Галімов А.В., Бастричев В.С., Михайловська І.М. Страхування: кредитно-модульний курс

Подождите немного. Документ загружается.

213

в) безпечності та ліквідності.

5. Гарантійний фонд страховика – це:

а) зобов’язання страховика за договорами страхування;

б) статутний капітал страхової компанії;

в) сума вільних резервів та нерозподіленого прибутку;

г) сума страхових резервів та інших зобов’язань страховика.

6. Засоби страхових резервів формуються за допомогою:

а) власних коштів страховика;

б) кредитних ресурсів;

в) надходжень страхових премій і внесків;

г) усі відповіді неправильні.

7. Принцип надійності при розміщенні страхових резервів

передбачає:

а) повернення розміщених засобів у повному обсязі;

б) розподіл ризику на різні види вкладень;

в) наявність високого доходу від інвестицій;

г) мінімальні втрати при переведенні активів у готівку.

8. Резерви, що формуються страховиком за договорами

ризикового страхування:

а) математичні; б) технічні; в) вільні.

9. Розрахунковий нормативний запас платоспроможності

визначається на основі:

а) розміру статутного фонду;

б) надходжень страхових премій та страхових виплат;

в) страхових премій, сплачених перестраховикам;

г) кількості страхових полісів.

10. Коефіцієнт платоспроможності страховика визначається:

а) як різниця між фактичним та розрахунковим (нормативним) за-

пасами платоспроможності;

б) різниця між нормативним та фактичним запасами платоспро-

можності;

в) співвідношення фактичного та нормативного запасів плато-

спроможності;

г) співвідношення суми активів та суми страхових резервів.

Тест 12.2

1. Фінансова надійність страховика визначається:

а) як ступінь достатності коштів у страховому фонді зі страхової

операції;

б) здатність страхової компанії виконувати зобов’язання за рахунок

214

ліквідних активів;

в) здатність страховика зберігати задовільний рівень фінансових

показників протягом тривалого часу при несприятливому впливі зовнішніх

факторів;

г) усі відповіді неправильні.

2. Страхові резерви відображають:

а) величину власного капіталу страховика;

б) величину страхових виплат, що здійснив страховик у поточ-

ному періоді;

в) зобов’язання страховика за договорами, що не виконані на

звітну дату;

г) суму премій, що отримав страховик за договорами страхування

життя.

3. Засоби страхових резервів формуються за допомогою:

а) власних коштів страховика;

б) кредитних ресурсів;

в) надходжень страхових премій і внесків;

г) усі відповіді неправильні.

4. Принцип ліквідності при розміщенні страхових резервів

передбачає:

а) повернення розміщених засобів у повному обсязі;

б) розподіл ризику на різні види вкладень;

в) наявність високого доходу від інвестицій;

г) мінімальні втрати при переведенні активів у готівку.

5. Принцип рентабельності при розміщенні страхових ре-

зервів передбачає:

а) повернення розміщених засобів у повному обсязі;

б) розподіл ризику на різні види вкладень;

в) наявність доходу від інвестицій;

г) мінімальні втрати при переведенні активів у готівку.

6. Який орган державного регулювання страхового бізнесу

може змінювати структуру гарантійного фонду?

а) Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України;

б) КМУ;

в) Міністерство фінансів;

г) Ліга страхових організацій України.

7. Виділяють такі гарантії платоспроможності:

а) дотримання нормативних співвідношень між активами та прий-

нятими страховими зобов’язаннями;

б) перестрахування ризиків виконання відповідних зобов’язань,

215

що перевищують можливості їх виконання страховиком за рахунок влас-

них коштів і страхових резервів;

в) розміщення страхових резервів страховиками на умовах без-

печності, ліквідності, прибутковості та диверсифікованості;

г) усі відповіді правильні.

8. Платоспроможність страховика визначається:

а) як ступінь достатності коштів у страховому фонді зі страхових

операцій;

б) здатність страхової компанії на даний момент часу виконувати

зобов’язання за рахунок ліквідних активів;

в) здатність страховика зберігати задовільний рівень фінансових

показників протягом тривалого часу при несприятливому впливі зовнішніх

факторів;

г) усі відповіді невірні.

9. Умовами забезпечення платоспроможності страховика

згідно з законодавством України є:

а) використання механізму перестрахування;

б) перевищення фактичного запасу платоспроможності над розра-

хунковим нормативним;

в) формування страхових резервів;

г) наявність власних засобів у вигляді статутного капіталу;

д) усі відповіді правильні.

10. Фактичний запас платоспроможності страховика

збільшується за таких умов:

а) збільшення суми активів;

б) збільшення зобов’язань страховика;

в) збільшення нематеріальних активів;

г) усі відповіді правильні.

