Костюченко О.А. Банківське право

Подождите немного. Документ загружается.

111

забезпечує виконання бюджетної та податкової політики в час-

тині, що стосується руху валютних цінностей;

забезпечує формування і виступає розпорядником Державного

валютного фонду України;

визначає порядок використання надходжень у міжнародних роз-

рахункових (клірингових) одиницях, які використовуються у торго-

вельному обороті з іноземними державами, а також у неконвертова-

них іноземних валютах, які використовуються у неторговельному

обороті з іноземними державами на підставі положень міжнародних

договорів України (п. 2 ст. 11 Декрету Кабінету Міністрів України

«Про систему валютного регулювання і валютного контролю»).

Найширшими повноваженнями у сфері валютного регулювання

наділений Національний банк України. Відповідно до п. 1 ст. 11 за-

значеного вище Декрету НБУ:

— здійснює валютну політику, виходячи з принципів загально-

економічної політики України;

— складає разом із Кабінетом Міністрів України платіжний ба-

ланс України;

— контролює дотримання затвердженого Верховною Радою

України ліміту зовнішнього державного боргу України;

— визначає в разі необхідності ліміти заборгованості в інозем-

ній валюті уповноважених банків нерезидентам;

— видає у межах, встановлених валютним законодавством,

обов'язкові для виконання нормативні акти щодо здійснення опера-

цій на валютному ринку України;

— нагромаджує, зберігає і використовує резерви валютних цін-

ностей для здійснення державної валютної політики;

— видає ліцензії на здійснення валютних операцій та приймає

рішення про їх скасування;

— встановлює межі валютного коридору та способи визначення

і використання валютних (обмінних) курсів іноземних валют, вира-

жених у валюті України, курсів валютних цінностей, виражених в

іноземній валюті або розрахункових (клірингових) одиницях;

— встановлює за погодженням з Міністерством статистики

України єдині форми обліку, звітності та документації про валютні

операції, розробляє порядок контролю за їх достовірністю та своє-

часним поданням;

— забезпечує публікацію банківських звітів про власні операції

та операції уповноважених банків.

Крім того, НБУ виступає головним органом валютного контро-

лю. У зв'язку з цим він контролює виконання правил регулювання

валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесе-

них до компетенції інших державних органів, та забезпечує вико-

нання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютно-

го контролю за валютними операціями резидентів і нерезидентів.

112

НБУ також може встановлювати граничні розміри маржі за операці-

ями на міжбанківському валютному ринку України для уповно-

важених банків та інших кредитно-фінансових установ, що одержа-

ли ліцензію НБУ, за винятком операцій, пов'язаних із строковими

(ф'ючерсними) угодами.

До повноважень НБУ належить обов'язкове декларування в На-

ціональному банку валютних цінностей та іншого майна резидентів,

які перебувають за межами України. Порядок і терміни декларуван-

ня встановлюються НБУ; він гарантує таємницю інформації щодо

декларування валютних цінностей. Отже, НБУ зобов'язаний прово-

дити політику, спрямовану на підтримання валюти України і висту-

пає суб'єктом міжбанківського валютного ринку України.

Важливі функції у сфері валютного контролю покладені також

на інші державні органи. Так, Державна податкова адміністрація

України здійснює фінансовий контроль за валютними операціями,

які проводяться резидентами і нерезидентами на території України.

Контроль за додержанням правил поштових переказів та пересилан-

ня валютних цінностей через митний кордон здійснює Держком-

зв'язок України, а контроль за додержанням правил переміщення

валютних цінностей через державний кордон України — Державна

митна служба України. Уповноважені банки здійснюють контроль

за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезиден-

тами через ці банки. Зазначені органи наділені повноваженнями

вимагати й одержувати від резидентів і нерезидентів повну інфор-

мацію про здійснення ними валютних операцій, стан банківських

рахунків в іноземній валюті в межах своїх прав, а також про майно,

що підлягає декларуванню.

