Друзенко Г. (заг. ред.) Конституційні акти Європейського Союзу (в редакції Лісабонського договору)

Подождите немного. Документ загружается.

ДОГОВІР

ПРО ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

Консолідована версія

в редакції Лісабонського договору

Преамбула 33

Преамбула

ЙОГО ВЕЛИЧНІСТЬ КОРОЛЬ БЕЛЬГІЙЦІВ, ЇЇ ВЕЛИЧНІСТЬ

КОРОЛЕВА ДАНІЇ, ПРЕЗИДЕНТ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБ-

ЛІКИ НІМЕЧЧИНА, ПРЕЗИДЕНТ ІРЛАНДІЇ, ПРЕЗИДЕНТ

ГРЕЦЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ, ЙОГО ВЕЛИЧНІСТЬ КОРОЛЬ

ІСПАНІЇ, ПРЕЗИДЕНТ ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ, ПРЕ-

ЗИДЕНТ ІТАЛІЙСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ, ЙОГО КОРОЛІВСЬКА

ВИСОКІСТЬ ВЕЛИКИЙ ГЕРЦОГ ЛЮКСЕМБУРГУ, ЇЇ ВЕЛИЧ-

НІСТЬ КОРОЛЕВА НІДЕР ЛАН ДІВ, ПРЕЗИДЕНТ ПОР ТУ-

ГАЛЬСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ, ЇЇ ВЕЛИЧ НІСТЬ КОРОЛЕ ВА

СПО ЛУЧЕНОГО КОРОЛІВСТВА ВЕЛИКОЇ БРИ ТАНІЇ ТА

ПІВНІЧНОЇ ІРЛАНДІЇ

СПОВНЕНІ РІШУЧОСТІ перейти до нового етапу європейської

інтеґрації, що її започаткувало створення Європейських спільнот,

НАТХНЕННІ культурним, релігійним та гуманістичним надбан-

ням Європи, з якого постали вселюдські вартості непорушності

та невідчужності прав людської особистості, свободи, демократії,

рівності та верховенства права,

ПАМ’ЯТАЮЧИ про історичну вагу подолання поділу європейсь-

кого континенту та про потребу створити міцні підвалини будови

майбутньої Європи,

ПОТВЕРДЖУЮЧИ свою відданість принципам свободи, демок-

ратії, шанування прав людини та засадничих свобод, а також верхо-

венства права,

ПОТВЕРДЖУЮЧИ свою відданість засадничим соціальним пра-

вам, як їх визначено в Європейській соціальній хартії, підписаній

у Турині 18 жовтня 1961 року, та в Спільнотовій хартії засадничих

соціальних прав працівників від 1989 року,

ПРАГНУЧИ поглибити солідарність народів, шануючи їхню іс-

торію, культуру та традиції,

ПРАГНУЧИ посилити демократичність та ефективність функцію-

вання інституцій, аби успроможнити їх краще виконувати доручені

завдання у межах єдиної інституційної структури,

Відтоді як було засновано Європейський Союз, до нього приєдналися Рес-

пуб ліка Болгарія, Чеська Республіка, Республіка Естонія, Республіка Кіпр,

Республіка Латвія, Республіка Литва, Республіка Угорщина, Рес пуб ліка

Мальта, Республіка Австрія, Республіка Польща, Румунія, Республіка

Сло венія, Словацька Республіка, Республіка Фінляндія та Королівство

Швеція.

