Екологічний атлас Харківської області

Подождите немного. Документ загружается.

Харків

2005

Харківська обласна державна адміністрація

Державне управління екології та природних ресурсів

у Харківській області

Головне управління житлово-комунального господарства

Харківської облдержадміністрації

Український науково-дослідний

інститут екологічних проблем (УкрНДІЕП)

видання друге, перероблене

atlas_ecologi_7_4_05.indd 1 18.04.2005 16:02:38

3.4. Обіг токсичних відходів 44

3.5. Побутові відходи 47

3.6. Електромагнітне випромінювання 47

4. Стан навколишнього природного середовища

4.1. Стан компонентів навколишнього природного середовища 51

4.1.1. Забрудненість приземного шару атмосфери 51

4.1.2. Оцінка якості поверхневих вод 51

4.1.3. Радіоактивне забруднення території 57

4.1.4. Забрудненість ґрунтів 57

4.2. Порушення стану природних компонентів 60

4.2.1. Еродованість ґрунтів 60

4.2.2. Підтоплення території 62

4.2.3. Зсуви 62

4.2.4. Просадні ґрунти 65

5. Забрудненість питної води та продуктів харчування

5.1. Забрудненість питної води 67

5.2. Забрудненість сільськогосподарських продуктів 67

6. Здоров’я населення

Загальна екологічна оцінка та районування території

Харківської області

Охорона навколишнього природного середовища

в Харківській області

8.1.

Управління природокористуванням та охороною

навколишнього природного середовища

8.2. Природоохоронна діяльність в Харківській області 77

Список використаної літератури 80

Вступ 3

Структура атласу та основні принципи екологічного

районування Харківської області

2. Загальний опис Харківської області

2.1. Географічне положення 7

2.2. Адміністративно-територіальний устрій 7

2.3. Орогідрографія та рельєф 7

2.4. Кліматичні умови 7

2.5. Природно-територіальні комплекси 12

2.6. Мінерально-сировинна база 12

2.7. Земельні ресурси і ґрунти 17

2.8. Водні ресурси 17

2.8.1. Поверхневі води 17

2.8.2. Підземні води 24

2.9. Рослинний і тваринний світ 24

2.10. Екологічна мережа 28

2.11. Рекреаційні ресурси 30

Антропогенний тиск на компоненти навколишнього

природного середовища

3.1. Розміщення населення та його щільність 33

3.2. Водокористування 33

3.2.1. Забори свіжої води 33

3.2.2. Використання води 36

3.2.3. Відведення зворотних вод 38

3.2.4. Скиди забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти 38

3.3. Викиди забруднюючих речовин в атмосферу 42

УДК 504.06(477.54):528.92/.93

ЗМІСТ

Редакційна рада:

М. М. Бєлан, А. В. Гриценко, А. Л. Дуленко, І. В.Капусник,

Г. Д. Коваленко, І. П. Колот, А. Л. Кравчук, І. С. Кратенко,

О. К. Кузін, С. А. Литвин, Є. Л. Макаровський,

А. П. Пономарьов, М. Л. Чмихало.

Голова редакційної ради

– А. В. Гриценко

Укладачі – І. В.Капусник, Є. Л. Макаровський

Науковий керівник розробки – Є. Л. Макаровський

Авторський колектив:

Є. Л.

Макаровський, О. В. Соловйов, Г. Д. Коваленко,

В. І. Вітько, О. Ю. Ієвлєва, О. В. Клімов, Є.Г. Кревєнець,

А. С. Яковлєва (УкрНДІЕП); І. В. Капусник, Ю. В. Таранік

(Державне управління екології та природних ресурсів

у Харківській області); Г. Г. Стріжельчик, І. А. Закопайло,

І. А. Гольдфельд (УкрНДІІНТВ); М. М. Ткаченко, В. М. Чего-

дайкін (Харківська ОблСЕС); Б. М. Борисенко (Інформа-

ційно-аналітичний центр обласного управління охорони

здоров’я); В. В. Яковлєв, Ю. П. Соколов (Харківська комп-

лексна геологічна партія); С. В. Размєтаєв, С. Ю. Пусто-

войтова (НДІ державного будівництва та місцевого

самоврядування Академії правових наук України);

С. А. Литвин, В. Д. Андрієнко, І. І. Лагутіна (Харківський

обласний центр з гідрометеорології); В. М. Жук (Хар-

ківський облводгосп).

Рецензенти:

доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки

і техніки України І. А. Шерєнков,

доктор технічних наук, професор М. Ф. Лагутін.

Автори висловлюють щиру подяку:

В. Є. Антоненку, Н. О. Білоцерковській (Сіверсько

донецьке

басейнове управління водних ресурсів); І. А. Артюніній,

Д. В. Топчію (Держуправління екології та природних ресурсів

в Харківській області); Г. О. Феклістовій (Головне управління

економіки Харківської облдержадміністрації); Г. А. Хлу-

дєєвій, Т. В. Говоровій (Головне обласне управління ста-

тистики в Харківській області); В. Д. Бабакіну (Харківський

філіал ДГП «Геоінформ») за корисні поради та постійну

допомогу при розробці атласу.

