Хоміцька З.М. Латинська мова

Подождите немного. Документ загружается.

LECTIO III (TERTIA)

§ 8. VERBUM

Ä²ªÑËÎÂÎ

Ãðàìàòè÷í³ êàòåãîð³¿ ä³ºñëîâà

Ä³ºñëîâî â ëàòèíñüê³é ìîâ³ ìàº òàê³ ãðàìàòè÷í³ êàòåãîð³¿:

I. Äâà ÷èñëà:

 num

êê

êrus singularis (sing.) — îäíèíà;

 num

êê

êrus pluralis (pl.) — ìíîæèíà.

II. Òðè îñîáè:

 persona prima — 1 îñîáà;

 persona secunda — 2 îñîáà;

 persona tertia — 3 îñîáà.

III. Ø³ñòü ÷àñ³â:

 praesens — òåïåð³øí³é;

 futurum I — ìàéáóòí³é ïåðøèé íåäîêîíàíîãî âèäó;

 imperfectum — ìèíóëèé íåäîêîíàíîãî âèäó;

 perfectum — ìèíóëèé äîêîíàíèé;

 futurum II — ìàéáóòí³é äðóãèé äîêîíàíîãî âèäó;

 plusquamperfectum — äàâíîìèíóëèé àáî ïåðåäìèíóëèé

äîêîíàíîãî âèäó.

IV. Äâà ñòàíè:

 genus activum — àêòèâíèé ñòàí;

 genus passivum — ïàñèâíèé ñòàí.

V. Òðè ñïîñîáè:

 modus indicativus — ä³éñíèé ñïîñ³á;

 modus coniunctivus — óìîâíèé ñïîñ³á;

 modus imperativus — íàêàçîâèé ñïîñ³á.

Ä³ºñëîâî ìàº òàê³ íåîñîáîâ³ ôîðìè:

 infinitivus — íåîçíà÷åíà ôîðìà;

 participium — ä³ºïðèêìåòíèê;

 supinum — ñóï³í;

 gerundium — ãåðóíä³é (â³ää³ºñë³âíèé ³ìåííèê);

 gerundivum — ãåðóíäèâ (â³ää³ºñë³âíèé ïðèêìåòíèê).

§ 9. ÒÈÏÈ Â²ÄÌ²ÍÞÂÀÍÍß Ä²ªÑË²Â

Ó ëàòèíñüê³é ìîâ³ ä³ºñëîâà çàëåæíî â³ä ê³íöåâî¿ ë³òåðè îñíîâè

³íô³í³òèâà (îñíîâè ³íôåêòà) ïîä³ëÿþòüñÿ íà ÷îòèðè ä³ºâ³äì³íè.

Îñíîâà ³íôåêòà âèçíà÷àºòüñÿ øëÿõîì â³äêèäàííÿ çàê³í÷åííÿ -re

â³ä íåîçíà÷åíî¿ ôîðìè ä³ºñëîâà; ó òðåò³é ä³ºâ³äì³í³ — øëÿõîì

â³äêèäàííÿ -

êê

êre, äå -

êê

ê- º ñïîëó÷íîþ ãîëîñíîþ ì³æ îñíîâîþ ³

çàê³í÷åííÿì ³íô³í³òèâà -re.

Ðîçïîä³ë ä³ºñë³â çà ä³ºâ³äì³íàìè

§ 10. ÎÑÍÎÂÍ² ÔÎÐÌÈ Ä²ªÑËÎÂÀ

Ó ñëîâíèêó ä³ºñëîâî çàïèñóºòüñÿ ó ÷îòèðüîõ îñíîâíèõ ôîð-

ìàõ:

1. Ïåðøà îñîáà îäíèíè òåïåð³øíüîãî ÷àñó ä³éñíîãî ñïîñîáó

àêòèâíîãî ñòàíó (praesens indicativi activi). Íàïðèêëàä:

condemno — ÿ çàñóäæóþ, doceo — ÿ íàâ÷àþ.

2. Ïåðøà îñîáà îäíèíè ìèíóëîãî ÷àñó äîêîíàíîãî âèäó

ä³éñíîãî ñïîñîáó àêòèâíîãî ñòàíó (perfectum indicativi activi).

