Кадуріна Л.О., Стрєльнікова М.С. Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України: теорія, практика, рекомендації
Подождите немного. Документ загружается.
12. Недоліки бартерних операцій у зовнішньоекономічній діяльності:
а) ускладнений контроль за якістю узгодженого товару;
б) односторонність вигоди в бартерній угоді;
в) пом’якшення проблеми інвалютного фінансування імпорту;
г) правильні відповіді а) та б).
13. Недоліки бартерних операцій у зовнішньоекономічній діяльності:
а) ускладнений контроль за якістю узгодженого товару;
б) односторонність вигоди в бартерній угоді;
в) обов’язковий збіг потреб партнерів;
г) складність переговорів щодо узгодження ціни і кількості зустрічних то+
варних потоків;
д) усі відповіді правильні.
14. Недоліки бартерних операцій у зовнішньоекономічній діяльності:
а) спрощення розрахунків;
б) односторонність вигоди в бартерній угоді;
в) пом’якшення проблеми інвалютного фінансування імпорту;
г) правильні відповіді а) та в).
15. Характерні особливості бартерної угоди:
а) разовий характер, участь двох сторін, оформлення угоди одним контрактом;
б) термін розрахунків не має перевищувати 90 днів;
в) на кількість товарів, що обмінюється, не впливає зміна цін на світовому
ринку;
г) усі відповіді правильні.
16. Характерні особливості бартерної угоди:
а) разовий характер, участь двох сторін, оформлення угоди одним контрактом;
б) термін розрахунків не має перевищувати 90 днів;
в) оцінка і виплата можливих збитків;
г) правильні відповіді а) та б).
17. Характерні особливості бартерної угоди:
а) разовий характер, участь двох сторін, оформлення угоди одним контрактом;
б) забезпечення кредитних зобов’язань на випадок застави товарів;
в) оцінка і виплата можливих збитків;
г) правильні відповіді а) та б).
18. Індикативні ціни — це:
а) ціна, яка склалася на товар на ринку експортера чи імпортера на момент
здійснення експортної (імпортної) операції з урахуванням умов постав+
ки і здійснення розрахунків;
361
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України
б) ціна, яка використовується при реалізації товарів населенню за допомо+
гою підприємств оптової торгівлі;
в) ціна, яка не нижче за середньозважену ціну реалізації аналогічної про+
дукції за будь+якою угодою купівлі+продажу, з будь+якою стороною про+
тягом 30 календарних днів.
19. Індикативні ціни можуть встановлюватись на товари:
а) стосовно експорту яких застосовано антидемпінгові заходи;
б) стосовно яких застосовуються спеціальні імпортні процедури;
в) стосовно експорту яких встановлено спеціальний режим;
г) стосовно експорту яких встановлено режим квотування або ліцензування;
д) усі відповіді правильні.
20. Індикативні ціни можуть встановлюватись на товари:
а) стосовно експорту яких застосовано антидемпінгові заходи;
б) першої необхідності;
в) дитячого харчування;
г) стосовно експорту яких встановлено режим квотування або ліцензування;
д) правильні відповіді а) та г).
21. Індикативні ціни можуть встановлюватись на товари:
а) які монопольно виробляються державою (електроенергія);
б) першої необхідності;
в) дитячого харчування;
г) стосовно експорту яких встановлено режим квотування або ліцензування.
22. Особливості бухгалтерського обліку бартерних операцій:
а) відсутність грошових розрахунків з іноземним партнером;
б) момент відвантаження продукції на експорт вважається моментом ії ре+
алізації;
в) облік розрахунків з іноземним партнером здійснюється на субрахунках
6322 та 3622;
г) усі відповіді правильні.
23. Особливості бухгалтерського обліку бартерних операцій:
а) відсутність грошових розрахунків з іноземним партнером;
б) момент складання бартерної угоди вважається моментом реалізації про+
дукції;
в) облік розрахунків з іноземним партнером здійснюється на субрахунку 685;
г) правильні відповіді а) та б).
362
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
24. Оподаткування зовнішньоекономічного бартеру здійснюється за ставкою:
а) 0%;
б) 20%;
в) не оподатковується;
г) оподатковується як операція купівлі+продажу;
д) правильні відповіді а), б), г).
25. Під час здійснення бартерної угоди курсова різниця відноситься до
рахунку:
а) 714; г) 974;
б) 945; д) не визначається;
в) 744;
26. У бухгалтерському обліку бартерна операція належить:
а) до монетарної статті;
б) до немонетарної статті;
в) на цю операцію П(С)БО 21 не впливає.
