Кравців Р.Й., Салата В.З., Семанюк В. І., Фреюк Д.В., Ярошович І. Г. Ветеринарна радіологія

Подождите немного. Документ загружается.

Ветеринарна радіологія

440

Додатки до розділу 14

Додаток 14.1

Дезактивація грибів

Стан грибів Вміст цезію-137, %

Свіжі гриби

Свіжозібрані 100

Очищені й промиті 45-50

Відварені 15 хвилин (воду злити) 20-25

Відварені 30 хвилин 7-12

Сухі гриби

Вихідні 100

Промиті 30-35

Вимочені 0,5-2

Варені 0,2-0,4

Додаток 14.2

Коефіцієнт переходу цезію-137 у різні структурні частини різних видів дерев

Структурні Сосна Дуб Береза

частини дерева

Кора 16,5 26,0 17,5

Камбій 50,0 6,2 16,0

Деревина 4,5 1,3 4,6

Гілки 13,0 9,8 20,0

Хвоя/листя 86,0 32,0 68,0

Додаток 14.3

Коефіцієнти переходу цезію-137 для лісових ягід

Лісові ягоди Коефіцієнти

Брусниця 10

Журавлина 13

Чорниця 7

Суниця 4

Малина 3

441

Додаток 14.4

Зміна вмісту радіонуклідів у ягодах при обробці

Обробка Коефіцієнт зміни вмісту радіонуклідів

Свіжі ягоди 1,0

Сухі ягоди 8,0-10

Ягоди, перетерті з цукром 0,5-0,8

Сік з ягід 0,2-0,5

Джем, повидло 0,4-0,6

Додаток 14.5

Коефіцієнт утримання радіонуклідів при кулінарній обробці овочів і фруктів

Продукт Методи обробки Стронцій-90 Цезій-137

Капуста Промивання 0,3 0,9

Споліскування 0,8 0,9

Консервування 0,4 0,2

Огірки Соління - -

Маринування - 0,15

Консервування 0,35 0,06

Помідори Промивання 0,7 -

Очищення від шкірки 0,7 -

Консервування 0,8 -

Картопля Варіння зі шкіркою 0,9-1,0 0,8-0,9

Очищення від шкірки 0,5-0,9 0,6-0,8

Очищення і варіння 0,7-0,8 0,6

Смаження 0,6 -

Морква Очищення, промивання, варіння 0,8 -

Зняття шкірки 0,7 0,5

Буряк Зняття шкірки 0,8 0,4-0,7

Приготування неочищеного - 0,3-0,7

Приготування очищеного - 0,3

Цибуля Очищення, промивання, кип’ятіння 0,5 -

Боби Промивання 0,1 -

Бланшування 0,3-1,0 0,6-0,9

Консервування 0,3-0,8 0,4-1,0

Соління 0,6 1,0

Радіоекологічний моніторинг

Ветеринарна радіологія

442

Додаток 14.6

Зміна вмісту радіонуклідів у дикоростучих лікарських рослинах при обробці

Обробка Коефіцієнт зміни вмісту радіонуклідів

Свіжі лікарські рослини 1,0

Висушені й подрібнені 5,0-25,0

Спиртові форми 0,15-0,25

Ефірні олії 0,01-0,2

Водні форми, настої, відвари 0,3-0,9

15. Організація і ведення тваринництва в умовах

радіоактивного забруднення територій

У тваринництві нині найкритичніша проблема – одержання

чистої продукції у приватних господарствах забруднених районів.

Основними причинами такої ситуації є малі обсяги поліпшення

пасовищних угідь для випасання та заготівлі кормів. Винесення

цезію-137 з молоком при його виробництві у приватних господар-

ствах у 4 рази вище, ніж у громадських. Тому для виробництва чи-

стої тваринницької продукції особливу увагу слід приділяти орга-

нізації годівлі тварин кормами з окультурених пасовищ і заготівлі

кормів на високородючих мінералізованих ґрунтах.

Основна частка в забрудненні продуктів тваринництва нале-

жить

137

Сs і

Sr. Системи заходів зниження концентрації цих раді-

онуклідів в основному збігаються, їх можна поділити на 4 групи:

1) виробництво кормів з допустимим вмістом радіонуклідів;

2) зміна умов утримання і раціонів годівлі великої рогатої ху-

доби на заключній відгодівлі та введення до раціонів спеціальних

добавок, що зменшують перехід радіонуклідів у продукцію тва-

ринництва;

3) технологічна переробка продуктів тваринництва;

4) перепрофілювання галузей тваринництва (заміна молоч-

ного скотарства на м’ясне чи скотарства на свинарство, птахів-

ництво тощо).