Íàïðèêëàä: condemnavi — ÿ çàñóäèâ, docui — ÿ íàâ÷èâ.

3. Ñóï³í (supinum) — â³ää³ºñë³âíèé ³ìåííèê, ùî âæèâàºòüñÿ

ç ä³ºñëîâàìè ðóõó äëÿ âèðàæåííÿ ìåòè. Íàïðèêëàä:

condemnatum — ùîá çàñóäèòè, doctum — ùîá íàâ÷èòè.

4. Íåîçíà÷åíà ôîðìà ä³ºñëîâà òåïåð³øíüîãî ÷àñó àêòèâíîãî

ñòàíó (infinitivus praesentis activi). Íàïðèêëàä: condemnare — çà-

ñóäæóâàòè, docere — íàâ÷àòè.

Îñíîâí³ ôîðìè ä³ºñëîâà, íàïðèêëàä: doceo, docui, doctum,

docere, ìîæóòü ó ñëîâíèêàõ ñêîðî÷óâàòèñÿ, íàïðèêëàä: doceo, cui,

ctum, ere, 2 — íàâ÷àòè. Öèôðà âêàçóº íà ä³ºâ³äì³íó.

ƬǭǫǊǭǌǔǭǕǈ

ƵǍǖǏǕǈǟǍǕǈ ǜǖǘǔǈ

ǌǭǫǙǓǖǊǈ —

infinitivus

ƯǕǈǝǖǌǎǍǕǕǧ

ǖǙǕǖǊǐ

ƲǭǕǞǍǊǐǑ ǏǊǛǒ

ǖǙǕǖǊǐ

condemnare

ǏǈǙǛǌǎǛǊǈǚǐ

condemna -re -a

docere

ǕǈǊǟǈǚǐ

doce –re -e

III

absolvƟre

ǊǐǗǘǈǊǌǖǊǛǊǈǚǐ

statuƟre

ǙǚǈǊǐǚǐ

absolv –×re

statu

–×re

ɩɪɢɝɨɥɨɫɧɢɣ

ǈǉǖ -u

audire

ǙǓǛǝǈǚǐ

audi –re -i

§ 11. PRAESENS INDICATIVI ACTIVI

ÒÅÏÅÐ²ØÍ²É ×ÀÑ Ä²ÉÑÍÎÃÎ ÑÏÎÑÎÁÓ

ÀÊÒÈÂÍÎÃÎ ÑÒÀÍÓ

Ùîá ïðîâ³äì³íÿòè ä³ºñëîâî â praesens indicativi activi íåîá-

õ³äíî äî îñíîâè ³íôåêòà ïðèºäíàòè îñîáîâ³ çàê³í÷åííÿ:

Ó ä³ºñë³â I ³ II ä³ºâ³äì³íè ö³ çàê³í÷åííÿ ïðèºäíóþòüñÿ äî îñ-

íîâè ³íôåêòà. Ó III ä³ºâ³äì³í³ ì³æ îñíîâîþ ³ çàê³í÷åííÿì ó äðóã³é

³ òðåò³é îñîá³ singularis òà â ïåðø³é ³ äðóã³é îñîá³ pluralis ç’ÿâ-

ëÿºòüñÿ ñïîëó÷íèé ãîëîñíèé -³, à â òðåò³é îñîá³ pluralis — -u. Ó

ïåðø³é îñîá³ singularis ó ä³ºñë³â I ä³ºâ³äì³íè ãîëîñíèé îñíîâè -à,

çëèâàþ÷èñü ç îñîáîâèì çàê³í÷åííÿì -î, ïåðåõîäèòü â -î.

Ïðè â³äì³íþâàíí³ ä³ºñë³â ó ëàòèíñüê³é ìîâ³ îñîáîâ³ çàéìåí-

íèêè íå âæèâàþòüñÿ.

