. Використовуються разом з концентрова-

ними кормами (не більше 10% сорбенту в суміші).

Таблиця 15.6

Ефективність цеолітів

Сорбент Зниження концентрації цезію-137, разів

молоко яловичина м’ясо кролів м’ясо бройлерів

Цеоліт натуральний 1,5 1,4 7,8 1,9

Цеоліт модифікований 3,0 2,6 9,0 38,0

467

Які особливості ведення конярства в зоні радіоактивного

забруднення?

Як сільськогосподарський та біологічний об’єкт коні нале-

жать до довгоростучих тварин. Тому при їх вирощуванні і ви-

користанні можна згодовувати найзабрудненіші корми. Коні є

унікальними тваринами, які можуть без обмеження використову-

вати кормові ресурси забрудненої зони.

У зв’язку з проблемою енергоносіїв та розвитком фермерсь-

ких господарств зросла потреба у тягловій силі. У забрудненій зоні

Українського Полісся є необхідні умови для розвитку галузі: випа-

си, сінокоси, специфіка життєвого устрою населення, коли біль-

шість господарських робіт можуть здійснюватись за допомогою

коней. В Україні розроблена і здійснюється “Програма розвитку

масового конярства в забрудненій зоні”. В спеціалізованих госпо-

дарствах розводять і поліпшують тварин місцевої селекції. Виро-

щених коней реалізують фермерським та громадським господар-

ствам. Ваговозні породи і помісі, які одержують за поглинального

схрещування з місцевим поголів’ям, реалізують на експорт.

Встановлено, що з добового раціону в 1 кг конини надходить

7-8% цезію-137, а в 1 кг молока кобил – 0,7-0,9%. При продажу на

експорт, а також здачі робочих коней на м’ясокомбінат при необ-

хідності за даними зажиттєвого контролю практикують заключну

відгодівлю протягом 2-2,5 місяця. З’ясовано, що у кінському гної

концентрація цезію-137 перевищує у 5-10 разів вміст його у пасо-

вищній траві.

Які особливості ведення вівчарства в зоні радіоактивного

забруднення?

Після аварії на ЧАЕС галузь було практично ліквідовано у

зв’язку з високим поверхневим забрудненням вовни та відсутні-

стю методів і технологій її очищення. Встановлено, що в четвертій

зоні радіоактивного забруднення товарне вівчарство можна вести

без обмежень. У третій зоні в стійловий період добове надходжен-

ня цезію-137 з раціоном не повинно перевищувати 3,6 кБк. При

переведенні овець на пасовищне утримання можна використову-

вати угіддя, де проведено докорінне чи поверхневе поліпшення.

Організація і ведення тваринництва

Ветеринарна радіологія

468

За їх відсутності овець слід випасати на пасовищах, де концентра-

ція цезію-137 в траві не перевищує 600 Бк/кг.

Для практики ведення вівчарства істотними проблемами є

ступінь забруднення вовни і можливості уникнення цього. Вста-

новлено, що немита вовна перевищує забруднення м’яса в 8-9

разів, але при обробці звичайними миючими засобами забруд-

нення її знижується більш як у 20 разів і становить 40% забруд-

нення м’яса.

Які особливості ведення свинарства в зоні радіоактивного

забруднення?

У м’язи свиней переходить значно більше цезію-137 порівня-

но з великою рогатою худобою – 15-20% вмісту в раціоні на кг, а

виводиться він значно повільніше, ніж у великої рогатої худоби.

Концентрація цезію-137 на чистих кормах за 3 місяці знижується

лише у 3-5 разів.

При годівлі зеленими кормами і немитими коренеплода-

ми (40-60% раціону) забрудненість свинини різко підвищується,

особливо за літньо-табірного утримання. Спостерігається значне

підвищення забруднення свинини при випоюванні тваринам си-

роватки або молока.

Враховуючи те, що заключна відгодівля свиней не є ефектив-

ним методом очищення організму, при їх розведенні слід обмежу-

вати, а наприкінці вирощування повністю виключати з раціонів

забруднені радіонуклідами корми.

Які особливості ведення птахівництва в зоні радіоактивного

забруднення?

Для зменшення радіоактивного забруднення м’яса курей та

яєць у літній час птицю необхідно утримувати на закритих майдан-

чиках, а до раціону включати зелень, вирощену на ріллі. В зимовий

період концентрація радіонуклідів у продуктах птахівництва зни-

жується ще більше. В цей період слід лише забезпечити птицю по-

вноцінними за мінеральними речовинами та вітамінами кормами.

При виробництві яєць та м’яса бройлерів кількість радіоцезію у до-

бовому раціоні птиці не повинна перевищувати 130 Бк.

469

Спостерігається значне (до 70%) надходження цезію-137 в

організм людини за споживання гусятини. При розведенні гусей

слід мати на увазі високу здатність їх накопичувати та виводити

радіоцезій. Рекомендується вольєрно-вигульне утримання птиці,

що виключить надходження радіонуклідів з частинками ґрунту.

Гусей, які виросли на забрудненій території, слід перевести на чи-

сті корми за один місяць до забою при вольєрному утриманні з

переважно комбікормовими раціонами.

Які особливості ведення звірівництва в зоні радіоактивного

забруднення?

Звірівництво ведеться без обмежень, крім території, розта-

шованої на відстані 10 км від зони відчуження.

Для одержання хутра з допустимим вмістом радіоактивних

речовин, рівень їх у раціоні звірів не повинен перевищувати вста-

новлені норми. Можна використовувати корми і з вищим вмістом

радіонуклідів, проте в заключний період вирощування тварин не-

обхідно переводити на чисті корми. Тривалість цього періоду для

кролів, норок, нутрій, песців, чорно-бурих лисиць – один місяць.

Які особливості ведення бджільництва в зоні радіоактивного

забруднення?

Бджільництво можна вести без обмежень на всій території

радіоактивного забруднення, де дозволена трудова діяльність.

Які особливості ведення рибництва в зоні радіоактивного

забруднення?

За наявності чистих кормів ставкове рибництво ведуть без

обмежень. За недостатньої кормової бази для одержання риби з

вмістом радіонуклідів згідно з вимогами ДР-2006, рекомендується

вапнування ставків (250-270 кг/га) і застосування фосфорних та

азотних добрив у кількостях до 50 кг/га ставів, що забезпечує та-

кож додатковий приріст риби (близько 2,5 кг на 1 кг добрив).

За необхідності отримання в забруднених радіонуклідами го-

сподарствах (форелевих, коропових) особливо чистої продукції

Організація і ведення тваринництва