Дуднікова І.І. Безпека життєдіяльності

Подождите немного. Документ загружается.

При отруєнні лугами промити шлунок 10 літрами теплої

води або 1% розчином лимонної чи оцтової кислоти, дають

пити лимонний сік, відправляють у лікарню.

Отруєння ліками і алкоголем. Передозування ліками, нео#

бережність дітей веде до отруєння ліками. При передозуванні

болезахисними і температурознижуючими ліками (анальгін,

аспірин, промедол) настає порушення, гальмування і збуд#

ження центральної нервової системи, парез капілярів, поси#

лена віддача тілом тепла, потіння, слабкість, сонливість. Про#

водять реанімаційні заходи, слід промити шлунок.

При отруєнні алкоголем (смертельна доза 8 грам на 1 кг ма(

си тіла 8 х 70 = 560 грамів). Алкоголь діє на серце, судини,

шлунок, печінку, нирки, головний мозок. При важкому

сп’янінні людина засинає з переходом до втрати свідомості.

Може бути блювання, самовиділення сечі, різке пригнічення

дихального центру, рідке неритмічне дихання, параліч цен(

трів дихання і смерть. Слід подати свіже повітря, викликати

блювання, дати гарячий чай, каву. Необхідно провести реані(

маційні заходи.

Передозування снодійним (барбамілом, нембуталом). Вини(

кає гальмування нервової системи, сон переходить в несвідо(

мий стан з паралічем дихання. Людина блідне, дихання повер(

хневе, неритмічне, з хрипом. Слід промити шлунок, викликати

блювання, провести штучне дихання та масаж серця.

Отруєння наркотиками (морфіном, опіумом) зумовлює за#

паморочення, блювання, слабкість, сонливість, глибокий сон,

втрату свідомості, параліч дихання, ціаноз губів у потерпілого,

зіниці різко звужені. Необхідно провести реанімаційні заходи.

Тепловий і сонячний удар. Тепловий удар – гостропротікаю#

чий стан людини, зумовлений перегріванням організму внас#

лідок довгої дії температури зовнішнього середовища.

Сонячний удар – безпосередня дія прямих сонячних про(

менів на голову людини, що викликає важке перегрівання і

пошкодження головного мозку. Виникає запаморочення,

слабкість, біль в ногах, спині іноді блювання. Потім шум у ву(

хах, потемніння в очах, задишка, серцебиття, ціаноз обличчя,

прискорення і сповільнення пульсу, втрата свідомості, судо(

ми, галюцинації, зростання температури до 41°С. Дихання не(

рівне, настає параліч легенів. Потерпілого необхідно перенес(

141

на рівну поверхню, роблять штучне дихання і непрямий ма(

саж серця.

При набряку гортані спостерігається шумне затруднення

дихання, посиніння шкіри. Накладають холодний компрес на

карк, ноги кладуть в гарячу воду. Підшкірно вводять 1 мл 2%

димедролу. При потребі лікарі роблять трахеотомію – вводять

трубку в розсічену трахею.

При заваленні землею стискається грудна клітка і ускладню(

ється відтік крові, тиск венозної системи зростає, що призво(

дить до розриву дрібних вен обличчя і шиї. Різко погіршується

дихання. Розвивається синдром травматичного роздавлення. У

тканинах накопичуються токсичні речовини, які викликають

важку інтоксикацію, аніроз, порушують функцію серця, печін(

ки, нирок. При потребі очищають рот, гортань, накладають

джгути, терміново транспортують в стаціонар.

Отруєння отрутохімікатами. В сільському господарстві от#

рути застосовують для боротьби з бур’яном, а також гербіциди,

пестициди, фунгіциди, арборициди тощо. Хвороба починається

через 15(60 хвилин. З’являються симптоми ураження нервової

системи: підвищене слиновиділення, виділення мокроти, пітли#

вість, прискорене шумне дихання з хрипом, неспокій, настає су#

дома ніг, параліч м’язів, зупинка дихання, асфіксія, смерть.

Долікарська допомога: негайно відправляють потерпілого в

стаціонар, дають пити 8 краплин 0,1% атропіну, 2 таблетки бе(

ладонни, проводять штучне дихання, промивають шлунок во(

дою з активованим вугіллям, з шкіри отруту змивають стру(

менем води.

Отруєння кислотами і лугами. Виникають великі площі

опіку порожнини рота, гортані, шлунково(кишкового тракту,

шлунку, пізніше настає вторинне отруєння серця, печінки, ле#

генів, нирок, руйнування тканин.

Поверхня опіку рихлішає, біліє, розпадається. Біль в роті,

за грудиною, блювота. Сильний больовий шок. Можливий

набряк гортані з наступним розвитком асфіксії, серцева слаб(

кість, колапс.

При отруєнні кислотами промивають шлунок теплою во(

дою з перманганатом калію: 20 грамів на 1 літр води, виклика(

ють штучне блювання, дають пити молоко, рослинну олію, бі(

лок яєць.

140

Чужорідне тіло вуха, носа, очей, дихальних шляхів, кишково#

го тракту.

