Кравців Р.Й., Салата В.З., Семанюк В. І., Фреюк Д.В., Ярошович І. Г. Ветеринарна радіологія

Подождите немного. Документ загружается.

Ветеринарна радіологія

430

Ягоди

Які чинники визначають нагромадження ягодами радіонуклідів?

Коефіцієнт переходу радіонуклідів у лісові ягоди (суницю,

малину, лохину, чорницю, журавлину) залежить від типу ґрунтів,

на яких вони виростають.

У суниці нагромадження цезію-137 в одному і тому ж лісі мо-

же сильно відрізнятися залежно від місця збору ягід у сирих ярах

концентрація радіонуклідів у ягодах в 4 рази вища, ніж на сухих

пагорбах.

Найвищі рівні переходу цезію-137 з ґрунту спостерігаються у

невеликих кущах чорниці, лохини і брусниці, які отримують по-

живні речовини з лісової підстилки, де нагромаджується більше

радіонуклідів.

У малини, горобини, калини, тих, що мають глибше коріння,

ягоди нагромаджують найменше радіонуклідів.

Найбільшу кількість радіонуклідів нагромаджує журавлина

(див. додаток 14.3).

Лікарські рослини

Як поділяються лікарські рослини за інтенсивністю нагромадження

радіонуклідів?

Особливої уваги й обережності вимагає заготівля дикорослої

лікувальної сировини. Зараз це особливо актуально, оскільки не

всі можуть купити фабричні препарати, а тому все частіше звер-

таються до народної медицини, де головними лікувальними засо-

бами є дари природи, зокрема лісів. Але слід пам’ятати, що різні

види дикорослої лікувальної сировини також відчувають на собі

вплив радіоактивного забруднення і це важливо враховувати тим,

хто займається збиранням та заготівлею лікувальної сировини.

За інтенсивністю нагромадження лікарські рослини можна

розділити на 5 груп:

• Такі, що дуже сильно нагромаджують – чорниця (ягоди),

багно болотне (спори).

• Такі, що сильно нагромаджують – брусниця (листя), багуль-

431

ник болотний (пагони), чистотіл звичайний (трава), чорни-

ця (листя), золототисячник зонтичний (трава).

• Такі, що середньо нагромаджують – фіалка трилиста (тра-

ва), звіробій звичайний (трава), конопля звичайна (суцвіт-

тя), пижмо звичайне (суцвіття).

• Такі, що слабо нагромаджують – конопля звичайна (тра-

ва), кропива дводомна (трава), материнка звичайна (трава),

кмин перцевий (суцвіття), чебрець звичайний (трава), на-

перстянка (трава).

• Такі, що дуже слабо нагромаджують – валеріана лікарська

(кореневища), лепеха болотна (кореневища).

Дерева

У яких частинах дерева найбільше нагромаджуються радіонукліди?

У сільському господарстві використовуються всі складові ча-

стини дерев – деревина, хвоя і листя, гілки, березовий сік. Слід

враховувати, що у хвої та листі, де відбувається процес фотосин-

тезу, нагромаджується радіонуклідів більше, ніж у гілках і дере-

вині, а в корі більше, ніж у деревині. Тому, при використанні дрів

для опалювання приміщень, одержаних із дерев, що виростають

на забруднених територіях, краще зчищати кору.

У яких видів дерев найбільше нагромаджуються радіонукліди?

Спостерігаються особливості нагромадження радіонуклідів у

різних видів дерев. У дуба в листі, гілках, камбію і деревині вміст

цезію-137 нижчий ніж у сосни та берези, а в корі цей показник ви-

щий. Це пояснюється тим, що у сосни і берези кора не така міц-

на, як у дуба, і з часом швидше очищається. Коефіцієнти переходу

цезію-137 у структурні частини різних видів дерев наведено в до-

датку 9.2. Найвищі значення переходу радіонуклідів у структурні

частини, спостерігаються у молодих дерев. Це пов’язано з активні-

шими обмінними процесами порівняно з деревами старшого віку.

