Калачова І. В., Трофімова Г.Г. Правова статистика

Подождите немного. Документ загружается.

характеру, з передачею особи на поруки (ст. 8, 9, 10 КПК);

 із закінченням строків давності (ст. 11-1 КПК).

Якщо особа вчинила кілька злочинів, то на неї складається одна

картка за ф. № 2, де вказуються в п. 23—26 усі статті КК Украї-

ни, за якими висунуто обвинувачення. У цьому випадку особа, яка

вчинила злочин, має бути відображена у звітності за злочином,

який передбачає більшу міру покарання.

Заповнюючи картки на осіб, які вчинили злочини, слід керу-

ватися такими правилами:

 відомості про вік злочинця показуються в повних роках;

 відомості про працездатних осіб (16 років і більше), які не

працюють і не навчаються, показуються в усіх випадках, коли

вони до моменту вчинення злочину ніде не працювали і не на-

вчались, незалежно від того, скільки часу минуло з моменту зали-

шення ними (їх звільнення) останнього місця роботи або навчан-

ня. Серед непрацюючих не слід вказувати пенсіонерів, у тому чис-

лі інвалідів, осіб пенсійного віку, безробітних, домашніх господа-

рок, вагітних жінок та жінок, які перебувають у відпустці з догля-

ду за дитиною;

 серед осіб, які вчинили злочини, враховуються всі особи, які

раніше скоїли злочини, незалежно від того, були вони засуджені

чи звільнені від кримінальної відповідальності на підставі статей

7, 7-2, 8, 9, 10 КПК, а також незалежно від того, погашено чи зня-

то з них судимість, або закривались щодо них справи п. 4 ст. 6,

11-1 КПК внаслідок акта амністії та із закінченням строків давнос-

ті. З цієї категорії виділяються особи, щодо яких згідно із законом

судимість не знято і не погашено.

У разі винесення судом виправдувального вироку або закриття

кримінальних справ за п. 1, 2, 5, 6, 7, 9, 10, і 11 ст. 6, статей 7-3,

100, 421 КПК особи по цих справах знімаються з обліку.

Статистична картка про рух кримінальної справи (ф. № 3)

є підставою для відображення в обліку і звітності даних про рух

кримінальних справ у процесі розслідування.

Картка складається після прийняття за кримінальною справою

(матеріалом) одного із таких рішень:

а) про порушення кримінальної справи;

б) про передання кримінальної справи за підслідністю згідно

зі ст. 112 КПК та ч. 2 ст. 104 і ст. 109 КПК або за територіальніс-

тю відповідно до ст. 116 КПК України;

в) про об’єднання кримінальних справ згідно зі ст. 26 КПК;

г) про виділення із кримінальної справи іншої справи у само-

стійне провадження відповідно до статті 26 КПК;

д) про прийняття кримінальної справи до провадження: після

скасування прокурором постанови про відмову в порушенні кри-

мінальної справи, за постановою або ухвалою суду, у разі пере-

дання справи з іншого органу, після повернення справи для додат-

кового розслідування та після відновлення слідства в закритій або

зупиненій справі та в інших випадках;

е) про направлення до суду та закриття справи;

є) про зупинення кримінальної справи за однією з трьох під-

став, указаних у ст. 206 КПК;

ж) про продовження строку розслідування кримінальної спра-

ви відповідно до статей 108, 120 КПК;

з) про повернення справи на додаткове розслідування проку-

рором або судом будь-якої інстанції;

и) про відновлення слідства за раніше закритою кримінальною

справою відповідно до ст. 216 КПК;

і) про відновлення слідства за раніше зупиненою справою за

п. 1, 2, 3 ст. 206 КПК;

й) при пред’явленні для ознайомлення матеріалів справи об-

винуваченому та його захиснику.

У випадках виділення з кримінальної справи в окреме прова-

дження справи відповідно ст. 26 КПК України одночасно зі ста-

тистичною карткою за ф. № 3 складається і подається основна

картка за ф. № 1 для взяття злочину на облік (якщо раніше цей

злочин був знятий з обліку) за правилами, викладеними вище.

У випадках прийняття до провадження кримінальної справи

після повернення її на додаткове розслідування із суду будь-якої

інстанції, якщо вона раніше направлялась до суду в поточному

році, складається статистична картка за ф. № 3. Усі злочини

по цій справі мають бути виключені з розслідуваних до моменту

повторного закінчення справи.

Якщо у процесі додаткового розслідування як за справами по-

точного року, так і за справами попередніх років відбувається:

 перекваліфікація діянь з менш тяжких на більш тяжкі злочи-

ни або з більш тяжких на менш тяжкі злочини;

 виявлення додаткових, раніше не зареєстрованих злочинів;

 зміна складу виявлених осіб, які вчинили злочини;

 зміна у розкритті злочинів тощо — то згідно з установлени-

ми Інструкцією (про порядок заповнення та подання документів

первинного обліку злочинів, осіб, які їх учинили, руху криміналь-

них справ) правилами за наслідками додаткового розслідування

складаються і направляються до обліково-реєстраційного підроз-

ділу відповідні документи первинного обліку.

Best books Ageofbook.com

Облік злочинів, за вчинення яких особам висунуто обвинува-

чення, здійснюється на підставі статистичної картки ф. № 4.

Картка заповнюється особою, яка провадить розслідування кримі-

нальної справи після висунення обвинувачення в порядку ст. 140

КПК України особі (особам), щодо якої винесено постанову про

притягнення як обвинуваченого за даними злочинами. Картка скла-

дається на кожний злочин.

