Когут О.В., Циганчук А.С. Геополітичний вибір України: сучасний стан і перспективи розвитку

Подождите немного. Документ загружается.

розвитку. ЄС віддає собі звіт в тому, що іншим партнерам ЄС важко

чітко зрозуміти, як працювати з Союзом. Проте, не дивлячись на те,

що ЄС, можливо, не є найпростішим міжнародним партнером, він,

безперечно, залишається однією із найвпливовіших сил у сучасному

світі.

Часто забувають, що Європейський Союз – найбільший

світовий донор міжнародної фінансової допомоги. На сьогоднішній

день ЄС надає 60 % усієї офіційної світової допомоги, що

виділяється з метою розвитку. Тільки Європейська комісія надає

більш як 7 млрд. євро ['1].

ЄС намагається боротися з бідністю і виділяє гуманітарну

допомогу всім країнам і регіонам. Крім того, ЄС направляє свої

ресурси для забезпечення добробуту і стабільності інших держав. ЄС

розробив унікальний механізм допомоги країнам перехідного

періоду.

Знання в цій сфері ЄС набув завдяки власному досвіду

допомоги країнам Південної Європи, а пізніше країнам Центральної

та Східної Європи в здійсненні переходу до відкритого суспільства

ринкової економіки. Сьогодні цей досвід ЄС намагається

використати в інших регіонах, щоб допомогти великому числу

держав досягти аналогічного рівня добробуту і стабільності.

Європейський Союз має чималу мережу формальних

домовленостей, досягнутих з цілим рядом країн світу. Загальна

чисельність налічує 130 представництв (у тому числі Київ), що

займаються питаннями співробітництва в сфері торгівлі, енергетики,

навколишнього середовища, прав людини і боротьби з міжнародним

тероризмом. ЄС створює все більше число інструментів зовнішньої

політики, що стосуються не лише торгівлі чи політики в сфері

зовнішньої допомоги, але і питань швидкого реагування на

гуманітарні кризи чи функціонування Європейських поліцейських і

військових місій в різних регіонах світу. Союз відіграє важливу роль

в пошуках шляхів врегулювання конфлікту на Близькому Сході чи

ситуації навколо іракської ядерної програми.

Європейський Союз повністю підтримує такі інституції

світового управління, як Організація Об’єднаних Націй та Всесвітня

торгова організація.

ЄС – найбільш значний інвестор в економіку України.

Головний напрямок іноземних інвестицій: у промисловість (50,4 %)

від загального об’єму, в тому числі промисловість з високим

ступенем обробки – 46,5 %), оптова та роздрібна торгівля (18,5 %).

Таким чином. Інвестиції в Україну з країн ЄС переважають, їх

частина становить 40 % від загального обсягу [2].

Для вступу в ЄС висуваються наступні вимоги:

– наявність ринкової рівноваги, лібералізація цін та торгівлі;

– відсутність бар’єрів доступу на ринок;

– ефективна юридична система;

– макроекономічна стабільність;

– сталий розвиток фінансового сектору;

– створення можливості для ефективної конкуренції на ринку

ЄС;

– наявність ринкової економіки;

– висока якість науки, освіти, соціальної інфраструктури;

– динамічність торгівельної інтеграції.

ЄС: загальна структура. Європейський парламент

Європейський Союз (ЄС) – це об’єднання демократичних

європейських країн, що спільно працюють задля миру та

процвітання. Євросоюз не є федерацією держав, як США. Євросоюз

не є організацією, яка створена з метою розширення співробітництва

між урядами, як ООН. ЄС - це дійсно унікальне явище. Країни-члени

ЄС залишаються незалежними суверенними державами, але вони

об'єднались як суверенні держави для того, щоб досягти такої

потужності і впливу у світі, яких вони не змогли б досягти поодинці.

На практиці це означає, що держави-члени ЄС делегують

частину своїх повноважень у прийнятті рішень європейським

інститутам, які вони створили, щоб рішення з конкретних питань, що

мають спільний інтерес, приймались демократичним шляхом на

європейському рівні.

Європейський Союз має три головні інститути, що приймають

рішення:

– Європейський парламент, який представляє інтереси

громадян ЄС і безпосередньо ними обирається;

– Рада Європейського Союзу, яка представляє окремі

країни-члени ЄС;

– Європейська Комісій, яка представляє інтереси Союзу в

цілому.

