Гурч Л.М. Логістика

Подождите немного. Документ загружается.

101

Тема 6

ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ І УПРАВЛІННЯ

ПОТОКАМИ В ЛОГІСТИЦІ

6.1. Логістика технологічних процесів.

6.2. Характеристика матеріального потоку.

6.3. Структура управління матеріальним потоком.

6.4. Управління матеріальним потоком у системах

Методичні рекомендації

Розглядаючи цю тему, слід визначитись з основним її тер-

міном. На думку сучасних вчених, технологічний процес — це

сукупність послідовно виконуваних робіт, операцій разом з ме-

тодами, технікою та умовами їх виконання, які забезпечують

безперервність і ритмічність технології основного виробництва.

До єдиного технологічного процесу в логістиці висуваються такі

техніко-організаційні вимоги, як транспортні та складські.

Технологічні процеси комплексної механізації вантажопере-

робки для конкретних умов розробляють на основі транспортно-

складських схем доставки вантажів від підприємств-постачаль-

ників, схем типових технологічних процесів комплексної механізації

вантажопереробки, відбору підйомно-транспортного обладнання.

Розробці технологічного процесу вантажопереробки має передува-

ти вивчення технологічного процесу переміщення та номенклатури

вантажів на зберіганні, стандартів, технічних умов транспортуван-

ня, зберігання, контролю, пакування та маркування вантажів.

Під час розробки технологічних процесів для конкретних

умов уточнюють склад операцій залежно від характеру перероб-

люваних вантажів. Технологічні процеси оформлюються техно-

логічними схемами, технологічними картами та графіком робіт

механізмів і підйомно-транспортного обладнання.

Варто звернути також увагу на такий термін, як “потік”: це

сукупність об’єктів, що сприймається як єдине ціле та існує як

процес на деякому тимчасовому інтервалі, який виміряється в

абсолютних одиницях.

102

За характером створюючих об’єктів розрізняють такі види по-

токів: матеріальні, транспортні, енергетичні, грошових коштів,

інформаційні, людські, військові та ін. Для логістики економіч-

ної сфери найбільший інтерес становлять матеріальні, інформа-

ційні та фінансові потоки.

Управління матеріальними потоками в логістиці пов’язане з пла-

нуванням, регулюванням, контролем, обліком та аналізом. Кожна з

цих позицій є функцією логістики з певними завданнями, які, у свою

чергу, поділяються на операції. Потоки бувають матеріальні, інфор-

маційні, фінансові та ін. (див. докладніше тему 2).

Детальніше цю тему висвітлено в [20; 52; 93; 143].

6.1. Логістика технологічних процесів

Реалізація концепції логістики покликана відповісти на такі

запитання: коли й де мають бути вироблені ресурси? Коли й де їх

треба складувати? Коли й куди їх необхідно доставити? Поняття

“ресурси” тут трактується у широкому розумінні: це матеріали,

готові вироби, енергія та робоча сила.

Складовими логістики є економічні, технологічні засади, тех-

нічне та математичне забезпечення (рис. 6.1).

Рис. 6.1. Складові логістики [53, с. 44]

Комплексне використання зазначених складових дає змогу

правильно відповісти на поставлені питання. У глобальній логіс-

тичній системі першочергове значення надається транспортній

підсистемі. Тому часто застосовують термін “транспортна ло-

гістика”. В усіх випадках відповідно до технологічного процесу

відбувається рух матеріального потоку. Для того щоб реалізу-

вати основоположний принцип логістики — доставку вантажів

Технологічні

засади

Математичні

засади

Технічні

засади

Економічні

засади

Логістика

103

“точно в час” і повною мірою забезпечити високу ефективність

системи, треба розробити і здійснити єдиний технологічний про-

цес в усій виробничо-транспортній системі на основі інтеграції

виробництва, транспорту та споживача.

Особливості технологічних процесів у логістичному ланцюзі

зумовлюються значенням вантажів (масові, дрібними партіями,

контейнерні), видом транспорту, системою і характером виробни-

чого об’єкта. Окремі ідеї логістики реалізуються при організації

перевезень масових вантажів технологічними (кільцевими) мар-

шрутами, в єдиних технологічних процесах станцій та під’їзних

шляхів, що прилягають до підприємств, у транспортно-експеди-

ційному обслуговуванні.

Технологічний процес — це сукупність послідовно викону-

ваних робіт, операцій разом з методами, технікою та умовами їх

виконання, які забезпечують безперервність і ритмічність техно-

логії основного виробництва.

До єдиного технологічного процесу в логістиці висуваються

такі техніко-організаційні вимоги [53, с. 45–46].