Радіоекологічний моніторинг

Ветеринарна радіологія

432

Гідробіонти

Звідки радіонукліди потрапляють до гідробіонтів?

До 90-95% радіонуклідів, що потрапляють у водне середови-

ще, – озера, річки, ставки, в короткі терміни осідають на дно, але

частина залишається в товщі води і нагромаджується гідробіонта-

ми (водними рослинами, фіто- й зоопланктоном, молюсками, ли-

чинками комах).

Водяні рослини і безхребетні тварини мають здатність легко

нагромаджувати розчинні у воді мінеральні речовини. Тому раді-

онукліди, що потрапили у водоймища, головним чином цезій-137

і стронцій-90, швидко концентруються в гідробіонтах. Харчую-

чись забрудненою їжею, риба нагромаджує в тілі у 2-3 рази більше

цезію-137, ніж його міститься в кормі. Кожен вид риби має свій

набір улюблених харчових об’єктів, наприклад, личинками комах

харчується уклейка і плітка; лящ, карась та лин віддають перевагу

донним тваринам. Є у водоймищах і хижі види риб: щука, окунь,

судак. Через свої хімічні властивості цезій-137 та стронцій-90 на-

громаджуються у водних тварин в різних тканинах. Схожий за

хімічним складом з калієм цезій-137 концентрується у м’язах риб

і молюсків, а стронцій-90, що є аналогом кальцію, нагромаджу-

ється в кістковій тканині риб та в мушлях молюсків. Відрізняють-

ся ці радіонукліди також за швидкістю виведення з організму.

Порівняно швидко виводиться із м’язів цезій-137, а строн-

цій-90 надовго залишається в кістках і мушлях.

Що представляє собою “розмірний ефект”?

Вміст радіонуклідів у крупних видів більший, ніж у дрібних

представників того ж виду. Це явище має визначення - “розмір-

ний ефект”. Особливо яскраво розмірний ефект виражений у хижих

риб. Крупні хижаки активно харчуються не тільки мирними видами

риб, але й дрібнішими хижими рибами. Тому вміст цезію-137 у них

більший, ніж у рослиноїдних риб схожого розміру та дрібних хи-

жаків. Таким чином, серед риб найвищий вміст цезію-137 у круп-

них хижаків – щуки, великих окунів і судаків, а найменший – у

мирних риб – плітки, краснопірки, піскарів.

433

Рибалкам-любителям слід знати, що рибу слід ловити тільки

в проточних водоймищах, наприклад, в річках і водосховищах. В

озерах, особливо лісових, таких, що містяться на забруднених те-

риторіях, де зберігається вища концентрація радіонуклідів, лови-

ти рибу, особливо щуку й окуня, не варто.

Продукти бджільництва

У яких продуктах бджільництва найбільше нагромаджується

радіонуклідів?

Бджільництвом можна займатися без обмежень на територі-

ях з рівнями забруднення від 37 до 74 кБк/м

і не ближче 5-7 км

від меж санітарно-радіоактивної зони, що охороняється. Але важ-

ко встановити територію, де бджоли збирали мед, тому необхід-

но знати, що основна частина радіонуклідів переходить не в мед,

а в пилок, прополіс і віск. Якщо прополіс забруднений радіонуклі-

дами, з нього потрібно зробити спиртовий настій і ретельно від-

фільтрувати. А тому використовувати решту продуктів не варто.

У будь-якому випадку рекомендується проводити радіологіч-

ний контроль за всіма продуктами бджільництва 2-3 рази впро-

довж вегетаційного періоду тих або інших медоносних рослин.

Рекомендації щодо переробки

сільськогосподарської та лісової продукції

При переробці й використанні в їжу сільськогосподарської

та лісової продукції слід пам’ятати, що радіонукліди переходять

у жирні (сало, масло), крохмальні (картопляний крохмаль), спир-

тові (спирт), а також наркотичні субстанції (лікарський маковий

опій).

