Галімов А.В., Бастричев В.С., Михайловська І.М. Страхування: кредитно-модульний курс

Подождите немного. Документ загружается.

203

Рис. 12.1 – Власні кошти страховика

Так, Програмою розвитку страхового ринку України на 2001–

2004 рр. було передбачено підвищення мінімального розміру статут-

ного капіталу з 1 червня 2001 року до 500 тис. євро, з 1 січня 2003 року –

до 1 млн євро.

Для страховиків, які здійснюють страхування життя, з 1 січня

2002 року – до 750 тис. євро та з 1 січня 2003 року – до 1,5 млн євро.

Висока частка статутного фонду в загальній величині власних коштів

страховика розглядається як позитивна характеристика фінансового

стану компанії.

Ситуація з різким ростом статутних фондів страховиків під-

тверджує необхідність існування на страховому ринку нашої держави

потужних, фінансово надійних страхових організацій, що повинно зробити

привабливою для інвестування цю галузь народного господарства.

Слід зазначити, що при страхуванні спочатку передбачається

сплата страхової премії, а через деякий час – надання страхової

послуги у вигляді виплат страхового відшкодування. Час сплати премії

та виплати відшкодування не співпадають. Через те страховик повинен

акумулювати значні кошти в такому розмірі, щоб їх у будь-який

момент часу повинно бути достатньо для виконання страховиком умов

договору страхування. А для цього необхідно акумулювати страхові

платежі, що визначаються на підставі тарифів.

За допомогою обґрунтованих страхових тарифів забезпечується

оптимальний розмір страхового фонду. Чим вища вірогідність того,

що створений страховиком фонд виявиться достатнім для виконання

своїх страхових зобов’язань (виплати страхового відшкодування), тим

вищою є фінансова стабільність страховика.

Фінансовий стан може бути охарактеризовано як на коротко-

строкову, так і на довгострокову перспективу. У першому випадку го-

204

ворять про ліквідність і платоспроможність компанії, у другому – про

її фінансову стабільність. Обидві сторони економічного потенціалу

компанії взаємопов’язані, їх враховують при аналізі та визначенні

напрямів покращення фінансової надійності страхової компанії.

Статутний фонд формується відповідно до чинного законо-

давства за рахунок внесків засновників.

Група специфічних страхових фондів безпосередньо приз-

начена для виконання страховиком своїх зобов’язань щодо укладених

договорів.

Страховий фонд створюється за рахунок основної частини

нетто-ставки та використовується для здійснення страхових виплат

страхувальникам, тобто для виконання фінансових зобов’язань стра-

ховика за договорами страхування.

Фонди страховика являють собою певні відокремлені фінан-

сові ресурси, призначені для забезпечення безперервного відтворю-

вального процесу. Формування необхідних фондів є однією із умов

діяльності страховика (рис. 12.1).

Запасний фонд формується за рахунок ризикової. Страховий

та запасний фонди формують страхові резерви страховика.

Отже, джерелом створення страхового та запасного фондів є

нетто-ставка, яка представляє собою основну частину страхової премії.

Зазначені фонди не є власністю страховика, визначають зобов’язання

страховика, забезпечують реалізацію основної функції страхування –

здійснення страхового захисту.

Рис. 12.2 – Фонди страховика

Фонди страховика

Статутний фонд (капітал)

Специфічні страхові фонди:

1) страховий фонд;

2) запасний фонд;

3) гарантійний фонд:

– спеціальний фонд

(додатковий капітал);

– резервний фонд;

– нерозподілений прибуток

Резервний фонд (капітал)

205

Джерелом створення гарантійного фонду є власний капітал

страховика, який повинен забезпечити підвищення рівня його плато-

спроможності.

Джерелом резервного фонду є частина прибутку підприємства.