Транспортні — забезпечення оптимальності видів і типів

транспортних засобів, характеру вантажів, що перевозяться, їх

кількості та довжини перевезень, використання прогресивних

засобів для перевезення вантажів пакетами, контейнерами, на

піддонах і застосування відповідно до цього комплексної механі-

зації та автоматизації вантажно-розвантажувальних робіт, що

забезпечують мінімальну кількість перевантажень і зберігання

кількості та якості матеріалів, які перевозяться, синхронність

виробничих ритмів, постачання цехам сировини і матеріалів.

Складські — спрощення та здешевлення складських опера-

цій за рахунок найефективнішого використання складських

площ, обладнання та робочої сили. Для успішного виконання

усіх складських операцій потрібні не тільки висока організація

складського господарства, а й раціональна побудова технологіч-

ного процесу.

Основні складські операції такі [53, с. 46]:

• вивантаження з транспорту матеріалів та виробів, їх сорту-

вання, розпаковування, підготовка до прийняття;

• розміщення матеріалів на місцях їх зберігання;

• відбір, комплектування замовлень для відпуску матеріалів

споживачам, пакування та розміщення в контейнерах для

відправлення;

104

• завантаження у транспортні засоби, доставка матеріалів

споживачам.

Зазначені види робіт треба виконувати в певній послідовності

(рис. 6.2).

Рис. 6.2. Схема технологічного процесу роботи складу [53, с. 47]

Завантаження

матеріалів на

залізничний транспорт

і постачання іногороднім

споживачам

Постачання матеріалів

Розвантаження транспорту

Сортування матеріалів

Розпаковування

Приймання матеріалів

Укладання на місця

зберігання

Набір комплектів

за замовленням

Зберігання

матеріалів

Підготовка матеріалів до відпуску, упаковування,

укладання в контейнер

Оформлення прибутково-видаткових

документів

Відпуск

матеріалів

зі складу

Навантаження

на автотранспорт

і централізовані

перевезення

споживачам

Здача матеріалів

споживачам

105

Організація складських робіт має відповідати таким вимогам

[53, с. 46]:

• складські операції треба виконувати якнайшвидше з міні-

мальними витратами;

• кожну операцію виконувати на якомога меншому просторі,

що не стримує швидкості та якості її виконання, з якнай-

повнішим використанням складських площ;

• операції виконувати в суворій послідовності, що забезпечує

планомірне виконання оперативного процесу загалом та

своєчасний перехід від однієї операції до іншої;

• операції виконувати з використанням найсучаснішого об-

ладнання та засобів механізації і автоматизації;

• операції складування та переробки продукції виконувати

з мінімальними втратами матеріалів та зниженням якості

продукції;

• раціональна організація технологічного процесу має забез-

печувати зниження складських витрат і підвищення якості

роботи підприємства.

Технологічні процеси комплексної механізації вантажопере-

робки для конкретних умов розробляють на основі транспорт-

но-складських схем доставки вантажів від підприємств-поста-

чальників, схем типових технологічних процесів комплексної

механізації вантажопереробки, відбору підйомно-транспортного

обладнання.

Розробці технологічного процесу вантажопереробки повинні

передувати такі дії [53, с. 48]:

• вивчення технологічного процесу переміщення та номен-

клатури вантажів для зберіганні, стандартів, технічних

умов транспортування, зберігання, контролю, пакування та

маркування вантажів;

• ознайомлення з будівельною характеристикою складських

споруд;

• аналіз періодичності, обсягу постачання і відвантаження

матеріалів;

• розробка технологічних схем постачання вантажів, які ві-

дображують послідовність вантажно-розвантажувальних,

транспортних і складських операцій;

• визначення необхідних складських площ, кількості підйом-

но-транспортного і складського обладнання;

106

• їх оптимальний відбір, а також відбір типорозмірів;

• розрахування необхідної кількості складської тари, чисель-

ності складських робітників.

Під час розробки технологічних процесів для конкретних

умов уточнюють склад операцій залежно від характеру перероб-

люваних вантажів. Технологічні процеси оформлюються техно-

логічними схемами, картами та графіками роботи механізмів і

підйомно-транспортного обладнання.

Технологічна схема визначає напрям переміщення матеріалів,

кількість технологічних операцій, рівень і характер механізації

кожної з них, типи й види машин та обладнання для певних опе-

рацій.

Для технологічних схем і на їх основі розробляють техноло-

гічні карти, що сприяють ефективній організації технологічно-

го процесу. На відміну від технологічних схем у технологічних

картах крім послідовності виконуваних технологічних операцій

подають характеристику обладнання, норму часу на виконання

кожної операції, вимоги техніки безпеки.

