142
Зрозуміло, що залишки виявляться корельованими (за даними, зображеними на
рисунку, які відсортовано в порядку зростання
х,
0,308d ). Правильним рішенням буде
не використання узагальненого методу найменших квадратів, а зміна функціональної
форми моделі. Простим критерієм перевірки функціональної форми є критерії
RESET
(див. п. 3.4.2).
Автокореляція внаслідок пропущених змінних. Очевидний приклад такої
автокореляції – відсутність сезонних фіктивних змінних при моделюванні показника,
динаміка якого характеризується сезонними коливаннями. Проблему пропущених
змінних було розглянуть в підрозд. 3.4.
Автокореляція внаслідок неправильно визначеної динаміки. Така ситуація
виникає, коли реакція залежної змінної на зміни незалежних змінних не миттєва, а
розподілена в часі. Якщо немає специфічних міркувань щодо характеру такої реакції, то
найбільш доцільним шляхом буде розглядати моделі з авторегресійно розподіленими
лагами
ADL :
11
TT
tt t t t
yyx β x γ
замість звичайної моделі
.
.
T
tt t
y x β
У моделі ADL слід перевірити гіпотези 0 і
0
. Окрім того, модель слід перевірити
на наявність автокореляції. Слід пам'ятати, що внаслідок корельованості
1t
y
з
1t
, МНК-
оцінки, хоча і зберігають властивість спроможності, будуть зміщеними. Отже, усі
стандартні результати правильні лише асимптотично. Крім того, унаслідок наявності
лагового значення залежної змінної
1t
y
серед регресорів, використовувати статистику
Дурбіна – Уотсона некоректно, тому слід застосувати критерій Бройша – Годфрі. Моделі з
розподіленими лагами буде розглянуто в розд. 8.
Корельованість збурень в моделях з просторовими даними. Істотна відмінність
між просторовими даними і часовими рядами полягає в тому, що в останньому випадку
існує єдиний природний спосіб сортування вибірки – сортування за часом, тоді як у
ситуації зі структурними даними сортування вибірки може бути довільним. Отже,
значення статистики Дурбіна – Уотсона можна визначати просто способом сортування
вибірки. Якщо дані просторові, то
немає сенсу розглядати збурення як випадковий процес
або казати про неправильно визначену динаміку. Проте коли спостереження відсортовано
за певною логікою, корельованість залишків може свідчити про проблеми з моделлю:
неправильно визначену функціональну форму або пропущені змінні. У такій ситуації
можна опинитись, якщо дані відсортовано в порядку зростання залежної змінної. Якщо
дані
відсортовано за географічним принципом, корельованість залишків може свідчити
про відсутність змінних, які характеризують регіональні відмінності. Цю проблему можна
розв'язати шляхом введення до моделі фіктивних змінних.
Задачі
Група А