Розмір відрахувань до нього повинен становити не менше 5 % від

прибутку до досягнення ним розміру не менш як 25 % статутного

капіталу. Резервний капітал за певних умов може бути використаний

на покриття невиробничих втрат та збитків, а також для погашення

облігацій товариства й викупу акцій у випадку відсутності інших

коштів. Зазначений резерв використовується також у разі недостатності

коштів відповідних фондів на внутрішньогосподарські розрахунки.

Така ситуація може скластися в збиткові для страхової компанії роки.

Окрім відповідних фондів, страховик створює певні резерви,

що призначені забезпечити виконання зобов’язань страховика за май-

бутніми виплатами страхових сум і страхового відшкодування, під-

вищити надійність та платоспроможність страхової компанії.

Окрім того, страховики можуть створювати резерви для фінан-

сування заходів з попередження настання страхових випадків та інші

резерви. А із нерозподіленого прибутку створюються вільні резерви.

Для забезпечення виконання страховиками зобов’язань щодо

окремих видів обов’язкового страхування страховики можуть утворю-

вати централізовані страхові резервні фонди та органи, які здійснюють

управління цими фондами.

Резерв превентивних заходів (РПЗ) забезпечує реалізацію по-

переджувальної функції страхування, забезпечує фінансування витрат

на заходи із запобігання нещасних випадків, втрат чи пошкодження

майна. В структурі тариф-брутто належить до елементів навантаження.

Вільні резерви – частина власних коштів страховика, яка ре-

зервується з метою додаткового забезпечення платоспроможності

відповідно до прийнятої методики здійснення страхування.

Відрахування до централізованих страхових фондів мають

на меті забезпечити виконання страховиками своїх зобов’язань щодо

окремих видів страхування, як правило, визначених законодавчо. Дже-

релом їх є:

− відрахування від надходжень страхових платежів;

− внески власних коштів страховика (частина прибутку);

− доходи від розміщення тимчасово вільних коштів центра-

лізованих страхових резервних фондів.

−

206

Рис. 12.3 – Страхові

резерви

У світовій практиці страховий бізнес поділяється на ризикове

(загальне) страхування та страхування життя (рис. 12.3). Відповідно

страхові резерви поділяються на резерви:

− за ризиковими видами страхування (технічні);

− по страхуванню життя і накопичувальному страхуванню

(математичні).

Технічні резерви передбачають необхідним за законодавчою

нормою створення резервів премій та резервів збитків. До резервів

премій відноситься обов’язкове створення резервів незароблених

премій. Технічні резерви необхідні для покриття невиплачених зо-

бов’язань перед власниками страхових полісів.

Резерв коливань збитковості призначений для компенсації

витрат страховика на здійснення страхових виплат у випадках, коли

значення збитковості страхової суми у звітному періоді перевищують

очікуваний рівень збитковості.

Необхідно підкреслити, що у складі технічних резервів перед-

бачається створення резерву катастроф, який призначено для покриття

надзвичайного збитку, що є наслідком непереборної сили або мас-

штабної аварії, і який вимагає страхових виплат за великою кількістю

договорів.

Резерв незакінчених ризиків – створюється як доповнення до

резерву незароблених премій з метою компенсації дефіциту фінансо-

вих ресурсів у технічних резервах із-за можливого чи змушеного зани-

ження тарифів в умовах ринкової економіки.

Страхові резерви

Резерви і з страхування життя:

1) належних виплат страхових сум (обов’язковий);

2) довгострокових зобов’язань (обов’язковий)

Технічні резерви:

1) резерв премій (обов’язковий);

− резерв незароблених премій;

2) резерв збитків (обов’язковий);

− заявлених, але не виплачених;

− збитків, які виникли, але не заявлених;

3) додаткові резерви;

− від коливань збитковості;

− катастроф;

− незакінчених ризиків

207

Резерви зі страхування життя формуються окремо для за-

безпечення виконання зобов’язань зі страхових виплат із страхування

життя та медичного страхування за рахунок надходження страхових

платежів і доходів від інвестування коштів сформованих резервів за

цими видами страхування. Величина математичних резервів обчислю-

ється актуарно окремо за кожним договором з урахуванням темпів

зростання інфляції.

