Чубак А.Ю., Свізінська К.М. Місцеві фінанси: Навчально-методичний посібник

Подождите немного. Документ загружается.

9. Який показник характеризує обсяг функцій, які

забезпечуються органами місцевого самоврядування поза межами

прямого державного контролю?

а) показник питомої ваги обов’язкових видатків;

б) показник питомої ваги видатків на реалізацію власних

повноважень;

в) показник питомої ваги власних доходів.

10.Для здійснення яких видатків формується резервний

фонд бюджету?

а) непередбачених видатків, що не мають постійного характеру;

б) видатків, які не могли бути передбачені при складанні

проекту бюджету;

в) вірно а, б.

9. Згідно з якою теорією, що пояснюють сутність та природу

місцевого самоврядування як форми місцевої влади, органи

місцевого самоврядування не підпорядковані державній владі?

а) теорія природних прав громади;

б) державна теорія місцевого самоврядування;

в) теорія громадського самоврядування

10.Специфіка місцевого бюджету полягає в:

а) обов’язковому схвалені представницьким органам місцевої

влади;

б) обов’язковому схвалені парламентом;

в) обов’язково схвалені Кабінетом Міністрів України.

3. Підготовка до семінарського заняття за темою.

Бібліографічний список

[1,2,4,5,6,7,8,9, 11, 24,25,26,28,29,30, 33,34,35,37,38,39]

Тема 4 Формування дохідної бази місцевих бюджетів

Мета заняття

поглибити, систематизувати та закріпити знання

студентів про особливості формування та склад

доходів місцевих бюджетів

План вивчення теми

1. Особливості формування доходів місцевих бюджетів.

2. Методи мобілізації грошових коштів до місцевих бюджетів.

3. Податкові та неподаткові методи формування доходів місцевих

бюджетів.

4. Участь органів місцевого самоврядування у фінансово-кредитних

відносинах.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Особливості формування доходів місцевих бюджетів полягають

у розмежуванні кола повноважень між центральними та місцевими

органами влади. Згідно з чинним законодавством сфери діяльності та

завдання органів місцевого самоврядування поділяються на власні та

делеговані повноваження. З метою виконання власних завдань органи

місцевого самоврядування в межах своєї компетенції самостійно

визначають мінімальний обсяг фінансових ресурсів.

Як економічна категорія, доходи місцевих бюджетів

відображають відносини щодо формування та використання

фінансових ресурсів на регіональному рівні, призначених для реалізації

функцій місцевих органів влади.

Способи мобілізації грошових коштів до доходної частини

місцевих бюджетів базуються на загальних методах та джерелах

фінансування. До них належать:

 пряме вилучення доходів з комунального сектора;

 отримання доходів від комунального майна та власних пос-

луг;

 перерозподіл доходів юридичних і фізичних осіб за

допомогою податків;

 залучення муніципальних позик.

Відповідно до статті 9 Бюджетного кодексу України доходи

місцевих бюджетів класифікуються за такими групами:

1) податкові надходження;

2) неподаткові надходження;

3) доходи від операцій з капіталом;

4) трансферти.

Податковими надходженнями визнаються передбачені

податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки,

збори та інші обов’язкові платежі.

Неподатковими надходженнями визнаються:

 доходи від власності та підприємницької діяльності;

 адміністративні збори та платежі, доходи від

некомерційного та побічного продажу;

 надходження від штрафів та фінансових санкцій;

 інші неподаткові надходження.

Між ланками бюджетної системи різних рівнів доходи

розподіляються згідно з загальнодержавними законами, а всередині

ланки — відповідно до рішень місцевих органів влади.

До закріплених належать доходи, які на довготривалій основі

передаються до місцевих бюджетів у повному розмірі або за єдиною

часткою для всіх регіонів.

До регулюючих відносять загальнодержавні податки, які згідно з

нормативами відрахувань розподіляються між різними рівнями

бюджетної системи. Розміри відрахувань визначаються Верховною

Радою України, виходячи з відповідних соціально-економічних нор-

мативів бюджетної забезпеченості населення і стану місцевих джерел

доходів.

До власних доходів зараховують місцеві податки і збори,

платежі, що встановлюються місцевими органами влади, доходи

комунальних підприємств, доходи від майна, що належить місцевим

органам влади.

Важливим дохідним джерелом місцевих бюджетів є кошти, що

передаються до них з Державного бюджету, які в бюджетній практиці

називаються бюджетними трансфертами.

Доходи місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу

поділяються на дві частини:

- доходи, що враховуються при визначенні міжбюджетних

трансфертів– (ст. 64-66 БКУ).