Інституційний трикутник розробляє політику і закони

(директиви, законодавчі акти і рішення), що діють на території ЄС.

Правила та процедури, що визначають діяльність інститутів,

викладені у договорах, які затвердили усі президенти і прем'єр-

міністри країн-членів ЄС і ратифікували парламенти цих країн.

Саме Комісія розробляє нові законопроекти ЄС, парламент і

Рада їх приймають.

Європейський Суд слідкує за дотриманням європейських

законів, а Суд Аудиторів (Рахункова Палата) перевіряє фінансування

діяльності ЄС.

Ці органи та інституції були утворені згідно договорів, які

складають основу всього, що робить ЄС.

Інші п'ять органів доповнюють систему ЄС.

– Економічний та соціальний Комітет, що представляє

громадянське суспільство та дві сторони провадження;

– Комітет регіонів - регіональні і місцеві влади;

– Європейський Центральний Банк несе відповідальність

за європейську монетарну політику;

– Європейський Інвестиційний Банк фінансує

Інвестиційні проекти ЄС;

– Європейський Омбудсмен захищає громадян ЄС та

організації від порушень та поганого управління.

Крім цього існують спеціалізовані агенції, які виконують певні

технічні, наукові або управлінські функції.

Європейський парламент. Історія Парламенту починається в

1950 році і сходиться до основоположних договорів ЄС. З 1979 року

членів Європарламенту вибирають прямим голосуванням громадяни,

інтереси яких вони представляють.

Вибори в Парламент проходять один раз на п'ять років, і

кожний громадянин СС, зареєстрований як виборець, має право

взяти участь у виборах до Парламенту. Таким чином, Парламент

виражає демократичну волю більше як 380 млн. громадян Євросоюзу

та представляє їх інтереси при обговоренні питань в інших

інститутах ЄС.

Члени Європейського Парламенту проводять засідання не в

національних блоках, а в європейських політичних групах, які

об'єднують основні політичні партії держав-членів ЄС

Політичні групи Європейського Парламенту:

- Європейська народна партія (Християнські демократи) і

Європейські демократи;

- Партія європейських соціалістів;.

- Європейська ліберальна, демократична і реформістська

партія;

- Європейські об'єднані ліві /Північні зелені ліві; Зелені/

Європейський вільний альянс;

- Союз Європи Націй;

- Європа демократії і різноманіття;

- Незалежні.

Європейський Парламент проводить засідання у Бельгії,

Франції та Люксембурзі.

Щомісячні пленарні сесії для усіх членів Європарламенту

проходять у Страсбурзі (Франція), місці перебування

Європарламенту. Засідання комісій і додаткові пленарні сесії

проходять в Брюсселі (Бельгія), а Люксембург – місце розташування

адміністративних офісів (Генерального Секретаріату),

Парламент виконує три істотні функції:

1. Разом з Радою Парламент виконує законодавчу функцію.

Обраний орган ЄС гарантує демократичну легітимність

європейських законів.

2. Здійснює демократичний контроль за діяльністю всіх

інститутів ЄС, а саме Комісії. Він володіє правом схвалювати або

відхиляти призначення членів Комісії та може виразити вотум

недовіри Комісії в цілому.

3. Разом з Радою контролює бюджет ЄС і таким чином

впливає на видатки ЄС. За процедурою він ухвалює або кладе вето на

весь бюджет. Діяльність Парламенту складається з двох стадій:

1) Підготовка пленарних сесій. Здійснюється членами

Парламенту у різних парламентських комітетах, які спеціалізуються

на конкретних сферах діяльності ЄС. Обговорення цих питань

відбувається також у політичних групах.

2) Безпосередньо пленарні сесії. Пленарні сесії, на яких

присутні усі члени Парламенту, звичайно проходять в Страсбурзі

(тривають один тиждень в місяць), інколи в Брюсселі (два дні). На

цих сесіях Парламент розглядає запропоновані законопроекти і

голосує за пропоновані зміни до прийняття рішень по тексту

законопроектів у цілому.

Інші питання на повістці дня можуть містити взаємодію Ради

чи Комісії, або питання про події, що відбулися в Європейському

Союзі чи у світі.