Договір про Європейський Союз34

СПОВНЕНІ РІШУЧОСТІ досягти зміцнення та конвергенції своїх

економік та заснувати економічний та валютний союз, зокрема

єдину та стабільну валюту згідно з положеннями цього Договору

та Договору про функціювання Європейського Союзу,

З НЕПОХИТНИМ ПРАГНЕННЯМ сприяти економічному й

соціальному поступові своїх народів, беручи до уваги принцип

стабільного розвитку та в контексті завершення побудови внут-

рішнього ринку, зміцнювання згуртованості й захисту довкілля, а

також реалізовувати політики таким чином, аби забезпечити рів-

нобіжний поступ економічної інтеґрації та інших сфер,

СПОВНЕНІ РІШУЧОСТІ запровадити спільне громадянство для

осіб, що мають державну належність своїх країн,

СПОВНЕНІ РІШУЧОСТІ реалізовувати спільну зовнішню та

безпекову політику, зокрема поступово формувати спільну обо-

ронну політику, що може привести до спільної оборони згідно зі

статтею 42, і таким чином зміцнювати європейську ідентичність та

незалежність заради миру, безпеки та поступу в Європі та в усьому

світі,

СПОВНЕНІ РІШУЧОСТІ сприяти вільному переміщенню осіб

і водночас убезпечити свої народи, через запровадження просто-

ру свободи, безпеки та правосуддя згідно з положеннями цього

Договору і Договору про функціювання Європейського Союзу,

СПОВНЕНІ РІШУЧОСТІ продовжувати творити дедалі ближчий

союз народів Європи, де рішення ухвалюють якнайближче до гро-

мадян згідно з принципом субсидіарності,

З ОГЛЯДУ на дальші кроки, потрібні, щоб розвивати європейську

інтеґрацію,

ВИРІШИЛИ заснувати Європейський Союз і з цією метою при-

значили своїх повноважних представників:

(перелік повноважних представників не відтворено)

ЩО, обмінявшися своїми повноваженнями, які визнано чинними

та виконаними в належній формі, погодилися про таке:

Розділ І. Спільні положення 35

Розділ І

Спільні положення

Стаття 1

(колишня стаття 1 ДЄС)

Цим Договором ВИСОКІ ДОГОВІРНІ СТОРОНИ засновують

ЄВРО ПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ, що його далі називано «Союз», яко-

му держави-члени надають повноваження заради досягнення

спільних цілей.

Цей Договір позначає новий етап процесу творення дедалі ближ-

чого союзу народів Європи, де рішення ухвалюють якнайвідкриті-

ше та якнайближче до громадян.

Союз засновано на цьому Договорі та на Договорі про функ-

ціювання Європейського Союзу (далі називані «Договорами»).

Обидва ці Договори мають однакову юридичну силу. Союз засту-

пає Європейську Спільноту та є її правонаступником.

Стаття 2

Союз засновано на вартостях шани людської гідності, свободи, демок-

ратії, рівності, верховенства права та шанування прав людини, зокре-

ма прав осіб, що належать до меншин. Ці вартості є спільними для всіх

держав-членів у суспільстві,

де панує плюралізм, недискримінація,

толерантність, справедливість, солідарність та рівність жінок і

чоловіків.

Стаття 3

1. Мета Союзу – підтримувати мир, свої вартості та добробут своїх

народів.

2. Союз пропонує своїм громадянам простір свободи, безпеки та

правосуддя без внутрішніх кордонів, де забезпечено вільне пере-

міщення осіб і водночас належні заходи щодо контролю на зов-

нішніх кордонах, притулку, імміґрації, запобігання злочинності та

боротьби проти неї.

Це посилання має лише інформаційний характер. Докладніша інформа-

ція міститься в таблицях відповідностей попередньої та нової нумерації

Договорів.

Договір про Європейський Союз36

3. Союз створює внутрішній ринок. Союз працює заради тривкого

розвитку Європи на ґрунті збалансованого економічного зростання

та цінової стабільності, конкурентоспроможної соціальної ринко-

вої економіки, спрямованої на цілковиту зайнятість та соціальний

поступ, з високим рівнем захисту та дедалі кращою якістю довкіл-

ля. Союз сприяє науковому та технічному прогресові.

Союз бореться проти соціального відчуження та дискримінації,

підтримує соціальну справедливість та соціальний захист, рівність

жінок та чоловіків, солідарність поколінь, захист прав дитини.

Союз підтримує економічне, соціальне та територіальне гуртуван-

ня та солідарність держав-членів.

Союз шанує своє багате культурне та мовне розмаїття та дбає

про збереження та дальше збагачування культурної спадщини

Європи.

4. Союз засновує економічний і валютний союз, валютою якого є

євро.

5. У стосунках з рештою світу Союз підтримує та поширює свої вар-

тості та інтереси, сприяє захисту своїх громадян. Він сприяє миру,

безпеці та тривкому розвиткові Землі, солідарності та взаємному

шануванню народів, вільній справедливій торгівлі, викоріненню

злиденності та захистові прав людини, зокрема прав дитини, а та-

кож суворому дотримуванню й розвиткові міжнародного права,

зокрема, шануванню принципів Статуту Організації Об’єднаних

Націй.