Чужорідне тіло вуха. Живі і неживі комахи (таргани, бло#

шиці, мухи, мошки, коралі, ґудзики, горох тощо) часто пот#

рапляють в зовнішній слуховий прохід, найчастіше у дітей.

Неспеціалістові надавати долікарську допомогу суворо за(

боронено. Але при живих чужорідних тілах слуховий апарат

заливають водою, спиртом, олією після чого комахи гинуть.

При потраплянні чужорідного тіла в ніс (кулька, ягоди, па(

пір тощо) слід сильно висякатися, видаляти неспеціалісту за(

боронено.

Чужорідне тіло очей. Дрібні негострі предмети (пісок, мош(

кара) затримуються на кон’юнктиві (слизовій оболонці),

внаслідок чого виникають сльозотеча, печуть очі, з’являється

кон’юнктивіт, почервоніння очей.

Терти очі не можна, виймають чужорідне тіло ватним там(

поном, змоченим у розчині борної кислоти. Очі закрапують

для профілактики інфекції 30% розчином сульфацилу натрію.

Чужорідне тіло дихальних шляхів призводить до асфіксії

(розмова під час їжі, хвороба надгортання). Предмети потрап(

ляють у горло чи трахею, виникає приступ різкого кашлю,

спазм голосових зв’язок, задуха. Потрібно різко і сильно від(

кашлянути. Потерпілого кладуть животом на зігнуте коліно

(як утопленика) голову опускають якнайнижче і ударом руки

по спині зрушують грудну клітку, відправляють потерпілого в

лікарню (в разі потреби).

Чужорідне тіло шлунково#кишкового тракту (цвяхи, шпиль(

ки, кнопки). Дрібні і округлі предмети проходять трактом і ви(

ходять з калом. Гострі і великі предмети можуть ушкодити внут(

рішні органи і викликати кровотечу потерпілого, кишкову

непрохідність. Слід їсти багато мокрого хліба, картоплю, капус(

ту, моркву, при появі болю за грудиною і в животі слід негайно

викликати лікаря.

Гострі захворювання очеревини. Гострий живіт, запалення

очеревини (перитоніт) або внутрішньочеревна кровотеча. Це

може бути гострий апендицит, перфоративна виразка шлунку,

гострий холецистит, грижа, гостра кишкова непрохідність,

гострий панкреатит.

143

ти в тінь, зняти одяг, покласти на землю, піднявши голову, об(

лити холодною водою, накласти холодні компреси, дати пити

холодних напоїв, подати нашатир під ніс, краплі Зеленіна, ва(

лер’янку, провести реанімацію.

4.2.9. Укуси скажених тварин, отруйних змій і комах

Укуси скажених тварин. Сказ – небезпечне вірусне захво#

рювання, ураження клітин головного і спинного мозку. Вірус

передається від скажених тварин із слиною під час укусів

псів, котів тощо. Вірус потрапляє в мозок через рану на шкірі

чи через рану слизової оболонки. Інкубаційний період триває

12–60 днів і призводить до смерті.

Долікарська допомога негайно зупинити кровотечу, обро(

бити рану і шкіру біля неї йодом, марганцівкою, винним спир(

том, накласти марлеву пов’язку і відправити в лікарню.

Укуси отруйних змій (вогненна змія, гадюка тощо) – дуже

небезпечні для життя, виникає різкий біль, червоніє рана і

шкіра, швидко росте припухлість по ходу лімфатичних вуз#

лів, з’являються червоні смуги, сухість в роті, спрага, сонли#

вість, блювання, понос, судоми, зупинка дихання, симптоми

характерні для отруєння.

Долікарська допомога: негайно вище рани накласти джгут,

розрізати шкіру до появи крові розжареним ножем, поставити

на рану банку для відсмоктування (кусок вати змоченої в

спирті, запалюють в середині банки 1–2 секунди, витягують і

швидко прикладають банку до місця укусу). Після відсмокту(

вання рану обробляють розчином марганцівки, накладають

асептичну пов’язку. Використовують знеболюючі, лід поки

велика пухлина і вводять протизміїну сироватку. Дають моло(

ко, чай. Реанімація при рості пухлини шиї і т.п. Антигюризм –

найкраща протизміїна сироватка.

Укуси отруйних комах. При укусах бджіл і ос – різкий біль,

припухлість, алергійні явища. При групових укусах можлива

смерть. Долікарська допомога: вийняти жало зі шкіри і обро#

бити уражене місце антисептиком, гідрокортизоновою маззю.

Отрута павуків викликає сильний біль, спазми м’язів, жи(

вота. Обробляють рану марганцівкою. Знеболюючі покращу(

ють загальний стан потерпілого. Дають пити глюконат каль(

цію, призначають специфічну антисироватку.

142

Первинна реакція на опромінення. Симптоми первинної

реакції: нудота і блювання від кількох хвилин до 3 діб. Настає

загальна слабкість, запаморочення, головний біль, сонливість,

почервоніння склер і шкіри, сухість в роті, тахікардія. Вира(

жений лейкоцитоз, лімфопенія, лімфоцитопенія.