- доходи, що не враховуються при визначенні міжбюджетних

трансфертів – (ст. 68,69 БКУ).

Доходи кошика №1 спрямовується на фінансування

повноважень, делегованих державою місцевим бюджетам (ст. 64-66

БКУ).

Доходи кошика №2 витрачаються на виконання власних

повноважень (ст. 68,69 БКУ).

Участь органів місцевого самоврядування у фінансово-

кредитних відносинах

Рада або за її рішенням інші органи місцевого самоврядування

відповідно до законодавства можуть випускати місцеві позики, лотереї та

цінні папери, отримувати позички з інших бюджетів на покриття

тимчасових касових розривів з їх погашенням до кінця бюджетного року,

а також отримувати кредити в банківських установах.

Органи місцевого самоврядування можуть у межах

законодавства створювати комунальні банки та інші фінансово-

кредитні установи, виступати гарантами кредитів підприємств,

установ та організацій, що належать до комунальної власності

відповідних територіальних громад, розміщувати належні їм кошти в

банках інших суб’єктів права власності, отримувати відсотки від їх

доходів відповідно до законодавства з зарахуванням їх до доходної

частини відповідного місцевого бюджету.

Економічна спрямованість цієї діяльності проявляється в тому,

що інвестор вкладає гроші на певний термін, сума підлягає

поверненню, інвестиції приносять дохід, гроші вкладаються під певні

гарантії місцевих органів влади. При цьому враховуються економічні

інтереси як інвестора — отримання прибутку, збереження грошей у

кругообігу господарського суб’єкта чи домогосподарства, так і

емітента.

Питання для самоконтролю

1. В чому полягають особливості формуванні доходів

місцевих бюджетів?

2. Назвіть методи мобілізації грошових коштів до місцевих

бюджетів.

3. За якими групами класифікуються доходи місцевих

бюджетів відповідно до статті 9 Бюджетного кодексу України?

4. Які місцеві податки і збори справляються в регіоні? Дайте

їм характеристику.

Завдання до самостійної роботи

1. Скласти словник термінів, понять:

- доходи бюджетів;

- власні доходи місцевих органів влади;

- податкові надходження;

- неподаткові надходження;

- доходи від операцій з капіталом;

- офіційні трансферти;

- місцеві податки і збори;

- місцеві позики.

2. Розв’язати тестові завдання:

1. До доходів, які не враховуються при визначенні

міжбюджетних трансфертів, відносяться:

а) податок на доходи фізичних осіб;

б) місцеві податки та збори;

в) надходження адміністративних штрафів;

г) єдиний податок для суб’єктів малого підприємництва.

2. До доходів, які враховуються при визначенні

міжбюджетних трансфертів, не відноситься:

а) податок на доходи фізичних осіб;

б) плата за торгівельний патент;

в) державне мито;

г) податок на прибуток підприємств комунальної форми

власності.

3. З якого моменту податки, збори та інші доходи

визнаються зарахованими в дохід місцевого бюджету?

а) з моменту зарахування на рахунок відповідного бюджету;

б) з моменту зарахування на аналітичні рахунки в управліннях

Державного казначейства;

в) вірні відповіді а, б.

4. Що покладено в основу визначення обсягу кошику доходів

відповідного бюджету?

а) кількість споживачів соціальних послуг;

б) індекс відносної податкоспроможності;

в) коефіцієнт вирівнювання.

5. На підставі чого визначається факт перевиконання

доходної частини місцевого бюджету?

а) на підставі офіційних висновків місцевого фінансового

органу;

б) на підставі офіційних аудиторських висновків;

в) на підставі офіційних висновків фіскальних органів.

3. Підготовка до практичного заняття за темою.

Бібліографічний список

[1,2,3,4,5,6,7,8,9, 24,25,26,28,29,30, 31,32,33,34,35,37,38,39]

Тема 5 Система видатків місцевих бюджетів

Мета заняття поглибити, систематизувати та закріпити знання

студентів про склад, структуру, фінансування

видатків місцевих бюджетів

План вивчення теми

1. Склад та структура видатків місцевих бюджетів.

2. Фінансування власних та делегованих державою повноважень,

порядок їх здійснення та законодавче закріплення.

3. Поняття бюджетних призначень (бюджетних повноважень).

4. Розпорядники бюджетних коштів.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

При розгляді теми необхідно звернути увагу на те, що видатки

місцевих бюджетів – це економічні відносини, які виникають у

зв’язку з фінансуванням власних і делегованих повноважень місцевих

органів влади.

Є ще одне означення: видатки бюджету згідно з Бюджетним

кодексом – це кошти, що спрямовуються на здійснення програм та

заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на

погашення основної суми боргу та повернення основної суми боргу та

повернення надміру сплачених до бюджету сум.