6. Союз досягає своїх цілей належними засобами, відповідно до

компетенцій, що їх йому надають Договори.

Стаття 4

1. Згідно зі статтею 5 всі компетенції не надані Союзу в Договорах

залишаються за державами-членами.

2. Союз шанує рівність держав-членів перед Договорами, а також

їхню національну ідентичність, властиву їхнім засадничим полі-

тичним та конституційним структурам, включно з регіональним та

місцевим самоврядуванням. Союз шанує головні функції держави,

серед яких забезпечення територіальної цілості держави, підтри-

мування правопорядку та захист внутрішньої безпеки. Зокрема

Розділ І. Спільні положення 37

національна безпека залишається виключною відповідальністю

кожної держави-члена.

3. Згідно з принципом сумлінної співпраці, Союз та держави-чле-

ни з цілковитим взаємним шануванням допомагають один одному

виконувати завдання, що випливають з Договорів.

Держави-члени вживають усіх належних заходів, загальних чи

спеціальних, щоб забезпечити виконання зобов’язань, що виника-

ють з Договорів чи актів інституцій Союзу.

Держави-члени сприяють виконанню завдань Союзу й утриму-

ються від будь-яких дій, що можуть загрожувати досягненню цілей

Союзу.

Стаття 5

(колишня стаття 5 ДзЄС)

1. Межі компетенцій Союзу визначає принцип надавання компе-

тенцій. Союз здійснює свої компетенції згідно з принципами суб-

сидіарності та пропорційності.

2. Згідно з принципом надавання компетенцій, Союз діє виключно в

межах компетенцій, що їх надали йому держави-члени у Договорах

заради досягнення окреслених в них цілей. Компетенції, що їх не на-

дано Союзові у Договорах, залишаються за державами-членами.

3. Згідно з принципом субсидіарності, у сферах, що не належать до

його виключної компетенції, Союз діє лише у такому обсязі й тоді,

коли держави-члени не можуть належним чином досягти цілей за-

пропонованого заходу на центральному, регіональному чи місце-

вому рівнях, натомість це краще здійснити на рівні Союзу з огляду

на масштаби чи результати запропонованих заходів.

Інституції Союзу застосовують принцип субсидіарності, як це за-

кладено у Протоколі про застосування принципів субсидіарності

та пропорційності. Національні парламенти забезпечують дотри-

мання принципу субсидіарності згідно з процедурою, сформульо-

ваною в цьому Протоколі.

4. Згідно з принципом пропорційності, заходи Союзу за змістом та

формою не виходять за межі того, чого потребує досягнення цілей

Договорів.

Інституції застосовують принцип пропорційності згідно з

Про токолом про застосування принципів субсидіарності та

пропор ційності.

Договір про Європейський Союз38

Стаття 6

(колишня стаття 6 ДЄС)

1. Союз визнає права, свободи та принципи, закладені в Хартії

засадничих прав Європейського Союзу від 7 грудня 2000 року, в

редакції, ухваленій 12 грудня 2007 року у Страсбурзі, що має таку

саму юридичну силу що і Договори.

Положення Хартії жодним чином не розширюють компетенції

Союзу, окреслені в Договорах.

Права, свободи та принципи, закладені в Хартії, належить тлу-

мачити згідно з загальними положеннями, окресленими в розділі

VII Хартії, що регулює її тлумачення і застосування та з належним

урахуванням пояснень, сформульованих у Хартії, що визначають

джерела цих положень.

2. Союзу належить приєднатися до Європейської Конвенції про

захист прав людини та засадничих свобод. Це приєднання не впли-

ває на компетенції Союзу, що їх визначено в Договорах.

3. Засадничі права, що їх ґарантує Європейська Конвенція про за-

хист прав людини та засадничих свобод і що випливають з кон-

ституційних традицій, спільних для держав-членів, є загальними

принципами права Союзу.

