Гурч Л.М. Логістика

Подождите немного. Документ загружается.

321

Продовження табл. 17.4

123

них рішень зовнішньо-

економічних моделей

дження моделей зовнішньо-

економічних зв’язків і їх

комбінацій, що базуються на

відповідному банку даних

Час виходу у світогоспо-

дарську сферу і на світо-

вий ринок

1. Реалізація угод при будь-

якій загальногосподарській

і ринковій кон’юнктурі.

2. Вихід у світогосподар сь-

ку сферу в міру формуван-

ня відповідної стратегічної

економічної ситуації

Вихід на ринок за спри-

ятливої (порівняно) рин-

кової кон’юнктури

Поведінка партнерів Формування стратегічного

кодексу (правил) зовніш-

ньоекономічної діяльності

Використання узвичає-

них у світовій практиці

методів і прийомів кон-

курентної боротьби

Форма угод

(контрактів)

Договори про великомасш-

табне довгострокове спів-

робітництво, об’єднання

територіально-виробничих

структур, спільне підпри-

ємництво, прямі зв’язки,

міжнародну оренду (кон-

цесію) та ін.

Традиційна

Відправне (базове) поси-

лання при дослідженні

на основі системного

підходу

Світогосподарська сфера як

система одиничних вироб-

ничо-економічних структур

(організаційно-економічна

інтепретація)

Світовий ринок як сис-

тема циклічних товар-

них ринків

Формування цін у про-

цесі міжнародного обмі-

ну і методика їх обчис-

лення

1. Вплив нецінових факто-

рів ринку середовища, ура-

хування довгострокового

ефекту.

2. Компонування нових ці-

нових показників і дослід-

ження їх динаміки

1. Ціни складаються під

впливом поточної, рин-

кової і загальногоспо-

дарської кон’юнктури.

2. Нарахування цін на

основі нової цінової мо-

делі світового ринку.

3. Ціновий асортимент-

ний “шлейф”

Критерій ефективності Довготривалий стратегіч-

ний ефект. Формування

структурних зміщень (пе-

ретворення економічної ін-

фраструктури)

Забезпечення поточної,

мінімальної збалансо-

ваності, подолання дис-

пропорцій. Бюджетна

ефективність

322

Закінчення табл. 17.4

123

Комплекс економічних

прийомів, наслідки і

ступінь економічної без-

пеки

Економічний “бумеранг”.

Величезна кількість наслід-

ків. Різка зміна інфраструк-

тури. Система економічних

демпферів. Вибуховий ха-

рактер міжнародного пе-

рерозподілу національного

доходу

Монотонні зміни інфра-

структури. Зміна еконо-

мічних пропорцій

Основа для формуван-

ня системи контролю

за виходом у зовнішньо-

економічну сферу

Програмування на базі ви-

користання можливос тей

зовнішнього середови ща,

формування пропорцій,

пріоритетів, довго строкових

стратегічних економічних

орієнтирів на загально-

державному, територіаль-

но-виробничому, регіональ-

ному та інших рівнях

Планування експортно-

імпортних контингентів

з метою створення умов

для стійкої динамічної

рівноваги

Спрямованість підготов-

ки спеціалістів

Підготовка спеціалістів у

галузі міжнародної еконо-

мічної стратегії

Підготовка спеціа ліс тів

у галузі зовнішньої тор-

гівлі

Формування інформа-

ційної (статистичної)

бази для експортно-ім-

портних операцій

Внесення в базу даних за

виробничою ознакою з мо-

менту досягнення відповід-

ного ефекту

Внесення в базу даних

за формальними (неви-

робничими) озна ками,

переважно за терито-

ріально-транспортними

(пе ретинання товаром

кордону та ін.)

Вдала логістизація митної обробки вантажів залежить не

тільки від сприятливості зовнішнього середовища (прогресивні

форми організації зовнішньоекономічної діяльності, стратегія і

тактика розвитку митної справи тощо), а й від внутрішньої ор-

ганізації процесу митної обробки вантажів. Для останнього виз-

начальну роль відіграє розвиток митної інфраструктури. Вчені

визначають митну інфраструктуру як комплекс (сукупність) ін-

ституціональних, соціальних структур і видів діяльності, тех-

нічних засобів (систем) митного контролю, експертизи і зв’язку,

323

інформаційних систем, матеріально-технічної бази митних ор-

ганів, що забезпечують умови митного регулювання зовнішньо-

економічної діяльності, функціонування митної системи зага-

лом, і митної справи зокрема.

