Колесников О.В. Ціноутворення. Навчальний посібник

Подождите немного. Документ загружается.

Розділ І. Ціни і конкуренція

б) споживач прагне досягти максимуму загальної корисності;

в) споживач завжди відштовхується спочатку від задоволен-

ня своїх першочергових потреб (їжа, одяг).

Цей закон вперше. висунув Вільям Стенлі Джевонс в 1860 р.,

який заняв згодом певне місце в політичної економії.

4.3. Споживчий оптимум при кількісному

вимірюванні корисності

Оптимум споживача визначається відповідно до двох умов:

а) досягнення максимальної сукупності корисностей;

б) повне використання прибутку.

Правило максимізації корисності: максимальне задоволення

потреби настає при такому розподілі прибутку, коли остання гро-

шова одиниця, витрачена на придбання кожного виду продукту,

приносила б однакову граничну корисність (закон Госсена):

.... O

(4.1)

де MU

, MU

– граничні корисності товарів х,у,...n;

, P

, ..., P

– відповідно ціни на товар;

O– коефіцієнт, який характеризує гранічну корисність грошей.

Ця формула називається формулою споживчого оптимуму, а

співвідношення

показує, яка корисність припадає на одну

витрачену при придбані товару грошову одиницю.

Теоретичний висновок про характер споживання залежно від

доходу було зроблено послідовно декількома вченими економі-

стами. Першим з них був Энгель.

«Ціноутворення»

Тема 5

Визначення оптимуму споживача

при порядковому способі

визначення корисності

5.1. Крива байдужості та її властивості.

Гранична норма заміщення

Є два товари. Функція корисності двох товарів показує ступінь

задоволення споживача цими товарами.

Крива байдужості – лінія однакової корисності набору товарів.

Карта байдужості – сукупність кривих байдужості, кожна з яких

відповідає своєму рівню корисності набору товарів.

Гранична норма заміщення (заміни) одного товару іншим

зменшується при прямуванні вздовж кривої байдужості.

Норма заміни – показує, від якої кількості товару Y відмовляє-

мося, щоб отримати додаткову кількість одиниць товару X.

, (5.1)

де dY – зміна кількості товару У;

dX – зміна кількості товару Х.

Гранична норма заміни (позначення – MRS) товару X іншим

товаром У показує таку кількість товару, якою споживач готовий

поступитися в обмін на збільшення іншого товару на одиницю з

тим, щоб загальний рівень задоволення залишився незмінним:

MRS



0

lim

, (5.2)

де dY – зміна кількості товару У;

dX – зміна кількості товару Х.

Розділ І. Ціни і конкуренція

5.2. Корисність і прибуток. Умови

оптимумe споживача при порядковому

способі визначення корисності

Бюджетна лінія – уся сукупність товарів, при якій загальна сума

витрат дорівнює прибутку.

Оптимум споживача – найбільш ефективне використання

коштів або придбання товарів, які мають найбільшу корисність.

Споживач витрачає весь свій прибуток, максимально задоволь-

няючи при цьому усі свої потреби.

Бюджетна лінія може змінюватися під впливом цілої низки

чинників:

а) зміни прибутку;

б) ціни споживача;

в) зміни цін на товари;

г) прибутку – споживання.

При збільшенні прибутку ми починаємо більше споживати,

проте через деякий час настає момент насиченості.

5.3. Ефект заміщення і ефект прибутку

Ефект заміщення (заміни) – зміна обсягу попиту, спричинена

виключно відносною зміною ціни товару при незмінному реально-

му прибутку (реальний прибуток у даній ситуації не змінюється),

тобто при зберіганні рівня корисності споживаного набору благ.

Ефект прибутку – зміна обсягу попиту, спричинена виключно

зміною реального прибутку споживача при незмінності відносних

цін на товари.

Три випадки взаємного розміщення ефекту прибутку і ефекту

заміщення:

а) односпрямована дія ефектів. Загальний ефект прибутку в

даному випадку є сумою цих двох ефектів, де в одному

випадку зниження ціни на товар дає в обох ефектах

збільшення продаж, а в іншому – характерний для норма-

тивних товарів (повноцінних благ), тобто що підкоряються

дії закону попиту-пропозиції;

«Ціноутворення»

б) рівноспрямована дія ефектів. Ефект заміни сприяє збільшен-

ню продаж товару, а ефект прибутку зумовлює зменшення

продаж товару. Очевидно, це такий товар, на який зі зрос-

танням прибутку попит зменшується, тобто товар низької

якості (меншої корисності);

в) неповноцінне благо (попит падає при зменшенні ціни).

Розділ І. Ціни і конкуренція

Тема 6

Еластичність попиту і пропозиції

6.1. Пряма еластичність попиту за ціною

Еластичність – показник який показує залежність обсягу то-

вару від ціни в відсотковому відношенні.

Пряма попиту за ціною – це відносна зміна попиту при зміні

ціни.

Коефіцієнт еластичності – величина, що показує, як

змінюється попит у відсотках при зміні ціни на 1%. Коефіцієнт

еластичності являє собою відношення щодо приросту обсягу до

порівняної зміни ціни.