До обліку приймаються тільки ті злочини, за вчинення яких

особам висунуто обвинувачення, що вказано в постанові про при-

тягнення як обвинуваченого.

У разі винесення постанови про притягнення особи як обви-

нуваченої, місце перебування якої не встановлено, статистична

картка ф. № 4 не складається. У разі зупинення досудового

слідства за такими справами на підставі п. 1 ст. 206 КПК Украї-

ни особа, яка провадить розслідування, зобов’язана скласти карт-

ки ф. № 1.1 і 3.

Статистичну картку ф. № 4 підписує прокурор (заступник

прокурора) за умови представлення до прокуратури згідно зі

ст. 132 КПК України копії постанови про висунення особі обви-

нувачення та коли впевниться, що справді за злочином висунено

обвинувачення в його вчиненні вказаній у картці особі (особам).

Прокурор або його заступник крім підпису на статистичній

картці ф. № 4 повинен ставити печатку прокуратури «Для па-

кетів». Обліково-реєстраційні підрозділи правоохоронних органів

зобов’язані прийняти для обліку статистичні картки ф. № 4

тільки з розбірливим підписом прокурора або його заступника і

печаткою прокурора «Для пакетів». У разі неналежного оформ-

лення картки ф. № 4 або з нерозбірливим підписом прокурора

(заступника прокурора) необхідно з’ясувати у відповідній проку-

ратурі її достовірність.

Зняття з обліку злочинів, за якими особам висунено обвинува-

чення, здійснюється на підставі статистичних карток ф. № 1.1

і 3, коли вони подаються у випадках закриття справи за відсут-

ністю події, складу злочину або за інших підстав, що виключають

оцінку діяння як злочинного, а також зупинення за п. 3 ст. 206 КПК

України.

Первинний облік у судах усіх рівнів ґрунтується на статистич-

них картках та відповідних журналах обліку правопорушень. У су-

дах першої, касаційної та наглядової інстанції ведуться обліково-

статистичні картки на кримінальну справу, на підсудного, на справу

про адміністративне правопорушення, на справу в порядку ви-

конання вироку, ухвали, постанови. Крім карток у судах запов-

нюються журнали обліку кримінальних та цивільних справ, а та-

кож адміністративних правопорушень.

Обліково-статистична картка на кримінальну справу за ф. № 3

(додаток 9) поділяється на дві частини і містить відомості, з одного

боку, про суть кримінальної справи, що надійшла до суду, строки

її розгляду, провадження в касаційній інстанції, а з другого боку,

про обвинуваченого, суть злочину, вирок, потерпілих та завдані

матеріальні і моральні збитки. Підставою для відображення в облі-

ку та звітності про злочинність результатів розгляду криміналь-

ної справи судом є Довідка про наслідки розгляду справи судом за

ф. № 6 (додаток 7).

При направленні прокурору кримінальної справи з подальшим

її переданням до суду слідчий заповнює п. 1—14 довідки за ф. № 6

на кожного обвинуваченого і приєднує їх до справи.

Після набрання вироком, постановою про закриття справи,

постановою (ухвалою) про застосування примусових заходів ме-

дичного характеру законної сили секретар суду заповнює відпо-

відні пункти про результати розгляду справи та подає на підпис

судді. Перевіривши достовірність результатів розгляду справи, суд-

дя підписує дану довідку.

Зазначені довідки за всіма розглянутими справами, у тому чис-

лі розслідуваними прокурором або слідчим прокуратури, повер-

таються судами із супровідними листами (під розписку або над-

силаються листом на замовлення) у правоохоронні органи за

місцем проведення слідства не пізніше 5-ти робочих днів з дня

набрання рішенням суду (вироком, постановою, ухвалою) закон-

ної сили чи повернення справи після розгляду судом апеляційної

інстанції (касаційної інстанції — у випадку винесення вироку

апеляційним судом).

У разі одержання із суду довідки за ф. № 6 працівник з обліко-

во-статистичної роботи органу вносить відомості про суди-

мість у журнал обліку злочинів і не пізніше трьох робочих днів з

дня надходження довідок пересилає їх до обліково-реєстрацій-

ного підрозділу для використання цих документів у статистич-

ному і оперативно-довідковому обліку осіб, які вчинили злочини.

Первинним документом для складання статистичних звітів

за вироками (постановами, ухвалами) суду, які набрали законної си-

ли, порядок роботи з ними від моменту заповнення до передання

їх до архіву є статистична картка на підсудного (обвинуваченого)

(далі — статкартка), (додаток 8).

Статкартка даної форми заповнюється тільки стосовно осіб,

які після набрання вироком (постановою, ухвалою) законної

Best books Ageofbook.com

сили будуть обліковуватися за статтею КК України в редакції

2001 року.

Статкартка заповнюється тільки стосовно осіб, щодо яких до

суду на розгляд надійшли кримінальні справи з обвинувальними

висновками або з постановами про застосування примусових за-

ходів медичного характеру чи стосовно яких судом порушено

кримінальну справу в порядку, визначеному ст. 27 Кримінально-

процесуального кодексу України.

Суддя, який головує в судовому засіданні, особисто заповнює

статкартку на засудженого; виправданого; особу, справу стосовно

якої закрито; особу, визнану неосудною, до якої застосовано при-

мусові заходи медичного характеру.

На кожного підсудного (обвинуваченого) заповнюється окрема

статкартка.

Статкартка складається з п’яти розділів:

I. «Відомості про підсудного (обвинуваченого) на момент учи-

нення злочину».

