Губар О.М. Філософія: інтерактивний курс лекцій

Подождите немного. Документ загружается.

191

один одного теплотою любові, зв'язані дружбою і взаємним

співчуттям. Тільки в цій формі здійсненого загального щастя

світ представляється йому як щось гідне існувати”

. В своїй

теїстичній, іраціонально(спрямованій філософії Юркевич

продовжив традицію, яка йде від Сковороди – тему метафізи(

ки любові і філософії серця.

Критикуючи сучасний йому матеріалізм як механіцизм і

спрощене трактування духовної сутності людини, Юркевич

писав: “Наша епоха, перебуває, дійсно, у прямій протилежнос(

ті зі середньовічною. Дуже часто трапляється, що нині в ім'я

зовсім безневинних природничих наук переслідують і катують

людину за його любов до істин духу, як колись поважні інкві(

зитори катували і переслідували її в ім'я Христове за її любов

до істин природознавства”

В центрі філософії Юркевича духовна сутність буття, у ці(

лому, і людини, зокрема. “Філософія як цілісний світогляд, є

справою не людини, а людства, яке ніколи не живе відірваною

або чисто логічною свідомістю, але розкриває своє духовне

життя у всій повноті і цілісності її моментів”

. В філософії

Юркевича явно виражений пріоритет ірраціонального над ра(

ціональним, “серця” над “розумом”, колективного, родового,

соборного над особистим, індивідуальним. “Серце” як самодо(

статня духовна сутність складає визначення як окремої особи(

стості, так і всього людського.

У людському дусі є умови, які взаємною вимогою наро(

джують “іскру доброзичливості”, здатну при кращих умовах

запалити всю людину на подвиг правди і любові. Людина – не

злий дух(руйнівник, як і не світлий ангел. Природна потреба

самозбереження може розвитися в егоїзм, байдужий до прав(

ди і любові, який жертвує чужим щастям для своєї вигоди, але

“ці егоїстичні прагнення не суть всі щиросердечні прагнення:

людина все(таки залишається людиною, вона знаходить людс(

тво перш за все в собі, в своїх поняттях і мимовільних серце(

вих рухах, як і у своїй долі, яка занадто тісно зв'язала його з

.: ( ?.. )"     //  $"!. –

>., ?, 1990. – .181.

.: Z =.   ?.. ( // ( ?.. 

$"!. – >., 1990. – .585.

.: ( ?..  $"!. – >., 1990. – .634.

192

іншими, з родом, тому з якого(небудь боку в ньому завжди за(

лишається психічна можливість любові, жалю, участі, поваги

до інших...”

“Людина відчуває моральний потяг до людини як для того,

щоб від її слова і від її думки отримати внутрішнє збудження,

живити або виховувати ним свою душу, так і для того, щоб у

свою чергу відкривати їй свою душу, свої бажання, радості і

страждання. Тут ми маємо так зване почуття людяності, яке

дає нашому роду особливе, вище значення серед інших натхне(

них істот цього світу і яке ображається взагалі ворожим відно(

шенням однієї людини до іншої”. Із цього почуття народжу(

ються товариськість, щирість, відвертість, простота, участь і

жаль до нещасних, воно виховується впливом науки, живих

прикладів, але особливо істинною і теплотою релігійності, для

якої все добре не тільки добро, але і священне. В такий спосіб

відкривається широке поле для подвигу миротворення. “У вся(

кому положенні і у всякій діяльності ви можете кидати насіння

миру, які якщо не завжди примітні для погляду людей, то зав(

жди, однак же, будуть видимі все знаючим богом як чисті зада(

тки загального добра”. Єдність усього людства, повна безумов(

на єдність його під одним богом, в одній вірі, в одній думці, під

одним законом, в одному благу, в одній досконалості, – така

найвища мета, зазначена людському роду його Іскупителем.