Çðàçêè â³äì³íþâàííÿ:

I. condemna- re — çàñóäæóâàòè:

II. responde- re — â³äïîâ³äàòè:

Îñîáà Singularis Pluralis

1 -o -mus

2 -s -tis

3 -t -nt

Îñîáà

Singularis Pluralis

1 condemno —

ÿ çàñóäæóþ

condemnamus —

ìè çàñóäæóºìî

2 condemnas —

òè çàñóäæóºø

condemnatis —

âè çàñóäæóºòå

3 condemnat —

â³í (âîíà, âîíî)

çàñóäæóº

condemnant —

âîíè çàñóäæóþòü

Îñîáà

Singularis Pluralis

1 respondeo —

ÿ â³äïîâ³äàþ

respondemus —

ìè â³äïîâ³äàºìî

2 respondes —

òè â³äïîâ³äàºø

respondetis —

âè â³äïîâ³äàºòå

3 respondet —

â³í (âîíà, âîíî)

â³äïîâ³äàº

respondent —

âîíè â³äïîâ³äàþòü

III. absolv- êre — âèïðàâäîâóâàòè:

IV. audi- re — ñëóõàòè:

§ 12. IMPERATIVUS

ÍÀÊÀÇÎÂÈÉ ÑÏÎÑ²Á

Íàêàçîâèé ñïîñ³á ó ëàòèíñüê³é ìîâ³ ìàº äâ³ ôîðìè: äðóãó

îñîáó îäíèíè ³ ìíîæèíè.

Ó ëàòèíñüê³é ìîâ³ ó ä³ºñë³â óñ³õ ÷îòèðüîõ ä³ºâ³äì³í

imperativus óòâîðþºòüñÿ îäíàêîâî: singularis — øëÿõîì â³äêèäàí-

íÿ çàê³í÷åííÿ -re â³ä ³íô³í³òèâà, pluralis — øëÿõîì ïðèºäíóâàí-

íÿ çàê³í÷åííÿ -te äî ôîðìè imperativus singularis. (Ó ²²² ä³ºâ³äì³í³

îñíîâà ³íôåêòà ç’ºäíóºòüñÿ ³ç çàê³í÷åííÿì -te çà äîïîìîãîþ ãî-

ëîñíî¿ -

îî

î- .)

Óòâîðåííÿ ôîðì íàêàçîâîãî ñïîñîáó

Îñîáà

Singularis Pluralis

1 audio —

ÿ ñëóõàþ

audimus —

ìè ñëóõàºìî

2 audis —

òè ñëóõàºø

auditis —

âè ñëóõàºòå

3 audit —

â³í (âîíà, âîíî) ñëóõàº

audiunt —

âîíè ñëóõàþòü

ƬǭǫǊǭǌǔǭǕǈ Infinitivus Imperativus

singularis

Imperativus

pluralis

condemnare

—

ǏǈǙǛǌǎǛǊǈǚǐ

ɋondemna!

—

ƯǈǙǛǌǎǛǑ!

Condemnate!

—

ƯǈǙǛǌǎǛǑǚǍ!

docere

— Ǜǟǐǚǐ,

ǕǈǊǟǈǚǐ

Doce!

—

ƵǈǊǟǈǑ!

Docete!

—

ƵǈǊǟǈǑǚǍ!

III

defendƟre —

Ǐǈǝǐǡǈǚǐ

Defende!

—

ƯǈǝǐǡǈǑ!

DefendƱte! —

ƯǈǝǐǡǈǑǚǍ

punire —

ǒǈǘǈǚǐ

Puni!

—

ƲǈǘǈǑ!

Punite!

—

ƲǈǘǈǑǚǍ!

ƶǙǖǉǈ

Singularis Pluralis

1 absolvo —

ǧ ǊǐǗǘǈǊǌǖǊǛǦ

absolvƱmus —

ǔǐ ǊǐǗǘǈǊǌǖǊǛǫǔǖ

2 absolvis —

ǚǐ ǊǐǗǘǈǊǌǖǊǛǫǠ

absolvƱtis —

Ǌǐ ǊǐǗǘǈǊǌǖǊǛǫǚǍ

3 absolvit —

ǊǭǕ (ǊǖǕǈ, ǊǖǕǖ)

ǊǐǗǘǈǊǌǖǊǛǫ

absolvunt —

ǊǖǕǐ

ǊǐǗǘǈǊǌǖǊǛǦǚǤ

Äëÿ óòâîðåííÿ çàïåðå÷íî¿ ôîðìè íàêàçîâîãî ñïîñîáó íåîáõ³ä-

íî óçÿòè ôîðìó imperativus ä³ºñëîâà nolle — íå áàæàòè é ³íô³í³òèâ

ñìèñëîâîãî ä³ºñëîâà.