II. «Відомості про злочин».

ІII. «Відомості про вирок (ухвалу, постанову) суду».

IV. «Відомості про результати розгляду апеляції».

V. «Відомості про результати розгляду справи в касаційній

інстанції».

У розділі II стисло викладається суть обвинувачення згідно з

обвинувальним висновком, постановою про направлення справи

до суду для вирішення питання про застосування примусових

заходів медичного характеру чи постановою судді про пору-

шення кримінальної справи у справах, що порушуються не інак-

ше як за скаргою потерпілого. П. 15—22 заповнюються згідно з

вироком (постановою, ухвалою) суду. Наприклад, у п. 15 група

відображається як організована тільки в разі визнання її судом

організованою.

У разі обвинувачення особи в учиненні кількох злочинів

у п. 15—22 проставляються цифрові визначення, що відпові-

дають злочинам, за які передбачена більш сувора міра пока-

рання.

Розділ III заповнюється на підставі рішень місцевих, апеля-

ційних та касаційного судів (касаційного — тільки в разі перевір-

ки вироку, ухвали чи постанови апеляційного суду, винесених

ним як судом першої інстанції, або перевірки вироку чи постано-

ви апеляційного суду, винесених ним в апеляційному порядку),

для чого введено додаткові квадрати, заповнюючи які, потрібно

керуватися такими правилами:

 підсудний вважається виправданим тільки в разі повного йо-

го виправдання за всіма статтями висуненого обвинувачення;

 особа вважається такою, що справу стосовно неї закрито,

тільки в разі закриття кримінальної справи за всіма статтями ви-

суненого обвинувачення;

 у разі засудження особи за кількома статтями в п. 24 «в» вона

обліковується за тією статтею КК України в редакції 2001 року,

санкція якої передбачає більш сувору міру покарання;

Розділи IV і V заповнюються в разі надходження апеляції чи

касаційної скарги або касаційного подання.

Місцеві суди щомісяця до 10-го числа направляють до тери-

торіального управління ДСА (військові місцеві суди — військо-

вим апеляційним судам регіонів, Військово-Морських сил) для

обробки статкартки на підсудних (обвинувачених), вироки щодо

яких набрали законної сили. За останній місяць перед звітним

періодом статкартки надходять двічі — перший раз — до 20-го

числа, другий — разом зі звітом про розгляд місцевими судами

кримінальних справ.

Обліково-статистична картка на цивільну справу за ф. № 5

(додаток 10) заводиться в день надходження до суду позову,

а далі в ній відображаються процесуальні дії, строк і наслідки роз-

гляду позову, оскарження в касаційній інстанції. Друга половина

картки містить відомості про сторони в цивільному процесі:пози-

вача і відповідача, ухвалу суду, надходження до виконання, розгляд

за протестом у наглядовій інстанції.

Обліково-статистична картка на справу про адміністративне

правопорушення за ф. № 7 (додаток 11) заповнюється на кожну

особу і відображає демографічні характеристики правопорушника,

місце роботи, характер правопорушення, суму заподіяних збитків,

результати розгляду справи та її наслідки для правопорушника.

Обліково-статистична картка на справу в порядку виконання

вироку, ухвали, постанови за ф. № 9 (додаток 12) також запов-

нюється на кожну особу залежно від результатів зміни судового

рішення. У ній подається характеристика підсудного, яким су-

дом і коли був засуджений, за якою статтею Кримінального ко-

дексу, до якої міри покарання, чи має минулу судимість, ким по-

рушено питання про перегляд справи і результати розгляду.

Окремо обліковуються неповнолітні правопорушники. Напри-

клад, в обліково-статистичній картці на неповнолітнього, до якого

застосовано примусові заходи виховного характеру за ф. № 11 (до-

даток 13) у разі винесення ухвали про закриття кримінальної спра-

ви у суді. Картка поділяється на дві частини, в одній з яких відо-

Best books Ageofbook.com

бражаються відомості про строк і результати розгляду справи,

а в другій —про особу неповнолітнього та потерпілих.

В обліково-статистичних картках на кримінальну касаційну

справу за ф. № 27 (додаток 14) та на цивільну касаційну справу

за ф. № 28 (додаток 15) фіксуються такі відомості: підстава

для провадження в касаційній інстанції, рух справи і наслідки її

розгляду касаційною інстанцією.

У наглядовій інстанції судів реєструються справи і скарги, ви-

требувані в порядку нагляду, та справи, які надійшли до розгляду

за протестом. На такі справи і скарги заповнюються обліково-

статистичні картки на кримінальну наглядову справу за ф. № 33

(додаток 16) та на цивільну наглядову справу за ф. № 35 (дода-

ток 17), де містяться дані про справу, засуджених або позивачів

та відповідачів, наслідки розгляду справи порядком нагляду.

У нотаріальних установах статистичне спостереження здійс-

нюється у списковій формі. Усі нотаріальні дії чітко фіксуються

у спеціальних журналах. Найважливішим документом, який веде

кожний нотаріус, є журнал реєстрації нотаріальних дій. У ньому

чітко відображається дата, реєстраційний номер та вид нотаріаль-

ної дії. Правильність ведення цього журналу контролюється управ-

ліннями юстиції, а тому під час його заповнення слід дотримува-

тися таких правил:

 чіткого встановлення дати нотаріальної дії;

 чіткої нумерації сторінок та нотаріальних дій;

 обов’язковості підпису кожної особи, за участю якої відбулася

нотаріальна дія.

