Хвесик М.А., Горбач Л.М., Пастушенко П.П. Размещение производительных сил и региональная экономика: Уч. пособ. (На укр. языке)

Подождите немного. Документ загружается.

Таблиця

12.28

Зовнішня торгівля товарами

країнами

ЄС

(млн.дол.США)

Експорт

Імпорт

1997 1998 1999

2000

2001

2002

1997 1998

1999

2000

2001

2002

Усього

по

країнах

ЄС

1757,1

21193

2118,6

2354,4

2976^

3530,0

33793 31703

2398,9

2881,2 3422,0

4037,6

Австрія

107,7

135,2 139,8

163,6

174,1

236,8 224,7

193,8

133,4 185,1

202,1

223,7

Бельгія

83,2

86,0 188,6

106,5 84,6

121,3 152,7

138,5 100,9

134,7

157,0 187,5

Греція

80,4 59,9

75,0 48,1

138,4

103,2 64,8 34,1 54,5

38,5

38,9

38,6

Данія

8,0

37,3 23,0

24,7 29,7 36,6

98,1 75,9

59,4 68,2

93,2 102,0

Ірландія

29,9 82,3

250,3

27,2 3,3

2,3 48,1

37,3

53,7 25,7

29,3

25,4

Іспанія

117,5 131,3

105,8 162,9

245,0 373,0

85,1

80,3 60,6

100,2

87,8 102,1

Італія 395,0

550,2

459,4 638,9

832,4 829,6

400,4 408,6 276,5

346,0

411,8

462,1

Люксембург

3,6

4,1

3,0

1,4

0,6 4,2 2,5

4,7

2,2 8,9

12,5

11,9

Нідерланди

121,3

117,7 83,6

138,0

206,6

285,0

192,9 161,5

133,6

146,6

177,0

214,0

Німеччина 568,6 638,7

560,1 741,4

710,9

755,4 1308,9 1263,6

942,9

1134,4

1380,2 1658,2

Португалія

16,3

16,1

13,4 20,1

22,5 82,5 3,9 3,5

4,0 7,7

8,3

9,9

Сполучене

Королівство

87,4 108,0

108,4 137,6

368,5

537,1

232,4 204,7

143,6

202,8

229,1

263,0

Фінляндія

37,8

26,2 18,1

24,0 38,1

30,4 120,5

114,9 82,2

95,9

127,4

167,6

Франція

96,7 118,9 85,1

111,7 102,6 113,1

307,6

300,2 236,9

236,1

295,9 348,6

Швеція

3,7

7,4

5,0 8,3

19,2 19,5

136,7 148,9

114,5

150,4

171,5

223,0

322

тва: неефективне правозастосування у сфері захисту прав інтелектуальної

власності в Україні; невідповідність режимів стандартизації, сертифікації

нормам ЄС; запровадження між асоційованими членами ЄС та Україною

візового режиму; надання Україні статусу країни з ринковою економікою

в рамках антидемпінгового законодавства ЄС.

Перспективним напрямом інтегрування України в економіку світово-

го господарства € створення вільних економічних зон, українських транс-

національних корпорацій, банків, торгівля об'єктами інтелектуальної влас-

ності. Досі Україна через відсталість технологічного способу виробницт-

ва, низьку конкурентноспроможність продукції, повільне входження в

міжнародний поділ праці є периферією світового господарства.

Процес інтеграції України у світову економіку відбувається за умов

реформування власної економіки при одночасній трансформації зовніш-

ньоекономічних зв'язків, зокрема з країнами СНД,

12.6.

Гармонізація законодавства України

з законодавством ЄС

В Україні у проекті Концепції сталого розвитку сформульовано поняття

„сталого розвитку" як процесу гармонізації продуктивних сил, забезпечення

задоволення потреб усіх членів суспільства за умови збереження й поетапно-

го відтворення цілісності природного середовища, створення можливостей

для рівноваги між його потенціалом і вимогами людей усіх поколінь.