27. Розрахунок по зовнішньоекономічній бартерній угоді має здійснити=
ся протягом:
а) 90 днів; б) 180 днів; в) 60 днів.
28. Кінцева бартерна операція у бухгалтерському обліку відображається:
а) за валютним курсом на момент її здійснення;
б) за валютним курсом на момент здійснення першої операції;
в) за валютним курсом, що зазначений у контракті;
г) за валютним курсом, що зазначений у вантажній митній декларації.
ÏÈÒÀÍÍß ÄËß ÏÅÐŲÐÊÈ ÇÍÀÍÜ
1. Розкрити загальні поняття бартерних операцій.
2. Основні вимоги до бартерної угоди.
3. Порядок митного оформлення бартерних операцій.
4. Особливості розрахунку сум бартерних операцій.
5. Індикативна ціна.
6. Справедлива вартість.
7. Звичайна ціна на продукцію.
8. Бухгалтерський облік бартерних операцій.
9. Податковий облік бартерних операцій.
363
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України
РОЗДІЛ 10
ОБЛІК ІНШИХ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ
10.1. ÇÀÃÀËÜͲ ÏÎÍßÒÒß ÐÅÅÊÑÏÎÐÒÍÈÕ ÎÏÅÐÀÖ²É
Загальна характеристика реекспортних операцій
Реекспорт — це вивезення за межі України та продаж іноземним
суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності товарів, раніше імпортованих
на територію України.
У статті 196 Митного кодексу України визначено митний режим,
відповідно до якого, товари не пізніше встановленого законодавством
терміну з моменту їх увезення на митну територію України вивозяться
з цієї території в режимі експорту.
Митний режим реекспорту є одним з нових режимів, уведених
у 2004 році Митним кодексом України, яким передбачено режим вивезен+
ня товарів, за якого не стягуються митні платежі та не застосовуються за+
ходи економічної політики — реекспорт.
Розрізняють реекспорт без увезення імпортного товару в країну та ре+
експорт з увезенням в країну, коли товар прямує транзитом через територію
країни в країну реекспорту.
Режим реекспорту, відповідно до українського законодавства,
включає:
завезення товapiв, які були завезені раніше, але які не підлягали в країні
експортера будь+якій пepepoбці;
операції, що здійснюються без завезення товарів у країну+експортера
i не обліковуються в iї митній статистиці;
товари, що були реалізовані на міжнародних аукціонах, товарних біржах
в Україні.
Підприємство закуповує товар в одній країні та продає його іншій
фірмі з іншої країни. Операція складається з двох частин — імпорту та екс+
порту даного товару. Якщо товар прямує транзитом через територію країни,
то ПДВ при проходженні ввізного товару через кордон країни не стягується.
Виторг від реекспорту, що надходить на транзитний рахунок підприємства,
розподіляється відповідно до встановленого порядку.
Peeкcпopтнi oпepaції можуть здійснюватися i без увезення в свою
країну. Вони здійснюються торгівельними фірмами з метою отримання
прибутку завдяки різниці цін на той самий товар на різних ринках. Підста+
вою для реекспорту можуть бути декілька ситуацій.
364
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
По+перше, це використання традиційних організаційних форм торгівлі
на зовнішньому ринку, таких як міжнародні біржі та аукціони. Реекспорт
в цьому випадку є природнім продовженням торгової операції, яка потре+
бує для продажу через біржу або аукціон ввезення товару в країну його місця
розташування з дальшим його вивезенням покупцем третьої країни.
По+друге, ситуація вимушеного експорту може виникнути у процесі
призупинення нормального ходу зовнішньоторгівельної операції у випад+
ку відмови покупця оплатити товар у момент прибуття його в порт при+
значення або стану банкрутства покупця, який настав на період відправ+
лення йому товару.
По+третє, реекспорт виступає також складовою більш складної
зовнішньоторгівельної операції, наприклад, за реалізації великих проектів
будівництва за кордоном, які потребують закупівель окремих видів ма+
теріалів та комплектного обладнання в третіх країнах, минаючи ввезення
його в країну експортера.
Загальна характеристика митного режиму реекспорту
Застосування митного режиму реекспорту регулюється розділом 32
Митного кодексу України, а також постановою Кабінету Міністрів Украї+
ни від 06.08.2003 р. №1211 «Деякі питання реекспорту товарів» і наказом
Держмитслужби України від 07.10.2003 р. №661 «Про затвердження По+
рядку застосування митного режиму реекспорту до товарів, які перетина+
ють митний кордон України».
