Гурч Л.М. Логістика

Подождите немного. Документ загружается.

141

Рис. 8.2

8.2. Вибір економічного виду транспорту,

типу транспортного засобу. Політика транспортних

підприємств з позицій логістики

Завдання вибору транспорту вирішується у взаємозв’язку з

іншими завдання логістики, зокрема:

• створення та підтримка оптимального рівня запасів;

• вибір виду упаковки.

Основу вибору виду транспорту, що є оптимальним для конк-

ретного перевезення, становить інформація про характерні особ-

ливості видів транспорту.

Характеристику особливостей основних видів транспорту по-

дано в табл. 8.1.

Створення транспортних систем,

у тому числі транспортних

коридорів та ланцюгів

Спільне планування

транспортного процесу

зі складським

та виробничим

Спільне планування

транспортних процесів

на різних видах транспорту

(на випадок змішаних

перевезень)

Вибір виду

транспортного

засобу

Забезпечення

технологічної єдності

транспортного процесу

Вибір типу

транспортного засобу

Визначення

раціонального

маршруту доставки

Завдання

транспортної

логістики

142

Таблиця 8.1

Вид

транспорту

Переваги Недоліки

Товари,

що перевозяться

Сфера

застосування

Залізничний

Висока перевіз-

на здатність;

дешевість; ре-

гулярність пе-

ревезень

Дороге будів-

ництво заліз-

ниць; невисо-

ка швидкість

доставки ван-

тажу

Сільськогосподар-

ські продукти,

корисні копали-

ни, пісок, автомо-

білі, хімікати

Практично

необмежена

Автомобільний

Висока швид-

кість достав-

ки вантажу;

можливість до-

ставки без пе-

ревантаження;

маневреність;

регулярність

перевезень

Низька пере-

візна здат-

ність; вартіс-

ність; дороге

будівництво

доріг

Одяг, книги, па-

перові товари,

ком п’ютери та ін.

На короткі

відстані

(до 300 км)

Водний

Дешевість; ви-

сока перевіз-

на здатність;

не потребує

капітальних

вкладень у

будівництво пе-

ревізних доріг

Нерегуляр-

ність; обме-

женість зас-

то сування;

не висока

швид кість дос-

тавки ванта-

жу

Зерно, вугілля,

нафта, гравій, пі-

сок та ін.

Практично

необмежена

Повітряний

Висока швид-

кість доставки;

здатність до-

ставки ванта-

жу в будь-який

район, де немає

інших видів

транспорту

Низька пе-

ревізна здат-

ність; нерегу-

лярність;

вартісність

Прилади; харчові

продукти, що

швид ко псують-

ся, та ін.

Практично

необмежена

Трубопровідний

Дешевість; ви-

сока перевізна

здатність; ви-

сока швидкість

перекачування

та менші капі-

тальні вкладен-

ня порівняно із

залізничним

транспортом

Обмеженість

застосування

Кам’яне вугілля,

нафта, хімікати

Обмежена

номенклату-

рою вантажу

143

Основні рішення щодо управління при транспортуванні наве-

дено на рис. 8.3 [123, с. 44].

Рис. 8.3

Аргументи на користь власних транспортних засобів такі

[123, с. 45]:

• порівняльні витрати власного і найманого транспорту;

• перевізники за наймом безпосередньо не відповідають вимо-

гам спеціалізованих перевезень;

• ані загальні, ані контрактні перевезення не забезпечують

належного адміністративного контролю за розкладом руху

та якістю обслуговування;

• можливість задоволення різних потреб та забезпечення спе-

ціалізованого обслуговування;

• використання засобів перевезення для збуту і просування.

Модель абстрактного засобу

Концепція цієї моделі відтворює проблему надання переваги

певному засобу транспортування. Вона була використана в комер-

ційній комп’ютерній моделі для відправників [123, с. 48–50].

Ця модель має чотири транспортні характеристики:

• витрати;

• розмір відправлення;

• середня тривалість перевезення;

• коливання середньої тривалості перевезення.

Вплив наведених характеристик змінюється залежно від това-

ру і вимірюється за вартістю і витратами на зберігання. Товари

Власний транспорт або транспорт загального

користування

Вибір виду транспорту

Вибір перевізника

Управління маршрутами

144

просуваються від джерела, такого як завод-виробник, до спожи-

вача або отримувача. Якщо товар перевозиться франко-вагоном

до місця призначення, то на відправника впливають транспортні

та транзитні матеріально-технічні запаси, на споживача — ви-

бір засобу перевезення і вартість матеріально-технічних запасів,

які транспортуються до місця призначення. Питання про те, чи

враховуються ці витрати при встановленні ціни на товар, зали-

шається поза межами обговорення.