Пошук дієвих економічних механізмів управління економікою зако-

номірно призводить до запозичення нових форм, зокрема у країнах з роз-

винутою ринковою економікою. В умовах України основним напрямом

розвитку й удосконалення законодавчої бази є його гармонізація з євро-

пейським, яка визначена на Копенгагенському саміті Європейської Ради

у червні 1993 р.

При розробці проектів нових законів та законодавчих актів врахову-

ються відповідні законодавчі акти Європейського Союзу. Такий підхід зу-

мовлений прагненням України приєднатися до ЄС. Крім того, країна ме-

жуватиме з новими членами ЄС, а це - додатковий стимул для розробки

законодавчої бази, сумісної з системою ЄС.

Оскільки Україна прагне інтегруватися в Європейський економічний

простір, то політико-правові, організаційні та екологічні заходи мають орієн-

туватися на вимоги країн-членів Європейського Союзу.

Процес адаптації законодавства України включає в себе кілька по-

слідовних етапів:

- приведення законодавства України відповідно до норм СОТ на

підставі торговельних інтересів нашої країни в контексті її вступу до цієї

Хвесик М.А., Горбач Л. М., Пастушенко П.П.

Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка

організації, зокрема для підвищення конкурентоспроможності українсь-

кої економіки, лібералізації зовнішньої торгівлі, створення сприятливого

середовища для залучення іноземних інвестицій;

- адаптація законодавства України у пріоритетних сферах, пов'язаних

із зовнішньою торгівлею, у контексті створення зони вільної торгівлі між

Україною та ЄС;

- адаптація не лише у сфері внутрішнього ринку, а й у сфері політики

безпеки, юстиції та внутрішніх справ, йдеться щодо повного виконання

положень УПС і створення на цій основі передумов для укладення угоди

про асоціацію між Україною та Європейським Союзом;

- адаптація правової системи України до права ЄС згідно з положен-

нями Угоди про асоціацію з метою підготовки умов для вступу до Євро-

пейського Союзу.

У березні 1998 р. набрала чинності Угода про Партнерство і Співробіт-

ництво, підписана ще у червні 1994 р. між Україною та ЄС. Цим докумен-

том задекларовано, зокрема, кінцева стратегічна мета нашої держави —

всебічна її інтеграція до єдиного економічного простору Європейського

Союзу.

У 1998 р. в Україні створено Національне агентство з реконструкції та

європейської інтеграції, з яким співпрацювали всі основні міністерства.

Указом Президента України від 11 червня 1998 р. № 615 (зі змінами, внесе-

ними Указами від 12 квітня 2000 р. №587 та від 11 січня 2001 р. №8) прийня-

та Стратегія інтеграції України до Європейського Союзу, якою визначено

основні положення зовнішньополітичної стратегії щодо інтеграції України

в європейський правовий простір, мету та етапи правової адаптації.

Реалізацію політики Європейської інтеграції України регулює Указ

Президента України "Про Програму інтеграції України до Європейського

Союзу" від 14 вересня 2000 р. На виконання Стратегії та Програми інтег-

рації України до Європейського Союзу уряд України, починаючи з 2001 р.

щорічно розробляє та забезпечує моніторинг виконання планів щодо реа-

лізації стратегічного курсу України на інтеграцію до ЄС. Цими докумен-

тами визначено шляхи та етапи реалізації головних пріоритетів, що направ-

лені на досягнення трансформаційних процесів в Україні відповідно до

Копенгагенських критеріїв.

Упродовж 2001-2002 рр. у межах законопроектної роботи з гармоні-

зації національних стандартів та адаптації законодавства до норм ЄС роз-

роблено механізм адаптації законодавства та затверджено орієнтовний

перелік нормативних актів ЄС, до яких має бути адаптоване українське

законодавціво протягом 2002-2004 р.

Починаючи з 2001 р., Кабінет Міністрів України кожного року роз-

робляє та затверджує річний План щодо реалізації пріоритетних положень

2і-

323

Хвесик М.А., Горбач Л.М., Пастушенко П.П.