Розмежування видатків, делегованих місцевому

самоврядуванню, між місцевими бюджетами здійснюється на основі

принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання

послуги та наближення її до безпосереднього споживача.

Для більш детального з’ясування ролі бюджетних видатків

студентам потрібно розглянути їх класифікацію.

Класифікація видатків місцевих органів влади

Залежно від

завдань

 обов’язкові видатки: видатки, спрямовані на

виконання обов’язкових завдань, які покладаються на всі

органи місцевої влади з метою забезпечення певних

стандартів послуг у масштабах всієї країни;

 видатки, що здійснюються для реалізації завдань у

межах власної компетенції, а також так званих

добровільних або факультативних обов’язків;

 видатки для реалізації делегованих (доручених)

центральною владою завдань.

Відповідно до

економічного

призначення

 поточні (адміністративні) видатки;

 капітальні (інвестиційні) видатки

Згідно зі статтею 61 Закону «Про місцеве самоврядування в

Україні» видатки всіх бюджетів поділяються окремо на поточні

видатки і видатки розвитку.

Поточні видатки — це витрати бюджету на фінансування

мережі підприємств, установ, організацій та органів, які діють на

початок бюджетного періоду, а також на фінансування заходів щодо

соціального захисту населення, утримання апарату управління та

служб органів місцевого самоврядування, соціального обслуговування

та інших заходів. Кошти поточного бюджету спрямовуються на

фінансування установ і закладів, що утримуються за рахунок

бюджетних асигнувань, і не належать до бюджету розвитку До

видатків розвитку належать витрати на фінансування інвестиційної

та інноваційної діяльності, субвенції, кошти на реалізацію програми

соціально-економічного розвитку міста, капітальне будівництво,

придбання обладнання, транспортних засобів та іншої техніки, інші

видатки на розширене відтворення, а також на фінансування субвенцій

та на сплату основної частини боргу органів місцевого

самоврядування. При нестачі основних поточних доходів бюджет

розвитку може балансуватися за рахунок установлення місцевою

владою нових місцевих податків, випуску позик, отримання субсидій і

субвенцій з державного бюджету.

Бюджет розвитку має фінансувати розширене відтворення всіх

сфер діяльності на місцевому рівні. Його бюджетні пріоритети можуть

змінюватись залежно від того, як виконується поточний бюджет.

Основними принципами бюджету розвитку є: тісний зв’язок з

поточним бюджетом; зміна бюджетних пріоритетів; виконання в міру

надходження коштів; напрями використання бюджету розвитку;

капітальні вкладення на розвиток виробництва; витрати на

капітальний ремонт.

Співвідношення між поточним бюджетом і бюджетом розвитку

нестабільне і в основному залежить від досягнутого рівня

економічного та соціального розвитку регіону.

Склад видатків місцевих бюджетів визначено в Бюджетному кодексі України

До видатків, що

враховуються при

визначенні обсягу

міжбюджетних трансферті,

належать видатки

(Ст.88-90 БКУ)

До видатків, що НЕ враховуються при визначенні обсягу

міжбюджетних трансфертів, належать видатки на:

(Ст. 91 БКУ)

1) державне

управління;

2) освіту;

3) охорону

здоров’я;

4) соціальний

захист та соціальне

забезпечення;

5) фізичну

культуру і спорт;

6) культуру і

мистецтво;

7) місцеву міліцію.

1) місцеву пожежну охорону;

2) позашкільну освіту;

3) соціальний захист та соціальне забезпечення:

а) програми місцевого значення стосовно дітей, молоді,

жінок, сім'ї;

б) місцеві програми соціального захисту окремих

категорій населення;

в) програми соціального захисту малозабезпеченої

категорії учнів професійно-технічних навчальних закладів;

4) мі

сцеві програми розвитку житлово-комунального

господарства та благоустрою населених пунктів;

5) ку

льтурно-мистецькі програми місцевого значення;

6) пр

ограми підтримки кінематографії та засобів масової

інформації місцевого значення;

7) мі

сцеві програми з розвитку фізичної культури і спорту;

8) ти

пове проектування, реставрацію та охорону пам'яток

архітектури місцевого значення;

9) тр

анспорт, дорожнє господарство:

10) за

ходи з організації рятування на водах;

10) об

слуговування боргу органів місцевого самоврядування;

11) пр

ограми природоохоронних заходів місцевого значення;

13) управління комунальним майном;

14) регулювання земельних відносин;

13) ін

ші програми, затверджені відповідною радою згідно із

законом.