Деякі питання валютного регулювання вирішують Рада Мініст-

рів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації,

виконавчі органи місцевих Рад народних депутатів, яким надано

право формувати відповідно республіканський та місцеві валютні

фонди шляхом придбання іноземної валюти на Міжбанківському

валютному ринку України за рахунок коштів відповідних бюджетів

у межах затверджених сум видатків у цих бюджетах, а також за ра-

хунок інших надходжень, передбачених чинним законодавством, і

розпоряджатися коштами цих валютних фондів.

Важливу роль у справі посилення контролю за додержанням ре-

зидентами законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності

та валютного регулювання відіграють комісії з питань повернення в

Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межа-

ми. Згідно з розпорядженням Президента України від 11 жовтня

1995 р. «Про утворення комісій з питань повернення в Україну ва-

лютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами». Указу

Президента України від 30 червня 1998р. «Про Комісію з питань

повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знахо-

113

дяться за її межами» та затвердженим цим Указом Положенням про

вищезазначену Комісію в Україні функціонують Комісія з питань

повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знахо-

дяться за її межами при Президентові України, яка є координацій-

ним консультативно-дорадчим органом; а також аналогічні комісії

Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська

міські, які діють під контролем Комісії з питань повернення в

Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами.

Основні завдання Комісії: підготовка та забезпечення реалізації

пропозицій про повернення в Україну валютних цінностей, що неза-

конно знаходяться за її межами; організація виконання програм із

цих питань та координація відповідної діяльності міністерств, інших

центральних органів виконавчої влади, а також регіональних комі-

сій; аналіз причин, що призводять до виникнення заборгованості за

розрахунками згідно із зовнішньоекономічними контрактами; вив-

чення, узагальнення та поширення досвіду виконання програм з пи-

тань повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно зна-

ходяться за її межами; вирішення конкретних проблем, пов'язаних з

реалізацією цих програм.

§ 3. Правове регулювання

валютних операцій

Законодавство України не лише визначає сутність валютних

операцій та їх види, але й встановлює правовий режим здійснен-

ня валютних операцій. У ст. 2 Декрету Кабінету Міністрів України

«Про систему валютного регулювання і валютного контролю» виз-

начено, що резиденти і нерезиденти мають право бути власниками

валютних цінностей, що знаходяться на території України; валют-

них цінностей, що знаходяться за межами України, крім випадків,

передбачених законодавчими актами України. Резиденти і нерези-

денти мають право здійснювати валютні операції з урахуванням об-

межень, встановлених цим Декретом та іншими актами валютного

законодавства України.

Валюта України є єдиним законним засобом платежу на терито-

рії України, який приймає без обмежень для оплати будь-яких вимог

та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими

актами валютного законодавства України. Порядок ввезення, пере-

казу і пересилання з-за кордону, а також вивезення, переказу і пере-

силання за кордон резидентами і нерезидентами валюти України ви-

значає Національний банк України (НБУ). Суми у валюті України,

що були вивезені, переказані, переслані на законних підставах за

кордон, можуть бути вільно ввезені, переслані, переказані назад в

Україну. Вищезгаданим Декретом регулюються питання порядку

114

використання надходжень в іноземній валюті. Усі надходження на

користь резидентів в іноземній валюті підлягають обов'язковому

продажу через уповноважені банки на міжбанківському валютному

ринку України, за деякими винятками.

Обов'язковому продажу не підлягають:

— кошти в конвертованій валюті, придбані на міжбанківському

валютному ринку України через уповноважені банки ти інші кре-

дитно-фінансові установи, що мають ліцензію НБУ на здійснення

валютних операцій, — протягом терміну, встановленого валютним

законодавством для розрахунків з нерезидентами;

— кошти в іноземній валюті, одержані фізичними особами-

резидентами, включаючи оплату праці, — за винятком коштів, одер-

жаних від підприємницької діяльності;

— кошти в іноземній валюті, що належать уповноваженим бан-

кам та іншим кредитно-фінансовим установам, які мають ліцензію

НБУ на здійснення валютних операцій, в тому числі придбані від

свого імені і за свій рахунок готівкою у фізичних осіб — резидентів

і нерезидентів, з урахуванням правил ведення касових операцій, що

встановлюються НБУ України;

— кошти в міжнародних розрахунках (клірингових) одиницях,

які використовуються у торговельному обороті з іноземними держа-

вами, а також кошти в неконвертованій іноземній валюті, які вико-

ристовуються у неторговельному обороті з іноземними державами

на підставі положень міжнародних договорів України;

— кошти в іноземній валюті, одержані від приватизації держав-

ного майна.

