Колесников О.В. Ціноутворення. Навчальний посібник

Подождите немного. Документ загружается.

О.В. Колесников

Ціноутворення

видання 3е виправлене та доповнене

Навчальний посібник

для студентів вищих навчальних закладів

Рекомендовано

Міністерством освіти і науки України

як навчальний посібник для студентів

вищих навчальних закладів

Київ

«Центр учбової літератури»

2007

ББК 65.422я73

К 60

УДК 338.5(075.8)

Гриф надано

Міністерством освіти і науки України

(Лист14/18.21481 від 29.06.2005 р.)

Рецензенти:

В.М. Гриньова – професор (Харківський Національний Економічний Університет);

В.Л. Дикань – професор (Українська Державна Академія Залізничного Транспорту);

Л.С Шевченко – професор (Харківська Національна Академія Міського Гос=

подарства).

Колесников О. В.

К 60 Ціноутворення. Видання 3=е виправлене та доповнене. Навч. пос. – К.: Центр

учбової літератури, 2007. – 144 с.

ISBN 978=966=364=532=2

Мотивом для запропонованого читачу навчального посібника послужив бага=

торічний досвід практичної роботи автора, як в умовах адміністративно=командної

системи, так і в умовах становлення нових форм економічних відносин в нашій

державі. Сфера утворення ціни і чинники її створюючі є невід’ємною частиною

суспільно=громадського життя держави. Ціноутворення – пульс економіки.

Рекомендовано для студентів економічних спеціальностей вищих учбових зак=

ладів.

ББК 65.422я73

Перелік умовних позначень

Р – ціна;

р – норма прибутку;

ІСЦ – індекс споживчих цін;

П – прибуток;

– обсяг продукції;

– повна собівартість;

Н – будь яка надбавка;

В – витрати;

І – прибуток споживача;

S – загальний обсяг продаж;

MU – гранична корисність;

TU – загальна корисність;

– коефіцієнт який характеризує гранічну корисність грошей;

Е – коефіцієнт еластичності.

J – індекс концентрації;

– основний параметр якості;

AVC – середні змінні витрати;

FC - постійні витрати;

ТR – сукупна виручка;

TС – загальні витрати.

Розділ I

ЦІНИ І КОНКУРЕНЦІЯ

Розділ І. Ціни і конкуренція

Тема 1

Основні положення

1.1. Функції ціни за різних

умов господарювання

Ціна – грошове вираження вартості товару (послуг).

За різних умов господарювання ціна має різноманітні функції.

Порівняємо ці функції в умовах планово-директивної і ринко-

вої економіки.

У планово-директивній економіці ціна мала три основні

функції:

а) планово-облікова функція, з якою ціна в умовах такої мо-

делі економіки дуже добре справлялася. Ціна товару визначалася

за формулою

Р=р*(1+р), (1.1)

де р – норма прибутку, причому строго фіксована;

б) стимулююча функція. Стимулювалися якість товару та

відновлення продукту за допомогою механізму східчастих цін;

в) перерозподільча функція – залежно від пріоритету тієї або

іншої галузі, куди забезпечувався приток коштів.

Така системи ціноутворення має три недоліки:

– при встановленні ціни відштовхувалися тільки від витрат

підприємства, попит не враховувався;

– через занадто велику кількість виготовлених у країні товарів

було неможливе централізоване встановлення цін «зверху»

повсюди;

– не враховувалися споживчі потреби, здійснювалися необг-

рунтовані зниження.

Тепер розглянемо функції цін в умовах ринкової економіки:

– зрівняльна функція;

– орієнтуюча функція;

– координуюча функція – координує дії виробників на ринку;

– розподільча функція – здійснює «переливання» ресурсів між

фірмами.

«Ціноутворення»

Таким чином, ціна і є той інструмент, за допомогою якого

здійснюється розподіл обмежених ресурсів.

Ціна на ресурси – на відміну від цін на готову продукцію - є

важливим неціновим фактором сукупної пропозиції. За інших

рівних умов, підвищення цін на ресурси приводить до збільшен-

ня витрат на одиницю продукції й тим самим до скорочення су-

купної пропозиції. Зниження цін на ресурси приводить до проти-

лежного результату.

