Екологічний атлас Харківської області

Подождите немного. Документ загружается.

Карта 3.2.4.1. Скиди забруднюючих речовин

У М О В Н І П О З Н АЧ Е Н Н Я :

Екологічний атлас Харківської області

atlas_ecologi_7_4_05.indd 41 18.04.2005 16:07:50

За даними проведеного аналізу статистичної

звітності за формою 2-ТП (водгосп), підприємства

Харківської області скидають в поверхневі води

24 різні забруднюючі речовини (таблиця 3.2.4.2).

Якщо прорангувати ці забруднюючі речовини за ком-

плексним показником УПС, можна зробити висновок

щодо їх сумарного внеску в забруднення поверхне-

вих вод області. Найбільш вагомою забруднюючою

речовиною є азот нітритний, потім йдуть нафтопро-

дукти, сполуки міді та Cr

, органічні речовини, сполу-

ки азоту і т.д.

Зазначимо, що за допомогою узагальненого

показника скиду УПС можна проводити аналіз ступе-

ня очистки зворотних вод від забруднюючих речовин,

тобто оцінювати результативність роботи водоочисних

споруд.

Для проведення такого аналізу узагальне-

ний показник скидів забруднюючих речовин за УПС

підприємства-водокористувача (групи підприємств

району або сумарний скид у водний об’єкт), що ски-

даються в обраний водний об’єкт, треба розділити на

величину відповідного об’єму стічних вод. У результаті

отримуємо комплексний показник умовної кратності

розбавлення зворотних вод (КРЗВ), який вимірюється

в разах та показує узагальнений за всіма забруднюю-

чими речовинами ступінь концентрованості зворотних

вод, що відводяться у водні об’єкти.

Як і узагальнений показник скиду, КРЗВ є

комплексним показником, який застосовується тільки

для порівняльного аналізу. За фізичним змістом КРЗВ

є аналогом узагальненої концентрації вмісту всіх на-

явних забруднюючих речовин, обчислених у ГДК,

у зворотних водах.

Якщо обчислити показник кратності розбав-

лення зворотних вод, в яких присутня тільки одна

забруднююча речовина, то даний комплексний по-

казник буде дорівнювати концентрації цього забруд-

нювача в зворотній воді, обчисленій в ГДК даної речо-

вини.

