Гурч Л.М. Логістика

Подождите немного. Документ загружается.

311

Рис. 17.4

Окрім основних існує безліч інших перехресних зв’язків.

У кожному блоці наведеного алгоритму розробляються і вико-

ристовуються специфічні інформаційно-аналітичні матеріали, за

допомогою яких керівник відслідковує всі ключові аспекти зов-

нішньоекономічної операції і приймає обґрунтовані рішення.

При цьому вихідними даними є інформація з комерційної

пропозиції (оферти) або юридично закріплені положення дого-

вору (контракту), а також додаткова інформація, необхідна для

розрахунків, оформлена у вигляді вербальної (описової) поста-

новки завдання.

До вихідних документів належать такі:

• результати розрахунку і аналізу витрат (втрат) за всіма ло-

гістичними системами зовнішньоекономічної операції;

• звіт про якісний аналіз ризиків, що характеризують конк-

ретну угоду;

• мережевий графік виконання зовнішньоекономічного проек-

ту, що враховує розподіл ресурсів, часу, документообіг та

інші характеристики;

• ризик-рапорт здійснення зовнішньоекономічної операції,

за яким оцінюють ефективність витрат у процесі операції і

вплив факторів ризику;

Розрахунок

витрат за всіма

логістичними

системами операції

Вихідні

дані

про операцію

Якісний

аналіз

ризиків

Моделювання

динаміки операції

та управління

проектом

Маркетингова

інформація

Аналіз витрат

операції та

вплив ризиків

Аналіз

ефективності

операції

Зовнішньо-

економічна

операція

312

• звіт про маркетингові умови на ринку України або іншої

держави (попит, пропозиції, конкуренти, сектор та ін.), що

впливають на ефективність операції загалом;

• остаточний звіт про фінансово-економічну ефективність і

безпеку зовнішньоекономічної операції, що відображає всі

ключові аспекти, необхідні керівнику для прийняття ефек-

тивного рішення.

Таким чином, очевидно, що на всіх етапах підготовки і здій-

снення зовнішньоекономічної операції доцільно застосовувати

інформаційно-аналітичну підтримку. При цьому можливе ви-

конання досліджень і збирання інформації безпосередньо ком-

панією, але найдоцільніше звернутися до консалтингових фірм,

що швидко і професійно допоможуть вирішити нагальні питання

бізнесу, пов’язаного із зовнішньоекономічною діяльністю. Само-

стійно вирішувати питання інформаційно-аналітичної підтрим-

ки зовнішньоекономічної операції доцільно за умови придбання,

освоєння і використання відповідного аналітичного інструмен-

тарію та програмних засобів.

Розглянемо ще один важливий момент. Якщо зовнішньоеко-

номічна операція має масштабний характер (за часом, обсягам

та іншими характеристиками) або ефективність її виконання

впливає на ефективність бізнесу фірми загалом, то для прийнят-

тя остаточного рішення щодо цієї операції необхідно оцінити за-

гальний стан фірми (її конкурентний статус на ринку) і страте-

гію бізнесу. З цією метою доцільно здійснити ситуаційний аналіз

становища фірми на ринку. Через багатофакторність, великий

обсяг, слабку формалізованість такого аналізу при розв’язанні

цього складного завдання так само потребуються спеціально

розроблені програмні продукти.

У загальному випадку ефективність зовнішньоекономіч-

ної операції визначається сукупністю факторів, поданих на

рис. 17.5.

Кожний з наведених факторів тією чи іншою мірою впливає

на загальну ефективність зовнішньоекономічної операції.

313

Рис. 17.5

17.4. Митна логістика

Митна логістика виникає при формуванні глобальних логіс-

тичних ланцюгів зовнішньоторговельного товароруху, тобто коли

митні служби стають ланками подібних логістичних ланцюгів.

Усвідомлюючи багатоаспектність митної справи, дослідимо

її логістизацію з традиційних позицій теорії логістики, тобто з

позицій логістизації потоків фізичного переміщення вантажів

через митний кордон, що частіше називають митною обробкою

вантажів.

Перш ніж перейти безпосередньо до митної обробки ванта-

жів, розглянемо переміщення інтелектуальної власності через

кордон, що регламентуються певними законами та постановами

Верховної Ради та Кабінету Міністрів України.

Потоків митної обробки вантажів доволі багато і визначають-

ся вони сукупністю факторів, включаючи характер вантажів,

митні режими, митні тарифи, заходи економічної політики та

ін. За економічною природою потоки митної обробки вантажів

класифікують на три групи:

• потоки фізичного переміщення вантажів через митний кор-

дон;

Фактори

ефективності

зовнішньоекономічної

операції

Митні

платежі

Нетарифні

обмеження

Схема

митного

оформлення

Маркетинг

Транспортування

Безпека

та ризики

314

• інформаційні потоки митної обробки вантажів;

• фінансові потоки митних платежів, пов’язаних із митною

обробкою вантажів.