Програми інтеграції України до Європейського Союзу, частиною якого є

план роботи з адаптації законодавства України до законодавства ЄС.

Указом Президента України від ЗО серпня 2000 р. № 1033 для реалізації

стратегічних цілей державної політики створено Національну раду з пи-

тань адаптації законодавства України до законодавства Європейського

Союзу. Основною метою Національної ради є координація діяльності

органів державної влади з питань адаптації цього законодавства. Основ-

ними завданнями Ради є підготовка пропозицій щодо зближення чинного

і майбутнього законодавства України із законодавством ЄС, забезпечення

координації заходів органів державної влади, залучених до процесу адап-

тації, та сприяння їхній взаємодії у цій сфері, проведення моніторингу про-

цесу адаптації тощо.

Законом України від

листопада 2002 р. №228-IV прийнята Концеп-

ція Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до за-

конодавства Європейського Союзу. Згідно з розділом І Концепції адапта-

ція законодавства України до законодавства Європейського Союзу

—

це по-

етапне прийняття та впровадження нормативно-правових актів України,

розроблених з урахуванням законодавства ЄС.

Законодавство ЄС складається з таких документів:

- Договору про заснування Європейського економічного співтовари-

ства (1957р.), Договору про заснування Європейського товариства з атом-

ної енергії (1957 р.), Єдиного Європейського акта (1986 р.), Маастрихтсь-

кого договору (1992 р.), Амстердамського договору (1997 р.), Ніццького

договору (2000 р.) з наступними змінами і доповненнями;

- регламентів, директив, рішень та інших актів нормативного характе-

ру, які приймаються інститутами Європейського Союзу;

- міжнародних договорів, однією зі сторін яких є Європейське Співто-

вариство (Європейський Союз);

- рішень Суду Європейського Співтовариства, в яких дається офіційне

тлумачення відповідних правових норм.

Процес адаптації згідно з розділом IV Концепції має охопити всі сфе-

ри законодавства України, але пріоритети не повинні бути постійними, а

мають визначатися на певний етап і коригуватися залежно від ситуації.

У Загальнодержавній програмі пріоритети надаватимуться законодав-

чим актам України, наближення яких до відповідних законодавчих актів

Європейського Союзу сприятиме правовому забезпеченню заходів щодо

формування ринкових відносин, конкурентного середовища та сприятли-

Про Концепцію Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до

законодавства Європейського Союзу: Закон України від 21 листопада 2002 р. № 228-IV

// Урядовий кур'єр.- 2002.- №236.- С.1-5.

324

Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка

вого інвестиційного клімату, створення сучасної ринкової інфраструкту-

ри,

банківської, податкової та митної систем, створення сприятливого се-

редовища життєдіяльності людини, захисту довкілля та раціонального при-

родокористування, захисту прав споживачів, розвитку підприємницької

діяльності, пріоритетних галузей економіки (агропромисловий, паливно-

енергетичний комплекси, транспорт, зв'язок та інформатизація), а також

щодо розроблення національних технічних правил і стандартів, гармоні-

зованих з європейськими та міжнародними.

В Україні зроблено певні кроки у наближенні законодавства України

до законодавства Європейського Союзу. Так, прийнята низка кодексів, що

в цілому адаптовані до стандартів ЄС, зокрема: Земельний, Бюджетний,

Митний, Кримінальний. Разом з тим, затягується прийняття Податково-

го,

Цивільного, Цивільно-процесуального, Кримінально-процесуально-

го кодексів. Відзначимо, що згідно з Концепцією розвитку законодавства

України, до 2005 р. має бути підготовлено і прийнято ще близько 300 за-

конів, адаптованих до стандартів ЄС.

Найактивніше проводиться робота щодо адаптації законодавства Ук-

раїни відповідно до законодавства ЄС у сфері банківської справи, митного

права, бухгалтерського обліку та фінансової звітності, захисту прав інте-

лектуальної власності, правил конкуренції, боротьби з відмиванням гро-

шей, добутих злочинним шляхом, технічних стандартів.