Уповноважені банки зобов'язані продавати усі надходження на

користь резидентів в іноземній валюті на міжбанківському валют-

ному ринку України протягом п'яти банківських днів з моменту за-

рахування таких надходжень на кореспондентські рахунки уповно-

важених банків.

Кошти у валюті України, одержані уповноваженими банками від

виконання зазначених операцій, підлягають відрахуванню резиден-

там протягом двох банківських днів з моменту зарахування зазначе-

них коштів на баланси цих банків.

Уповноважені банки зобов'язані купувати іноземну валюту на

міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за раху-

нок резидентів з метою забезпечення виконання зобов'язань рези-

дентів у разі платежів в іноземній валюті, що здійснюються рези-

дентами за межі України на виконання зобов'язань у цій валюті

перед нерезидентами щодо оплати продукції, послуг, робіт, прав ін-

телектуальної власності та інших майнових прав, за винятком опла-

ти валютних цінностей; платежів в іноземній валюті за межі Украї-

ни у вигляді процентів за кредити, доходу (прибутку) від іноземних

інвестицій; вивезення за межі України іноземної інвестиції в іно-

115

земній валюті, раніше здійсненої на території України, у разі при-

пинення інвестиційної діяльності.

Національний банк України зобов'язаний проводити політику,

спрямовану на підтримання валюти України, і з цією метою мо-

же виступати суб'єктом міжбанківського валютного ринку України.

НБУ видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валю-

тних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з Дек-

ретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулю-

вання і валютного контролю».

Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим

кредитно-фінансовим установам України на здійснення валютних

операцій, що потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії

режиму валютного регулювання. Уповноважені банки та інші кре-

дитно-фінансові установи, що одержали генеральну ліцензію НБУ

на здійснення операцій, пов'язаних з торгівлею іноземною валютою,

мають право відкривати на території України пункти обміну інозем-

них валют, в тому числі на підставі агентських угод з іншими юри-

дичними особами-резидентами.

Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на

здійснення разової валютної операції на період, необхідний для

здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують такі

операції:

1) вивезення, переказування і пересилання за межі України ва-

лютних цінностей, за винятком:

— вивезення, переказу і пересилання за межі України фізичними

особами — резидентами іноземної валюти на суму, що визначається

НБУ;

— вивезення, переказу і пересилання за межі України фізичними

особами — резидентами і нерезидентами іноземної валюти, яка була

раніше ввезена ними в Україну на законних підставах;

— платежів в іноземній валюті, що здійснюються резидентами

за межі України на виконання зобов'язань у цій валюті перед нере-

зидентами щодо оплати продукції, послуг, робіт, прав інтелектуаль-

ної власності та інших майнових прав, за винятком оплати валютних

цінностей;

— платежів в іноземній валюті за межі України у вигляді проце-

нтів за кредити, доходу (прибутку) від іноземних інвестицій;

— вивезення за межі України іноземної інвестиції в іноземній

валюті, раніше здійсненої не на території України, в разі припинен-

ня інвестиційної діяльності;

2) вивезення, переказу і пересилання за межі України валюти

України, за винятком випадків, коли йдеться про суми у валюті

України, що були вивезені, переказані, переслані на законних під-

ставах за кордон, які можуть бути вільно ввезені, переслані, перека-

зані назад в Україну;

116

3) надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валю-

ті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені за-

конодавством межі;

4) використання іноземної валюти на території України як засо-

бу платежу або як застави;

5) розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах за ме-

жами України, за винятком:

— відкриття фізичними особами-резидентами рахунків в інозе-

мній валюті на час їх перебування за кордоном;

— відкриття кореспондентських рахунків уповноваженими бан-

ками;

— відкриття рахунків в іноземній валюті резидентами — дип-

ломатичними, консульськими, торговельними та іншими офіцій-

ними представництвами України за кордоном, які користуються

імунітетом і дипломатичними привілеями, а також філіями і пред-

ставництвами підприємств і організацій України за кордоном, що не

здійснюють підприємницької діяльності;

6) здійснення інвестицій за кордон, у тому числі шляхом прид-

бання цінних паперів, за винятком цінних паперів або інших корпо-

ративних прав, отриманих фізичними особами— резидентами як

дарунок або у спадщину.

Одержання індивідуальної ліцензії однією зі сторін валютної

операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або

третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не

передбачено умовами індивідуальної ліцензії.

Порядок і терміни видачі ліцензій, перелік документів, необхід-

них для одержання ліцензій, а також підстави для відмови у видачі

ліцензій визначаються НБУ. Відмова у видачі НБУ ліцензії може

бути оскаржена в суді або арбітражному суді.

Комерційні банки, фінансові та страхові компанії можуть одер-

жувати від Національного банку України ліцензії на здійснення

операцій з валютними цінностями лише тоді, коли мають незапля-

мовану репутацію і можуть надавати своїм клієнтам послуги і кон-

сультації на високому професійному рівні.

Національний банк України встановлює певний розмір міні-

мального власного капіталу банків, фінансових та страхових ком-

паній, при якому вони можуть подавати заяву про одержання лі-

цензії. Крім того, комерційні банки, фінансові та страхові компанії

для одержання ліцензії на право здійснення операцій з валютними

цінностями мають діяти на території України не менш як два роки

без серйозних зауважень від органів банківського нагляду і дер-

жавної податкової адміністрації і за цей час не порушували чинно-

го законодавства; забезпечили відповідність своїх установ техніч-

ним та кадровим вимогам, необхідним для здійснення валютних

операцій; також повинні мати рекомендацію на отримання лі-

117

цензії від відповідного обласного управління Національного банку

України.

За наявності вищезгаданих вимог комерційний банк, фінансова

та страхова компанія разом із заявою подають до обласного управ-

ління Національного банку України такі документи:

— копію затвердженого статуту; структуру установи та під-

розділів, які будуть здійснювати валютні операції з переліком тех-

нічних засобів, що використовуватимуться в них; довідки про ке-

рівників установи, які будуть здійснювати нагляд за валютними

операціями, та безпосередніх виконавців валютних операцій (бух-

галтерів, касирів, брокерів, економістів та ін.) та копії документів,

що підтверджують їх кваліфікацію; баланс установи на останню

звітну дату та звіт про прибутки та збитки; річний звіт українською і

англійською мовами.

Комерційні банки, крім цього, подають письмове підтвердження

не менш трьох іноземних банків (або одного першокласного інозем-

ного банку, тобто банку, що входить до складу 500 найбільших бан-

ків світу) про згоду на встановлення кореспондентських відносин;

письмову гарантію комерційного банку про те, що він не розпочне

здійснення валютних операцій після отримання ліцензій аж до мо-

менту відкриття кореспондентських рахунків у вищевказаних бан-

ках. Порушення цієї вимоги призводить до автоматичного анулю-

вання ліцензії обласним управлінням Національного банку України.

Фінансові та страхові компанії, брокерські фірми подають письмове

підтвердження уповноваженого банку про згоду на відкриття валют-

ного рахунка для цієї установи.