Потокоформувальну роль у митній обробці вантажів відіграє

фізичне переміщення вантажів через митний кордон. При цьому

інформаційний і фінансові потоки виконують функції обслуго-

вування потоку фізичного переміщення вантажів через митний

кордон (рис. 17.6).

— потік фізичного переміщення вантажів;

— фінансовий потік митних платежів;

— інформаційні потоки

Рис. 17.6

Інтенсивність потоку фізичного переміщення вантажів через

митний кордон, а також пов’язаних із ним фінансового та інфор-

маційного потоків визначається рівнем розвитку зовнішньоеко-

номічної діяльності країни.

Вантажоформувальними в зовнішньоекономічній діяльності є

міжнародні комерційні організації, які виконують багато опера-

цій. До основних належать такі операції:

• обміну товарами в матеріальній формі (комерційні експорт

та імпорт);

• обміну науково-технічними знаннями у формі торгівлі па-

тентами, ліцензіями, ноу-хау;

• обміну технічними послугами (консультативний і будівель-

ний інжиніринг);

• орендні;

• міжнародного туризму;

• надання консультаційних послуг у сфері інформації і вдос-

коналення управління, обміну кінофільмами і телепрогра-

мами.

Вантажо-

відправник

Митний орган

Вантажо-

отримувач

315

Понад 90 % вантажопотоку митної обробки вантажів припа-

дає на міжнародні комерційні операції з обміну товарами в ма-

теріальній формі, тобто на експортно-імпортні операції з товар-

но-матеріальними цінностями. Саме з ними пов’язана основна

частина операцій, що забезпечують міжнародний товарообіг.

Зокрема, це такі операції:

• з міжнародних перевезень вантажів;

• транспортно-експедиційні;

• зі страхування вантажів;

• зі збереження вантажів при міжнародних перевезеннях;

• з міжнародних розрахунків.

Вважаючи експортно-імпортні операції основними потокофор-

мувальними операціями митної обробки вантажів, слід виходити

з комерційного характеру зовнішньоекономічної діяльності. Виз-

наючи комерційний характер експортно-імпортних операцій, не-

обхідно усвідомити, що під експортними операціями розумієть-

ся діяльність, пов’язана з продажем і вивезенням за межі країни

товарів для передання їх у власність іноземному контрагенту, а

під імпортними операціями — діяльність, пов’язана з закупів-

лею і ввезенням іноземних товарів для подальшої реалізації або

переробки їх на внутрішньому ринку країни.

При формуванні потоків митної обробки вантажів у процесі

здійснення експортно-імпортних операцій істотну роль відіграє

вибір методу їх здійснення. Розрізняють два методи здійснення

експортно-імпортних операцій: прямий і непрямий.

Прямий метод передбачає встановлення прямих зв’язків

між виробником (постачальником) і кінцевим споживачем: пос-

тачання товарів безпосередньо кінцевому споживачу і закупівлю

товарів безпосередньо у самостійного виробника на підставі дого-

вору купівлі-продажу.

Непрямий метод передбачає закупівлю і продаж товарів че-

рез торговельно-посередницьку ланку на підставі спеціального

договору (угоди) із торговим посередником, що передбачає вико-

нання останнім зобов’язань у зв’язку з реалізацією товару про-

давця.

З позицій митної обробки вантажів не такими трудомісткими

і ефективнішими є прямі зв’язки між продавцями і покупцями.

Вони, як правило, поширюються на експортно-імпортні опера-

ції з постачання сировини, напівфабрикатів, устаткування, що

316

комплектують вироби, та іншої продукції виробничо-технічного

призначення. Характерні особливості прямих міжнародних ко-

мерційних зв’язків полягають у такому:

• передбачають постачання товарів наперед встановленого об-

сягу, якісних характеристик з урахуванням специфічних

вимог покупця;

• мають цілеспрямований характер, оскільки здійснюються на

основі попередньо одержаних постачальником замовлень;

• характеризуються тривалістю і сталими відносинами між

постачальниками і споживачами.

Митні органи не визначають методів експортно-імпортних

операцій, але можуть стимулювати учасників зовнішньоеко-

номічної діяльності. За інших рівних умов прямі тривалі гос-

подарські зв’язки дають змогу спростити процедури митної об-

робки вантажів, вибрати найраціональніші митні режими. При

цьому істотно спрощується логістичний ланцюг вантажопотоку

митної обробки, підвищується потенційна можливість якнайпов-

нішої логістизації процесу митної обробки вантажів, що відпові-

дає ключовому завданню митних органів — забезпечити приско-

рення переміщення товарів і транспортних засобів через митний

кордон, надійний контроль за доставкою товарів. Шлях його

розв’язання полягає у спрощенні митних процедур, наближенні

їх до світових стандартів, повному дотриманні міжнародних угод

країни.