Офіційна мова кожної країни-члена є офіційною мовою ЄС та

робочою мовою установ Співтовариства. Оскільки кілька держав-

членів мають ту саму офіційну мову, то це означає, що існує 21

офіційних мов.

Ось вони: чеська, датська, голландська, англійська, естонська,

фінська, французька, німецька, грецька, угорська, італійська,

португальська, іспанська, шведська, ірландська (з січня 2007, але з

обмеженням), латвійська, литовська, мальтийська, польська,

словацька, словеньська.

Головування в Європейському Союзі здійснюється по черзі

протягом шести місяців кожною з держав-членів ЄС. Під час

головування, держава-голова є „обличчям та голосом”

Європейського Союзу, висловлюючи позицію від імені всіх країн-

членів ЄС. Порядок головування в ЄС було затверджено на період з

2005 по 2020 роки.

Німеччина січень-червень 2007

Португалія липень-грудень 2007

Словенія січень-червень 2008

Франція липень-грудень 2008

Чеська Республіка січень-червень 2009

Швеція липень-грудень 2009

Іспанія січень-червень 2010

Бельгія липень-грудень 2010

Угорщина січень-червень 2011

Польща липень-грудень 2011

Данія січень-червень 2012

Кіпр липень-грудень 2012

Ірландія січень-червень 2013

Литва липень-грудень 2013

Греція січень-червень 2014

Італія липень-грудень 2014

Латвія січень-червень 2015

Люксембург липень-грудень 2015

Нідерланди січень-червень 2016

Словаччина липень-грудень 2016

Мальта січень-червень 2017

Сполучене Королівство липень-грудень 2017

Естонія січень-червень 2018

Болгарія липень-грудень 2018

Австрія січень-червень 2019

Румунія липень-грудень 2019

Фінляндія січень-червень 2020

Функціями країни, що головує в ЄС є:

- керування роботою Ради Європейського Союзу;

- підтримка стосунків з іншими інституціями ЄС;

- представлення Європейського Союзу у міжнародних стосунках.

3. Студенти НУВГП про інтеграцію України в ЄС

Дослідження показало (анкетуванням було охоплено 500

студентів університету, 2007р.), що інтеграція України до ЄС,

проголошена керівництвом держави як ключовий

зовнішньополітичний пріоритет, підтримується більшістю студентів

університету. Молоді люди хочуть жити в демократичній,

економічно розвинутій, соціальнозорієнтованій країні і пов'язують

досягнення цієї мети із входженням до об'єднання розвинутих

європейських держав. Сьогодні вже є розуміння того, в тому числі

серед студентської молоді, що досягнення вимог членства України в

ЄС і внутрішні перетворення в держані – це рух в одному напрямку.

Процес інтеграції в ЄС - досить тривалий і складний, і вимагає

концентрації зусиль і копіткої роботи з реформування економіки,

наближення України до західних стандартів демократії та розвитку

громадянського суспільства. Мало заявити про бажання стати

членом Європейського Союзу – необхідно вже сьогодні

продемонструвати реальними діями, що Україна зробила свій вибір і

буде робити все можливе для досягнення поставленої мети.

У листопаді минулого року у Рівненській обласній державній

адміністрації відбулося засідання керівників облдержадміністрацій

та обласних рад Волинської, Рівненської, Житомирської,

Хмельницької та Київської областей. На ньому було підписано Угоду

про співробітництво у галузі охорони і використання водних ресурсів

басейну річки Прип’ять. Документ розробили експерти

фінансованого Європейським Союзом проекту «Управління

транскордонними річковими басейнами, друга фаза – річка

Прип’ять». Це перша підписана в Україні подібна угода. Документ

повністю відповідає положенням Водної Рамкової Директиви ЄС.

Головна мета – досягнення безпечного для здоров’я людей

екологічного стану і доброї якості води річки, забезпечення

раціонального і безпечного водокористування Прип’яті як фактору

стійкого розвитку регіону та збереження біологічного різноманіття і

заповідних територій в її басейні. До угоди є два додатки :

«Положення про Басейнову Раду» та «Положення про інформаційну

взаємодію у басейні ріки Прип’ять». Вони покликані сприяти

басейновому та децентралізованому принципу управління водними

ресурсами.