Прихований період. Самопочуття хворого поліпшується,

зменшується нудота, припиняється блювання, нормалізуєть(

ся температура тіла, іноді порушення сну і пригнічення психі(

ки триває постійно. Протягом 2(5 тижнів спостерігається

прогресуюча лейкопенія, тромбоз, спустошення кісткового

мозку, зменшується кількість пропронормоцитів, проміело(

цитів, мегакаріоцитів.

Період розпалу променевої хвороби. Розпочинається зав(

жди гостро, з вираженими клінічними симптомами. Розвива(

ється інтоксикація організму, повне його отруєння: зміни в

слизовій оболонці кишечнику, порушення проникності його

стінок, потрапляють в кров токсини і бактерії. Внаслідок цьо(

го – нудота, блювання. Спостерігається безсоння, спрага, про(

нос. Температура тіла піднімається до 40°С. Настає млявість,

депресія, випадає волосся, на 12 добу спостерігається сухість і

лущення шкіри. Виразки кровоточать. Спонтанні кишково(

шлункові розлади, внутрішні крововиливи. Бронхопневмо(

нія, абсцеси, гангрена, крововиливи в роті, язик сухий, стома(

тит. Некротична ангіна, лейкемія, знижуються імунозахисні

властивості організму.

Період відновлення. Загальний стан потерпілого поступо(

во поліпшується, температура тіла в нормі, функції крові нор(

малізуються, епітелізуються виразки, через 6 місяців вирос(

тає волосся. Термін 2(5 місяців.

Профілактика гострої променевої хвороби (ГПХ). До про(

філактичних заходів, скерованих на зменшення поглинання

організмом енергії проникаючої радіації, на підвищення стій(

кості організму до її впливу, індивідуальні і колективні засоби

захисту, часткова і повна санобробка потерпілих, радіопроек(

тори (радіозахисні препарати), які підвищують імунологічну

реактивність організму.

145

Стан хворого різко погіршується. Його слід негайно від(

правити до лікарні. Симптоми: гострий біль у шлунку, рапто(

ва і несподівана, нудота, блювання, закреп, відсутність газів.

При запальному процесі очеревини має місце різке напру(

ження м’язів передньої черевної стінки і біль при пальпації

живота, біль виникає при зніманні руки від хворого місця.

Внутрішня черевна кровотеча – явище гострого малокрів’я,

з’являється блідість, слабкість, холодний піт, слабне і частить

пульс, падає артеріальний тиск, рівень гемоглобіну. Може дій(

ти до перитоніту, малокрів’я і смерті.

Долікарська допомога: відтранспортувати потерпілого не(

гайно в лікарню, на живіт покласти лід, заборонено ставити

клізми, промивати шлунок, давати проносне, антибіотики,

горілку.

4.2.10. Перша допомога при радіаційних ураженнях

Негативні наслідки виникають внаслідок дії на організм іо(

нізуючого випромінювання в таких випадках: одноразового

зовнішнього гамма(нейтронного випромінювання, зовніш(

нього впливу бета( і гама(випромінювань від РР хмари, дов(

готривалого впливу зовнішніх β( і γ(випромінювань, внутріш(

нього випромінювання від радіонуклідів (заражені харчові

продукти, вода тощо). Настають зміни в системі кровотворен(

ня, змінюється клітинний склад периферійної крові, знижу(

ється вміст лімфоцитів (поновлюється протягом 2(х місяців).

Опромінюється кістковий мозок, зменшується кількість гра(

нулоцитів і еритроцитів. Розвивається лейкопенія. Знижу(

ється кількість тромбоцитів, внаслідок чого порушуються

процеси зсідання крові. Відбуваються зміни в шлунку, пору(

шуються секреторна і моторна функції шлунка, виникають

органічні зміни. Виразки на слизовій оболонці. Порушуються

процеси травлення знижується апетит, зменшується вага тіла.

Зміни в ділянці нервової системи, печінки, підшлункової за(

лози, ендокринної системи мають опосередкований характер.

При дозі опромінення 1 Гр виникають функціональні пору(

шення в легенях, пневмонія. Особливо чутливі до РР статеві

залози, що згубно діє на репродуктивну функцію. Масова за(

гибель клітин в інтерфазі призводить до променевої хвороби

мозку. Виникають інфекційно(запальні ускладнення.

144

концентрація небезпечних сполук у повітрі перевищена у 15

разів. Особливе занепокоєння викликає швидке піднімання

рівня мертвої сірокисневої зони Чорного моря. Каскад з 6 во(

досховищ на Дніпрі призвів до затоплення та виключення з

сільськогосподарського виробництва понад 500 тис. га родю(

чих ґрунтів. За останні 30 років сільські угіддя втратили 2

млн. га землі. На території, радіоактивно забрудненій після

Чорнобильської катастрофи, проживає 2,4 млн. чоловік, з них

понад 500 тис. дітей. У 2000 році 416 тис. осіб померли із(за

серцево(судинних хвороб, понад 100 тис. – від раку, 7800 – від

туберкульозу, тисячі людей гинуть через невпинне погіршен(

ня криміногенної ситуації, зростання злочинності, активізації

терористичних елементів.