Термінологічний словник

Активи матеріальні – майно фізичної чи юридичної особи у

вигляді капітальних (нерухомість, устаткування тощо) та фінансових

(кредити, цінні папери) засобів.

Активи нематеріальні – активи у вигляді прав користування

земельними ділянками, природними ресурсами, патенти, ноу-хау,

програмні продукти, монопольні права та привілеї.

Банкрутство – нездатність боржника розраховуватися за своїми

зобов’язаннями у

зв’язку з відсутністю коштів. Офіційно компанія

оголошується банкрутом після рішення відповідного суду щодо не-

платоспроможності як боржника.

216

Інвестиційна діяльність – сукупність операцій за придбання

довгострокових активів, а також короткострокових інвестицій, що не є

еквівалентами грошових коштів.

Принцип безпеки – при розміщенні активів, що забезпечують

зворотність засобів у повному обсязі, має бути зведена до мінімуму

імовірність інвестиційного ризику.

Принцип диверсифікації – розподіл інвестиційного ризику

повинен здійснюватися на різні групи активів, щоб

забезпечити більш

високий ступінь стійкості інвестиційного портфеля страховика.

Принцип ліквідності – структура вкладень має бути такою,

щоб у будь-який час активи могли бути перетворені в грошові кошти в

мінімальний термін з мінімальними втратами. Максимальну лік від-

ність має готівка. При здійсненні ризикових видів страхування до

ліквідності висуваються більш високі вимоги.

Принцип

(прибутковості) рентабельності – прибуток не є

домінуючим чинником, однак дає можливість компанії зберегти свої

позиції в умовах конкурентного ринку. Таким чином, активи при

їхньому розміщенні повинні приносити постійний дохід, за рахунок

якого можуть покриватися збитки від страхової діяльності.

Резерв збитків заявлених, але неурегульованих формується

для забезпечення виплат за страховими випадками, що

мали місце у

звітному або попередньому періодах, про факт настання яких уже було

заявлено страховику у встановленому порядку, але виплати ще зроб-

лені не цілком або взагалі не зроблені. Обсяг резерву відповідає сумі

заявлених збитків за звітний період, збільшеної на суму неурегульо-

ваних збитків попереднього періоду і зменшеної на витрати за

вже

сплаченими збитками. Якщо збиток заявлений, однак його точна сума

ще не встановлена, резервується максимально можлива сума відпові-

дальності в межах страхової суми.

Резерв збитків що відбулися, але не заявлені, формується у

зв’язку з можливими виплатами за страховими випадками, що настали,

про факт настання яких ще не було заявлено

страховику у встановлю-

ному порядку на звітну дату. Достатній обсяг резерву на практиці

встановити складно, однак портфель страховика може містити такі

договори страхування, за якими може очікуватися виявлення збитку

протягом тривалого часу після факту настання страхового випадку.

Резерв катастроф створюється звичайно з метою забезпе-

чення страхових виплат на випадок великомасштабних

катастроф або

промислових аварій, у результаті чого страхові виплати можуть значно

перевищити середню величину збитковості, закладену в тарифах.

Формується страховиками, портфель яких містить договори високо-

217

ризикового страхування.

Резерв коливань збитковості створюється для компенсації

витрат на здійснення виплат у випадку, якщо зменшення збитковості в

поточний період перевищує середній рівень, що покладений в основу

розрахунку тарифу. У роки успішної діяльності резерв поповнюється

за рахунок прибутку від страхової діяльності. У збиткові роки засоби

вилучаються на покриття витрат на

проведення страхових операцій.

Централізовані резервні фонди – фонди, що утворюються

Моторним (транспортним) страховим бюро України та іншими подіб-

ними організаціями для забезпечення платоспроможності страховиків,

що здійснюють деякі види страхування; формуються за рахунок внес-

ків страховиків-членів цих організацій.

Підсумковий тестовий контроль за модулем 3

Тест П3.1

1. До фінансових доходів страховика відносять:

а) комісійні за перестрахування; в) страхові премії (внески);

б) доходи від участі в капіталі; г) відсотки за депозитами.

2. До зовнішніх зобов’язань страховика відносять:

а) зобов’язання перед бюджетом;

б) зобов’язання перед позаштатними співробітниками компанії;

в) зобов’язання перед іншими страховиками;

г) усі відповіді неправильні.

3. Метод “1/4” дозволяє розрахувати зароблені премії:

а) на кінець (початок) року;

б) кінець (початок) кожного місяця;

в) кінець (початок) кожного кварталу;

г) будь-яку дату.