Íàïðèêëàä: nocere — øêîäèòè:

Singularis Pluralis

Noli nocere! Nolite nocere!

Íå íàøêîäü! Íå íàøêîäüòå!

Ä³ºñëîâà dic

re — ãîâîðèòè, duc

re — âåñòè, fac

re — ðîáè-

òè, ferre — íåñòè óòâîðþþòü imperativus áåç ê³íöåâîãî -å:

Singularis Pluralis

dic —ãîâîðè dic

îî

îte —ãîâîð³òü

fac — ðîáè fac

îî

îte — ðîá³òü

duc — âåäè duc

îî

îte — âåä³òü

fer — íåñè ferte — íåñ³òü

Ä³ºñëîâî esse — áóòè ìàº òàê³ ôîðìè íàêàçîâîãî ñïîñîáó:

Singularis Pluralis

Es (esto) — Áóäü! Este (estote) — Áóäüòå!

Âïðàâè

I. Âèçíà÷òå ä³ºâ³äì³íó ä³ºñë³â:

dicêre, punire, habere, appellare, debere, scribêre, mutare,

agêre, consentire, cavere.

II. Ïðîâ³äì³íÿéòå ä³ºñëîâà â praesens indicativi activi:

esse, vetare, credêre, audire, habere.

III. Ïåðåêëàä³òü òàê³ ä³ºñë³âí³ ôîðìè:

veniunt, amamus, vive, scribo, advocamus, sum, noli

timere, punis, salvete, audi, nolite sperare, dic.

IV. Ïåðåêëàä³òü ðå÷åííÿ:

1. Respondere, cavere, ag

re. 2. Dum spiro spero. 3. Cum

tacent clamant. 4. Pecunia non olet. 5. Charta non

erubescit. 6. Si vales, bene est, ego valeo. 7. Qui tacet,

consentit. 8. Tantum scimus, quantum memoria tenemus.

9. Ignorantia non excusat. 10. Vivêre est militare.

11. Dicêre non est facêre. 12. Cog

to ergo sum. 13. Div

et imp

ra. 14. Qui quaerit, rep

rit. 15. Ave, Maria! 16. Lex

prospîcit, non respîcit. 17. Unde venis et quo vadis? (Vulg.).

18. Non scholae, sed vitae disc

mus (Sen.).

Ñëîâíèê

1. respondeo, spondi, sponsum, ere — â³äïîâ³äàòè, äàâàòè

â³äïîâ³äü; caveo, cavi, cautum, ere — ïåðåäáà÷àòè, âæèâàòè

çàïîá³æíèõ çàõîä³â, ñêëàäàòè äîêóìåíòè; ago, egi, actum,

êê

êre — ä³ÿòè, ïîäàâàòè ïîçîâ, ñóäèòèñÿ.

2. dum — ïîêè; spiro, avi, atum, are — äèõàòè; spero, avi, atum,

are — ñïîä³âàòèñÿ.

3. cum — êîëè; taceo, cui, c

îî

îtum, ere — ìîâ÷àòè; clamo, avi,

atum, are — êðè÷àòè.

4. pecunia, ae f — ãðîø³; oleo, ui, –, ere — ïàõíóòè.

5. charta, ae f — ïàï³ð; erubesco, rubui, –,

êê

êre — ÷åðâîí³òè.

6. si — ÿêùî; valeo, lui, litum, ere — áóòè çäîðîâèì.

7. qui — õòî; consentio, sensi, sensum, ire — ïîãîäæóâàòèñÿ.

