Чубак А.Ю., Свізінська К.М. Місцеві фінанси: Навчально-методичний посібник

Подождите немного. Документ загружается.

4. Фінансовий стан підприємств комунальної власності. Система

показників оцінки фінансового стану.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

При вивченні теми зосередимось на об’єктах і суб’єктах

комунальної власності.

В законі Української РСР «Про власність» від 7 лютого 1991 р.

комунальна власність визнана однією з форм державної власності.

Взагалі, комунальна власність (муніципальна власність) – самостійна і

рівноправна форма власності нарівні з такими видами власності як

державна, приватна та ін. За своєю економічною природою

комунальна власність є колективною формою власності, оскільки

відображає відносини колективного присвоєння жителями міст, сіл,

селищ та об’єднань сіл коштів, об’єктів і майна цієї власності,

ставлення їх до них як до своїх.

Суб’єктами права комунальної власності є адміністративно-

територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних,

сільських рад народних депутатів.

Об’єктами права комунальної власності є майно, що забезпечує

діяльність відповідних рад і утворюваних ними органів, кошти

місцевих бюджетів, державний житловий фонд, об’єкти житлово-

комунального господарства, майно закладів народної освіти,

культури, охорони здоров’я, торгівлі, побутового обслуговування,

майно підприємств, місцеві енергетичні системи, транспорт, системи

зв’язку та інформації, враховуючи націоналізоване майно передане

відповідним міністерствам, установам, організаціям, а також інше

майно, необхідне для забезпечення економічного й соціального

розвитку відповідної території.

Слід підкреслити, що майно підприємств комунальної форми

власності перебуває у власності місцевих органів самоврядування,

тому для фінансування цих підприємств, крім власних джерел,

залучаються кошти місцевих бюджетів, а також кошти, отримані в

порядку перерозподілу між цими підприємствами.

Важливо також відзначити, що підприємства та заклади

соціально-культурної сфери комунальної форми власності

функціонують як у сфері матеріального виробництва, так і в

невиробничій сфері, тому організаційно їх можна розділити на три

групи: ті, які повністю перебувають на бюджетному фінансуванні;

підприємства, які частково фінансуються за рахунок місцевих

бюджетів і підприємства, які функціонують на принципі

самоокупності.

Заклади культури, освіти, охорони здоров’я, туризму і спорту,

як правило, фінансуються за рахунок коштів місцевих бюджетів;

підприємства житлового та комунального господарства, транспортні

підприємства в значній мірі фінансуються за рахунок коштів місцевих

бюджетів; ремонтні, ремонтно-будівельні підприємства, проектні

організації та інші функціонують на принципах самоокупності. Таким

чином, на рівні місцевого господарства створений сектор економіки зі

специфікою формування доходів, видатків, отримання прибутку та

його розподілу. Тобто підприємства комунальної форми власності,

будучи складовою частиною місцевого господарства, мають

специфіку організації фінансових відносин.

При розгляді теми необхідно знати, що в Україні комунальний

сектор економіки включає різні галузі - понад 20 напрямів діяльності,

які охоплюють практично всі основні сфери життєдіяльності людини і

за своїм функціональним призначенням поділяються на:

промисловість, сільське господарство, транспорт та зв’язок,

будівництво, торгівлю та громадське харчування, постачання і збут,

житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування

населення та інші.

З метою забезпечення функціонування та розвитку місцевої

інфраструктури і комунальної власності використовуються кошти

підприємств і організацій, а також кошти місцевих бюджетів.

За рахунок державного бюджету та коштів підприємств майже

повністю здійснювалось нове житлове будівництво та значна частина

видатків на капітальний ремонт житлового фонду, тому про

самоокупність житлово-експлуатаційних організацій та

госпрозрахунок у цей період не могло бути й мови.

Значні кошти з місцевих бюджетів виділялись також комуналь-

ним підприємствам.