Логістична організація інфраструктури митної обробки ван-

тажів припускає поєднання технологій усіх учасників зовнішньо-

економічної діяльності. З огляду на специфіку процесу митної

обробки вантажів, комерціалізація якого дуже обмежена, не вар-

то розраховувати на збіжність економічних інтересів учасників

зовнішньоекономічної діяльності. Спираючись на систему бюд-

жетного фінансування і митну політику держави, митні органи

повинні ініціювати процес поєднання технологій митної обробки

вантажів. Основна мета такого поєднання — мінімізувати втрати

часу і ресурсів зовнішньоекономічної діяльності у процесі митної

обробки вантажів.

Проте раціональна і оптимальна організація митної обробки

вантажів нині неможлива без участі підприємств, що спеціалізу-

ються на окремих митних операціях. В умовах логістизації мит-

ної обробки вантажів вони є ланкою логістичних ланцюгів поряд

з експортерами, імпортерами та митними органами. Найпоши-

ренішими є митні брокери та перевізники.

Отже, у комплексі заходів з удосконалення митної справи

чільне місце повинна посісти саме логістизація митної обробки

вантажів. Для практичного впровадження логістизації митної

обробки вантажів необхідно щонайменше розробити науково-

методичні засади побудови логістичних систем митної обробки

вантажів.

Кабінет Міністрів України повинен розробити заходи знижен-

ня економічного тиску на імпортерів.

17.5. Електронна система документообігу

в митній справі

З 2003 р. на митницях країн — членів Європейського Сою-

зу, країн — кандидатів на вступ в ЄС і країн, що долучилися до

Європейської асоціації вільної торгівлі (EFTA), введено нову ін-

формаційну систему документообігу — NCTS (New Computerized

324

Transit System). Мета введення цієї системи полягає в цілеспря-

мованому прискоренні процесу обміну інформацією.

Система митного очищення в пакеті програм NCTS пов’язана

зі сплатою митного збору за методом ATLAS (Автоматизована

система митного очищення з розрахунком необхідних митних

платежів і місця знаходження). Так, кожна експедиторська

компанія, що працює у сфері митного очищення, а також кож-

не промислове та торговельне підприємство, що має у струк-

турі підрозділи митного очищення і бажає в майбутньої брати

участь в експедиційній діяльності, повинні ввести в систему

управління програмне забезпечення із сертифікатом за форма-

том ATLAS. Це програмне забезпечення призначене для обміну

даними з митною владою.

Система NCTS підтримує правовий статус електронних пові-

домлень. Структура і зміст цих повідомлень у системі NCTS,

особливо декларації, визначаються відповідними правилами.

Існують також особливі правила з використання кодів, що від-

повідають стандартам міжнародної торгівлі. У межах договору

про вільний рух товарів в ЄС новий метод дає змогу призупинити

платіж і виплату податків та зборів при імпорті до повного мит-

ного очищення у країні призначення. Подібний метод викорис-

товується і для товарів, які підлягають спеціальному дозволу ЄС

на вивезення.

Важливе значення для роботи з інформатизації митних проце-

дур має створення спеціалізованих систем, покликаних спрости-

ти перетин митних кордонів. Однією з таких систем є розроблена

російськими вченими автоматизована система “Автотранспорт”.

Ця система збирає інформацію про всі транспортні засоби, що

переміщуються через митний кордон Російської Федерації. До

основних функцій системи належать оперативне інформування

про виконання попередніх операцій, основне митне оформлення і

митний контроль автомобільної техніки, аналіз даних і підтрим-

ка прийняття відповідних управлінських рішень. Таким чином,

система “Автотранспорт” може надавати інформацію відповідно

до запиту про присутність на митній території країни конкретно-

го транспортного засобу і його статус.

Для створення такої системи в Україні необхідно організувати

мережу передавання даних.

325

Питання для самоконтролю

1. Що таке зовнішньоекономічна діяльність?

2. Основні форми зовнішньоекономічної діяльності.

3. Що таке зовнішньоекономічна операція?

4. Класифікація зовнішньоекономічних операцій.

5. Які ринки називаються цільовими?

6. Характеристика ринку.

7. Функції учасників зовнішньоекономічної діяльності.

8. Що таке інформаційні послуги?