8. tantum — ñò³ëüêè; scio, ivi, itum, ire — çíàòè; quantum —

ñê³ëüêè; memoria, ae f — ïàì’ÿòü; teneo, tenui, tentum, ere —

òðèìàòè.

9. ignorantia, ae f — íåçíàííÿ; excuso, avi, atum, are — âèáà-

÷àòè.

10. vivo, vixi,victum,

êê

êre — æèòè; mil

îî

îto, avi, atum, are — áî-

ðîòèñÿ, âîþâàòè.

11. dico, dixi, dictum,

êê

êre — ãîâîðèòè.

12. cog

îî

îto,avi, atum, are — ìèñëèòè; ergo — îòæå.

13. div

îî

î do, visi, visum,

êê

êre — ðîçä³ëÿòè; imp

êê

êro, avi, atum,

are — ïàíóâàòè.

14. quaero, quaesivi, quaesitum, ire — øóêàòè; reperio, rep

êê

êri,

repertum, ire — çíàõîäèòè.

15. aveo, –, –, ere — áóòè çäîðîâèì.

16. lex, legis f

— çàêîí; prospicio, spexi, spectum,

êê

êre — äèâèòè-

ñÿ âïåðåä, ï³êëóâàòèñÿ; respicio, spexi, spectum,

êê

êre — äèâè-

òèñÿ íàçàä, îãëÿäàòèñÿ (òîáòî ñàíêö³¿ çàêîíó íå ìîæóòü áóòè

çàñòîñîâàí³ ùîäî âèïàäê³â, ÿê³ ìàëè ì³ñöå äî éîãî âèäàííÿ).

17. unde — â³äê³ëÿ; venio, veni, ventum, ire — ïðèõîäèòè, éòè;

quo — êóäè; vado, (vasi), –,

êê

êre — éòè, íàïðàâëÿòèñÿ.

18. non — íå; schola, ae f — øêîëà; sed — àëå; disco, did

îî

îci, – ,

êê

êre — ó÷èòèñÿ, íàâ÷àòèñÿ.

DE VITA ROMAE ANTIQUAE

PERSONALIA

Iustinianus

Þñò³í³àí (482–565 ðð.)

Ç 527 ïî 565 ð. — â³çàíò³éñüêèé ³ìïåðàòîð (Ñõ³äíà Ðèìñüêà

³ìïåð³ÿ).

Ãîëîâíà çàñëóãà Þñò³í³àíà ïîëÿãàº â òîìó, ùî çà éîãî íàêà-

çîì áóëà ðîçðîáëåíà êîäèôèêàö³ÿ ïðàâà â 529–535 ðð., òåêñòè ÿêî¿

â³äîì³ ÿê Corpus iuris civilis (Çâ³ä öèâ³ëüíîãî ïðàâà). Çà Þñò³í³àíà

ëàòèíñüêà ìîâà ñòàëà îô³ö³éíîþ.

Çà ÷àñ³â éîãî ïðàâë³ííÿ äåðæàâà áóëà ðîçøèðåíà é óêð³ïëå-

íà. ²äåÿ â³äíîâëåííÿ åëë³í³ñòè÷íî¿ ³ õðèñòèÿíñüêî¿ Ðèìñüêî¿

³ìïåð³¿ áóëà ìàéæå ðåàë³çîâàíà, àëå ïîñë³äîâíèêàì íå âäàëîñÿ

çáåðåãòè âåëè÷ ³ ºäí³ñòü Ðèìñüêî¿ ³ìïåð³¿, ñòâîðåíî¿ Þñò³í³àíîì.

Â³äîìîñò³ ïðî æèòòÿ Þñò³í³àíà ñóïåðå÷ëèâ³: ñó÷àñíèêè òî ï³äíî-

ñèëè éîãî äî ëèêó ñâÿòèõ, òî ìàëþâàëè ïîõìóðèìè òîíàìè.

Çàâäÿêè Þñò³í³àíó ìè ìàºìî òî÷í³ ³ ð³çíîá³÷í³ â³äîìîñò³ ïðî

ðèìñüêå ïðàâî.