Страхові резерви згідно з чинним законодавством належить

розміщувати з урахуванням прибутковості, ліквідності та диверсифіко-

ваності. Вони мають бути представлені активами таких категорій:

− грошові фонди на розрахунковому рахунку;

− банківські вклади (депозити);

− нерухоме майно;

− цінні папери, що емітуються державою;

− цінні папери, що передбачають отримання доходу;

− права вимоги до перестраховиків;

− довгострокові інвестиційні кредити (для резервів із страху-

ванням життя);

− готівка

в касі в обсягах лімітів залишків каси, встановлених НБУ.

Фінансова надійність страхової компанії насамперед визна-

чається її рівнем платоспроможності, який має підтримуватись постійно.

Платоспроможність означає можливість і здатність страхо-

вика відповідати за своїми зобов’язаннями як зовнішнім так і внутрішнім.

Зовнішні зобов’язання – це зобов’язання перед страхувальни-

ками, бюджетом, позабюджетними цільовими фондами, контраген-

тами, своїми партнерами тощо. Їх обсяг є основним при визначенні

рівня платоспроможності страховика.

Внутрішні зобов’язання – це зобов’язання перед засновни-

ками, акціонерами, філіями, працівниками.

Умови забезпечення платоспроможності страховиків:

− наявність сплаченого статутного та гарантійного фондів

страховика;

− перевищення фактичного запасу платоспроможності стра-

ховика над розрахунковим нормативним запасом;

− створення страхових резервів, достатніх для майбутніх вип-

лат страхових сум і страхових відшкодувань.

У практиці страхування вважається, що якщо активи страхової

компанії більші, ніж прийняті зобов’язання, то вона має достатній рі-

вень платоспроможності. Згідно з чинним законодавством страховики

208

повинні відповідно до обсягів страхової діяльності підтримувати на-

лежний рівень фактичного запасу платоспроможності (нетто-активів).

Фактичний запас платоспроможності (ФЗП) страховика

визначається вирахуванням із вартості майна страховика: загальної

суми активів А∑ , суми нематеріальних активів НА

∑

та загальної

суми зобов’язань З∑ , у тому числі і страхових:

ФЗП = А

∑

– НА

∑

– З

∑

Нормативний запас платоспроможності страховика, який

здійснює ризикові види страхування (інші, ніж страхування життя),

повинен дорівнювати більшій із двох розрахованих величин.

Перша розраховується шляхом множення суми страхових пре-

мій за попередні 12 місяців на 0,18 (останній місяць буде складатися із

кількох днів на дату розрахунку), при цьому сума страхових премій

зменшується на 50 % премій, належних перестраховикам.

Друга розраховується шляхом множення суми страхових вип-

лат за попередні 12 місяців на 0,26 (останній місяць буде складатися із

кількох днів на дату розрахунку), при цьому сума страхових виплат

зменшується на 50 % виплат, що компенсуються перестраховиками

згідно з укладеними договорами перестрахування.

Нормативний запас платоспроможності страховика, що

здійснює страхування життя, на будь-яку дату дорівнює величині, яка

визначається шляхом множення величини резерву довгострокових

зобов’язань (математичного резерву) на 0,05.

У визначенні надійності страхової компанії та її можливості

ефективного функціонування розраховують показник ліквідності. Лік-

відність означає можливість страховика здійснювати поточні виплати

з поточних надходжень, тобто здатність платити негайно за своїми

терміновими зобов’язаннями. Необхідно підкреслити, що платоспро-

можність є більш широким, узагальнюючим показником по відношенню

до ліквідності.