Підсумки аналізу результативності водоохо-

ронних заходів, узагальнені за адміністративно-

територіальними одиницями області, наведені на

тематичній карті 3.2.4.2. На цій тематичній карті

Розділ 3. Антропогенний тиск на компоненти навколишнього природного середовища

Таблиця 3.2.4.1

Забруднення поверхневих водних

об’єктів за УПС

Назва водного об’єкту Сумарний скид за УПС,

тис. м

р. Уди

5464469,5

р. Лопань

3050956,0

р. Сіверський Донець

253637,9

р. Вел. Тернівка

181582,9

р. Оскіл

158218,9

р. Студенок

78754,1

р. Середня Балаклійка

36885,4

р.Тетлега

32413,1

р. Гнилиця

29653,3

р. Мож

24614,6

р. Коломак

17307,7

р. Берестова

16223,2

р. Мерчик

16187,6

р. Мокрий Мерчик

15769,2

Канал Дніпро – Донбас

10048,0

р. Бритай

9409,9

р. Вел. Бурлук

6666,7

р. Багата

6421,1

р. Сухий Торець

6282,1

р. Орелька

5824,0

р. Яр Білий

5486,4

р. Джгун

4615,4

р. Мерефа

3955,5

р. Харків

3794,6

р. Вовча

3441,3

р. Роганка

3418,3

р. Котелевка

3333,3

р. Вільховатка

1575,1

р. Крайня Балаклійка

1103,8

р. Гнилиця

1063,6

р. Мерла

807,2

р. без назви

758,9

Таблиця 3.2.4.2

Перелік забруднюючих речовин,

що скидались в поверхневі води

Харківської області в 2003 р

Забруднююча речовина

Сумарний скид за

УПС, тис. м

Азот нітритний 6930000,0

Hафтопродукти 3456520,0

Mідь 2620500,0

Xром

1835100,0

БПК5 1830713,8

Азот амонійний 1440000,0

Азот нітратний

892923,7

Окислюваність біхроматна

829353,5

Залізо загальне

696342,0

Сульфати

622788,0

CПАР 353686,0

Фосфати

258853,9

Cума іонів 227042,1

Xлориди

100272,8

Феноли

65200,0

Xром

51920,0

Aлюміній 17460,0

Mарганець

6600,0

Hікель 3680,0

Цинк 2990,0

Hатрій 1118,2

Mагній 459,3

Kальцій 310,2

Cвинець

39,0

р. Немишля

540,0

р. Лозовенька

133,9

р. Берека

89,3

б. Княжна

44,6

р. Вшива

8,0

р. Гомільша

2,0

р. Грайворонка 0,0

представлені складові адміністративно-терито-

ріального розподілу області, ранговані за узагаль

не-

ним показником КРЗВ, та підприємства-водокорис-

тувачі з найбільш концентрованими за узагальненою

кратністю розбавлення зворотних вод скидами.

Результати аналізу за показником КРЗВ пока-

зують, що узагальнений показник забрудненості зво-

ротних вод по області складає 25,4.

Найбільш забруднені зворотні води з уза-

гальненою кратністю більше 150 ГДК скидають в по-

верхневі водні об’єкти підприємства Харківського,

Валківського та Сахновщанського районів.

Серед підприємств області найбільш забруд-

нені зворотні води скидають: в р. Роганку – ДП «Завод

Електроважмаш», в р. Мож – дослідний завод ФТІНТ,

в р. Багату – Сахновщанське КДВКП «Водоканал»,

в р. Мокрий Мерчик – газопромислове управління

«Харківгазвидобування», в р. Берестова – Заче-

пилівське ВКУ ВКП «Облводоканал», в р. Уди – сана-

торій «Рай-Оленівка», та Барвінківське ВКУ – в річку

Сухий Торець. Узагальнена кратність перевищення

ГДК цими підприємствами перевищує показник 100.

Загальна забрудненість зворотних вод за

річками області наведена в таблиці 3.2.4.3.

Результати аналізу останніх двох карт розділу

показують наявність великих проблем з очисткою

зворотних вод в районах області сільськогоспо-

дарської орієнтації, які не вважаються серйозними

забруднювачами поверхневих вод.

Так, за узагальненим показником забруд-

неності зворотних вод у 2003 році до найгірших

належали Сахновщанський, Валківський та Заче-

пилівський райони.

Проведений аналіз показує, що підприємства

з великою узагальненою концентрацією вмісту забруд-

нюючих речовин КРЗВ мають, як правило, відносно не-

великий об’єм зворотних вод, які відводяться в середні

та малі річки області. При цьому в абсолютній більшості

випадків такі стоки скидаються неочищеними або не-

достатньо очищеними, завдаючи непоправної шкоди

водним екосистемам та забруднюючи малі річки.

Наведені дані показують, що при існуючому

стані охорони природи водні об’єкти області ще довго

будуть забрудненими.

3.3. Викиди забруднюючих речовин

в атмосферу

За даними статистичних спостережень за

формою 2-ТП (повітря), у 2003 р. на території

Харківської області 858 підприємств здійснювали

викиди забруднюючих речовин з 30733 стаціонарних

джерел в атмосферу.

Протягом 2003 р. загальні викиди шкідли-

вих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних

джерел склали 148,3 тис. тонн проти 146,7 тис. тонн

сумарних викидів у 2000 р. За той же період сумар-

на кількість забруднюючих речовин від пересувних

джерел склала 138,5 тис. тонн (у 2000 р. – 127,5 тис.

тонн).

Екологічний атлас Харківської області

atlas_ecologi_7_4_05.indd 42 18.04.2005 16:07:57

Карта 3.2.4.2. Узагальнений рівень забрудненості зворотних вод

У М О В Н І П О З Н АЧ Е Н Н Я :

Екологічний атлас Харківської області

atlas_ecologi_7_4_05.indd 43 18.04.2005 16:08:04

На карті 3.3.1 представлені результати ран-

гування районів Харківської області за сумарним

обсягом викидів забруднюючих речовин в атмосфер-

не повітря стаціонарними джерелами, та основні

підприємства-забруднювачі атмосферного повітря.

