Гурч Л.М. Логістика

Подождите немного. Документ загружается.

131

• звіт з реалізації товарів;

• інвентаризація товарів у будь-яких варіантах;

• розрахунок собівартості товарів різними методами;

• робота з послугами;

• робота з комплектами;

• розрахунок кількості та собівартості комплектів;

• зв’язок з касовим апаратом.

Як бачимо, комп’ютерні програму виконують практично всі

основні функції логістичної інформаційної системи (рис. 7.9).

Рис. 7.9

Розглянемо найсучасніші логістичні програми.

Програмний комплекс “NS 2000”. Призначений для опера-

тивного управління матеріальними та фінансовими ресурсами

підприємств, що функціонують у різних географічних зонах у

режимі off-line (розробник — російська фірма “НИКОС-СОФТ”).

Програма “Торговий склад”. Призначена для автоматизації

оптової та оптово-роздрібної торгівлі й розрахунку з постачаль-

никами та реалізаторами (розробник — російська фірма “Ком-

пьютер-сервис”).

Комплекс програм “1С Аспект”. Виконує такі операції: купів-

ля, продаж, прийняття та передавання товарів на реалізацію, а

також бартерний обмін. Операції супроводжуються оформлен-

ням усіх необхідних документів (розробник — фірма “1С”).

Програма “Retail 7.5”. Призначена для автоматизації робо-

ти великих підприємств роздрібної торгівлі та мережі супермар-

кетів (розробник — ТОВ “Пи Би”, франчайзи фірми “1С”).

Програма “Логістика 7.5”. Забезпечує автоматизацію обліко-

вих операцій на великих складах та митних терміналах, у тому

числі розміщених на великих відстанях від офісів фірм (розроб-

ник — ТОВ “Пи Би”, франчайзи фірми “1С”).

Програма “Торгівля та склад”. Автоматизує облік товарів,

матеріалів, виробів, послуг та пов’язаних з ними фінансових по-

токів (розробник — фірма “ДИЦ”).

Функції комп’ютерної програми

координування управління планування обслуговування

132

Програмно-апаратний комплекс R2000. Призначений для

реєстрації та обліку товарних і матеріальних потоків всередині

підприємства, а також за його межами (розробник — фірма

“RepCo”).

Система “STOCK-WARE”. Забезпечує контроль асортименту

та управління складом, відслідковування руху товарів на складі

(розробник — компанія “Odyssey International”).

7.5. Технології автоматизованої ідентифікації

штрихових кодів

Кожною ланкою логістичного ланцюга переміщується велика

кількість одиниць товарів. При цьому всередині кожної ланки

товари багаторазово переміщуються місцями зберігання та об-

робки. Для ефективного управління цією динамічною логістич-

ною системою необхідно в будь-який момент мати інформацію в

детальному асортименті про матеріальні потоки, які входять у

неї і виходять, а також про матеріальні потоки, які циркулюють

всередині [20, с. 174].

Автоматизоване збирання інформації базується на вико-

ристанні штрихових кодів різних видів, кожний з яких має певні

технологічні переваги. Наприклад, код з прямокутним конту-

ром — ITF-14 (рис. 7.10) — друкується набагато легше від інших

кодів, що дає змогу використовувати його на гофрованих упаков-

ках для кодування товарних партій.

Рис. 7.10

У логістиці додатково використовують код 128 (рис. 7.11),

яким кодуються номер партії товару, дата його виготовлення,

термін реалізації тощо.

133

Рис. 7.11

У сфері обігу широко застосовують код EAN (рис. 7.12) для

кодування товарів масового вжитку.

Рис. 7.12

Існує алфавіт коду EAN, де кожній цифрі відповідає набір

штрихів та пропусків. На етапі запуску товару у виробництво

йому надається 13-значний цифровий код. Перші дві або три

цифри означають код країни, який наданий їй асоціацією EAN

у встановленому порядку. Цю частину кода називають прапо-

ром. Наступні чотири цифри — код виробника товару. Сукуп-

ність кодів країни і виробника є унікальною комбінацією цифр,

що однозначно ідентифікує підприємство, яке виробляє конк-

ретний товар. Решта цифр коду надаються виробнику для коду-

вання своєї продукції на власний розсуд. При цьому кодування

можна просто почати з 0 і продовжувати до 99999. Таким чином,

перші 12 цифр коду EAN однозначно ідентифікують товар у за-

гальній товарній масі. Остання, 13 цифра коду є контрольною.

Вона розраховується за спеціальними алгоритмами на основі 12

попередніх цифр. Таким чином, контрольна цифра забезпечує

надійну дію штрихового коду, є гарантією стійкості та надійності

всієї системи [20, с. 176].

Сам собою цифровий код товару інформації про його властиво-

сті, як правило, не містить. Унікальне тринадцятизначне число

є лише адресою комірки даних в ЕОМ, де містяться всі відомості

Код

країни

Код

виробника

Код

товару

Контрольне

число

134

про цей товар, необхідні для формування машинозчитуваних

документів. Сукупність цих відомостей утворює так звану базу

даних про товар [21, с. 178].