Як здійснюється організація кормовиробництва в умовах радіоактивного

забруднення території?

Розробка науково обґрунтованої технології ведення тварин-

ництва в умовах радіоактивного забруднення навколишнього се-

редовища – одна із актуальних проблем одержання радіоекологіч-

но чистої тваринницької продукції. Надходження радіонуклідів в

організм людини із с.-г. продукцією є визначальним у дозовому

навантаженні людини, однак цей шлях радіаційного впливу є ке-

рованим і регульованим.

У наукових колах утвердилась однозначна думка, що завдяки

Ветеринарна радіологія

444

фізіо логічним процесам легше очистити від радіонуклідів живий

організм, ніж продукти тваринництва, а ще краще не допустити на

підставі науково обґрунтованої технології ведення тваринницт-

ва надходження радіонуклідів в організм с.-г. тварин. Основним

джерелом надходження радіонуклі дів в організм тварин є корми

(99%) і меншою мірою – пійло. Тому при утриманні тварин на за-

брудненій радіонуклідами території основна увага приділяється

максимальному зниженню доступу радіонук лідів в організм с.-г.

тварин через шлунково-кишковий тракт.

Сьогоднішні проблеми використання с.-г. угідь для вироб-

ництва тваринницької продукції потребують більш глибоких на-

укових досліджень. Як показали їх результати, одержання еколо-

гічно чистої продукції в умовах допустимих норм забруднення

території можливе лише при виконанні науково обґрунтованих

рекомендацій у відповідності з даними радіаційної обстановки,

які постійно уточнюються на місцях, як в громадсь кому, так і в

індивідуальному секторі виробництва рослинницької і тварин-

ницької продукції.

Раціональна кормова база повинна бути організована на

основі використання кормів, одержаних з орних земель та зведен-

ня до мінімуму використання природних неокультурених випасів

та сінокосів. При неможливості проведення агромеліоративних

заходів на природних луках, корми з цих угідь повинні викори-

стовуватись для робочої худоби.

Які нормативи допустимого рівня радіонуклідів у добовому

кормовому раціоні тварин?

В умовах кожного господарства можуть бути суттєві відмінно-

сті, а тому для гарантії одержання чистого молока і м’яса необхідне,

перш за все, виконання головної умови – не перевищувати норма-

тиву добового допуску радіонуклідів тваринам. З цією метою макси-

мальний вміст радіоцезію в добовому раціоні сільськогосподарських

тварин, що забезпечить одержання продукції тваринництва в межах

допустимого рівня для цього ізотопу, повинен складати:

для корів – 11,1 кБк,

телят – 14,8 кБк,

445

свиней – 2,5 кБк,

овець – 3,7 кБк,

курей – 0,13 кБк.

максимальний вміст радіостронцію в добовому раціоні

сільськогосподарських тварин, що забезпечить одержання про-

дукції тваринництва в межах допустимого рівня, повинен скла-

дати:

для корів – 2,6 кБк,

для телят – 22,2 кБк,

для свиней – 7,4 кБк,

для овець – 12,2 кБк,

для курей – 1,9 кБк.

Наприклад: розрахувати вміст радіоцезію в добовому раціоні

корови при надої 8 кг молока за добу.

Відповідь: здійснюємо набір кормів згідно з нормативом го-

дівлі за вказаною продуктивністю:

сіно лугове 2 кг, в якому вміст радіоцезію не повинен переви-

щувати 1,5 кБк і 3 кБк/добу;

солома 2 кг і відповідно 0,4 кБк/кг та 0,8 кБк/добу;

силос 15 кг, в якому радіоцезій не повинен перевищувати

0,3 кБк/кг і відповідно 120×10-9 Кі/добу;

буряки кормові 6 кг з активністю 0,4 кБк/кг і 2,2 кБк за добу,

концкорми 2 кг – 0,4 кБк/кг і 0,8 кБк/добу.

Отже, радіоактивність цезію-137 в добовому раціоні склада-

тиме:

3+0,8+4,4+2,2+0,8 = 11,2 кБк, що відповідає допустимому рів-

ню.

Аналогічний розрахунок за даних умов продуктивності мож-

на зробити і для радіостронцію, виходячи із нормативного вмісту

цього ізотопу.