Чинники, що визначають еластичність попиту за ціною:

а) наявність і доступність товарів-замінників (чим більше то-

варів-замінників на ринку, тим вища еластичність попиту за

ціною). Тому еластичність олії вища від еластичності хліба,

оскільки у хліба майже немає замінників, на відміну від олії;

б) категорія товару:

– товари першої необхідності (еластичність попиту за ціною

низька);

– товари розкоші в (еластичність попиту за ціною висока);

в) значущість товару для бюджету сім’ї обумовлена часткою

витрат, що припадає на даний товар у сімейному бюджеті.

Чим більша частка припадає, тим більш „ еластичний” цей

товар за ціною;

г) чинник часу. У короткостроковому періоді попит має тен-

денцію бути менш еластичним, ніж у довгостроковому. На-

приклад, якщо підвищити ціни на бензин у літній період, то

це навряд чи скоротить попит. Проте восени значна

кількість автомобілістів відмовиться купувати бензин за та-

кою ціною, що призведе до падіння обсягу продаж.

«Ціноутворення»

6.2. Перехресна еластичність за ціною

Перехресна еластичність – зміна обсягу продаж товару Х

при відносній зміні ціни товару У. Перехресну еластичність, так

само як і пряму, можна розрахувати методами точкової і дугової

еластичності:

E 

, (6.1)

де dQ

– зміна обсягу продаж товару Х;

– зміна ціни товару У;

– ціна товару Y;

– обсяг продаж товару Х.





, (6.2)

де Р

серед

– середня ціна товару У;

серед

– середній обсяг продаж товару Х.

З погляду перехресної еластичності, розрізняють декілька

груп товарів:

а) взаємозамінні товари, що виконують подібні функції, при

цьому один товар може замінювати інший (олію–маргарин, ав-

томобілі–велосипеди і т.д.); Е

ху

> 0;

б) взаємодоповнючі – наприклад, годинник і ремінці до них,

фотоапарати – плівка; Е

ху

= 0;

в) незалежні – товар, зміна ціни на який не впливає на ціну

іншого товару; Е

ху

< 0.

Розділ І. Ціни і конкуренція

6.3. Еластичність попиту за прибутком

і чинники, що її визначають

Еластичність по прибутку – відносна зміна попиту на товар

при відносній зміні прибутків споживачів. Позначення – Е

I(D)

(бук-

ва І від англ. income – прибуток), розрахунок – за формулою

E 

)(

, (6.3)

де І – прибуток споживача;

dI – зміна прибутку;

– зміна попиту на товар;

– попит на товар.

Залежно від значення коефіцієнта еластичності за прибутком

усі товари можна поділити на п’ять груп, кожній з яких відпові-

дає своя пряма на графіку.

А (лінія Енгеля): Е

І(D)

=1.

Такого роду характеристику можна дати

високоякісним товарам постійного попиту (одяг, фрукти і т.д.).

В: Е

І(D)

<1. Ця лінія відповідає товарам першої необхідності.

С: Е

І(D)

>1. Це товари розкошів (коштовності, ювелірні вироби).

D: Е

І(D)

=0. Товар із якістю, що не змінюється.

Е: Е

І(D)

<0. Це товари низької якості, але якість у даному випад-

ку має сенс, якщо при досягненні визначеного рівня прибутку

людина перестає споживати такий товар.

6.4. Еластичність пропозиції

Еластичність пропозиції за ціною показує зміну кількості

запропонованого на ринку товару при зміні ціни на цей товар.

Коефіцієнт еластичності пропозиції показує, на скільки

зміниться обсяг запропонованого товару у відсотках при зміні

ціни на цей товар на 1%.

«Ціноутворення»

6.5. Еластичність цінових очікувань

Еластичність цінових очікувань – це співвідношення віднос-

них змін в очікуванні майбутніх цін і в дійсних цінах:

.$

.$

.$





, (6.4)





– еластичність цінових очікувань;

дійсн

– дійсна ціна;

майб

– майбутня цін;

dР

дійс н

– зміна дійсної ціни;

dР

майб

- зміна майбутній ціни.

Розділ І. Ціни і конкуренція

Тема 7

Ринкова рівновага та ї ї види

7.1. Динаміка зміни ціни рівноваги

Ринкова рівновага – ситуація на ринку, коли при певній ціні

(рівноважній) обсяг попиту дорівнює обсяг пропозиції.

Існує п’ять основних видів рівноваги (рис.7.1–7.5):

1) стійка рівновага;

2) асимптотично стійка рівновага;

3) рівномірні коливання;

4) загасаючі коливання;

5) вибухові коливання.

Рис. 7.1. Стійка рівновага

Рівні цін дорівнюють рівню рівноваги прі певних умовах.

«Ціноутворення»

Рис. 7.2. Асимптотично стійка рівновага

Рівні цін прагнуть до рівня ціни рівноваги.

Рис. 7.3. Рівномірні коливання

Рівень ціни Р1 коливається навколо ціни рівноваги (сезонні

коливання).