Приємно здивували відповіді на запитання: «Чи погоджуєтесь

ви з тими, хто вважає: щоб не робила Україна, якого б рівня розвитку

вона не досягла, її всерівно ніхто не прийме в Європейський Союз?»

Майже 61 % респондентів повні оптимізму і вірять в світле

європейське майбутнє своєї країни. Ні багаторічні запевнення

попереднього українського керівництва проте, що «нас в Європі

ніхто не чекає», ні упереджене по нинішній день ставлення Брюселля

і багатьох інших європейських столиць до євроінтеграційних планів

України не похитнули впевненості значної частини опитаних у тому,

що ми свого доб'ємося і будемо в ЄС. Відзначимо, що кількість

оптимістів значно більша ніж число песимістів, яких в загальному

виявилось 8%. Не знали, що відповісти на це запитання 30%

респондентів.

Той факт, то «нове керівництво України користується

більшою, ніж попередня влада, довірою керівництва Євросоюзу», є

очевидним для більшості респондентів. З цим твердженням

погоджується 44,2% опитаних.

Певний скептицизм стосовно європейською майбутнього

України, у частини респондентів очевидно, викликаний тим, то лише

24,6 % анкетованих вважає: «нова влада робить реальні кроки до

наближення України до Європи». Не погоджується з такою думкою

24 %. Ця частина респондентів очевидно переконана, «що українська

євро інтеграція, як і раніше, зводиться лише до гучних заяв». Не

визначилися з цього приводу 43,7 % опитаних.

На питання: «Від чого залежить вступ України до

Європейського, Союзу» отримано такі відповіді:

Від того, чи

захочуть члени ЄС

прийняти Україну в

свій союз

Від України, її

роботи в цьому

напрямку

Не визначилось з

відповіддю

22,4 % 57,4 % 17,8 %

Погоджуються з думкою про те, то вступ України до ЄС

повинен відбутися через референдум 68,6% опитаних; не обов'язково

через референдум – 25,6%; не визначилися – 5 % респондентів.

Оскільки частина студентів у своєму ставленні до ЄС не

визначилася, це свідчить про те, що про західні настрої в середовищі

студентської молоді можуть суттєвим чином посилитися, за умови

що молодь отримає більше об'єктивної інформації про ЄС.

4. Навіщо Україні ЄС?

Серед причин, що визначають європейський курс України,

студентам варто наголосити на таких:

– навіть без Членства в НАТО Україна була би в безпеці від

агресії та територіальних претензій. Її приєднання до НАТО було б

більше ніж імовірним;

– нам потрібно зосередитися і навчитися виробляти кращі

продукти. Наближення до Європи стимулюватиме нас,

підвищуватиме вимоги до нашої продукції, готуватиме до того, щоб

ми не експортували сировину;

– сьогодні надзвичайно важливо виховувати в нашому народі

самоповагу, віру в себе і позитивний імідж України у світі.

Важливим є не лише те, що ми думаємо про себе, але і те, що

думають про нас. Тоді б нас сприймали як дійсно незалежну державу

з власною літературою, мовою і багатою культурою, тоді б у нас

було більше самовпевненості. В Європі легше себе відчути

українцем;

– Європа с носієм таких політичних ідей, які дозволяють

обрати уряд — виразника волі народу. Ми в Україні уже який рік

ведемо дебати про зміни політичної системи. В Європі ми можемо

знайти конституційні монархії, президентські режими,

парламентський режими. Україна, як і інші країни, має вибір і не

повинна втискувати себе в стандартні політичні інститути:

– в ЄС жорсткіші вимоги до стандартизації. Так, але це

технічна стандартизація, наприклад, єдині умови на випуск

опалювальних приборів, єдине законодавство, що стосується цих

учасників діяльності;

– ввійшовши в ЄС ми позбудемося певних елементів

суверенітету. Але, не дивлячись на це, Італія так і залишається

Італією, а сіцілійці сіцілійцями, а не норвежцями. І ми в об'єднаній

Європі залишимося українцями, ніхто нам не заважатиме зберігати

національну ідентичність.