Важливими документами є також журнали вхідної та вихід-

ної інформації. Саме завдяки журналу реєстрації вхідної корес-

понденції можна встановити, які документи надійшли до нотаріу-

са, що мають певне юридичне значення для здійснення нотаріаль-

них дій, та чи був нотаріус поінформований важливою

інформацією для вчинення нотаріальних дій.

Журнал вихідної кореспонденції є важливим свідченням пов-

ноти і правильності ведення документації. Наприклад, чи було

відправлено запит до якогось органу для отримання необхідного

документа (довідки про відсутність заборони чи іншого); чи було

поінформовано органи опіки щодо договорів відчуження неру-

хомого майна, що належать неповнолітнім; чи надіслано усю ін-

формацію до управління юстиції, інформаційного центру або ін-

ших юридичних та фізичних осіб.

Ведеться також «Журнал обліку спадкових справ», який відобра-

жає, де і коли вчинялися спадкові нотаріальні дії, кому видане свідоц-

тво про спадщину і т. ін., та «Журнал обліку накладених заборон»,

з якого чітко можна побачити, за які саме дії було накладено заборони.

Отже, належна організація первинного обліку нотаріальних

дій є певною гарантією забезпечення конституційних прав і інте-

ресів окремих громадян і юридичних осіб, а також контролю за

діяльністю нотаріальних установ.

2.6. Державна статистична звітність

в органах МВС, прокуратури, судів

Звітність правоохоронних органів є основним джере-

лом статистичної інформації про суспільно-правові явища і про-

цеси. Звітність складається на основі даних первинного обліку зло-

чинності, цивільних та адміністративних правопорушень.Звітність

правоохоронних органів поділяється на державну статистичну

звітність, яка розробляється і затверджується Державним ко-

мітетом статистики України, та внутрішньовідомчу адмініст-

ративну звітність, яка затверджується спільним наказом Держ-

комстату та відповідного правоохоронного відомства (Міністер-

ства внутрішніх справ, Міністерства юстиції, Державної служби

безпеки, Державної судової адміністрації та ін.). Ця звітність є

обов’язковою для відповідних правоохоронних органів.

За періодичністю подання статистична звітність поділяється

на місячну, квартальну, піврічну та річну. Залежно від терміновос-

ті подання звітність може передаватися експрес-поштою, електрон-

ною поштою, телетайпом.

Правоохоронні органи різних рівнів складають і подають близь-

ко ста різних форм державної і відомчої статистичної звітності,

а тому зосередимо свою увагу на найважливіших формах держав-

них статистичних спостережень. Перелік основних державних спо-

стережень та статистичних звітів правоохоронних міністерств і

відомств наведено в додатку 18.

Місячна статистична звітність органів МВС, прокуратури, служ-

би безпеки, які здійснюють попереднє слідство та дізнання за

ф. 1-СЛМ «Основні показники органів досудового слідства», стисла і

містить лише 24 показники про рух справ та число осіб затрима-

них, виправданих і щодо яких провадження справи закрито.

Щоквартально органами слідства та дізнання складається Звіт

про роботу органів досудового слідства за ф. 1-СЛ, який налічує

вісім розділів. Розділ І «Справи, по яких закінчено слідство» —

це велика комбінаційна таблиця, яка за видами злочинів (20) згід-

Best books Ageofbook.com

но зі статтями Кримінального кодексу подає кількість переданих

до суду справ з обвинувальним вироком та для вирішення питан-

ня про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідаль-

ності, кількість закритих справ, а також відносно якої кількості

осіб подано до суду справи. Розділ ІІ «Робота слідчого апарату»

відображає рух кримінальних справ, строк розслідування незакін-

чених справ з установленням особи, яка вчинила злочин, кіль-

кість заарештованих осіб по закінчених справах у розподілі за

строком тримання під вартою, кількість слідчих станом на кінець

кварталу. Розділ ІІІ «Затримання осіб в якості підозрюваних» ха-

рактеризує кількість затриманих осіб та кількість звільнених осіб

за відповідними причинами звільнення. У розділі ІV наводяться

дані щодо осіб, стосовно яких провадження закрито за реабілітую-

чих підстав; у розділі V — зупинені справи в цілому та у випад-

ках, коли не встановлено особу, яка вчинила злочин, або коли об-

винувачений ухиляється від слідства. Розділи VI і VІІ

характеризують додаткове розслідування справ за окремими ви-

дами злочинів, які повернуті прокурором або судом та його ре-

зультати. Останній розділ VIII стосується забезпечення відшкоду-

вання збитків по закінчених кримінальних справах у національній

та іноземній валюті в цілому і в тому числі за окремими напрям-

ками економічної діяльності (у кредитно-фінансовій і банківській

системі, у зовнішньоекономічній діяльності, в аграрно-

промисловому та паливно-енергетичному комплексах, у сфері

економіки).

Основними формами статистичної звітності прокуратури є

«Показники роботи прокурора» за ф. ПМ (місячна) та «Звіт про

роботу прокурора» за ф. П (піврічна), зміст яких виходить за

межі відомостей про стан злочинності і боротьби з нею до загаль-

ної характеристики правопорядку в країні. У них відображено

результати загального нагляду, нагляду за дотриманням законів

органами, які ведуть боротьбу зі злочинністю, нагляду за до-

триманням законів у місцях позбавлення волі та місцях утриму-

вання під вартою, а також дані про участь прокурора в розгляді

кримінальних справ у судах та в цивільному і господарському

судочинстві. Наприклад, розділ VI піврічної ф. П «Розгляд скарг»

містить три розгорнуті таблиці щодо вирішення скарг і їх задо-

волення, з яких питань вирішувались і задовольнялись скарги:

з питань загального нагляду чи з питань застосування адмініст-

ративних стягнень, або з питань слідства і дізнання чи кадрових

питань; а також інформацію про стан законності, роз’яснення

законодавства.