У другій половині XX ст. виникло і набуло великого поши(

рення явище міжнародного тероризму. Воно має різні форми:

індивідуальний, груповий та державний тероризм; застосовує

різноманітні методи, але суть його одна – цинічна, брутальна

неповага до цінності людського життя, демократичних прав і

свобод особи.

Терористом № 1 у світі тривалий час вважався венесуелець

Ілліч Рамірес Санчес. Під час навчання у Москві Санчес прой(

нявся співчуттям до палестинського руху і вирішив допомогти

йому, організувавши терористичні акції в Європі проти тих,

хто співпрацював з Ізраїлем або негативно ставився до ОВП, а

також проти ізраїльських установ. Санчес постійно отримував

допомогу від спецслужб соціалістичних країн, а також від за(

хіднонімецької терористичної організації “Революційні осе(

редки”. З 1976 р. Санчес очолив цю організацію і виконував

найбрудніші замовлення арабських диктаторів. З крахом соці(

алістичної системи Санчес втратив притулок у Східній Європі

і переховувався у Сирії, а потім у Судані, де 1994 р. був викри(

тий, заарештований і виданий Франції.

Нині терористом № 1 став мільйонер Усама бен Ладен, вихо(

дець із Саудівської Аравії, що проживав у Афганістані. Він очо(

лює організацію «Аль Каїда», є давнім і затятим ворогом США.

Бен Ладен у серпні 1998 р. організував і фінансував два найгуч(

ніших теракти – вибухи бомб біля американських посольств в

Кенії та Танзанії. Від рук терористів, яких послав бен Ладен, за(

гинуло 257 чоловік, а ще 5 тис. дістали поранення. Американці

147146

Небезпеки нашого життя: природні, соціальні, техногенні,

криміногенні – роблять сумним щастя народження людини –

цей неоціненний дар природи. Людство занепокоєне негатив(

ними процесами науково(технічного прогресу, які призвели до

порушення та вичерпання природних ресурсів, різкого пору(

шення регенеративних механізмів біосфери, порушення дина(

мічної рівноваги глобальної земної екосистеми. У результаті

почалося руйнування біосфери Землі, що загрожує стати нео(

боротним та непридатним для подальшого існування людства.

Земна соціоекосистема втратила здатність до природної само(

регуляції. Її головним регулятором повинна стати тільки люд(

ська спільнота. Основні фактори, які призвели до кризового

становища: урбанізація, індустріалізація, демографічний ви(

бух, хімізація, мілітаризація, міжнародний тероризм.

ІІ Міжнародний симпозіум “Безпека життєдіяльності у

ХХІ ст.”, який відбувся 29 січня 2002 року у Дніпропетров(

ську, підкреслює, що людство повинне пам’ятати про загрозу

забруднення, про те, що сьогодні на нашій планеті у повітря

щорічно потрапляє понад 145 млн. тонн окису сірки, 250 млн.

тонн пилу, більш 1 млн. тонн сполук свинцю, фтористих, то(

ристих та інших сполук, різко погіршується якість повітря.

Рослини та фітопланктон океанів не встигають засвоювати

мільярди тонн вуглекислого газу. Різко зменшуються запаси

питної води. Нафтова оболонка покриває 1/5 частину Світо(

вого океану, у який щорічно викидається ще 5 тис. тонн ртуті,

50 тис. тонн ДДТ та інших небезпечних сполук. Щорічно гине

11 млн. га лісів – зелених легенів Землі, а в ґрунти вноситься

понад 500 млн. тонн мінеральних добрив та 3 млн. тонн пести(

цидів. Наша Україна знаходиться в одному з самих екологіч(

но напружених регіонів. Лише відходів промисловості нако(

пичено 21 млрд. тонн і щорічно збільшується на 1 млрд. тонн.

20 % міського населення живе у зонах, де гранично допустима

Розділ

Безпечна діяльність

людини ХХІ ст.

На сьогодні тероризм як негативне соціальне явище спро(

можний не тільки зруйнувати певні соціальні норми, устої,

винищувати людей, але й, що найгірше, – тероризм починає

визначати політику. Це є абсолютно неприпустимим і небажа(

ним не тільки для України, але й для усієї світової спільноти.

Україна, яка є суб’єктом міжнародного права, намагається

здійснювати певні заходи щодо нерозповсюдження терориз(

му не тільки ззовні, але й усередині держави. У п. 71 Комплек(

сної цільової програми боротьби зі злочинністю на 1996(2000

рр., затвердженої Указом президента України від 17 вересня

1996 р. № 837/96, вказується на необхідність розробки захо(

дів по боротьбі зі злочинами терористичної спрямованості.

Слід з’ясувати зміст таких понять, як терор і тероризм, дія

яких спрямована на знищення людини.