IUS ROMANUM

Digesta Iustiniani, àáî Pandectae, íàéá³ëüø âåëèêèé ³ âàæëè-

âèé êîìïîíåíò CIC. Öÿ ïðàöÿ ïîâèííà áóëà çáåðåãòè äëÿ ìàéáóò-

íüîãî âñå áàãàòñòâî êëàñè÷íîãî ïðàâà, àëå â òîé æå ÷àñ ìîäåðí³-

çóâàòè éîãî ³ ïðèñòîñóâàòè äëÿ âèêîðèñòàííÿ â Ñõ³äí³é Ðèìñüê³é

³ìïåð³¿. Öå ìîíóìåíòàëüíà ïðàöÿ â 50 êíèãàõ (150 000 ðÿäê³â).

Ïåðøà êíèãà ïðèñâÿ÷åíà çàãàëüíèì ïèòàííÿì ïðàâà, 2–46 —

ïðèâàòíîìó ïðàâó, 47–48 — êðèì³íàëüíîìó ïðàâó, 49 — àïåëÿö³-

ÿì, ô³ñêàëüíîìó ³ â³éñüêîâîìó ïðàâó, 50 — àäì³í³ñòðàòèâíîìó ïðà-

âó, þðèäè÷íèì äåô³í³ö³ÿì ³ ïðàâèëàì. Çà âèíÿòêîì 30–32 êíèã, êîæ-

íà êíèãà ï³äðîçä³ëÿºòüñÿ íà òèòóëè, òèòóëè — íà ôðàãìåíòè, ó ñå-

ðåäíüîâ³÷÷ÿ âåëèê³ ôðàãìåíòè áóëè ðîçáèò³ íà ïàðàãðàôè.

Çàãàëüíà ñòðóêòóðà Digesta Iustiniani â³äïîâ³äàº ïðåòîðñüêî-

ìó åäèêòó. Çà îáñÿãîì ïåðåâàæàþòü âèòÿãè ç Óëüï³àíà — òðåòè-

íà óñ³º¿ ïðàö³ ³ Ïàâëà — øîñòà ÷àñòèíà, óñüîãî â Äèãåñòàõ

ïðåäñòàâëåíî 39 þðèñò³â ç II ñò. äî í. å. äî ê³íöÿ III ñò.

Òàêèì ÷èíîì, ó Äèãåñòàõ ìàéñòåðíî ïðåäñòàâëåíà íàéá³ëüø

çíà÷íà åïîõà ðèìñüêî¿ íàóêè ïðàâà. Þñò³í³àí óçàêîíèâ öþ ïðàöþ,

óâ³â ¿¿ â ä³þ ç 30 ãðóäíÿ 533 ð. ³ ñóâîðî çàáîðîíèâ áóäü-ÿê³ êîìåí-

òàð³ äî íüîãî, ùî ìàþòü ïîëåì³÷íèé àáî êðèòè÷íèé õàðàêòåð.

ARS

Êîë³çåé, I ñò. í. å. Ó 75 ð.

çà Âåñïàñ³àíà

áóâ çàêëàäå-

íèé ³ çà Ò³òà ó 80 ð. çàê³í÷å-

íèé àìô³òåàòð Ôëàâ³¿â —

âèäàòíà ïàì’ÿòêà Ðèìñüêî¿

³ìïåð³¿. Ïîä³áíèõ ñïîðóä

íåáàãàòî â ³ñòîð³¿ ñâ³òîâî¿

Vespasianus Titus Flavius — ðèìñüêèé ³ìïåðàòîð 69–79 ðð. í. å. Éîãî

ñèíè: Titus Flavius, ðèìñüêèé ³ìïåðàòîð (79–81 ðð. í. å.), Domitianus

Flavius, ðèìñüêèé ³ìïåðàòîð 81–96 ðð. í. å.).