Передача видатків на виконання делегованих державних

повноважень

1. Передача прав на здійснення видатків на виконання

делегованих державних повноважень до бюджетів сіл, селищ, міст

районного значення та їх об’єднань може здійснюватися за рішеннями

районної або міської (міст республіканського чи міст обласного

значення) ради з відповідними коштами у вигляді бюджетного

трансферту.

2. Міські (міст республіканського та міст обласного зна-

чення) ради можуть передати частину видатків на виконан-

ня делегованих державних повноважень районній раді з від-

повідними коштами районному бюджету у вигляді бюджет-

ного трансферту. Районні ради можуть передавати частину видатків

на виконання делегованих державних повноважень міській раді

(міста республіканського та міста обласного значення) з

відповідними коштами міському бюджету у вигляді бюд-

жетного трансферту. Ця передача здійснюється на підставі

спільних рішень відповідних рад і шляхом укладення дого-

вору.

3. Якщо інше не визначено договором, розмір переданих

коштів на виконання делегованих державних повноважень має бути

пропорційний частці користувачів зазначеними послугами в повній

вартості цих послуг, розрахованих за фінансовими нормативами

бюджетної забезпеченості для органу влади Автономної Республіки

Крим чи органу місцевого самоврядування, який передає ці

повноваження.

4. Якщо на території міста (республіканського (Автономної

Республіки Крим) чи міста обласного значення) чи району

недостатньо бюджетних установ, які забезпечують надання послуг,

визначених пунктом 2 частини першої статті 86 Бюджетного кодексу

в обсязі, визначеному фінансовими нормативами бюджетної

забезпеченості, обчислений обсяг видатків на фінансування цих

послуг ураховується при визначенні бюджетного трансферту

бюджету, з якого утримуються бюджетні установи, що надають ці

послуги.

5. Усі угоди про передачу видатків на виконання

делегованих державних повноважень укладаються до першого серпня

року, що передує плановому.

Розпорядники бюджетних коштів – бюджетні установи в

особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних

асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань та здійснення видатків з

бюджету. Залежно від ступеня підпорядкованості та обсягу наданих

прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних

розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних

коштів нижчого рівня.

Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте основні принципи формування видаткової

частини місцевих бюджетів.

2. Розкрийте зміст нормативного методу планування видатків

місцевих бюджетів.

3. В чому полягає зміст розрахунково-аналітичного методу

планування видатків місцевих бюджетів?

4. Охарактеризуйте метод економіко-математичного

моделювання планування видатків місцевих бюджетів.

5. Назвіть склад видатків місцевих бюджетів, які враховуються

та не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних

трансфертів.

6. Дайте визначення розпорядників бюджетних коштів.

Завдання до самостійної роботи

1. Вивчити основні терміни та скласти термінологічний словник за

темою:

- видатки бюджетів;

- бюджетні призначення;

- бюджетні зобовязання;

- бюджетні асигнування;

- поточні видатки;

- видатки розвитку;

- категорії видатків;

- обовязкові видатки;

- делеговані державні повноваження;

- розпорядники коштів.

2. Розв’язати тестові завдання:

1. Назвіть основні критерії розмежування видів видатків

між місцевими бюджетами.

а) принцип субсидіарності;

б) повнота надання послуг;

в) вірно а, б.

2. За рахунок яких коштів проводиться фінансування

місцевих програм соціального захисту окремих категорій

населення?

а) за рахунок доходів, що не враховуються при визначенні

міжбюджетних трансфертів;

б) за рахунок субвенції з Державного бюджету;

в) вірно а, б.

3. Чи допускається фінансування окремих бюджетних

установ з різних бюджетів?

а) заборонено;

б) заборонено, крім визначених Законом про Державний

бюджет;

в) вірної відповіді немає.

4. Бюджетні асигнування – це:

а) повноваження розпоряднику бюджетних коштів на прийняття

зобов’язання та витрачення бюджетних коштів у процесі виконання

бюджету;

б) усі платежі з державного та місцевого бюджетів;

в) надходження та платежі у зв’язку зі зміною обсягу

державного боргу, які використовуються для покриття різниці між

доходами та видатками бюджету.

5. Основним документом, який надає бюджетній установі

повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків є:

а) бюджетний розпис;

б) кошторис бюджетної установи;

в) зведений кошторис бюджетної установи.

3. Підготовка до практичного заняття за темою.

Бібліографічний список

[1, 5,6,7,8,9,16,17,24,25,26,27,28,29,30, 31,32,33,34,35,37,38,39]

Тема 6 Фінансове вирівнювання та бюджетне

регулювання

Мета заняття поглибити, систематизувати та закріпити знання

про бюджетне регулювання, необхідність й

організацію бюджетного вирівнювання

План вивчення теми