Тероризм – акт масового фізичного, психологічного, ідеоло(

гічного насильства, що здійснюється суспільно(політичними

структурами, які володіють необмеженою владою над соціаль(

ним контингентом, котрий знаходиться в полі їх діяльності.

З огляду на таке визначення терору, можна окреслити його

основні, характерні ознаки:

1. Масовість насильства. Це означає необмежену кількість

осіб, які підпадають під це насильство, а також потенційну

можливість його розповсюдження на ще більш невизначену

групу осіб.

2. Системність актів насильства. Це означає, що такі акти

не поодинокі, а складають певну сукупність дій, кінцевою ме(

тою яких є створення обстановки пригніченості, страху, дес(

табілізації суспільства.

3. Суб’єктами терору може виступати як держава, так і не(

державні організації, головною рисою яких є володіння необ(

меженою владою.

4. Терор є цілеспрямованим, тобто орієнтований на досяг(

нення певної мети, але у більшості випадків, індиферентний

щодо жертв.

Тероризм є злочином проти людства.

Отже, під тероризмом ми розуміємо негативне соціальне

явище, обумовлене соціальними, політичними та економічни(

ми чинниками, що полягає у застосуванні чи погрозі застосу(

вання насильства або інших загальнонебезпечних дій особою

149

влаштували на нього справжнє полювання, застосовували на(

віть ракетні удари, але бен Ладену вдалося зникнути.

11 вересня 2001 р. світ був шокований зухвалими терорис(

тичними актами, скоєними підручними бен Ладена в Нью(

Йорку і Вашингтоні. Цього дня пілоти(смертники з організа(

ції «Аль Каїда» спрямували пасажирські літаки на

башти(близнюки Всесвітнього торговельного центру, які бу(

ли символом прогресу і могутності Америки, а також на Пен(

тагон. В результаті загинуло близько 7 тис. людей, багато бу(

динків було зруйновано, сильно постраждав престижний

діловий район Нью(Йорку Манхеттен. Через декілька тижнів

американці почали отримувати листи, отруєні збудниками

сибірської виразки – страшної інфекційної хвороби. В Сполу(

чених Штатах почалася справжня лихоманка. Однак уряд

США вжив рішучих заходів з метою знищення центрів світо(

вого тероризму й особливо Усами бен Ладена. США розпоча(

ли воєнні дії проти талібів в Афганістані, які дали притулок і

підтримували терориста № 1. Спочатку було нанесено ракет(

но(бомбові удари по військових об’єктах, а потім введено спе(

ціальні війська, які прочесали гірську місцевість, де знаходи(

лися бази терористів. Піймати бен Ладена не вдалося, втім

уряд і війська талібів було знищено, багато бойовиків «Аль

Каїди» захоплено в полон.

Ще одного відомого терориста, лідера палестинської теро(

ристичної організації Абу Нідала, вдалося захопити в Єгипті.

В організованих ним терактах у 1992 р. загинуло 120 чоловік.

Тепер він сидить за ґратами, як і сліпий Шейх Рахман, гене(

рал “священної війни”, що очолював організацію “Аль(Гамаа

аль(ісламія”. На рахунку цього терориста багато злочинів.

Лише 1997 р. з його вини загинули 58 туристів в Луксорі

(Єгипет). Тепер він перебуватиме в ув’язненні в США до кін(

ця свого життя.

Тривалий час на іспанців наводила жах ЕТА. За 23 роки те(

рористичної діяльності баскськими екстремістами було вбито

понад 700 чоловік. Близько 500 баскських бойовиків відбува(

ють покарання у тюрмах. Жалюгідні політичні і моральні ре(

зультати терору змусили багатьох членів ЕТА замислитися

над доцільністю насильницьких методів. В організації зростає

прошарок поміркованих.

148

Тактична мета тероризму полягає у тому, щоб привернути

увагу до проблеми, а стратегічна – досягти певних соціальних

змін. Акти тероризму – найчастіше загальнокримінальні ді(

яння, які паралізують протидію з боку громадськості. Знаряд(

дям впливу на свідомість є психологічний шок, породжений

усвідомленням того, що будь(хто може стати жертвою, неза(

лежно від його статусу.

Терористичні акти – завжди публічні діяння, розраховані

на раптовість та намагання справити враження на широкий

загал. Організатори вимагають негайного задоволення вису(

нутих вимог, практично завжди беруть на себе відповідаль(

ність за вчинене, тому що такі акти є засобом досягнення ме(

ти, а не самоціллю. Для досягнення певних цілей його можуть

використовувати політичні організації, але він є антиподом

політичного вбивства, оскільки не передбачає селективності.

Полем діяльності терористів в останні роки все частіше

стає інформація – більш важливий ресурс небезпек, ніж мате(

ріальні або енергетичні ресурси. Бурхливий розвиток науки і

техніки не зменшує ці небезпеки, а примножує їх.

Сьогодні окремі комерційні структури спеціально створю(

ються заради експлуатації нових технологічних досягнень.