Під митним режимом реекспорту містяться товари, що вивозяться
з України в режимі експорту. Розташуванню товарів під митний режим
реекспорту має передувати фактичне завезення їх в Україну, хоча затвер+
дженим Держмитслужбою України Порядком застосування митного режи+
му реекспорту дозволено розташовувати під митний режим реекспорту то+
вари підприємствам, які не завозили визначені товари в Україну.
Оскільки під цей режим містяться товари, що вивозяться з митної те+
риторії України в режимі експорту, то можна припустити, що вони вивозять+
ся для вільного обігу без зобов’язання про їх повернення на цю територію
і без встановлення умов їх використання за межами України. Такий висно+
вок можна зробити на підставі визначення митного режиму реекспорту.
Митним кодексом України встановлено, що під митний режим реекс+
порту розташовуються товари, які надходять з інших країн. Необхідність
виконання цієї умови при розташуванні товарів під митний режим реекспор+
ту спричиняє обов’язковість підтвердження даних про країну походження то+
вару, що декларується в порядку, встановленому законодавством України.
365
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України
Розміщення товарів під митний режим реекспорту не передбачає яких+
небудь митних обмежень щодо часу перебування під даним митним ре+
жимом: товари можуть бути знову завезені в Україну і оформлені в тому
або іншому митному режимі.
Розміщення товарів під митний режим реекспорту не передбачає
одержання яких+небудь дозволів митного органу. Однак, для митного
оформлення товарів, розташованих у цьому режимі, може знадобитись
дозвіл інших державних органів, якщо це передбачено законодавством Ук+
раїни. Наприклад, статтею 197 Митного кодексу України і постановою
Кабінету Міністрів України від 06.08.2003 р. №1211 «Деякі питання реек+
спорту товарів» передбачено надання дозволу Мінекономіки України. За+
значеною постановою на Мінекономіки України покладено, з метою вико+
нання міжнародних договорів, видачу дозволів на реекспорт таких категорій
товарів, перелік яких оголошується міністерством економіки:
– походженням з України, — якщо реекспорт здійснюється з тери+
торії інших країн відповідно до міжнародних договорів України;
– походженням з інших країн, — якщо реекспорт здійснюється за межі
митної території України.
Наказом Мінекономіки України від 10.02.2004 р. №52 затверджено
Положення про порядок оформлення і видачу Міністерством економіки
і з питань європейської інтеграції України дозволів на реекспорт товарів
іноземного походження і товарів українського походження.
Затвердженим Положенням передбачено одержання дозволу на реек+
спорт українських товарів, що здійснюється з територій інших країн
відповідно до міжнародних договорів України. Такий дозвіл видається
Мінекономіки України всім іноземним суб’єктам незалежно від форми
власності, їх місця розташування і місця реєстрації, що здійснює реекс+
порт зазначених товарів.
Однією з умов одержання письмового дозволу на реекспорт товарів
є обов’язкове відшкодування іноземним суб’єктом Україні, як країні похо+
дження товару, суми вивізного (експортного) мита, що сплачується в Дер+
жавний бюджет України відповідно до законодавства України, якщо чин+
ним міжнародним договором передбачено таке відшкодування.
При здійсненні операцій, пов’язаних з реекспортом товарів, необхідно
враховувати і положення Порядку застосування митного режиму реекспор+
ту, затвердженого наказом Держмитслужби України від 07.10.2003 р. №661.
Зокрема, для розміщення товарів під цей митний режим може знадоби+
тись ще один дозвіл — Державної служби експортного контролю на реек+
спорт товарів, що підлягають експортному контролю, оскільки такі това+
366
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
ри мають використовуватися відповідно до визначеної мети і контролюва+
тися державою, яка їх приймає.
При митному оформленні товарів, що реекспортуються, які були імпор+
товані раніше за рахунок Державного валютного фонду України або валют+
них фондів місцевих рад народних депутатів України, митні органи мо+
жуть зажадати відповідний дозвіл у випадках, установлених Законом
України від 16.04.91 р. №959–ХП «Про зовнішньоекономічну діяльність».
Статтею 30 цього Закону реекспорт зазначених товарів взагалі забороне+
но, однак у випадку неможливості використання імпортного товару на те+
риторії України за призначенням орган, що є розпорядником Державного
валютного фонду України або валютного фонду місцевої ради народних де+
путатів України, може дозволити реекспорт.
Як і у випадку з митним режимом експорту, розміщення товарів під
режим реекспорту унеможливлює які+небудь митні обмеження щодо
використання товарів за межами України.