За даними «Доповіді про стан навколишнього

природного середовища в Харківській області в 2003

pоці» [9], по районах області основними забруднюва-

чами атмосферного повітря зі стаціонарних джерел

залишаються Зміївський район із Зміївською ТЕС (за-

гальний викид в атмосферне повітря в 2003 р. на рівні

99,4 тис. тонн), Харківський район (з підприємствами

м. Харкова) із викидами в 12,3 тис. тонн; Балаклійський

район з ВАТ «Балцем» (загальний обсяг викидів по рай-

ону 11,3 тис. тонн) та Чугуївський район з сумарними

викидами в обсязі 5,74 тис. тонн.

Валківський, Дергачівський, Красноградсь-

кий, Краснокутський та Куп’янський райони з сумар-

ними обсягами викидів близько 2,0 – 2,8 тис. тонн

складають наступну групу. Найменший сумарний

обсяг викидів в Печенізькому та Зачепилівському

районах – менше 0,01 тис. тонн.

Як і в минулі роки, основними забруднювача-

ми атмосфери залишаються підприємства Міненерго

України, на частку яких припадає більше 80% загаль-

ного обсягу викидів шкідливих речовин у повітря від

стаціонарних джерел. До їх числа входять Зміївська

ТЕС, ДП ТЕЦ-5, ДП ТЕС-2 «Есхар», ЗАТ «ТЕЦ-3».

Значний вплив на рівень забруднення атмосферного

повітря справляють підприємства НАК «Нафтогаз Ук-

раїни»: Газопромислове управління «Шебелинкагаз-

видобування», Харківське ЛВУМГ, Краснокутське НГЛ,

Шебелинське ЛВУМГ, а також ВАТ «Балцем».

За 2003 р. Зміївською ТЕС викинуто 99,2

тис. тонн забруднюючих речовин, що в порівнянні з

2000 р. (95,2 тис. тонн) більше на 5%. Протягом 2003

року збільшилися викиди забруднюючих речовин в

атмосферне повітря від Хрестищинського уп-

равління бурових робіт, управління «Укрбургаз»,

Куп’янського лінійного управління магістральних

газопроводів, Шебелинського лінійного управління

магістральних газопроводів, Краснокутського наф-

тогазопромислу, ВАТ «Курганський бройлер», Пер-

вомайського державного підприємства «Хімпром».

Ряд промислових підприємств Харківщини,

таких як Харківське лінійне управління магістраль-

них газопроводів, ВАТ «ХТЗ ім. С. Орджонікідзе»,

ДП ТЕС-2 «Есхар» у 2003 р. порівняно з 2002 р.

зменшили викиди в атмосферу.

Просторовий розподіл джерел забруднення

на території області має такий вигляд. Найбільшу

кількість джерел викидів забруднюючих речовин

розміщено в м. Харкові та Харківському районі –

близько 18 тис. Далі йдуть Балаклійський район

(2,4 тис. джерел), м. Куп’янськ з районом (1300

джерел), Красноградський район (923), Дер-

гачівський район (872), м. Ізюм та Ізюмський

район (800), Зміївський район (600). В інших рай-

онах області кількість джерел забруднення атмо-

сферного повітря значно менша.

Ситуація з викидами забруднюючих речовин

в атмосферне повітря від автотранспорту в області

залишається гострою. Викиди від автотранспорту

в 2003 р. складали, за даними обласного управління

статистики, 138,5 тис. тонн. Сумарний обсяг викидів

від пересувних джерел забруднення атмосферно-

го повітря вже зрівнявся з викидами промислових

підприємств.

Автотранспорт завжди був одним із най-

значніших джерел забруднення атмосферного по-

вітря. Його внесок у загальний обсяг викидів вели-

ких промислових міст і мегаполісів України з року

на рік коливається в інтервалі від 40 до 60 відсотків.

У Харківській області впродовж 2003 р. цей внесок

становив 48,3%.

На карті 3.3.2 показано забруднення атмо-

сферного повітря пересувними джерелами забруд-

нення.

Слід зазначити, що основною причиною

інтенсивного забруднення атмосфери автотранс-

портом є головним чином експлуатація технічно

застарілого автомобільного парку (за деякими

оцінками, до 80%), низька якість паливно-мастиль-

них матеріалів, аварійний стан доріг, зменшення

кількості контрольно-регулювальних пунктів на

підприємствах, невідпрацьовані режими швидкос-

ті дорожнього руху, особливо в містах. Особливо

це стосується м. Харкова та його центральних рай-

онів. Схема забудови центральної частини міста,

що створена за радіальним принципом, не розрахо-

вана на транспортні потоки в такому обсязі, відсутні

необхідні лінії «зеленої хвилі», об’їзні маршрути,

дорожні розв’язки, підземні пішохідні переходи.