Статистична звітність судових органів складається з цілого

ряду форм, які висвітлюють роботу судів із розгляду криміналь-

них справ, роботу судових виконавців, роботу Верховного суду,

роботу обласних та районних судів як першої, так і касаційної та

наглядової інстанцій.

Суди складають і подають до Державної судової адміністрації і

до статистичних органів за місцем розташування такі головні форми:

1) Звіт про роботу судів першої інстанції з розгляду криміналь-

них справ за ф. 1;

2) Звіт про розгляд судами справ про адміністративні право-

порушення та осіб, яких притягнуто до адміністративної відпові-

дальності за ф. 1-АП;

3) Звіт про роботу судів першої інстанції з розгляду цивільних

справ за ф. 2;

4) Звіт про роботу судів з виконання вироків і рішень за ф. 4.

Основою для складання цих форм звітів є статистичні картки

на кримінальні і цивільні справи, на виконавське провадження,

а також реєстраційні журнали, які ведуться в кожному суді згідно

з інструкцією.

Звіти за формами 1 і 2 складають районні, міські, обласні суди

за півріччя та рік. Звіт за ф. 1 містить інформацію про рух усіх

кримінальних справ та закінчених провадженням за видами зло-

чинів, і кількість засуджених або виправданих осіб, кількість

осіб, справи яких закрито чи повернуто на додаткове розсліду-

вання, або кількість осіб, до яких застосовано примусові заходи

медичного характеру. У звіті усі справи поділяються за мірами

покарання, а потерпілі — за статтю, віком і за об’єктом завдання

шкоди (життю, здоров’ю, матеріальної, моральної), наводяться

також відомості про провадження за поданнями в порядку вико-

нання вироків, ухвал, постанов.

У звіті за ф. 2 рух цивільних справ та суми матеріальної і мо-

ральної шкоди подаються за категоріями справ, поділених на

три групи: справи позовного провадження, спори, пов’язані з адмі-

ністративно-правовими відносинами, і справи окремого прова-

дження.

Звіт за ф. 1-АП складають лише один раз на рік органи, поса-

дові особи яких уповноважені розглядати справи про адміністра-

тивні правопорушення. Цей звіт складається з однієї величезної

таблиці, де за назвою статті Адміністративного кодексу або адмі-

ністративного правопорушення, яке не ввійшло до Кодексу, але

передбачене іншими законодавчими актами, подаються показни-

ки про кількість розглянутих правопорушень та кількість осіб,

Best books Ageofbook.com

стосовно яких винесено рішення про накладення адміністратив-

ного стягнення; сума накладеного і стягненого штрафу; встанов-

лений розмір заподіяної матеріальної шкоди; відшкодування.

Особливою частиною статистичної звітності для правознав-

ців-господарників є система статистичних спостережень право-

порушень у сфері економічної діяльності, які виявляються відпо-

відними правоохоронними органами і відображаються в певних

формах звітів.

1. Єдиний звіт про злочинність на території України за ф. № 1

містить інформацію про злочини проти держави, державної та

колективної власності, господарські та службові злочини за стат-

тями Кримінального кодексу, за місцем скоєння злочину; інфор-

мацією щодо виявлених осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів за

окремими їхніми характеристиками.

2. Звіт про зареєстровані злочини і результати роботи на тери-

торії України за ф. № 1-А дає змогу проаналізувати кількість за-

реєстрованих економічних злочинів; виявлених осіб, підозрюва-

них у їх скоєнні, а також кількість кримінальних справ щодо зло-

чинів економічного спрямування, які перебувають у

провадженні, кількість направлених до суду, закінчених розслі-

дуванням та зупинених справ. У звіті враховується також кіль-

кість економічних злочинів, учинених стосовно об’єктів Націо-

нального банку, Ощадбанку, кас господарських суб’єктів,

художніх, історичних та інших культурних цінностей; установлена

сума завданих матеріальних збитків, їх відшкодування та вилу-

чення предметів злочинної діяльності. Знаходять відображення у

звіті також результати оперативно-розшукової діяльності ОВС та

податкової міліції в бороть-

бі з економічною злочинністю.

3. Звіт про осіб, які вчинили злочини на території України, за

ф. № 2 дозволяє всебічно їх охарактеризувати за статево-віковим

складом, соціальним станом, сферою діяльності, зайнятістю та

іншими соціально-демографічними і юридичними ознаками.

4. Звіт про виявлені підрозділами прокуратури і ОВС злочини

у сфері економічної діяльності за ф. № 5 містить інформацію про

кількість економічних злочинів у цілому та виявлених на підприєм-

ствах, в установах, організаціях за видами економічної діяльно-

сті; кількість виявлених осіб, які вчинили економічні злочини

(притягнутих або звільнених від кримінальної відповідальності,

їх соціальний та службовий стан), у цілому і на підприємствах,

установах, організаціях за видами економічної діяльності; кіль-

кість виявлених фактів виготовлення, зберігання, придбання, пе-

ревезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або

фактів збуту державних цінних паперів чи білетів державної ло-

тереї; вилучення майна та цінностей для забезпечення відшкоду-

вання матеріальних збитків.