– В Європі, на відміну від Америки, не відбувається

перетворення багатьох націй в одну, оскільки на цій території хоч і

буде вільне переміщення людей, але основна маса населення

залишається там, де й жила тисячоліттями;

– приєднання до європейського світу безперечно допоможе

нам швидше досягнути більш високого економічного розвитку –

корисно бути частиною великого ринку ЄС. Це близько 500 млн. чол.

Ми знаходилися б всередині економічного середовища, в якому є

передова технологія, техніка і вміле управління. З’явилась би

можливість експортувати в інші країни – що дуже важливо. В ЄС

можна підняти економіку і через спеціальний інструмент, що

називається Фондом регіонального розвитку. Він містить більше 100

млрд. євро для держав, що знаходяться на більш низькому

економічному розвитку. Їх використовують, щоб змінити економічну

структуру і підняти додаткову вартість виробленої продукції;

– Євросоюз пред'являє дуже високі вимоги до охорони і

облаштування державних кордонів, які являються зовнішніми для

ЄС. На сьогоднішній день 3547 км кордонів України з сусідами не

маркіровані. Євросоюз за 6 років виділив країнам-кандидатам помад

3 млрд.євро на технічне переоснащення державного кордону. Україні

на такі ж цілі у відповідності з вимогами ЄС необхідно 1 млрд.євро.

– гармонізація нашого законодавства з європейським підняла

б його до самого високого світового рівня;

– крім того, тут працює економічна система, що забезпечує

високий рівень життя.

Як відомо, одним із найбльш широковживаних показників

розвитку країни є ВВП на душу населення. За даними звіту про

людський розвиток ООН за 2006 рік ВВП на душу населення в

Україні становив 6394 дол. США. Для порівняння зазначимо, що за

цим показником Україна суттєво відстає від лідерів. Так, ВВП на

душу населення в Норвегії становить 38454 дол., Ісландії – 33051,

Австралії – 30331, Ірландії – 38827, Швеції – 29541, Канаді – 31263,

Японії – 29251, США – 39676, Швейцарії – 33040, Нідерландах –

31789, Фінляндії – 29951, Люксембурзі – 69961, Бельгії – 31096,

Франції – 32276, Італії – 28180, Великій Британії – 30821, Іспанії –

25047 дол. США. Зрозуміло, що за цими цифрами знаходиться зовсім

інші стандарти життя та можливості соціально-економічного

розвитку.

Доцільно згадати ще один показник – індекс людського розвитку,

який відображає, так би мовити, якість суспільного розвитку в

цілому. За цим показником Україна сьогодні займає 77 місце,

поступаючись не тільки визнаним лідерам-членам євроатлантичної

спільноти, а багатьом країнам.

Потрібно також згадати ще один показник, який, на нашу думку, є

інтегральним індикатором „здоров’я” суспільства, а саме –

тривалість життя. За даними ООН, очікувана тривалість життя в

Україні сьогодні становить 66,1 року. ЩО стосується країн-лідерів,

то цей показник для Норвегії становить 79,6, Ісландії – 80,9,

Австралії – 80,5, Ірландії – 77,9, Швеції – 80,3, Канада – 80,2, Японії

– 82,2, США – 77, Швейцарії – 80,7, Нідерландів – 78,5, Фінляндії –

78,7, Люксамбургу – 78,6, Бельгії – 79,1, Австрії – 79,2, Данії – 77,3,

Франції – 78,5, Іспанії – 79,7, Новій Зеландії – 79,3.

Цей перелік показників можна продовжити. Та вже зараз можна

зробити декілька висновків. По-перше, Україна сьогодні відстає від

рівня соціально-економічного розвитку країн-лідерів

євроатлантичної спільноти. ЦІ соціальні та економічні показники

розвинених країн можна з повним правом вважати відповідними

стандартами, наближення до яких характеризуватиме якісний

прогрес українського суспільства. По-друге, подолання зазначеного

відставання України можливе лише на шляху радикальних

економічних реформ, змістом яких має стати запровадження

напрацьованих світовим співтовариством принципів і норм в

економіку та соціальну сферу, що підвищить

конкурентоспроможність України в світі.

– для майбутнього розвитку України необхідно, щоб якомога

більше українських студентів змогли поїхати навчатися в різні

європейські університети. Це полегшує взаєморозуміння;

– вступ в ЄС дозволить вирішувати багато буденних

проблем, на які сьогодні навіть не звертають уваги. Наприклад,