Продукція тваринництва і риба

При дотриманні простих правил домашньої переробки про-

дуктів і приготування їжі можна значно знизити вміст у них раді-

онуклідів, використовуючи такі рекомендації:

Радіоекологічний моніторинг

Ветеринарна радіологія

434

1. М’ясо відокремити від кісток, розрізати на шматки розмі-

рами 5х5 см, покласти в холодну підкислену або підсолену воду на

6-20 годин. Перед відварюванням воду злити. Це не знижує хар-

чової цінності м’яса. Залити свіжою водою, дати закипіти і злити

бульйон. Додавати нову воду. З бульйоном виділяється до 50% ра-

діонуклідів та деякі інші шкідливі речовини.

2. Коефіцієнти переходів радіонуклідів залежно від спосо-

бу приготування м’яса подано в додатку 9.1. З нього видно, що

найбільша кількість радіонуклідів переходить у смажене і копче-

не м’ясо. А коефіцієнти утримання радіонуклідів при кулінарній

обробці подані в додатку 9.7. Обсмажування і суха обробка м’яса

менш результативні, ніж варіння, соління, виготовлення ковбас та

шинок. При відварюванні м’яса до 60% стронцію-90 і до 80% це-

зію-137 можуть перейти в бульйон, а при маринуванні й солінні в

розсіл може перейти до 90% цезію-137, що міститься в м’ясі. Ма-

ринад і розсіл необхідно злити, очищену ж продукцію помістити

в новий чистий розсіл або маринад.

3. До 30-40% радіонуклідів виводиться із солонини, якщо її

вимочувати 6-8 годин і тричі міняти воду протягом цього часу.

4. У домашніх умовах переробка молока на молочні продукти

здійснюється, як правило, двома способами:

– знімаються вершки, готується масло, а зі збираного молока

– знежирений сир і сироватка;

– із незбираного молока готують жирний сир, а сироватку

можна використовувати для корму свиней, що вирощуються на

сало.

При переробці сметани та вершків на вершкове масло основ-

на частина радіоактивних речовин переходить у сколотини і про-

мивальну воду. При переробці вершкового масла на топлене від-

бувається практично повне виведення радіоактивних речовин. За

стронцієм-90 його кількість у молочних продуктах нижча, ніж у

молоці: у вершках – у 5-6 разів, у сирі – в 4-6 разів, у вершковому

маслі – в 9 разів, в топленому маслі його майже немає. 2-3-разове

промивання вершків теплою водою і знежиреним молоком змен-

шує вміст у них стронцію-90 ще в 50-100 разів.

5. Перед приготуванням риби її необхідно ретельно поми-

ти, почистити, обов’язково відрізати голову, оскільки найбільша

435

кількість радіонуклідів нагромаджується в зябрах. При відварю-

ванні риби перший бульйон необхідно злити. Треба мати на увазі,

що при кулінарній обробці риби радіоактивні речовини перехо-

дять в їстівну частину страви. Тому краще не ризикувати і при не-

великому підвищенні радіонуклідів понад встановлені норми ви-

ключити цей продукт із раціону або згодувати тваринам. Так само

чинять із рибними та м’ясними бульйонами.

6. Для отримання чистої риби використовують, наприклад,

водосховища для вирощування рослиноїдних риб, таких як білий

амур, товстолобик. Ці види мають найнижчу здатність нагромад-

жувати цезій-137 через живлення в товщі води найчистішим кор-

мом – фітопланктоном.

Овочі й картопля

1. Картоплю і коренеплоди перед очищенням ретельно проми-

вають водою. З буряка і моркви зрізають верхню частину на 1-1,5 см.

Із забрудненої картоплі виходить майже чистий крохмаль.

2. З капусти видаляють 1-2 верхні листки. Нарізану капусту

перед закладкою для відварювання витримують близько 1 години

в чистій воді.

3. Всі овочі (помідори, огірки і т.д.) промивають двічі в чистій

воді. При засолюванні огірків, помідорів, капусти в розсіл перехо-

дить 25-30% радіонуклідів.

4. При кулінарній обробці картоплі й овочів коефіцієнт утри-

мання радіонуклідів різний (додаток 14.5).