Завдання для самостійної роботи

1. Визначте, як необхідно розуміти термін “фінансова надій-

ність страховика”. Які показники, подібні за змістом до цього показ-

ника, застосовують для промислових підприємств, банків?

2. Визначте, якими методами забезпечується платоспроможність

страховика. Котрий з них, на вашу думку, найбільш ефективний і чому?

3. Визначте, які економічні чинники

впливають на не обхід-

209

ність формування страховою компанією страхових резервів.

4. Графічно визначте склад страхових резервів за договорами

страхування, іншими, ніж страхування життя.

5. Визначте, як впливають відрахування у страхові резерви та

їх оцінка на загальних засадах.

Теми рефератів та доповідей

1. Складові фінансової надійності страхових компаній.

2. Платоспроможність страхових компаній та методи її розрахунку.

3. Формування страхових резервів для ризикових видів страху-

вання.

4. Особливості формування резервів зі страхування життя за

допомогою актуарних розрахунків.

5. Методика розрахунку тарифних ставок зі страхування життя

за допомогою таблиць демографічної

статистики.

6. Інвестиційна діяльність страхових копаній в Україні та в

країнах Європейського Союзу.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення фінансової надійності страховика.

2. Назвіть умови, що забезпечують фінансову надійність стра-

ховика.

3. Які показники застосовуються для оцінки фінансової надій-

ності страховика?

4. Як визначити значення показників нормативної та фактичної

платоспроможності

5. Яких заходів повинна вживати страхова компанія, щоб під-

вищувати свою платоспроможність?

6. Одноразові та річні внески зі страхування життя.

7. Якими принципами необхідно керуватися страховику при

формуванні збалансованого страхового портфеля?

8. Дайте визначення платоспроможності страховиків.

9. Які чинники забезпечують платоспроможність страховиків?

10. З якою метою утворюються страхові резерви?

11.

Визначте специфіку формування страхових резервів зі

страхування життя.

12. Від яких чинників залежить інвестиційна політика страхо-

вих компаній?

13. Що розуміється під попереджувальною діяльністю у стра-

210

хуванні?

14. Як визначається економічна ефективність попереджуваль-

них заходів?

15. Який склад страхових резервів за договорами страхування,

іншими, ніж страхування життя?

План практичного заняття

1. Поняття фінансової надійності страховика та методи її за-

безпечення.

2. Види резервів страховика та порядок їх утворення.

3. Платоспроможність страховика: умови її забезпечення та

методика визначення.

4. Розв’язування задач та вирішення тестових завдань.

Розв’язування задач

Задача 1. Страхова компанія “Промінь” має надходження

страхових премій в сумі 1,8 млн грн, перестраховикам сплачено

240 тис. грн. Страхові виплати – 1100 тис. грн, в тому числі компен-

совано перестраховиками – 120 тис. грн. Визначте нормативний показ-

ник платоспроможності.

Задача 2. У таблиці наведені дані щодо діяльності страхових

компаній (СК1 та СК2) у

поточному періоді. Використовуючи дані

таблиці, порівняти платоспроможність та доходність страхових компаній.

Показник діяльності страховика СК1, тис. грн СК2, тис. грн

Активи по балансу 8335,5 7081,4

Нематеріальні активи 20,7 13,5

Страхові резерви та інші зобов’язання по

балансу 3050,5 2347,7

Чистий прибуток (збиток) 601,4 249,3

Страхові премії 8554,3 5664,1

Сума премій, сплачених перестраховикам 699,4 247,6

Страхові виплати 4045 1879,4

Суми виплат, компенсованих

перестраховиками 3,8 0,4

Задача 3. Визначте фінансову стійкість через недостатність

коштів за страховими компаніями “Альфа” та “Бета”. Вихідні дані:

211

− у страхової компанії “Альфа” страховий портфель склада-

ється з 720 договорів, а у страхової компанії “Бета” – з 329 договорів;

− у страхової компанії “Альфа” середня тарифна ставка скла-

дає 2,0 грн зі 100 грн страхової суми, а у страхової компанії “Бета” –

2,8 грн зі 100 грн страхової суми.