Ефективність процесу адаптації залежить від кадрового та інформа-

ційного забезпечення. Тут потрібні фахівці належного рівня, які б мали

юридичну освіту в сфері європейського права та європейської інтеграції,

знання з національного права та вільно володіли іноземною мовою.

Вступ нашої держави до Європейського Союзу можливий за умови

відповідності критеріям приєднання до Європейського Союзу, що прого-

лошені на Копенгагенському саміті Європейської Ради у червні 1993 р.,

зокрема:

- стабільність інститутів, що гарантують демократію, верховенство пра-

ва, повагу до прав людини, повагу

захист національних меншин (політичні

критерії);

- наявність дієвої ринкової економіки та здатність витримувати кон-

курентний тиск і дію ринкових сил у межах ЄС (економічні критерії);

- здатність взяти на себе зобов'язання, шо випливають з членства в ЄС,

у т.ч. неухильне дотримання цілей політичного, економічного, валютного

союзу, включаючи повне прийняття асдиіз соттипаШаіге (інші критерії).

Крім вищезазначеного, Україна має адаптувати національне природо-

охоронне законодавство, вимоги і стандарти екологічної безпеки госпо-

дарської діяльності до міжнародних вимог та законодавства ЄС. Окрім того,

екологічний стан довкілля, рівень і характер природокористування та при-

325

Хвесик М.А., Горбач Л.А/., Пастушенко П.П.

326

родоохоронних заходів, екологобезпечністьтехнологій повинні відповідати

загальноєвропейським стандартам і нормативам. Тому гармонізація еко-

логічного законодавства України до законодавства ЄС вимагає подальшої

розробки та удосконалення базових екологічних стандартів і нормативів.

Оскільки Україна прагне інтегруватися в Європейський економічний

простір, то політико-правові, організаційні та екологічні заходи мають орієн-

туватися на вимоги країн-членів Європейського Союзу. Варто зазначити,

що з 1995 р. Україна є членом Ради Європи, що дає можливість підтриму-

вати заходи, що задовольняють екологічну спрямованість розвитку. Краї-

ни,

які отримали статус членів ЄС зобов'язані приводити національні при-

родоохоронні законодавства відповідно до Директиви ЕЄС 1985 р. про

оцінку впливу деяких державних і приватних проектів на довкілля, яка є

основним документом, що регламентує проведення екологічної експер-

тизи у країнах співдружності.

Стратегічною метою України є подальший розвиток співробітництва з

державами Європейського Союзу, а отже,

—

країна має відповідати євро-

пейським стандартам і вимогам на всіх рівнях: політичному, соціальному,

економічному, екологічному.

Розміщення продуктивних

сил та

регіональна економіка

ДОДАТКИ

Додаток

Динаміка сільськогосподарської освоєності

земельного фонду України

Назва

адміністративно-

територіальних

одиниць

Загальна

площа земель

(суші)

за

станом

на

Ісічня.2002

р.,

тис.

га

тому числі сільгоспугідь

Назва

адміністративно-

територіальних

одиниць

Загальна

площа земель

(суші)

за

станом

на

Ісічня.2002

р.,

тис.

га

всього,

тис.

га

% до

загальної площі земель (суші)

Назва

адміністративно-

територіальних

одиниць

Загальна

площа земель

(суші)

за

станом

на

Ісічня.2002

р.,

тис.

га

всього,

тис.

га

на

Ісічня

2003

р.

на 1

січня

2002

р.

на 1

листопада

1990 р.

