Гурч Л.М. Логістика

271

• при малому обсязі обороту фірми;

• при сезонності збережуваного товару;

• при виході на новий ринок, де рівень стабільності продажів

або невідомий, або непостійний;

• коли фірма не потребує інвестицій для розвитку складсько-

го господарства;

• при зниженні фінансових ризиків від володіння власними

складами;

• при збільшенні гнучкості використання складської площі

(можливості змінювати орендовані складські потужності та

терміни їх оренди).

Комбінація власного складу і складів загального користуван-

ня особливо економічно виправдана тоді, коли фірма реалізує

власну продукцію в різних регіонах і в разі сезонного попиту на

товар.

Малі та середні фірми з обмеженими обсягами збуту своєї

продукції одним чи кількома прилеглими регіонами мають, як

правило, один склад. Для великих фірм із великим національ-

ним і міжнаціональним ринком це питання виявляється дуже

складним, при вирішенні якого виникають значні ускладнен-

ня. У цьому разі слід застосовувати метод пошуку компромісу

і аналіз потреби складської площі в різних регіонах збуту. При

цьому найпоширеніші два варіанти розміщення складської ме-

режі — централізоване (наявність переважно одного великого

складу) і децентралізоване (розосередження складів у різних ре-

гіонах збуту). Природно, питання збільшення кількості складів

пов’язане зі зміною витрат.

При збільшенні потужності та розмірів складів питомі капі-

тальні витрати на 1 т вантажообігу і запаси збереження скоро-

чуються, що свідчить на користь будівництва великих складів.

Проте це призводить до зменшення кількості складів, а отже, до

збільшення транспортних витрат при доставці (рис. 15.2).

Територіальне розміщення складів і їх кількість визначаються:

• потужністю матеріальних потоків;

• організацією матеріальних потоків;

• попитом на ринку збуту;

• розмірами регіону збуту і концентрацією в ньому споживачів;

• відносним розташуванням постачальників і покупців;

• особливостями комунікаційних зв’язків тощо.

272

Рис. 15.2

При визначенні складських потужностей необхідно врахову-

вати потреби, характерні для умов і термінів збереження конк-

ретного виду сировини, матеріалів, готової продукції тощо. Так,

для збереження таких видів сировини, як вугілля чи пісок, вимо-

ги до складських потужностей можуть бути задоволені наданням

відкритого майданчика, що пов’язано з незначними витратами.

При цьому враховується, що збиток, який може бути нанесений

сировині, оцінюється відповідно до того, що вартість безпосеред-

ньо сировини нижча від вартості готової продукції. Водночас для

збереження високовартісних комплектуючих, незакінченої і го-

тової продукції потребуються спеціальні складські приміщення,

де забезпечується їх убезпеченість від зовнішніх атмосферних

впливів, псування, крадіжки. Звісно, експлуатація таких площ

дуже дорога.

Точність розрахунків складських площ багато в чому залежить

від правильного прогнозу попиту на продукцію складу і визна-

чення необхідних запасів (виражених у натуральних одиницях).

Раціональне здійснення логістичного процесу на складі є за-

порукою його рентабельності. Тому при організації логістичного

процесу треба додержувати певних принципів (рис. 15.3).

будівлі і придбання устаткування,

а також пов’язані з їх подальшою

експлуатацією (ремонт будівлі та

устаткування, на заробітну пла-

ту, електроенергію тощо)

Первісні капіталовкладення на

розвиток транспортної мережі

(будівництво і реконструкцію

під’їзних доріг, придбання рухо-

мого складу, будівництво гаражів,

об’єктів ремонтного господарства

та ін.) і експлуатаційні витрати з

доставки і відправлення вантажів

(пов’язані з транспортуванням

вантажу, ремонтом транспортних

засобів, пристроїв і об’єктів)

Витрати на транспорт

Фактори, які визначають вибір місця розташування складу

Витрати на будівництво

та експлуатацію

273

Раціональне планування складу при виділенні робочих зон, що

сприяє зниженню витрат та вдосконаленню процесу переробки

вантажу

Ефективне використання площі при розстановці обладнання,

що дає змогу підвищити потужність складу

Використання універсального обладнання, яке виконує різ-

ні складські операції, що зумовлює значне скорочення парку

підйомно-транспортних машин

Мінімізація маршрутів внутрішньоскладського перевезення з

метою зменшення експлуатаційних витрат і підвищення про-

пускної здатності складу

Уніфікація партій відвантажень та використання централізова-

ної доставки, що сприяє значному зменшенню транспортних

витрат

Максимальне використання можливостей інформаційної систе-

ми, що значно скорочує час та витрати, пов’язані з документо-

обігом та обміном інформацією

Рис. 15.3

Загальна концепція вирішення складської системи насампе-

ред має бути економічною.