В. І. Вітько, О. Ю. Ієвлєва, О. В. Клімов, Є. Г. Кревєнець,

А. С. Яковлєва, І. В. Капусник, Ю. В. Таранік, Г. Г. Стріжельчик,

І. А. Закопайло, І. А. Гольдфельд, М. М. Ткаченко, В. М. Чего-

дайкін, Б. М. Борисенко, В. В. Яковлєв, Ю. П. Соколов,

С. В. Размєтаєв, С. Ю. Пустовойтова, С. А. Литвин,

В. Д. Андрієнко, І. І. Лагутіна, В. М. Жук.

2005 р.

ISBN 966-95223-7-4

Екологічний атлас Харківської області

atlas_ecologi_7_4_05.indd 2 18.04.2005 16:02:40

ВСТУП

Харківська область є однією з найбільших

областей України по території й населенню,

та має один з найбільш розвинутих народногос-

подарських комплексів. Розміщена на північному

сході країни, область межує як з найбільш промис-

лово розвинутими областями Донбасу та Дніпро-

петровською областю, так і з Російською Феде-

рацією. Все це обумовлює наявність низки еко-

логічних проблем, які суттєво впливають на якість

життя населення та умови господарювання.

У 2001 р. було підготовлено та надруковано

першу редакцію екологічного атласу Харківської

області [5]. Матеріали екологічного атласу показу-

вали, за яких умов Харківщина – її населення та на-

родногосподарський комплекс – вступили у третє

тисячоліття. Виходячи з поставленого завдання, за

базовий період було прийнято 2000 рік – останній

рік другого тисячоліття, і більшість даних, наведе-

них в атласі, відносились саме до цього періоду.

В атласі відображено основні характерис-

тики області, її природно-ресурсний потенціал,

описано антропогенний тиск на довкілля, стан та

порушення компонентів навколишнього природно-

го середовища, зображено розміщення та умови

життєдіяльності населення, комплексно оцінено

стан здоров’я людей.

Екологічний атлас Харківської області до-

сить широко використовувався як при рішенні

регіональних природоохоронних питань, так

і в якості пізнавального та навчального посібника

по Харківській області.

Це видання є другою редакцією екологічно-

го атласу Харківської області. Головним завдан-

ням оновлення атласу, складання та видання його

другої редакції є виправлення та уточнення деяких

даних, доповнення атласу новими матеріалами,

необхідність висвітлення яких визначилася у ході

спілкування з різними групами читачів і користу-

вачів, та оновлення розділів, характеризуючих еко-

логічний стан та умови життя мешканців області.

Друга редакція екологічного атласу

Хар-

ківської області складається з восьми основних те-

матичних розділів, поданих у вигляді таблиць, те-

матичних карт та відповідних текстових описів.

Як і в першій редакції, основною таксо-

номічною одиницею при створенні атласу зали-

шається адміністративно-територіальний район

як первинний суб’єкт системи державного уп-

равління, відповідальний за проведення еколо-

гічно безпечного господарювання та впроваджу-

ючий державну політику на своїй території. Тому

більшість матеріалів наведено стосовно районів

області.

Перший розділ «Структура атласу та основні

принципи екологічного районування Харківської

області» присвячено опису методичних засад, які

були використані при складанні нової редакції ат-

ласу. Описано систему екологічних оцінок, за якою

проводилися порівняльний аналіз і рангування, та

обґрунтовано вибір таксономічних одиниць, які

візьмуть участь у рангуванні.

Практика використання атласу показала

можливість та доцільність скорочення опису за-

гальних характеристик території області та її ре-

сурсного потенціалу. Другий розділ «Загальний

опис Харківської області» вміщує дані щодо за-

гальних характеристик області та її природно-ре-

сурсного потенціалу.

Тематичний розділ «Антропогенний тиск

на компоненти навколишнього природного се-

редовища» надає детальний аналіз антропоген-

ного тиску на компоненти навколишнього при-

родного середовища області в межах окремих

адміністративно-територіальних одиниць.

У розділі виявлені та охарактеризовані

найбільш важливі об’єкти, які суттєво впливають

на екологічний стан території.

У четвертому тематичному розділі «Стан нав-

колишнього природного середовища» висвітлені

якісні та кількісні характеристики стану компо-

нентів навколишнього природного середовища

області у зв’язку з дією антропогенних факторів у

розрізі адміністративно-територіальних одиниць,

поверхневих водних об’єктів та окремих тери-

торій. У цьому ж розділі надані матеріали щодо на-

явності та розповсюдження порушень природних

компонентів – ерозії ґрунтів, зсувів, підтоплення,

просадок ґрунтів.

П’ятий тематичний розділ «Забрудненість

питної води та продуктів харчування» присвячено

аналізу якості продуктів харчування та питної води –

важливого показника умов життя населення.

Включення цього розділу в атлас обґрунтоване

тим, що їжа та питна вода разом із атмосферним

повітрям є основними шляхами транспорту забруд-

нюючих речовин до організму людини.