“Всі наші вчинки, все наше поводження із ближніми повинні

бути керовані вірою, що Ісус Христос призвав весь людський

рід до єдності під єдиним Богом. Хто переклав цю віру із прос(

тої думки в живий зміст свого духу, з голови в серце, той у вся(

кій людині зустріне свого, близького, знайомого, рідного, брата.

Незгоди і зіткнення з людьми, неминучі в житті, не погасять у

ньому відчуття цього духовного споріднення людей, отже, не

погасять у ньому правди і любові, які представляють загальні і

загальнопридатні підстави для втілення між людьми миру і

братнього спілкування”

Прочитайте запропоновані фрагменти філософських, ху

дожніх текстів і дайте відповіді на запитання:

.: ( ?..  $"!. – >., 1990. – .636.

.: ( ?. .  $"!. – ., 1990. – .637-638.

193

9 які філософські, етичні, соціальнополітичні ідеї відображені

у тексті?

9 до якого напрямку філософської соціальнополітичної думки

примикає автор?

9 що Ви знаєте про автора тексту?

Завдання 1.

Марина

“Неначе ворон той, летячи,

Про непогоду людям кряпче,

Так я про сльози, та печаль,

Та про байстрят отих ледачих,

Хоть і нікому їх не жаль,

Розказую та плачу.

Мені їх жаль!.. Мій Боже милий,

Даруй словам святую силу (

Людськеє серце пробивать.

Людськії сльози проливать,

Щоб милость душу осінила,

Щоб спала тихая печаль

На очі їх, щоб стало жаль

Моїх дівчаток, щоб навчились

Путями Господа ходить,

Святого Господа любить

І брата миловать...”

Т.Г. Шевченко

Завдання 2.

Сон

“У всякого своя доля

І свій шлях широкий:

Той мирує, той руйнує

Той неситим оком

За край світа зазирає (

Чи нема країни,

Щоб загарбить із собою

Взять у домовину,

Той тузами обирає

194

Свата в його хаті,

А той нишком у куточку

Гострить ніж на брата,

А той тихий та тверезий,

Богобоязливий.

Як кішечка підкрадається,

Вижде нещасливий

У тебе час та й запустить

Пазурі в печенки, –

І не благай; не вимовлять

Не діти, ні жінка.

А той, щедрий розкошний,

Все храми мурує;

Та отечество так любить,

Так за ним бідкує,

Так із його, сердешного,

Кров, як воду, точить!..”

Т.Г. Шевченко

Завдання 3.

“І вмислити одщепенці нового бога, сильнішого над усіх

дрібних боженят, а той бог називався по(французськи єгоїзм

або інтерес.

І філософи почали кричати, що то кепство віровати в сина

Божого, що немає ні пекла, ні раю і щоб усі поклонялися єгоі(

змові або інтересові.

А до всього до того довели королі та пани; і завершилася

міра їх плюгавства, праведний Господь послав свій меч обою(

доострий на рід прелюбодійний; збунтувалися французи і ска(

зали, нехочем, щоб були у нас королі та пани, а хочем бути рі(

вні й вільні.

Але тому не можна було статися, бо тільки свобода, где дух

Христов, а дух Божий уже перед тим вигнали з Францевщини

королі та маркізи, та філософи.

І французи короля свого забили, панів прогнали, а самі по(

чали різатися і дорізались до того, що пішли у гіршую неволю.

Бо на їх господь хотів показать усім язикам, що нема свобо(

ди без Христової віри.

195

І с той пори племена романське і немецьке турбуються, і

королів і панство вернули, і про свободу кричать, і немає в їх

свободи, бо немає свободи без віри.

А племено слов”янське то найменьший брат у сімьї Яфето(

вій.

Трапляється, що менший брат любить дуже отця, однако

получає долю меншу проти старших братів, а потім, як брати

старші своє потратять, а меньший збереже своє, то і старших

виручає”.

Костомаров М. І. Закон Божий (Книга буття українського

народу).

Завдання 4.