Держава заохочує таку діяльність, надає кредити, для їх фі(

нансування. Комерційні структури мають приблизно рівний

доступ до сировини, основною умовою успіху є можливість

використовувати найновіші технології. Сьогодні першочерго(

ву роль відіграє така інформація.

У сучасному світі ідеї коштують дорого. Успішно займатися

виробництвом, а також вижити в умовах жорсткої конкуренції

можна тільки при отриманні і експлуатуванні нових ідей, які

забезпечують підвищення ефективності виробничих витрат.

Створені нові структури захисту інформації. Рівень їх кон(

курентоздатностей залежить від уміння захистити ділову і

технологічну інформацію від викрадення, несанкціонованого

використання, заміни, знищення, комерційного шпигунства.

Соціально(економічні зміни, що відбуваються в нашій кра(

їні, призвели до низки соціальних небезпек. Ці небезпеки,

викликані низьким духовним та культурним рівнем населен(

ня (інфляція, безробіття, злочинність, бродяжництво, пияц(

тво, проституція, безпритульність дітей та ін.) здатні загос(

151

або групою осіб, які прагнуть шляхом залякування і примусу

досягти певних соціальних змін у власних інтересах.

При всій уявній тотожності понять «терор» та «тероризм»

можливо окреслити ознаки тероризму, що відрізняють його

від терору.

1. Тероризм є кримінально(правовим явищем, у той час, як

терор – соціально(політичним.

2. Терористи при вчиненні терактів не володіють владою не

тільки над певною групою, а взагалі ні над ким. При терорі

особи, які чинять акти терору, володіють необмеженою вла(

дою над певним соціальним контингентом.

3. При терорі створення обстановки страху, пригніченості

може бути кінцевою метою; при тероризмі існує «інструмен(

тальне» насильство або загроза насильством, яке є лише засо(

бом досягнення інших цілей.

4. Тероризм завжди протиправний, в той час як терор при

певних обставинах (коли суб’єктом є держава) може бути ле(

гітимним.

5. При тероризмі однією з ознак є раптовість, при терорі на(

явна очікуваність внаслідок масштабності та системності йо(

го вчинення.

6. Тероризм може бути вчинений одинаками, що при терорі

неможливо.

Підсумовуючи вищесказане, відзначимо, що терор – най(

ширше поняття, а тероризм і тероризування – поняття вужчі.

Внаслідок недосконалості понятійного апарату явища терориз(

му виникає багато казусів, коли звичайний вибух називають теро(

ристичним актом, народ, який веде боротьбу за національне визво(

лення – терористами, державу(агресора – терористичною

державою та ін. Інколи з поняттям тероризму ототожнюють агре(

сію, анексію, війну, революцію, повстанську та партизанську бо(

ротьбу, репресії, анархізм, расизм та апартеїд, фашизм та вандалізм.

Якщо спробувати окреслити ознаки тероризму, то насампе(

ред слід зазначити, що тероризм є однією з форм організовано(

го насильства. Він передбачає примус більш широкої соціаль(

ної групи, ніж безпосередні жертви насильства. Формування

цілей терористичних дій здебільшого не пов’язане з конкрет(

ними проявами насильства, тобто між жертвами і метою, на

яку спрямовують свої дії терористи, не має прямого зв’язку.

150

показують, що нещасні випадки коштують в декілька разів

дорожче, ніж вартість заходів по їх попередженню. Не ви(

падково заходи щодо поліпшення умов безпеки і охорони

праці вважаються прибутковим бізнесом;

• добровільності і прийнятності ризику. Він означає, що ніх(

то не має права посилати людину на ризик без її згоди;

• правового регулювання ризику, тобто наявність державних

законів, які встановлюють систему заборон і норм, попе(

редження нещасних випадків і профзахворювань, а також

обов’язкову відповідальність за порушення цих законів;

• доступності і відкритості інформації з питань охорони пра(

ці і безпеки життєдіяльності .

У 1992 р. Верховна Рада України прийняла Закон “Про

охорону праці”, який має велике соціально(економічне зна(

чення, бо торкається життєвих інтересів близько 30 мільйонів

громадян України.

Передбачені Концепцією з безпеки життєдіяльності прин(

ципи були реалізовані в Законі через систему нових механіз(

мів забезпечення безпеки людини, які умовно можна об’єдна(

ти у дві групи: механізм попередження збитків людині і

суспільству; механізм відшкодування завданого збитку.

Цей закон визначив пріоритетні напрями реалізації кон(

ституційного права громадян на охорону їхнього життя і здо(

ров’я в процесі трудової діяльності, проголосив основні прин(

ципи державної політики в галузі охорони праці, серед яких:

• пріоритет життя і здоров’я працівників по відношенню до

результатів виробничої діяльності підприємства;

• повна відповідальність роботодавця за створення безпеч(

них і нешкідливих умов виробництва;

• соціальний захист працівників, повне відшкодування шко(

ди особам, які потерпіли від нещасних випадків на вироб(

ництві та професійних захворювань;

• використання економічних методів управління охороною праці;

• участь держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці;

• здійснення навчання, професійної підготовки і підвищення

кваліфікації працівників з питань охорони праці;

• співробітництво і проведення консультацій між роботодав(

цями та працівниками, соціальними групами при прийнятті

рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях.