5. Звіт про результати боротьби з організованими групами та

злочинними організаціями за ф. № 1-03 подає характеристику ор-

ганізованих злочинних груп та злочинних організацій економіч-

ного спрямування; завдані ними матеріальні збитки, їх відшкоду-

вання та вилучення предметів злочинної діяльності щодо злочи-

нів, учинених ОГ та ЗО у сфері економіки.

6. Звіт про роботу органів досудового слідства та дізнання за

ф. № 1-СЛ характеризує рух справ про злочини, скоєні у сфері

економіки, в яких закінчено досудове слідство та дізнання (усьо-

го закінчено справ, направлено справ до суду з обвинувальним ви-

сновком; направлено справ до суду для звільнення від криміналь-

ної відповідальності; закрито справ), а також забезпечення від-

шкодування збитків слідчими ОВС у закінчених кримінальних спра-

вах (сума встановлених збитків; сума відшкодованих збитків; су-

ма накладеного арешту на майно).

7. Цікавою є експрес-інформація «Відомості про злочини еко-

номічної спрямованості», яка в регіональному розрізі відображає

окремі види злочинів економічного характеру, завдані матеріаль-

ні збитки та їх відшкодування у сфері економіки.

2.7. Контроль вірогідності даних

статистичного спостереження

Контроль вірогідності здійснюється на всіх етапах збо-

ру і обробки статистичних матеріалів: під час заповнення форму-

лярів статистичного спостереження, складання звітів, розробки

статистичних даних і складання аналітичних таблиць. Особливе

значення контроль має на початку спостереження, бо помилки,

яких припустилися на цьому етапі, впливають на всі подальші роз-

рахунки.

Контроль — це насамперед перевірка даних спостереження на

їх повноту та вірогідність. Контроль повноти даних, тобто зовніш-

ній контроль, здійснюється візуально і полягає у встановленні, чи

від усіх джерел надійшла інформація, чи всі показники заповнені в

документах первинного обліку та формах звітів. Наприклад, чи всі

суди області подали звіти до обласної судової адміністрації.

Вірогідність даних перевіряється засобами арифметичного чи

Best books Ageofbook.com

логічного контролю. Арифметичний контроль ґрунтується на ви-

користанні взаємозв’язків між різними показниками звітів та пе-

ревірці всіх узагальнювальних показників і погодженні тих із

них, які виводяться один з одного. Це балансові зв’язки між показ-

никами або контрольні арифметичні підсумки. Так, в усіх формах

статистичної звітності судів про розгляд кримінальних або цивіль-

них справ з метою забезпечення вірогідності даних введено кон-

трольну суму: надійшло справ у звітному періоді плюс залишок не-

закінчених справ на початок періоду дорівнює закінчено справ

провадженням плюс їх залишок на кінець періоду. Отже, арифме-

тичний контроль дає змогу виявляти і виправляти лише помилки

в розрахунках.

Для встановлення змістовних помилок здійснюється логічний

контроль, який полягає у зіставленні відповідей на взаємозв’язані

питання, що дає змогу виявляти їх несумісність. Якщо, наприк-

лад, засуджений був службовцем, то за логікою, він освічений, тоб-

то соціальна категорія порівнюється з освітою і заняттям. Можна

виявити помилки, порівнюючи правові показники різних регіонів

або зіставляючи дані поточного періоду з попереднім.

Звичайно, здебільшого встановити вірогідність даних немож-

ливо (коли помилки виходять за межі логічного та арифметично-

го контролю). Отже, необхідно враховувати природу помилок.

Залежно від причин виникнення розрізняють помилки:

 репрезентативності — виникають під час вибіркового спо-

стереження через несуцільність реєстрації даних і порушення прин-

ципів випадковості добору;

 реєстрації — виникають у будь-якому спостереженні внаслідок

неправильного встановлення фактів або неправильного їх запису.

Залежно від природи виникнення помилки реєстрації можуть

бути випадковими або систематичними.

Випадкові помилки виникають унаслідок збігу випадкових об-

ставин, а саме через неуважність реєстратора або незосередже-

ність респондента. Вони викривлюють дані спостереження в той

чи інший бік, проте завдяки величезній кількості випадків їхня

дія врівноважується, і вони істотно не впливають на результати.

Більш небезпечними є систематичні помилки, які виникають

у результаті постійних спотворень в одному напрямі. Такі помил-

ки істотно зміщують результати спостереження в один бік (збіль-

шення або зменшення).

Систематичні помилки поділяються на ненавмисні (виникають

унаслідок необґрунтованості програм спостереження, некомпетен-

тності реєстраторів, неосвіченості респондентів) та навмисні (ви-

никають через свідоме викривлення фактів з певною метою).

Прикладом навмисних помилок є масові факти приховування

доходів від оподаткування, приписки у звітах, приховування ви-

торгу від реалізації в комерційній торговельній мережі, пунктах

громадського харчування. З боку держави такі акції підлягають

адміністративному та кримінальному покаранню. Проте цим пе-

рекрученням можна запобігти, якщо усунути умови для їх виник-

нення, а також ужити дієвих заходів контролю (наприклад, обо-

в’язкова наявність касових апаратів).

Питання і завдання для самоконтролю

1. Що називається статистичним спостереженням? Які його завдання?

2. За ступенем реєстрації даних статистичні спостереження можуть

бути: а) похідними; б) первинними; в) вторинними.

3. Назвіть загальні вимоги до якості даних статистичного спостере-

ження: а) повнота і вірогідність; б) невідповідність програмі і непорів-

нюваність у часі; в) точність і своєчасність; г) доступність і відкритість.

4. Назвіть та охарактеризуйте етапи статистичного спостереження.