1.2. Розподіл цін за категоріями

Усі ціни можна поділити на декілька категорій, використовую-

чи шість ознак (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Категоріїї цін

  

  



,     



  

   

 -,  -



   !, ,  ,

   , 

    " ( ), 

 (),  " (

   )

   # , , 

  $ % (   " ),

 (    

 " ),   

& (   

 )

Розділ І. Ціни і конкуренція

1.3. Види цін

Існують спеціальні види цін. Розглянемо їх.

По характеру обслуживаемого оборота:

Оптові ціни – ціни, по яких підприємства реалізують зробле-

ну продукцію іншим підприємствам або посередницьким орган-

ізаціям.

Роздрібні ціни – ціни, по яких торговельні організації реалі-

зують продукцію населенню.

Закупівельні ціни – ціни, по яких сільськогосподарські вироб-

ники реалізують свою продукцію державі, фірмам для наступної

переробки.

Ціни й тарифи на послуги населенню – особливий вид роз-

дрібної ціни (побутові послуги, охорона здоров’я)

Залежно від державного впливу:

Вільні ціни – ціни, устанавлиаемые виробниками продукції на

основі попиту та пропозиції відповідно до кон’юнктури ринку.

Фіксовані ціни – ціни, установлювані на певному рівні.

Регульовані ціни – ціни, установлювані відповідними органа-

ми керування, як правило, на продукти товари й тарифи підви-

щеного соціального призначення.

По способі встановлення:

Тверді ціни встановлюють договори й не міняються протя-

гом усього строку поставки продукції за даним контрактом.

Поточні ціни – по них здійснюється поставка продукції в да-

ний період часу. Вони можуть мінятися в рамках одного контрак-

ту й відображають стан ринку.

Рухлива ціна – ціна, зафіксована в договорі із застережен-

ням про те, що вона може коректуватися надалі, якщо до момен-

ту виконання договору ринкова ціна зміниться.

Змінна ціна встановлюється на вироби, що вимагають три-

валого строку виготовлення. Обчислюється в момент виконання

договору шляхом перегляду первісної договірної ціни з урахуван-

ням змін у витратах виробництва за період часу, необхідний для

виготовлення продукції.

«Ціноутворення»

По способі одержання інформації про рівень ціни:

Довідкові ціни публікуються в каталогах, прейскурантах, еко-

номічних журналах, довідниках, використовуються як орієнтовна

інформація при встановленні ціни на аналогічну продукцію.

Прейскурантні ціни – вид довідкових цін, які публікуються у

прейскурантах фірм-продавців.

Розрахункова ціна використовується в договорах, контрак-

тах на нестандартне встаткування, вироблене по індивідуальних

замовленнях, розраховується й обґрунтовується постачальником

для кожного конкретного замовлення.

Залежно від виду ринку:

Аукціонні ціни – ціни публічного продажу по максимально

запропонованому рівні на попередньо оглянуту покупцем партію

товарів, установлюються в результаті зміни співвідношення між

попитом та пропозицією.

Біржові котирування – ціни стандартизованого однорідного

товару, реалізованого через біржу.

Ціни торгів – ціни особливої форми спеціалізованої торгівлі

, заснованої на видачі замовлень на поставку товарів або одер-

жання підрядів на виробництво певних робіт із заздалегідь ого-

лошеного в спеціальному документі умовам.

Внутріфірмові ціни:

Трансфертні – передавальні ціни, звичайно нижче оптово-

роздрібних. Ці ціни існують всередині транснаціональних компаній

при передачі продукту (деталей) з одного дочірнього підприєм-

ства іншому.

За умовами поставки й продажу:

Ціна-Нетто ціна на місці купівлі-продажу

Ціна-Брутто – визначається з урахуванням умов купівлі-про-

дажу.

«Франко» – даний термін означає, до якого пункту на шляху

просування товару від продавця до покупця постачальник відшко-

довує транспортні видатки.

Світові – визначаються за фірмою-лідером або використо-

вуються середні арифметичні ціни декількох фірм.

Розділ І. Ціни і конкуренція

В залежності від часу:

Очікувані ціни – ціни, які очікують в залежності від економіч-

них обставин в суспільстві.