Одним з основних документів є план-карта розміщення ма-

теріалів. Для окремих робіт, різних за специфікою та складніс-

тю, а також для переробки вогненебезпечних та отруйних ван-

тажів розробляють технологічні інструкції. У цих інструкціях

наводиться детальніший зміст технологічних операцій, ніж у

технологічних картах та схемах.

Замість технологічних інструкцій в окремих випадках ви-

користовують посібники зі складування та зберігання окремих

видів мате ріалів, де наводяться вимоги до виробництва, вантаж-

но-розвантажувальних робіт, а також галузеві стандарти, вико-

ристання яких дає змогу підвищити рівень організації виконан-

ня складських робіт.

Після розробки технологічних схем і карт складають графік

роботи механізмів та обладнання. Конкретизації розрахун-

ків та організації робіт досягають розробкою і використанням

контактних графіків. Побудовані за шкалою з погодинною

градацією вони дають уявлення про контакти в годинах різних

транспортних, вантажно-розвантажувальних і технологічних

засобів, а також про динаміку зміни залишків матеріалів. Гра-

фік розробляють на основі визначених обсягів вантажно-розван-

тажувальних та внутрішньоскладських робіт на добу чи зміну і

107

кожному підрозділу окремо, а також з урахуванням погодинної

продуктивності. У графіку зазначається робота кожного виду об-

ладнання, їх зайнятість протягом години на різних ділянках та

операціях, а також відображаються процеси надходження й від-

правлення вантажів, розміщення їх у місцях зберігання.

Контроль за виконанням технологічних процесів передбачає

чіткий розподіл зобов’язань між робітниками; суворе дотриман-

ня норм внутрішнього розпорядку і виробничо-господарського

режиму; чітке дотримання змісту і послідовності роботи облад-

нання, механізмів, автотранспорту, передбачених графіками,

схемами, картами; своєчасне планування і забезпечення інфор-

мацією про потреби у транспортних засобах, які мають бути по-

дані на склад під вантажно-розвантажувальні роботи, а також

приймання зі складу транспортних засобів, чітке додержання

термінів і порядку оформлення необхідних супровідних доку-

ментів [53, с. 48–49].

6.2. Характеристика матеріального потоку

Матеріальний потік — це чинник, що сприяє інтеграції еле-

ментів логістичної системи в чітко функціонуючий механізм.

Під матеріальним потоком з огляду на принципи логістики ро-

зуміють поєднання і зв’язки всіх процесів та операцій з добу-

вання, обробки та переробки, складування, транспортування та

розподілу вантажів у сфері матеріального виробництва, на про-

мислових підприємствах, у цехах та на виробничих ділянках.

Будь-який потік реалізується на певному матеріальному носії,

і з цієї позиції всі потоки матеріальні. Проте в господарській

практиці матеріальні потоки розуміються у вужчому, але кон-

кретнішому значенні, тобто як потоки матеріальних ресурсів,

призначені для виробничого або кінцевого споживання. Значну

роль матеріальні ресурси відіграють у суспільному виробництві.

Стосовно виробництва розрізняють зовнішні матеріальні потоки,

що циркулюють у сфері обігу, і внутрішні — безпосередньо на

підприємстві, тобто у сфері виробництва. Зовнішні матеріальні

потоки реалізують потреби матеріально-технічного забезпечення

виробництва чи іншої розумової діяльності людини. Матеріаль-

ні потоки в системі матеріально-технічного забезпечення поділя-

108

ються на групи засобів виробництва: сировина, основні матеріа-

ли, напівфабрикати, комплектуючі вироби, паливо, інструмент,

інвентар, устаткування. Для кожної з перелічених груп перед-

бачається ще детальніша диференціація, але до кожної порції

специфікованої номенклатури з огляду на логістику матеріаль-

ні ресурси у специфікованій номенклатурі утворюють простий

потік, і саме такий потік повинен стати об’єктом управління [53,

с. 49–50].

Розглянемо функції управління матеріальними потоками

[53, с. 50–51].

• Функція планування — передбачає розв’язання завдань,

пов’я заних зі встановленням оптимального напряму руху

потоку, формуванням потоку як сукупності конкретних

об’єктів, встановленням його інтенсивності, розробкою роз-

кладу (графіка) проходження, розрахунком потреби в ре-

сурсах для реалізації потоку, мінімізацією часу просування

потоку.