Важливо зазначити, що видатки на розвиток місцевої

інфраструктури та комунальної власності відображаються у

видатковій частині місцевих бюджетів у розрізі підрозділів бюджетної

класифікації. Обсяг видатків визначається на основі фінансових

планів підприємств і організацій комунального сектора та спеціальних

розрахунків.

Питання для самоконтролю

1. Хто є суб’єктами комунальної власності?

2. Що є об’єктом комунальної власності?

3. Які галузі включає комунальний сектор економіки?

4. Як визначається обсяг видатків бюджетів та розвиток

місцевої інфраструктури та комунальної власності?

5. Які джерела використовуються для забезпечення

функціонування комунальної власності?

Завдання до самостійної роботи

1. Вивчити основні терміни та скласти термінологічний словник за

темою:

- комунальна власність;

- комунальне підприємство;

- унітарне комунальне підприємство;

- комунальний кредит;

- кошторис комунального підприємства.

2. Розв’язати тестові завдання

1. Майно комунальних підприємств перебуває у власності:

а) держави;

б) місцевих органів самоврядування;

в) житлово-комунального господарства.

2. Суб’єктами права комунальної власності є:

а) місцеві Ради відповідних адміністративно-територіальних

одиниць;

б) органи державної влади;

в) Рада АРК.

3. Закон України «Про власність» визначає такі види

державних комунальних підприємств:

а) державні комунальні підприємства комунальної власності

міст;

б) державні комунальні підприємства комунальної власності

суб’єктів федерації;

в) державні комунальні підприємства комунальної власності об-

ластей;

г) державні комунальні підприємства комунальної власності

районів у містах;

ґ) державні комунальні підприємства комунальної власності сіл та

селищ.

д) державні комунальні підприємства комунальної власності

муніципалітетів.

4. Порядок розподілу прибутку підприємства комунальної

власності такий:

а) 100% зараховується до Державного бюджету;

б) 50% зараховується до Державного бюджету, а 50% — до

бюджету місцевої ради того рівня, якому належать ці підприємства;

в)X100% зараховується до бюджету місцевої ради того рівня,

якому належать ці підприємства;

г) підприємство самостійно визначає порядок розподілу

прибутку.

5. Назвіть правовий статус, рекомендований для

підприємств комунальної власності:

а) товариство з обмеженою відповідальністю;

б) акціонерне товариство;

в) повне товариство;

г) командитне товариство;

ґ) унітарне комунальне підприємство;

д) товариство з додатковою відповідальністю.

6.Цінову й тарифну політику в комунальній сфері визначає:

а) Президент України;

б) Верховна Рада України;

в) Кабінет Міністрів України.

г) відповідні міністерства;

ґ) обласні державні адміністрації;

7. Назвіть, на яких засадах діють підприємства комунальної

власності:

а) кошторисне фінансування;

б) комерційна самоокупність;

в) фінансування поточних витрат;

г) фінансування з Державного бюджету;

ґ) змішане фінансування.

8.Назвіть основні напрями діяльності підприємств

комунальної власності:

а) житлове господарство;

б) санітарно-технічний;

в) транспортний;

г) комунальна енергетика;

ґ) комунальне обслуговування;

д) підприємства й організації благоустрою;

е) міські шляхи;

є) виробничо-технічне забезпечення;

ж) рекламно-оздоблювальне господарство

9. Назвіть, на яких засадах здійснюється фінансування підпри-

ємств комунальної власності:

а) кошторисного фінансування;

б) комерційної самоокупності;

в) фінансування поточних витрат;

г) фінансування з Державного бюджету;

ґ) змішаного фінансування.

2. Підготовка до семінарського заняття за темою.

Бібліографічний список

[1,3,8,16,17,24,25,26,28,29,30,31,37,38,40,43]

Тема 9 Фінанси житлово-комунального господарства

Мета заняття поглибити, систематизувати та закріпити знання

про сутність, склад та особливості організації

фінансів житлово-комунального господарства

1. Фінанси житлово-комунального господарства як складова

місцевих фінансів.