Комерційний банк, фінансова або страхова компанія із заявою,

рекомендацією обласного управління Національного банку України

та комплектом вищезгаданих документів звертаються до управління

валютного контролю та ліцензування Національного банку України,

яке перевіряє та аналізує подані документи і готує матеріали на роз-

гляд заступника Голови Правління та затвердження на засіданні

Правління Національного банку України. Термін розгляду докумен-

тів на отримання банківської ліцензії не може перебільшувати один

місяць з дня їх надходження в Національний банк України. У ліцен-

зії наводиться перелік банківських операцій, які вправі виконувати

комерційний банк. За видачу ліцензій на здійснення операцій в іно-

земній валюті встановлена плата у розмірі п'ятдесяти неоподатко-

вуваних мінімумів заробітної плати.

Важливою валютною операцією є торгівля іноземною валютою.

Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного ре-

гулювання і валютного контролю» визначається порядок організації

торгівлі іноземною валютою та порядок здійснення розрахунків в

іноземній валюті. Торгівля іноземною валютою на території Украї-

ни резидентами і нерезидентами — юридичними особами здійсню-

118

ється через уповноважені банки та інші кредитно-фінансові устано-

ви, що одержали ліцензію НБУ на торгівлю іноземною валютою,

виключно на міжбанківському валютному ринку України. Структу-

ра міжбанківського валютного ринку, а також порядок та умови то-

ргівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку

визначаються НБУ.

Уповноважені банки та інші кредитно-фінансові установи, що

одержали ліцензію НБУ:

— від свого імені купують і продають іноземну валюту на між-

банківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок

резидентів і нерезидентів;

— мають право від свого імені і за свій рахунок купувати іно-

земну валюту готівкою у фізичних осіб — резидентів і нерезидентів,

а також продавати її фізичним особам — резидентам.

Резиденти і нерезиденти — фізичні особи мають право продава-

ти іноземну валюту уповноваженим банкам та іншим кредитно-

фінансовим установам, які одержали ліцензію НБУ, або за їх посе-

редництвом — іншим фізичним особам-резидентам.

Фізичні особи — резиденти мають право купувати іноземну ва-

люту в уповноважених банках та інших кредитно-фінансових уста-

новах, що одержали ліцензію НБУ, або за їх посередництвом — в

інших фізичних осіб — резидентів і нерезидентів.

У розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах тор-

говельного обороту використовується як засіб платежу іноземна

валюта. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені

банки.

Наймодавці-нерезиденти здійснюють оплату праці резидентів в

іноземній валюті —у готівковій або безготівковій формі.

Здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в ме-

жах торговельного обороту у валюті України допускається за умови

одержання індивідуальної ліцензії НБУ.

Для валютних операцій використовуються валютні (обмінні)

курси іноземних валют, виражені у валюті України, курси валютних

цінностей в іноземних валютах, а також у розрахункових (кліринго-

вих) одиницях. Зазначені курси встановлюються НБУ за погоджен-

ням з Кабінетом Міністрів України. НБУ може встановлювати гра-

ничні розміри маржі за операціями на міжбанківському валютному

ринку України для уповноважених банків та інших кредитно-фінан-

сових установ, що одержали ліцензію НБУ, за винятком операцій,

пов'язаних із строковими (ф'ючерсними) угодами.

Валютні цінності та інше майно резидентів, які перебувають за

межами України, підлягають обов'язковому декларуванню у НБУ.

Порядок і терміни декларування встановлюються НБУ. НБУ гаран-

тує таємницю інформації, зазначеної вище, відповідно до положень

ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (про бан-

119

ківську таємницю). На сьогодні діє Порядок декларування валютних

цінностей, що знаходяться за межами України, та здійснення зов-

нішньоекономічної діяльності суб'єктами підприємницької діяльно-

сті України, затверджений спільним наказом Головної державної

податкової інспекції України, НБУ, Міністерства зовнішніх еконо-

мічних зв'язків України, Державного митного комітету України від

4 липня 1994 p.

Порядок, види, форми й терміни подання звітності резидентами і

нерезидентами про їх валютні операції визначаються НБУ за погод-

женням з Міністерством статистики України з урахуванням чинного

законодавства України.