Автономна

Республіка Крим

2391,4 1801,8

75,3 75,3

75,0

Вінницька

2606,2 2018,1

77,4 77,5

78,5

Волинська 1969,0 1054,8

53,6 53,6

54,2

Дніпропетровська

3036,5

2512,3

82,7 82,8

83,5

Донецька 2610,3 2047,6

78,4 78,5

78,4

Житомирська

2934,4

1594,9

54,4 54,5

56,2

Закарпатська 1257,0 459,4

36,5 36,8

37,9

Запорізька 2546,3 2247,5

88,3

88,4 88,9

Івано-Франківська 1369,0 634,8

46,4 46,4

46,2

Київська 2638,3 1675,9

63,5

63,5 64,5

Кіровоградська 2383,1 2042,0

85,7 85,7 85,9

Луганська 2646,3 1918,9

72,5

72,6 71,9

Львівська 2140,5 1270,7

59,4 59,4 60,0

Миколаївська 2331,1 2011,6

86,3

87,6

Одеська 3119,8 2594,5

83,2 83,1

82,5

Полтавська 2726,7 2185,0

80,1

80,2 80,3

Рівненська 1962,9

938,1

47,8 47,7

46,6

Сумська 2352,6 1708,2

72,6

72,7 73,5

Тернопільська 1363,0

1054,9

77,4

77,4 78,0

Харківська 3081,5

2422,5

78,6 78,6

78,7

Херсонська

2412,8

1968,5

81,6

81,6 81,8

Хмельницька

2023,1 1570,3

77,6

77,6 78,0

Черкаська 1955,7

1457,1

74,5 74,5

. 74,6

Чернівецька

791,1

473,5

59,9 59,9

60,5

Чернігівська 3122,8 2105,5

67,4

68,3

м.

Київ

76,9 5,6

7,3 7,3

10,6

м.

Севастополь

85,5

26,4 30,9

30,9 38,7

По

Україні

57933,8

41800,4

72,2

72,2 72,6

327

Хвесик

М.А.,

Горбач

Л. М.,

Пастушенко

П.Л.

продовження додатка

Назва

адміністративно-

територіальних

одиниць

них ріллі

Назва

адміністративно-

територіальних

одиниць

всього,

тис.га

до

загальної площі земель

(суші)

% до загальної площі

сільгоспугідь

Назва

адміністративно-

територіальних

одиниць

всього,

тис.га

на

січня

2003

р.

на

січня

2002

р.

на

листопада

1990

р.

на

січня

2003

р.

на

січня

2002

р.

на

листопада

1990

р.

Автономна

Республіка Крим

1250,7

52,3

52,0 50,3 69,4 69,0 67,1

Вінницька

1730,6

66,4 66,4 68,2 85,8 85,7 86,9

Волинська

673,5

34,2 34,3 34,8 63,9

63,9 64,3

Дніпропетровська

2122,3

69,9

70,5

84,5

84,4 84,5

Донецька

1655,0

63,4 63,6 64,1 80,8 81,0 81,8

Житомирська

1098,1

37,4 36,7 43,6 68,9 67,3 77,6

Закарпатська

200,9

16,0 16,0 15,6 43,7

43,5 41,2

Запорізька

1903,5

74,8

75,9

84,7 84,7

85,4

Івано-Франківська

392,6

28,7 29,7 29,7 61,8 63,9 64,3

Київська

1369,0

51,9 51,8

54,1

81,7 81,6 84,0

Кіровоградська

1766,9

74,1 74,3 75,5 86,5

86,7

87,9

Луганська

1343,3

50,8 50,9 53,6 70,0 70,2

74,6

Львівська

799,6

37,4 37,4 40,7

62,9 62,9

67,8

Миколаївська

1699,4

72,9 72,9 73,2 84,5 84,5 83,5

Одеська

2076,5

66,6

66,5

66,4 80,0 80,0 80,5

Полтавська

1760,3

64,6 64,7 67,3 80,6 80,7 83,8

Рівненська

646,2

32,9 33,0 33,9

68,9

69,2 72,7

Сумська

1245,1

52,9

53,0 57,4

72,9 72,9

78,1

Тернопільська

852,0

62,5 62,7 66,0 80,8 81,1

84,7

Харківська

1941,2

63,0

63,0 64,1 80,1 80,2 81,5

Херсонська

1775,1

73,6 73,5

72,9 90,2

90,1

89,1

Хмельницька

1254,2

62,0 62,0 65,1 79,9 79,8 83,5

Черкаська

1278,8

65,4 65,4 66,4

87,8

87,8 88,9

Чернівецька

339,2

42,9

42,9 42,9 71,6 71,6 70,9

Чернігівська

1358,0

43,5 43,2 49,1 64,5 64,0 71,9

м.