Сіно лугове 2 кг вміст стронцію-90 не повинен перевищувати

0,26 кБк/кг і відповідно 0,52 кБк/добу; солома 2 кг – 0,19 кБк/кг і від-

повідно 0,4 кБк/добу; силос 15 кг повинен складати 0,06 кБк/кг і від-

повідно 0,83 кБк/добу; буряк кормовий – при добовій потребі 6 кг,

радіостронцій складає 0,04 кБк/кг і відповідно 0,22 кБк/добу; конц-

корми 2 кг радіостронцію 0,11 кБк/кг і відповідно 0,22 кБк/добу.

Отже, сумарна активність радіостронцію в добовому раціоні

Організація і ведення тваринництва

Ветеринарна радіологія

446

корів при надої 8 кг молока за добу не повинна перевищувати:

0,52+0,4+0,83+0,22+0,22 = 2,19 кБк

За даною активністю раціону за радіоцезієм і радіостронцієм,

одержана продукція (молоко) відповідатиме нормативам та не пе-

ревищуватиме дозове навантаження для споживача цієї продук-

ції.

При більш високій продуктивності тварин підвищення по-

живності раціону для нормування в ньому радіоцезію та радіо-

стронцію, доцільно проводити за рахунок чистих і, перш за все,

концентрованих кормів.

Оскільки радіоцезій є, в певній мірі, аналогом калію, а радіо-

стронцій – кальцію, то питанню забезпеченості тварин цими

мінеральни ми речовинами повинна приділятись особлива увага.

Вирощування та відгодівлю великої рогатої худоби на забруд-

нених радіонуклідами тери торіях проводиться без обмеження, як-

що вміст радіоцезію в добовому раціоні не перевищує 14,8 кБк.

Приклад розрахунку вмісту радіоцезію в раціоні молодняку ВРХ

на відгодівлі: сіно лугове 15,0 кг активність радіоцезію 0,55 кБк/кг, со-

лома 2,0 кг – 1,1 кБк/кг, комбікорм 8,0 кг – 3 кБк/кг і відповідно раді-

оцезій в добовому раціоні складатиме: сіно лугове – 8,4 кБк/добу,

солома – 2,2 кБк/добу, комбікорм – 3 кБк/добу. Отже, сумарна ак-

тивність радіоцезію в добовому раціоні при відгодівлі молодняку

ВРХ: 8,4+2,2+3 = 13,6 кБк/добу.

Якщо ж на 1 та 2 етапах вирощування та відгодівлі сумарна

активність раціону за радіоцезієм перевищує 132,6 кБк за добу, то

на заключному етапі протягом 2-3-х місяців необхідно забезпечи-

ти раціон з добовим вмістом радіоцезію не більше 1,03-1,5 кБк, при

цьому виклю чаючи корми, заготовлені на природних ділянках.

Однак, після завершення відгодівлі необхідно перед забоєм про-

вести прижиттєвий радіометричний контроль тварин мікрорент-

генометром СРП-88Н з коліматором.

Нормування раціону на вміст радіостронцію при відгодівлі

ВРХ необов’язкове, оскільки перехід цього радіонукліда в м’язову

тканину складає 0,04%.

При відгодівлі свиней для одержання свинини з граничним

вмістом радіоцезію 0,6 кБк, вміст цього радіонукліда в добовому

раціоні не повинен перевищувати 3,2 кБк.

447

При виробництві м’яса бройлерів відповідно з вимогою нор-

мативу за вмістом радіоцезію, кількість цього радіонукліда в до-

бовому раціоні птиці не повинна перевищувати 0,14 кБк. З таким

же вмістом радіоцезію повинні одержувати добовий раціон і ку-

ри-несучки для одержання м’яса у відповідності з нормативами, а

вміст радіоцезію в яйці не перевищить 0,04 кБк.

При веденні бджільництва пасіку необхідно розташовувати на

відстані не ближче 10 км від зони забруднення більше 555 кБк/м

Для одержання хутра з допустимим рівнем вмісту радіонуклідів,

їх вміст у раціоні звірів не повинен перевищувати для норки 1,8 кБк

за добу, для лисиці – 3,7 кБк/добу, для песців – 4,1 кБк/добу і для

соболя 2,2 кБк/добу. При використанні кормів з більш висо ким

вмістом радіонуклідів у заключний період вирощування тварин

їх необхідно переводити на чисті корм. Термін цього періоду три-

ває від 1-го до 3-х місяців.