Стан доріг не відповідає існуючим нормативам.

У результаті велика кількість автомобілів рухається

через центральні райони міста з повільною швидкіс-

тю та з великою кількістю зупинок, що призводить до

надмірного витрачання пального і є причиною понад-

нормової загазованості атмосферного повітря.

Зростає потік автотранспорту, який вже був

в експлуатації тривалий час і має значну зношеність

двигунів. Автомобільний парк області поповнюється

в основному машинами імпортного виробництва,

для яких характерні високий ступінь стиску і жив-

лення паливом з високим октановим числом. Еко-

логічний контроль палива, що використовується,

проводиться в недостатніх обсягах. Кількість авто-

транспорту, що використовує для знешкодження

вихлопних газів каталізатори, досить незначна.

Різко впала технічна оснащеність АТП, у то-

му числі контрольно-діагностичною апаратурою,

внаслідок чого погіршився рівень організації відом-

чого екологічного контролю.

Крім того, поруч з кордонами області існують

потужні джерела забруднення Донецької області,

викиди якої завдяки атмосферному переносу по-

трапляють на територію Ізюмського, Барвінківсько-

го та Близнюківського районів. Забруднюючі речо-

вини, що викидаються в повітря в Луганській об-

ласті (міста Рубіжне, Лисичанськ, Сєвєродонецьк),

впливають на стан повітряного басейну над Ізюмсь-

ким районом. На хімічний склад повітря Лозівського

району впливає м. Павлоград Дніпропетровської

області.

Атмосферне повітря є транспортом забруд-

нення і в якості екологічного фактора впливає на

значну частину території області.

3.4. Обіг токсичних відходів

Згідно з державною статистичною звітністю

за формою № 1 (токсичні відходи), у 2003 р. в області

утворилося 49,6 тис. тонн токсичних відходів, у тому

числі 381,8 тонн відходів 1 класу небезпеки (0,0008%

від загального обсягу утворення відходів); 2,12 тис.

тонн відходів 2 класу небезпеки (4,3%); 19,3 тис.

тонн відходів 3 класу небезпеки (39%)

; 27,8 тис. тонн

відходів 4 класу небезпеки (56%).

За даними державної статистичної звітності

за формою № 14-МТП «Звіт про утворення, викорис-

тання і поставку вторинної сировини і відходів вироб-

ництва», протягом 2003 року в області утворилось:

шлаків ливарного виробництва – 10,840 тис. тонн;

золи і золошлакових відходів теплових електростанцій

та інших спалювальних установок – 685,544 тис. тонн;

сумішей формувальних відпрацьованих – 23,675 тис.

тонн; дефекату – 161,273 тис. тонн; брухту і відходів

чорних металів – 159,107 тис. тонн; брухту і відходів

кольорових металів – 1984,454 тис. тонн; відходів

паперу та картону – 6,263 тис. тонн; полімерної сиро-

вини – 1,097 тис. тонн; склобою – 1,461 тис. тонн. За-

гальна кількість золи і золошлакових відходів тепло-

вих електростанцій та інших спалювальних установок

на кінець звітного року склала 26,237 млн тонн.

За рік по області було використано у влас-

ному виробництві 13,685 тис. тонн відходів, у тому

числі: 138,95 тонн – відходів 1 класу небезпеки;

752,73 тонн – 2 класу; 235,79 тонн – 3 класу та 12,6

тис. тонн – відходів 4 класу небезпеки.

Сумарно впродовж року було знешкоджено

14,08 тис. тонн відходів, у тому числі відходів 1 класу

небезпеки – 0,8 тонн, 2 класу – 82,5 тонн, 3 класу –

11,4 тис. тонн та 4 класу небезпеки – 2,6 тис. тонн.

