Список використаної
та рекомендованої літератури
1. Андрейцев В. Л. Екологічне і земельне право України. – К.:
Юрінком, 1998.
2. Андрущенко В. П.. Михальченко М. І. Сучасна соціальна філосо
фія. – К.: Генеза, 1996.
3. Антинаркотичне законодавство України. – К.: Юрінком, 1999.
4. Бабкін В. Д. Соціальна держава та захист прав людини // Пра
вова держава. – 2000. – Вип. 9.
5. Ба6’як І. П., Біленчук О. Г. Екологічне право України. – К.: Аті
ка, 2000.
6. Бедрій Я. І., Джигирей В. С., Кидисюк А. І. та ін. Основи екології
та охорона навколишнього природного середовища: Навч. по
сіб. для вузів. – Львів, 1999.
7. Безпека життєдіяльності / За ред. Я. Бедрія. – Львів: Афіша,
1998.
8. Білоус О. Г. Імперативи стратегії розвитку України в умовах
глобалізації // Політична думка. – 2001. – № 4.
9. Білоус О. Г. та ін. Глобалізація і безпека розвитку. – К., 2001.
10. Білявський Г. О., Падун М. М., Фурдуй Р. С. Основи загальної
екології : Підручник. – К.: Либідь, 1995.
11. Всеукраїнська науковопрактична конференція «Безпека під
приємств у надзвичайних ситуаціях. Підвищення рівня підготов
ки різних категорій населення, які навчаються з безпеки життєді
яльності людини»: Матеріали конференції. – К.: КМУЦА, 1998.
12. Герасимчук А. А., Палеха Ю.І. Екологія: Опорний курс лекцій:
Навч. посіб. – К.: Видво Укр.фін. інту менедж. і бізнесу, 1998.
13. Герасимчук А. А., Тимошенко З. І. Курс лекцій з філософії. – К.:
Європейський університет, 1999.
14. Гіденс Е. Соціологія / пер. з англ. – К.: Основи, 1989.
15. Головах Е., Паніна Н. Соціальні зміни в Україні: пострадянська
деінституціоналізація й особливості становлення нових соці
альних інститутів // Політична думка. – 2001. – № 4.
16. Гончарук В.В. Питна вода – проблема // Науковий світ. –
2002. – №7.
17. Губський А. І. Цивільна оборона. – К., 1995.
18. Дашутін Г., Міхальченко М. Український експеримент на тере
зах гуманізму. – К.: Парламентське видавництво, 2001.
19. Джигирей В. С. Екологія та охорона навколишнього природного се
редовища: Навчальний посібник. – К.: Тво «Знання», КОО, 2000.
259
яльності, втрату крові і характеризується слабкістю, зниженням ар
теріального тиску, пригіченням центральної нервової системи, пору
шенням обміну речовин.
Шторм – тривалий дуже сильний вітер, що спричинює значні руй
нування на суші й велике хвилювання на морі.
ЮНЕП (UNEP – United Nation Environment Program) – програма
ООН з навколишнього середовища, міжурядова програма, присвяче
на найгострішим питанням сучасної екологічної кризи. Розпочата з
ініціативи Стокгольмської конференції ООН з навколишнього сере
довища (1972 р.) і за рішенням Генеральної Асамблеї ООН (1973 р.).
Роботи за програмою ЮНЕП спрямовані на виявлення та характе
ристику природоохоронних проблем з метою їх раціонального вирі
шення відповідно до специфічних умов того чи іншого регіону.
ЮНЕСКО (UNESKO – United Nations Educational, Scientific and Cul
tural Organization) – Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, нау
ки і культури – це спеціалізована установа ООН, що надає великого зна
чення роботі в галузі екології, освіти, охорони довкілля. Організувала
міжнародну програму “Людина і біосфера”, учасником якої є і Україна.
ЮНІСЕФ (UNISEF United Nations International Children’s Emer
gency) – дитячий фонд ООН. Складовою частиною діяльності цієї
організації є питання екологічного виховання жінок, дітей, молоді, а
також природоохоронна освіта. Під егідою ЮНІСЕФ провадяться
наукові дослідження з вивчення впливу довкілля на здоров’я дітей.
Явище антропогенне – явище, спричинене господарською діяль
ністю людини або її поведінкою.
Явище стихійне – будьяке природне явище, нерідко руйнівне. В
таких випадках говорять про стихійне лихо.
Якісний аналіз небезпек – методики, що дозволяють визначити
джерела небезпек, потенційно небезпечні ситуації, ситуації – ініціа
тори небезпеки, послідовність розвитку подій, шляхи попередження
небезпечних ситуацій та зменшення шкоди.
Якість води природної водойми – комплекс показників води, які зу
мовлюють її придатність до існування рослин і тварин. Дослідження
індикаторних організмів у біоценозі водойми дає змогу оцінити її стан і
придатність для різних видів водокористування, напр., як джерела пит
ної води для розведення риби, зрошення тощо. Водойми (озера) поді
ляють за вмістом у їхніх водах поживних речовин на класи. Напр., олі
готрофні – чисті, прозорі, бідні на їжу; евтрофні – каламутні, багаті на
поживні речовини. У разі текучості вод аналізують всю систему.
Якості – властивості, які мають різний ступінь вияву залежно від
умов ситуацій (здібності, сприйняття, пам’яті, мислення тощо).
258