Гурч Л.М. Логістика

Подождите немного. Документ загружается.

301

чайної недостатності числової інформації, замість якої викорис-

товується лінгвістична (словесна), одержувана від спеціалістів,

експертів, радників. Особливо це стосується вихідних даних, що

наводяться в договорах (комерційній пропозиції) про здійснення

операції, обмежень і норм чинного законодавства, тимчасових,

географічних та інших ринкових умов. Традиційний математич-

ний апарат працює з такою інформацією надто неефективно. У

цьому зв’язку використання відомих методик оцінювання ефек-

тивності таких операцій доволі ускладене.

Застосовуваний нині апарат нечіткої математики (від англ.

fuzzy — “ворс” (властивість тканин), пух) інтенсивно розвиваєть-

ся. Зокрема, він застосовний для багатокритеріальної оцінки в

системах підтримки прийняття інвестиційних рішень на рівні

підприємства, для менеджменту компаній тощо.

Технологія fuzzy — це сукупність теоретичних засад, методів,

алгоритмів, процедур і програмних засобів, що базуються на ви-

користанні нечітких даних, оцінок і знань кваліфікованих спе-

ціалістів при розв’язанні практичних завдань. Практично сфера

застосування fuzzy-технології — від розв’зання економічних за-

вдань на макрорівні до рівня аналізу окремих аспектів комерцій-

них справ. Інструментальна база — потужний комплекс сучас-

них нечітких програмних продуктів. В основу цього комплексу

покладено такі програмні продукти [87, с. 14–15]:

• програма Fuzzy Саlculator (FС) для розрахунків з нечіткими

числовими даними;

• надбудова Fuzzy fог Ехсеl (FЕ) для електронних таблиць МS

Ехсеl;

• універсальна нечітка експертна система ЕхРго;

• програма FЕСМ нечіткого оцінювання критичних повідом-

лень при проведенні валютних торгів.

Крім того, для моделювання і аналізу складних даних, у

тому числі й нечітких, може використовуватись комплексна

система “DataEngine” німецької компанії “МIТ” (Маnаgement

Intelligenter Technologien Gmb).

Наявність такого комплексу програмних продуктів для ро-

боти з нечіткою інформацією надає можливість будь-якій фір-

мі при оцінюванні ефективності зовнішньоекономічних опера-

цій якісно аналізувати різнорідні дані, прогнозувати за значної

нестачі вихідної інформації, моделювати складні бізнес-процеси,

302

що не піддаються звичайним підходам, мати яскраво виражений

індивідуальний “образ” серед множини консалтингових фірм.

Як засвідчили дослідження, а також практичний досвід

розв’язання низки завдань, fuzzy-технологія найефективніша

за таких умов:

• наявна тільки або переважно словесна (вербальна, експерт-

на) інформація;

• інформація різнорідна за змістом і джерелами (якісна і кіль-

кісна від різних джерел);

• статистична інформація перекручена, не викликає належ-

ної довіри або її обсяг недостатній;

• важко одержати потрібний обсяг інформації;

• за необхідності враховувати вагомі фактори, що можуть ви-

никнути в майбутньому, виконувати повноцінне прогнозу-

вання.

Оскільки і аналіз, і оцінювання ефективності зовнішньоеко-

номічних операцій здійснюються, як правило, не тільки для те-

перішнього моменту, а й для майбутніх періодів, то це так само є

прогнозуванням ефективності майбутньої зовнішньоекономічної

операції, що виконується починаючи з етапу її планування і за-

вершуючи реалізацією.

Логістичні системи є життєво важливими компонентами

підвищення ефективності зовнішньоекономічних операцій [87,

с. 16–17].

Концепція логістичної системи зовнішньоекономічних опера-

цій пов’язана з проблемами забезпечення матеріальних ресурсів,

постачання товарів, а основна логістична функція — з оптиміза-

цією витрат і підвищенням ефективності зовнішньоекономічної

операції. У свою чергу, це нерозривно пов’язано із завданнями

прогнозування, оцінювання шансів і ризиків зовнішньоеконо-

мічних операцій з огляду на попит, оптимізацію поставок і за-

пасів, проблеми інформаційного забезпечення, збуту, а також

ретельного опрацювання питань митного оформлення з ураху-

ванням мита, податків тощо.

Матеріалопотік у зовнішньоекономічній операції може бути

поданий у вигляді спрямування:

• товару (імпорт, експорт);

• давальницької сировини (вивезення, ввезення);

• устаткування (інвестиції, лізинг, оренда).