Розміщення товарів під митний режим реекспорту не передбачає яких+
небудь звільнень від застосування до них заходів митно+тарифного ре+
гулювання. Відповідно до статті 199 Митного кодексу України, випливає,
що до товарів, які реекспортуються, не застосовуються заходи нета+
рифного регулювання, крім випадків, визначених законодавством України.
Що стосується дозвільної системи України, то у встановлених законодав+
ством випадках товари, що реекспортуються, підлягають санітарно+
епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, еко+
логічному та іншому контролю.
Особливості застосування митного режиму реекспорту,
що відрізняють його від митного режиму експорту
По+перше, товари мають вивозитися за межі митної території України
не пізніше ніж через один рік після їх увезення в Україну. Цей термін виз+
начається з дати фактичного завезення товарів в Україну і має підтвер+
джуватися товаросупроводжувальними документами (товаротранспортні
накладні, рахунки+фактури (інвойси) та інші документи, що підтверджу+
ють перетин ними митного кордону України разом з товарами при вве+
зенні). При цьому можуть виникнути деякі проблеми у підприємства, яке
розміщує товари під митний режим реекспорту, але не здійснювало фак+
тичного увезення їх в Україну.
По+друге, товари не повинні були бути використані з метою одер+
жання прибутку на митній території України. Як і у випадках застосу+
вання митного режиму реімпорту, відсутність законодавчого визначення
367
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України
поняття «використання товарів з метою одержання прибутку» призводить
до численних непорозумінь у процесі декларування і митного оформлен+
ня товарів. Для підтвердження факту використання товарів в Україні з ме+
тою іншою, ніж одержання прибутку, митні органи вимагають надання
підприємством бухгалтерських документів, довідок, зовнішньоекономічних
договорів (контрактів) та інших документів.
І по+третє, товари мають завозитися в тому ж стані, в якому вони пе+
ребували в момент їх ввезення в Україну, крім випадків, пов’язаних
з наслідками природного зносу або втрат за нормальних умов транспорту+
вання і збереження. Затвердженим Держмитслужбою України Порядком
застосування митного режиму реекспорту встановлено, що незмінність
стану товарів визначається відповідністю:
найменувань увезених товарів і їх кодів згідно УКТЗЕД найменуван+
ням і кодам товарів на момент їх увезення в Україну;
технічних характеристик і параметрів товарів технічним характерис+
тикам і параметрам, які встановлені чинними в Україні нормативни+
ми актами (міжнародними, національними, галузевими стандартами,
технічними умовами й іншими прирівняними до них нормативними
документами), а у випадку відсутності таких — іншими документами,
що містять ці зведення.
Тобто для підтвердження незмінності стану товарів, які реекспорту+
ються, підприємство має надати докази, якими можуть бути: маркування
або серійний номер на товарах; сертифікат про походження; сертифікат
якості; сертифікат відповідності, копії документів, оформлених при ввезенні
товарів в Україну і що чітко підтверджують незмінність стану товарів.
При розміщенні товарів під митний режим реекспорту застосовується
вантажна митна декларація типу ЕК 11.
368
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
Таблиця 10.1.1.
Карта митного режиму реекспорту
Ìèòíèé ðåæèì Ðååêñïîðò
12
Íàïðÿìîê ïåðåì³ùåííÿ
òîâàð³â ÷åðåç ìèòíèöþ
Âèâåçåííÿ çà ìåæ³ ìèòíîãî êîðäîíó
Ìåòà ïåðåì³ùåííÿ Äëÿ â³ëüíîãî îá³ãó
Êðà¿íà ïîõîäæåííÿ òîâàð³â  Óêðà¿í³
Òèì÷àñîâ³ ðàìêè ïåðåáóâàííÿ òîâàðó
ï³ä ìèòíèì ðåæèìîì
Íå âñòàíîâëåí³
Розгляд суті та умов застосування митного режиму реекспорту дозво+
ляє скласти карту цього митного режиму (табл. 10.1.1).
Причиною застосування митного режиму реекспорту може бути не+
обхідність вивезення товарів іноземного походження внаслідок їх помил+
кового постачання або невідповідності встановленим якісним показникам
та інші обставини, що виникають при реалізації різних зовнішньоеко+
номічних угод.
Під час застосування митного режиму реекспорту у підприємства ви+
никають деякі складності, пов’язані з підтвердженням декларантом права
на його застосування. Саме це є причиною розміщення товарів іноземно+
го походження під інші митні режими, припустимі для конкретної
зовнішньоекономічної операції. Зокрема, товари, які вивозяться, можуть
розміщуватися під режими експорту або транзиту.