Під митною обробкою вантажів розуміється комплекс митних

операцій, пов’язаних з процесом фізичного переміщення ванта-

жу через митний кордон. Митний кодекс України (ст. 185–246)

кваліфікує ці операції як митні режими, а саме:

• імпорт;

• реімпорт;

• експорт;

• реекспорт;

• транзит;

• тимчасове ввезення (вивезення);

• митний склад;

• спеціальна митна зона;

• магазин безмитної торгівлі;

• переробка на митній території України;

• переробка за межами митної території України;

317

• знищення, або руйнування;

• відмова на користь держави.

Транзит — це митний режим, відповідно до якого товари і

транспортні засоби переміщуються під митним контролем між

двома митними органами або в межах зони діяльності одного

митного органу без будь-якого використання таких товарів і

транспортних засобів на митній території України.

Тимчасове ввезення (вивезення) — це митний режим, від-

повідно до якого товари можуть ввозитися на митну територію

України чи вивозитися за межі митної території України з

обов’язковим подальшим поверненням цих товарів без жодних

змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умов

транспортування.

Спеціальними митними зонами є частини території України,

на яких запроваджено митний режим спеціальної митної зони. З

метою оподаткування товари, що ввезені на території спеціаль-

них митних зон, розглядаються як такі, що розміщуються за ме-

жами митної території України.

Магазин безмитної торгівлі — це митний режим, відповідно

до якого товари, а також супутні товарам роботи, не призначені

для споживання на митній території України, перебувають і ре-

алізуються під митним контролем у пунктах пропуску на митно-

му кордоні України, відкритих для міжнародного сполучення,

в інших визначених митними органами України зонах митного

контролю без справляння мита, податків, встановлених на екс-

порт та імпорт таких товарів, і без застосування заходів нетариф-

ного регулювання.

Переробка на митній території України — це митний режим,

відповідно до якого ввезені на митну територію України товари,

що походять з інших країн, піддаються у встановленому зако-

нодавством порядку переробці без застосування до них заходів

нетарифного регулювання за умови вивезення за межі митної

території України продуктів переробки відповідно до митного

режиму експорту.

Кількість операцій переробки товарів у митному режимі пе-

реробки на митній території України не обмежується. Операції

щодо переробки товарів можуть охоплювати:

• власне переробку товарів;

• обробку товарів — монтаж, збирання, монтування та нала-

годження, внаслідок чого одержуються інші товари;

318

• ремонт товарів, у тому числі відновлення та регулювання;

• використання окремих товарів, які не є продуктами пере-

робки, але які сприяють чи полегшують процес виготовлен-

ня продуктів переробки, якщо самі вони при цьому повністю

витрачаються.

Розглянемо сутність логістичної організації митної справи.

Необхідність такої організації зумовлена розширенням масшта-

бів зовнішньоекономічної діяльності. Встановлено, що операції з

переміщення товарів у межах світового ринку дорожчі та склад-

ніші, ніж на менш масштабному національному ринку. Витрати

на організацію міжнародного товарного обміну дорівнюють при-

близно 25–35 % вартості продажів експортно-імпортної продук-

ції порівняно з 8–10 % вартості товарів, призначених для відван-

таження на внутрішньому ринку.

Логістична організація митної обробки вантажів — це ло-

гістизація процесів реалізації митних режимів, пов’язаних із

фізичним переміщенням товарів через митний кордон. За виз-

наченням сучасного російського вченого Семененка, “логісти-

зація — спонтанний і/або цілеспрямований процес поширення

(впровадження) логістичного підходу (на основі побудови логіс-

тичних систем і ланцюгів) до оптимізації розвитку підприємниц-

тва і комерції в національній і світовій економіці” [131]. Що ж

до предмета розглядуваного дослідження можна навести таке

визначення: логістизація митної обробки вантажів — це цілес-

прямований процес поширення логістичного підходу на основні

митні режими, пов’язані з фізичним переміщенням товарів через

митний кордон.

У логістизації митної обробки вплив держави надзвичайно ве-

ликий. Мало того, в умовах економіки перехідного періоду вона

значущіша, ніж у сформованому ринковому господарстві. Це

пов’язано з двома основними причинами. По-перше, на перехід-

ному етапі ринок перебуває на стадії становлення і його регулівні

можливості недостатньо високі, що зумовлює необхідність інтен-

сивнішого втручання держави в економічні процеси. По-друге,

перехід від планового господарства до ринкового не відбувається

автоматично, стихійно. Держава покликана регулювати процес

переходу, стимулювати створення інфраструктури ринку, умов

для його нормального функціонування.