4. Співстрахування – це:

а) форма перестрахування;

б) метод перерозподілу страхових ризиків;

в) різновид контрибуції;

г) усі відповіді правильні.

5. Хто є відповідальним у разі перестрахування ризику перед

страхувальником у повному обсязі згідно з договором страхування?

а) прямий страховик; в) перестрахувальник;

б) цедент; г) всі відповіді правильні.

6. У договорі перестрахування:

а) страховий випадок завжди той самий, однаковий;

218

б) відомо багато різновидів страхових випадків;

в) усі відповіді правильні.

7. Процес передачі ризиків між цедентом та перестрахо-

виком – це:

а) цесія; б) тантьєма; в) сліп; г) бордеро.

8. Страхові резерви відображають величину:

а) власного капіталу страховика;

б) страхових виплат, що здійснив страховик у поточному періоді;

в) зобов’язань страховика за договорами, що не виконані на звітну

дату;

г) премій, що отримав страховик за договорами страхування життя.

9. Страховий внесок зі страхування життя залежить:

а) від віку застрахованої особи;

б) прибутку, що отримає страховик від інвестування коштів ре-

зервів зі страхування життя;

в) страхової суми за договором;

г) усі відповіді правильні.

10. У компаніях з ризикового страхування невикористані

резерви:

а) перетворюються у прибуток страховика;

б) повертаються страхувальнику;

в) виплачуються набувачам;

г) належать до виплати спадкоємцям у разі смерті страхувальника.

Тест П3.2

1. До складу операційних доходів страховика, що здійснює

види страхування інші, ніж страхування життя, входять:

а) доходи від участі в капіталі;

б) суми, повернуті з централізованих резервних фондів та резерву

збитків;

в) частки страхових виплат, отримані від перестраховиків, та ко-

місійні за перестрахування;

г) доходи від депозитів.

2. Найскладнішим при визначенні фінансових результатів

діяльності страховика є визначення прибутку:

а) від страхової діяльності; в) фінансової діяльності;

б) інвестиційної діяльності; г) надзвичайної діяльності.

3. Незароблена премія – це:

а) частина страхової премії, що відноситься до витрат майбутніх періодів;

б) частина страхового відшкодування, сплаченого за договором

219

страхування;

в) частина резерву збитків;

г) усі відповіді неправильні.

4. Метод “1/365” дозволяє розрахувати зароблені премії:

а) на кінець (початок) року; в) кінець (початок) кожного кварталу;

б) будь-яку дату; г) кінець (початок) кожного місяця.

5. Облігаторна форма перестрахування характеризується:

а) наявністю зобов’язань цедента щодо передачі визначених ризи-

ків у перестрахування;

б) залежністю між страховими та перестраховими преміями;

в) наявністю зобов’язань перестраховика щодо прийняття визна-

чених ризиків у перестрахування;

г) всі відповіді правильні.

6. Критеріями встановлення ліміту власного утримання є:

а) кількість діючих договорів;

б) обсяг премій, що надійшли за діючими договорами;

в) рівень витрат на проведення окремих видів страхування;

г) усі відповіді правильні.

7. У групі пропорційного перестрахування виділяють такі

підвиди договорів перестрахування:

а) квотний, ексцедентний, квотно-ексцедентний; в) облігаторні;

б) ексцедента збитку та ексцедента збитковості; г) факультативні.

8. Принцип диверсифікації при розміщенні страхових резер-

вів передбачає:

а) повернення розміщених засобів у повному обсязі;

б) розподіл ризику на різні види вкладень;

в) наявність високого доходу від інвестицій;

г) мінімальні втрати при звертанні активів у готівку.

9. Розрахунковий запас платоспроможності страховика

визначається на основі:

а) розміру статутного фонду;

б) надходжень страхових премій та страхових виплат;

в) премій, що сплачені перестраховикам;

г) виплат, що компенсовані перестраховиками;

д) кількості об’єктів страхування.

10. До непропорційних перестрахувальних договорів відносяться:

а) квотні; в) квотні та ексцедентні;

б) факультативні; г) ексцедента збитку та ексцедента збитковості.

220

Тест П3.3

1. Частина тарифу, яка призначена для покриття витрат

на проведення страхування, називається:

а) брутто-тариф; б) нетто-тариф; в) навантаження.

2. Чи можуть страхувальники брати участь у розподілі

прибутку?

а) так; б) ні.

3. Норматив витрат на ведення справи з обов’язкових видів

страхування встановлюється:

а) страховиком; б) страхувальником; в) КМУ.