Послідовність вибору раціональної системи складування по-

казано на рис. 15.4.

Принципи організації логістичного процесу на складі

274

Визначення місця складу в логістичному ланцюзі та його функції

Визначення загальної спрямованості технічної оснащеності склад-

ської системи (механізована, автоматизована, автоматична)

Визначення завдання, якому підпорядкована розробка системи

складування

Вибір елементів складської підсистеми

Створення комбінацій вибраних елементів підсистем

Попередній вибір конкурентоспроможних варіантів

Техніко-економічна оцінка кожного варіанта

Альтернативний вибір раціонального варіанта

Рис. 15.4

Правильний вибір системи складування уможливлює якнай-

ефективніше використання складських потужностей, тобто

функціонування складу стає рентабельним. З таким завданням

керівництво фірми стикається не тільки під час будівництва

складу, а й у процесі його експлуатації.

15.2. Логістичний процес на складі

Логістичний процес на складі дуже складний, позаяк потре-

бує повної узгодженості функцій постачання запасів, переробки

вантажу і розподілу замовлень.

275

Вид складування передбачає вибір технологічного устатку-

вання для складання вантажу і форму його розміщення у склад-

ському приміщенні.

На вибір складування впливають такі фактори:

• складська площа;

• висота складу;

• використовуваний товароносій;

• обсяги партій постачання;

• особливості комісіювання вантажу;

• вільний доступ до товару;

• умови збереження товару;

• обсяг асортименту товару;

• простота обслуговування;

• капітальні витрати.

Розміщення технологічного устаткування повинно забезпечу-

вати максимальне використання площі та висоти складу.

До переваг різних видів складування належать:

• високий ступінь використовуваної площі й обсягу;

• вільний доступ до товару;

• забезпечення контролю структурних змін запасів;

• можливість висотного складування;

• легкість обслуговування;

• можливість автоматизованого управління;

• дотримання принципу “вантаж перший надійшов — перший

відправлений”;

• низькі капіталовкладення і будівельні витрати;

• низькі експлуатаційні витрати і витрати на технічне обслу-

говування.

На сучасних складах найчастіше використовують комбінації

різних видів складування, особливо на складах оптової торгівлі

із застосуванням розподільчої логістики.

Умовою ефективного функціонування складу є його інформа-

ційне обслуговування, яке передбачає управління інформацій-

ними потоками. Склад може бути як самостійною системою (на

механізованих складах), так і підсистемою загальної автомати-

зованої системи управління матеріальними та інформаційними

потоками (на автоматизованих складах).

Інформаційне обслуговування охоплює:

• опрацювання вхідної документації;

• розгляд пропозицій щодо замовлень постачальників;

276

• оформлення замовлень постачальників;

• управління прийманням та відправкою;

• контроль наявності на склад вантажів;

• приймання замовлень споживачів;

• оформлення документації відправки;

• диспетчерську допомогу;

• оформлення рахунків клієнтів;

• обмін оперативною інформацією;

• статистичну інформацію.

Наступна фаза розробки системи складування передбачає

можливі комбінації елементів усіх перелічених підсистем скла-

дування в конкурентні варіанти. Альтернативний вибір опти-

мального варіанта системи складування здійснюється після

техніко-економічної оцінки кожного з них. Як критерії оцінки

застосовуються:

• ефективність використання складської площі та об’єму;

• загальні грошові витрати на 1 т товару.

Ефективність використання складської площі та обсягу за-

свідчує міру ефективного використання складського простору

при встановленні конкретних видів устаткування, а за допомо-

гою економічного критерію оцінюються витрати, пов’язані з їх

придбанням і експлуатацією.

Коефіцієнт корисно використовуваної площі К

дорівнює від-

ношенню площі, яку займає технологічне устаткування S

устат

, до

загальної площі складу S

заг

= S

устат

заг

Аналогічно визначається коефіцієнт корисно використовува-

ного складського об’єму:

= V

устат

заг

= S

устат

скл

/ S

заг

де V

устат

— складський об’єм, який займає устаткування, на яко-

му зберігається вантаж, м

; V

заг

— загальний складський об’єм,

; h

скл

— використовувана висота складського приміщення під

збереження вантажу, м; h

заг

— загальна висота складського при-

міщення, м.

Економічним критерієм при оцінці варіантів систем складу-

вання є загальні грошові витрати на 1 т товару, що розрахову-

ються як сума поточних і одноразових витрат:

277

= П + 0,29К,

де П — поточні грошові витрати на 1 т товару, гр. од.; 0,29 — ко-

ефіцієнт ефективності капіталовкладень; К — одноразові гро-

шові витрати на 1 т товару, гр. од.