Здоров’я населення є одним з найваж-

ливіших комплексних показників екологічного

стану території. У шостому тематичному розділі

«Здоров’я населення» вміщено основні показни-

ки здоров’я населення та проведено комплексний

порівняльний аналіз показників здоров’я насе-

лення (смертність загальна та дитяча, загальний

рівень захворюваності населення за категоріями,

поширеність хвороб за нозологічними формами)

в межах основних таксономічних одиниць.

Сьомий розділ присвячено комплексній

порівняльній оцінці екологічного стану території

області за її адміністративно-територіальними

одиницями. В ньому підведено результати еко-

логічного оцінювання та порівняльного аналізу те-

риторії регіону.

Останній, восьмий розділ «Охорона навко-

лишнього природного середовища в Харківській

області» присвячено опису організації та веден-

ня природоохоронної діяльності, що проводиться

як місцевими органами влади, спеціально упов-

новаженими органами державної влади та орга-

нами місцевого самоврядування, так і окремими

суб’єктами господарської діяльності, в тому числі

громадськими природоохоронними організаціями

області.

Матеріали атласу адресовані широким

верствам населення: адміністраціям різного

рівня, від органів місцевого самоврядування до

районних та обласної держадміністрації, керівни-

кам і фахівцям спеціально уповноважених органів

у галузі екологічної та санітарно-гігієнічної безпеки,

власникам, керівникам та відповідним спеціалістам

Екологічний атлас Харківської області

ВСТУП

atlas_ecologi_7_4_05.indd 3 18.04.2005 16:02:53

підприємств різних форм власності, що ведуть гос-

подарську діяльність на території області.

Матеріали атласу будуть корисними май-

бутнім інвесторам для ознайомлення з регіоном,

умовами проживання та можливостями господа-

рювання на його території.

Багато цікавого та корисного знайдуть в ат-

ласі фахівці в галузі природокористування та охо-

рони навколишнього природного середовища, які

працюють у напрямку екологічного та санітарно-

гігієнічного оздоровлення окремих територій та

області в цілому.

Матеріали атласу нададуть фактографічну

інформацію викладачам, учням та студентам, які

вивчають дисципліни, пов’язані з краєзнавством,

охороною навколишнього середовища і взаємодією

людини та довкілля, природокористуванням.

Мешканці області зможуть визначити умо-

ви проживання в своїй місцевості та порівняти ці

умови у різних адміністративно-територіальних

районах, дізнатися про вплив на довкілля конк-

ретних підприємств-природокористувачів.

Екологічний атлас Харківської області

є підсумком комплексу досліджень умов прожи-

вання населення області, її природно-ресурсного

потенціалу, аналізу умов функціонування її народ-

ногосподарського комплексу та стану навколиш-

нього природного середовища, які виконувались

за ініціативою обласної державної адміністрації.

Атлас створено творчим колективом

дослідників, до складу якого увійшли представ-

ники різних установ. Головною організацією-роз-

робником та редактором атласу є Український

науково-дослідний інститут екологічних проблем

Міністерства охорони навколишнього природного

середовища України.

В аналізі матеріалів та складанні другої

редакції атласу брали участь працівники Держав-

ного управління екології та природних ресурсів

у Харківській області І.В. Капусник, Ю.В.Таранік,

І. А. Артюніна, Д. В. Топчій.

В оновленні атласу брали участь пред-

ставники обласної санепідемстанції М.М. Тка-

ченко та В.М. Чегодайкін, інформаційно-аналі-

тичного центру обласного управління охорони

здоров’я Б.М. Борисенко, Головного управління

статистики у Харківській області А.А. Хлудєєва

і Т.В. Говорова, обласного центру з гідрометео-

рології С.А. Литвин, В.Д. Андрієнко та І.І. Ла-

гутіна, відділу КВВР Харківського облводгоспу

В.М. Жук, інституту «УкрНДІІНТВ» Г.Г. Стріжель-

чик, І.А. Закопайло, І.А. Гольдфельд, НДІ держав-

ного будівництва та місцевого самоврядування

Академії правових наук України С.В. Размєтаєв

та С.Ю. Пустовойтова.

Наукове керівництво розробкою атласу,

загальне редагування та розробка алгоритмів

узагальнення здійснювались Є.Л. Макаровським.

Комплект тематичних карт, представле-

них в атласі, підготовлено Є.Л. Макаровським,

О.В. Соловйовим, Є.Г. Кревєнцем, О.Ю. Ієвлє-

вою та А.С. Яковлєвою за допомогою інфор-

маційно-аналітичних систем «Інформаційно-

довідкова система екологічного менеджменту

Харківської області», «Регіональний кадастр

природних ресурсів Харківської області» та Сис-

теми інформаційного забезпечення державного

управління промисловими відходами в Харків-

ській області, створених на базі ГІС-технології.

В якості базової ГІС використовувалась на-

стільна картографічна система MapInfo 5.0.

Розділ перший «Структура атласу та основні

принципи екологічного районування Харківської

області» підготовлено Є. Л. Макаровським.

У розробці другого розділу «Загаль-

ний опис Харківської області» взяли участь

Є.Л. Макаровський, І.В. Капусник, Ю.В. Таранік,

С.А. Литвин, В.Д. Андрієнко, О.В. Клімов,

О.В. Соловйов, С.Ю. Булигін, В.В. Яковлєв.