Таблиця 3.2.4.3

Забрудненість зворотних вод,

що скидаються в поверхневі води

Харківської області

Назва водного об’єкту

Узагальнений показник

забрудненості за КРЗВ

р. Багата

150,7

р. Мокрий Мерчик

144,1

р. Уди 80,2

р. Сухий Торець

73,4

р. Вел. Бурлук

66,0

р. Джгун 57,7

р. Студенок

56,1

р. Вел. Тернівка

52,2

р. Мож 51,7

р. Коломак

36,6

р. Гнилиця

36,0

р. Мерчик 35,1

р. Середня Балаклійка

26,7

р. Яр Білий 26,1

р. Оскіл 25,5

р. Харків 21,5

р. Гнилиця 21,0

р. Берестова

20,7

р. Берека

20,3

р. Орелька 20,0

р. Лопань

16,8

р. Бритай

15,9

р. Роганка 11,7

р. без назви

11,1

р. Мерла 8,6

р. Котелевка

7,9

р. Немишля

7,8

р. Вовча 6,1

р. Мерефа

6,0

р. Вільховатка 6,0

р. Тетлега

5,8

р. Вшива

5,0

р. Лозовенька

4,1

р. Сіверський Донець 3,1

Канал Дніпро–Донбас

3,0

р. Крайня Балаклійка

2,7

р. Гомільша

0,9

б. Княжна 0,5

р. Грайворонка

0,0

Розділ 3. Антропогенний тиск на компоненти навколишнього природного середовища

Нове сховище для збереження пестицидів у м. Лозова

Екологічний атлас Харківської області

atlas_ecologi_7_4_05.indd 44 18.04.2005 16:08:10

Карта 3.3.1. Антропогенне навантаження від стаціонарних джерел на атмосферне повітря

У М О В Н І П О З Н АЧ Е Н Н Я :

Екологічний атлас Харківської області

atlas_ecologi_7_4_05.indd 45 18.04.2005 16:08:11

Карта 3.3.2. Антропогенне навантаження від автотранспорту на атмосферне повітря

У М О В Н І П О З Н АЧ Е Н Н Я :

Екологічний атлас Харківської області

atlas_ecologi_7_4_05.indd 46 18.04.2005 16:08:14

Впродовж року в поверхневі сховища ор-

ганізованого складування (поховання) відправлено

6159,8 тонн відходів, що складає близько 12% від

загального обсягу утворення відходів. З них відходів

1 класу небезпеки – 1,615 тонн; 2 класу – 2,035 тонн;

3 класу – 5,194 тис. тонн; 4 класу небезпеки – 962

тонни.

Загальна кількість відходів у сховищах ор-

ганізованого складування на 01.01.2004 р. складає

1575,13 тис. тонн.

На тематичній карті 3.4.1 наведено інфор-

мацію про обіг промислових відходів в області. Вихо-

дячи з того, що в процесі промислового виробництва

утворюються відходи різних класів небезпеки, для

порівняльного аналізу та рангування адміністратив-

них одиниць за обсягами утворення відходів та їх

накопичення було використано комплексний показ-

ник загального утворення відходів (П

зув

) всіх класів

небезпеки:

зув

= 5000*М

+500*М

+50*М

+М

(5),

де M

, M

– умовні одиниці, значення яких

дорівнюють кількості утворених/накопичених від-

ходів за класами небезпеки (1, 2, 3 та 4 відповідно)

[20]. Розмірність П

зув

– тонн/рік.

На карті наведено дані про зведену щіль-

ність утворення токсичних відходів за комплексним

показником, обчисленим за даними статистичної звіт-

ності про обіг промислових відходів за формулою (5).

За показником зведеної щільності утворення

токсичних відходів у найгіршому стані – Харківський

та Куп’янський райони. Далі за показником зведеної

щільності утворення відходів йдуть Великобурлуць-

кий і Балаклійський райони.

На наведеній карті показано основні

підприємства-утворювачі токсичних відходів, теж

ранговані за комплексним показником П

зув

Впродовж 2003 р. найбільшу кількість токсич-

них відходів за комплексним показником було утво-

рено на ТОВ «Владар», Куп’янському локомотивному

депо, службі електропостачання м. Харкова, локомо-

тивному депо ст. Основа, ДП «Завод ім. Малишева»,

Харківському державному авіаційному виробничому

підприємстві, Зміївській ТЕС, заводі Шевченка, га-

зовидобувному підприємстві «Шебелинкагазпром»

та інших.

На тематичній карті 3.4.2 показано райони об-

ласті та міста обласного підпорядкування, відранго-

вані за зведеною щільністю накопичення токсичних

відходів на квадратний кілометр території станом на

01.01.2004 р.