Гриби

Гриби ретельно очищають, відмивають від землі та рослин-

них залишків. Це дозволяє знизити вміст радіонуклідів у 1,1-1,4

раза. Вимочують у розчині кухонної солі на 3-4 години (1 столову

ложку солі на 2 літри води). Це знижує вміст цезію-137 у 8,3 раза.

Відварювання грибів протягом 15 хвилин і зливання відвару зни-

жує кількість радіонуклідів ще в 1,7 раза, а повторне кип’ятіння

– в 5,0 разів. (Див. 9.1). Після цих операцій смаження і марину-

вання грибів не приводить до помітного зниження вмісту радіо-

нуклідів. Сушіння грибів приводить до збільшення забруднення

Радіоекологічний моніторинг

Ветеринарна радіологія

436

від 8 до 30 разів. Вимочування сухих грибів протягом 6-8 годин

зменшує концентрацію в 1,5-3 рази.

Кип’ятіння грибів при підвищеному тиску (в автоклавах) дає

можливість знизити вміст радіонуклідів на 60-90%, додаткове за-

солювання і вимочування – на 89-99%.

На сьогоднішній день ученими розроблені методи штучного

вирощування грибів на садових ділянках, у підвалах будинків, зо-

крема глив, шампіньйонів. Технологія культивування грибів у до-

машніх умовах досить проста. Потрібно придбати посівний міцелій,

заготовити дерев’яні відходи і приготувати місце для вирощуван-

ня екологічно чистих та корисних грибів. Штучна культивація гри-

бів дозволить, з одного боку, одержати корисну для здоров’я гриб-

ну продукцію, з іншого – не допустити попадання радіонуклідів в

організм людини.

Ягоди

Після перебирання і миття ягід протічною водою, активність

забруднення знижується в 1,1-1,4 раза, а після приготування з ягід

джемів та варення, активність у кінцевому продукті зменшиться

в 2-5 разів. При перетиранні ягід з цукром – в 0,5-0,8 раза за ра-

хунок розбавлення цукром. При сушінні активність ягід збільшу-

ється від 8 до 15 разів. У додатку 9.4 подано зменшення вмісту ра-

діонуклідів у ягодах, залежно від їх кулінарної обробки.

Лікарські рослини

При сушінні лікарської сировини вміст у них радіонуклідів

може збільшитися від 5 до 25 разів. Зменшення вмісту радіонуклі-

дів у лікарських рослинах залежно від їх обробки наведено в до-

датку 9.6.

Березовий сік

Питома активність радіонуклідів, головним чином цезію-137,

у березовому соці низька. Проте потрібний постійний радіологіч-

ний контроль продукції та ґрунту. Заготівля березового соку дозво-

лена при рівні забруднення ґрунту не вище 185-370 кБк/м

. У дощо-

вий період березовий сік не заготовляють у зв’язку з можливістю

попадання в посуд частинок пилу, змитого водою з поверхні кори.

437

Заготівля кормів

Вміст радіонуклідів у сіні, заготовленому на лісових угіддях,

значно вищий, ніж на сільськогосподарських. У лісах на дерново-

підзолистих, бідних і кислих, піщаних і супіщаних ґрунтах кормо-

ві рослини нагроджують радіонуклідів у 3-5 разів більше, ніж на

культурних сільськогосподарських. Обробка водою грубих кор-

мів і трав може вивести до 55% цезію-137. Хороший ефект дезак-

тивації кормів дає обробка їх слабким розчином соляної кислоти

(0,1-0,5% концентрації), а також їх запарювання.

Шерсть, шкури

Овеча шерсть може легко відмитися від цезію і стронцію при

звичайній технологічній обробці. Основна частина радіонуклідів

виводиться при мокро-соленій консервації і при 2-3-кратному по-

вторенні.

При стійловому утриманні протягом 60 днів та годівлі чи-

стими кормами проходить самоочищення різних частин тварини.

Швидкість напіввиведення цезію-137 складає відповідно: шкура –

4 дні, скелет – 5 днів, м’язи – 8 днів, а вміст стронцію-90 знижуєть-

ся в м’язах у 5-6 разів, у шкурі – у 8 разів, у скелеті – всього у 1,5-2

рази. Після утримання тварин в стійлі 1,5 року, вміст стронцію-90

знижується у всіх частинах тварини до фонового рівня.