При підготовці цього розділу були ви-

користані матеріали, підготовлені фахівця-

ми Харківського Національного університету

ім. В. Н. Каразіна: монографія «Харьковская

область: природа, население, хозяйство» за

редакцією А.П. Голікова, А.Л. Сидоренка [7]

та «Атлас Харківської області» [8] за редакцією

І.Ю. Левицького.

У розробці третього розділу «Антро-

погенний тиск на компоненти навколишньо-

го природного середовища» взяли участь

Є.Л. Макаровський, І.В. Капусник, Ю.В. Таранік,

Д.В. Топчій, О.В. Соловйов, Є.Г. Кревєнець,

О.Ю. Ієвлєва, А.С. Яковлєва.

У розробці четвертого розділу «Стан

навколишнього природного середовища» взя-

ли участь Є.Л. Макаровський, І.В. Капусник,

Г.Д. Коваленко, В.І. Вітько, Ю.В. Таранік,

І.А. Артюніна, В.Д. Андрієнко, І.І. Лагутіна,

С.Ю. Булигін, Г.Г. Стріжельчик, І.А. Закопайло,

І.А. Гольдфельд, О.В. Соловйов, Є.Г. Кревєнець,

О.Ю. Ієвлєва, А.С. Яковлєва.

Розділ п’ятий «Забрудненість питної води

та продуктів харчування» підготовлено М.М. Тка-

ченком, В.М. Чегодайкіним, Є.Л. Макаровським,

О.В. Соловйовим, О.Ю. Ієвлєвою.

Розділ шостий «Здоров’я населення» під-

готували Б.М. Борисенко, Є.Л. Макаровський,

О.В. Соловйов, О.Ю. Ієвлєва.

Розділ сьомий «Загальна екологічна оцінка

та районування території Харківської області»

підготовлено Є.Л. Макаровським, І.В. Капусником,

Ю.В. Тараніком, О.В. Соловйовим.

Розділ восьмий «Охорона навколишнього

природного середовища в Харківській області»

підготували І.В. Капусник, Ю.В. Таранік, Є.Л. Мака-

ровський, С.В. Размєтаєв, С.Ю. Пустовойтова.

ВСТУП

Екологічний атлас Харківської області

atlas_ecologi_7_4_05.indd 4 18.04.2005 16:03:25

Розділ 1. Структура атласу та основні

принципи екологічного районування

Харківської області

Екологічна ситуація завжди турбує люди-

ну, тому що суттєво впливає на стан її здоров’я та

соціальноекономічні умови життя. Тому оцінка еко-

логічного стану території, де проживає людина, та

аналіз причин, які викликали таке становище, такі

важливі для різних верств населення і так часто ви-

користовуються різними людьми та групами з різни-

ми цілями, в багатьох випадках далекими від суто

екологічних. Терміни «екологічна криза» та «ката-

строфічне екологічне становище» досить часто за-

стосовуються як в науковій літературі, так і в пресі,

викликаючи нездорові емоції населення.

Перш за все необхідно визначитись у термі-

нології. Відомо, що «екологічна оцінка – це виявлен-

ня стану середовища життєдіяльності або ступеня

впливу на неї сукупності факторів» [1]. Звичайно

під екологічним станом навколишнього природно-

го середовища розуміється спроможність довкілля

забезпечувати функціонування екологічних систем,

комфортність життєдіяльності людини та збережен-

ня фізикогеографічної основи територіальних при-

родних комплексів [2].

Оцінка екологічного стану території в

регіональному розрізі є основою екологічно безпеч-

ного природокористування та екологічного норму-

вання. Як зазначено в багатьох дослідженнях, метою

екологічного нормування є виявлення сукупності

критичних значень такого набору показників, при

яких екосистема досліджуваної території зберігає в

цілому свої якості. Визначення такого набору показ-

ників гранично допустимого антропогенного тиску

та їх критичних значень повинно базуватися на кон-

цепції стійкості екосистем до змін та пов’язаних з

нею принципах рангування порушень екосистем за

глибиною та ступенем їх оборотності.

З точки зору практичного використання для

оцінки екологічного стану території повинна бути роз-

роблена система показників стану окремих компо-

нент довкілля та границі їх значень. Ці показники по-

винні контролюватися існуючою системою держав-

ного екологічного моніторингу та бути доступними на

регіональному рівні. За результатами порівняльного

аналізу значень параметрів навколишнього природ-

ного середовища та заданими границями їх значень

робиться висновок щодо комплексної екологічної

оцінки території та проводиться порівняльний аналіз

її окремих частин. На жаль, єдиний відомий авторам

прототип такої системи показників було розроблено

та затверджено в Російській Федерації у 1992 р. [3],

але, як відомо, запропонована система практично не

використовується.

В Україні та інших країнах СНД практично

відсутня науково об

ґрунтована комплексна система

екологічного нормування навколишнього природ-

ного середовища на регіональному рівні. Існують

лише методи екологічного нормування окремих ком-

понентів довкілля, що засновані на використанні

гранично допустимих значень окремих показників їх

стану, в основному концентрацій вмісту шкідливих та

забруднюючих речовин, та деяких показників фізич-

ного стану цих компонентів.