Поточні грошові витрати (витрати виробництва і обороту на

1 т товару) обчислюються за формулою

П ,=

де А — грошові витрати, пов’язані з амортизацією, експлуата-

цією і ремонтом устаткування складу, гр. од.; n — оборотність

товару, n = 365 днів : t

; t

— середній термін зберігання товару

на складі, тобто товарний запас, днів; Q — маса товару, розміще-

ного на устаткуванні складу, т.

Одноразові грошові витрати 1 т товару визначаються так:

де С

— вартість устаткування, розміщеного на складі.

При альтернативному виборі системи складування на основі

застосовуваного при цьому устаткування оптимальним є варіант

із максимальною ефективністю використання складського

об’єму при мінімальних грошових витратах. Вибираючи систему

складування, необхідно пам’ятати, що в одному складському

приміщенні можливе поєднання різних варіантів залежно від

перероблюваного вантажу.

Питання для самоконтролю

1. Основні функції складу.

2. Види складування та їх аналіз.

3. Сучасні методи покращення функціонування складу.

4. Завдання логістики складування.

5. Інформаційне обслуговування складської логістики.

6. Основні принципи логістики складування.

7. Система складування і її підсистеми: принципи, завдання,

функ ції.

8. Критерії оцінки ефективності використання складської площі.

278

Дискусійні питання

1. Залежність сукупних витрат на функціонування системи роз-

поділу від кількості складів, що в неї входять.

2. Від чого насамперед залежить рентабельність роботи складу?

3. Відмінності процесів складування від зберігання.

4. Основні проблеми функціонування складів.

Тести

1. До функцій складів не належить:

1) консолідація вантажів;

2) розукрупнення вантажів;

3) перетворення виробничого асортименту на споживчий;

4) правильної відповіді немає.

2. За функціональними базисними галузями логістики

розрізняють такі склади:

1) постачання, виробництва, розподілу;

2) сировини, матеріалів, комплектуючих, незавершеного ви-

робництва, готової продукції, тари;

3) власних і логістичних посередників;

4) вузькоспеціалізовані, обмеженого та широкого асортименту.

3. До переваг використання складів загального користуван-

ня не належить:

1) гнучкість, що дає змогу враховувати змінний попит, нап-

риклад сезонний;

2) відсутність необхідності у великих інвестиціях на розвиток

складського господарства;

3) високий ступінь контролю складських операцій;

4) полегшення доступу до великого географічного регіону.

4. Початковий етап процесу вибору раціональної системи

складування охоплює:

1) вибір загальної спрямованості технічної оснащеності

складської системи;

2) техніко-економічну оцінку кожного конкурентоздатного

варіанта;

279

3) визначення місця розташування і функцій складу в ло-

гістичному ланцюзі;

4) вибір елементів складських підсистем.

5. Порівняно з технологічним логістичний процес на складі:

1) вужчий;

2) однаковий;

3) ширший;

4) зазвичай вужчий, проте може бути однаковий.

6. Логістичний процес на складі не охоплює:

1) розвантаження і приймання вантажів;

2) складування і зберігання вантажів;

3) надання послуг клієнтам;

4) правильної відповіді немає.

7. Ефективне внутрішньоскладське транспортування

забезпечує:

1) мінімальний час транспортування;

2) використання наскрізних “прямоточних” маршрутів;

3) мінімальна кількість перевалювання з одного складського

устаткування на інше;

4) усі відповіді правильні.

8. До факторів, які забезпечують раціональну організа-

цію складування і зберігання, не зараховують:

1) відповідність складського устаткування специфічним особ-

ливостям вантажу;

2) забезпечення устаткуванням для зберігання максимуму ви-

користовуваної висоти і площі складу;

3) виділення мінімального простору під робочі проходи, за

потреби — з порушенням діючих норм;

4) використання системи адресного зберігання.

9. До послуг, які надаються складами, належать:

1) сортування і маркування;

2) фасування і упаковування;

3) експедиторські;

4) усі відповіді правильні.

10. Для раціоналізації виконання складських операцій на

часовому відтинку розроблюють:

1) технологічні карти;

2) технологічні графіки;

3) технологічні завдання;

4) технологічні паспорти.

Теми рефератів

1. Раціональна організація внутрішньоскладської логістики.

2. Ефективне використання складського приміщення.

3. Експедиція замовлень.

4. Система комплектації.

Гурч Л.М. Логістика

Подождите немного. Документ загружается.