303

Логістика зовнішньоекономічної операції розглядається у двох

площинах: управлінській і технологічній. Виконання контракт-

них (договірних) умов зовнішньоекономічних операцій, руху фі-

нансових потоків, товару і сировини, забезпечення збуту товару на

митній території України належать до організаційного управлін-

ня, а технології митного оформлення, транспортних перевезень,

складських послуг, інформаційного забезпечення і оптимізація

витрат на забезпечення ефективного функціонування цих ділянок

зовнішньоекономічної діяльності — до техногенного напрямку.

Досягнення необхідної ефективності зовнішньоекономічної

операції забезпечується оптимізацією її логістичної системи.

При цьому логістичну систему зовнішньоекономічної операції

умовно можна подати у вигляді сукупності логістичних систем

(табл. 17.2).

Таблиця 17.2

Система Основні досліджувані й обумовлені параметри

Контрактна

закупівельна

логістика

Конкурентна ціна; якість товару, сировини; форма оплати, пос-

тачання; гарантії та інші взаємовідносини сторін

Транспортна

логістика

Вибір транспортного засобу; мінімізація витрат і часу

Логістика

фінансових

потоків

Вибір фінансових інструментів; гарантії, вексель, кредит; інка-

со, акредитив, банківський переказ; мінімізація витрат, часу

Логістика

запасів

Визначення оптимальної партії запасів для задоволення існу-

ючих потреб

Виробнича

логістика

Визначення оптимальних показників при зовнішньоекономіч-

них операціях інвестицій, лізингу, оренди

Цінова

логістика

Визначення конкурентної ціни реалізації товару

Маркетингова

логістика

Визначення споживчих властивостей товару

Розподільча

логістика

Вибір оптимальної системи реалізації товару

Логістика

інформації

Забезпечення необхідним інформаційним потоком для управлін-

ня всіма логістичними системами зовнішньоекономічної угоди

Взаємодію логістичних систем зовнішньоекономічних опера-

цій показано на рис. 17.1.

304

Рис. 17.1 [43]

У сучасних умовах створення логістичних систем (або логістич-

них ланцюгів) — це метод, за допомогою якого компанії можуть

Конкуренція

Контрактна

логістика

Логістика

інформації

Логістика

фінансових

потоків

Виробнича

логістика

Вартість

товару після

митного

оформлення

+ В

тр

+ S

под

Запаси

товару

под

Митні

платежі,

податки

Фактурна

вартість

товару

тр

транспортні

витрати

Давальницька

сировина

Інвестиції

Консигнація

Сервіс

Знижки

Менеджмент

Кадри

Управління ризиками

Обсяг реалізованого

товару

Лізинг

Оренда

Підряд

Фактори підвищення ефективності

зовнішньоекономічних операцій

Цінова логістика

(ціна реалізації)

Розподільча

логістика

Маркетингова

логістика

305

ефективно вирішувати проблеми одержання і організації доступу

до зовнішніх ресурсів, потрібних для реалізації відповідних за-

вдань. Фактори і обставини, що повинні враховуватися при ство-

ренні логістичних систем, зводяться до таких трьох положень.

1. Одне з найважливіших рішень, що приймаються компа нією,

полягає у виборі ключових ланок виробничо-збутового ланцюга,

яким слід приділяти найбільше уваги, і впровадженні цих опе-

рацій всередині компанії, а також ланок, які не є пріоритетними

для компанії і які можна передавати у ведення інших членів ло-

гістичного ланцюга з великим досвідом роботи в цій сфері.

2. Мистецтво створення ефективних підприємницьких логіс-

тичних ланцюгів полягає у здатності знаходити шляхи зниження

витрат на укладення і реалізацію угод. Тому однієї з важливих

функцій керівництва компанії, і вона найголовніша в логістич-

ному ланцюзі, є пошук контактів і встановлення ефективних

міжфірмових зв’язків для спільного здійснення сукупності опе-

рацій з виробництва товарів певного виду.

3. Приєднатися до логістичного ланцюга компанії і підпри-

ємців спонукає не тільки прагнення знизити витрати, пов’язані

з угодою, а й, що так само важливо, можливість спільного ство-

рення нових інформаційних банків даних, а також одержання

конкурентних переваг, що забезпечуються тривалим співробіт-

ництвом. Усе це значно змінює цілі та пріоритети суб’єктів бізне-

су, значною мірою підвищує у відносинах між ними роль таких

понять, як довіра, надійність, репутація.