Особливості застосування митного режиму реекспорту проілюстро+
вані на рис. 10.1.1.
Бухгалтерський облік реекспортних операцій
У зв’язку з різними методами здійснення реекспортних операцій існу+
ють piзнi типи ведення бухгалтерських записів (табл. 10.1.2, 10.1.3).
369
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України
12
Íåîáõ³äí³ñòü îäåðæàííÿ äîçâîëó íà
çàñòîñóâàííÿ ðåæèìó
Íå îáóìîâëåíà
Îáìåæåííÿ ùîäî âèêîðèñòàííÿ
òîâàð³â
Íå âñòàíîâëåí³
Çàõîäè ìèòíî-òàðèôíîãî ðåãóëþâàííÿ Çàñòîñîâóþòüñÿ
Çàõîäè íåòàðèôíîãî ðåãóëþâàííÿ Íå çàñòîñîâóþòüñÿ (êð³ì
óñòàíîâëåíèõ âèïàäê³â)
Êîä ìèòíîãî ðåæèìó 11
Îñîáëèâ³ óìîâè Ìèòíîìó ðåæèìîâ³ ìຠïåðåäóâàòè
ââåçåííÿ òîâàð³â â Óêðà¿íó.
Âèâåçåííÿ òîâàð³â çä³éñíþºòüñÿ
â ðåæèì³ åêñïîðòó (ïðîòÿãîì îäíîãî
ðîêó ç ìîìåíòó ââåçåííÿ òîâàð³â).
Ó âñòàíîâëåíèõ âèïàäêàõ íàäàþòüñÿ
äîçâîëè ̳íåêîíîì³êè Óêðà¿íè,
Äåðæàâíî¿ ñëóæáè åêñïîðòíîãî
êîíòðîëþ òà ³íøèõ äåðæàâíèõ îðãàí³â
Продовження табл. 10.1.1
Таблиця 10.1.2.
Типова схема обліку реекспорту методом прямого відвантаження
370
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
Рис. 10.1.1. Процедура розміщення товарів під митний режим реекспорту
Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íèé
äîãîâ³ð (êîíòðàêò)
êóï³âë³-ïðîäàæó
íåðåçèäåíò
1. Ôàêòè÷íå ââåçåííÿ
òîâàð³â ³íîçåìíîãî
ïîõîäæåííÿ â Óêðà¿íó
ðåçèäåíò
2. Äåêëàðóâàííÿ òîâàð³â ó ìèòíîìó ðåæèì³ ðååêñïîðòó:
ï³äòâåðäæåííÿ ³íîçåìíîãî ïîõîäæåííÿ òîâàð³â;
ï³äòâåðäæåííÿ ôàêòó, ùî òîâàðè âèâîçÿòüñÿ íå ï³çí³øå îäíîãî
ðîêó ç ìîìåíòó ¿õ ôàêòè÷íîãî ââåçåííÿ (³ìïîðòó) â Óêðà¿íó;
ï³äòâåðäæåííÿ ôàêòó, ùî òîâàðè íå âèêîðèñòîâóâàëèñÿ â Óêðà¿í³ ç
ìåòîþ îòðèìàííÿ ïðèáóòêó;
ï³äòâåðäæåííÿ ôàêòó, ùî òîâàðè âèâîçÿòüñÿ â íåçì³ííîìó ñòàí³,
êð³ì âèïàäê³â çì³í âíàñë³äîê ïðèðîäíîãî çíîñó;
íàäàííÿ äîêóìåíò³â, íåîáõ³äíèõ äëÿ ìèòíîãî îôîðìëåííÿ òîâàð³â;
ñïëàòà âñòàíîâëåíèõ ïîäàòê³â òà çáîð³â;
âèêîíàííÿ âñòàíîâëåíèõ îáìåæåíü.
ìèòíèé îðãàí
4. Ôàêòè÷íå âèâåçåí-
íÿ òîâàð³â ç Óêðà¿íè â
ðåæèì³ åêñïîðòó
3. Ìèòíå îôîðìëåííÿ ðååêñïîðòó
Êîðåñïîíäåíö³ÿ
ðàõóíê³â
¹
ï/ï
Çì³ñò ãîñïîäàðñüêî¿ îïåðàö³¿
äåáåò êðåäèò
12 34
1 ³äêðèòî àêðåäèòèâ äëÿ ðîçðàõóíêó ç ³íîçåìíèì
ïîñòà÷àëüíèêîì.
Çàÿâà ïðî â³äêðèòòÿ àêðåäèòèâó, âèïèñêà
áàíêó
314 312