Одним із важливих інструментів забезпе-

чення різних верств населення та представників

державних і господарчих організацій інформацією

щодо екологічного стану є складання та видання

екологічних атласів.

Методологія розробки екологічних атласів

регіонального та державного рівня все ще знахо-

диться в стадії осмислення та розробки, незважаю-

чи на появу досить великої кількості робіт. Так, крім

«Екологічного атласу Ростовської області» та «Оцінки

екологічного стану ґрунтовоземельних ресурсів

Московської області», яку теж можна віднести до

категорії екологічних атласів [2,4], першої редакції

«Екологічного атласу Харківської області» [5], мож-

на відзначити виданий нещодавно «Екологічний

атлас м. Києва» і відповідні екологічні та медико

екологічні атласи регіонів і великих міст – Москви,

Красноярська, Пермської області та ін.

Аналіз перелічених робіт свідчить, що хоч ос-

новні засади проведення таких робіт ідентичні, але

конкретні деталі розробок у ряді випадків суттєво

різняться. Відрізняються й принципи комплексного

екологічного районування території, хоча всі вони за-

сновані на застосуванні методів бальної оцінки.

Перша редакція екологічного атласу Хар-

ківської області розроблялася на базі методологічної

концепції системного підходу, яка обумовила логіку

досліджень при розробці атласу, послідовність його

побудови та структуру групування матеріалів. При

складанні атласу розробники виходили з принципів

системності, послідовності, комплексності та пріори-

тетності антропоцентристського підходу.

Структура екологічного атласу Харківської

області та принципи подання матеріалів в ньому

розроблялись, враховуючи мету створення атласу

та інтереси цільових груп, на які розраховано атлас.

Атлас повинен у концентрованій компактній формі

надати інформацію про область: її розміщення, по-

тенціал, антропогенний тиск та стан довкілля, де-

мографічну ситуацію, розподіл населення, його здо-

ров’я та умови проживання, і дати порівняльну оцінку

екологічного стану окремих адміністративнотери-

торіальних одиниць області, в першу чергу для осіб,

що приймають управлінські рішення.

У другій, переробленій редакції екологічного

атласу Харківської області автори дотримувались тих

самих методичних принципів, апробованих на попе-

редньому виданні атласу.

Матеріали атласу поділено на взаємопов’я-

зані тематичні розділи, кожен з яких складається

з низки відповідних тематичних карт і текстових

описів.

Структура екологічного атласу з переліком

тематичних розділів та відповідних тематичних карт

наведена в таблиці 1.

Всього до складу атласу увійшло 40 аркушів

тематичних карт.

За результатами аналізу наданих матеріалів

на кожній з тематичних карт розділів 3 – 6 атласу про-

ведено рангування території області за відповідни-

ми таксономічними одиницями: адміністративноте-

риторіальними районами, підприємствами, водними

об’єктами та ін.

За результатами узагальнень за тематич-

ними розділами в розділі 7 проведено узагальнену

оцінку екологічного стану території області та побу-

довано відповідну тематичну карту.

Узагальнення проводилось шляхом бальної

оцінки. Для кожної тематичної карти, яка увійшла до

переліку узагальнення, експертним шляхом визна-

чався провідний показник і шкала допустимих зна-

чень даного показника, що відповідає певному балу.

Результати узагальнення за кожним розділом оціню-

вались за бальною шкалою. Для коректного про-

ведення узагальнення за даними кожного розділу

необхідно, щоб у середині розділу кожен показник

оцінювався за однаковою кількістю балів, звичайно,

за своєю шкалою. Результати узагальнення в кожно-

му розділі оцінювались за чотирибальною шкалою.

Розділ 1. Структура атласу та основні принципи екологічного районування Харківської області

Екологічний атлас Харківської області

№ п/п Назва

1 2

Структура атласу та основні принципи екологічного районування Харківської області

Загальний опис Харківської області

2.1. Місце України в Європі та її адміністративно-територіальний устрій

2.2. Адміністративно-територіальний устрій області

2.3. Фізична карта області

2.4. Кліматичні умови

2.5. Ландшафти області

2.6.

Мінерально-сировинна база

2.6.1. Паливно-енергетичні корисні копалини

2.6.2. Неметалічні негорючі корисні копалини

Таблиця 1

Перелік тематичних розділів та карт екологічного атласу

Харківської області

atlas_ecologi_7_4_05.indd 5 18.04.2005 16:03:32

1 2

2.7. Земельні ресурси

2.8.

Водні ресурси

2.8.1. Поверхневі водні ресурси

2.8.2. Підземні водні ресурси

2.9.

Біоресурси

2.9.1. Рослинність

2.9.2. Тваринний світ

2.10. Екологічна мережа

2.11. Рекреаційні ресурси області

Антропогенний тиск на компоненти навколишнього природного середовища

3.1. Розміщення населення та його щільність

3.2.1. Забори свіжої води

3.2.2. Використання води

3.2.3. Зворотні води

3.2.4.1. Скиди забруднюючих речовин

3.2.4.2. Узагальнений рівень забрудненості зворотних вод

3.3.1. Антропогенне навантаження від стаціонарних джерел на атмосферне повітря

3.3.2. Антропогенне навантаження від автотранспорту на атмосферне повітря

3.4.