5. Назвіть три об’єкти спостереження в кримінально-правовій ста-

тистиці: а) злочини; б) кримінальні справи; в) злочинці; г) покарання.

6. Об’єктом спостереження в цивільно-правовій статистиці є: а) ад-

міністративні правопорушення; б) цивільні справи; в) сторони в цивіль-

ному процесі; г) судові рішення.

7. Як у правовій статистиці називається первинний елемент об’єкта

спостереження, який є носієм ознак, що підлягають реєстрації: а)одиниця

спостереження; б) одиниця вимірювання; в)одиниця сукупності.

8. Як у правовій статистиці називається первинна ланка, яка подає ста-

тистичну інформацію про суспільно-правові явища і процеси: а) одиниця

обліку; б) одиниця спостереження; в) одиниця сукупності.

9. Що є одиницею спостереження та елементом сукупності в різних

галузях правової статистики?

10. Чим відрізняється програма спостереження в кримінально-право-

вій і цивільно-правовій статистиці?

11. Установіть основні форми статистичного спостереження у пра-

воохоронних органах: а) спеціально організовані обстеження; б) моні-

торинг; в) анкетування; г) статистична звітність.

12. Назвіть два види статистичного спостереження за охопленням пра-

вових явищ: а) одноразове; б) несуцільне; в) монографічне; г) суцільне.

13. За часом проведення статистичні спостереження поділяються на

три види: а) монографічне; б) періодичне; в) одноразове; г) поточне.

14. Збір первинних даних про суспільно-правові явища та процеси здій-

Best books Ageofbook.com

снюється такими трьома способами: а) документальним; б) самореєстра-

цією; в) безпосереднім спостереженням; г) опитуванням.

15. Залежно від форми документи первинного обліку поділяються

так: а) реєстраційні листки; б) документи карткової форми; в) тести;

г) документи журнальної форми.

16. На основі яких матеріалів заповнюються документи єдиного пер-

винного обліку злочинів: а) матеріалів кримінологічного вивчення зло-

чинності; б) матеріалів кримінальної справи; в) матеріалів опитування

населення?

17. Які документи первинного обліку злочинності заповнюються в

органах досудового слідства та дізнання?

18. Які документи первинного обліку використовуються в судах?

19. Яким чином організовано первинний облік нотаріальних дій?

20. Які статистичні звіти складаються органами досудового слідства?

21. Які аналітичні можливості статистичної звітності органів проку-

ратури?

22. В яких статистичних звітах відображено діяльність судів першої,

касаційної та наглядової інстанції?

23. На основі якого статистичного звіту можливе дослідження адмі-

ністративних правопорушень?

24. В яких статистичних звітах міститься інформація про злочин-

ність у сфері економічної діяльності?

25. Яку відповідальність несуть посадові особи за порушення поряд-

ку заповнення та подання державної статистичної звітності: а) адмініс-

тративну; б) кримінальну; в) дисциплінарну?

26. Що таке точність і вірогідність статистичної інформації про су-

спільно-правові явища і процеси?

27. Назвіть три види контролю вірогідності даних статистичного спосте-

реження: а) логічний; б) арифметичний; в) зовнішній; г) адміністративний.

Best books Ageofbook.com

СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ

ПРАВОВОЇ СТАТИСТИКИ

3.1. Поняття і види статистичних показників.

3.2. Система показників кримінально-правової статистики.

3.3. Система показників цивільно-правової статистики.

3.4. Показники статистики правоохоронних органів та

судів.

3.5. Відносні показники правової статистики.

3.6. Сучасні проблеми формування системи показників

правової статистики.

Питання і завдання для самоконтролю.

3.1. Поняття і види статистичних показників

Правова статистика має широку систему показників, які

всебічно характеризують кримінально-правові, цивільно-правові,

адміністративно-правові явища і процеси, висвітлюють діяльність

органів слідства, прокуратури, судів, виправно-трудових закладів.

Статистичний показник — це узагальнювальна характерис-

тика правових явищ і процесів, в якій поєднуються кількісна та

якісна їх визначеність. Якісна визначеність зумовлюється суттю

суспільно-правового явища і відображається назвою показника,

а кількісний бік — числовим значенням та відповідною одиницею

виміру. Якісний зміст показника поєднується з його числовим ви-

раженням за допомогою моделі показника, що містить його на-

зву, алгоритм розрахунку, одиницю, застосовувану під час вимірю-

вання, а також місце та час, на який припадає явище чи процес.

Показники розрізняють за способом обчислення, ознакою часу

та аналітичними функціями.

За аналітичною функцією розглядають показники, що відби-

вають обсяг явища, його середній рівень, інтенсивність прояву,

структуру, зміну в часі або порівняння в просторі.

За способом обчислення правові показники поділяються на

первинні і похідні. Первинні визначаються зведенням даних ста-

тистичного спостереження й подаються у формі абсолютних ве-

личин (кількість зареєстрованих злочинів, кількість засуджених

осіб тощо). Похідні показники обчислюються на базі первинних

або інших похідних показників. Вони мають форму середніх або

відносних величин.

За ознакою часу показники поділяються на інтервальні та мо-

ментні. Інтервальні характеризують правове явище за певний пе-

ріод часу (день, декаду, місяць, рік). До моментних відносять по-

казники, що дають кількісну характеристику правових явищ на

певний момент часу. Інтервальні показники залежать від довжи-

ни періоду, за який вони обчислюються. Особливістю первинних

інтервальних показників є адитивність, тобто можливість підсу-

мовування. Похідні показники здебільшого неадитивні.