àðõ³òåêòóðè. ×àñò³øå éîãî íàçèâàþòü Êîë³çåºì (â³ä ëàò. colosse-

us — êîëîñàëüíèé). Îäíàê ââàæàþòü, ùî éîãî ³ì’ÿ ïîâ’ÿçàíå ç êî-

ëîñàëüíîþ ñòàòóºþ Íåðîíà, ùî ñòîÿëà íåïîäàë³ê. Âèïðàâäîâóþ-

÷è ñâîþ íàçâó, àìô³òåàòð Ôëàâ³¿â âðàæàº ðîçì³ðàìè. Éîãî îâàëü-

íà åë³ïòè÷íî¿ ôîðìè àðåíà ìàº îñ³ äîâæèíîþ 54 ³ 86 ì, äîâæèíà

çàãàëüíèõ îñåé áóäèíêó — 156 ³ 188 ì, âèñîòà çîâí³øíüî¿ ñò³íè —

48,5 ì. Âèñòàâè â Êîë³çå¿ äèâèëèñÿ îäíî÷àñíî äî 50 òèñÿ÷ ãëÿ-

äà÷³â, ÿê³ ìàëè çìîãó ÷åðåç 80 âõîä³â ³ âèõîä³â øâèäêî çàïîâíþ-

âàòè ³ çâ³ëüíÿòè ì³ñöÿ.

Ó ñïåêîòëèâ³ àáî äîùîâ³ äí³ íàä àðåíîþ íàòÿãàâñÿ òåíò, êîò-

ðèé êð³ïèâñÿ íà âèñîêèõ ùîãëàõ, âñòàâëåíèõ ó êîíñîë³ ÷åòâåðòî-

ãî ÿðóñó. Àðåíà ìàëà äåðåâ’ÿíó, ðóõëèâó ï³äëîãó, ùî çâè÷àéíî

çàñèïàëàñÿ ï³ñêîì, ÿêà ìîãëà îïóñêàòèñÿ ³ ï³äí³ìàòèñÿ. ²íîä³ âîíà

çàïîâíþâàëàñÿ âîäîþ çà äîïîìîãîþ ðóêàâà àêâåäóêà, ùî ï³äõî-

äèâ äî áóäèíêó, ³ òîä³ â Êîë³çå¿ âëàøòîâóâàëèñÿ ìîðñüê³ áî¿.

LECTIO IV (QUARTA)

§ 13. DECLINATIO SECUNDA

ÄÐÓÃÀ Â²ÄÌ²ÍÀ

Äî ²² â³äì³íè íàëåæàòü ³ìåííèêè ³ ïðèêìåòíèêè (§ 17) ÷îëî-

â³÷îãî ³ ñåðåäíüîãî ðîäó, ùî óçãîäæåí³ ç íèìè òà ìàþòü çàê³í÷åí-

íÿ -us, -er — ÷îëîâ³÷îãî ðîäó ³ -um — ñåðåäíüîãî ðîäó â Nomi-

nativus singularis; ó Genetivus singularis âîíè çàê³í÷óþòüñÿ íà -³.

Ó äðóã³é â³äì³í³ â ³ìåííèêàõ ÷îëîâ³÷îãî ðîäó â ëàòèíñüê³é ìîâ³

³ñíóº ðîçá³æí³ñòü çàê³í÷åíü Nominativus ³ Vocativus. Ó Nomina-

tivus singularis -us â Vocativus singularis -e, íàïðèêëàä: amicus —

amice. Âëàñí³ ³ìåíà íà –us ³ ñëîâà filius (ñèí), meus (ì³é) ìàþòü

â Vocativus çàê³í÷åííÿ -³. Íàïðèêëàä: Tullius — Tulli! Meus filius.

(Ì³é ñèí!) — Mi fili! (Ñèíó ì³é!).