Задача 4. Розрахувати рівень виплат і

дати оцінку збитковості

(вигідності) окремих видів страхування для страхової компанії “Про-

мінь” за такими даними:

− добровільним страхуванням наземних транспортних засобів

страхові виплати склали 100,25 тис. грн, сума страхових премій –

317,200 тис. грн, нетто-ставка – 5,2 грн, брутто-ставка – 7,5 грн зі

100 грн страхової суми;

− добровільним страхуванням відповідальності власників на-

земних транспортних

засобів страхові виплати склали 780,2 тис. грн,

сума страхових премій – 565230 грн, нетто-ставка – 8,1 грн, брутто-

ставка – 9,2 грн із 100 грн страхової суми.

Задача 5. Дати оцінку рентабельності страхової компанії, ви-

ходячи з таких умов: загальний обсяг страхових платежів склав

115 тис. грн, страхової виплати – 54 тис. грн, відрахування в страхові

резерви та запасні фонди – 2,5 тис

. грн, відрахування на превентивні

заходи – 1,2 тис. грн, витрати на ведення справи – 2,12 тис. грн.

Задача 6. У страхової компанії “Альфа” страховий портфель

складається з 340 укладених договорів, а у страхової компанії “Бета” –

з 240 договорів. Середня тарифна ставка зі 100 грн страхової суми у

страхової компанії “Альфа” – 0,33 грн, у страхової компанії “Бета” – 0,4 грн.

Визначте

ступінь недостатності коштів для кожної страхової компанії.

Задача 7. У таблиці наведені дані щодо діяльності страхової

компанії у поточному періоді. Сфера діяльності компанії – ризикове

страхування.

Показник

Значення показника,

тис. грн

Активи по балансу 7081,4

Нематеріальні активи 13,5

Високоліквідні активи 1230,8

Загальна сума зобов’язань по балансу 2347,7

Чистий прибуток 249,3

212

Страхові премії 5664,1

Сума премій, сплачена перестраховикам 247,6

Дебіторська заборгованість 526,5

Страхові виплати та витрати 1879,4

Використовуючи дані таблиці та дані додатка Г, розрахувати:

показник дебіторської заборгованості, показник ліквідності активів,

показник ризику страхування, зворотний показник платоспромож-

ності, показник доходності, показник обсягів страхування (андерай-

тингу), показник змін у капіталі (вважаємо, що змін не відбулося),

показник змін у сумі чистих премій за всіма полісами (вважаємо, що

змін не відбулося

), показник незалежності від перестрахування, показ-

ник відношення чистих страхових резервів до капіталу, показник до-

ходності інвестицій. Дати оцінку фінансового стану страховика на під-

ставі порівняння фінансових показників з нормативними значеннями.

Тестові завдання

Тест 12.1

1. Фінансова надійність страховика забезпечується:

а) розміром статутного фонду;

б) кількістю учасників страховика;

в) видами страхування, які проводить страховик;

г) величиною страхових резервів;

д) збалансованим страховим портфелем.

2. Фінансова стійкість страхової операції визначається:

а) як ступінь достатності коштів у страховому фонді зі страхової

операції;

б) здатність страхової компанії виконувати зобов’язання за раху-

нок ліквідних активів;

в) здатність страховика зберігати існуючий рівень платоспроможності;

г) усі відповіді правильні.

3. Страхові резерви, які формуються українським страховиками:

а) технічні резерви;

б) резерв збитків;

в) резерви належних виплат страхових сум;

г) резерви збитків, які заявлені, але не врегульовані;

д) резерви зі страхування життя.

4. Страхові резерви розміщуються згідно з принципами:

а) тільки прибуткованості;

б) прибуткованості, ліквідності, диверсифікованості, безпечності;