З районів області за цим показником

у найгіршому стані Харківський, Балаклійський та

Лозівський райони.

На карту також нанесено основні місця

розміщення відходів. Слід зазначити, що протягом

останніх років в області не вирішується проблема з

екологічно безпечним розміщенням високотоксич-

них відходів 1 та 2 класів небезпеки.

Номенклатура утворення різноманітних про-

мислових відходів обумовлена галузевою структу-

рою промисловості області, до складу якої входять

електроенергетична, машинобудівна, металооб-

робна, цементна та харчова промисловості. На цей

час зареєстровано 469 видів відходів з визначени-

ми хімічним складом та фізичними властивостя-

ми, у тому числі для 130 видів відходів визначено

підприємства (виробництва) щодо їх утилізації.

Підприємства області неспроможні вико-

ристати або знешкодити всю кількість відходів

1 та 2 класів небезпеки, що утворюється за рік. Так,

для 32 визначених відходів 1 класу, які утворюються

на підприємствах області, тільки для шести визна-

чено підприємства або виробництва з їх утилізації.

Для токсичних відходів 1 та 2 класів небезпеки в об-

ласті не визначено місця їх безпечного поховання

В області існує 8 відомчих полігонів промис-

лових відходів, які займають площу 636 га. Ці відомчі

полігони теж зображено на карті 3.4.2. На діючі п’ять

відомчих полігонів промислових відходів загальною

площею 423 га видаляють свої відходи 3 та 4 класів

небезпеки підприємства АТ «ХарП», ВАТ «ХТЗ», ВАТ

«Куп’янський ливарний завод», Зміївська ТЕС та

ВАТ «Лозівський ковальсько-механічний завод».

Протягом 2003 року на вказані діючі поліго-

ни було видалено 595,3 тис. тонн відходів. Загальна

кількість накопичених відходів на кінець 2003 р. на ві-

домчих полігонах склала 27,8 млн тонн, з яких значна

кількість знаходиться у Зміївському та Куп’янському

районах. Основною екологічною проблемою наявних

полігонів є відсутність моніторингу стану підземних та

поверхневих вод в місцях їх розташування.

Основні підприємства, що накопичують на

своїй території промвідходи, теж зображено на карті

3.4.2. Найбільшу кількість промислових відходів на-

копичено на території ТЕС-2 «Есхар», заводі ім. Ма-

лишева, заводі транспортного обладнання, заводі

«Електроважмаш».

На виконання Загальнодержавної програми

поводження з токсичними відходами протягом 2003

року в області проводився комплекс заходів щодо

організації безпечного поводження з токсичними

відходами, зокрема, з непридатними до використан-

ня пестицидами та їх сумішами, яких у Харківській

області на цей час накопичилось 1111,66 тонн, що

зберігаються у 131 сховищі.

Основні сховища невідомих, заборонених

та непридатних до використання пестицидів теж

показано на карті 3.4.2.

Ситуація в сфері поводження з відходами

в області з кожним роком ускладнюється. Якщо

раніше найбільші обсяги відходів утворювалися на

державних підприємствах-велетнях, які знаходили-

ся під жорстким контролем відповідних екологічних,

санітарних, прокурорських та інших служб, і на цих

підприємствах щорічно розроблялися і виконували-

ся плани та природоохоронні заходи щодо зниження

відходів, проводилося лімітування, то на сьогодні си-

туація змінилася.

У зв’язку з бурхливим і не завжди під-

контрольним розвитком сфери приватного бізнесу –

торгівлі, медицини, побутової хімії – зростання

відходів, що утворюються при цьому, набуває поміт-

ного значення. Очевидно, що в подальшому не-

обхідно звернути увагу на цю проблему.

3.5. Побутові відходи

Тверді побутові відходи (ТПВ) є одним із не-

безпечних джерел забруднення, перш за все бак-

теріологічного, поверхні землі, поверхневих і підзем-

них водних ресурсів та атмосфери. Забруднення

ґрунтів внаслідок розміщення ТПВ є одним з основ-

них джерел інфекційних захворювань людини.

За даними Головного управління житлово-

комунального господарства Харківської облдерж-

адміністрації, в області щорічно утворюється при-

близно 1,5 млн м

ТПВ, в тому числі в м. Харкові – 920

тис. м

. Офіційно в області тверді побутові відходи

розміщуються на 63 полігонах розміщення ТПВ, час-

тина з яких вже вичерпала свій ресурс. Це відносить-

ся до полігонів ТПВ м. Харкова в Дергачівському рай-

оні, міст Куп’янськ, Лозова та Чугуїв.