2.Порядок розрахунків дотації на покриття збитків та експлуатації

житлового фонду, на проведення капітального ремонту житлового

фонду

3. Проблеми та основні напрями вдосконалення організації

фінансів житлово-комунального господарства.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Треба відмітити, що найбільшу питому вагу у видатковій частині

місцевих бюджетів займають саме видатки на житлово-комунальне

господарство, які фінансується з поточного бюджету і бюджету

розвитку.

При вивченні питань слід звернути увагу на те, що житлово –

комунальне господарство – це велика, багатогалузева, складна

система економіки держави, розвиток і функціонування якої потребує

значних фінансових ресурсів, соціально зорієнтована ланка економіки

країни, багатогалузевий господарський комплекс, функціональним

призначенням якого є задоволення житлово-комунальних потреб

населення, підприємств, установ та організацій, що забезпечує

реалізацію відповідих прав та захист здоровя громадян.

Вивчаючи житлово-комунальне господарство за галузевою

ознакою, насамперед у ньому можна виокремити дві потужні

підгалузі:

1. житлове господарство (утримання й експлуатація житлового

фонду, гуртожитків, житлове будівництво тощо);

2. комунальне обслуговування (комунальне і побутове водо –

та енергопостачання, каналізаційне господарство, зовнішній

благоустрій та освітлення вулиць, лазні і пралні, готельне

господарство, громадський міский пасажирський транспорт та ін.).

У складі видатків на житлове господарство передбачаються:

1. Видатки на житлово – експлуатаційне господарство. Вони

визначаються на основі фінансових планів даного господарства.

2. Видатки на капітальний ремонт житлового фонду місцевих

органів влади.

3. Дотації житлово – комунальному господарству.

4. Видатки на капітальний ремонт відомчого фонду.

5. Видатки на утримання об’єктів соціальної сфери, що

передаються до комунальної власності, визначаються на основі

відповідних кошторисів.

Видатки на комунальне господарство передбачають:

1. Видатки на фінансування теплової мережі.

1. Видатки на водопровідно – каналізаційне господарство

включають дотації на водопостачання, водопроведення тощо.

2. Видатки на благоустрій міст включають:

- видатки на капітальний ремонт об’єктів зовнішнього

благоустрою;

- видатки на поточний ремонт об’єктів благоустрою;

- видатки на будівництво об’єктів благоустрою.

3. Видатки на благоустрій райцентрів, селищ міського типу та

інших населених пунктів.

Вивчаючи тему слід знати, що планування собівартості житлово-

комунальних послуг (робіт) здійснюється підприємствами галузі та їх

структурними підрозділами одночасно з розробкою їх загальних

річних, квартальних, а при необхідності – місячних планів.

Планові витрати на виконання послуг у вартісному вираженні

формують їх собівартість.

Розрахунку планових витрат передує оцінка та аналіз виконання

планових показників попереднього періоду, результатів діяльності

структурних підрозділів та підприємства в цілому, фактичної

ефективності окремих організаційно-технічних заходів та

виробництва вцілому.

На підставі результатів оцінки та аналізу в процесі планування

виявляють внутрішньовиробничі резерви та розробляють

організаційно-технічні заходи, спрямовані на оптимізацію структури й

вимог виробництва, оптимізацію процесу виробництва та

удосконалення технологій виробництва послуг, транспортування

послуг до споживачів; удосконалення ого організації та управління,

підвищення технічного рівня, раціональний вибір матеріальних

ресурсів, що використовуються, підвищення економічної

ефективності виробництва, оптимізації рівня використання

виробничих потужностей, матеріальних та грошових ресурсів,

удосконалення системи організації праці. Серед заходів особлива

увага приділяється впровадженню систем обліку використання

матеріальних ресурсів та обсягів споживання послуг.