153

трити проблеми безпеки життєдіяльності людини. Скороти(

лась служба охорони праці, наукові дослідження з проблем

захисту людини, чисельність інспекторів, надзвичайні ситуа(

ції в Україні виникають у 5(7 разів частіше, ніж в інших краї(

нах. Майже третина аварій та нещасних випадків на вироб(

ництві пов’язана з тим, що люди не знають порядку дій у

надзвичайних ситуаціях, а також ігнорується роль соціальної

функції держави як співвідношення держави і людини. Стат(

тя ІІ Загальної Декларації прав людини Європейської соці(

альної хартії, Міжнародного пакту про економічні, соціальні

та культурні права. (ООН, 1966 р.) зобов’язує державу забез(

печити кожного харчуванням, одягом, житлом, а також пра(

цею, поліпшенням умов життя. Держави повинні визнавати

право кожної людини на найвищий досяжний рівень фізич(

ного і психологічного здоров’я, створення умов екологічної та

техногенної безпеки.

Для України проблеми створення здорових і безпечних

умов праці, забезпечення протиаварійної стійкості народного

господарства в сучасних умовах мають особливе значення.

Від їх вирішення залежить не тільки успішна робота конкрет(

ного підприємства чи галузі, а також необхідна сьогодні стабі(

лізація економіки.

В Україні здійснюються суспільно(політичні та соціально(

економічні реформи. Країна переживає стан відмирання рин(

кових відносин. При цьому, природно, змінюються ролі і фун(

кції основних суб’єктів підприємницької діяльності: держави,

роботодавця. Цей процес неминуче охоплює і охорону праці –

невід’ємну частину будь(якого виробництва.

У 1990 р. була розроблена Концепція удосконалення уп(

равління охороною праці в державі.

Враховуючи, що стан охорони праці відбивається практично

на всіх показниках життя суспільства (тривалості життя людей,

стану їх здоров’я, генофонду, збереження національного багатс(

тва), при розробці Концепції враховані такі основні принципи:

• обов’язкового забезпечення безпеки людини, пріоритету

життя і здоров’я працівника по відношенню до результатів

діяльності підприємства, установи, організації;

• плати за ризик. Економічні пільги і компенсації є важеля(

ми державної політики в галузі охорони праці. Розрахунки

152

чається як джерело небезпеки для життя й здоров’я працівни(

ка, з яким він стикається у виробничому середовищі під час

виконання своїх виробничих функцій).

Стратегічні інтереси стійкого розвитку держави пов’язані з за(

безпеченням стабільного соціально(економічного росту за умо(

ви створення сприятливого стану навколишнього природного

середовища і раціонального використання, охорони і відтворен(

ня природно(ресурсного потенціалу. При цьому національні прі(

оритети стійкого розвитку реалізуються за допомогою:

• переходу від роздільного екологічного і соціально(еконо(

мічного планування до розробки і реалізації комплексних

стратегій (програм) стійкого екологічно безпечного й еко(

номічно ефективного розвитку;

• формування механізмів інтеграції екологічного компонента

в стратегію соціально(економічного розвитку, сполучення

критеріїв економічної (ринкової, комерційної) ефективнос(

ті й екологічної безпеки, а також безпеки життєдіяльності

людини;

• створення відповідного механізму реалізації обґрунтованої

і погодженої з основними соціальними шарами і силами в

суспільстві стратегії стійкого екобезпечного розвитку, при

цьому механізм керування стійким розвитком повинний

стати складеною ланкою ринкової моделі ведення госпо(

дарства зі значними регулюючими функціями держави;

• ствердження соціальної справедливості, що повинна вклю(

чати не тільки справедливість щодо розподілу ресурсів між

різними шарами суспільства, а й справедливість у розподі(

лі природно(ресурсного капіталу між змінюючими один

одного поколіннями людей для забезпечення нормативної

якості їхнього життя;

• інтеграції природоохоронних цілей у процесі прийняття

управлінських рішень;

• обліку можливостей і потреб різних верств населення, на(

ціональних меншостей і етнічних груп, залучення громад(

ськості до вироблення планів дій щодо охорони навколиш(

нього природного середовища, збереження життя людини;

• введення інтегральних індикаторів стійкого розвитку.

Зосередження великої кількості підприємств із застарілим

технічним і технологічним забезпеченням створюють також

155

З часу прийняття Закону зроблено чимало для забезпечення

реалізації цих питань та створення безпечних умов життєдіяль(

ності людини. Чітко визначені органи спеціальної компетенції,

які уповноважені контролювати діяльність підприємств, установ,

організацій і громадян з питань охорони праці, здоров’я, навко(

лишнього середовища. В Україні державне управління питання(

ми охорони життєдіяльності людини та її праці здійснюють:

Кабінет Міністрів України; Міністерство праці та соціаль(

ної політики; міністерства та інші центральні органи держав(

ної виконавчої влади; місцеві ради народних депутатів; місце(

ві державні адміністрації.