Дискусійні питання

1. Шляхи досягнення ефективності зовнішньоекономічної діяль-

ності.

2. Фактори впливу на зміну попиту та пропозиції ринку.

3. Зниження митних тарифів — можливість легалізації зовніш-

ньоекономічної діяльності?

Те с т и

1. У поняття зовнішньоекономічної діяльності входять:

1) надання послуг;

2) торгівля;

3) отримання інформації;

4) співробітництво.

2. Ефективність зовнішньоекономічної операції розрахо-

вується за такими показниками:

1) терміном окупності;

2) фондовіддачею;

3) ефективністю витрат;

4) коефіцієнтом рентабельності;

5) усі відповіді правильні.

3. Для реалізації зовнішньоекономічної угоди необхідна

така інформація:

1) аналітична;

2) довідкова;

3) інформаційно-довідкова;

4) усі відповіді правильні.

Теми рефератів

1. Логістика і ефективність зовнішньоекономічних операцій.

2. Транспортні аспекти в зовнішньоекономічній логістиці.

3. Управління запасами в логістиці зовнішньоекономічних опе-

рацій.

4. Ціни в логістичній системі зовнішньоекономічних операцій.

327

Тема 18

ФАРМАЦЕВТИЧНА ЛОГІСТИКА

18.1. Поняття фармацевтичної логістики.

18.2. Види фармацевтичної логістики

Методичні рекомендації

Мета вивчення теми — засвоїти поняття фармацевтичної

логістики, матеріальних та нематеріальних потоків, видів фар-

мацевтичної логістики, сутність збутової, транспортної, складсь-

кої, фінансової та інформаційної фармацевтичної логістики.

Вивчаючи тему, необхідно відстежити тенденції розвитку

фармацевтичного ринку, вивчити наукові літературні джерела з

питань теорії і практики фармацевтичної логістики.

Перше питання передбачає вивчення структури потокових

процесів, характеристики видів фармацевтичної логістики, ме-

ханізми збуту лікарських засобів. Особливу увагу слід звернути

на концентричну модель структури фармацевтичної логістики,

розроблену Б. П. Громовиком.

У другому питанні слід вивчити особливості збутової, транс-

портної, складської, фінансової та інформаційної фармацевтич-

ної логістики.

18.1. Поняття фармацевтичної логістики

Світовий фармацевтичний ринок — доволі специфічна галузь.

Частина цього ринку у світовому обсязі становить близько 1 %

(2,5 млрд дол.). Проте, на думку експертів, його потенціал знач-

но більший.

У господарській практиці багатьох розвинених країн широко

використовують нові методи і технології доставки та розподілу

лікарських засобів. Вони базуються на концепції фармацевтич-

ної логістики.

328

Так, компанія “Pharmloqic projects” проаналізувала логістич-

ну практику на фармацевтичному ринку 70 компаній — вироб-

ників лікарських засобів у період з серпня по жовтень 2004 р.

Дослідження мало на меті виявити закономірності розвитку фар-

мацевтичного ринку на основі логістичного підходу. У цьому

зв’язку постає низка запитань. Наприклад, якою мірою важлива

логістична складова в розробці стратегії торговельної компанії?

Які практичні інструменти використовують лідери? Які подаль-

ші шляхи розвитку фармацевтичної логістики?

Загалом респонденти оцінюють вплив державного регулю-

вання на логістику як негативний. Причина такого ставлення

полягає в непослідовності та закритості урядових рішень, у ре-

зультаті чого компаніям важко і ризиковано планувати діяль-

ність на кілька років. Тому очевидною є потреба у професійних

асоціаціях, які можуть вступити в діалог з державою.

Окремі компанії розподіляють продукцію кількома каналами

одночасно, хоча основну увагу приділяють каналу з найбільшим

обсягом продажу. Наприклад, останнім часом спостерігається

тенденція до відкриття власних аптечних складів.

У взаємодії зарубіжних виробників з дистриб’юторами і ло-

гістичними операторами спостерігається певна динаміка. Харак-

терна тенденція до зменшення кількості дистриб’юторів за раху-

нок збільшення обсягів продажу на кожного дистриб’ютора.