Обіг промислових відходів

3.4.1. Утворення відходів

3.4.2. Накопичення та розміщення відходів

3.5. Тверді побутові відходи

Екологічний стан компонентів навколишнього природного середовища

4.1.1. Забрудненість атмосферного повітря

4.1.2.

Оцінка якості поверхневих вод та їх ресурсної цінності

4.1.2.1. Оцінка забрудненості поверхневих вод за екологічною класифікацією

4.1.2.2. Оцінка забрудненості поверхневих вод за гігієнічною класифікацією

(господарсько-питне водокористування)

4.1.2.3. Оцінка забрудненості поверневих вод за гігієнічною класифікацією

(культурно-побутове водокористування)

4.1.3.

Радіоактивне забруднення території

4.1.3.1. Радіаційний фон на території області

4.1.3.2. Радіоактивне забруднення ґрунтів

4.2.

Порушення стану природних компонентів

Розділ 1. Структура атласу та основні принципи екологічного районування Харківської області

Таблиця 1 (продовження)

1 2

4.2.1. Використання та еродованість ґрунтів

4.2.2. Підтоплення території

4.2.3. Поширення зсувів та оцінка ризику

4.2.4. Просадні ґрунти

Забрудненість питної води та продуктів харчування

5.1. Забрудненість питної води

5.2. Забрудненість продуктів харчування

Здоров’я населення

6.1. Загальна захворюваність населення

6.2. Дитяча захворюваність

6.3. Смертність населення

Загальна екологічна оцінка та районування території Харківської області

7. Загальна екологічна оцінка

Охорона навколишнього природного середовища в Харківській області

лою (2) встановлюється ідентичний алгоритм роз-

поділу таксономічних об’єктів на групи незалежно

від інтервалу значень, яких набуває узагальнюючий

показник ПЕЯ, що допомагає зменшити значення

суб’єктивізму при узагальненні.

Комплексна екологічна оцінка ПЕЯ та її

результуючий бал

обчислювались для таких груп

показників:

1. Антропогенне навантаження на компоненти

довкілля.

2. Стан навколишнього природного середовища.

3. Якість питної води та продуктів харчування.

4. Здоров’я населення.

5. Комплексна екологічна оцінка – узагальнено по

групах показників 1 – 4.

За результатами бального значення показ-

ника П

для груп 1 – 5 визначався узагальнений по-

казник екологічного стану:

(3).

Слід пам’ятати, що отримані показники

якості мають не абсолютне, а відносне значення,

тому що обчислені тільки для районів Харківської

області.

Таблиця 1 (продовження)

Узагальнення за розділами проводилось

відповідно до описаного у [5,6], апробованого в пер-

шому виданні екологічного атласу алгоритму обчис-

лення показника екологічної якості (ПЕЯ):

(1),

де ПЕЯ – значення показника екологічної якості;

– значення домінуючого в розділі показ-

ника, бали;

пi

– значення додаткового показника, бали;

n – кількість додаткових параметрів у блоці.

Запропонований алгоритм більш повно враховує до-

даткові параметри. Звичайно, додаткові параметри

вважаються рівновагомими.

Відповідно до обчисленого значення ПЕЯ

об’єкту призначається бал П

(2),

де

– середньоквадратичне відхилення, П

min

–

мінімум отриманих значень ПЕЯ за сукупністю

рангованих одиниць.

На відміну від запропонованого в роботі [2]

підходу визначення узагальнюючого балу, за форму-

Екологічний атлас Харківської області

atlas_ecologi_7_4_05.indd 6 18.04.2005 16:03:36

Розділ 2. Загальний опис Харківської області

У цьому тематичному розділі наведено корот-

кий опис Харківської області. Описано географічне

положення області в межах України, її адміністратив-

ний устрій. Описано рельєф області та надані основні

дані щодо її річок. Зображені кліматичні умови об-

ласті. Наведені дані щодо побудови її природно-тери-

торіальних комплексів. Описано природно-ресурс-

ний потенціал області – мінерально-сировинну базу,

водні, фауністичні, земельні та рекреаційні ресурси.

Матеріали розділу проілюстровані на 14 тема-

тичних картах.

2.1. Географічне положення

Харківська область — одна з 25 територіаль-

них соціально-економічних систем України обласно-

го рангу. Область розташована на північному сході

України. Довжина області з півночі на південь скла-

дає 210 км, зі сходу на захід – 225 км. Площа області

складає 31,4 тис. км

(5,2% території України). За

цим показником область посідає 4 місце в країні,

поступаючись лише Одеській, Дніпропетровській та

Чернігівській областям.