Абсолютні показники характеризують розміри соціально-пра-

вових явищ. Ідеться про обсяги сукупності чи окремих її частин

(кількість елементів) та відповідні їм обсяги значень правової

ознаки. Абсолютні показники — іменовані числа, тобто мають свої

одиниці вимірювання.

З метою узагальнення облікових даних навіть на рівні окремо-

го суб’єкта господарювання, а тим більше на рівні видів діяльності

чи економіки в цілому використовуються вартісні (грошові) ви-

мірники. Одиницею вимірювання може бути національна валюта,

валютні еквіваленти, валюта інших держав. Не завжди абсолютна

величина є підсумком значень ознаки в окремих складових сукуп-

ності. Часом вона визначається за певним правилом, певною ме-

тодикою на основі інших показників.

Статистичний аналіз даних правової статистики починається

з вивчення саме абсолютних показників. Так, абсолютними показ-

никами характеризують загальну кількість зареєстрованих зло-

чинів та господарських правопорушень, загальну суму збитків,

кількість злочинів за видами (злочинів проти держави, власності,

життя, свободи особи тощо).

Відображаючи розміри правових явищ, абсолютні величини

мають пізнавальне та практичне значення.

У складі абсолютних значень фігурують два показника: чисель-

ність сукупності (наприклад, кількість справ, що надійшли до суду;

кількість справ, в яких прийнято рішення, тощо) і обсяг ознаки (на-

приклад, строк позбавлення волі, вік злочинця).

Абсолютні величини відображають або рівні, що характери-

зують стан явища на певний момент (кількість злочинів у конк-

Best books Ageofbook.com

ретному році, чисельність неповнолітніх злочинців у даному ро-

ці), або результати процесів за певний період (дані про зміну кіль-

кості злочинів за п’ять, десять років тощо). Абсолютні статистич-

ні показники надають правильну характеристику суспільним

явищам тільки в тому разі, коли їх підраховано щодо явищ одно-

якісних, однорідних. Аналізуючи, наприклад, динаміку такого яви-

ща, як хуліганство, слід ураховувати, що за дрібне хуліганство на-

стає відповідальність не у кримінальному, а в адміністративному

порядку. Таким чином, показник чисельності осіб, які скоїли хулі-

ганські дії, включає в себе як дані про осіб, притягнутих до кримі-

нальної відповідальності за хуліганство, так і дані про осіб, притяг-

нутих до адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство.

Характеризуючи розміри правових явищ — чисельність дос-

ліджуваної сукупності чи обсяг правової ознаки, — абсолютні

показники озброюють дослідника важливими відомостями. Од-

нак ці відомості, як правило, дають змогу помічати лише загаль-

ні тенденції правового процесу. Для з’ясування закономірності

та взаємозв’язку між окремими правовими явищами, між пра-

вовими та іншими соціальними явищами виконуються різного

роду порівняння та зіставлення. З цією метою абсолютні показ-

ники приводять до порівнянного вигляду. Показники, що харак-

теризують сукупність одиниць, поєднаних у групи або в цілому

та приведених до порівнянного вигляду, є узагальнювальними по-

казниками.

Перелік абсолютних показників залежить від галузі правової

статистики і виду правоохоронного органу.

3.2. Система показників

кримінально-правової статистики

Статистичні показники, на яких ґрунтується криміналь-

но-правова статистика, залежно від типів законодавства поді-

ляються на такі основні групи.

І. Адміністративне законодавство.

 Кількість розглянутих правопорушень, щодо яких винесено

постанови (рішення);

 кількість осіб, відносно яких винесено постанови (рішення);

 види адміністративних стягнень;

 розміри штрафів;

 розмір установлених унаслідок правопорушень та відшкодо-

ваних збитків.

ІІ. Кримінальне законодавство.

ІІ.1. Дані єдиного звіту про злочинність на території України.

Кількість зареєстрованих злочинів:

а) загальнокримінальної спрямованості;

б) економічної спрямованості;

в) учинених організованими злочинними групами;

г) у сфері наркотичних засобів, психотропних речовин, їх анало-

гів або прекурсорів.

ІІ.2. Дані про осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів (харак-

теристики):

 за віковим складом;

 за статевим;

 за зайнятістю;

 за соціальним статусом;

 за рецидивом.

ІІ.3.Дані про осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності.

ІІ.4. Дані про осіб, відносно яких винесено вироки судів:

 статево-віковий склад;

 міри кримінального покарання;

 терміни покарання.

ІІ.5. Інформація за даними Департаменту України з питань вико-

нання покарань:

 кількість установ;

 дані про чисельність спецконтингенту за видами установ;

 наявність, рух та склад засуджених.

ІІІ. Кримінально-процесуальне законодавство.

ІІІ.1. Кількість справ, в яких закінчено дізнання і досудове

слідство:

 закінчено справ;

 направлено до суду з обвинувальним висновком;

 направлено до суду для звільнення від кримінальної відпові-

дальності;

 закрито справ.

ІІІ.2. Інформація про розгляд судами кримінальних справ:

 закінчено провадженням справ;

 кількість осіб, справи яких знаходяться в суді;

 кількість справ, провадження за якими зупинено;

 кількість осіб у справах із закінченим провадженям.

Показники кримінально-правової статистики, що характеризу-

ють процес боротьби зі злочинністю, поділяються на три групи:

а) показники попереднього розслідування, які враховують діяль-

ність органів, які розслідують злочини та встановлюють осіб, які

Best books Ageofbook.com