Для зовнішньої торгівлі наявність штрихового коду є обов’яз-

ковою вимогою при поставці товарів на експорт. Відсутність цьо-

го коду значною мірою впливає на конкурентоздатність продук-

ції, а іноді робить її реалізацію неможливою.

Використання в логістиці технології автоматизованої іден-

тифікації штрихових кодів сприяє суттєвому поліпшенню уп-

равління матеріальними потоками на всіх етапах логістичного

процесу.

Зазначимо її основні переваги.

На виробництві:

• створення єдиної системи обліку виробів і комплектуючих

на кожній ділянці та контролю за їх рухом, а також за ста-

ном логістичного процесу на підприємстві загалом;

• скорочення чисельності допоміжного персоналу і облікової

документації, виключення помилок.

У складському господарстві:

• автоматизація обліку матеріального потоку та контролю за

його рухом;

• автоматизація процесу інвентаризації матеріальних за-

пасів;

• скорочення часу на логістичні операції з матеріальним та

інформаційними потоками.

У торгівлі:

• створення єдиної системи обліку матеріального потоку;

• автоматизація замовлень та інвентаризації товарів;

• скорочення часу обслуговування покупців.

Питання для самоконтролю

1. Що таке інформаційний потік?

2. Програми для логістики.

3. Що таке інформаційні системи?

4. Сфера використання цифрового коду.

5. Автоматизовані логістичні програми.

6. Переваги інтегрованих інформаційних систем.

135

7. Види інформаційних систем.

8. Планові інформаційні системи.

9. Що таке функціональна підсистема?

Дискусійні питання

1. Роль інформаційної логістики в торгівлі.

2. Способи управління інформаційними потоками.

3. Класифікація інформаційних систем.

4. Роль комп’ютеризації в управлінні матеріальними потоками.

Те с т и

1. До інформаційних потоків у логістиці не входять:

1) вертикальні;

2) горизонтальні;

3) вихідні;

4) середні.

2. Для інформаційного потоку характерні:

1) джерело виникнення;

2) напрям руху потоку;

3) швидкість передавання і прийняття потоку;

4) усі разом.

3. Інформаційні системи на мікрорівні поділяються на

такі:

1) аналітичні;

2) функціональні;

3) виконавчі;

4) часові.

4. До видів інтеграції інформаційних систем належать

такі:

1) вертикальна;

2) горизонтальна;

3) інтегральна;

4) відповіді 1) та 2).

136

5. Комп’ютерна програма виконує такі функції:

1) координування;

2) планування;

3) управління;

4) усі разом.

Теми рефератів

1. Інформаційні потоки в логістичній мережі.

2. Реінжиніринг бізнес-процесів логістики.

3. Інтернет-рішення в бізнес-логістиці.

4. Сучасні аналітичні засоби в галузі логістики.

5. Застосування технологій штрихового кодування в логістич-

них системах.

6. Організаційні та функціональні структури логістичної ін-

формаційної системи на різних рівнях управління.

7. Корпоративні інформаційні системи.

8. Новітні інформаційні технології в логістиці.

9. Інформаційні потоки при складуванні та технології складсь-

кого обліку.

10. Комплекс завдань інформаційної логістичної системи при

транспортуванні товарів.

11. Інформаційно-комп’ютерні транспортні системи та програм-

ні продукти.

12. Організація інформаційної логістичної мережі на торговель-

них підприємствах.

137

Тема 8

ТРАНСПОРТНА ЛОГІСТИКА

8.1. Роль і завдання транспортної логістики.

8.2. Вибір економічного виду транспорту, типу транспортно-

го засобу. Політика транспортних підприємств з позицій

логістики.

8.3. Техніко-економічні показники роботи автомобільного

транспорту.

8.4. Системи доставки товарів.

8.5. Тарифи на перевезення вантажів основними видами

транспорту і порядок їх застосування.

8.6. Оптимізація поставки товарів.

8.7. Методи економічного стимулювання ефективної органі-

зації транспортування товарів.

8.8. Економічні методи державного регулювання товароруху.

8.9. Економіко-математичні методи розробки оптимальних

шляхів ланковості товароруху

Методичні рекомендації

Мета вивчення теми — з’ясувати роль і завдання транспор-

тної логістики, опанувати питання, пов’язані із системою достав-

ки товарів, тарифами на перевезення вантажів основними видами

транспорту та порядком їх застосування, оптимізацією доставки

товарів, методами економічного стимулювання ефективної ор-

ганізації транспортування товарів, економіко-математичними

методами розробки оптимальних шляхів ланковості товароруху.