“Отже, взагалі природа має логіку, як і дух має її, і саме в

явищах природи відкривається розум математичний: Бог

створив її мірою, числом і вагою. Із цієї певної сторони вона і

досліджується природничими науками. Але щоб зрозуміти

світ явищ у його повноті і його найглибшій істині, ви повинні

взяти ще в розрахунок розум самопізнаний, який відкриваєть(

ся вже не в матерії, а в дусі. Удаваним пробілам і перервам в

розвитку явищ природи він протиставляє початок безперерв(

ності розвитку, і тільки від цього ми можемо підкорити зов(

нішні явища законам математичним. Неспокійний і нестрим(

ний потік явищ він затримує і стуляє небаченими поняттями

субстанції, речі, причини, основи і т.п.”.

Юркевич П.Д. З науки про людський дух.

Завдання 5.

“Чудово сходяться при питанні про єдність людського ор(

ганізму природознавство і філософія в їх сучасному положен(

ні. Фізіологія і хімія розкладають цю єдність на безліч матері(

альних частин, які у своїх рухах підпорядковані загальним фі(

зичним, а не окремим органічним законам. Отже, єдність люд(

ського організму є для них феномен, є щось що з’являється,

щось удаване. Але звідки відбувається цей феномен. Чому чи(

сленність представляється нам як спільність? Чому краплі

дощу представляються нам як веселка, а не як краплі дощу?

Чому матеріальні частки, які не мають між собою внутрішньої

196

єдності і які сполучаються по загальним фізичним законам,

представляються нам як єдність, як цілісність, як один у собі

закінчений образ? На ці питання відповідає філософія, і при(

тім з математичною вірогідністю: це походить від властивос(

тей глядача, від властивостей душі, яка перекладає кожне

явище на свою мову і накладає на нього синтетичні форми.

Властиві її поглядам і розумінню”.

Юркевич П.Д. З науки про людський дух.

Завдання 6.

“Якби природа не навчила б людину членороздільному

звуку, то сама вона ніколи б не відкрила, у яке положення ва(

рто привести членороздільні органи, за допомогою яких нер(

вів і як збудити голос, щоб отримати цей звук. Довільне і сві(

доме вживання слова необхідно припускає мимовільне і не(

свідоме. Свідомість наша не йде далі спостереження над спо(

собом, яким ми вимовляємо звук, до якого ми при цьому ста(

вимося старанно, як до готового і незалежного від нас факту.

На відомому щаблі розвитку залежить, очевидно, від нашої

сваволі, чи вимовити звук чи ні; але, коли ми вимовляємо, у

свідомості нашій є тільки наша мета, тобто образ необхідного

звуку і пов'язаний з ним неясний спогад про той стан загаль(

ного почуття, який супроводжував рух органів, потрібний для

здійснення цієї мети. Участь сваволі видно тут тільки в зміні

мети, зміна ж пружин, які ведуть до її виконання, відбувають(

ся самі собою і залишаються поза свідомістю”.

Потебня А.А. Слово і міф.

Завдання 7.

“Той хто пізнає з давніх часів хотів розгадати загадку буття,

проникнути в таємницю найреальнішої дійсності, а на верши(

ні філософської думки ціль, яка пізнає, виявилася скасова(

ною. Пізнання перестало бути шлюбом, у того хто пізнає від(

няли наречену. Критерій істини стали шукати усередині само(

го суб'єкта, який пізнає, в його відносинах до себе, а не до бут(

тя. Пізнання в сучасних гносеологів перетворилося в парази(

та, який веде самодостатнє існування...

197

Хвороба сучасної філософії – хвороба харчування. Загуб(

лені джерела харчування, і тому філософська думка стала ху(

досочною, тому неспроможна вона з'єднатися з таємницею

буття, з віковою метою своїх прагнень. Філософська думка не

може харчуватися із себе, тобто не може бути відверненою,

самодостатньою. Не може вона харчуватися і однією наукою”.

Бердяєв Н.А. Філософія волі.