Важливою цінністю створення логістичних ланцюгів є сві-

доме використання механізмів перерозподілу ризику, тому що

тільки в разі оптимального розподілу між усіма членами логіс-

тичного ланцюга одержуваних вигод і супутніх ризиків можна

сподіватися на тривалість логістичної угоди.

До важливих моментів логістики зовнішньоекономічних опе-

рацій, що істотно впливають на ефективність міжнародних угод,

належать і такі:

• транспортні аспекти логістики зовнішньоекономічних опе-

рацій;

• управління запасами при виконанні експортно-імпортних

операцій;

• політика цін у логістичній системі зовнішньоекономічних

операцій;

• документообіг та інформаційні потоки.

306

17.2. Ціни в логістичній системі

Розробка і оцінювання цінових стратегій у логістичній сис-

темі зовнішньоекономічних операцій в умовах ринку — склад-

ний процес, що потребує дослідження різноманітних варіантів

підготовки і реалізації цих операцій, а також прийняття відпові-

дальних рішень. Цей процес необхідно здійснювати з урахуван-

ням загальних цілей компанії (виживання, максимізація поточ-

ного прибутку, частки ринку, лідерство на ринку за якістю) і

починати з визначення цілей і завдань конкретної операції. Піс-

ля цього слід здійснювати прогнозні оцінки і аналіз результатів

реалізації з подальшим коригуванням прийнятих установок. Не-

обхідно враховувати, що ціна — це нерв ринку і з нею необхідно

поводитись обережно. Так, необґрунтовані ціни можуть позначи-

тися на фінансових результатах усіх компаній, що беруть участь

у просуванні товару (матеріалопотоку). Не слід також зваблю-

ватися випадковими вигодами. Необхідно виробити таку цінову

стратегію, яка враховуватиме як поточні, так і перспективні цілі

функціональних галузей логістичної системи.

Вибір стратегії ціноутворення і політики цін у логістичній

системі повинен базуватися на оцінюванні пріоритетів діяль-

ності функціональних галузей (транспорту, запасів, складського

господарства та ін.). Як правило, стратегії суперечливі. Кожна з

них має певні переваги і недоліки. Найчастіше прийняття однієї

стратегії призводить до заперечення переваг іншої. Наприклад,

прийняття стратегії на збільшення частки ринку компаній може

досягатися шляхом деякого зниження цін на товари компанії

порівняно з цінами конкурентів. А це може спричинити небажа-

не зниження прибутків компанії.

Реально оцінивши кон’юнктуру ринку, умови збуту, канали

розподілу і можливості різних компаній, що беруть участь у русі

матеріалопотоку, доходимо висновку про орієнтацію компаній

на змішані стратегії ціноутворення. Проте й тут можуть виника-

ти проблеми співвідношення і сфер застосування стратегій ціно-

утворення. З огляду на це стратегія ціноутворення в логістичній

системі потребує ґрунтовного дослідження.

У процесі розробки стратегії ціноутворення і обґрунтування

цін при просуванні товарів необхідно визначити [87, с. 40]:

307

• цільові ринки, на яких може функціонувати логістична сис-

тема, можливості цих ринків і компаній логістичної систе-

ми щодо задоволення ринкового попиту;

• типи ринків з урахуванням ступеня свободи конкуренції і

утворення цін.

Цільовими називаються ринки, на які орієнтують діяльність

компанії логістичної системи. Для їх виявлення необхідно вра-

ховувати такі ринкові умови:

• ринок продавця характеризується його домінуючим поло-

женням, тобто він визначає ціни на реалізовані товари. У

цьому разі стратегія цін визначається власною компанією,

виникає монополізм продавця;

• ринок покупця характеризується домінуючим положенням

покупця. У цих умовах виробнику (постачальнику) продук-

ції жорсткі вимоги висуває споживач.

Ефективність діяльності виробника залежить від того, якою

мірою він враховує вимоги покупця. В Україні цільовий ринок

тільки формується.

Важливим моментом дослідження ціноутворення є сегмен-

тування ринку — це метод вивчення ринку шляхом розподілу

споживачів на групи з урахуванням їх потреб, певних характе-

ристик або особливостей.

Сегментування ринку в логістичній системі сприяє усвідомле-

ному вибору цільових ринків. Ознаками сегментації ринків про-

дукції виробничо-технічного призначення в логістичній системі

можуть бути масштаби підприємств-споживачів (значні, середні,

малі), фінансові можливості підприємств, залежність попиту від

часу (постійний, періодичний та ін.).