Розглядаючи перше питання, слід з’ясувати поняття транспорт-

ної логістики, що включає логістичні операції, які здійснюються

транспортними засобами. Визначити місце транспорту у струк-

турі суспільного виробництва. У завдання транспортної логісти-

ки входять створення транспортних систем, спільне планування

транспортного процесу зі складським та виробничими процесами,

а також з різними видами транспорту; вибір виду та типу транс-

портного засобу; забезпечення технологічної єдності транспортно-

го процесу; визначення раціонального маршруту доставки.

138

Вивчаючи друге питання, потрібно визначити основу вибору

виду транспорту, проаналізувати недоліки та переваги основ-

них видів транспорту (залізничного, автомобільного, водного,

повітряного, трубопровідного). Розглянути основні рішення, що

приймаються при управлінні транспортуванням, зокрема про

власний транспорт або транспорт загального користування; ви-

бір виду транспорту, перевізника; управління маршрутами.

Необхідно розглянути модель абстрактного засобу (проблему

надання переваги певному засобу транспортування) та її транс-

портні характеристики (витрати, розмір відправлення, середня

тривалість перевезення та її коливання). Проаналізувати алго-

ритм організації транспортування.

Третє питання охоплює поняття “поїздка” (розрахунок її три-

валості) та “оборот” (складається з кількох поїздок). Необхідно

зрозуміти та вивчити формули для розрахунку коефіцієнта ста-

тистичного використання вантажопідйомності, коефіцієнта ви-

користання пробігу, загального пробігу, середньої вартості поїз-

дки з вантажем та середньої вартості перевезення, тривалості

однієї поїздки, продуктивності автомобіля за час у наряді, повної

собівартості перевезення.

Четверте питання охоплює одновидову (унімодальну) та ба-

гатовидову (інтермодальну) системи доставки товарів. Потрібно

зрозуміти сутність та особливості кожної з цих систем.

Розкриваючи п’яте питання, необхідно знати, що тарифи

охоплюють три компоненти, а саме плату за перевезення ванта-

жів, збори на додаткові операції та правила обчислення зборів та

плати. Слід ознайомитися з видами залізничних тарифів (загаль-

ні, виключні, пільгові, місцеві) та автомобільних (відрядний, за

погодинне користування вантажним автомобілем, за кілометро-

вим розрахунком, договірні та ін.) і основними факторами впли-

ву на розмір тарифної плати за перевезення.

Розглядаючи шосте питання, необхідно знати, що поняття

“економія сукупних витрат” — це включення оптимальних норм

товароруху в оперативні плани поставок. До факторів впливу на

планування разових поставок належать вантажопідйомність,

перевезення контейнерами, міжміські автоперевезення, вико-

ристання кількох автомобілів чи інших видів транспорту. При

цьому слід розглянути модель розрахунку сукупних витрат, за-

пропоновану М. Гордоном та С. Карнауховим.

139

Сьоме питання передбачає вивчення особливостей та методів

економічного стимулювання. Економічне стимулювання — це

один з основних елементів економічного забезпечення логістич-

ного управління товарорухом, призначений для поліпшення взає-

модії комерційних служб та транспортних організацій. До методів

економічного стимулювання належать нормування транспортних

витрат; взаємодія комерційних служб і транспортних організа-

цій; підвищення якості транспортного обслуговування.

До економічних методів державного регулювання товароруху

належать системи фінансових заходів з раціоналізації процесів

товароруху та зменшення пов’язаних з ними витрат. Слід про-

аналізувати систему фінансових заходів з раціоналізації товаро-

руху.

При розгляді економіко-математичних методів розробки оп-

тимальних шляхів ланковості товароруху необхідно зважати

на те, що велике значення при цьому мають завдання транспор-

тування вантажів, які, у свою чергу, спричинюють логістичні

витрати, що залежать від відстані, схеми перевезення та виду

транспорту. Слід проаналізувати сучасні методи — мінімальної

вартості та Вогеля.

8.1. Роль і завдання транспортної логістики

Місце транспорту у структурі суспільного виробництва пока-

зано на рис. 8.1 [20, с. 153].

Транспортна логістика — це значна частина логістичних

операцій на шляху руху матеріального потоку від постачаль-

ника до кінцевого споживача, що здійснюються транспортни-

ми засобами [20, с. 153].

Транспортна логістика вивчає транспортні аспекти, які

необхідно знати при розробці стратегії руху логістичного по-

току.

140

Рис. 8.1

Транспорт поділяється на дві групи:

• загального користування — залізничний, автомобільний,

водний, повітряний та трубопровідний;

• незагального користування — внутрішньовиробничий, усі

види транспортних засобів, що належать нетранспортним

підприємствам.

Предметом транспортної логістики є комплекс завдань, пов’я-

заних з організацією переміщень вантажів транспортом загаль-

ного користування (рис. 8.2).

Це галузь

матеріального

виробництва,

що здійснює

перевезення

людей та вантажів

Транспорт

Суспільне виробництво

нематеріальне

матеріальне

матеріальних

благ

нематеріальних

благ

Транспорт

50 % загальних

витрат на

логістику

становлять

транспортні

витрати