Визначення планових витрат здійснюється шляхом техніко-

економічних розрахунків, проведених з використанням технічних

норм, нормативів та інших параметрів виробничого процесу,

фіксується технічною документацією статистичних даних з

урахуванням економічних умов виробничої діяльності: форм і систем

оплати праці, цін на продукцію і ресурси, що передбачаються в

плановому році, нормативів платежів, що визначаються законами та

нормативними актими.

Необхідно відмітити, що органи місцевого самоврядування мають

значні можливості для впливу на фінансово-господарську діяльність

підприємств житлово-комунального господарства і, зокрема, на

формування їх доходів і прибутків через відповідну тарифну політику,

надання бюджетних дотацій, субвенцій та пілг зі сплати податків і

зборів.

Тариф на житлово-комунальні послуги – це офіційно

встановлена органами державної виконавчої влади та органами

місцевого самоврядування ставка плати за утримання житлових

будинків та прилеглих до них територій або надання комунальної

послуги населенню і суб’єктам господарюванння, що забезпечує

мінімально необхідний рівень відшкодування експлуатаційних витрат.

Розглядаючи тему слід усвідомити, що проблема заборгованості з

оплати спожитих комунальних послуг в Україні багатогранна і

складна.

Комунальні платежі – це платежі, що стягуються місцевими

органами влади як плата за надані послуг фізичним та юридичним

особам.

Проблема несплати значно загострюється в моменти підвищення

вартості житлово-комунальних послуг. Для поліпшення фінансової

дисципліни споживачів застосовується ряд підходів та завдань.

Слід зазначити, що в Україні існує Програма «Реформування

тарифів і реструктуризація комунальних підприємств в Україні»,

фінансована Агентством США з міжнародного розвитку. Одним з

головних завдань програми є збільшення надходжень коштів від

споживачів за трьома основними напрямками: застосування санкцій та

заохочень до сплати боргів за житлово-комунальні послуги;

запровадження економічних стимулів для дисциплінованих платників,

впровадження автоматизованих систем збору та обробки платежів за

послуги.

Питання для самоконтролю

1. Розкрийте суть фінансів житлово – комунального

господарства.

2. Охарактеризуйте склад видатків на комунальне

господарство.

3. Яку роль відіграють комунальні платежі у формуванні

фінансових ресурсів житлового господарства

4. Назвіть напрями реформування житлово-комунального

господарства в Україні.

5. Як вираховується собівартість послуг ЖКГ?

6. Які методи управління комунальними платежами ви знаєте?

Завдання до самостійної роботи

1. Вивчити основні терміни та скласти термінологічний словник

за темою:

- житлово-комунальне господарство;

- тариф на житлово-комунальні послуги;

- комунальні платежі;

- витрати;

- комунальні послуги;

- інформаційні системи житлово-комунального

господарства.

2. Розв’язати тестові завдання:

1. Планування матеріальних витрат на виробництво в

підприємствах житлово-комунального господарства

здійснюється:

а) аналітичним методом;

б) нормативним методом;

в) методом прямого обчислення.

2. До елемента «матеріальні витрати» житлово-комунальних

підприємств належать такі витрати:

а) на розробку і використання природної сировини;

б) на оплату праці;

в) амортизація основних фондів.

3. Прибуток житлово-комунального підприємства

визначається як:

а) різниця між сумою валових доходів і видатками;

б) сума валових доходів і видатків;

в) різниця між валовими доходами і податками.

4. Ремонтні, ремонтно-будівельні підприємства, проектні

організації фінансуються:

а) за рахунок коштів місцевих бюджетів;

б) за рахунок коштів державного бюджету;

в) на принципі самоокупності.

3. Підготовка до практичного заняття за темою.