17.3. Інформаційна логістика і фактори ефективності

зовнішньоекономічних операцій

Зовнішньоекономічна угода, як і управління нею, повинна ба-

зуватися на достовірній інформації про неї, раціональній органі-

зації її потоків і ефективному управлінні ними.

Розробка логістичної системи інформації повинна почина-

тися з виявлення і ретельного аналізу реальних інформаційних

потреб. Це означає, що повинні бути ідентифіковані ключові

308

рішення, які необхідно буде приймати у процесі реалізації зов-

нішньоекономічної угоди, і водночас вирішити питання, яка

інформація буде потрібна для прийняття цих рішень. Рішення

про одержання інформації повинно прийматися з урахуванням

її вартості, тобто бути результатом балансу між потрібними для

цього витратами і вигодами. При цьому необхідно враховувати

також можливі ризики зовнішньоекономічної операції.

Інформація, потреба в якій може виникнути при реалізації

зовнішньоекономічної угоди, у найзагальнішому вигляді поді-

ляється на два види:

• інформаційно-довідкова;

• аналітична.

Детальніше структуру інформаційно-аналітичних матеріалів,

необхідних для ретельної підготовки і ефективного виконання

зовнішньоекономічної операції, показано на рис. 17.2.

Рис. 17.2

Інформаційно-довідкові матеріали припускають доведення

керівнику і спеціалістам інформації про юридичні документи

(закони, укази, постанови, листи, розпорядження та ін.), а та-

кож про порядок і правила підготовки й оформлення так званих

процедурних документів (довідок, декларацій, угод та ін.). Ця

інформація необхідна на всіх етапах підготовки і виконання опе-

рації, у процесі взаємодії всіх учасників зовнішньоекономічної

діяльності. Схему їх взаємодії показано на рис. 17.3, а викону-

вані функції подано в табл. 17.3.

Інформаційно-

аналітичні

матеріали

довідкові аналітичні

Регламентуючі

документи

Процедурні

документи

Юридичні

довідки

Оцінки

ефективності

Оцінки

безпеки

309

Рис. 17.3

Таблиця 17.3

Установа Виконувані функції

Міністерство

зовнішньоекономічних

зв’язків і торгівлі

України

1. Реєстрація контрактів (відповідно до переліку).

2. Висновки про зарахування операцій до давальни-

цьких (за запитом митного органу або податкової інс-

пекції).

3. Ліцензування.

4. Спеціальні санкції

Податкова

інспекція України

Торгово-промислова

палата України

Митні

установи

Міністерство

зовнішньоекономічних

зв’язків і торгівлі

України,

регіональні

представництва

УкрСЕПРО

Ліцензійна

палата України

Підприємство-

декларант

Експедиторські

компанії

Служба

екологічного

контролю

Служба

ветеринарного

контролю

Служба

карантинного

контролю

Міністерство

охорони здоров’я

України

Міністерства

і відомства

Банк

Нерезидент-

контрагент

Асоціація

автомобільних

перевезень

України

Зовнішньоекономічна

операція

310

Закінчення табл. 17.3

УкрСЕПРО Сертифікація товарів

Торгово-промислова

палата України

1. Сертифікати походження.

2. Експертні висновки про ціну, код товарів.

3. Експертні висновки при здійсненні операції

з давальницькою сировиною

Ліцензійна палата

України

Ліцензування видів діяльності

Податкова інспекція

України

1. Валютний контроль.

2. Видача довідки про декларування валютних ціннос-

тей

Міністерства

і відомства

1. Ліцензування видів діяльності.

2. Ліцензування, квотування експорту та імпорту

Банк 1. Відкриття акредитивів.

2. Оплата експортно-імпортних операцій

Митні

установи

1. Митне оформлення товарів

2. Свідоцтво про визнання підприємства декларан-

том.

3. Рішення про відкриття митно-ліцензійних складів

Підприємство-декла-

рант (митний брокер)

Декларування і надання товарів у митні установи

Міністерство охорони

здоров’я України

Гігієнічні висновки про харчові товари

Служба карантинного

контролю

Видача сертифікатів за товарами рослинного похо-

дження

Служба ветеринарного

контролю

Видача сертифікатів за товарами тваринного похо-

дження

Служба екологічного

контролю

Перевірка екологічної безпеки

Експедиторські

компанії

Організація перевезень товарів

Асоціація автомо-

більних перевезень

України

Видача бланків, свідоцтв про роботу транспортних за-

собів під митним забезпеченням та інших супровідних

документів

Алгоритм розв’язання експертно-аналітичних завдань підго-

товки і супроводу зовнішньоекономічної операції зображено на

рис. 17.4.