Зниження вмісту цезію-137 в 100 разів у хутровій продукції

(песці, нутрії, кролі) може бути досягнуто після виправки шкірок

з 2-3-кратною заміною робочих розчинів на етапах мийно-знежи-

рюючих операцій та обробки оцтовою кислотою.

Інші технології отримання чистої продукції

на забрудненій території

1. Концентрація стронцію-90 в рослинних оліях (соняшни-

кова, бавовняна, лляна, кукурудзяна), одержаних методом пре-

сування й екстракції органічними розчинниками, в 10-100 разів

нижча, ніж у початковій сировині.

2. Прийняті в цукровому виробництві технології дозволяють

Радіоекологічний моніторинг

Ветеринарна радіологія

438

одержати практично повністю чистий продукт і виробити кормо-

ві дріжджі та спирт.

3. Вміст радіонуклідів у кормових дріжджах в умовах гідро-

лізно-дренажного виробництва на порядок нижчий, ніж у ви-

хідному продукті – деревній трісці. Оброблену кислотою дерев-

ну тріску можна також використовувати в целюлозно-паперовій

продукції.

4. На забрудненій радіонуклідами території можна вирощу-

вати мак і зернові культури. Одержаний із маку опій, а із зернових

– спирт будуть чистими.

5. При очищенні зернових одержану макуху можна викори-

стовувати як висівки для годування тварин, запарюючи їх із каль-

цієм та мінеральними добавками. Кисле середовище отриманої

каші дозволить швидко вивести радіонукліди з організму тварин.

6. Рибу з великою кількістю радіонуклідів можна використо-

вувати як корм песцям, норкам, яких вирощують для отримання

хутра.

Медико-гігієнічні правила проживання

на забруднених радіонуклідами територіях

1. Організуйте повноцінне, збалансоване харчування. Набір

продуктів повинен забезпечувати потребу організму в білках, жи-

рах, вуглеводах, мінеральних речовинах (особливо в калії, каль-

ції, магнії, залізі, фторі, селені) та вітамінах (С, А, Е, К і, особли-

во, групи В).

2. Споживайте овочі, вирощені в підсобних господарствах,

рибу, виловлену у відкритих водоймищах, продукти бджільницт-

ва тільки після радіометричного контролю.

3. Дотримуйтеся всіх вимог до кулінарної обробки продуктів

харчування, викладених вище.

4. Споживайте в їжу продукти, що мають радіозахисні вла-

стивості: морепродукти (морська капуста, креветки, риба, каль-

мари і т.д.); хлібопродукти з борошна грубого помолу, причому

половину спожитого хліба повинен складати хліб із житнього бо-

рошна; сало-шпик (1-2 рази на тиждень); продукти, що містять

439

калій (картопля, сухофрукти, городня зелень, боби, морська ка-

пуста); соки з м’якоттю.

5. Зберігайте продукти в закритій тарі (скляні банки з криш-

кою, пакети і т.д.).

6. Вживайте речовини, головним чином рослинного поход-

ження, які:

- мають антимутагенну дію: морква, гарбуз, екстракти капу-

сти, редьки, цибулі, сині баклажани, зелений перець, лопух,

листя м’яти та ін.;

- сприяють виведенню радіонуклідів з організму: зелений

чай, шипшина, чорна смородина, чорниця, темні сорти ви-

нограду, цитрусові, яблука, буряк, капуста.

7. Утримуйтеся від купання в річці і тривалих прогулянок у

лісі, якщо є дані про підвищене радіоактивне забруднення.

8. Виконуйте такі санітарно-гігієнічні вимоги в побуті:

- щоденне вологе прибирання житлових і службових примі-

щень, ретельне витирання пилу з меблів, підвіконь;

- зміна взуття при вході в житлове приміщення;

- килими, покривала краще прибирати порохотягом, а не ви-

трушувати.

Радіоекологічний моніторинг