Бібліографічний список до самостійної роботи

[1,3,8,16,17,25,26,28,29,30,31,35,36,37,38,39,40,43]

Змістовий модуль 4. Основи управління місцевими фінансами в

Україні та за кордоном

Тема 10 Управління місцевими фінансами в Україні

Мета заняття поглибити, систематизувати та закріпити знання

про принципи, методи та механізм управління

місцевими фінансами

План вивчення теми

1. Роль фінансових органів місцевого самоврядування і місцевих

фінансових органів виконавчої влади на етапах бюджетного процесу

2. Права й обов'язки органів місцевого самоврядування і

місцевих органів виконавчої влади на етапах складання, розгляду,

затвердження і виконання бюджету.

3. Контроль фінансових органів за формуванням та

використанням коштів місцевих бюджетів і власних коштів

бюджетних установ. Аудит як форма регіонального фінансового

контролю.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Розглядаючи тему слід вивчити структуру місцевих фінансових

органів, як елемента системи управління місцевими фінансами, що

складаються з органів виконавчої влади та виконавчих органів

місцевого самоврядування.

До фінансових органів місцевого самоврядування належать

фінансові відділи виконавчих комітетів та інших виконавчих органів

місцевого самоврядування. Фінансові відділи в системі місцевого

самоврядування функціонують у містах, які мають статус так званого

обласного підпорядкування, та в районах цих міст.

Центральна влада законодавчо регламентує повноваження міс-

цевого самоврядування в галузі бюджету, утворення позабюджетних,

валютних і цільових фондів, здійснення фінансово-кредитних

відносин, управління фінансами комунальних підприємств,

встановлення місцевих податків і зборів.

У питаннях регулювання доходів і видатків бюджетів місцевого

самоврядування зберігається його підпорядкованість по вертикалі

регіональним органам влади. А останніх, у свою чергу, центральній

владі. Такий принцип організації бюджетної системи продовжує

зберігатись.

Основні інструменти регулювання: нормативи відрахувань до

місцевих бюджетів різних рівнів від регульованих доходів; бюджетні

дотації і субсидії з Державного бюджету і бюджетів вищого рівня до

бюджетів нижчого рівня; міжбюджетні взаєморозрахунки.

Потреби створення фінансових основ місцевого самоврядування

зумовлюють необхідність реформи міжбюджетних стосунків в

Україні. Слід стабілізувати доходні джерела місцевих бюджетів в

обсягах, які достатні для виконання покладених на них обов’язків і

відповідальності щодо фінансування послуг населенню. Це може бути

зроблено за рахунок закріплення за місцевими бюджетами їх

доходних джерел на довгостроковій основі.

Нині ж має місце інша практика державного регулювання

доходів місцевого самоврядування.

Розглядаючи тему, слід звернути увагу на те, що організація

контролю в Україні здійснюється:

- Міністерством фінансів України;

- Головним контрольно-ревізійним управлінням;

- Головним управлінням Державного казначейства;

- Державною податковою адміністрацією України;

- місцевими державними адміністраціями;

- іншими органами.

В Україні здійснюється загальний контроль за використанням

бюджетних коштів і обов’язковий аудит підприємств та організацій,

включаючи й комунальни сектор.

Загальний фінансови контроль здійснює Верховна рада України

та Рахункова палата Верховної ради України. Фінансовий контроль

— це цілеспрямована діяльність законодавчих і виконавчих органів

державної влади і недержавних організацій на забезпечення

законності, фінансової дисципліни і раціональності в процесі

формування, розподілу, використання коштів централізованого і

децентралізованого грошових фондів з метою найефективнішого

соціально-економічного розвитку всіх суб’єктів фінансових відносин.

Поряд з цим фінансовий контроль сприяє збільшенню і

нагромадженню коштів, зростанню рентабельності виробництва,

ефективному використанню матеріальних і фінансових ресурсів.

Важливими напрямами фінансового контролю є своєчасне і

повне виконання фінансових зобов’язань юридичними і фізичними

особами перед бюджетом, дотримання податкового законодавства.

Відомчий фінансовий контроль здійснюється структурними

підрозділами міністерств, відомств, державних комітетів та інших

органів державного управління за фінансово-господарською

діяльністю підвідомчих їм підприємств, установ та організацій.