Створена при Кабінеті Міністрів України Національна Рада з

безпечної життєдіяльності населення, яку очолює віце(прем’єр(

міністр України, розробляє та здійснює заходи щодо створення

цілісної системи управління охороною життя людей.

На всіх державних рівнях налагоджується контакт з питань

нормативної діяльності з Росією, Білоруссю, Німеччиною,

Великобританією. Здійснюються заходи щодо використання

в національному законодавстві про охорону праці і безпеку

життєдіяльності конвенцій і рекомендацій Міжнародної орга(

нізації праці (МОП).

МОП – одна із найдавніших міжурядових організацій, бу(

ла створена у 1919 р. і розвивалася спочатку як автономна інс(

титуція при Лізі Націй, а з 1946 р. як перша спеціалізована ус(

танова Організації Об’єднаних Націй. Штаб(квартира МОП (

розташована в Женеві (Швейцарія). За станом на 1 липня

1997 р. членами МОП є 174 держави. Україна є членом МОП

з 1954 р.

Головною метою МОП, згідно з її статусом, є сприяння

встановленню загального і міцного миру на основі соціальної

справедливості, поліпшення умов праці і життя працівників

усіх країн.

МОП враховує у своїй діяльності соціальні наслідки нау(

ково(технічної революції, яка внесла глибокі зміни в технічну

базу виробництва та виробниче середовище, по(новому пос(

тавила чимало проблем охорони праці.

За останні роки МОП ухвалила ряд значних міжнародно(

правових документів спрямованих на захист працівників від

професійних ризиків (у публікаціях МБП цей термін визна(

154

ряд техногенних погроз: пожеж, вибухів, радіаційного і хіміч(

ного забруднення, транспортних аварій і катастроф, руйну(

вання гідротехнічних споруд і т.д. Не можна не враховувати

при цьому загрози виникнення стихійних лих (повеней, під(

топлень, зсувів та ін.). Відзначаються випадки нескоордино(

ваності дій регіональних служб і систем безпеки і життєзабез(

печення при ліквідації наслідків техногенних аварій і

катастроф, які вже виникли. Усе це спостерігається на тлі не(

досконалості нормативної і правової бази.

Таким чином, цей короткий огляд дозволяє зробити висно(

вок, що забезпечення безпечної діяльності людини насамперед

залежить від комплексного підходу до вирішення проблем без(

пеки і життєзабезпечення, який носить множинний, багато(

факторний характер, що диктує необхідність створення адек(

ватної цим загрозам системи безпеки та життєзабезпечення.

Протиріччя між природою, суспільством та людиною –

фундаментальна основа загострення кризи на Землі. Зусилля

людства повинні бути спрямовані не тільки на боротьбу з не(

безпечними наслідками нераціонального природокористу(

вання, але, головним чином, на усунення причин, які викли(

кають їх, на основі пізнання та врахування законів природи та

науково(технічного прогресу. Підтримувати стабільність у

нестабільний час – головне завдання усіх держав у збережен(

ні життєдіяльності людини.

Вступ у ХХІ ст. підкреслив, що сучасна держава є активним

учасником і почасти каталізатором глобалізаційного розвит

ку. Глобалізація це такі категорії як, зближення країн, на

родів, націй, збереження життя людей, формування єдиного

інформаційного простору, економічного поля. Відбувається

також зближення характеру суспільних відносин між держа

вами. Ті країни, які вилучаються із загальноприйнятого ха

рактеру суспільних відносин, випадає також із загального

контексту розвитку цивілізації. Сьогодні прогрес кожної

країни залежить не тільки від зусиль громадян власне цієї

країни, а й від спроможності запозичити усе краще, що є в

інших країнах. Глобалізація — це також загострена конку

ренція між державами і націями, яка набуває всепланетарного

характеру, охоплюючи конкуренцією всі сфери суспільної

діяльності, головною функцією якоїв суспільстві є охорона

здоров'я, як фізіологічної передумови буття людини та еко

логії, що визначає зовнішнє природне середовище життя, опа

новує новітні технології.

Поняття "глобалізм" (від лат. Globus — куля, тобто такий,

що охоплює всю земну кулю) застосовується для визначення

стилю у політиці, коли певне питання розглядається і ви

рішується у контексті загальних для людства проблем, що

стосується всіх і потребує для свого розв'язання спільних зу

силь.

Цей термін у 60х роках ХХ ст. запровадили в науку відомі

теоретики Римського клубу Е. Ласло, Д. Медоуз, М. Месаро

вич, А. Печчеї та ін. Глобалізація сприяє взаємозв'язку і взає

мозалежності всіх країн, "спресовує" світ у єдине ціле, пере

творює планету на "світове село" ("global village") із спіль

ними проблемами.

На межі тисячоліть людство зіткнулося з надзвичайно гос

трими проблемами, які дістали назву "глобальні", і під якими

157

Розділ

Глобальні проблеми сучасності

та безпека життєдіяльності