Із загальної кількості полігонів твердих по-

бутових відходів стан 18 можна охарактеризувати

як критичний. Вони знаходяться в таких гідрогео-

логічних умовах, що за відсутності вчасно розроб-

лених та впроваджених заходів з локалізації впливу

інфільтрату та забрудненого поверхневого стоку

найближчим часом будуть збільшуватися масштаби

забруднення підземних вод. Лише незначна части-

на звалищ знаходиться в більш-менш задовільному

стані і не створює потенційної небезпеки для при-

родного середовища (м. Красноград, смт. Бабаї,

смт. Нова Водолага).

На більшості полігонів відсутні паспорти, не

ведеться або тільки розпочато облік відходів. На ба-

гатьох полігонах разом з ТПВ накопичуються і про-

мислові відходи, виходячи з офіційно дозволено-

го за санітарно-гігієнічними нормами прийому на

розміщення відходів 3 та 4 класів небезпеки.

Розміщення полігонів ТПВ наведено на тема-

тичній карті 3.5.

Однак фактично справи значно гірші. Тверді

побутові відходи утворюються всюди, де живе лю-

дина. В тих населених пунктах, де відсутня цент-

ралізована система збору та вивозу твердих побуто-

вих відходів, населення вивозить сміття та інші про-

дукти життєдіяльності на несанкціоновані звалища

ТПВ, які стихійно утворюються в багатьох населених

пунктах, в тому числі в містах обласного підпорядку-

вання, періодично ліквідуються та утворюються на

новому місці

3.6. Електромагнітне випромінювання

Серед фізичних факторів довкілля, які не-

гативно впливають на здоров’я населення, все

більшого значення набувають електромагнітні поля.

Моніторинг електромагнітних полів та джерел

електромагнітного випромінювання в області ве-

де санітарно-епідеміологічна служба Міністерства

охорони здоров’я.

За даними ОблСЕС, джерелами електро-

магнітного випромінювання в області є 11 радіоло-

каційних станцій, Харківський обласний радіотеле-

центр, 17 телетрансляторів, 1 телепередавач, 6 пе-

редавачів радіомовлення з частотною модуляцією

та 9 ліній електропередач напругою 330 кВ і вище.

Широке впровадження системи стільникового

зв’язку супроводжується експлуатацією базових

станцій трьох операторів стільникового зв’язку.

За даними ОблСЕС, у 2003 р. перевищен-

ня гранично допустимих рівнів електромагнітно-

го випромінювання спостерігалось на території

м. Чугуїв, де в межах санітарно-захисної зони

радіолокаційної групи Харківського інституту льот-

чиків розміщено житлові будинки. Перевищення

санітарних норм щільності потоку електромагнітно-

го випромінювання складає 37,5 – 102,5 рази.

Аналіз санітарно-гігієнічного стану електро-

магнітного випромінювання у Харкові виявив нако-

пичення джерел електромагнітного випромінювання

в Київському, Дзержинському та Червонозаводсько-

му районах, щільність випромінювання у яких не пе-

ревищує гранично допустимий рівень.

Розділ 3. Антропогенний тиск на компоненти навколишнього природного середовища

Сміттєспалювальний завод «Південна залізниця», м. Люботин

Пересувна сміттєспалювальна установка ПСУ-150

Екологічний атлас Харківської області

atlas_ecologi_7_4_05.indd 47 18.04.2005 16:08:16

У М О В Н І П О З Н АЧ Е Н Н Я :

Карта 3.4.1. Утворення відходів

Екологічний атлас Харківської області

atlas_ecologi_7_4_05.indd 48 18.04.2005 16:08:18

Карта 3.4.2. Накопичення та розміщення відходів

У М О В Н І П О З Н АЧ Е Н Н Я :

Екологічний атлас Харківської області

atlas_ecologi_7_4_05.indd 49 18.04.2005 16:08:22

Карта 3.5. Тверді побутові відходи

У М О В Н І П О З Н АЧ Е Н Н Я :

Екологічний атлас Харківської області

atlas_ecologi_7_4_05.indd 50 18.04.2005 16:09:04