Київ

1,1

1,4. і 1,4

2,8

19,6 19,6

25,9

м.

Севастополь

11,0 12,9 12,9

10,7 41,7 41,7 27,7

По

Україні

32544,1

56,2

56,2 58,0 77,9 77,8 79,9

328

шіщення

продуктивних

сил та

регіональна

економіка

Додаток

Динаміка площ

сільськогосподарських

угідь,

тис. га

Назва

адміністративно-

територіальних

одиниць

Наявнії

п. ц.і

січня

2003

р.

Зміни

за

період

січня

1996 р.

по

січня

2003

р. (+ , -)

Назва

адміністративно-

територіальних

одиниць

всіх

власники

землі

та

чемне

Користувачі!'

у іопаро-

нііроб-

ників

товаро-

вироб-

ників

громадян

за

весь

період

Назва

адміністративно-

територіальних

одиниць

всіх

власники

землі

та

чемне

Користувачі!'

у іопаро-

нііроб-

ників

товаро-

вироб-

ників

громадян

всіх власників

землі

та земле-

користувачів'

товаро-

вироб-

ників

)

у товаро-

вироб-

ників

громадян

Автономна

Республіка

Крим

1801,8

1401,3

1514,0

4,1

-236,1 -190,1

Вінницька

2018,1

1442,6

1830,8

-9,1

-191,7

-130,4

Волинська

1054,8 656,8

891,0 -11,7

-191,1

-132,4

Дніпропетровська

2512,3

1962,8

2240,9

-4,2

-285,4

-241,2

Донецька

2047,6

1640,6

1884,2

-1,0

-157,9 -129,9

Житомирська

1594,9

1162,1

1490,2

20,2

-107,3

-36,9

Закарпатська

459,4

187,1

424,9

-11,7

-43,9

-23,6

Запорізька

2247,5

1919,1 2155,1

1,6

-111,1

-54,9

Івано-Франківська

634,8

222 5

512,7

-2,4 -64,3

-22,0

Київська

1675,9

1223,7

1558,0

-4,1

-120,1

-93,6

Кіровоградська 2042,0

1625,8

1832,6

-1,5

-180,7

-167,1

Луганська

1918,9

1616,5

1785,2

-2,5

-81,0

-87,4

Львівська

1270,7

654,3

1099,5

-5,1

-103,1

-70,0

Миколаївська

2011,6

1614,9

1758,5

-9,0

-244,1

-212,6

Одеська

2594,5

2068,7

2345,2

8,4

-246,3

-192,3

Полтавська

2185,0

1609,7

1956,2

-4,2

-233,6

-171,5

Рівненська

938,1

635,8

888,8

8,4 -57,8

-21,9

Сумська

1708,2

1265,5

1497,1

-6,7

-233,6

-192,8

Тернопільська

1054,9

729,9

1013,2

-4,2

-92,2

-36,0

Харківська

2422,5

1962,4

2266,9

1,4

-157,4

-127,2

Херсонська 1968,5

1619,5

1780,2

-2,8

-199,2

-158,1

Хмельницька

1570,3

1154,8

1460,7

-1,2

-130,5

-82,7

Черкаська

1457,1

1124,3

1317,5

1,2

-122,3

-103,6

Чернівецька

473,5

271,7

458,6

-3,1

-28,1 -8,9

Чернігівська

2105,5

1541,0

1885,4

-12,7

-231,2

-208,3

м.

Київ

5,6 2,5

5,6 1,5 1,3

м.

