429
ходиться міцелій грибів, треба бути дуже обережним при їх за-
готівлі. За спроможністю нагромаджування радіонуклідів гриби
можна розділити на 4 групи:
1 група – активні нагромаджувачі: гриб польський, курбан,
маслюк, моховик. У цих грибах навіть при забрудненні ґрунтів,
близькому до нормального значення, вміст цезію-137 може пере-
вищувати допустимі рівні. Тому збирати ці гриби не рекоменду-
ється.
2 група – такі, що сильно нагромаджують: грузді, сироїжки.
3 група – такі, що середньо накопичують: лисички, рядовки,
білі, підберезники, підосичники.
4 група – такі, що слабо нагромаджують: підпенька осіння,
гриб-парасолька строката, дощовик, гливи.
Які чинники визначають нагромадження грибами радіонуклідів
і як впливає радіація на якість грибів?
Важливим фактором, що визначає нагромадження радіону-
клідів грибами, є ступінь зволоження місць їх росту. Гриби, які ро-
стуть у вологих місцях, нагромаджують значно більшу кількість
радіонуклідів, ніж ті, що ростуть у сухіших місцях. Тому в сирих
ярах, болотах гриби збирати не рекомендується.
В їстівних грибів спостерігається певний зв’язок між їх сма-
ковими якостями і вмістом радіонуклідів. Найбільш цінні в харчо-
вому відношенні гриби мають нижчий вміст забруднення. Цікаво
відзначити, що відмінностей у вмісті цезію-137 в молодих і старих
грибах не встановлено. Проте рекомендується брати молоді гри-
би, оскільки в старих грибах нагромаджуються важкі метали, ду-
же шкідливі для здоров’я людини. Нагромадження радіонуклідів
у грибах розрізняється не тільки за їх видовою приналежністю,
але й за їх вмістом в окремих частинах гриба одного виду. У гри-
бів з добре розвиненою ніжкою (білий, підберезник, підосичник,
польський гриб), як правило, вміст радіонуклідів у капелюшках в
1,0-1,5 раза вищий, ніж в ніжках.
Радіоекологічний моніторинг