Поповніть свій словник:

Екзистенціальність, ірраціоналізм, філософія

серця, слов’янофільство, українофільство, сус'

пільний прогрес, западники, ноосфера

Повторіть прочитане в пошуках відповідей на наступні

питаннятести і визначте вірні варіанти:

1. Як називається одна з рис вітчизняної філософії, а

саме прагнення осягнути буття через внутрішнє існуван'

ня людини?

а) позитивізм;

б) ірраціоналізм;

в) екзистенціалізм;

г) дуалізм;

д) матеріалізм;

2. До якого напрямку філософії належав І.Франко?

а) матеріалізм;

б) дуалізм;

в) екзистенціалізм;

г) позитивізм;

д) махізм;

3. З перерахованих філософів виділіть апологетів махізму?

а) І.Франко;

б) Т.Шевченко;

в) М.Грот;

г) В.Вернадський;

д) В.Лесевич;



198

4. З названих філософів виділіть представників украї'

нофільства?

а) Й. Шад;

б) Т.Шевченко;

в) М. Костомаров;

г) К. Тімірязєв;

д) П. Куліш;

5. З перерахованих філософів виділіть апологетів німе'

цької класичної філософії?

а) П. Лодій;

б) Д. Веланський;

в) І. Сєченов;

г) Я. Рубан;

д) П. Куліш;

6. До якого світоглядного напрямку належить автор

наступних рядків:

“Вірую я в правду свого ідеалу,

I коли б я тую віру зламала

Віра б зламалась у власне життя,

В вічність матерії, в світа буття.

Власним очам я б не вірила й слуху.

Я б не впевнялась ні тілу, ні духу,

Се ж бо для віри найвищая міра!”

Леся Українка.

а) матеріалізм;

б) дуалізм;

в) екзистенціалізм;

г) раціоналізм;

д) пантеїзм;

7. До якого світоглядного напрямку належить автор

наступних рядків:

І. Франко

“Одно лишь вечно, без разрушения

И без предела – это материя:

Пред атомом ее ничтожны

Все боги, Ягве и Астраты”.

199

а) матеріалізм;

б) дуалізм;

в) екзистенціалізм;

г) раціоналізм;

д) пантеїзм;

8. До якого методологічного напрямку належить автор

наступних рядків:

І. Франко

“Вот пылинка: чуть видит твой взор

Дрожь мерцания живого.

Но вернуть ее в небытие

Неспособен Егова

И не может он ей приказать,

Чтобы путь изменила,

Шла не тем, по какому влечет

В ней сокрытая сила”.

а) детермінізм;

б) сенсуалізм;

в) індетермінізм;

г) раціоналізм;

д) ірраціоналізм.

9. Якому з названих філософів належить вчення про

ноосферу?

а) І.Франко;

б) К. Тімірязєв;

в) М. Умов;

г) В.Вернадський;

д) М. Остроградський;

10. Виділіть серед названих філософів революціонерів'

демократів:

а) І.Франко;

б) П. Куліш;

в) М. Коцюбинський;

г) Л. Українка;

д) М. Остроградський;

200

11. Діяльність яких з названих філософів підтверджує

тісний зв'язок української філософії з літературою?

а) І.Франко;

б) М. Вовчок;

в) І. Сєченов;

г) Л. Українка;

д) С. Гогоцький;

12. Чию філософію називають філософією серця?

а) І.Франко;

б) П. Куліш;

в) П. Юркевич;

г) Л. Українка;

д) М. Драгоманов;

13. Хто автор праці «3 науки про людський дух»?

а) А. Потебня;

б) П. Куліш;

в) П. Юркевич;

г) Т. Шевченко;

д) М. Драгоманов;

14. Хто автор праці «Слово і міф»?

а) А. Потебня;

б) П. Куліш;

в) П. Юркевич;

г) Т. Шевченко;

д) М. Драгоманов;

15. Хто з названих філософів автор роботи

«Думки про еволюцію в історії людства»?

а) І.Франко;

б) П. Куліш;

в) М. Костомаров;

г) Л. Українка;

д) М. Вовчок;