Харківська область є прикордонною тери-

торією (див. карту 2.1). За показником ієрархічності

місцезнаходження в системі областей країни

Харківщина посідає 13 місце, поступаючись таким

областям, як Вінницька, Кіровоградська, Полтавська,

Черкаська, Київська та ін. [7, 8]. Віддаленість тери-

торій від центру країни, як свідчить економічна історія,

не сприяє їх розвитку. Однак безпосереднє сусідство

області з паливно-металургійною базою України,

індустріальними областями Донбасу і Придніпров’я

підвищує її економічний потенціал, що значною мірою

компенсує сучасну «периферійність» місцезнаход-

ження. До того ж Харківщина зберігає зручне транс-

портно-географічне положення на перетині міжна-

родних шляхів «північ–південь» і «схід–захід». Область

перетинають автомобільні та залізничні магістральні

шляхи, завдяки яким вона має вихід до Донбасу, Кри-

му, Кавказу, до Чорного та Балтійського морів, до

багатьох промислових центрів за межами України.

2.2. Адміністративно-територіальний устрій

На 01.01.2004 р. у складі області 27 адмініст-

ративних районів, 381 сільська рада, 18 міст, у тому

числі 7 міст обласного підпорядкування, 61 селище

міського типу, 1683 сільські населені пункти.

Адміністративно-територіальний устрій об-

ласті подано на карті 2.2

2.3. Орогідрографія та рельєф

В орографічному відношенні територія

Харківської області знаходиться на розі трьох вели-

ких регіонів: Середньоруської височини на півночі,

Донецького кряжу на південному сході і Дніпровсько-

Донецької низини. Відповідно до розташування мак-

симальних висот на півночі (236 м абсолютної висоти

у Золочівському районі і 226,7 м у Великобурлуцькому

районі), загальний стік річок, що належать до басейну

Сіверського Дінця, спрямований на південь, а в цент-

ральній частині області – на південний схід (карта 2.3).

Абсолютні оцінки поверхні також досягають макси-

мальних висот на південному сході (235 м в Ізюмсько-

му районі).

Західна частина території області має загаль-

ний ухил на південний захід і належить до басейну

Дніпра. Тут протікають ліві притоки р. Ворскла – річки

Мерла і Коломак, а також р. Орель із її притоками Ор-

чик, Берестова, Багата, Орелька, і на невеликій ділянці

на півдні області – р. Самара з її притокою Тернівкою.

Велика частина площі області належить до басейну

Сіверського Дінця, включаючи водозбори самого

Дінця, довжина якого по території області складає 378

км, та його найбільшої лівої притоки річки Оскіл, дов-

жина якої в межах області 168 км, а також інших при-

ток, у т.ч. правих – річок Уди, Лопань та Харків, Мжа,

Берека (і Бритай), Сухий Торець, і лівих – річок Вовча,

Хотомля, Гнилиця, Великий Бурлук, Балаклійка, Ізю-

мець, не враховуючи дрібніших.

Мінімальні оцінки поверхні біля урізу Сівер-

ського Дінця на півночі області складають 102 м аб-

солютної висоти, на її південному сході – 59 м абсо-

лютної висоти. Мінімальні оцінки заплави р. Орель на

південному заході області – 73 м. Таким чином, загаль-

ний перепад висот на території області досягає дуже

значного розміру – 177 м.

Плоскі вододільні простори досить рівномір-

но розчленовані річковими долами і балками, басей-

ни яких у верхів’ях часто мають деревоподібну фор-

му в плані. Самі доли відрізняються чітко вираженою

асиметрією: вони мають звичайно круті праві схили

і положисті, майже завжди терасовані ліві схили.

Фізична карта області з висотами та гідрогра-

фічною сіткою зображена на карті 2.3 даного атласу.

2.4. Кліматичні умови

Клімат Харківської області, клімат України

і загалом клімат Землі на цей час знаходяться в ста-

дії змін, причиною яких значною мірою є природні

фактори, а також антропогенний тиск на навко-

лишнє природне середовище. Ці зміни призводять

до екстремальних метеорологічних і кліматичних

явищ, і як наслідок – до несприятливих умов для

життя і діяльності людини. Клімат є визначальним

фактором в таких галузях, як сільгоспвиробництво,

промисловість, транспорт, виробництво та ви-

користання енергоносіїв, водокористування, за-

безпечення відпочинку та існування людини та в

інших сферах економічної діяльності. Інформація

про клімат забезпечує прийняття оптимальних

рішень в усіх напрямках життєдіяльності людини.

Клімат визначається як опосередкований

стан атмосфери, взятий за відповідний відтинок

часу для конкретного географічного району. Кліма-

тичні умови позначаються на настрої та самопочутті

людей, формують їх характер. Останнім часом

клімат все частіше визнається одним із найцінніших

ресурсів на Землі.

Клімат Харківської області помірно континен-

тальний, і його континентальність підвищується в на-

прямку з північного заходу на південний схід.

На формування клімату впливає цілий ряд

факторів, особливо географічна широта, яка обумов-

лює кількість сонячної радіації, що отримує земна

поверхня. Велике значення має атмосферна цирку-

ляція. Завдяки їй на клімат області впливає клімат се-

редньо та більш віддалених територій: Атлантичного

океану, Арктики та Азіатського континенту і навіть пу-

стель Африки. Деякий вплив на клімат області справ-

ляють Чорне та Азовське моря. Це робить клімат

нестійким, більш теплим зимою та помірним літом.