319

Слід також враховувати, що митно-тарифне регулювання

зовнішньої торгівлі перебуває в центрі системи державного регу-

лювання зовнішньоекономічної діяльності. У свою чергу, у під-

системі митно-тарифного регулювання важливу роль відіграють

встановлення і застосування митних режимів, що визначають

характер і форми організації митної обробки вантажів.

Мета посилення державного регулювання зовнішньоекономіч-

ної діяльності та вдосконалення митної справи загалом — необ-

хідність широкого використання потенціалу логістизації митної

обробки вантажів. У свою чергу, логістична організація митної

справи є одним зі стратегічних напрямків зовнішньоекономічної

діяльності, що принципово відрізняється від традиційного. Порів-

няльна оцінка стратегічного зовнішньоекономічного напрямку в

теорії зовнішньоекономічної діяльності з традиційним наведена

в табл. 17.4.

Таблиця 17.4

Система критеріїв

методологічного

підходу до дослідження

сучасної зовнішньоеко-

номічної діяльності

Напрямок у теорії зовнішньоекономічної діяльності

стратегічний традиційний

123

Цілі, що досягаються,

використовувані засоби

Цілеспрямоване вирішення

глобальних народногоспо-

дарських проблем (завдань)

на базі включення в систему

світогосподарських зв’язків

і використання можливос-

тей світового ринку

Розв’язання поточних

економічних завдань на

базі можливостей світо-

вого ринку

Зміна характеру вироб-

ничих обов’язків націо-

нального економічного

комплексу в сучасній

системі міжнародного

поділу праці (МПП)

Формування якісно нового

стану (структури) вклю-

чення в МПП на базі ін-

дустріально-технологічних

кумулятивно спрямованих

проривів

Мобілізація наявних

ринкових фондів

(контингентів) для

забезпечення поточної

збалансованості народ-

ного господарства

Ланка відтворювально-

го процесу, задіяна в

спів робітництві

Переміщення центру ваги

співробітництва на інвести-

ційно-виробничу ланку від-

творювального процесу

Приєднання до систе-

ми світогосподарських

зв’язків на рівні сфери

обертання

320

Продовження табл. 17.4

123

Вартісні орієнтири спів-

робітництва

Формування осередків і зон

інтернаціональних витрат

(процес “утягування” ін-

тернаціоналізованого від-

творювального ядра)

Спонтанне зіткнення

з інтернаціональними

витратами на окремих

ринках

Сфера зовнішньоеконо-

мічної діяльності учас-

ників

Новітні технології і сфери

підприємницької діяль-

ності

Формування товарних

контингентів виходячи

з матеріальних і вироб-

ничих ресурсів

Масштаб

співробітництва

Міжфірмове співробітниц-

тво. Внутрішньофірмове

співробітництво при оди-

ничному поділі праці

Міжнародне, міжнаціо-

нальне співробітництво

на основі взаємодопов-

нюваності економік

Рівень товарного обмі-

ну, на якому відбуваєть-

ся співробітництво

Верхній, стратегічний рі-

вень товарного обертання

Нижній, кон’юнктурний

рівень товарного обміну

Об’єкти міжнародного

товарного обертання

Товар-програма, товар-

об’єкт

Товар-група, одиничні

товари

Суб’єкти міжнародного

обертання

Організаційно-економіч-

ні структури за участю

державних інститутів,

територіально-виробничі

комплекси, виробничо-ко-

мерційні конгломерати,

консорціуми, концерни

Середні та дрібні фірми,

малі підприємства

Підходи до прогнозуван-

ня світогосподарської си-

туації і світового ринку

1. Можливість цілеспрямо-

ваного формування стра-

тегічної економічної ситу-

ації і її використання для

розв’язання значних народ-

ногосподарських завдань.

2. Врахування військово-

політичних стратегічних

паритетів.

3. Зовнішньоекономічне

прогнозування: соціально-

економічний аспект

Формування економіч-

них тендерів виходячи

з багатофакторного роз-

витку зовнішньої сфери

для визначення часу ви-

ходу на ринок і тактики

поведінки

Інформаційні служби,

що вивчають стан сві-

тогосподарської сфери і

світового ринку. Центри

з формування варіант-

Центри стратегічних дослід-

жень. Підрозділи з еконо-

мічного аналізу, розвитку і

координації (у тому числі й

на спільній основі), дослі-

Підрозділи (відділи)

кон’юн ктури і цін. Фор-

мування інформаційно-

го банку даних