Стаття 7

(колишня стаття 7 ДЄС)

1. На обґрунтовану пропозицію третини держав-членів,

Європейського Парламенту чи Європейської Комісії, Рада може,

після отримання згоди Європейського Парламенту, більшістю в

чотири п’ятих своїх членів визнати явний ризик того, що держа-

ва-член суттєво порушує вартості, зазначені в статті 2. Перш ніж

визнати це, Раді належить заслухати зацікавлену державу-члена,

Рада може також надіслати їй рекомендації, діючи згідно з тією са-

мою процедурою.

Раді належить постійно перевіряти, чи й далі наявні причини тако-

го визнання.

2. Європейська Рада, діючи одностайно на пропозицію третини

держав-членів чи Європейської Комісії та після отримання згоди

Європейського Парламенту, може визнати, що держава-член сут-

Розділ II. Положення про демократичні принципи 39

тєво й тривало порушує вартості, зазначені у статті 2, попередньо

запросивши зацікавлену державу-члена подати свої міркування.

3. У разі визнання згідно з частиною другою, Рада може кваліфі-

кованою більшістю ухвалити рішення, що зупиняє деякі права де-

ржави-порушниці, що випливають із застосування Договорів, зок-

рема право голосу представника уряду цієї держави-члена в Раді.

Водночас Раді належить враховувати можливі наслідки такого зу-

пинення для прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб.

У будь-якому разі ця держава-член зобов’язана далі виконувати

свої обов’язки згідно з Договорами.

4. Рада згодом може кваліфікованою більшістю ухвалити рішен-

ня про зміну чи скасування заходів, що їх ужито згідно з частиною

третьою, у випадку зміни ситуації, що спричинила ці заходи.

5. На цілі цієї статті засади голосування, застосовні до Євро-

пейського Парламенту, Європейської Ради та Ради, закладені в

статті 354 Договору про функціювання Європейського Союзу.

Стаття 8

1. Союз розвиває особливі зв’язки з сусідніми країнами, щоб ство-

рити на ґрунті вартостей Союзу простір процвітання та добро-

сусідства, що йому притаманні близькі та мирні стосунки на заса-

дах співпраці.

2. На цілі частини першої Союз може укладати окремі угоди з цими

країнами. Ці угоди можуть містити взаємні права та зобов’язання,

а також можливість спільних дій. Виконання їх є предметом періо-

дичних консультацій.

Розділ ІІ

Положення про демократичні принципи

Стаття 9

У всіх своїх діях Союз дотримується принципу рівності своїх грома-

дян, що дістають однакову увагу від його інституцій, органів, служб

та аґенцій. Громадянином Союзу є кожна особа, що має державну

Договір про Європейський Союз40

належність держави-члена. Громадянство Союзу є додатковим до

національного громадянства, не заступаючи його.

Стаття 10

1. Функціювання Союзу ґрунтується на представницькій

демократії.

2. Громадяни безпосередньо представлені на рівні Союзу в Євро-

пей сь кому Парламенті.

В Європейській Раді держав-членів представляють голови держав

чи урядів, а в Раді – їхні уряди, демократично підзвітні національ-

ним парламентам чи їхнім громадянам.

3. Кожен громадянин має право брати участь у демократичному

житті Союзу. Рішення належить приймати якомога відкритіше й

ближче до громадян.

4. Політичні партії на європейському рівні сприяють формуванню

європейської політичної свідомості та висловлюванню волі грома-

дян Союзу.

Стаття 11

1. Інституції належними засобами надають громадянам та пред-

ставницьким об’єднанням змогу виявляти свої погляди в усіх сфе-

рах діяльності Союзу та прилюдно обмінюватися поглядами.

2. Інституції підтримують відкритий, прозорий та регулярний

діалог з представницькими об’єднаннями та громадянським

суспільством.

3. Європейська Комісія провадить широкі консультації з зацікав-

леними сторонами, щоб забезпечити узгодженість та прозорість

діяльності Союзу.

4. Щонайменше один мільйон громадян, що мають державну на-

лежність значної кількості держав-членів, може запропонувати

Європейській Комісії, в межах її повноважень, подати будь-яку

відповідну пропозицію з питань, щодо яких, на думку громадян, на

виконання Договорів належить ухвалити правовий акт Союзу.

Процедури та умови потрібні для такої ініціативи належить визна-

чити згідно з абзацом першим статті 24 Договору про функціюван-

ня Європейського Союзу.