Закон України від 23 вересня 1994 р. «Про порядок здійснення

розрахунків у іноземній валюті» передбачає, що виручка резидентів

в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в

уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, вказані в

контрактах, але не пізніше 90 календарних днів від дати митного

оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продук-

ції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелек-

туальної власності, — з моменту підписання акта чи іншого доку-

мента, який свідчить про виконання робіт, надання послуг, експорт

прав інтелектуальної власності. Перевищення вказаного строку пот-

ребує індивідуальної ліцензії НБУ. Імпортні операції резидентів, які

здійснюються на умовах відстрочки поставки, в разі, коли така від-

строчка перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення аван-

сового платежу чи виставлення векселя на користь постачальника

імпортованої продукції (робіт, послуг), потребують індивідуальної

ліцензії НБУ. Порядок віднесення операцій резидентів до вказаних

вище операцій визначається Кабінетом Міністрів України.

Порушення резидентами вказаних строків тягне за собою стяг-

нення пені за кожний день прострочки в розмірі 0,3 відсотка суми

неотриманої виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в

іноземній валюті, перерахованій за офіційним поточним валютним

курсом на день нарахування пені. Загальний розмір нарахованої пе-

ні не може перевищувати розмір заборгованості.

Резиденти, які купують іноземну валюту через уповноважені ба-

нки для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентами,

зобов'язані здійснювати перерахунок даних сум протягом 5 робочих

днів з моменту зарахування таких сум на валютні рахунки резиден-

тів. У разі порушення резидентами цих строків, придбана валюта

продається уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на

міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна

курсова різниця, котра може виникнути у такій операції, щоквар-

тально направляється в Державний бюджет України, а негативна

курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності

резидента.

120

§ 4. Валютний контроль і відповідальність

за порушення валютного законодавства

Валютний контроль являє собою систему контролю уряду за об-

міном іноземної валюти в країні, тобто регулювання обсягу готівки

в іноземній валюті та її обмінного курсу на інші валюти. Валютному

контролю в Україні підлягають валютні операції за участю резиден-

тів і нерезидентів, а також зобов'язання про декларування валютних

цінностей та іншого майна резидентів, яке перебуває за межами

України.

Метою валютного контролю є забезпечення дотримання валютно-

го законодавства при здійсненні валютних операцій. Для здійснення

мети валютного контролю органи валютного контролю в межах своєї

компетенції визначають відповідність здійснюваних валютних опера-

цій діючому законодавству і наявності необхідних для них ліцензій та

дозволів; перевіряють виконання резидентами зобов'язань в іноземній

валюті перед державою, а також зобов'язань про продаж іноземної

валюти на внутрішньому ринку України; обгрунтованість платежів в

іноземній валюті; перевіряють повноту і об'єктивність обліку та звіт-

ності з валютних операцій, а також з операцій нерезидентів у валюті

України. Органи, що здійснюють валютний контроль, наділені повно-

важеннями вимагати та одержувати від резидентів і нерезидентів пов-

ну інформацію про здійснення ними валютних операцій, стан банків-

ських рахунків в іноземній валюті в межах своїх прав, а також про

майно, що підлягає декларуванню.

Органами валютного контролю в Україні є Кабінет Міністрів

України, Національний банк України та інші органи.

Головним органом, що здійснює валютний контроль на території

України, є Національний банк України (НБУ). НБУ надане право

здійснювати контроль за виконанням правил регулювання валютних

операцій на території України з усіх питань, не віднесених до компе-

тенції інших державних органів, та забезпечувати виконання уповно-

важеними банками функцій щодо здійснення валютного контролю.

Контроль за валютними операціями резидентів і нерезидентів,

здійснюваних через уповноважені банки, проводять ці банки.

Державна податкова адміністрація України здійснює фінансовий

контроль за валютними операціями, які провадяться резидентами і

нерезидентами на території України.

Держкомзв'язок України контролює додержання правил пошто-

вих переказів та пересилання валютних цінностей через митний ко-

рдон України, а Державна митна служба України контролює додер-

жання правил переміщення валютних цінностей через митний

кордон України.