• Функція оперативного регулювання — пов’язана з реаліза-

цією запланованого режиму руху потоку. У межах цієї фун-

кції досліджують кожний об’єкт потоку згідно з графіком

його руху, включаючи диспетчеризацію об’єктів, формуван-

ня та введення керуючих впливів.

• Функція обліку — передбачає розв’язання інформаційних

завдань, тобто збирання, опрацювання, зберігання та вида-

чу інформації, ведення оперативного та статистичного облі-

ку, складання необхідного звіту.

• Функція контролю — встановлює відповідність фактичних

параметрів руху потоку запланованим. Для контролю вико-

ристовують еталонні значення елементів потоку у вигляді

норм та нормативів.

• Функція аналізу — охоплює комплекс завдань, які передба-

чають встановлення причинно-наслідкових зв’язків між до-

сягнутими результатами і витраченими засобами, виявлен-

ня впливу різних чинників на фактичні значення параметрів

потоку, розрахунок ефективності управління та функціону-

вання системи загалом, розробку та вдосконалення методів

аналізу в межах функції. Результати аналізу використову-

ють для нового циклу управління, нових планових розра-

хунків. Таким чином, для управління потоками синтезуєть-

109

ся логістична система (рис. 6.3), до якої належать керована

та керуюча підсистеми у вигляді конкретних потоків.

Рис. 6.3. Логістична система управління [53, с. 51]:

Р — планова інформація, тобто розрахункові параметри потоку;

А — аналітична інформація; І — узагальнена (опрацьована)

інформація; (І) — інформація про керований потік;

(R) — керуючі впливи — регулятор потоку;

ΔR — оперативне коригування керованих впливів — диспетчеризація;

V — “вихідний” вектор керованої системи, що характеризує ступінь

досягнення мети потоку за заданих параметрів

Логістичний аспект у матеріально-технічному постачанні пе-

редбачає примат вимог споживача, на що й орієнтована систе-

ма управління матеріальними потоками, тобто управління ма-

теріальними потоками у сфері обігу; при цьому останні створюють

керовану систему. Такий логістичний підхід використовують для

створення автоматизованої системи управління матеріально-тех-

нічним постачанням.

Розрізняють зовнішні та внутрішні матеріальні потоки. По-

чатковою точкою зовнішнього матеріального потоку є склад

готової продукції підприємства-виробника, а кінцевою — склад

виробничих запасів підприємства-споживача. Початковою точ-

кою внутрішнього матеріального потоку є склад виробничих

запасів підприємства-виробника, а кінцевою — його склад гото-

Аналіз

Планування

Оперативне

регулювання

Керована система

Потоки

Контроль

Облік

ΔR

(І)(R)

(І)

110

вої продукції. Особливо слід виокремити матеріальні потоки, що

утворюються у процесі комплектування виготовленої продукції,

у тому числі з об’єктів, що будуються і реконструюються. Про-

цес комплектування передбачає досягнення відповідності між

комплектуючими виробами та безліччю установчих місць. Інши-

ми словами, потік комплектуючих виробів є функцією від від-

повідних установчих місць. Певну специфіку мають внутрішні

матеріальні потоки на базах оптово-торговельних організацій, у

морських, річкових портах та інших системах виробничої інфра-

структури. Незважаючи на те що виробничі запаси мають робити

господарські системи незалежними від впливу зовнішнього сере-

довища, на внутрішні потоки істотно впливає матеріально-тех-

нічне постачання, тобто зовнішні матеріальні потоки.

Визнаючи матеріальні потоки основним об’єктом управління

в логістиці, слід зазначити, що в умовах товарного виробництва

та обігу рух матеріальних ресурсів у натурально-речовій формі

супроводжується рухом коштів, до того ж обидва потоки пере-

бувають у діалектичній єдності. Отже, у комерційній логістиці

об’єкт управління багатоаспектний — “матеріальні ресурси +

послуги + фінанси”, а власне управління спрямоване не тільки

на фізичне переміщення матеріальних ресурсів від постачаль-

ників до споживачів, а й на досягнення їх раціонального вико-

ристання, маловитратності та максимальної комерційної вигоди

[53, с. 52].

6.3. Структура управління матеріальним потоком

Для успішної організації матеріального потоку потребується

управління ним.

З огляду на взаємозв’язки функцій управління матеріальним

потоком підприємства та його цільову спрямованість логістика

передбачає використання організаційно-управлінських механіз-

мів координації логістичних систем. Організаційний механізм

пов’язаний з досягненням необхідного рівня інтеграції через ор-

ганізаційні перетворення у структурі управління підприємством.

Це може бути об’єднання, в одному відділі якого розв’язуються

завдання координації дії низки функціональних служб. Вико-