До логістичного оператора фармакологічні компанії висува-

ють такі вимоги (у міру зниження значущості):

• можливість розробки послуги під конкретного замовника;

• гнучкість щодо замовника, готовність до порозуміння;

• розумні розцінки за послуги;

• швидкість виконання замовлень;

• кваліфікований персонал;

• рекомендації компаній, що вже обслуговувалися;

• інформування про процес виконання послуг;

• можливість запропонувати широке коло послуг;

• можливість одразу надати великий обсяг послуг;

• використання сучасного обладнання;

• документальне підтвердження якості послуг;

• інвестиції в розвиток якості та різноманітності послуг;

• використання сучасної інформаційної системи;

329

• знання на ринку;

• подібна корпоративна культура.

Зарубіжні компанії велике значення приділяють компетенції

і особистим якостям співробітників логістичних підрозділів. Це

має бути досвідчений, енергійний, комунікабельний, з швидким

і гнучким мисленням, відповідальний, з доброю пам’яттю, ба-

ченням перспективи, інтуїцією і націленістю на результат пра-

цівник.

Звісно, кожна галузь, у тому числі фармацевтична, має певні

особливості та специфіку. Проте існують правила і закони (на-

приклад, логістики), однакові для всіх без винятку сфер. Тому,

поставивши за мету оптимізувати бізнес шляхом впровадження

нових методик (побудови сучасних логістичних та інформацій-

них систем), не слід винаходити велосипед — достатньо врахува-

ти накопичений досвід як власний, так і зарубіжний.

Наступна тенденція сучасного фармакологічного ринку —

розширення регіональної політики компаній.

Висока конкуренція на фармакологічному ринку і зростаючі

потреби населення та галузі охорони здоров’я в сучасних препара-

тах зумовлюють постійне розширення асортименту пропонованої

на ринку продукції. Відповідно потребуються нові методи управ-

ління асортиментом, обліку, здійснення постачань, дотримання

термінів і умов зберігання. Для вирішення цих проблем необхідні

нові знання (у тому числі в галузі логістики) і об’єднання зусиль

компаній — представників різних секторів ринку для спільного

виконання складних операцій. Створення мережевих структур,

альянсів — пряма консолідація зусиль для просування фармако-

логічних препаратів до кінцевого споживача.

Розвиток і розширення розглядуваного ринку сприятимуть

збільшенню обсягів фізичних операцій у ланцюзі постачань. Усе

це потребує прогресивніших підходів до рівня технологічного ос-

нащення, інформаційних систем і кваліфікації персоналу.

Науковці розглядають поняття “фармацевтична логістика” з

трьох позицій [32, с. 241]:

• як наука управління — це впорядкована система знань, а

також цілеспрямовані дослідження процесів формування і

розвитку наскрізних (інтегрованих) матеріальних та нема-

теріальних потоків у фармацевтичній галузі;

330

• як система управління — це сукупність взаємозалежних

фармацевтичних підприємств, кожне з яких робить від-

повідний внесок в інтеграцію потокових процесів;

• як практика управління — це реалізація функцій плануван-

ня, організації мотивування, контролю та регулювання інтег-

рованих потокових процесів фармацевтичного підприємства,

кінцевим результатом яких є логістичне обслуговування.

Під останнім розуміється комплексний процес створення

блага для споживача шляхом забезпечення його необхідними

ліками необхідної якості в необхідних кількостях у необхід-

ному місці в необхідний час з необхідними витратами.

У логістиці чільне місце посідають потокові процеси. При цьому

розрізняють матеріальні та нематеріальні потоки (рис. 18.1). За

ознакою дискретних станів потоки перебувають у русі та спокої,

можуть концентруватися, змішуватись і розподілятись.

Рис. 18.1

Матеріальні потоки у фармацевтичній галузі — це взаємо по-

в’язана особливим способом сукупність сировини, матеріалів,

складових, напівфабрикатів, лікарських засобів та виробів ме-

дичного призначення, що рухаються від постачальників через

виробничі та посередницькі фармацевтичні фірми до споживача,

а також виробничі та споживчі відходи.

Нематеріальні потоки — це сукупність інформаційного, фінан-

сового і кадрового потоків. Фінансовий потік пов’язаний із гро-

шовою винагородою членів каналу розподілу за надані послуги, а

також з мобілізацією ресурсів і формуванням фінансового забез-

печення. Кадровий потік охоплює набір працівників, їх підго-

товку, розстановку, перепідготовку і професійно-кваліфікаційне

підвищення, оплату і стимулювання праці. Інформаційний потік

Потокові процеси у фармацевтичній галузі

нематеріальніматеріальні

фінансовий кадровийінформаційний