При наявності чистих кормів ставкове рибництво ведеться без

обме ження. У випадку нестачі кормів, для одержання риби з допу-

стимим рів нем радіоактивності, рекомендується вносити 50 кг/га

водної поверхні ставків суперфосфату і стільки ж аміачної селітри

дрібними порціями по 4-7 разів на сезон та 70-60 кг/га негашеного

вапна з метою посилення розвитку з наступним осадженням план-

ктону. Ефективним способом зниження вмісту радіонуклідів у воді

є розведення у ставках таких видів водної рослинності, як, напри-

клад, ряска мала, гречка земноводна та інші.

Які чинники впливають на перехід радіонуклідів із кормів

у молоко і м’ясо?

Перехід радіонуклідів з кормів у продукцію тваринництва за-

лежить від рівня і повноцінності годівлі тварин, їх віку, фізіоло-

гічного стану, продуктивності та інших факторів. Для прогнозу-

вання початкової концентрації радіонуклідів в організмі тварин

використовують такі параметри: коефіцієнт концентрації (КК),

коефіцієнт накопичення (КН) та кратність накопичення (F). КК

являє собою концентрацію в органі у відсотках від надходження

радіонукліда з добовим раціоном; КН – відношення концентрації

нукліда в органі й раціоні; F – відношення вмісту нукліда в органі,

Організація і ведення тваринництва

Ветеринарна радіологія

448

тканині чи організмі в цілому до вмісту у добовому раціоні, його

можна визначити за формулою: F = С х М : Q, де С – концентрація

нукліда, Бк/кг, М – маса органу, кг; Q – активність радіонукліда,

що надходить за добу, Бк.

У високопродуктивних тварин коефіцієнт переходу радіоце-

зію з кормів в організм, як правило нижчий, ніж у низькопродук-

тивних. Істотний вплив на величину коефіцієнта переходу чинить

збалансування раціонів годівлі тварин за основними і, особливо,

мінеральними елементами. Цезій-137 інтенсивніше переходить із

кормів в молоко і м’ясо порівняно зі стронцієм-90 (табл. 15.1).

Встановлено зв’язок між вмістом клітковини у забрудненому

раціоні корів при стійловому утриманні та переходом цезію-137 у

молоко. Так, із збільшенням вмісту клітковини в раціоні з 1,3-1,8

до 3,1 кг/добу відбувається зменшення коефіцієнта концентрації

цезію-137 від 0,9 до 0,6.

Як свідчать експерименти, коефіцієнти переходу цезію-137 в

молоко з раціону з різними рівнями забруднення кормів при стій-

ловому утриманні та випасанні корів на культурному пасовищі

мало відрізнялись (від 0,48 до 0,74). Проте за утримання корів на

малопродуктивному природному пасовищі з рідким травостоєм

помітне багаторазове підвищення концентрації цезію-137 у моло-

ці. Це пояснюється низькою якістю трави на природному пасо-

вищі і поїданням тваринами верхнього шару дернини з високою

концентрацією радіоцезію. У середньому, для стійлового періоду

прийнятий коефіцієнт концентрації цезію-137 з раціону в молоко

0,7, а для пасовищного – 0,9 % (табл. 15.1).

449

Таблиця 15.1

Середні дані про перехід радіонуклідів із добового раціону в продукцію

тваринництва (% від вмісту в раціоні на 1 кг продукту)

Вид продукції Радіонукліди

цезій-137 стронцій-90

Молоко коров’яче

- стійловий період 0,7 0,14

- пасовищний період 0,9 0,14

Яловичина 4 0,04

Свинина 15 0,10

Баранина 15 0,10

М’ясо куряче 450 0,20

Яйця 3,5 3,20

При контролі вмісту радіонуклідів у раціоні ВРХ враховуєть-

ся наявність їх в окремих кормах, що входять до складу раціону, і

коефіцієнта концентрації (КК) з раціону в продукцію.

Прогноз вмісту радіонуклідів у продуктах тваринництва

(А

прод

) розраховують за формулою:

прод

= А

рац

х КК/100,

де: А

рац

– активність радіонуклідів добового раціону, Бк;

КК – коефіцієнт концентрації.

Вміст цезію-137 у раціоні корів наведено у таблиці 15.2.

Для забезпечення виробництва молока і м’яса згідно з діючими

нормативами встановлюють межі допустимого вмісту

137

Сs і

Sr в ра-

ціонах великої рогатої худоби різного віку та рівня продуктивно-

сті, гранично допустимі рівні радіоактивного забруднення різних

кормів, гранично допустимі рівні забруднення ґрунтів, де можли-

ве виробництво кормових культур.

Організація і ведення тваринництва