Загальні витрати на постачання одного ринку впродовж одного

року, рухаючись від фабрики до споживача або дистриб’юторського

центру, розраховуються за такою формулою:

або математично

TC = r

D + It

CD + S(D/Q) + IC(Q/2),

де TC — загальні річні витрати на транспортування; r

—

розцін-

ки на і-й засіб транспортування; D — річний обсяг перевезень;

I — витрати на зберігання запасів (у відсотках вартості товару);

—

тривалість перевезення (виражена як частка одного року);

C — вартість товару (в умовних одиницях); S — витрати на замо-

влення та його виконання; Q — розмір замовлення, або місткість

одиниці засобу транспортування.

Розглянемо складові моделі абстрактного засобу.

1. Витрати на транспортування або безпосередню доставку:

транспортний тариф на 100 кілограмів (тонн) (r

), помножений

на річний обсяг перевезень (D) — r

2. Витрати на матеріально-технічні запаси в дорозі: витрати

на зберігання матеріально-технічних запасів (І), помножені на

тривалість перевезення (t

), вартість товару (С) і річний обсяг пе-

ревезень (D) — It

CD.

3. Витрати на опрацювання замовлення, організацію і відправ-

лення замовлення. Ці витрати залежать від кількості замовлень

товару, що залежить від розміру відправлення (Q

), річний обсяг

перевезень (D) і витрат на окреме замовлення (S) — S (D/Q

Загальні

витрати

Витрати на

матеріально-

технічні

запаси в дорозі

Витрати на

опрацю-

вання

замовлення

Матеріально-

технічні запаси

у використанні

Витрати на

транспор-

тування

=++

145

4. Матеріально-технічні запаси у використанні, що складають-

ся з циклічних, звичайних і резервних запасів, які використо-

вуються для поповнення запасів, коли замовлення не може бути

відправлене, як очікувалось. Циклічний запас — це витрати на

зберігання матеріально-технічних запасів (І), помножені на вар-

тість товару (С) і середню наявну їх кількість (Q

/2) — IC (Q

/2).

Резервний запас для цієї моделі — це довільна оцінка очікування

коливань.

Купуючи товар, підприємство може використовувати різні

варіанти транспортування, види транспорту, а також логістич-

них партнерів (посередників) при організації його доставки до

конкретних пунктів логістичного ланцюга.

Загальний алгоритм організації транспортування ілюструє

рис. 8.4 [130, с. 351].

Рис. 8.4

У системі розподілу товарів функції транспорту передбачають

транспортне та експедиційне обслуговування.

Транспортне обслуговування охоплює перевізні, вантажно-роз-

вантажувальні послуги та зберігання, експедиційне — послуги ек-

спедиційні, комерційно-правові та інформаційно-консультативні.

Вибір допоміжних логістичних

посередників:

• фірми (страхові, охоронні,

фінансові, інформаційні, ван-

тажопереробні);

• агенти;

• брокери;

• інші

Вибір основних логістичних

посередників:

• перевізники;

• експедитори;

• компанії фізичного розподілу;

• транспортно-логістичні фірми

Вибір виду

транспорту:

• залізничний;

• водний;

• автомобільний;

• повітряний;

• трубопровідний

Вибір виду транспортування

(системи перевезення):

• унімодальна;

• змішана;

• комбінована;

• інтермодальна;

• термінальна;

• мультимодальна;

• інші

Критерії Обмеження

146

Транспортно-експедиційна агенція — це підприємство, що

займаються доставкою товарів, тобто виконує операції та послу-

ги для забезпечення ефективного розподілу товарів.

Якісний склад транспортно-експедиційної агенції наведено на

рис. 8.5 [123, с. 51–53].

Ціноутворення

 Спрощені тарифи

 Структура цін і знижок

 Конкурентні ціни

 Готовність до переговорів

 Готовність протистояти конкуренції

Фінансова стабільність

 Операційний коефіцієнт

 Тенденція оперативних доходів

 Поточний коефіцієнт

 Амортизація як частина доходу

 Коефіцієнт відношення боргу до власно-

го капіталу

 Частка ринку (тоннаж)

Втрати і пошкодження

 Кількість позовів за минулий рік

 Позови у грошовому вираженні

 Справедливе і швидке задоволення по-

зовів

 Забезпечення підтвердження доставки

Рис. 8.5. Початок

147

Обслуговування клієнтів

 Комп’ютерний інтерфейс ЕОД

 Відповіді на запити

 Безпосередня інформація про стан від-

правлених товарів

 Кадри, орієнтовані на споживача

Виконання перевезень

 Конкурентоздатні стандарти служб

 Аварійна служба

 Безперервне вчасне постачання

 Перевезення без пошкоджень

 Обслуговування замовлень

Складання транспортної накладної

 Центральна чи місцева накладна

 Правильність даних

 Вчасне виписування накладних

Обладнання

 Доступне

 Добрий стан і зовнішній вигляд

 Відповідність потребам

Рис. 8.5. Продовження

148

Маркетинг

 Дзвінки щодо збуту

 Розуміння потреб

 Забезпечення інформацією

 Забезпечення поточними фінансовими

звітами, страхуванням, свідоцтвом на пра-

во виробництва

Географічна територія

 Обслуговувана площа

 Кількість терміналів

 Близькість до виробника

Рис. 8.5. Закінчення

8.3. Техніко-економічні показники роботи

автомобільного транспорту

Робота автомобільного транспорту характеризується системою

техніко-експлуатаційних показників, які визначають кількість

і якість виконання роботи. У роботі автомобільного транспорту

вирізняють поняття поїздки та обороту.