Планові ціни – ціни, які економічно оґрунтовуються на основі

планування обсягу випуску те реалізації продукції, товарів, послуг

з урахуванням планування видатків виробництва.

Прогнозовані ціни – ціни, які розраховуються на основі

економічного прогнозування.

Стратегічні ціни – ціни, які розробляються на основі еконо-

мічної стратегії підприємства, фірми.

Базові – ціни, щодо яких будуть вноситися поправки. Базови-

ми можуть виступати: розрахункові, довідкові, прейскурантні ціни.

Чинна (номінальна ) ціна – ціна на сьогоднішній день з ураху-

ванням поточного курсу валют.

Реальна (порівняна) ціна – ціна, розрахована щодо сукупно-

го показника цін – ІСP (індексу споживчих цін). Розраховується за

формулою (для і-того року)

Рі

=(ІСP

/ІСP

) * P

Ді

,, (1.2)

де P

Рі

– реальна ціна і-того року;

ІСP

– індекс споживчих цін базовий;

ІСP

– індекс споживчих цін і-того року;

Ді

– діюча ціна і-того року.

Індекс цін потрібен:

- для з’ясування, яким образом змінився рівень цін протягом

певного періоду часу;

- цей грошовий показник використовується як найбільше роз-

повсюджені показники при відомості до єдиної підстави різнорі-

дних компонентів загального обсягу виробництва.

Крім того індекс споживчих цін является наиболее широко

распространённым официальным показателем инфляции: поэто-

му важно иметь некоторое представление о его характеристиках

и ограничениях.

Індекс споживчих цін являє собою один з підходів до виміру

зрушень у цінах ринкового кошика, що складає з 300 товарів і

послуг, що купуються міськими споживачами. Склад цього рин-

кового кошика був визначений на базі огляду поводження міських

споживачів в області витрати коштів. Це припущення ґрунтується

«Ціноутворення»

на тім, що метою індекс споживчих цін є вимір зрушень вартості

незмінного рівня життя.

Національні (внутрішні) ціни – обслуговують національну

економіку, зважаючи на особливості галузей національного гос-

подарства.

Демпінгові ціни – ціни, які знижені по відношенню к рівню цін

на ринку на який входить фірма. В багатьох країнах світу існують

спеціальні антидемпінгові законодавства. Демпінгові ціни – про-

дукт конкуренції дуже потворне явище в економіці.

Говорячи про функцію і види цін, не можна не згадати істо-

рично сформоване поняття – масштаб цін. Колись товари вира-

жали свої мінові вартості в певних кількостях срібла і золота. Ці

кількості грошового товару повинні були бути зміряними, тому

необхідно було ввести одиницю вимірювання. Такою одиницею

при золотому стандарті була певна вагова кількість золота, прий-

нята за грошову одиницю в тій або іншій країні, тобто масштаб

цін. Він установлювався державою в законодавчому порядку і

показував, скільки грамів золота міститься в одній грошовій оди-

ниці. В даний час функцію міри вартості виконують паперові гроші

без жодного золотого забезпечення.

Вперше в економічній теорії поняття «масштаб цін» було уве-

дено в другій половині XIX століття видатним німецьким економ-

істом-теоретиком Карлом Марксом. На його думку, а воно знай-

шло підтвердження в реальній економіці протягом наступного

півтора сторіччя.

«В якості міри вартостей і в якості масштабу цін гроші вико-

нують дві абсолютно різні функції. Мірою вартості вони виступа-

ють як суспільне втілення людської праці, масштабом цін – як

фіксована вага металу. В якості міри вартості вони призначені для

того, щоб перетворювати вартість безмежно різноманітних то-

варів в ціни, в кількості золота, які уявляються; як масштаб цін

вони вимірюють ці кількості. Мірою вартостей вимірюються то-

вари як вартості; проте масштаб цін вамірює різні кількості золо-

та існуючою його кількістю, а не вартість даної кількості золота

вагою інших його кількостей. Для масщтабу цін певна вага золо-

таповинна бути фіксованою як одиниця виміру. В даному випад-

ку, як і в будь-якому іншому визначенні однойменних величин,

вирішальне значення має стійкість співвідношення мір. Отже, мас-

штаб цін виконує свою функцію тим краще, чим незмінній одна й