Оскільки довжина Харківської області з заходу

на схід незначна, а коливання висот невеликі, варіації

клімату даної території неістотні.

Клімат області характеризується широким пе-

реліком метеорологічних параметрів, найбільш ваго-

мими з яких є атмосферний тиск, температура, опа-

ди та вітер.

Характеристика основних метеорологічних

параметрів у Харківській області наступна: найтеп-

ліший місяць – липень, а найхолодніший – січень.

Амплітуда середніх місячних температур складає

28°С ( від +21°С у липні до -7° С у січні).

Слід зазначити, що в останні роки мали

місце значні відхилення середньомісячних величин

від багаторічних в напрямку збільшення. Так, у січні

2002 року середньомісячна температура повітря

перевищувала норму на 1,5 – 2,5°С, у 2003 році

на 1,0°С. За даними спостережень метеостанцій

Харківської області, за останні 25 років у більшості

випадків січень вирізнявся нестійкою погодою із

значними коливаннями температури повітря, ча-

стими відлигами та перевищенням середніх бага-

торічних показників температури повітря на 2 – 4°С.

Липень 2002 року був спекотним, середньо-

місячна температура повітря становила 24,0 – 25,5

°С

і була вищою за норму на 4 – 5°С. Максимальна

температура в найспекотніші дні підвищувалась до

36 – 39°С. У 2003 році липень був також теплим і в ок-

ремі дні середньодобова температура повітря пере-

вищувала багаторічні величини.

Аномальний температурний режим відмічав-

ся також у травні 2000 року, коли спостерігались замо-

розки у повітрі до 3° морозу, на поверхні ґрунту до 5°

морозу в період з 2 по 5 травня та з 13 по 16 травня.

Річна кількість опадів коливається від 497 мм

до 608 мм. Найбільша кількість опадів відмічається

у північно-західних (Коломак, Богодухів, Золочів) та

північно-східних (Великий Бурлук) районах області,

найменша – в центральних районах (Балаклійський,

Первомайський, Шевченківський).

Найбільша кількість опадів, що відмічалась в об-

ласті, становить 744 мм (1919 рік), найменша – 319 мм

(1957 рік).

Зміна суми опадів у холодний період року

чітко простежується в напрямку зменшення з півночі

на південь, в теплий період року – з півдня на північ.

В останні роки на території області часто спо-

стерігаються стихійні гідрометеорологічні явища:

сильні зливи, сильні дощі, град, снігопади, що призво-

дять до значних збитків у господарствах області.

Найбільш значними ці явища спостерігались

у 2002 році, коли сильну зливу відмітили метеостанції

Харкова – 64 мм, Лозової – 55 мм. У 2003 році силь-

ний дощ спостерігався на метеостанціях Куп’янськ –

57 мм, Комсомольське – 55 мм, Печеніги – 114 мм, Ко-

ломак – 56 мм, Харків – 68 мм, Лозова – 55 мм.

Дуже сильний снігопад спостерігався у січні

2003 року: на метеостанції Коломак відмічено опадів

49 мм, Красноград – 51 мм, Комсомольське – 55 мм,

Куп’янськ – 53 мм, при цьому висота снігового покри-

ву становила 20 – 25 см, а мінімальна температура

повітря знижувалась до 22 – 29° морозу.

Середньорічні показники швидкості вітру на

більшій частині області становлять 3,5 – 4,0 м/сек.

Максимальні величини швидкості вітру на території

області відмічаються 20 – 25 м/сек. Найбільш силь-

ний вітер за останні роки спостерігався 10 жовтня

2003 року зі швидкістю 28 м/сек. (Золочів, Куп’янськ),

але якщо взяти весь період спостережень, по тери-

торії області мали місце випадки, коли швидкість

вітру сягала більше 35 – 40 м/сек. (Богодухів – 1969

рік, Харків – 1950 рік, Комсомольське – 1969 рік).

Основні кліматичні характеристики території

області за даними обласного центру з гідрометеоро-

логії наведені на тематичній карті 2.4. На карті зобра-

жено розподіл середньорічної кількості опадів (з ша-

гом 10 мм), ізотерми середніх місячних температур

липня та січня.

Харківська область має досить великий по-

тенціал для розвитку вітрової енергетики. На карті 2.4

для метеостанцій обласного центру з гідрометеоро-

логії нанесені дані щодо швидкості та повторюваності

вітру та побудована роза вітрів.

Більша частина території області, включаючи

Екологічний атлас Харківської області

atlas_ecologi_7_4_05.indd 7 18.04.2005 16:03:39

Карта 2.1. Місце України в Європі та її адміністративно-територіальний устрій

Екологічний атлас Харківської області

atlas_ecologi_7_4_05.indd 8 18.04.2005 16:03:43

У М О В Н І П О З Н АЧ Е Н Н Я :

Карта 2.2. Адміністративно-територіальний устрій області

Екологічний атлас Харківської області

atlas_ecologi_7_4_05.indd 9 18.04.2005 16:03:45

У М О В Н І П О З Н АЧ Е Н Н Я :

Карта 2.3. Фізична карта області

Екологічний атлас Харківської області

atlas_ecologi_7_4_05.indd 10 18.04.2005 16:04:53