4. До зовнішніх зобов’язань страховика відносять:

а) зобов’язання перед бюджетом;

б) зобов’язання перед позаштатними співробітниками компанії;

в) зобов’язання перед іншими страховиками;

г) усі відповіді неправильні.

5. Фінансова стійкість страхових операцій збільшується за

таких умов:

а) збільшення видів страхування, які проводить страховик;

б) збільшення кількості об’єктів (договорів) страхування за умо-

вами зниження середньої страхової суми на один договір;

в) зменшення кількості об’єктів (договорів) страхування за умо-

вами підвищення середньої страхової суми на один договір;

г) усі відповіді неправильні.

6. Фактичний запас платоспроможності страховика змен-

шується за таких умов:

а) зменшення суми активів;

б) збільшення зобов’язань страховика;

в) збільшення нематеріальних активів;

г) усі відповіді правильні.

7. Складовими технічних резервів є:

а) резерв збитків; г) резерв незароблених премій;

б) резерв катастроф; д) всі відповіді правильні.

в) резерв коливань збитковості;

8. Принцип ліквідності при розміщенні страхових резервів

передбачає:

а) повернення розміщених засобів у повному обсязі;

б) розподіл ризику на різні види вкладень;

в) наявність високого доходу від інвестицій;

г) мінімальні втрати при звертанні активів у готівку.

221

9. Бордеро в перестрахуванні – це:

а) перелік ризиків, що потрапляють під дію договору перестраху-

вання і систематично надсилаються перестраховикам цедентом;

б) дані про доходи і збитки кожної зі сторін;

в) документ-пропозиція, що пересилається перестраховикам це-

дентом і містить основні характеристики ризику.

10. Брокерська комісія у перестрахуванні – це:

а) комісія, яка вираховується зі страхової премії на користь це-

дента за передачу ризику (всього або частини) у перестрахування цесіонарію;

б) комісія, яка виплачується за третинним та подальшим розмі-

щеннями ризику;

в) вирахування із страхової премії на користь брокера, який є по-

середником на ринку перестрахування;

г) всі відповіді правильні.

МАТЕРІАЛИ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Загальні вимоги

Виконання контрольної роботи є складовою частиною нав-

чального процесу і показує, як студент засвоїв теоретичний та прак-

тичний матеріал з курсу. Вона складається з трьох теоретичних питань

та практичного завдання.

Варіант завдання контрольної роботи обирається відповідно

до номера студента у списку деканату.

Перед початком виконання роботи необхідно підібрати реко-

222

мендовану літературу та вивчити її.

При виконанні контрольної роботи студенти повинні керува-

тися такими вимогами:

1) перед кожним етапом необхідно сформулювати його зміст

(назву теоретичного питання, зміст задачі);

2) відповіді на питання контрольної роботи повинні бути

конкретними за змістом, логічними за викладанням та стислими за

обсягом. Рекомендується для підтвердження конкретних думок

надати

фактичний статистичний матеріал за змістом питання. Не слід допус-

кати повторень, протиріч, відхилень від теми питання та граматичних

помилок;

3) контрольна робота повинна бути оформлена акуратно, на-

писана розбірливо; необхідно пронумерувати сторінки і залишити

поля для зауважень рецензента;

4) наприкінці роботи слід навести список використаної літе-

ратури, законодавчих та нормативних

документів;

5) якщо рецензент зробив у роботі свої зауваження, треба до

неї внести необхідні виправлення і доповнення;

6) обсяг роботи не повинен перевищувати 24 сторінок зошита.

Якщо контрольна робота виконується за допомогою комп’ютерного

набору, то вимоги до її оформлення такі: аркуш формату А4, шрифт

Times New Roman 14, інтервал – 1,5. Умовна рамка: ліве поле – 2,5;

праве – 1–1,5; верхнє

та нижнє – 2,0 см. Обсяг роботи не повинен пе-

ревищувати 15–20 сторінок. Перша сторінка роботи – титульна;

7) без перевіреної та зарахованої викладачем контрольної

роботи студент не допускається до здачі іспиту або заліку.

Контрольна робота зараховується, якщо студент отримав не

менше як “задовільно” за два та більше теоретичних питання, а також

обов’язково вирішив практичне завдання. Зміст практичного завдання

не повинен повторювати дані, які наведені в зразку.

Теоретичні питання

Варіант 1

1. Сутність економічної категорії страхового захисту суспіль-

ного виробництва.

2. Страхування відповідальності за неповернення кредитів.

3. Які тварини приймаються на страхування? Особливості виз-

начення розміру суми страхового відшкодування.

Варіант 2

1. Форми та методи організації страхового фонду. Характе-

ристика фондів, які створюють страховики.