Севастополь

26,4 19,0

24,2

-0,6

-0,6 -1,3

По

Україні 41800,4

31334,9

37877,2

-52,5

-3849,1

-2895,4

Примітки:

'' включені землі запасу та землі,

не

надані

власність та постійне користування

межах населених пунктів,

включені землі сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств

та

ділянки

для

ведення товарного сільськогосподарського

виробництва*

22 —

5-1993

329

Хвесик

М.А.,

Горбач

Л.М.,

Пастушенко

П.П.

Додаток

Динаміка земель

під

лісами

та

лісовкритими площами

за

станом

на 1

січня 2003

р.

Назва

адміністративно-

територіальних

одиниць

Наявність земель

на

1 січня

2003р.

Зміни за період

1 січня

1996

р.

по 1 січня 2003

р.

Назва

адміністративно-

територіальних

одиниць

Наявність земель

на

1 січня

2003р.

за

весь період у тому числі

Назва

адміністративно-

територіальних

одиниць

всього

земель

т.ч.

вкритих

лісовою

рослинністю

всвого

земель

т.ч.

вкритих

лісовою

рослинністю

за

1996-2001

рр. За

2002

р.

Назва

адміністративно-

територіальних

одиниць

всього

земель

т.ч.

вкритих

лісовою

рослинністю

всвого

земель

т.ч.

вкритих

лісовою

рослинністю

всього

земель

т.ч.

вкритих

ЛІСОВОЮ

рослинністю

всього

земель

т.ч.

вкритих

лісовою

рослинністю

Автономна

Республіка Крим

298,7 278,3

2,5 35,5 2,0 34,2 0,5 1,3

Вінницька

376,3 355,5

2,8 45,6 2,5 45,6

0,3

Волинська

690,5

639,1

12,1 16,7 11,2 15,2 0,9

1,5

Дніпропетровська

191,4 163,7

2,8 50,3 2,2 53,5 0,6 -3,2

Донецька

203,2

188,8

1,3

52,7 0,8 52,5

0,5 0,2

Житомирська

1058,2 989,6

18,0 35,1 13,1 34,5 4,9 0,6

Закарпатська

720,3 657,8

4,3 19,9 3,3 21,7 1,0 -1,8

Запорізька

115,9

102,5 2,4 60,6

2,4

55,4 5,2

Івано-

Франківська

635,4

590,7

5,2

11,2

5,3

9,9 -0,1

1,3

Київська

651,0

593,6

2,9

15,0 2,9

15,0

Кіровоградська

180,6 161,2

5,5 48,0 4,9 45,7 0,6

2,3

Луганська

341,3

302,3

3,2

37,8 2,2 36,9

1,0

0,9

Львівська

683,1

620,9

5,5

7,7

5,5

6,4

1,3

Миколаївська

120,2

97,7

0,5 38,5 0,2 37,7

0,3

0,8

Одеська

222,9

198,8

-0,5 56,2

-0,1

52,7

-0,4

3,5

Полтавська

272,7

250,3

2,1

29,4

1,2

15,5 0,9 13,9

Рівненська

796,5 742,4

3,5 14,4

2,3 14,5

1,2

-0,1

Сумська

451,8

423,7

5,6

23,8

4,5

23,4

1,1

0,4

Тернопільська

198,5 187,2 0,8

5,3 0,7 5,3 0,1

Харківська

416,0

378,2

0,3 42,6

-0,6

33,6

0,9 9,0

Херсонська

151,1

130,9 -0,7 37,3 -0,7

37,3

Хмельницька

284,7

266,1

3,6 15,0 3,2

14,9 0,4 0,1

Черкаська

337,1 321,8

-4,0 30,7

-1,2

33,5 -2,8

-2,8

Чернівецька

256,8

242,1

6,2 -0,1 6,4 0,1

-0,2

Чернігівська

713,3

654,7

1,9 19,2 1,6 20,0 0,3 -0,8

м.

Київ

36,1

35,8 -2,3

-1,0

-2,3

-1,0

м.

Севастополь

35,3 32,2

0,8

1,2

0,4

0,8 0,4 0,4

Україна

10438,9

9605,9

81,1

754,9

68,4

721,1 12,7

33,8

330