Çðàçîê â³äì³íþâàííÿ:

§ 14. PRAEPOSITIONES

ÏÐÈÉÌÅÍÍÈÊÈ

Ó ëàòèíñüê³é ìîâ³ ïðèéìåííèêè ìîæóòü âæèâàòèñÿ ò³ëüêè ç

äâîìà â³äì³íêàìè: Ablativus ³ Accusativus.

masculinum

ƪǭǌǔǭǕǖǒ Singularis Pluralis

Nom. ager privatus —

ǗǘǐǊǈǚǕǈ ǏǍǔǓǧ

agri privati —

ǗǘǐǊǈǚǕǭ ǏǍǔǓǭ

Gen. agri privati agrorum privatorum

Dat. agro privato agris privatis

Acc. agrum privatum agros privatos

Abl. agro privato agris privatis

Voc. ager private agri privati

neutrum

ƪǭǌǔǭǕǖǒ Singularis Pluralis

Nom. iudicium

publƱcum —

ǕǈǘǖǌǕǐǑ ǙǛǌ

iudicia publƱca —

ǕǈǘǖǌǕǭ ǙǛǌǐ

Gen. iudicii publƱci iudiciorum

publicorum

Dat. iudicio publƱco iudiciis publƱcis

Acc. iudicium publƱcum iudicia publƱca

Abl. iudicio publƱco iudiciis publƱcis

Ïðèéìåííèêè, ÿê¿ âæèâàþòüñÿ ç Ablativus:

a (ab, abs) — â³ä; sine — áåç; pro — çà, çàì³ñòü; de — â³ä, ç,

ïðî; cum — ç; ex — ³ç; prae — ïåðåä.

Ïðèéìåííèêè in — ó, íà, sub — ï³ä âæèâàþòüñÿ ç Accusativus,

ÿêùî âèðàçè ç ïðèéìåííèêàìè â³äïîâ³äàþòü íà ïèòàííÿ êóäè?, ³

ç Ablativus, ÿêùî â³äïîâ³äàþòü íà çàïèòàííÿ äå?

²íø³ ïðèéìåííèêè âæèâàþòüñÿ ç Accusativus. Äåÿê³ ç íèõ:

ad — äî; ante — äî; apud — ó; contra — ïðîòè; inter — ì³æ,

ñåðåä; per — ÷åðåç, çà äîïîìîãîþ; post — ï³ñëÿ; propter — âíàñ-

ë³äîê ³ ³í.

Âïðàâè

I. Ïðîâ³äì³íÿéòå ñëîâîñïîëó÷åííÿ:

edictum praetorium — ïðåòîðñüêèé åäèêò; arbî ter

bonus — ãàðíèé ñóääÿ; servus miser — íåùàñíèé ðàá.

II. Ïðî÷èòàéòå ³ ïåðåêëàä³òü:

1. Otium post negotium. 2. Curric

lum vitae. 3. Peric

lum

est in mora (Liv.) 4. Sine ira et studio (Tacitus). 5. De facto.

6. Fugit hora, fugiunt anni. 7. A. Agerius et N. Negidius

adversarii sunt. 8. Magna neglegentia culpa est, magna

culpa dolus est (Paul). 9. Ignorantia non est argumentum.

10. Inter domînum et servum nulla amicitia est. 11. Dolus

malus. 12. Iustitia — fundamentum regni. 13. Locus delicti.

14. Arbitri reos aut condemnant aut absolvunt. 15. O amice,

salve! 16. Corvus ocûlum corvi non eruit. 17. Errare

humanum est. 18. Aliena vitia in ocûl³s habemus, a tergo

nostra sunt. 19. In dubio pro reo. 20. Testamentum fac!

21. Via antiqua est via tuta. 22. Alter ego. 23. Incertus

anîmus dimidium est sapientiae. 24. Furtum manifestum.

25. Pro et contra. 26. Natura nihil sine causa gignit (Plin.).

Ñëîâíèê

1. otium, i n — â³äïî÷èíîê; post (ç acc.) — ï³ñëÿ; negotium, i n

— çàíÿòòÿ, ñïðàâà, ïðàöÿ.

2. curric

ûû

ûlum, i n — á³ã; øëÿõ.

3. peric

ûû

ûlum, i n — íåáåçïåêà; mora, ae f — çâîë³êàííÿ.

4. et — ³; studium, i n — ïðèñòðàñòü.

5. de (ç abl.) — òóò: íà ï³äñòàâ³; factum, i n — ôàêò.

6. fugio, fugi, fugiturus,

êê

êre, — á³ãòè; hora, ae f — ãîäèíà;

annus, i m — ð³ê.

7. adversarius, i m — ñóïðîòèâíèê.