Отже, тривалість поїздки визначається так:

= t

+ t

вн

+ t

рух

Якщо в цю формулу ввести середню швидкість поїздки V

та

загальний пробіг за поїздку L

, що дорівнює сумі пробігів за час

вн

+ t

рух

, то вона набере такого вигляду:

Поїздка — це завершений цикл транспортної роботи, що

складається з навантаження автомобіля (t

), його руху з ванта-

жем (t

вн

), розвантаження (t

) та подання транспортного наступ-

ного навантаження (руху без вантажу) (t

рух

) [25, с. 93].

149

= L

+ t

н-р

де t

н-р

— час простою під навантаженням і розвантаженням, год.

Коефіцієнт статистичного використання вантажопідйомності

обчислюється за формулою

ст

= Q

де Q

— кількість фактично перевезеного вантажу, т; Q

— кіль-

кість вантажу, яку можна було б перевезти, т.

Коефіцієнт використання пробігу

β = L

вн

заг

де L

вн

, L

заг

— пробіг відповідно вантажний і загальний, км.

Загальний пробіг

заг

= L

′

+ L

вн

+ L

″

де L

′

, L

″

— нульовий пробіг відповідно перший і другий, км;

— неробочий пробіг, км.

Середня вартість поїздки з вантажем

п.вн

= L

вн

де n

— кількість поїздок.

Середня вартість перевезення

ср

= ΣР/ΣQ,

де Р — транспортна робота; Q — обсяг перевезень, т.

Тривалість однієї поїздки

= L

вн

/ βV

+ t

н-р

Продуктивність автомобіля за час у наряді Q визначається

множенням вантажопідйомності автомобіля q та коефіцієнта

використання його вантажопідйомності γ

ст

на кількість поїздок

автомобіля n

[25, с. 94]:

Q = qγ

ст

Важливим показником роботи автотранспорту є собівар-

тість автомобільних перевезень. Це грошове вираження витрат,

Оборот — це одна або кілька поїздок, причому автомобілі

обов’язково повинні повертатися в початковий пункт [25, с. 93].

150

пов’язаних із виробничо-господарською діяльністю автотранс-

портного підприємства. На автотранспортному підприємстві

розрізняють собівартість повну і таку, що припадає на одиницю

транспортної роботи (1 або 10 ткм).

Повна собівартість перевезення (ΣS

пов

) складається зі змінних

зм

, постійних S

пост

, вантажно-розвантажувальних робіт S

в-р

та

дорожніх витрат S

дор

ΣS

пов

= S

зм

+ S

пост

+ S

в-р

+ S

дор

Змінними називаються витрати, які залежать від пробігу ав-

томобіля (витрати на поливно-мастильні матеріали, технічне об-

слуговування, ремонт автомобілів тощо). Ці витрати розрахову-

ються на 1 км пробігу.

До постійних належать накладні витрати (заробітна плата

водіїв). Ці витрати розраховуються на один рік пробігу автомо-

біля на підприємстві.

Вантажно-розвантажувальні витрати охоплюють сукупні вит-

рати на виконання цих робіт.

Дорожніми називаються витрати, пов’язані з будівництвом,

ремонтом і утриманням шляхів.

8.4. Системи доставки товарів

За кількістю видів транспорту, що беруть участь у доставці

товарів, транспортні системи поділяються так [25, с. 95]:

• одновидова — унімодальна (незважаючи на доступність та

поширення, участь автомобільного транспорту, який за-

безпечує доставку вантажів “від дверей до дверей”, усклад-

нюється за рахунок експлуатації автомобілів та автопоїз-

дів різної вантажопідйомності на етапах добору вантажів,

формування великих відправлень, особливо в умовах термі-

нальної системи. Це потребує застосування таких сучасних

транспортних технологій, як система тягових плеч, міні-

термінальні системи тощо);

• багатовидова (мультимодальна, або інтермодальна) (склад-

ніша від унімодальної; особливо в міжнародному сполучен-

ні — це варіант логістичної системи щодо комерційно-пра-

вових, фінансово-економічних, організаційно-технічних

аспектів доставки та питань розвитку транспортної інфра-

структури).